#річка

[traveler-from-ukraine]

Демре. Туреччина

Частина 6: Місцева природа

[0le9-mind]

[ua-stranger]

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

Гукала тиша рупором возкальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

©Ліна Костенко

©Lina Kostenko

(Фото були зроблені в місті Харків;The photos were taken in the city of Kharkiv )

[greenpostua]

🌊 Тільки третина водойм в хорошому екологічному стані, краща ситуація з грунтовими водами. Подробиці👇

[karp8]

сумую за тими днями, коли міг просто стрибнути з друзями по автівках та поїхати з палатками на південний буг. коли був вільним, жив, дихав на повні груди. ці дні свободи обов’язково повернуться. знову буде літо. ми сидітемо біля вогнища, слухаючи спів цвіркунів, розмовляючи про життя, про найважчі дні, які вже позаду, про плани, майбутнє. важке, туманне, не таке й безтурботне, але хоча б якесь майбутнє, без щоденних новин з фронту і все нових і нових жахів війни. річка квапливо бігтиме, оминаючи слизьке каміння, а ми будемо то голосно сміятись, згадуючи спільні пригоди, то тихо слухати потріскування гілок у вогні, думаючи кожен про щось своє. потім, коли найвтомленіші вже повлягаються у палатках та вогнище тихо згасатиме, милуватись до нестями зорями на безкрайньому небі, не засвіченому шумним, набридшим вже за тиждень містом, у захваті від неосяжності всесвіту, клаптик якого немов дивиться тобі прямо в душу своїм крижаним, але в той же час таким яскравим поглядом. на цих сподіваннях, на спілкуванні з друзями та родиною я і тримаюсь досі. це все, що в мене зараз є. люди, які поруч. з якими можеш говорити і можеш мовчати. з якими ділиш приємні спогади, які ставляться до тебе з теплотою та розумінням, про яких хочеться піклуватись. прямо зараз мені здається, що це найважливіше у житті. родина. друзі. люди

[1outofmymind]

I saw information, that Kakhovka HPP cannot be restored:(

Today russian terrorist forces blew up the Kakhovka Hydroelectric Power Plant in Ukraine’s southern Kherson region on June 6. Large parts of the south of Ukraine are in danger of severe flooding. This is a terrible, barbaric act of ecocide. And russia will pay.

Photo: Maxar, May 28 and May 5

Photo: Energoatom, May 6

[katiagray]

Dnipro the river, summer 2011

[marykk1990]

My next post in support of Ukraine is:

Next site, is one we visited in my Ukraine thread on December 2, 2023. The Desna River (Річка Десна). It starts in muscovy and flows into Ukraine. I'm adding it to my Ukraine thread again because muscovy has poisoned the waters of the Desna River in an act of ecocide. The current administration of the US is so worried about eScAlaTiOn that muscovy is getting away with things like poisoning a river. Destroying a dam and flooding thousands of acres. Taking over a nuclear power plant.

The scale of the destruction is so huge that you can literally see the front line from space. That smooth area in the image is the flattened front line area. Forest areas and steppe lands are being destroyed.

#StoprussianEcocide

#StandWithUkraine

#СлаваУкраїні 🇺🇦🌻

The last part obviously didn't have to do with the poisoning of the river. I included that to show how horribly massive the amount of destruction muscovy is causing to the ecology of Ukraine.

Just adding another bit to this post.

Any asshole responding to my Ukraine posts from muscovy with nasty and rude comments can fuck off. Their responses will be deleted, and their accounts will be blocked. I will not entertain muscovy terrorist pieces of shit. And even if you respond in "russian," I will still verify the crap you're spewing, delete it, and block your account. The one I just did replied in "russian" to this post telling me that I "have a toilet in my head." Nope, that's actually you effing muscovy terrorists.

[blignick]

«Турківська вісімка» - мальовнича дорога-серпантин на Львівщині 💙💛 ⠀ Дорогою Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, біля села Явора Турківського району простягається неймовірної краси дорожній серпантин. Поруч протікає річка Стрий, а навколишні пейзажі красиві у будь-яку пору року

[wiviwx]

Сьогодні поспала лише три години, та почувалася на диво нормально. Пари пройшли дещо нудно, але теж нормально. Після занять пішла на маршрутку. Приїхала на вихідні в своє рідне село. З кожним роком ця річка все більше міліє і заростає. Сумно, адже в дитинстві я в ній купалася, а зараз це небезпечно. Багато дерев поламалися і впали у воду та багато сміття. Проте, інколи, після сильних дощів вона виливає. Це дуже погано. Особливо для мене. Адже моє подвір'я розташоване прямісінько на її березі. Не раз вода була вище коліна і я лапала рибу на городі руками хахах.

[traveler-from-ukraine]

Демре. Туреччина

Частина 3: Порт

Ось в такій неймовірній затоці знаходиться порт містечка Демре. Судячи з великої кількості кораблів для прогулянок, здається, що основним промислом тут є туризм.

Головним туристичним маршрутом, що тут пропонують, є екскурсія затокою і відвідання острову Кекова. Цей острів має стародавню історію, і навіть згадується в Біблії.

Коли я відвідував порт, більшість кораблів ще не були спущені на воду, їх готували до туристичного сезону, що вже розпочався, однак його пік був ще попереду.

Також тут є чи то затока чи то річка, яка сполучається в цьому місці з морем.

На березі якої можна побачити руїни античного міста-порту Адріаке.

Поряд з затокою є дуже гарний піщаний пляж.

Далі буде...

📍Порт містечка Демре

Підтримуй ЗСУ!

https://savelife.in.ua/donate

[0le9-mind]

[ua-stranger]

І весь світ мені дорожчий за правила нудних людей.

Цінувати я не хочу склад безсенсових речей.

Я не знаю і не буду, що таке втрачати час.

Вже не кожен вартий того, щоб второпати хоч раз.

©ТМП - Завтра

©TMP - Zavtra

(Фото були зроблені в місті Харків;The photos were taken in the city of Kharkiv )

[greenpostua]

🌊 Річки через втручання людини втрачають здатність підтримувати життя безлічі видів, що залежать від них, і надавати якісні екосистемні послуги. Подробиці👇

[not4yourmind]

Коли я плаваю, то люблю запливати в центр річки та просто опускатись під воду. Опускатись, поволі випускаючи з себе повітря аж до самого дна. Річка глибока в тому місці. По відчуттях метрів 7, не менше. І оце відчуття... відчуття, коли навколо лише темрява. Вода, яка стає все холоднішою і холоднішою. І цей тиск в голові та грудях. Ти маєш довіритись воді, маєш довіритись річці, інакше буде в рази складніше. Навіть не так. Ти маєш довіритись собі, що зможеш дотягти до дна та матимеш сили відштовхнутись від нього. Якщо ж цього не зробити, якщо не впасти на саме дно - то почнеться паніка, почнеться боротьба за життя, в якій домінує тотальний хаос. В такі моменти варто ігнорувати свій страх. Варто розуміти, що лише слідуючи плану можна випливти. Лише відштовхнувшись від дна. Інакше - ніяк. І я люблю це відчуття. Люблю довіряти річці. Люблю опускатись на саме дно, зупинитись там на секунду і зрозуміти, що зверху лише вода. Навколо лише вода. Але вона не хоче мене вбити. Вбиває - паніка. Вбиває слабкість перед невідомим. Перед відсутністю того дна, яке дасть потрібний поштовх до гори. У моменти ��овної ізоляції мене вбиває не ізоляція, а я сам. І дно в цьому випадку не є чимось поганим. Навпаки. Воно є ключовим елементом для забезпечення стабільності. Опора для того, щоб відштовхнутись та ковтнути повітря. Питання лише в тому, чи зможу я до нього дотягнути, довіритись собі, повірити в  те, що річка не хоче мене скривдити та свідомо відмовитись від цього хаосу боротьби за життя.

[citroenbxsworld]

Річка Рось, біля Богуслава. Вересень 2023р.