#сем

[reddish-ash]

Wonderful boys for wonderful @alserm

o(〃＾▽＾〃)o

[zeek12343]

Раз два три хенфорт гори !!!

Аааа сегодня не выкладывал посты !!! Надо исправлять !!! :)

[ivanvarbanovtv]

СЕМ ГЛАСУВА ВТОРИ МАНДАТ НА МИЛЕН МИТЕВ ЗА ГЕНЕРАЛЕН ДИРЕКТОР НА БНР

Иван Върбанов Съве��ът за електронни медии взе решение за преизбирането на досегашния генерален директор на БНР - Милен Митев за нов мандат начело на обществената медия. "За" втори мандат на Милен Митев гласуваха:  Галина Георгиева, Къдринка Къдринова и председателят на медийния регулатор Габриела Наплатанова.

Членът на СЕМ - Симона Велева, гласува в подкрепа на Ива Дойчивона, а Пролет Велкова се въздържа по време на гласуването на избор за генерален директор на БНР.

Милен Митев е роден на 4 март 1984 г. Завършва езикова гимназия в Пловдив с английски и немски език през 2002 г. и специалност "Право" в Софийския университет "Св. Климент Охридски" през 2007 г. ПОВЕЧЕ ЗА МИЛЕН МИТЕВ Г-н Митев започва работа в БНР през 2009 г. В периода август 2018 г. – юли 2019 г. изпълнява длъжността директор на правната дирекция на общественото радио. През септември 2019 г. започва работа в БТА като главен юрисконсулт, а след спечелването на конкурс на 1 ноември става главен секретар на БТА. Заема този пост до 1 април 2020 г., когато се връща в БНР като директор на административна дирекция. През август 2021 г. е избран от СЕМ за изпълняващ длъжността генерален директор на националното радио. През октомври същата година – е избран за генерален директор на БНР с тригодишен мандат. От 2013 до 2019 г. и от 2020 г. до момента е член на правния комитет на Европейския съюз за радио и телевизия (ЕСРТ), както и експертните групи на съюза по авторско право и публично финансиране. От април 2023 г. е член на радиокомитета на ЕСРТ, а през декември е избран за член на Управителния съвет на Европейския съюз за радио и телевизия. НА ДОБЪР ЧАС! /Иван Върбанов, журналист/

[cringe6fail6star6]

i was dying to make this image for a whole month so here ya go

sorry for no streams i either have no energy or electricity

-Roma with new hyperfixations :>

[maarchantal]

ОКЕЙ ЦЕ НІКОМУ НЕ ТРЕБА АЛЕ Я ХОЧУ ПОГОВОРИТИ ПРО КРАШІВ СВОГО ДИТИНСТВА ЯКІ ДАЛИ ЗРОЗУМІТИ ЩО I'M NOT STRAIGHT

Я дивилась досить мало шоу через мої насичені навчальні години, тож тут усього 4 шоу

Мій дитячий розум думав я просто від них фанатію але це не причина наповнювати ними свою галерею і думати про них увесь вільний і не вільний час

+ зараз на більшість із них моя реакція просто ТЕЙК МІ ПЛІЗ

1. Перша це безперечно ТОФ БЕЙФОНҐ з Аватара Аанга

2. З цього ж шоу це ТАЙ ЛІ

3. І бляха то було не все бо я мала краш на аватарку КІОШІ яка з'явилась лише в одному епізоді але пофігу

І О БОЖЕ ЯК ВОНА ВИГЛЯДАЄ БЕЗ КОСМЕТИКИ АЙ ЛАВ ХА

4. У більш пізньому віці, з Аватара Кори, я закохалась у ЛІН БЕЙФОНҐ

5. ОКЕЙ тут з аватарами поки павза бо далі це була ДЖЕЙД ВЕСТ ОУ МАЙ ҐОД з Вікторіус

6. Далі варто відзначити СЕМ ПАКЕТ з Айкарлі

7. І нарешті моя остання крашиха дитинства із якою я остаточно усвідомила що я бляха gay & queer це ПАНІ АСАМІ САТО і то якби вони з Корою не поцілувались я б далі квірбейтила свій мозок

[johnwalkstone]

Перший розділ фф аут нау!

🍺 "Три Дні Потому" 🍺 рейтинг: М // тв: графічне насилля // жанр: містичний детектив, фантастика // фд: Доктор Хто & Надприродне // персонажі: Десятий Доктор, Сем та Дін Вінчестери // кат: джен

... - Благаю, Чопере, Іґґі Поп тут уже всіх задовбав! – відчайдушно крикнула власниця на інший кінець величенької зали.

Завдяки мультинаціональному натовпу, різьбленим дубовим столам, які більше пасували б лондонському читацькому клубу, ніж генделику у глибині Луїзіани, трьом ампірним колонам, що височіли посеред приміщення і бачили за своє довге життя дротики, фотографії постійних клієнтів, слину, кров і безліч інших, ще менш приємних слідів людської присутності, класичні люстри, деякі з яких трималися лише на чесному слові Арабелли, що рано чи пізно (радше пізно) вона їх особисто полагодить, незліченній кількості пляшок пива, бренді, текіли, абсенту, ба навіть саке та метакси, розбитих і цілих, повних і вицмулених дощенту, - завдяки усьому цьому розмаю елементів, які, проте, дивовижним чином органічно поєднувалися між собою, звук її голосу, відбившись від картин зі степовими вовками, що бігли навздогін за рибами фуґу, доніс до чутливого слуху Стіві тільки два слова: «Іґґі Поп». На що він відповів:

- Звісно, сонечко! Вже вмикаю! – дарма сподіваючись, що вона почує кожне слово. - Клянуся, я його прикандичу колись, - не розчувши нічого, крім тих самих гітарних акордів уп’яте, Арабелла поскаржилася випадковому відвідувачу...

Буду радий всім, кому сподобалося (прочитати і поставити кудосю) і всім, кому не сподобалося (прочитати і заплювати мене в коментах) на ао3. 💛💙

[afarransilent]

Що ж. Три місяці знадобилося мені, щоб вляпатися з головою в цю історію, яку люди створювали і дивилися П'ЯТНАДЦЯТЬ, сцуко, РОКІВ. Щоб увійти в неї, пройти і вийти. Давно мене так нічим не накривало.

З поганого: я думав, п'ятнадцятий сезоне мене доб'є. Можливо, колись мені захочеться передивитися його ще раз, але вже без цього передчуття невідворотної втрати, яке, насправді, отруїло для мене весь перегля��.

З хорошого: ця історія мала якось закінчитися. І це - не найгірший з можливих варіантів.

Ще з хорошого: я, здається, повернувся до фанфіка. Бо в якийсь момент натхнення мені геть відбило. А тепер, може, допишу. На Дінову днюху вже не встигну, та все ж.

[diaryofmisn]

После травмирующего опыта (Давление начальства и странные фразы от 50-летнего мужика про секси лицо из видео это дико странно)

Мою голову посетила мысль, а что будет если я просто не приду на работу/домой, просто уйду/уеду куда-нибудь, что будет тогда?

Верно НИ ЧЕ ГО, а знаете почему так, потому что никому нет дело до твоих личных переживаниях, люди спрашивают как дела, просто ради приличия, вот в Америке есть такое понятие Смол ток, это бессмысленный разговор о том сем. У нас тоже есть такое, я например избегаю того чтобы подниматься на этаж где работаю с кем-то, потому что я молчу и не хочу говорить, а если в наушниках то тем более. Мне скучно обсуждать какие проблемы у других и я приотворяюсь что это не так. Мне важно как дела у Д., у родителей Д. и моих родителей. Простите если как-то грустно звучит, но меня давило это и я хотела высказаться) Но иногда такие мысли помогают, например вы допустили ошибку, зачем оправдываться и обсуждать это 100 раз, берем и исправляем, извиняемся (это важно), далее смеемся что вы тупик ахах Вообще супер, я как тревожный человек после такого еще стараюсь не гонять мыслительную жвачку ночью. Я думаю вот на сумочку хочу брелок Лошадку или сердечко хаха, реально. Последнее время дома я думаю о том как хочу украсить все вокруг себя.

[tiger-manya]

Обговорювали з колегами переклад імені Laios. Мені "Лай" здавався природнішим, але вони наполягали, що "Лайос" більш уживаний у фандомі й коректніший щодо японської. Поки намагалася розібратися в усіх традиціях щодо -us та -os, на думку спало ще одне фентезі-ім'я зі схожою історією.

Vaarsuvius.

Бачте, існує традиція в латинських запозиченнях закінчення -us відтинати. "Gaius" перетворюється на "Ґай", Julius — на "Юлій", "Marius" — "Марій", і навіть "hippopotamus" — "гіпопотам". Ця традиція не завжди послідовна (plus, minus лишаються такими самими, наприклад; врешті, там особливо немає що відтинати), та і фентезі-світи не завжди коряться правилам реального світу — звідси мотивація моїх колег вживати "Лайос", а не "Лай". Проте з Vaarsuvius в українській мові відбувається дещо цікаве: ані "Ваарзувіюс", ані "Ваарзувій" не є прийнятними варіантами, бо ці імена є чоловічими, а Ві — не чоловік.

Ви можете заперечити: латиною -us теж сигналізує чоловічий рід, але ж у світі коміксу це нічого ні для кого не значить. Так, однак лише тому, що комікс оригінально написаний англійською, де іменники не відмінюються.

Почнімо з базових речей. В українській мові ми маємо чотири відміни іменників, дві з них відповідають за іменники з нульовим закінченням: друга відміна стосується слів чоловічого роду (і середнього, але нам це зараз не треба), третя — жіночого. Тобто хоч й існують слова чоловічого й жіночого роду з нульовим закінченням, які здаються схожими в називному відмінку, під час відмінювання різниця стає очевидною. Наприклад, "біль" (ч.р.) та "міль" (ж.р.) дуже схожі, однак у родовому відмінку маємо "болю" та "молі". Те саме стосується імен: "Менуєль" та "Нінель", але "Менуєля" та "Нінелі". 

Відмінювання здається ще більш невідворотним, щойно ми згадуємо, що більшість вживань імен у коміксі — це звернення, а тобто ми повинні будемо використовувати кличний відмінок. Проте тут ми можемо згадати про перший спосіб зробити ім'я гендернонейтральним українською мовою — не відмінювати його. І цей вибір здається очевидним, але є одне але: щойно ми перестаємо відмінювати ім'я "Ваарзувіюс", воно стає жіночим, а Ві — не жінка.

Річ у тому, що українська мова не має "шаблону" для іменників жіночого роду, що закінчуються на твердий приголосний. Тож імена на зразок "Крістел" чи "Сабін" лишатимуться незмінними в усіх контекстах. Що саме по собі нормально, в українській мові повно таких запозичень (це цілий пункт у підготовці до ЗНО), якби ж лише не той факт, що такий "шаблон" існує для іменників чоловічого роду. Оскільки імен осіб середнього роду не існує, то присутність чи відсутність відмінювання саме по собі є маркером роду. "Сем — Сема — Сему" це чоловіче ім'я, "Сем — Сем — Сем" це жіноче ім'я.

Шлях незмінюваного іменника досі може нам допомогти, однак. Нам треба всього лиш відітнути більше літер. "Ваарзуві" незмінюване й позбавлене очевидних маркерів: прикінцеве "і" нічого не означає, слово "салямі" жіночого роду, "Тбілісі" — середнього, "сулугуні" — чоловічого.

Єдине що, звісно, ім'я Гейлі теж закінчується на "і". То що це значить? Що в неї тепер гендернонейтральне ім'я? Так, але не в тому суть. "Гейлі" жіноче ім'я, але щось на зразок "Страдіварі" — чоловіче, але при тому вони мають однакову форму в усіх відмінках. Тож "Ваарзуві" лишається амбівалентним, а отже гендернонейтральним. 

Хоча, звісно...

Це лише перший спосіб досягти гендернонейтральності в українській мові. Другий — лише для найсміливіших, бо він передбачає не віднімання, а зміну. Vaarsuvius стане гендернонейтральним, якщо натомість прийде... "Ваарзувія".

Ви можете обуритися, мовляв, я так багато говорила про відмінювання, щоб натомість запропонувати до невимовного очевидну жіночу форму. Мовляв, 90% українських жіноч��х імен закінчуються на -а/-я! Хіба не так? Так, але взагалі-то ні. 

В українській мові є низка слів так званого спільного роду: "суддя", "вбивця", "сирота" тощо. Усі ці слова змінювані й закінчуються на -а/-я, але водночас не мають жодних формальних ознак роду. Прикметники й дієслова узгоджуються з ними як в чоловічому, так і в жіночому. Чому? Бо вони належать до першої відміни. Усі слова першої відміни відмінюються однаково, незалежно від роду. Імена теж. 

Микита (ч.р.) — Микити — Микиті — Микитою — Микито тощо.

Рита (ж.р) — Рити — Риті — Ритою — Рито тощо.

Марія (ж.р) — Марії — Марією — Маріє тощо.

Єремія (ч.р.) — Єремії — Єремією — Єреміє тощо. 

Тож на рівні граматики "Ваарзуві" та "Ваарзувія" однаково прийнятні варіанти. Їхнє ім'я насправді є однією з найпростіших частин перекладу, коли йдеться про збереження повсякчасної гендерної невизначеності англійської мови. 

Найскладнішими є слова "elf" і "parent".

[emperor-church]

Он излил Свою любовь. И один день рядом с Императором Лучше даже тысячи дней в мире сем.

He poured out His love. And one day next to the Emperor Better than even a thousand days in this world. (художника найти не удалось)

[frafrax]

Знаете...

Я не хочу писать диплом,я просто хочу выпить пива на выходных и с кем-нибудь потрещать о том о сем (⁠╥⁠﹏⁠╥⁠)

[reddish-ash]

Conclusion to these sketches. Collab with @alserm

◌⑅⃝●♡⋆♡LOVE♡⋆♡●⑅⃝◌

[malleepp]

I came back in the ask for Gwen and Danny 🤧 ________________________________________________ Q:How was your the wedding? Tell :)

Also I have little story for this. But I will don't can translate this to English, sorry. If you interesting you can use translator I think The text under the cut!

-Может это?- Том ткнул пальцем в одно из свадебных платьев в журнале. Мальчик только недавно узнал о помолвке своей "тети" и загорелся энтузиазмом помогать со свадьбой, весь вечер расспрашивая девушку о том о сем. Гвен с улыбкой взглянула на мальчика. Сегодня вечером у неё не было планов и она с радостью осталась посидеть со своим племяшом. Дэнни собирался на собрание небесных градов вместе с другими бессмертными оружиями, так что они распростились еще днем. -Хм?- девушка присела поближе к мальчику и заглянула в журнал. Она уже обсуждала предстоящую свадьбу с будущим супругом, но не имела общего понятия чего именно хочет. -Выглядит слишком…пышно?- -А мне кажется тебе подойдет- задорно подметил Том. Он хотел сказать что-то еще как неожиданно раздался негромкий стук в окно.

Сидевшие в комнате напряженно посмотрели в сторону окна. Мало кто из геройских друзей Гвен знал про эту квартирку, собственно никто никогда не заявлялся сюда таким образом. Однако паучье чутье не сработало и Гвен поднялась чтобы открыть.

-Дэнни?- вот уж кого она точно не ожидала тут увидеть. -Вы разве еще не отправились?- -Прогуляемся?- приглашающе протянув руку неловко спросил мужчина. Девушка в замешательстве взглянула на Тома, она была бы рада провести время вместе с партнером, однако не должна была оставлять мальчика одного. -Чур я с вами!- тут же воскликнул Том словно прочитав её мысли.

Выбравшись на пожарную лестничную клетку компашка забралась на крышу. Не смотря на то, что на улице была уже осень воздух был приятно-теплым. Гвен закрыла глаза и насладилась приятным дуновением ветра. Ей нравился ночной город и определенно был нужен свежий воздух. Девушка взглянула на Тома о чем-то весело разговаривающим с Дэнни и улыбнулась. Мальчик знал тайну личностей героев и ужасно гордился что ему доверили такой секрет. На удивление паренек очень быстро сдружился с мужчиной и даже загорелся желанием ходить к нему обучаться в додзе. Дэнни всегда умел найти язык с детьми и в целом всегда был очень открытым с ними…

Том забрался на спину Железному Кулаку и компашка неспешно пошла прогуливаться по крышам. Спустя какое-то время девушка заметила что они двигаются в определенном направлении -Так… мы идем куда-то конкретно?- Том с Дэнни заговорщически переглянулись. -На нашу свадьбу- мужчина тепло улыбнулся. Сразу после этих слов компашка завернула за угол и им открылся вид на украшенную гирляндами крышу. Было видно как на крыше суетились близкие друзья, отец Гвен и бессмертные оружия. Кто-то наспех вешал гирлянду, кто-то готовился быстро привести невесту в надлежащий вид, в стороне на вешалке висели свадебные наряды, а кто-то завидев компашку замахал им руками. Отсюда открывался, вид на городской парк. Гвен оглянулась на Дэнни, крепче сжала руку своего будущего супруга и поняла что эту ночь она не забудет никогда…

[marinakrinicina]

Счастливые люди спят по ночам И им снятся цветные сны, Им некогда думать о сложных вещах Счастливые люди- это НЕ МЫ. У счастливых людей год за два, Столько имен и отчеств! А мы проживаем день едва Каждый в своем одиночестве. Счастливым людям не нужно лгать О том, о сем и о прочем. Счастливые люди лягут в кровать И спят целые ночи. Мадам Стихи /Поклонская/

[girlsinner666]

Долго ждать не пришлось - переехал Вик сразу же, тем же вечером. Номура был немного насторожен, но Вик смог расположить молодого отца к себе. Очень обаятельный юноша.

Выпили чаю, поговорили о том о сем, и Номура решил что пора - главный тест, это то как новую няньку воспримут его крохи.

Раунд первый - успешно...

Раунд второй - тоже пройден!

Оценил... проникся. Но страх измены не отпустил, хотя появилось желание "завести новые отношения". Уже прогресс...

[girafka]

Выставка «Журнал красивой жизни» в Музее русского импрессионизма

Выставка посвящена первому российскому глянцевому журналу, выходившему с 1913 по 1917 год и носившему название «Столица и усадьба»

Выставка разделена по темам рубрик журнала: «Столица», «Усадьба в прошлом и настоящем», «О том и о сем», «В зрительной зале», «Туризм», «Художественные выставки»

Очень красивые работы, эти портреты дам начала 20 века, такая нежность, шикарность, чистая эстетика💅🏻

• На третьем этаже музея продолжение выставки - «Журнал красивой жизни. XXI век»

Здесь же то, как уже современные художники представляют «красивую жизнь», и что это значит в наше время

«красивая жизнь доступна не всем, однако она существует»

- Владимир Крымов, издатель журнала «Столица и усадьба»