#хлопець

[nestronskaya]

Вспомнилось.

Навеяно пайтой, тормозком и прочим.

Вот казалось бы, айфон упрямо подчеркивает эти слова красной волнистой линией, будто они неправильно написаны. Но я и моя Донецкая прописка несогласны — тут ошибки быть не может.

Как-то вечером, пару месяцев назад, мы с парнем вернулись домой с прогулки.

Я сразу пошла в душ, а он возвращал нашу одежду на её законное место — в шкаф.

Сквозь поток воды я услышала какой-то звук и говорю:

— любимый, что там сломалось?

— да вешалка не выдержала, и…

— что-что? — не услышала я.

(Господь-вселенная-генетика или что-то ещё наградили меня отличным слухом, но перед стихией бессилен даже он!)

— Тремпель, малышка, у нас сломался тремпель!

Я тогда что-то ответила, мол, ну не кровать, и хорошо (хотя тут конечно как посмотреть, if u know what I mean 🫢).

А про себя подумала: «любовь — это когда он ради тебя говорит по-Донецки. Бо, ну що вже вдієш?…».

[haileensy]

хлопець: хочу найближчим часом купити собі 16 айфон, але є одна умова

я: бракує грошей?

х: ні, якщо я купую новий телефон собі, то й тобі теж

я: але ж я тільки нещодавно купила собі 14

х: а тепер будеш мати 16

здається, я ніколи не звикну до цього 🥲

[adeseya]

Мені дивно

І хочеться бути самою

Здавалося б, з'явилася людина яка дивиться на мене як на найбільший в світі скарб, готує для мене молочні коктейлі і налисники, сидить зі мною дві нічні зміни підряд, називає мене милими словами, поважає мої кордони, турбується щоб мені було комфортно і взагалі не квапить мене абсолютно ні з чим

І все це чудово, нам весело разом і ми спимо в обнімку

Але трясця сидить в мені оце лайно яке втомлюється від людей, втомлюється від хорошого ставлення до мене, від того що треба виходити з дому бо хтось хоче тебе бачити, від того що треба думати як не образити людину, коли хочеться замкнутися в кімнаті самій і що я не хочу якоїсь підтримки чи турботи через це

Мене втомлює все

І в моїй голові знову крутиться "я не створена для стосунків". А найгірше що я занадто запустила цей процес і все до того йде.

Я не знаю чи то в мене такий період, чи то ні

І взагалі буде неприємно якщо такі періоди повторюватимуться в подальшому

І я не знаю, я хочу поважати себе і людину

Але я не хочу щоб комусь було погано

Та і я не знаю чи хочу це все припиняти

Сука я їбала

І всі, ВСІ навколо прикували погляди і чекають коли я оголошу що в мене офіційно є хлопець. А Я В МОМЕНТІ РОЗУМІЮ ЩО Я ЗДАЄТЬСЯ НЕ ХОЧУ. І ЩО МОЖЛИВО Я МОРОЧУ ЛЮДИНІ ГОЛОВУ. І я знаю що якщо скажу йому щось таке він буде максимально милим і зрозуміє мене. Але я себе не розумію. Я бляха не гребу що робити

Це все звучить жахливо

І курва що мене ще харить — якщо я вже почала цю тираду то я продовжу крінжувати по повній — що мені здається ніби типу мене це все втомлює бо це надто ідеально і комфортно. Типу вау людина хвилюється чи прийнятно якщо він візьме мене за руку. А ��ені бракує якоїсь їбанутості. Драми. Якогось струску. Можливо невзаємності і страждань. Я не знаю

О, і ще я втомлююся що протягом всього дня мене зупроводує наша переписка. Типу, від доброго ранку і до затягнутих побажань "на добраніч" ми разом.

Я звикла до суму через те що мені нема до кого написати. Я звикла бути сама. Господи я звикла не залежати і не бути предметом залежності

Я дурочка, вибачте

Можете писати коментарі я прочитаю але можна я на них не відповідатиму бо я крінжую

[rihu-w]

батьки тепер вважають що у мене є хлопець. ну, думаю, най вже буде, нехай вважають так і надалі.

[lonestone]

Давно не писала...перестала хотіти. Слово "хочу" стало рідко вживаним в моїх розмовах та думках.. а чого? Біс його зна. Мені, насправді, набридло про щось думати. Давно перестала до чогось приходити в цих безкінечних роздумах про буття та як же ��ого стати кращою, а найголовніше - навіщо? Мені вистачає простих речей: квартира, їжа, тепло, робота, дещо спілкування, дещо своїх улюблених справ.

Парадокс в тому, що...все до мене прийшло. Абсолютно все, про що я могла мріяти в дитинстві, збувається саме зараз, що мені тепер не потрібно?..

У мене є чудовий хлопець, житло і робота. Я гарненька і талановита на перший погляд, багато усміхаюсь, але всередині мене не зароджується щось наївно прекрасне...щось давно вже втрачене. Це ніжне дівчаче почуття до когось або до чогось, що вселяє надію та трепет серденька. Я працюю з дітьми і бачу інколи це чудо, бачу як горять їх великі очі, бачу і люблю себе колись дуже юну і дурну в них, в цих мрійливих підлітках.

Я б хотіла повернутися в ті роки, можливо в старшу школу і сказати своєму нареченому, який на той час вчився зі мною в одному класі: "поспішай, любчику, бо ніякої чарівної мене вже потім не побачиш...поспішай. Цілуй мене таку прозору, обіймай мене таку віддану і смішну".

Все потрібно робити вчасно, коли серце горить, коли крутяться слова на кінчику язика, коли ще є сила думати про щастя, коли любите, коли ви живі....

[lakk1]

Вже якийсь час. Навіть раніше війни або корони маю деякий дефект який заважає жити. Я називаю це « соціальна батарейка»

Це коли треба набрати енергії для взаємодія з людьми.

На зараз в мене є тільки одна подруга , яка має просто сталеву витримку. Більш менш нормально для мене відповідати десь 2 дні. Але колись було майже місяць.

Бувають часи коли мені хочеться більше друзів. Але це призводить до вигорання.

Я не навмисне це роблю. Я тільки сподіваюсь що не ображаю подругу /(ʼ_ʼ)\

Що б добавити трохи розуміння. Колись був хлопець. Кинула його бо він назвонював коли я дивилась серіал :D

[vallxlkzal]

Бля 🥀💔🥀💔🥀💔🥀💔🥀💔🥀💔🥀💔

Pov: Хороша робота, Детективе, Ви нарешті спіймали Валдо! Він каже, що такі, як ВИ, постійно забираєте у нього ЧАС і ��-за цього разу Валдо спізнився на свій потяг. Він каже, що засмучений і роздратований з цього приводу, але все одно цікавиться у Вас, у чому НА ЦЕЙ раз справа?

Ви, очевидно, арештували його. Тепер він зовсім засмучений, але не тікає. Що таке, Детективе? Документи? Паспорт? Посвідчення ОСОБИ? Ви що, знущаєтесь?

Ви все рівно відводите його на ДОПИТ. Цього разу ви не дуже м'який і тактичний, тому випалюєте йому все, що думаєте, показуючи всі докази. Здається, Валдо наляканий і просить вас вимкнути страшні матеріали цієї заплутаної і жахливої справи! Він каже, що нікого не вбивав і вперше чує про це все. Ви не вірите йому, але він продовжує повторювати, що ніколи нікого не ображав. І тим паче — не вбивав! Ви ЗНОВУ йому не вірите, тому що бачите перед собою абсолютно ідентичну тому вбивці зовнішність і голос.

Це марна трата вашого часу. Валдо не зізнається ні в чому! Точніше, він повторює, що нікого не вбивав. Він просто нарешті хоче піти. До речі, він спізнився на потяг ДО ВЕНДИ. Ви марнуєте ЙОГО час. Це так, до слова, обережно додає він. Венда...

Ви розповіли йому про Венду і Валдо здивувався і навіть трохи образився! Він оглянув вас з ніг до голови трохи ПРИМ��ЛИВО, а потім щиро, але тактовно зазначив, що ви б не були у смаці Венди, тому що вона — його ДІВЧИНА! І він би не зрадив ні їй... ні Одлаву, і це працює в іншу сторону! Ви питаєте, Одлаву???? Фу... Якого біса? Як можна любити ОДЛАВА? Він же самий неприємний тип з усіх.

Мої дівчина і... дівчин... Мої дівчина і хлопець, каже Валдо і додає, що ви дуже дивний задавати такі питання! Вас навіть дивне створіння в смугастому светрі вважає дивним Детективе!

Ви показуєте йому листи з червоних конвертів і розповідаєте про дивну поведінку підозрюваного Валдо. Ви зрозуміли, що це, можливо, інший клон. Тому цього разу ви просто спокійно чекаєте на відповідь. Валдо каже, що ви верзете повну нісенітницю. Він тримає своїх клонів тільки для Венди і Одлава~. І тільки для Венди і Одлава посилає листи~ Ні, серйозно, питаєте Ви, ЩО БЛЯТЬ???

Нічого. А як ви думаєте, звідки Олдав ЗАВЖДИ знає, ДЕ Я, на відміну від різних там ДЕТЕКТИВІВ? А, а, а?

Валдо також додає, що у вас З НИМ — ЖОДНИХ шансів, бо він має Венду і ОДЛАВА. Навіщо ВАЛДО потрібен хтось інший, та ще й людського виду? Не те, що б вас це обурило чи якось заділо, але... Гаразд, ви просто звикли, що Валдо є справою вашого життя, а тут він вам буквально... каже "ні"?(

Ще він каже, що ви — люди — трохи дивні, але він і його сім'я не вмішується у ваші справи. Просто залиште нарешті нас всіх в спокої. Стільки років спокійно жили і тут знову нас розшукують? Ну тепер є справжня проблема, але ми всі дійсно не винні! Хто ми, блять, питаєте Ви, ХТО МИ, БЛЯТЬ, ми ОДНІ В ЦІЙ КІМНАТІ, БЛЯТЬ! Валдо спокійно слухає ��ашу істерику і не перебиває.

Коли ваша срака припиніла горіти, він нарешті запитує, чи потрібна вам ДОПОМОГА, але ви знову РОЗЛЮТИЛИСЯ і звинуватили його. Валдо знову спокійно зазначає, що було приємно поговорити з Вами, але йому дійсно час йти. Якщо є така небезпека, схожа на НЬОГО, то він піде захищати СВОЮ сім'ю. Бувайте!

От лайно. Ну і де він ЗНОВУ? Чекайте, можливо, це був Оригінальний Валдо?

Гаразд, а якщо без жартів, то я просто хотів помалювати нові емоції для нього 😁

[teawithatasteofwretchedness]

Читала манґу "Хлопець, який її цікавив, узагалі не був хлопцем" і познайомилася з багатьма класними рок гуртами, це так суперово. Як це так, я жила, і не знала про таку крутецьку музику....ЯКККК!!!???? Я БОЖЕВОЛІЮ ВІД ЦЬОГО РОКУ😭

Тепер про сумне. Так, як я була вирішила в минулому місяці, що буду вчити інгліш я її вчила в своєму темпі. Але моя ��есті теж почала вчити англійську, і звісно по законах нашого світу в неї краще виходить. І я зрозуміла, що якщо так продовжиться то я почну гратися в гру " я теж так можу" і почну вчити інгліш, аби тільки перевершити її в цьому. Для мене, це відчуття огидне. І я не знаю що робити. Або я перестаю вчити англійську бо я так не зможу. Або я не знаю...більше варіантів немає...

[tired-aori-15]

підійшов хлопець, сказав як гарно малюю і що він сам художник🥺

[youkomorie]

Мене сьогодні хотіли запросити у кіно. Підійшов хлопець познайомитись та запросити. Я в шоці була, що спочатку нічого не зрозуміла, може спитати щось хотів, там пройти кудись 😅.

Проте, я думаю, наважитися та підійти до не знайомої людини та познайомитися - справа нелегка. Це добре, що він так зробив, бо так можна впевненість в собі прокачати.

Я не відмовила та не погодилась. На той момент була з мамою, тому він пішов).

Але все одно було ніяково. Хмм, о так от знайомитися на вулиці -ну не знаю.

[kalceferia]

Я вирвалась і ніби класно новий рік зустріти в колі друзів, брат приїхав. Попаритись в чані, трохи на лижі змотатись. Але все що я запамʼятала це чисте зоряне небо і мій брат на колінах в моїх обіймах.

Спогади як в тумані. Все було добре але в компанії я побачила як він затискає вуха. Насторожилась.

Вийшли на балкон

Після його сповіді мій світ перевернувся з ніг на голову.

Він плакав, винив себе у смерті побратима, просив мене їхати з цього пекла, вибачався. Він розповів мені те, що не знав ніхто крім його побратимів. Дві кантузії, і її офіційно не затвердили. І цю всю хуйню пережив 18 річний хлопець

Усвідомлення мізерності моїх проблем. Огида до ухилянтів і до своєї безпомічності

Я просто стояла навколішки слухала, обіймала, і казала що ми помстимося. Що ці виродки будуть горіти і дохнути найгіршою смертю

[unhonestlymirror]

I appreciate ageless Vytautas's love for red dresses

[haileensy]

хлопець, з яким я спілкуюсь буквально тиждень:

х: який в тебе розмір ноги?

я: 36… а що? 👀

х: сиджу і обираю тобі кросівки зараз тому й питав

я: ааа, окей

я:

я:

я: СТОП, ЩО?

[zvychaynedivchysko]

"— Я хлопець.

— То й що?

— То було б дивно, якби я завів кота.

— А хіба коти відберуть твою мужність?

— Це все імідж, знаєш? Якщо я приведу додому дівчину, що вона подумає, коли побачить, що в мене пухнастий білий кіт?

— О, так, твоя золота рибка справляє набагато краще враження."

*Я точно щось не розумію в цьому світі

**В чому проблема котів?

[rihu-w]

припустимо, у нас є транс-хлопець, який любить тільки дівчат. яка у нього тоді орієнтація? як це взагалі працює?