#щоденник

[nemui-karrasu]

Психотерапевт: Депресія не любить організованості і дисципліни.

Я: Розумію, я теж їх не люблю.

Психотерапевт: 🗿

[yournextexmistake]

присвячується тим, хто шеймить людей за неприкриті одягом протези чи те, що залишилося від кінцівок:

пішли ви знаєте куди? зі своїми "мені не подобається, сховай"

декому ваш пиздак не подобається, сховайте нахуй.

[something-lonely]

Я вперше сама спекла печиво!!!

І воно виявилося навіть дуже смачним 🤭

але дуже дуже солодке, але всерівно каєф

[alwayshungryofelia]

Перша година ночі. Ми малюємо двері.

Тому що нам це треба зробити прямо зараз.

[deadbattsblog]

реаєструюсь всюди щоб відчути хочу якісь емоції

[minewrae]

після твіттеру трішки важко звикнути до того, що тут самостійно слід формувати свою бульбашку

ну тобто аби натикатись на українців недостатньо просто обрати геолокацію а слід до кожного посту додавати гештег Україна гештег укртві гештег 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦наш слон ??? я не знаю

[meowluox]

звичайно я люблю і визнаю здебільшого сильних духом людей які мають гнучкий стійкий стрижень проте мені варто нагадувати собі якомога частіше що сильними людьми стають і умовно "слабкі" люди мають отримувати від мене хоча б розуміння і прийняття.

це воістину найменше і найбазованіше що я можу зробити бо я блять була на їхньому місці. невже забула? воротити нос від "слабких" концентруватись на силі замість того щоб подивитись трохи ширше.

я вже навчилась розпізнавати коли чужа слабкість намагається отруїти мене тому тільки в подібних випадках я видаю собі дозвіл нападати.

у кожного свій шлях і свій темп. всі люди насправді такі прекрасні.

[inthenameof-thoughts]

прощання

стань моїм привидом, коли я піду хай я буду жива через призму твою торкайся стопами моїх сліз на траві слухай, як щебочуть мої голоси

друже мій рідний, вже майже весна не забудь мої очі зі снігу і скла читай мої книги зі стертих полиць слухай платівки, що збирали колись

мені так самотньо у хмарах важких згадую квіти, шепіт і сміх я не лечу без твого крила без тебе для мене едему нема

мої коси тепер це лиш синя імла мій подих це іній на сонних гілках мої руки це мох на корі і камнях моє серце це дощ на твоїх рукавах

я залишу тебе для сумних журавлів здається, бог лиш нам зорі створив давати, втрачати - це все те саме скоро ти знайдеш, зустрінеш мене

[bbyejulie]

[kalceferia]

Хочу квіти

[nemui-karrasu]

Наша прабабуся дуже побожна, сидить уважно дивитися фільм, на початку якого повісилася монахиня...

[yournextexmistake]

мої двадцять вісім схожі на мої вісімнадцять:

я не знаю куди йду, але намагаюся рухатись хоч кудись.

[something-lonely]

Вперше сама зварила суп 😨😨😨

[alwayshungryofelia]

Вони настільки низькі, що я сумніваюсь у їхньому існуванні

[deadbattsblog]

[minewrae]

ікар впав, адже його воскові крила розтеклись під сонцем

бідолашний не знав що можна згоріти набагато ефективніше, посидівши 10 хвилин у прем‘єр про