#Дівчатка

[theodoreangelos]

Seraphima Iasonovna Blonskaya (Leontovskaya) – Palm Sunday (Girls), 1899, Taganrog Art Museum Серафима Ясонівна Блонська (Леонтовська) – Вербна неділя (Дівчатка), 1899, Таганрозький художній музей Serafima Iassonovna Blonskaïa (Leontovskaïa) – Dimanche des Rameaux (Filles), 1899, Musée d'art de Taganrog Serafima Iassonowna Blonskaja (Leontowskaja) – Palmsonntag (Mädchen), 1899, Kunstmuseum Taganrog Серафима Иасоновна Блонская (Леонтовская) – Вербное воскресенье (Девочки), 1899, Таганрогский художественный музей

Palm Sunday. Girls by Seraphima Blonska, 1899

[molfarua]

🙏❤️ Our dear girls! God protect you! ❤️ Ukrainian women are the strongest and most beautiful❤️

🙏❤️ Ріднесенькі наші дівчатка! Бережи Вас Боже! 💛💙 Українки найсильніші і найгарніші❤️

[girl-with-demons-in-her-soul]

Колись репостила тут чийсь пост про місячні. Точніше те, як загалом цикл впливає на психо-емоційний стан. Я тоді не так ретельно слідкувала за своїм здоров'ям, та й не завжди звертала увагу - все-таки моє життя досить активне і я постійно в якомусь русі.

Але цей місяць виявився просто трешаком і я врешті зрозуміла, наскільки ж важливо відслідковувати такі моменти. Так погано я не почувалася дуже давно. Дні зо три ходила в пригніченому настрої, втомлена, намагалася якось функціонувати. Вчора проплакала весь вечір, поки не заснула. Написала якусь емоційну чухню своєму хлопцеві, що йому мене, мабуть, забагато, що нічого не виходить і взагалі життя лайно.

Сьогодні нарешті перший день прийшов. З'явився біль, але емоційно стало трохи легше. Досі хочеться плакати, почуваюся найнещаснішною дівчинкою (зазвичай кажу жінкою, але в такому стані дійсно дівчинка) у світі. Хочеться любові, ласки, обіймів, а не цього всього.

Врешті, зате є розуміння, що це не я. Це внутрішні процеси організму, які змушують так почуватися, але насправді я не нещасна. Просто потрібно попіклуватися про себе, з'їсти смачного, взяти вихідний (власне так, я не пішла сьогодні в університет) і добре розслабитися. Завтра я знову спатиму в обіймах коханого, дивитимуся з ним фільми чи просто розмовлятиму про все на світі. Зараз же не потрібно нікуди ганятися і тим більше слухати внутрішній голос, який торочить щось про власну нереалізованість чи непотрібність.

Вже завтра стане легше. Чекаю наступного тижня, коли знову зможу перевертати гори, а поки, дівчатка, нагадаю: піклуйтеся про себе. Ви прекрасні абсолютно в усіх проявах, хай навіть іноді виникають думки, що це не так.

[kelians]

Мої улюблені дівчатка!

[lisa-is-chilling]

дівчатка

вони є крихкі, немов кришталь

тихі, немов теплий літній вітер

ніжні, немов нявчання кошеняти

дівчатка

вони з'являються на світ безмовними фігурами із зашитими ротами

бо у дівчаток немає власної точки зору

бо у дівчаток немає власного тіла

бо у дівчаток немає власних рішень

це все належить хлопчикам

дівчатка

прибирають, готують, перуть, народжують інших хлопчиків і дівчаток

ходять з низько опущеною головою, бо дівчаток не цікавить нічого окрім як бути слухняною

заслужити схвалення, заслужити похвалу, заслужити любов

світ виховує дівчаток

світ підлаштований під дівчаток

світ приймає лише дівчаток

світ тріскається та розлітається на друзки коли дівчатка стають жінками

натхненно постом @ruushinynerve

[hummingbird-hunter]

Так, хлопчики дівчатка і вся інша ґендерна різноманітність. Слухайте сюди. Подивіться на це.

Що ви думаєте це у мене? Зрази? Пиріжки з картоплею? А ніхуя.

Це у мене, шановне панство, мої знамениті солоні сирники і коли я кажу знаменити я маю на увазі я їх зробив вперше три хвилини назад і поки я це пишу в мене третя партія смажиться. Але вони охуєнні тому я ділюсь з вами рецептом. Не інглішом бо я ґейткіпер і нехуй тут вестернам мої сирники їсти.

Шо вам треба:

Сир який ще знаємо як творог ну бо блядь це сирники ти шо думав. Дві упаковки по сто вісімдесят грам які спиздив у мамки бо ми шо мільйонери ні нам двадцять років і ми живемо сам і треба якось кінці з кінцями зводити

Два яйця які в ашані по два п'ятдесят за штуку в ашані зі знижкою

Один плавлений сирок за одинадцять гривень але зі знижкою був дев'ять гривень. А хтось блядь мені ще каже що мені треба на курси фінансової грамотності пішла нахуй енем я фінансово грамотний. У неї немає тамблеру тому вона це не прочитає але якщо якось прочитає то пішла нахуй далбайобка🖕🖕

Борошно звичайне в якійсь кількості

Розпушувач. Ви зараз питаєте навіщо і найважливіше нахуя на що я відповім ну бля я їбанув вийшло круто

Сіль тільки така шо в солонці не відпадає кришка коли ти сипиш блядь сіль в творожну масу

Приправи по смаку я їбанув цибулю сушену часник теж сушений і базилік. Якщо беремо суміші спецій то головне дивитись на склад щоб там не було солі якщо проїбались з минулим пунктом

Приготування:

Все замішуємо, плавлений сирок натираємо теж туди замішуємо. Борошна на глаз я хз скільки там було я що відміряю. Розпушувача і приправ теж на глаз ми тут не шеф повари. Солі трішки блядь а не так щоб ваша упаковочка гімалайської рожевої солі за сімдесят гривень розпалась на частини блядь і розсипалась в творожну масу. Енем зараз за фінансову грамотність думає муділа.

Далі готову творожну масу формуємо в кульки, трохи приплющуємо (ТРОХИ щоб вони об'ємні були а не як пласкі як твоя сестра) і кладемо на сковорідку де трохи олії смажитись на низьку/середню температуру з закритою кришкою. Через хвилин п'ять перевертаємо і знову під закриту кришку на маленькому вогні. Тут вам лайфхак скажу візміть трохи води і налийте в сковорідку. Якщо сковорідка достатньо гаряча то воно зразу почне випарюватись. Накриваємо кришкою шоб воно там типу на пару готувалось. Отак вот робимо поки вони не приготуються.

Результат:

Охуєнні були б якби не пересолені. Якщо ти не довбойоб у тебе такої проблеми не буде. Насолоджуйся.

[karubunnyrou961]

🇺🇦: з 8 березня і сьогодні міжнародний жіночий день вітайте ваших мам, сестер, бабусь та дівчаток

І зі святом вас дівчатка ☺️

🇺🇸: Happy March 8 and today is International Women's Day, congratulate your mothers, sisters, grandmothers and also girls

And happy holiday to you girls ☺️

[ruushinynerve]

Все, цілковито все, все що починається з "дівчатка, вони є...", а потім будь що. Зазвичай це про рожеві "дівчачі" штучки, дітей, ляльок, все стереотипно жіноче. Як же це мене злить. Мене ��е злить що дівчатам може таке подобатися. Мене злить, що люди, які розтуляють патякалку "ой, дєвачкі такі...", вважають що жінки просто набір вроджених вподобань, смаків та інтересів, в яких кров тече тільки на кухні і на плечі мужика. І в їх світогляді, ти, яка не відповідає цій їх картинці "порядок речей", видаєшся аномалією і якимось недорозвиненим відростком.

Мене з'їжачує, що в таких людей дійсно в голові живе думка "дєвачкі, так, вони люблять рожеве, люблять гратися з іграшковими немовлятами і поратися на кухні". Я почуваюся приниженою. Ніби я якийсь додаток в їх схемі буття. Запрограмована матінкою природою служити, догождати і мати одні єдині визначені передбачувані бажання та смаки.

[tenderdevil]

Сьогодні на касі в АТБ звернула увагу, наскільки мені неприємна рос мова вживу.

Якісь не місцеві дівчатка-підлітки спілкувалися і я хочу не хочу, але чула їх. Манеру спілкування, слова і тд. І чутно шо здебільшого вони на рос і розмовляють. Тобто з дитинства.

Я нічого не маю проти підлітків і тд. Але дорослих ще можу якось сприймати. А їх ні. Зовсім.

Думала, що я більш толерантна, але ні. Нахуй рос мову.😡

[2572331]

"концепція Павла"

лонгрід.

після якогось великодня, коли мені було 15 ми з моїм другом пішли гуляти. за містом є старе єврейське кладовище - просто серед сосняку. трохи на пагорбі, було видно чийсь двір: качеля, газончик.

й ми просто там лягли. він мені шось говорить про лісову пісню Українки, а я дивлюсь на дерева.

мені все ще 15, у мене фарбоване в буряковий волосся, нові кросівки, травень. все дурманить, але одночасно нічого не дурманить. солодкий 9 клас, всі носять маски - корона.

я лежу там, гілочки трошки колять у спину й я йому кажу : знаєш ти ніколи не втечеш від того, з чого виліз.

тому! концепція Павла, як свідчення того, що все збувається й ти притягнеш те, що хочеш. питання тільки : яким способом і як сильно ти це хочеш.

отож ) загалом це просто історія, яку я придумала будучи на тому пагорбі в травневий день. й концентрується вона на стосунках.

є деякий Павло: роботяга, простий хлопець, добряк. що з нього взяти? і є якась противна, уникаюча, безіменна дівчина. він за нею ходить - ходить, а вона йому гарбузи і гарбузи.

це все рік 2004, от в такому селищі міського типу.

й одного разу в клубі ( я не придумала, що він там робив ). от знаєте дівка дала слабинку і "прокинулись в клуні". це дуже смішно. мені подобається отак думати й казати, як погано це не звучало б.

далі все просто закручується, бо як може бути інакше : весілля, він приводить її до себе в хату (бо таке бачено, щоб іти до жінки в хату?) живуть собі, у нього якась робота по змінах, вона бухгалтер чи логіст на місцевій фірмі, яка виробляє шось пов'язане з деревом.

і от!! діти. дівчатка звісно ж, дівчатка.

(в спіймати кайдаша є сцена, де мотря напилась і розповідає, про яке життя вона мріяла з карпом. тут таке ж.)

вона робить квітник з айстрами і хризантемами. ставить якісь статуетки гномиків, бігають ці дівчатка (одна роки на три старша), в велюрових костюмчиках, гарно заплетені.

все йде своєю чергою: він робить своє, вона своє. варить борщ, жарить шкварки, в'яже йому светр. він хоче міняти фасади на кухні, розбирається з котлом.

що саме головне в цій історії про життя, яке лякає?

спокій) головне, щоб всім було спокійно, щоб було оце просте щастя.

виявилось секрет завжди був у відчутті тепла й чогось рідного

[adeseya]

Ох вже ці милі дівчатка в трамвайчику

[llyudovich]

Мої дівчатка—відьми Агата та Сібілла. Не можу як подобається ця робота

[kekineko]

взагалі я зараз розкажу дуже смішну історію

до університету думала що мені подобаються тільки чоловіки але в дитинстві я просто ненавиділ�� коли подружки закохувались у хлопців бо тоді вони менше б звертали на мене уваги і зі мною спілкувалися

і найкумедніше що я інколи хотіла бути чоловіком лише заради того щоб дівчатка були зі мною і я їм могла показати що я краще за тих їх хлопців які їм подобаються 😭😭

І ПІСЛЯ ЦЬОГО я ходила на право і на ліво всім балаболила що ой та то пусте всі дівчата так думають це нічого не значить СОНЕЧКО ТИ НЕ ПОВІРИШ

[lisa-is-chilling]

подивилась документалку про яремчука.

дівчатка, в мене новий краш.

а якщо серйозно, саме такі постаті викликають бажання залишитись в Україні, творити тут, жити тут, і померти тут. мені щемко від того, наскільки це велика людина в українській культурі, і яка це велика втрата.

наче кгб не прибрало, помер від раку, а все одно виходить сумна історія. коли українці вже зможуть просто спокійно існувати блять?

якщо ви ще не ходили на цей фільм, то агресивно рекомендую. це фільм у стилі "сторінка з вікіпедії" - настільки все для середньостатистичного непросвітленого українця - але все одно дуже цікаво. ми активно записуємо яремчука до популярної культури, і мене це дуже тішить.

[capridosia]

Вамп дівчатка на Хелловін, трохи з запізненням, але чого б і ні? І трохи ближче:

[umetnosst]

Дівчатка,величне століття це розйоб