#Готель

[traveler-from-ukraine]

Вежа Медвежа

Під час подорожі по українським Карпатам, ми з друзями проїжджали біля дуже гарного місця — готельний комплекс Вежа Медвежа. Знаходиться він на курорті в Славському, Львівської області.

По цінам на номери нічого не скажу, ми там не зупинялись. Проте місцевий ресторан ми все ж таки відвідали. І ціни там не відрізняються від інших закладів в тих краях. На території комплексу є і басейн. Але я хотів би розповісти про інше, про те, наскільки цікавий та колоритний цей заклад.

Територія комплексу дуже гарна. Комплекс побудований в середньовічному стилі. Виглядає все дуже атмосферно.

В середині не менш цікаво ніж зовні. Тут біля ресепшину та коридорах, то тут то там, розставлені цікаві колекційні речі. Ось наприклад, колекція польських лицарських обладунків.

Зовні територія комплексу оточена лісом. Це додає додаткової атмосфери цьому місцю. Тому, якщо будете проїжджати поруч, обовʼязково відвідайте, не пожалкуєте.

📍Вежа Медвежа

Підтримуй ЗСУ!

[riverwood-hotel]

Готель на природі з парком 35000 м2 біля м. Черкаси ☝ ⏩ Riverwood Relax Park⏩✔️ пропонує ✔️2 Конференц-зали ☝✔️SPA, сауна ✔️Ресторан✔️корпорати��и на природі✔️➄⭐➄✔️ ⏩ Розважальні програми для дітей ❶ЛАСКАВО ПРОСИМО!❶Замовити номер онлайн 24/7

[not-chestnut]

new edit!!! if it's not difficult, make activity on this video in Tik Tok 🫶🏻✨🫂 THANK YOU

[opsoutta]

This is Alastair from "Hazbin hotel"

So I haven't watched this move, its just a gift for my friend xD

[vidma-kazhe]

Useful idiots on the internet: Hurr durr you can't really expect people to do research on every russian artist before they reblog their work just to make sure they don't accidentally support genocidal war!

Me, who does exactly that and it takes like minutes:

[kitniavchyt]

Настрій передивитись всі серії Галіції, перекласти нарешті свій фф, намалювати з десяток фанартів, зробити новий АМВ (підкажіть як називаються ці штуки якщо вони не по аніме, благаю). Здається, люди ще пам'ятають про цей серіал… Чи вдасться мені знову загорітися ним як раніше? 🤔

[maarchantal]

Я рада, що йому трохи зменшили хутро на грудях. Вже чесно задовбали фанарти, де в нього невиправдані (бодай хоч ґендербендом) груди -.-

There is no other.

Incomparable.

Just him. Only Him.

[nogacheloveka-blog]

Dustenzel (Memories of a protector)

I joked a lot in the comments under the Russian translation about how Sketch keeps Dust in Dusttale like Mother Gothel keeps Rapunzel in the tower.

And then Dust will be throwing a scarf down to Ink from the second floor of the house...

---

Я просто много шутила в комментариях под переводом на русский о том, что Скетч держит Даста в Дасттейл как матушка Готель держит Рапунцель в башне.

А потом Даст будет скидывать Инку шарф со второго этажа дома...

Перевод: https://ficbook.net/away?url=https%3A%2F%2Farchiveofourown.org%2Fseries%2F3211635

[alwayshungryofelia]

6.07

Не встигли заселитися в готель але вже поїла і видерлась на башню

[sharp-as-c]

забронювала готель в Гданську, купила пахнючку з ароматом імбирного печива і адвент календар з косметикою

тепер чекаю на новий рік, а не боюсь його

[ujutno13]

Готель «Ґранд Будапешт», 2014

[traveler-from-ukraine]

Кіріш. Туреччина

Добрався до готелю я вже ввечері.

Місце виявилось дуже цікаве. Називається він готель-сад і повністю відповідає своїй назві.

Вся територія засаджена цитрусовими деревами. Так як був ще не туристичний сезон, то територію прибирали рідко, тому під всіма деревами лежали стиглі плоди, точно так само, як лежать яблука під деревами, тільки тут лимони і апельсини.

Мене зустрів господар, одразу мені вручив тарілку з апельсинами, які при мені ж, перед тим зірвав з дерева. Так я вперше познайомився з турецькою гостинністю. Сам хазяїн готелю, я дізнався пізніше, є фермером, і мешкає з сімʼєю поряд з готелем.

Я приїхав дуже вчасно, на деревах вже набубнявіли і от от мали розквітнути квіти.

Доречі пр�� апельсини, якими мене пригостили, таких смачних я ще не куштував, і потім ті, що купував в магазинах були не такі смачні. Зазвичай апельсини мають «кислинку», в цих же вона повністю відсутня і вони надзвичайно солодкі. Через декілька днів мені принесли ще в номер.

Розкажу тепер про розташування готелю. Знаходиться він в містечку Кіріш, недалеко від моря, приблизно 300 м. Через дорогу від нього протікає гірська річка, її назви я не знаю, проте пізніше вам її ще покажу. Вид з території готелю просто неймовірний.

P. S. Коли я виїжджав з готелю, запитав господаря, чи можу я купити ще апельсинів з собою. Він відповів, що ще рано, вони ще зелені, а стиглими будуть лише через місяць. Тобто ті, що я куштував, виявляється були ще не повністю стиглими, і виявляється, що наступні будуть ще смачніші. Проте господар попросив почекати і через 10 хв приніс повний пакет апельсинів, а ще додав, що грошей не візьме - це подарунок, знов продемонструвавши турецьку гостинність.

📍Кіріш

Підтримати ЗСУ https://savelife.in.ua/donate

[riverwood-hotel]

Семінари, лекції, конференції, форуми, презентації, виставки, корпоративи та стратегічні сесії у надихаючій атмосфері з кваліфікованим та дружнім колективом та на зручній локації

Riverwood Relax Park ма�� величезний досвід та достатньо залів будь-яких розмірів для mice & conference service:

Конференц-сервіс ☝✔️Riverwood Relax Park MICE & events – 2 конференц зали для організації бізнес-заходів: Семінари✔️лекції✔️конференції✔️форуми✔️презентації, виставки✔️корпоративи та стратегічні сесії в готелі на природі біля м. Черкаси, Україна

[bez-nichoho]

«У нас ту немає ночи»

Цю історію Старому Боляку розповів отець, в якого він проходив науку на той час, щоправда, ще не будучи старим. Діялось то все в 1922 році у Бродах — місті, в якому народився Йозеф Рот, хоча на той час минуло майже десять літ, відколи Рот його покинув і десь у іншому куточку Європи дописував свій перший роман — «Готель Савой». Особливо зануреним у літературу та, як то часто буває, занудним, може видатися що у тому містечку не діялося натоді нічого цікавого. А одначе діялося. На початку грудня 1922 року львівські священники отримали дивну новину,причину якої були покликані дослідити та вивчити: у одному з будинків у Бродах завелися духи. Старий Боляк переповідав мені цю історію, вже ледь будучи при пам'яти. Спершу він казав, що йому її розповів безпосередній учасник самої історії, його вчитель — отець Петро Кисіль. А згодом, оповідаючи її ще раз, казав, що він був погоничем, який того промерзлого ранку віз шановну комісію до міста від бродівського двірця. Як було насправді — я не знаю, адже не відаю, скільки наспр��вді було років Старому Боляку, коли він став старим і зморщеним, як минулорічна картоплина, і вкотре оповідав мені цю історію. Як би не було, це не міняє її основи — у Бродах свого часу таки завелися духи. Йшлося про дух передчасно померлого Василька — сина місцевого пароха Демчинського. Василькові вкоротила віку дизентерія у 1920 році. Але восени 1922 року Василько повернувся до рідного будинку уже духом, який стукав ��о старій скриньці. Домашні навчилися із ним взаємодіяти — вони залишали йому презенти, які дивним чином зникали. Зазвичай то були яблука і шоколадки «Дануся», які малий любив за свого короткого життя. Натомість Василько з ними спілкувався постукуваннями — одне означало «так», два — «ні». Стукаючи тричі, Василько сповіщав про свій відхід. Але повертався наступного дня й історія повторювалась. Іноді Василко взаємодіяв через медіума — сусідську дівчину. Її рукою він вивів рисунок коня, три хрестики як свідчення любови до бога, напис «у нас ту немає ночи» та кілька інших записок.

Слухи про це спантеличили львівських отців, але з почуттям обов'язку ті рушили до Бродів. Спершу оглянули кімнату, опитали власника будинку та його сім'ю. Потім Василько навідався знову і отці вперше стали свідками його присутності. Ксьондз, який стояв на чолі комісії — такий-собі Гавриїл Костельник — при першому контакті з Васильком спитався, чи той знає, де є його донька, яка також передчасно покинула світ. Кришка скрині видала один глухий звук. «Чи вона біля тебе?», — спитав він. Знову один глухий звук. Але потім — скрегіт, мов хтось дряпав скриню довгими кігнями. У той момент тілом отця розлилося дивне відчуття — ніби й холодне поколювання прокотилось його спиною, але водночас він відчув тепле полегшення. По тому ще кілька свідків, зокрема й священники, випитували у духа про своїх померлих, хоча тамували відчуття страху від почутого скреготу.

Після двох днів перебування у помешканні Демчинського, комісія склала протокол, виснувавши, що це явище не підлягає поясненню і є результатом надприродньої сили. В процесі вони також довідались до духів є два — один добрий, себто дух померлого сина пароха Демчинського, а інший злий — властиво чорт, який пронизливо шкрябав по кришці скрині, відганяючи священників. Отці проводили обряд екзорцизму, промовляли молитви, але певності, що чорта було вигнано, у них не було.

Отець Костельник думав про це, коли вони поверталися до Львова. Він чувся незвично — мав відчуття, що холодне поколювання, яке він відчув надвечір першого дня, не покидає його тіла. Що воно наповнило його живіт і розливається тілом. Отець Гавриїл відганяв від себе це відчуття і натомість думав про свою доньку. Рана, яку зоставив по собі її відхід, мовби стала менш боючою — він відчував, як спокій помалу наповнює його. Аби остаточно відігнати від себе плутанину думок, отець Костельник почав молитися. Ставало холодніше. За шибами потяга почалась заметіль, яка сховала за собою світ.

У 1946 році Гавриїл Костельник взяв участь у Соборі, який мав на меті перехід УГКЦ до православ'я. Тоді це звали поверненням до коріння, одначе на ділі це був вигаданий КҐБ метод очолити й підпорядкувати собі УГКЦ. Костельник витупав на боці тих, які вважали такий перехід виправданим. Андрей Шептицький, який не дожив до цих подій заледве два роки, мабуть, у могилі перевертався, бачачи із засвітів, як його учень та послідовник зраджує рідну віру. Старий Боляк казав, що це був час смути. Львів тоді виглядав як суцільна похоронна процесія. «А все через того чорта, якого він підхопив у Бродах», — твердив Боляк. — «Тоді він забрав його із собою. І той чорт наробив лиха в особі Костельника. Але він ся за то поплатив». У 1948 році Гавриїла Костельника, який ввечері вийшов із храму після служби, невідомий застрелив на вулиці. Єдиний свідок цього дійства, який у той час був на прилеглому до сьогоднішньої вулиці Краківсьої балконі, бачив, як разом із життям із тіла Костельника випурхнуло щось чорне та лискуче. Хто став наступною жертвою нечистої сили, Боляк не знав, хоча намагався дошукатися правди довгими роками. У його Словнику, який мав пояснити усе на світі, не знайшлося місця для вияснення цієї таємниці. А будинок у Бродах, в якому було два духи — добрий і злий — в часі Другої світової війни зруйнувала авіабомба. Куди подівся дух Василько — дотепер невідомо. Ніяких свідчень про паранормальні явища більше не надходило. Свідченням його земного життя є залишки надгробка на місцевому цвинтарі, які вкрай важко розпізнати. А свідченням його загробного життя є книжка, яку написав Костельник. Зветься вона «Появи духів у Бродах». Саме цю книжечку серед інших речей я отримав у спадок від Старого Боляка. І щоразу, коли беру її до рук, маю відчуття, що паліткурка тієї книжечки з протоколами віддає незвичним холодом, який поколює пучки пальців.

[sorrynoroomsavailable]

Артіст Толк Ксенії Платанової та Валентини Петрової Резиденція Вибачте Номерів Немає, 14 лютого, 2023 року, Double room, готель Інтурист-Закарпаття, 16+

Резиденції Ксенії Платанової та Валентини Петрової стали можливими завдяки підтримці European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

(eng)

Artist Talk, Ksenia Platanova and Valentyna Petrova Residence Sorry No Rooms Available, February 14, 2023, Double room, Hotel Intourist-Zakarpattia, 16+

The residences of Ksenia Platanova and Valentyna Petrova were made possible thanks to the support of European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

Photo credit Mychaylo Melnychenko

[kitniavchyt]

Демн, я знайшла свої старезні малюнки… Я тільки-тільки починала малювати і привид Андрій мені добряче допоміг!

Спроба зобразити його в різних стилях (не маючи власного і не вміючи малювати 😂👍)

Сімейний портрет в стилі Ґравіті Фолз (типу)

Всякі дивні штуки і перші несміливі спроби розфарбовувати свої малюнки

(фу крінжа я "змусила" привида говорити російською 🤮 мені дуже шкода і соромно)

І спроба зробити повноцінку/редрав скріна, ай ґесс?? (цього скріна 👇)

Бонус-котусик на прощання 👻