#павло

[top100k]

Платок у самовара ▶▶ https://kahgo.ru/OCuYX42

❗ РАСПРОДАЖА ИЗЫСКАННЫХ ПАВЛОПОСАДСКИХ ПЛАТКОВ! -50% НА ВЕСЬ КАТАЛОГ

Павловопосадский платок — это не только лишь вещь с историей, но также модный аксессуар. Их мода возвращается вместе с модой на оригинальность и индивидуальность.

Несутся года, изменяется мода, а эти нарядные платки российские женщины как одевали, так и не перестают носить вот уже две сотни лет. Элегантные узоры и орнаменты павловопосадских платков непрерывно развиваются, однако, при всем этом, бережно сохраняются стилистика и устои, положенные прежними мастерами. Начало подобному знаменитому народному промыслу было положено к концу XVIII столетия, когда крестьянин Иван Лабзин образовал в селе Павлово, раньше находившемся на месте современного Павловского Посада, текстильную мануфактуру по производству тканых платков.

Впоследствии платки и шали этой фабрики, именно благодаря своему высокому качеству, получили большую популярность и были обозначены премиями на международных мероприятиях. Употребляемая техника изготовления таких платков была крайне сложной, в противоположность европейских товаров у них не существовало изнанки – они были двухсторонними.

К концу XIX века павловопосадский стиль с его красочной цветочной россыпью абсолютно сложился. Самым знаменитым цветком на подобных платках была роза - знак красоты и страсти, только роза не сама по себе, а в комбинировании с другими самыми разными цветами. Платки большие шерстяные. Использование передовых способов дает возможность рисунки на платках максимально приблизить к подлинным, живым цветам. Оренбургские платки картинки.

Еще одним крайне известным цветком по праву считается георгин, его изображения на платках могут быть самого разнообразного цвета. Павловопосадские платки фото на людях. Павловопосадские платки украшают также пионы, тюльпаны, лилии. Большой русский платок.

Кроме садовых цветов, используемых при создании узоров чаще всего, на платках встречаются и скромные полевые цветы, такие как ромашки, васильки, колокольчики, незабудки. Платки с узорами русские народные.

Каждый графический рисунок на платках - авторский. Платок с мехом купить в интернет магазине. Живописец кладёт крупицу своей души в каждый узор, каждый завиток или листочек розы. Русская шаль интернет магазин.

Павловопосадский платок — теплый, многофункциональный и модный элемент гардероба нашей современной дамы. Платки павловские. Его можно гармонично вносить в различные образы, и он сгодится как для простой зимней или осенней пешей прогулки, так и для праздничного мероприятия или свидания. Расписной платок картинки.

Сейчас употреблять павловопосадские платки в образах, даже будничных, возможно не задумываясь — по всему миру проходит направление на нетривиальность и самобытность, а еще на экологичность материалов. Платки от производителя. Традиционные шали из Павловского Посада отменно отвечают всем этим критериям. Павлопосадские платки купить в минске.

Реклaмa - Инфopмация o реклaмодaтелe по ccылкaм в oписании

Платок у самовара #Платок #у #самовара

[science70]

Interior illustration from House in Orbit (Дім на орбіті) by Pavlo Klushantsev (Веселка, 1979).

[wanderer-on-the-steppe]

Songs about the Khmelnytsky uprising, part 5: Пісня про козака Нечая

It’s been a long time since I added something to this collection, but a movie I’ve rewatched recently (Богдан Зиновій Хмельницький from 2006) reminded me that I can’t just ignore the song about one of the most popular participants of the Khmelnytsky uprising here.

The song about the Bratslav polkovnyk Danylo Nechai comes with many names and even more versions of the lyrics. A lot of these versions, especially the shorter ones, are nearly incomprehensible without context – only if one knows the events they refer to and/or has heard a longer version before, do they start to make sense. The most comprehensive and at the same time chronologically logical (and not too repetitive) version of the lyrics I’ve found might be this one.

To quickly sum them up in English: Nechai and his Cossacks come to a place where they are warned to flee, but Nechai, in a mixture of pride and carelessness, doesn’t heed the warning and goes to a relative to eat fish (or, in many other versions: to get drunk). There is a Polish surprise attack – and no guard – and the Cossacks defend themselves bravely, killing many of their opponents, but are hopelessly outnumbered. Nechai gets killed and is buried, and the comrades burying him plant viburnum (the famous червона калина of another folk song) on his grave, so that his fame and glory shall be remembered in all Ukraine.

What I’ve not found, unfortunately, is a recording using the lyrics exactly like this or at least somewhat close to it. The first recording I’ve included above ��� by Михайло Коваль ( Mychailo Koval) – already uses comparatively many of its stanzas, but even comparatively many is not that many at all, and the ending is surprisingly abrupt.

However, even though I was frustrated at first by the uncommonness of longer version telling all or at least most of the story, the question what the shorter versions actually choose to tell (and what they choose to leave out!) soon became interesting in itself.

Some can be so short and fragmentary that the lyrics become completely subordinate to the musical performance.

For example, all that is left of the story in this beautiful version by  Дике Поле is the initial warning, Nechai’s refusal to listen to it, and then a short conversation where Nechai asks his godmother if he should unsaddle his horse, to which she replies that she won’t be able to protect him, so he better shouldn’t. And still, even in this rudimentary form the lyrics contain an element that’s both remarkable and quite common in shorter versions of the song: the relative Nechai visits and gets drunk with is explicitly identified as his godmother Khmelnytska – in all probability meaning the hetman’s wife, who, at the time, would have been the famous former Helena Czaplińska. So, according to these songs, Khmelnytsky’s wife is mysteriously present at the place where Nechai gets ambushed and killed – he even gets ambushed and killed while getting drunk with her – but she herself somehow gets safely out of the situation without the songs ever explaining how or just mentioning her again.

I don’t know if it’s the strangeness of these events that gave rise to an interpretation I stumbled upon while looking for different versions of the lyrics: namely that mentioning Khmelnytska in this context is an allusion to a rumour that Khmelnytsky himself, envying Nechai’s popularity and wanting to get rid of a rival, had something to do with Nechai’s death.

How plausible it is – both the rumour and the interpretation of the song – I can’t tell. It has to be mentioned, however, that in none of the versions I’ve come across does Khmelnytska encourage Nechai to get drunk; she just doesn’t stop him when he comes to her to do so. Nor does she convince him to be careless. Quite to the contrary: when he asks her if he should unsaddle his horse, she always advises against it. Can her explanation for advising caution – that she can’t protect him – somehow be interpreted to mean that the hetman might have been responsible for Nechai’s death not in the sense of direct involvement, but negligence and lack of military support? That is probably a question of imagination. Is it something a clever songwriter could come up with who both wants to get his message across and not risk his head? Sure. Is it a likely explanation? I don’t know...

Whatever one prefers to believe, there’s versions that are only slightly longer but add some different nuances of meaning to the story. A very interesting one for what it does with the text is this one by Сашко (Олександр Власюк):

After the same fragment of the story that also the version by Дике Поле uses, it simply repeats the initial warning, emphatically, several times, completely changing the atmosphere of the song. The audience knows, of course, that the story is supposed to end with Nechai’s death. But this performance treats the events as if they were still happening at the moment – Nechai’s fate not decided yet – as if the warning could still reach him.

In a similar way, a version by Гуляйгород ends with Nechai becoming aware of the attack and getting ready to disperse the enemy – without mentioning the fatal outcome. It almost seems like it wants to spare the audience the part about the beloved hero’s death or, maybe more probable and more in line with what other songs about the Khmelnytsky uprising do, like it wants to talk not only of the past by showing the battle against the enemy as something that is still going on and can still be won.

Though most shorter versions decide to omit Nechai’s actual death, I also want to include one that goes the exact opposite way:

This performance by Taras Sylenko (Тарас Силенко) leaves out the whole drinking and carelessness, mentioning his pride in his Cossack fame as Nechai’s only reason for refusing to flee, and then immediately proceeds to the battle, putting all emphasise on his fighting, death and burial – and especially the fame that will survive him.

Like for the song about Morozenko, there’s also an episode of the podcast by Pavlo Nechitailo (Павло Нечитайло) and Taras Kompanichenko (Тарас Компаніченко) dedicated to the songs about Nechai – as always, I’m too helpless without written text to make use of it, but I’m linking it for anyone who might be interested:

[kobzars]

Маков Павло майстер офорту і творець утопічних світів

[gwenllianwales]

Поки не було світла, я погралась з листуваннями! Якщо вам буде до вподоби, я придумаю ще щось цікавеньке в такому ж стилі

[marihetman]

А травень насичений святами

✨Сьогодні 150-та річниця з дня народження Ясновельможного Гетьмана Павла Скоропадського ✨

[misiuraoleksii]

БРУДНІ ГРОШІ ВАТИКАНУ

1870 рік. Італійські війська захоплюють державу папи римського, яка називалась папська область. Таким чином закінчується об'єднання Італії в єдине королівство. Папа Пій 9 не визнав цього, оголосив себе Ватиканським в'язнем та відмовився покидати свій палац. Італійський уряд згодом позбавив Католицьку церкву багатьох привілеїв. Проте на боці папи залишились представники деяких римських аристократичних родин, яких називали Чорна знать. Ці аристократи почали допомагати Ватикану в фінансових питаннях. Вони інвестували церковні кошти через свої фірми-прокладки в різноманітні активи. В 1880 році вони навіть відкрили свій банк під назвою Банко ді Рома. Таким чином Ватикан з часом став володіти великою кількістю нерухомості та частками багатьох бізнесів в різноманітних сферах. Після першої світової війни до влади в Італії прийшли фашисти на чолі з Беніто Мусоліні. Взагалі то Мусоліні був далеким від релігії, але він розумів що Італія дуже релігійна країна, тому з церквою доведеться домовлятися. У 1929 році уряд Італії підписав зі Святим престолом Латеранські угоди згідно з якими Ватикан став незалежною державою, власне в тому вигляді в якому ми її знаємо сьогодні. Це дало змогу Ватикану вести свої фінансові справи самостійно, без посередництва чорної знаті. Оскільки віра не дозволяє католиккам займатися лихварством, то щоб обійти це, вони найняли для управління світського банкіра Бернардіно Ногара. Ногара продовжив примножувати активи Ватикану. На фінансовий стан Ватикану не вплинули навіть велика депрессія та друга світова війна. Активи Святого престолу навпаки лише зростали. 27 червня 1942 року було утворено Інститут релігійних справ. Офіційно він був створений щоб збирати гроші на добрі справи, а от чим він займається насправді невідомо нікому, крім його власників. Це абсолютно непрозора та єдина в світі незалежна фінансова структура, яка нікого не допускає для свого аудиту та ніколи не публікує фінансової звітності. Оскільки Ватикан під час війни вважався нейтральною краною, то його фінансисти почали заробляти на різноманітних операціях з воюючими країнами. В 1971 році головою банку Ватикана став американський священник литовського походження Пол Марцинкус. Оскільки фінансової освіти він не мав, то йому допомагали 2 помічники Мікеле Сіндона та Роберто Кальві. Та згодом виявилося що ці двоє провертали шахрайські оборутки та відмивали гроші сицилійської мафії. Першим арештували Сіндону. Його засудили до довічного ув'язнення і через деякий час він отруївся кавою. Через 5 років збанкрутував Банк Амброзіано, яким керував Кальві. Всі гроші з цього банку перетекли до банку Ватикану, а Кальві через деякий час знайшли повішеним під мостом в Лондоні. Марцинкус при цьому залишився на своїй посаді. У 1978 році помер папа Павло 6. Наступним понтифіком обрали Івана Павла 1, але він через місяць помер від серцевого нападу. Ці події згадуються в фільмі хрещений батько 3. У 1990 році Марцинкус покуинув свою посаду й поїхав до США де прожив залишок свого життя. В червні 2013 року швейцарська поліція зарештувала кардинала Скарано. Під час арешту у нього виявили 20 мільйонів євро готівкою.

[tired-aori-15]

"Одчиняйте двері..." Тичини.

[2572331]

"концепція Павла"

лонгрід.

після якогось великодня, коли мені було 15 ми з моїм другом пішли гуляти. за містом є старе єврейське кладовище - просто серед сосняку. трохи на пагорбі, було видно чийсь двір: качеля, газончик.

й ми просто там лягли. він мені шось говорить про лісову пісню Українки, а я дивлюсь на дерева.

мені все ще 15, у мене фарбоване в буряковий волосся, нові кросівки, травень. все дурманить, але одночасно нічого не дурманить. солодкий 9 клас, всі носять маски - корона.

я лежу там, гілочки трошки колять у спину й я йому кажу : знаєш ти ніколи не втечеш від того, з чого виліз.

тому! концепція Павла, як свідчення того, що все збувається й ти притягнеш те, що хочеш. питання тільки : яким способом і як сильно ти це хочеш.

отож ) загалом це просто історія, яку я придумала будучи на тому пагорбі в травневий день. й концентрується вона на стосунках.

є деякий Павло: роботяга, простий хлопец��, добряк. що з нього взяти? і є якась противна, уникаюча, безіменна дівчина. він за нею ходить - ходить, а вона йому гарбузи і гарбузи.

це все рік 2004, от в такому селищі міського типу.

й одного разу в клубі ( я не придумала, що він там робив ). от знаєте дівка дала слабинку і "прокинулись в клуні". це дуже смішно. мені подобається отак думати й казати, як погано це не звучало б.

далі все просто закручується, бо як може бути інакше : весілля, він приводить її до себе в хату (бо таке бачено, щоб іти до жінки в хату?) живуть собі, у нього якась робота по змінах, вона бухгалтер чи логіст на місцевій фірмі, яка виробляє шось пов'язане з деревом.

і от!! діти. дівчатка звісно ж, дівчатка.

(в спіймати кайдаша є сцена, де мотря напилась і розповідає, про яке життя вона мріяла з карпом. тут таке ж.)

вона робить квітник з айстрами і хризантемами. ставить якісь статуетки гномиків, бігають ці дівчатка (одна роки на три старша), в велюрових костюмчиках, гарно заплетені.

все йде своєю чергою: він робить своє, вона своє. варить борщ, жарить шкварки, в'яже йому светр. він хоче міняти фасади на кухні, розбирається з котлом.

що саме головне в цій історії про життя, яке лякає?

спокій) головне, щоб всім було спокійно, щоб було оце просте щастя.

виявилось секрет завжди був у відчутті тепла й чогось рідного

[svyatosogodni]

🥳 20 березня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 756-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🌎 Всесвітній день Землі ♈️ Міжнародний день астрології 💖 Міжнародний день щастя ❌ 🍗 Міжнародний день без м'яса ⠀ 👼 Іменини святкують Василь, Еміль, Євген, Лаврентій, Миколай, Нестор, Ніл, Омелян, Павло, Антоніна, Ганна, Євдокія, Катаріна, Катерина, Ксенія, Марія, Мотрона, Надія, Оксана ⠀ ⚜️ Відомі події цього дня: ⠀ 1917 — Михайло Грушевський обраний головою Центральної Ради 1991 — створено Національний банк України 2007 — вийшла комп'ютерна гра S.T.A.L.K.E.R. українських р��зробників ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися Іван Мазепа, Микола Бриммер, Аркадій Любченко ⠀ 🎉 Детальніше про сьогоднішні свята читайте на сайті: https://sogodnisvyato.com.ua/20-bereznya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[rivneart]

Що ви знаєте про мистецтво в Рівному? І взагалі воно є? А в Рівному є молоді художники? Хто вони? І де їхні роботи? Де виставкові площі в місті в яких можна побачити сучасне мистецтво? А саме головне - чи це комусь цікаво?

Виставковий проєкт NOTinterested спрямований на те, щоб показати мистецьку частину життя сучасних художників Рівного. Привернути увагу до творчого потенціалу молодих митців, які живуть та працюють у своєму рідному місті, експонуються в Україні та за її межами. Адже, хіба сучасні твори настільки з ярликом «НЕзацікавлені/NOTinterested» що це не підтримується і не розвивається в Рівному?

З нагоди річниці ТРЦ "HAPPY.MALL" (м. Рівне, вул. Сергія Бачинського, 5) ____________________ 🟥 14 жовтня 2023, о 14:00 відбудеться відкриття виставки "NOTinterested"

Вхід через центральні двері. Запрошуємо всіх! Експозиція триватиме до середини листопада.

На виставці представлені роботи в техніці: акварель, акрил, олія, колаж, текстиль, інсталяція

Митці: Ольга Полянська @polianska.artist Павло Бенедюк @pavlobenediuk Оксана Черначук-Меньшикова @ksenija_watercolour Тетяна Белащук @tanbeliaart Куратор: Ярослава Гузь @slavahuz

Щоб дізнатись ціну на твори, звертайтесь у приватні повідомлення до авторів. Частина коштів іде на благодійність.

Проєкт реалізується за підтримки ТРЦ «HAPPY.MALL» та ГО «КОЛОАРТ»

[sorrynoroomsavailable]

Там була якась історія Резиденція Вибачте Номерів Немає Галерея Коридор, 1 липня - 20 серпня, 2023 року Кураторка Наталія Лісова

Учасники: Віталіна Бойків, Габріел Булеца, Софія Голубєва, Світлана Заприлюк, Райвіс Капілінскіс, Анастасія Колібаба, Кус Іштван, Наталія Лісова, Інна Лук’янець, Марина Малютіна, Михайло Мельниченко, Марія Пелішенко , Віктор Покиданець, Петро Ряска, Андрій Стегура, Роберт Саллер, Габріелла Федяєва, Павло Фулей, Вадим Харабарук, Наталія Шевченко

Резиденція Вибачте Номерів Немає представляє в галереї Коридор праці колективного проєкту “Художні дії в довкіллі: “Вправи з лендарту”, кураторки Наталії Лісової. Художні дії відбувалися щосуботи впродож з 27 травня по 24 червня, 2023 року на заздалеідь визначених місцях, а саме: на березі водойму Карєру, на березі озера Цегельне, в Боздоському парку, на Ботанічній набережній та на Набережній незалежності річки Уж

Резиденція Наталії Лісової, проект та групова виставка стали можливими завдяки підтримці: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

(eng)

There was a story there Residence Sorry No Rooms Available Korydor Gallery, July 1 - August 20, 2023 Curator Natalia Lisova

Participants: Vitalina Boykiv, Habriel Buletsa, Sofia Holubeva, Svitlana Zaprylyuk, Raivis Kapilinskis, Anastasia Kolibaba, Kus Istvan, Nataliya Lisova, Inna Lukyanets, Marina Malyutina, Mykhailo Melnychenko, Maria Pelishenko, Viktor Pokydanets, Petro Ryaska, Andriy Stehura, Robert Saller, Habriella Fedyaieva, Pavlo Fuley, Vadym Kharabaruk, Natalia Shevchenko

Sorry No Rooms Available residence presents in the Korydor gallery works of the collective project “artistic activities in the environment: LENDART EXERCISES”, curated by Nataliya Lisova. Artistic actions took place every Saturday continuously from May 27 to June 24, 2023 at predetermined locations, namely: on the banks of the Quarry reservoir, on the shore of Lake Tsegelne, in Bozdos Park, on the Botanical Embankment and on the Independence Embankment of the Uzh River

Natalia Lisova’s residence, the project and the group exhibition were made possible thanks to the support of: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

Exhibition documentation: photo credit: Petro Ryaska

[benediuk]

Павло Бенедюк "Заспівай мені колискову...", ø 60 см., папір, акварель, 2023

Pavlo Benediuk "Sing me a lullaby…" ø 60 cm., watercolor on paper, 2023

Special for "Freedom. Ukraine 2023" International Watercolor online Festival #watercolor #benediuk #benediukart #watercolorpainting

https://www.instagram.com/p/CtlnoboNP5C/?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

[wanderer-on-the-steppe]

Songs about the Khmelnytsky uprising, part 4: Ой Морозе, Морозенку

Insufficient language skills have been starting to make things difficult for me with these music posts, but it’s high time that I finally post one of the most famous and at the same time mysterious folk songs related to the Khmelnytsky uprising. Unlike some of the others, this one still gets performed a lot, so there are lots of versions on Youtube – both traditional and operatic ones – and I’ve chosen this one by Vasyl Kyrylych (Василь Кирилич) entirely based on its musical beauty. It’s worth mentioning however that the lyrics don’t correspond exactly to one of the most widespread versions and are even missing some stanzas – but that's the case for many of them, and the story itself is essentially the same.

What makes the song so mysterious – or, to say it more bluntly: confusing ;) – is that its plot and its hero don’t seem to fit together. Because the hero, Станіслав Мрозовицький / Stanisław Mrozowicki, called Морозенко, is supposed to have fought on Khmelnytsky’s side in the uprising and have died in the battle at Zbarazh (Збараж) in 1649 – but the song, at least the way it is sung today, states that he was killed by Tatars, and his corpse placed on the famous kurgan of Savur-Mohyla (Савур-могила), which is… a very long way from Zbarazh.

So the question is: Who is this really about? The Cossack who died at Zbarazh, but then the identity of his enemies (and so the place of his death) got changed later on? Or someone else who really got killed by Tatars at Savur-Mohyla but, maybe because of a similar name or some other coincidence, was confused with the Morozenko from the Khmelnytsky uprising? A mixture of both, because the fates of two people got merged together in one song to form one half-fictional character, representative of many Cossack heroes from the past?

The frustrating thing is: I don’t know. And it’s extra frustrating because I do know where the answer can probably be found, but, because of aforementioned bad language skills, I’m unable to properly make use of that source. There’s a whole series of videos by Pavlo Nechitailo (Павло Нечитайло) and Taras Kompanichenko (Тарас Компаніченко) dedicated to songs from Khmelnytsky’s time, and one of the videos is specifically about the history of this particular song – and I… don’t understand more than some widely scattered words here and there.

But even if I don’t understand it myself, I can still post it for those who can and might be interested. Just as a warning: what I did learn from it (because it’s in the video description) is that today, the song is only a lament, but in the past, it was much more detailed as far as the horrible death of the hero is concerned. So… I suppose whoever is interested in the Khmelnytsky uprising and/or has made it to the end of Sienkiewicz’s Trylogia isn’t that easily surprised by gory lyrics, but, as I don’t know how bad it gets, I thought I’d warn for it.

[dorian-baobei]

Загребельний — фанат небожителів

Для написання фанфіку по «Небесному благословенню» (і не тільки) досить лише підібрати відповідний твір з укр.літ та замінити тамтешні імена на потрібні вам.

Ось, наприклад:

Малого Хуа продали за п'ятдесят золотих багатій вдові із Сяньле. Добра жінка не тільки заплатила шалені гроші за нікчемне хлоп'я. Вона не шкодувала грошей для найдорожчих учителів, і за п'ять років Сань Лан (бо тепер він так звався) мовби знову народився на світ.

Пощастило навіть у нещасті. Йому пощастило й ще раз. Його високість Сє Лянь почув на міській вулиці, як Сань Лан грав на віолі. Небесна гра. Стара вдова плакала щирими слізьми, розлучаючись із своїм вихованцем. Але воля принца для неї була вища за любов до слуги.

Шістнадцятилітній принц купив собі сімнадцятилітнього раба рідкісних здібностей. Не міг жити без Сань Лана, назвав його своїм зброєносцем. Сань Лан платив його високості відданістю, любов'ю і обожнюванням. Не вдовольнився словами, поглядами, готовністю служити в усьому.

Сє Лянь складав вірші про Сань Лана. Називав його милим, бажаним, улюбленим. Часто й спав з ним у тій самій кімнаті, забуваючи про небагатьох красунь зі свого маленького гарему.

Автор фанфіку Павло Загребельний, якщо що. І так, в оригіналі теж мовилося про двох юнаків.

[gwenllianwales]

Цікавий факт про "Тореадорів з Васюківки"

Дублюю сюди теж, бо думаю, що далеко не всім це відомо.

Отже, коли ви читали "Тореадорів", то, мабуть, замислювались над тим як склалась доля головних героїв. Всеволод Нестайко залишив нам не просто великодки, а величезне яйце динозавра, але в іншому своєму творі. Чули про "Чудеса в Гарбузянах"?

Гарбузяни то сусіднє село з Васюківкою. Головними героями стали жителі Гарбузян, але цього разу це не двоє, а троє хлопців. Зараз про їхні пригоди не розповідатиму, ви можете почитати самостійно. Покажу лише те, що трохи продовжує історію Павлуші й трошки Яви.

Павлуша тепер Павло Денисович, а Ява — Іван Васильович. Так-так, Павлуша тепер дорослий і він не просто згадується у "Чудесах", а й з'являється на сторінках власною персоною. А ще...

Не тільки Павлуша, а й сама Ганна Гребенюк, тобто Гребенючка. Тепер вона дружина Павла Денисовича! Бачте, шкільне кохання не забулось, а, навпаки, зміцніло.