#таємниця

[dimishap]

Книги – тільки одне з вмістилищ, де ми зберігаємо те, що боїмося забути. У них немає жодної таємниці, жодного чаклунства. Чари лише в тому, що вони говорять, у тому, як вони зшивають клаптики всесвіту в єдине ціле. Рей Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”

[alwayshungryofelia]

4.06.24

У них завжди такі налякані очі, коли я кажу

- так, раніше я важила 37 кілограмів.

Такі налякані, наче я повідомляю їм про подорожчання підписки на дихання.

Ці збентежені погляди, очі, в яких біжить новинна стрічка з фразою ʼтак ти ж нормально виглядаєшʼ. Якщо хочеш зробити ще гірше, ніж людини було, скажи їй, що вона нормальна.

Вони роздивляються кожен міліметр шкіри, що висувається з-під одежі, непокрита і гола, і я відчуваю що моя душа така ж сама. Гола, гола, гола.

Мов ті яструби, які вихоплюють з жертви своїми пазурами шматочки мʼяса, вони вихоплюють з мене всі слова, які б я могла сказати у своє виправдання, на питання чому.

Чому?

Я писала диплом в останній тиждень перед його презентацією, не було часу навіть поспати годину.

Чому?

Я весь рік нічого не робила і сподівалася, що щось станеться і мене омине остання сесія.

Чому?

Я не могла сконцентруватися через те, що не їла нормально.

Чому?

Я боялася, що кожен шматочок в моєму шлунку просто згниє, а не розщепиться на вуглеводи-білки-жири.

Чому?

Тому що у тринадцять років виявилось, що я не підходжу під стандартні вимоги до дівчат.

Як добре, що вони здирають шкіру тільки з першого чому.

Наче це і є той самий низ айсберга, до якого вони дібралися і тепер можуть спочити на лаврах із співчуття до нерозумної мене.

І всі вони вважають, що мають особливі знання про мене, причетні до таїнства чужої душі.

Нам завжди цікаві чужі таємниці.

Моя таємниця полягає у тому, що її нема.

Я мовчу, тому що інколи просто не знаю, як про це говорити. Наче щось всередині мене зобовʼязує не навʼязувати свої проблеми іншим.

Я мовчу, тому що справжнє питання ніколи не звучить, воно десь заховане серед сотень чому і сотень відповідей.

Я мовчу і про те, що насправді я дуже хочу назад у свої комфортні 37 кілограм.

Я хочу знову відчувати страх перед їжею.

Я хочу знову бути хворою і на вигляд, а не тільки всередині.

Можливо, тоді вони побачать, що я не нормальна і ніколи такою не була.

Можливо, тоді мені допоможуть.

Можливо, тоді я зможу співчувати собі і любити себе, знову вважати себе вартою ніжного ставлення.

Але зараз ми зупиняємося на першому чому і я знову і знову і знову дивлюся в їх налякані очі.

І я не знаю, чи будуть вони ще більш наляканими, коли я заговорю.

[sharp-as-c]

розчарування розчаруванням, а крім мене книжку ніхто не напише

до поцілунку головних героїв лишилося два розділи, а в них майже не відбувалося хімії, треба буде потім подописувать(

на другу частину маю план, але шо його робить в третій поки гадки не маю

там має бути опис одразу багатьох персонажів, що скопом увірвуться в сюжет, бо ж гг повернеться додому

і сцена з вбивством голубів (яка вже є, але мені недостатньо деталізована)

і перший секс, який ще теж треба придумать, бо у всіх прочитаних мною книжках там фігурує кунілінгус, а я тому і не хочу його додавати, щоб не було банально; і взагалі треба вибрати порядок взаємодій, пози, ��релюдії, слова, аргх, важкооооо

потім ще згадала, що у головного героя є таємниця, яку він розкаже героїні вже після того, як вона в нього закохається (ну як завжди) і це теж треба обіграти

[teawithatasteofwretchedness]

Оформлення акку таке слееей, а я такий кріндж ходячий....😔💅🏽

Вгадайте хто вже не робить домашні завдання )))???? Я не розумію навіщо усний діалог, який ти маєш сам написати....для кого це треба, що, навіщо...таємниця для мене ...

Хочу знову почати читати....іу....мейбі зараз сяду матешу розбирати 😔😔💅🏽

А ваше навчання як?

[dhr-ao3]

Заковані Manacled Beginning

Заковані Manacled Beginning https://ift.tt/6ez3xfH by miss_dementor666 Гаррі Поттер мертвий. Після закінчення війни, щоб закріпити свою владу, Волдеморт вдається до програми відродження магічного населення. У Герміони Ґрейнджер є таємниця Ордену, схована та захищена її розумом. Тому її, як бранку, відправляють до Верховного Правителя, щоб використовувати як сурогатну матір, допоки її розум не буде зламано. Words: 45894, Chapters: 1/1, Language: Українська Series: Part 1 of Заковані Manacled Fandoms: Гаррі Поттер - Дж. К. Ролінґ Rating: Explicit Warnings: Graphic Depictions Of Violence, Major Character Death, Rape/Non-Con Categories: F/M Characters: Hermione Granger, Draco Malfoy, Dolores Umbridge, Tom Riddle | Voldemort, Astoria Greengrass, Graham Montague, Severus Snape, Герміона Ґрейнджер, Драко Мелфой, Долорес Амбридж, Том Редл | Волдеморт, Асторія Ґрінґрас, Ґрехем Монтеґю, Северус Снейп Relationships: Hermione Granger/Draco Malfoy, Герміона Ґрейнджер/Драко Мелфой Additional Tags: Post-War, Harry Potter Dies, Alternate Universe - Voldemort Wins, Forced Pregnancy, Imprisonment, Death Eater Draco Malfoy, Minor Character Death, Memory Loss, Rape/Non-con Elements, Eventual Romance, Battle, Rape, Mystery, Healer Hermione Granger, Self-Harm, Flashbacks, Slow Build, Angst with a Happy Ending, Slow Burn Hermione Granger/Draco Malfoy, Espionage, Ukrainian, Ukrainian | Українською, Translation in Ukrainian | Переклад українською, Післявоєнний, Гаррі Поттер помирає, Альтернативний Всесвіт - Перемога Волдеморта, Вимушена вагітність, ув'язнення, Смертежер Драко Мелфой, Смерть другорядних персонажів, втрата пам'яті, Елементи зґвалтування/агресії, Можливий роман, битва, Зґвалтування, Таємниці, Цілителька Герміона Ґрейнджер, Самоушкодження, флешбеки, Повільний розвиток подій, Ангст зі щасливим кінце��, слоубьорн, Повільний розвиток стосунків, Шпигунство via AO3 works tagged 'Hermione Granger/Draco Malfoy' https://ift.tt/j6TsiI9 March 04, 2024 at 03:32PM

[yournextexmistake]

якщо ви захочете побачити повсякденний косплей на ТерезіПіроп, то ви знаєте де мене шукати.

так, я терези по гороскопу. ї се моя найжахливіша таємниця.

Ґиги ~

[kate-astronaut]

Дайджест січня: Гаррі Поттер, Вавилон та проблеми з головою

Привіт, це моя нова рубрика щомісячних дайджестів, де я буду ділитися враженнями від фільмів, книг та серіалів, а також розповідати цікавинки, які дізналася. Ця рубрика максимально відкрита до дискусії, тож діліться своїми думками в коментах.

Книга: Гаррі Поттер. Знову? Знову!

Традиційно взимку я перечитую деякі частини Гаррі Поттера. Цього разу вперше (соромно) читаю український переклад, тож взялась за всі сім частин. Багато не стану розповідати, лише хочу зазначити, що мене неймовірно тішить та думка, що є люди, яким дуже близький всесвіт, які мають теплі почуття до фільмів, але жодного разу не читали книги, тож не знають про існування ельфіні Вінкі, ні разу не були на Гогвардській кухні, не знають, що на другому курсі Гаррі пропустив Геловінський пир, щоб відвідати Святкування річниці смерті Майже Безголового Ніка, що у Герміони були великі передні зуби, яких вона позбулася завдяки Мелфою, що Візлі рознесли комин Дурслів, а Фред та Джордж згодували Дадлі цукерку від якої у нього виріс великий язик. Це наша маленька читацька таємниця.

Серіал: Корона

У подарунок на новий рік я отримала безкоштовну підписку на Netflix тож в першу чергу я нарешті кинулась дивится серіал Корона. Я мала деякі побоювання, що серіал виявиться нудним, та не зважаючи на те, що не можна сюжет назвати насиченим подіями, все ж і нудним його не назвеш. Гра акторів, робота операторів викликає захоплення. Персонажі об’ємні та цікаві і викликають бажання заглибитися у питання реальної історії королівської сім’ї, бо ж важливо пам’ятати, що серіал - це просто художня інтерпритація.

Ну і звісно, я в захваті від гри Метта Смітта.

Фільм: Вавилон

Буквально пару днів тому я з чоловіком сходила на Вавилон. Щойно я дізналась, що у прокат виходить новий фільм Дем’єна Шазелла, я з нетерпінням очікувала візиту у кінотеатр. Однак першу годину з трьох(!) ми час від часу переглядались і не розуміли, що відбувається. Вульгарний, різкий та шумний - ось перше враження про Вавилон. Та все ж робота залишила скорше приємні враження, ніж негативні. Цей непростий фільм - ода кіноіндустрії, що живе і розвивається незалежно від людей, що приходять та йдуть. Фінальний епізод приносить відчуття катарсису, по моєму тілі бігали мурашки. Особисто я не пошкодувала про витрачені час та гроші, та фільм Вавилон однозначно не для всіх.

Мігрень та її менеджмент

Цього місяця у мене двічі була мігрень. Хто не з чужих слів знає що це, може приблизно уявити, що я пережила. Для інших скажу, що приємного у цьому дуже мало. І це при тому, що мене ще природа пощадила, і у мене далеко не найгірші сценарії нападів мігрені, хоча декілька раз мені все ж здавалося, що я от от помру.

Довгі роки я не знала що зі мною відбувається, чому деколи у мене в очах виникають плями та миготіння з одного боку, а десь за годину голова вибухає нестерпним болем. Та коли я нарешті взялась за гугл (не робіть так, ходіть до лікарів. Або робіть, мені позуй, я лікарів не люблю) і стала вишукувати пояснення, найболіснішим фактом для мене стало те, що вилікувати мігрень неможливо. Розпач, відчай, страх охопили мене.

Кожен наступний жорстокий напад мігрені провокував мене на спроби самстійно дослідити питання, доки аж цього місяця я не визнала, що мені доведеться багато змінити у власному житті. А оскільки кардинальні зміни - це не те, що мені зараз підходить, у моїх планах поступове дрейфування у сторону лайфстайлу, який дозволить менеджити мігрень.

Весь цей процес в цілому складається з декількох компонентів:

Вживання добавок таких як l-tryptophan та 5-htp. З першим я вже близько знайома, я вже якось пила ці добавки після чого рік не страждала від мігрені, та продовжити курс я забила, от тепер і маю. Основна суть обидвох полягає у тому, щоб допомагати організмові виробляти серотонін, а саме різкий брак серотоніну пов’язують з виникненням мігрені. Друга добавка видається більш ефективною (не мені, вченим) тож щойно закінчиться триптофан, я планую спробувати 5-htp. Окрім того, що ці добавки зменшують різік виникнення мігрені, вони допомагають краще засинати і роблять це життя більш степним.

Зменшення кофеїну. З цим пунктом мені важко змиритися, бо я обожнюю кавусю і кружками ганяю чай на роботі. Та кофеїн негативно впилає на здатність організму виробляти серотонін, тому його кількість доведеться сильно знизити. Наразі я планую вести щоденні записи кількості випитих кави та чаю.

Фізичні вправи. Будь яка фізична активність - це любов і ненависть одночасно. Я дуже хочу почати займатися регулярно бодай якимсь видом фізичної активності, та поки виходить тільки ходити пішки на роботу, і то, якщо я не проспала.

Посилання на статті: https://www.verywellhealth.com/5-htp-migraine-prevention-1718029 https://www.healthaid.co.uk/blogs/news/migraine-mystery-solved

Напружена шия - рівна спина

Виявляється, для того, щоб не сутулитися, достатньо напружити передні мязи шиї і нахилити підборіддя трохи до грудей. У такому випадку спина майже повністю вирівнюється, а плечі опускаються. Довго тут пояснювати не буду, лишу посилання на відео, яке змінило моє уявлення про рівну спину.

Посилання на відео: https://youtu.be/RYJ50KQ9u34

Традиційно взимку я перечитую деякі частини Гаррі Поттера. Цього разу вперше (соромно) читаю український переклад, тож взялась за всі сім частин. Багато не стану розповідати, лише хочу зазначити, що мене неймовірно тішить та думка, що є люди, яким дуже близький всесвіт, які мають теплі почуття до фільмів, але жодного разу не читали книги, тож не знають про існування ельфіні Вінкі, ні разу не були на Гогвардській кухні, не знають, що на другому курсі Гаррі пропустив Геловінський пир, щоб відвідати Святкування річниці смерті Майже Безголового Ніка, що у Герміони були великі передні зуби, яких вона позбулася завдяки Мелфою, що Візлі рознесли комин Дурслів, а Фред та Джордж згодували Дадлі цукерку від якої у нього виріс великий язик. Це наша маленька читацька таємниця.

Серіал: Корона

У подарунок на новий рік я отримала безкоштовну підписку на Netflix тож в першу чергу я нарешті кинулась дивится серіал Корона. Я мала деякі побоювання, що серіал виявиться нудним, та не зважаючи на те, що не можна сюжет назвати насиченим подіями, все ж і нудним його не назвеш. Гра акторів, робота операторів викликає захоплення. Персонажі об’ємні та цікаві і викликають бажання заглибитися у питання реальної історії королівської сім’ї, бо ж важливо пам’ятати, що серіал - це просто художня інтерпритація.

Фільм: Вавилон

Буквально пару днів тому я з чоловіком сходила на Вавилон. Щойно я дізналась, що у прокат виходить новий фільм Дем’єна Шазелла, я з нетерпінням очікувала візиту у кінотеатр. Однак першу годину з трьох(!) ми час від часу переглядались і не розуміли, що відбувається. Вульгарний, різкий та шумний - ось перше враження про Вавилон. Та все ж робота залишила скорше приємні враження, ніж негативні. Цей непростий фільм - ода кіноіндустрії, що живе і розвивається незалежно від людей, що приходять та йдуть. Фінальний епізод приносить відчуття катарсису, по моєму тілі бігали мурашки. Особисто я не пошкодувала про витрачені час та гроші, та фільм Вавилон однозначно не для всіх.

[ukrgleb]

Повернувся. Усього за добу проїхав всю країну, тепер відстані здаються смішними, розумію що будь-яка відстань - це лише наша уявна межа.

Все так близько насправді. Зараз доволі дивний стан, коли робити поки і нічого, але я від цього не страждаю.

Я їхав у потязі з родиною де панянка не випускала телефон з рук, постійно комусь телефонувала, вирішувала питання, така серйозна. Колись я теж ховався за діяльністю. Намагаючись бути дизайнером та серйозною зайнятою людиною, але зараз я розумію, що справжня людина перш за все людина.

І якщо забрати у людини роботу то вона повинна залишиться людиною, вміти жити і поза діяльності.

Згадайте, чим займалися Адам і Єва в раю? Вони були заклопотані та постійно вирішували проблеми? Ні, вони спостерігали та насолоджувалися усім, називали звірів, тобто милувалися усім що створив для них Творець.

Мені здається таємниця у цьому, ми повинні вміти жити і без занурення у діяльність або роботу. Бо хто ми без роботи тоді?

[thalia-pages]

про книгу, яку сьогодні в мене попросила сфотографувати жінка в черзі за українським паспортом в Братиславі

Дисклеймер: Я не є фахівцем з даної теми, і лише ділюсь своїми враженнями від прочитаного. Використана термінологія та згадані симптоми можуть бути помилковими. В жодному разі не ставте собі діагноз спираючись на цей пост та звертайтеся за допомогою до фахівця.

У першій частині книги Джудіт Герман про психологічну травму йдеться, власне, про травму. Зокрема, розглянуто три симптоми, які виникають після травматичного досвіду. Першим симптомом є гіперзбудження, яке можна пояснити нездоровою настороженістю людини. Оскільки мозок та нервова система відтепер спрямовані на запобігання повторення травми за будь-яку ціну. Умовно другим симптомом є інтрузивні (нав'язливі) спогади про пережите, зокрема, у формі нічних жахіть та флешбеків. Водночас протилежним симптомом зі складною назвою "констрикція" є забуття. В такому разі людина не має чітких послідовних спогадів про травму. На цьому важливо наголосити, оскільки люди, що зазнали знущання, можуть плутатись у своїх свідченнях. Це можна також пояснити, зокрема, спричиненою стресом амнезією. Тому ми не маємо права засуджувати людей за їхні часом нелінійні свідчення. Авторка книги також зауважує, що певний аспект травматичної ситуації, який є вкрай важливим на думку стороннього слухача, може таким не бути для безпосередньої жертви, і навпаки. Деталі, яким слухач надає ваги, можуть бути другорядними для жертви.

У другій частині книжки Герман розповідає про стадії відновлення після травми. На першій стадії важливо забезпечити безпеку постраждалої особи. Наприклад, якщо людина зазнає кривди в сім'ї, не можна розпочати терапію доки особа перебуває в точксичному середовищі. Тому перший етап - це фізична та емоційна безпека людини. На другому етапі вона оплакує те, що з нею трапилося. Відбувається поступова реконструкція травми, в індивідуальній чи груповій терапії працюють над відновленням чітких послідовних спогадів про травматичний досвід. Людина мусить визнати, що з нею насправді відбулись жахливі події, зрозуміти яких речей вони її позбавили, зрозуміти причину своєї дії або ж бездіяльності в пережитих складних обставинах. Цей етап відновлення є тривалим, складним, деякі люди можуть навіть потребувати госпіталізації. На цьому кроці людині важливо побачити, що їй вірять, що їй співпереживають. Тобто ситуація, зовсім протилежна до звинувачення жертви. Завершальним етапом відновлення є налагодження стосунків із собою та іншими. Людина вчиться заново довіряти іншим, але при цьому боронити власні кордони. Якщо до терапії між людиною та її друзями, сім'єю могла існувати таємниця травми, то тепер вона не боїться розповісти про свій досвід. А в деяких випадках - піти до суду. Постраждалій особі повертається почуття власної гідності, вона починає планувати своє майбутнє, намагається виправити наслідки завданої їй шкоди.

Насамкінець авторка визнає, що від психологічної травми неможливо вилікуватись повністю. Загострення симптомів може відбутись після таких подій ��к, наприклад, народження дитини або смерть близької людини. І пройти терапію повторно - це нормально, а не доказ нездоланності наслідків травми. Так, минуле вже не можна змінити. Але воно не матиме сили над теперішнім та майбутнім.

[takkaseta]

ЧуАку. Канун зимових свят

Чуя: Акута, сьогодні вже 10 грудня. Давай повісим гірлянду

Акутагава: в нас і так багато гірлянд дома

Чуя: ну давай новорічну... а ще ялинку треба

Акутагава: давай, я за. І ще декілька новорічних прикрас

Чуя: ти куди?

Акутагава пішов та дістав якусь коробку з шафи, в якій окрім прикрас була ще коробка по менше

Акутагава: я купив декілька новорічних прикрас та гірлянд. Думав показати ближче до свят, але якщо ти хочеш вже то

Чуя: бооже, Аку, яка краса глянь!!!

Чуя верещав як мала дитина від нових гірлянд та новорічних прикрас. Акутагава ж був щасливий підібрати настільки ідеальний декор на зимові свята. Після вони почали наряжати ялину та вішати прикраси. Ялина в них була невелика. Десь 160-165см. Вибирали таку аби не вище Чуї, а якщо і вище то на пару сантиметрів, бо так сказав Акутагава.

Чуя: диви!! Який фаний шар!

Акутагава: кгем... ось.

Рюноске простягнув плюшеву ялинкову іграшку у вигляді песика

Чуя: АААААААААААААААААААААААА ЯКИЙ ГАРНИЙ!!!!

Рудий кинувся обіймати Акутагаву, та дякувати. І це був лише один з невиликої подарункової коробки, це була колекція таких цуциків. В Йокогамі їх не купити, хіба що їхати в Токіо або місяць чекати доставку. Чуя дуже хотів їх купити, але не міг замовити, ніде не було в наявності.

Чуя: *цьом*

Акутагава, червоніючи: я радий що тобі подобається. Дуже радий.

Чуя: але як ти їх дістав?

Акутагава: дехто допоміг з'їздити до Токіо. Ось і все.

Чуя: а коли ти встиг?

Акутагава: а це вже таємниця *цьом*

Чуя: отжеж... *цьом* давай вішати хутчіш!!!

Ще трохи обіймів і вони почали вішати нові іграшки. Чуя сяяв від щастя, Акутагава теж. Це був чудовий початок підготовки до зимових свят

[osssvl]

i like cartoons with good plot and a lot of wise statements 🖤

There is some of them:

✨ One often meets his destiny on the road he takes to avoid it.

✨ Yesterday is history, tomorrow is a mystery, but today is a gift (present).

✨ There are no accidents.

✨ There is just news. There is no good or bad.

✨ You just need to believe.

✨ To make something special, you just have to believe it's special.

💫 Людина часто зустрічає свою долю на шляху, яким йде, щоб її уникнути.

💫 Вчора - це історія, завтра - це таємниця, але сьогодні - це подарунок.

💫 Випадковостей не буває.

💫 Це лише новини. Ти сам надаєш їм забарвлення.

💫 Тобі потрібно тільки вірити.

💫 Щоб зробити щось особливим, потрібно повірити, що це щось є особливим.

p.s. переклад довільний, але я знаю, що він правильний 🥰

[dimishap]

📖 І НЕ ЛИШИЛОСЬ ЖОДНОГО ✍️ Агата Крісті 📚 детективний роман 🕰️ 1939

Він же «Таємниця Індіанського острова» і «Десятеро негренят» - най-най-най твір, от тільки політкоректність його поскубла.

Десятеро незнайомих людей зібрані запрошеннями щедрого господаря на острів, де вони опиняються відрізаними від світу. Починаються вбивства, герої починають підозрювати, що вбивця – один із них.

Закручено так закручено. Нереалістично, але дуже цікаво. Вгадати вбивцю мені не вдалося.

Читається легко. Для жанру – клас.

********

✔️ Найгірше в євреях те, що їх щодо грошей не обманеш.

✔️ Він був везучим і вправним. Людина на своєму місці. Та для успіху цього недостатньо. Треба мати везіння.

✔️ Якщо до цього дій��ло, то найкращий засіб у медицині – віра в одужання. З цим він чудово справлявся – навіював надію та віру.

✔️ Тепер про тебе швидко забувають. Якщо вже добився чогось, то треба працювати не покладаючи рук.

✔️ Посеред життя нас обіймає смерть.

✔️ Найкраще в острові те, що коли потрапиш сюди, то далі піти не зможеш… Ти дійшов кінця усього…

✔️ Полегшення – наче милість, коли ви знаєте, що скоро все закінчиться, що більше не доведеться нести свою ношу. Ви також це відчуєте, одного дня.

✔️ Жоден митець, тепер я це розумію, не може вдовольнитися лише мистецтвом. Існує природна тяга до визнання, заперечувати якої не можна.

[sharp-as-c]

придбала електронні ваги

це страшно, так

у мене були величезні проблеми, коли я ненавиділа себе за кожну калорію над норму, зважувала все, абсолютно все; якщо яблуко чи куряче крильце - то зважувала те, що лишалось після їжі, і віднімала, і так далі

я стала частіше обирати свій стан, а не тіло. пропускати зарядку, коли погано, їсти солодощі, коли паяє, а не примушувати, забороняти і страждати

в очах тренера це виглядає, мабуть, як слабкість - пропуск тренування чи обʼїдання; але я соромлюсь розповісти йому про розлад харчової поведінки і про свій прогрес у його подоланні, про те, як я боюсь повернутись назад

вага не йде; ми опустили калораж на 200 ккал, я знову почала голодувати, а вага стоїть; бедра виросли на один сантиметр; мені прикольно на грані істерики і одночасно нє; загадка якась, таємниця тіла, блін

я почала щодня гуляти десь по годині увесь останній тиждень; але на стані тіла це ніяк не позначилось, що теж загадка

тіла людські - цікаві механізми, доміношки, де завалена одна валить ще купу в неочікуваних місцях; красивий витончений годинник, якому потрібно 100500 різних батарейок і вдача, щоб зрештою правильно працював

[maks-bookman]

Тарас Мельник «Таємниця сповіді»

  Закінчив слухати книгу Тараса Мельника« Таємниця сповіді» від студії «Калідор»

Як завжди цікаво, як завжди темно, як завжди на межі нашого світу та потойбіччя.

Сюжет мені сподобався тим, що він, як і в інших книгах, балансує на межі різних світів. В ��ене було таке відчуття, що автор все ж перетне цей рубіж, як же мені цього хотілося. Але письменник вирішив дотримуватися своєї притаманної йому риси: розпалювати читача, тримати його на грані, як і свій сюжет.

Автор майстерно описав наше суспільство та його відношення до в’язнів з тяжкими статтями. Навіть коли люди дізналися, що головного героя помилували, що він змінився, що він проповідник, що він засновник церкви, ставлення було насторожене. Невіра й страх.

В цій книзі не має позитивних героїв. Атмосфера книги похмура, укутана темрявою.

Багато болю, багато кривди, багато насилля. Й це все яскраво намальовано в стилі Дена Брауна, чи Стівена Кінга.

Але як Тарас Мельник все це продумав та створив. Ніби й головний герой став на шлях виправлення, ніби його можна рахувати за позитивного персонажа, але не виходить у читача співчувати йому.

Та й суспільству, яке описав автор, я теж не співчував. Жахливо розуміти, що це не придумане, а написане з наших реалій. Книга вийшла гостросюжетною, з несподіваними сюжетними лініями й кінцівкою.

Мені Тарас Мельник (в реальному житті Сергій Тимофійко) імпонує тим, що він зараз знаходиться у лавах ЗСУ, боронить Україну від пацаків й свій вільний час витрачає на написання книг, на зустрічі з читачами. Збирає кошти для свого підрозділу тощо.

Хочу подякувати йому за книги, за його позицію, за захист країни.

А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пиш��ть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

Хроніки Книголюба у соцмережах :  Фейсбук,  LiveJournal,   Telegram,   Twitter,   Tumblr,   Крок вперед!  Instagram  Аркуш

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Тарас_Мельник  #відгукнакнигу  #українські_письменники   

[dhr-ao3]

Неймовірна халепа

Неймовірна халепа https://ift.tt/lDuBj5b by Miss_Dementor Драко і Герміона ведуть любовну переписку вже три місяці. І насправді все чудово. Настільки чудово, що Герміона й повірити не може своєму щастю. Особливо, коли Драко нарешті зізнається їй у своїх почуттях. Все просто неймовірно… Якби не кілька «але»: Перше: їхні стосунки існують лиш на папері звичайнісінького записника, яким вони обмінюються, залишаючи в бібліотеці на четвертій полиці книжкової шафи побіля столу. Друге: в реальному житті вони заледве розмовляють, хіба що обмінюючись глузливими поглядами та колючими словами. Третє: їхні стосунки — таємниця. І що найгірше: за два тижні до Різдва записник безслідно зникає. Якщо він потрапить не в ті руки, про їхні стосунки довідається вся школа. Що стане катастрофою. Словом, вони в халепі. Words: 1305, Chapters: 1/?, Language: Українська Fandoms: Гаррі Поттер - Дж. К. Ролінґ Rating: Teen And Up Audiences Warnings: Creator Chose Not To Use Archive Warnings Categories: F/M Characters: Герміона Ґрейнджер, Драко Мелфой, Блез Забіні, Теодор Нот, Северус Снейп, Джіні Візлі, Криволапик Relationships: Герміона Ґрейнджер/Драко Мелфой Additional Tags: БінґоGSF, Записники, гумор, флаф, щасливий фінал, Бібліотека, Криволапик - король, Різдво, від ненависті до кохання, Гоґ, 7 рік навчання, АВ - без Волдеморта, notebooks, Humor, Fluff, Happy Ending, Hogwarts Library, Crookshanks is a king, Christmas, Hate to Love, Hogwarts Seventh Year, Alternate Universe - No Voldemort via AO3 works tagged 'Hermione Granger/Draco Malfoy' https://ift.tt/EHmuj9M December 27, 2023 at 01:12PM

[yournextexmistake]

наснився мертвий чоловік.

ми сиділи на знайомих сходинках.

я тримала нашу спільну фотографію, котру спалила у чотирнадцятому році, ще до від'їзду з донецької області.

він просив трохи побути зі мною, але я сказала, що не зможу більше, ї підпалила фотографію.

він усміхнувся, спостерігаючи, як вона горить, й порадив, щоб я відпустила, бо обпечуся.

але я натомість - заперечливо похитала головою. й почала схлипувати, намагаючись втриматися від істерики.

від болю та відчаю, хотілося притиснути вогонь до центру грудної клітки та згоріти разом з тією фотографією на цих бетонних сходинках.

він захихотів та сказав, що я завжди дико непохитна у своїй дурні. а потім, несподівано, схопив мене за руку.

й прошепотів, що дуже любить та ненавидить це в мені. як вже говорив одного разу. ніби це якась таємниця.

і змусив мене розкрити ліву долоню та розсипався попелом на вітру.

я прокинулася зі сльозами на обличчі.