#Слухання

[demiurgeua]

Експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» будуть повернені з Нідерландів до України

9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів постановив, що експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» («Скіфське золото»), які роками були предметом судових суперечок у Нідерландах, мають бути повернуті в Україну. _________ On June 09, 2023, the Netherlands Supreme Court has ruled that the showpieces of the exhibition «Crimea. The Golden Island in the Black Sea» («Scythian gold»),…

[feyapyva15]

Я сидів слухав, як моя вчителька з сва розмовляла з однією з учениць в їдальні. Але якщо я не покваплюсь то запізнюся на фізру. Ну і хай з ним. Зате в мене була практика слухання 💅😔💅.

[benjamiina]

змайструвала ляльку за три дні, повірила в себе і витратила на наступну майже 2 тижні, пиздець шо тут скажеш

але вона вже готова, тільки очі залишилось запекти і приклеїти, але для цього потрібно зліпити ще лялечок, бо гнати цілу духовку на два ґудзики - тупо

ще я захворіла: шомплі, запалені лімфовузли і гланди. дуже невчасно, бо листопад розпочався надзвичайно нетипово для мене - я почала виходити на прогулянки.

прокинулась, хльобнула трохи кави і пішла бродити вуличками. особливо без навушників. не знаю як, але це дуже розвантажує, слухання шурхоту черевиків по бруківці, шелест лісового листя. жодних думок, тільки я, момент і десяток машин.

а з музикою навпаки - розриває тривожність. хоча може в парку буде інакше. вчора хотіла туди сходити, він досить великий і плавно переходить в ліс, але я лежала з температурою, тож, хехе

не знаю чому нічого не записую, варто більше старатись, трохи тиснути на себе, бо як почну то воно легко піде, але головне випадково не зробити це обов'язком, бо тоді їбалаявсеце

по закоханості - нічого не змінилось, скоро буде рік як я божеволію

[birudeboysdog]

«Порятунку немає»

Неприступна фортеця, оточена крижаною, пробираючою до кісток водою; охоронці, що гірші за Цербера; троє в'язнів, що не мали б тут бути.

● Сторінки щоденника втікача,

● Один день – одна сторінка з життя,

● Пост буде постійно оновлюватися!

18 березня 1962

«Розчарування»

Ось що я чув від матері більшу частину свого не такого вже й цікавого, не такого вже й довгого життя.

«Ти міг би податися у столярі як більшість, чи може попроситися до дядька Френка секретарем, якщо так мрієш про друкарську машинку!» казала частіше ніж підносила довгий сірник до дешевої сигари, а курила вона майже постійно.

«Дядько Френк» насправді ніякий мені й не дядько, він взагалі-то і не Френк, а Пак, та завдяки своїй не зовсім азійській зовнішності його брехня вже давно стала правдою.

Не знаю навіщо я пишу так багато... Мабуть, я просто не знаю як почати.

Не думаю, що хтось колись прочитає це нашкрябане твердим канцелярським олівцем на пом'ятому шматку посірілого паперу, яким тільки й можна що підтерти сраку, послання...

«Розчарування» мати казала мені, бо грошей у нас не було, бо брати мене, вже дорослого хлопака, до себе на роботу мало хто хотів, бо з десяти років я тільки і жив мріями про те, як одного дня стану відомим на весь світ письменником.

Але одного дня моя дурна голова вирішила, що якщо гроші самі не йдуть до мене, можливо варто мені піти за тими грошима?

26 жовтня 1961 року (пам'ятаю той день ніби він був вчора) я пограбував Банк Процвітання у Сент-Луїсі. Вже 3 листопада я сидів на лаві підсудних, моя мати навіть не прийшла на слухання. Востаннє я бачив її у листопаді, коли вона прийшла аби ще раз назвати сина розчаруванням та повідомити, що викреслила мене зі свого життя.

Місяць я відсидів у тюрмі в Сент-Луїсі.

За першу невдалу спробу втечі мене добряче відлупцювали спочатку охоронці, а потім і сусіди по камері, за те що з собою не взяв. За другу – те саме. За майже вдалу третю – перевели до більш сонячної Каліфорнії.

Спочатку я здивувався і моєю першою думкою було «вони ідіоти, Сонячний Штат це ж ніщо у порівнянні з похмурим туманним Міссурі!»

Та це я ідіот, тому що читаючи газети кожного дня у моєму мозку чомусь не відклалося що ще є в Каліфорнії, у майже двох кілометрах від берега Сан-Франциско.

Місце, з якого немає виходу. В'язниця, з якої ще нікому не вдавалося втекти.

Скелястий, з жорсткого каменю, холодний ніби Вічна Мерзлота, Алькатрас.

З вікон автобуса, крізь міцні товстенні решітки, я встиг зачепитися поглядом за пейзаж: чисте небо, сліпуче сонце, квіти, що цвіли ніби всюди, насичено зелена ковдра, яка обіймала землю...

А потім ми, новенькі в'язні, «свіже м'ясо» як таких тут кличуть, під конвоєм вийшли з клятого задушливого автобуса, ланцюги на ногах та руках дратуюче бряжчали, і я вперше побачив його – свій «дім» на найближчі -надцать років.

Разюча різниця відібрала у мене дихання на якусь мить.

Замість зеленої ковдри з соковитої трави – сіра суха земля, немов по цьому острову пронеслися сотні пожеж.

Замість цвітіння квітів та розкішних дерев – сторожові вежі з озброєними охоронцями та здоровенними прожекторами. Навіть сонце тут чомусь не гріло, лише з жалістю дивилося згори на наші пропащі душі.

Переживши серію принизливих процедур, описувати які у мене немає жодного бажання, нас познайомили з новими правилами та розпорядком.

Ранній підйом, ранній відбій, робота як привілей та нагорода, яку треба заслужити зразковою поведінкою, тиск та ніякого усамітнення ні на секунду.

На першому тижні було найважче.

Зранку мене поглинала хвиля полегшення, хвиля радості, тому що нарешті можна вийти, розім'яти ноги після довгої, нескінченно довгої безсонної ночі в камері розміром два на два метри. Навіть тварин у цирку тримають у кращих умовах, я певен.

Та вже після сніданку полегшення змінювалось сковуючим відчаєм та страхом. Страхом з'їхати з глузду, застрягнувши у часі як комахи у рідкій смолі.

Всі ці сидіння у відкритій камері, де навіть скористатися туалетом без очей на твоїй шиї не можна, всі ці «ніяких особ��стих речей поки не заслужиш», ніяких книжок та газет, лише безкінечні витріщання у стелю чи голі стіни.

Звісно, все це лише аби зламати дух.

До кінця другого тижня я вже точно знав скільки темних цяток від прибитих москітів (яких на острові через високу вологість просто незчисленна кількість) на стелі – 87, та які з них складаються у сузір'я. Ці цятки викарбувалися на сітківці, я почав бачити їх навіть у найтемніші ночі, коли води затоки та Тихого океану вирують у найжахливіших найгучніших штормах, які я коли-небудь чув.

В одну з таких ночей я твердо вирішив – мені треба, просто необхідно, навіть ще більше ніж просто «необхідно» тікати звідси якнайшвидше. А ще тримати розум гострим та не піддаватися цій сірій трясовині, що затягує на дно зневіри.

Тому сьогодні, під світлом повного місяця я пишу це.

Це мої думки, моє серце, моя обіцянка собі, що звучить як:

Я вдихну чистого повітря з материка, ще з'їм свіжого, але трохи підгорілого знизу, м'якого хліба з пекарні, що знаходиться за рогом з самого дитинства, я обов'язково виберуся, чого б це мені не коштувало.

19 березня 1962

Підйом о 6:30 це не щось незвичне для мене насправді.

Витерпіти весь цей клятий, довгий, немов потяг з вугіллям, день, щоб написати хоч три слова на папері – ось що виявилося важко.

О 6:30 підйом, о 6:55 перекличка. Якщо ніхто не відкинувся за ніч або не втік («ха! звідси ще ніхто не втікав!» гаркають охоронці майже кожного ранку) – всіх ведуть у їдальню на поживний смачний сніданок. І це зараз не іронія, ні, тут і справді готують неначе вдома. У Сент-Луїсі баланда на смак гірша за грязюку з болота, але тут... Тут навіть м'ясо дають.

Гадаю, це також одна з причин чому мало хто наважується втекти (крім, звісно, охорони під зав'язку, веж, що прожекторами освітлюють майже всю територію цілодобово та найголовніше – решіток камери, які відмикаються не старим іржавим ключем як у Сент-Луїсі чи більшості інших в'язниць, а електронною системою, на яку вплинути зсередини клятої завузької камери ніяк не вдасться)

Навіщо тікати з місця, з якого шанс вдалої втечі складає приблизно, не знаю, я ніколи не був великим математичним генієм, але приблизно 13-15 відсотків? Тим паче, що тут у тебе є робота, можливість зайнятися якимось хобі, а ще їжа смачніша за страви твоєї мамці з жерстяних банок часів війни?

Але у мене немає роботи, немає дозволу на заняття чим завгодно, та якби і все це було, все одно ніщо не замінить мені ті легкі пориви вітру, що скуйовджують волосся, сонце, що ніби радіє тобі, свободу прокидатися о котрій забажаєш та займатися чим забажаєш. За ці тижні в Алькатрасі я проклинав 26 жовтня шістдесят першого стільки разів, скільки бурхливі води затоки бились об бетонні стіни, а це, повинен я сказати, багато.

Та я відволікся.

Дана мною обіцянка гріла мене сьогодні, гріла надією та бажанням нарешті щось робити(гадаю, як метафорично, так і буквально, тому що ховати свої папірці у камері мені здалося поганою ідеєю, зважаючи на постійні обшуки, тож я носив їх з собою, запнувши за пояс штанів)

Думки про самогубство відійшли на другий план, більше не хотілося раптово смикнутися під конвоєм, що вів нас на сніданок та встигнути порахувати скільки куль прилетить у моє втомлене тіло.

Я почав думати та планувати.

Перше і найголовніше: аби втекти потрібен розум та терпіння. Я не вийду звідси вже завтра, це неможливо, але за місяць чи може три? Це більш вірогідні терміни.

Друге: як би це не було сумно, та мені потрібен напарник. Хтось, хто доповнюватиме мій план, якого поки немає, але він точно буде. Можливо мої попередні спроби втечі виявилися невдалими саме через брак другого компоненту пазла. Компоненту, якого, звісно, можна залишити тут, як тільки він припинить виконувати свої функції.

Третє: потрібен надійний план. Надійніший за ті, що я створював раніше. А для цього потрібні знання. Графік зміни охоронців, розташування всіх будівель, внутрішній двір та до чого він примикає. А для цього, в свою чергу, треба вийти з камери. Тобто потрібно поводитися ідеально, отримати роботу та, якщо дуже пощастить, навіть шанс грати на якомусь інструменті у місцевому оркестрі.

А ще треба виспатися. Добряче-добряче виспатися. Попереду мене чекають важкі дні.

20 березня 1962

Фортуна була ще тією сукою до мене протягом життя. Та сьогодні, схоже, я нарешті їй сподобався...

Джонсон з блоку A зламав руку (звісно, що йому допомогли), а це означало пошук працівника на заміну, і цим працівником можу стати я, якщо ще трошки пощастить.

Не пам'ятаю (а може просто і не знаю) де саме працював Джонсон, чи то у пральні, чи то у столярні, та й однаковісінько. Головне – у мене є можливість, бодай і примарна, нарешті розім'яти ноги чимось більшим ніж чотири з половиною кроки від ґрат і чотири з половиною назад. Розім'яти мізки чимось більшим ніж перерахування трупів клятих комарів.

Господи, нехай тільки за ніч поб'ють ще когось з привілейованих, це значно збільшить мої шанси...

Жорстоко, так, але тут або ти, або тебе – іншого просто не дано Богом. Він покинув це місце. Замість нього лише власна вдача та розум.

Вчора я згадував про інший фрагмент пазла, так? Вже сьогодні мені здається, що я помилявся.

За сніданком, поки всі мовчки пхали до рота їжу, я оглядав майже кожного у великому залі їдальні. Шукав когось, навіть сам не розуміючи кого, і звичайно ж не знайшов.

Це він знайшов мене. Так було б правильніше описати те, що відбулося.

Поки мої очі блукали по безмозких (інакше як вони сюди загриміли) головам, мені у спину вперся чийсь погляд. Це відчуття ніби й досі зі мною – раптове, як пор��в вітру в сонячну погоду, швидко охоплююче все тіло немов занурення у ванну з гарячою водою.

Я озирнувся.

У нього були щирі теплі очі.

«Що людина з такими гарними очима робить в Алькатрасі?» подумалося мені в ту мить, коли наші погляди зустрілися.

Може він вбивця? Може гангстер? Грабіжник банків? Чи такий самий невдаха як і я?

«Очі ніколи не брешуть, Синміне» казала мені мати, коли я хуліганив, а потім просила підняти голову та подивитися на неї – лише зазирнувши в очі вміла з точністю обчислювальної машини вирахувати чи я брешу.

Що казали мені його очі?

Гадки не маю.

Я злякався. Зізнатися навіть самому собі в цьому дуже важко, але я злякався. І одразу ж відвернувся, більше не відчуваючи на своїй спині важкого погляду.

Насправді я пишу це досить пізно, пізніше ніж звик, місяць вже тікає від мене на інший бік Алькатрасу, а все тому що я чекав. Чекав, що мене поб'ють інші в'язні якраз перед відбоєм, чи, можливо, після четвертої, чи в обід. Бо ж що як цей погляд у спину був погрозою розправи?

Та цього не сталося.

Я подумав тоді «що як це не погроза, а навпаки – застереження?»

Що як він, хто б він не був, почув перешіптування охоронців, яким кортіло випустити пар після довгої зміни на якомусь бідоласі, й сьогодні той бідолаха – я? Що як ці теплі очі побачили косі погляди на мене, які явно не обіцяли нічого хорошого?

Тому я чекав допізна, чекав на звук брязкання ключів від постових кімнат на поясі охоронця, чекав на електронний звук відпирання камери, чекав на побиття важкою палицею по нирках. Цього теж не сталося.

І я сів писати... не знаю що, як це назвати? Щоденник? Опис моїх днів? Нехай так.

Не знаю чому, та той погляд не йде з голови. Можливо, він нічого і не означав, а все це лише плід моєї уяви й нічого більше, та...

Він точно з мого блоку. Кілька разів я бачив його за сніданком зовсім поруч зі мною, а потім на якийсь час він зник. Плітки поплили різні: хтось казав, що його вбили, а тіло кинули в океан, хтось казав, що навпаки, перевели у блок для пай-хлопчиків, а хтось – що він у карцері за бійку.

Ніхто не вгадав. Як виявилося, він місяць провалявся на ліжку в лікарняному крилі через ангіну та переохолодження.

Весь час пишу «він», тому що імені я не знаю. Знаю лише що у нього кучеряве волосся кольору шоколаду, щирі очі та спортивна підтягнута статура. Я нізащо не хотів би бути його ворогом, тому що ці м'язи скрутили б мене у баранячий ріг та викинули б з вікна за лічені хвилини – я, на превеликий жаль моєї матері, бійцем не був. Зате у моїй черепній коробці повно мізків, що краще ніж гора м'язів. Хоча, знову таки, він не виглядає як тупа гора м'язів, скоріше як розумна гора, а це значно небезпечніше.

Зараз майже 6 ранку. Я навчився приблизно вираховувати час за розташуванням місяця, ранніми променями сонця що сходить та перемовинами охоронців між собою. Я майже не спав, засинаючи лише на короткі хвилини, холодна рука паніки постійно висмикувала мене зі сну від найменшого шуму, проте мій розум як ніколи гострий. Він шепоче мені, що така людина як він мені б знадобилася. Дуже знадобилася для втілення мого плану. Головний пункт цього плану все ще «придумати план», та я нікуди не поспішаю, ні-ні, у мене є вдосталь часу. Що таке час у такому місці, як Алькатрас, врешті-решт?

тег-лист: @ukrfanficshn @leyunqa @iliuetssttip

[valyalya]

Я коли вчу англійську в мене є три різних слухань: активне слухання звуків, активне слухання з‘єднань слів в мові (під час слухання пісень в більшості) і просто чіл під час перегляду нетфліксу або якихось подкастів. До чого ж я це все пишу, мене так бісить частина з музикою (сама собі придумала і ще й ниє), бо то завжди треба шукати якісь плєйлисти, щоб не слухати пісні, які я напам‘ять знаю. А пісні ще такі …….. Мда:(

[allseoreg]

Завантажити MP3 безкоштовно — твої улюблені виконавці

Музика у машині — це чудовий спосіб зробити вашу поїздку більш приємною та захопливою. Чи вирушаєте ви в довгу подорож або просто їдете на роботу, музика може Сайт стати вашим надійним супутником на дорозі. Сучасні технології дозволяють нам насолоджуватися улюбленою музикою в будь-який момент. Існує безліч способів, якими можна слухати музику у машині — від радіо та CD-дисків до потокового відтворення та підключення смартфона через Bluetooth. Вибір залежить лише від ваших вподобань та можливостей вашого автомобіля. Музика може впливати на наш настрій та емоції. Вона може бути веселою та ритмічною, щоб підняти вам настрій, або спокійною та мелодійною, щоб допомогти вам розслабитися під час довгої поїздки. Кожен з нас має свій власний смак у музиці, тому важливо мати можливість вибирати те, що найбільше подобається саме вам. Музика у машині може також стати чудовим способом спілкування. Поділіться вашими улюбленими піснями з друзями або родиною, обговорюйте музичні новинки та відкривайте для себе нові виконавці разом. Спільне слухання музики може зблизити вас із вашими близькими та створити незабутні спогади. Однак важливо пам'ятати про безпеку на дорозі. Не дозволяйте музиці відволікати вас від керування автомобілем. Обережно вибирайте гучність та зайві відволікання, щоб уникнути небажаних ситуацій на дорозі. Пам'ятайте, що ваша безпека та безпека інших учасників руху завжди повинні бути на першому місці. У кінці кінців, музика у машині — це не лише засіб розваги, а й можливість зануритися у світ звуків та емоцій. Вона може стати вашим компаньйоном на дорозі, який завжди буде з вами, незалежно від того, куди ви вирушаєте. Тому не соромтеся відкрити для себе нові музичні горизонти та насолоджуйтесь кожною поїздкою разом із улюбленою музикою.

[svyatosogodni]

🎉18 липня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 876-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🎧 Всесвітній день слухання 👨‍👩‍👧‍👦 День ідеальної родини ♥️ Міжнародний день Нельсона Мандели 🍬День кислих цукерок 🍤 День ікри ⠀ 👼 З днем янгола привітайте сьогодні Опанаса, Василя, Сергія, Степана, Агнію, Варвару, Ганну, Єлизавету, Кирила, Люцію. ⠀ 👉 Події, що увійшли в історію: ⠀ 1946 — відновлено в еміграції Спілку української молоді. 1968 — Засно��ано компанію «Intel». 1995 — поховано патріарха Володимира біля стін Софійського собору в Києві. ⠀ 💙💛 Відомі українці, що народилися 18 липня: актор і режисер Микола Садовський, живописець Василь Забашта, поет Станіслав Жуковський. ⠀ ✌️ Ось такі, новини, малята, але це ще не всі свята, бо більше шукайте тут → https://sogodnisvyato.com.ua/18-lypnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[claudiaschiffersblog]

Суд між Binance і SEC перенесено через снігопад

Протистояння Binance з Комісією з цінних паперів і бірж США (SEC) привертає увагу практично всіх учасників криптовалютної індустрії. Однак сьогоднішні слухання в окружному суді округу Колумбія було відкладено до наступного тижня. Річ у тім, що сильна заметіль стала причиною перенесення розглядів. Представники біржі хочуть щоб позов SEC був відхилений. Однак, тепер це ��уде обговорюватися не 19 сі��ня 2024 року, як планувалося раніше, а 22-го числа. Такий наказ виписаний суддею Емі Берман Джексон. Нагадаємо, що SEC подала до суду на Binance Holdings Ltd. та її колишнього генерального директора Чанпена Чжао. Представники регулятора звинуватили криптовалютну біржу у брехні клієнтам. Крім того, вони висунули претензії в нездатності обмежити доступ американських інвесторів до платформи, "неправильному спрямуванні капіталу" в окремі інвестиційні фонди і роботі як незареєстрованої біржі. Крім того, в SEC заявили: 12 токенів, що торгуються на майданчику, є цінними паперами. Юристи Binance стверджують, що оцінка SEC неправильна. "Понад 10 років після запуску Bitcoin (BTC) у 2009 році SEC не діяла. Binance і кілька інших криптоплатформ зростали, даючи змогу користувачам купувати і продавати цифрові токени. Раптово Комісія почала сперечатися з усіма представниками галузі та заявляти про порушення законів про цінні папери", - заявили в компанії. У SEC запевнили, що справу не можна припиняти. Представники установи на чолі з Гарі Генслером впевнені, що Binance цілеспрямовано ігнорувала федеральні закони США. "Голова відділу з контролю за дотриманням вимог біржі фактично визнав це. Адже він відкрито заявив, що Binance багато років працювала в ролі неліцензованої біржі цінних паперів", - підкреслили юристи SEC у своєму позові. "Тепер відповідачі прагнуть уникнути наслідків для своїх дій, просячи Суд закрити очі на десятиліття основоположних прецедентів, на яких засновані національні закони про цінні папери". Read the full article

[welovelofi]

Wild Arrows є головним музичним джерелом для Майка Лоу (New Idea Society, EULCID) Перехід від жорстокої Cure-ish darkness «розповісти всім» (2015) до дрім-попу влучно названого Dreamlike Dream (2017) жорстоко прямого Майка Лоу про Spiral Stairs (2019) і найповнішу й унікальну роботу гуртів Loving the Void (2022) Ло створив різноманітний і цікавий каталог, об’єднаний його голосом, оригінальним написанням пісень і часом приголомшливими текстами. Новий міні-альбом із шістьма піснями Rejection Bloom (2023), звісно, ​​перевертає все з ніг на голову, пропонуючи найлегший для слухання блискучий інді-поп.

Рекомендую к ознайомленню!

[objectivnewskharkov]

У Міжнародному суді ООН у Гаазі розпочинаються слухання позову України до рф про геноцид, повідомила в телеграмі нардеп Ірина Геращенко. - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2023/09/18/u-mizhnarodnomu-sudi-v-gaazi-startuvali-sluhannya-pozovu-ukrayini-do-rf-pro-genotsid/

[ua2daynews]

Костянтин Кривопуст: дамоклов меч над головою прем'єр-міністра Нетаніяху загрожує впасти 28 вересня

Прем’єр-міністр Нетаніяху всерйоз боїться звільнення з посади за порушення обмежень, які накладає на нього статус підсудного. З майбутніх слухань у БАГАЦ Бібі найбільше турбують призначені на 28 вересня слухання з апеляцій проти поправок до закону про усунення прем’єр-міністра, визнаного нездатним виконувати свої обов’язки, – і недарма саме ці поправки, а не «ілат а-свіруть», найлютіше відстоює у…

[1opto]

24 серпня відбудуться громадські слухання стосовно перейменування Червон...

[fotoinform]

Щорічно 18 липня відзначається Всесвітній день слухання, Міжнародний день Нельсона Мандели, День ідеальної сім’ї, День народження «Тетріса», Мусульманський Новий рік.

[futurenowua]

Юрист використовував ChatGPT для ведення судових справ. Чат-бот посилався на неіснуючі справи, які він просто вигадав

Тепер адвокату можуть загрожувати санкції за подання фіктивних справ. Адвокат Стівен Шварц з Levidow, Levidow & Oberman займається юридичною практикою вже три десятиліття. Зараз одна справа може повністю перекреслити всю його кар'єру. Чому? Він покладався на ChatGPT у своїх юридичних справах, а чат-бот зі штучним інтелектом повністю сфабрикував попередні справи, на які посилався Шварц, та вигадав їх з повітря. Все починається зі справи Мата проти Avianca. За даними New York Times, клієнт Avianca на ім'я Роберто Мата судився з авіакомпанією після того, як під час польоту візок для подачі їжі пошкодив йому коліно. Avianca намагалася переконати суддю закрити справу. У відповідь адвокати Мата заперечили і подали довідку, наповнену безліччю подібних судових рішень у минулому. Ось тут і з'явився ChatGPT. Шварц, адвокат Мата, який подав справу до суду штату, а потім провів юридичне дослідження після передачі справи до федерального суду Манхеттена, сказав, що він використовував популярного чат-бота OpenAI, щоб "доповнити" свої власні висновки. Пошук Google на базі штучного інтелекту (SGE) принесе радикальні зміни у користуванні інтернетом ChatGPT надав Шварцу кілька назв схожих справ: Варгез проти China Southern Airlines, Шабун проти Egyptair, Петерсен проти Iran Air, Мартінес проти Delta Airlines, Estate of Durden проти KLM Royal Dutch Airlines і Міллер проти United Airlines. У чому проблема? ChatGPT повністю вигадав всі ці справи. Вони не існують. Юридична команда Avianca і суддя, призначений для цієї справи, незабаром зрозуміли, що не можуть знайти жодного з цих судових рішень. Це призвело до того, що Шварц пояснив те, що сталося, у своїх свідченнях під присягою в четвер. Адвокат звернувся до ChatGPT за допомогою в оформленні документів. За словами Шварца, він "не знав про можливість того, що його вміст може бути неправдивим". Адвокат навіть надав судді скріншоти своєї взаємодії з ChatGPT, запитуючи чат-бота про те, чи справжнім є один із випадків. ChatGPT відповів, що так. Він навіть підтвердив, що ці справи можна знайти в "авторитетних юридичних базах даних". Знову ж таки, жодна з них не була знайдена, оскільки всі кейси були створені чат-ботом. Новий інструмент використовує ChatGPT для створення веб-сайтів з використанням лише текстових підказок Важливо зазначити, що ChatGPT, як і всі чат-боти зі штучним інтелектом, є мовною моделлю, навченою слідувати інструкціям і надавати користувачеві відповідь на його запитання. Це означає, що якщо користувач запитує у ChatGPT інформацію, він може надати йому саме те, що він шукає, навіть якщо це не відповідає дійсності. Суддя призначив слухання наступного міс��ця, щоб "обговорити потенційні санкції" для Шварца у відповідь на цю "безпрецедентну обставину". Цією обставиною знову ж таки є подання адвокатом юридичної довідки з використанням фальшивих судових рішень і цитат, наданих йому ChatGPT. Джерело: https://mashable.com Read the full article

[demiurgeua]

Суд у Нідерландах ухвалив рішення щодо експонатів виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі»

Суд у Нідерландах ухвалив рішення щодо експонатів виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі»

Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті у справі про приналежність колекції експонатів з київського Музею історичних коштовностей та чотирьох музеїв тимчасово окупованого Криму (артефакти культури скіфів, сарматів і готів – вироби із золота, бронзові та срібні прикраси, зброя і керамічний посуд), ухвалив рішення повернути експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі»,…

[svyatosogodni]

🎊 27 листопада — Який сьогодні день? ⠀ ❤️‍🩹 642-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🪅 Початок Адвенту 🏙 День слухання музики вечірнього міста 🍰 День баварського кремового пирога 🇺🇸 Кіберпонеділок ⠀ 😇 Іменини відзначають сьогодні Аристарх, Василь, Віктор, Гавриїл, Георгій, Григорій, Дмитро, Єгор, Костянтин, Олександр, Олексій, Миколай, Михайло, Петро, Сергій, Теодор, Федір, Пилип, Ганна ⠀ ⚜️ Визначні події цього дня: ⠀ 1943 — битва підрозділів УПА з 2 дивізіями вермахту у Чорному лісі 1952 — у свій перший рейс вирушив львівський тролейбус ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися: Ольга Кобилянська, Григорій Чупринка, Єлисавета Скоропадська, Михайло Орест, Олесь Бердник, Богдан Козак, Ігор Олексієнко ⠀ 🎉 Що ще можна сьогодні святкувати, читайте тут https://sogodnisvyato.com.ua/27-lystopada-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q