#думи

[userlost11111]

Трябва така да обичаш, че да не искаш да притежаваш, а да принадлежиш.

К.Донев

[lorasfeelings]

Нека се срещнем по средата.

Там където я има само любовта.

Без празни думи и обещания.

Нека двамата да си държим ръката.

Без единия да бърза. Никой да не изостава.

Защото там е средината.

Някъде където ,,аз и ти” се превръща в ,,ние”

[only-bulgarian-things]

[navtora]

Искам да общуваме без думи.

[lonestone]

Мені так набридли ці сльози, шмарклі, депресняк і спермадемони, що ховаються по кущах та в мене в діректі. Світ обуглився та став ще більш грубим, черствим, знедоленим. Щоранку я прокидаюсь та шукаю новий сенс жити. Щодня кава для мене як спасіння і воскресіння. Щодня долаю в собі бажання напитися (але не сьогодні). Щодня самота добиває мене мною ж, варить з мене соки та душить думками, що ніколи не виберусь. Весна чи зима, тепло чи холодно, душа вже не сприймає...душа хвора і втомлена, душа ніби покинула моє худе, незручне для неї тіло. Всі люди в місті стали для мене чужі...в них однаковий одяг, однакові очі та їх голос злився у невідомий звук. Що ж я шукаю? Все своє життя...у постійній незбагненно довгій дорозі, постійній юрбі з немоїх людей та моїх спогадів про них. Що саме врятує мене? Де є теє місце чи людина...чи то все вже є в мені? Стільки питань та вагань, стільки часу змарновано...у пошуках власного сенсу в цьому великому апокаліпсисі, де я все спішу комусь принести обійми та шоколад.

[proekt-prosper]

“ Бях в тъмнина, но направих три крачки и се озовах в рая. Първата крачка беше добра мисъл, втората - добра дума, а третата - добро дело. ”

- Фридрих Ницше

[vyujinko]

Egoism and why it's lame.

The majority of world problems are caused by human egoism. People want the wealth despite the method. But we live together and that's why we need to not be egoists.

Why Egoism isn't logical?

So egoists want the wealth for themselves, but they don't care if they harm anybody, the method doesn't matter for them – then why they think the wealth should be for them and not for the others? There is no any adequate and fair reason. That's the human nature, but if something isn't natural it's not necessarily bad. Like using your phone isn't natural for example, but it's a good thing, it's rational.

Why justice?

You could say that justice doesn't really exist, but what's justice? Who controls justice? So there comes your answer – justice is something that exists in our minds, so technically we've created it and we need to make it really work, but why? Because it just makes sense, it's logical, it's rational. It's logical that if you want the wealth – then you should use a fair method. There is a fair reason why you deserve it. You should realise that if you wouldn't want to be harmed – then shouldn't harm anybody.

The thing is fine as long as it doesn't harm anyone.

Egoism in the society

In the society egoism is really harmful. If everyone wouldn't be egoistic – then anybody wouldn't be harmed. Of course it's utopic, because even if you wish to not harm, sometimes you just do that accidentally, sometimes without realising it, but the most important thing is to not do egoistic things as possible, as you can, as you realise, don't do it on purpose.

The only way

For example you are really poor and you need some money in oder to survive, so is it fair to steal some money from someone? –No, because it's not the fault of that person. But if there actually is their fault (for example they have stolen your money first) – then it's fair to "steal" "their" money. Basically you restore the justice.

Ukrainian version. Українська версія.

Еґоїзм і чому це погано

Більшість світових проблем спричинені людським еґоїзмом. Люди хочуть хорошого для себе, незважаючи на методи. Але ми живемо разом і тому не повинні бути еґоїстами.

Чому еґоїзм не є лоґічним?

Еґоїсти хочуть хороше для себе, але їм байдуже, що вони завдають комусь шкоди, їм байдуже, яким способом, тоді чому вони вважають, що хороше повинно бути для них, а не для інших? Немає жодної адекватної та справедливої причини. Це людська природа, але якщо щось не є природним, це не обов'язково погано. Наприклад, користуватися телефоном — це не природно, але це зручно та раціонально.

Чому справедливість?

Можна сказати, що справедливости насправді не існує, але що таке справедливість? Хто керує справедливістю? Ось вам і відповідь: справедливість — це те, що існує в нашій свідомості, тож технічно ми її створили, і нам потрібно зробити так, щоб вона дійсно працювала, але чому? Тому що це має сенс, вона лоґічна, а головне — раціональна. Лоґічно, що якщо ти хочеш хорошого — то маєш це робити таким методом, який нікому не зашкодить. Існує справедлива причина, чому ви на це заслуговуєте. Ви повинні розуміти, що якщо ви не хочете, щоб вам заподіяли шкоду, то не шкодьте невинним.

Щось є припустимим, поки це нікому не шкодить.

Еґоїзм у суспільстві

У суспільстві еґоїзм дуже шкідливий. Якби всі не були еґоїстами, то ніхто б не постраждали. Звичайно, це утопія, тому що навіть якщо ви хочете не шкодити, іноді ви робите це випадково, іноді не усвідомлюючи цього, але найголовніше — не робити еґоїстичних речей, наскільки це можливо, наскільки ви можете, та не робити цього навмисно.

Єдиний спосіб

Наприклад, ти дуже бідні, тобто тобі потрібні гроші, щоб вижити, то чи буде справедливо вкрасти у когось гроші? —Ні, тому що ця людина не винна в тому, що ви бідні. Але якщо вона дійсно винна (наприклад, вона вкрала ваші гроші першою) — тоді буде справедливо "вкрасти" "їхні" гроші. По суті, ви відновлюєте справедливість.

[leatherjacketblesseddreams]

Да не говориш с човек, с когото може да се говори, значи да изгубиш човека.

Да говориш с човек, с когото не бива да говориш, значи да губиш думите си.

Умният човек не губи нито човека, нито думите си.

[virgocatthings]

Небето никога няма да бъде толкова голямо, колкото е голяма обичта ми към теб.

Фредрик Бакман, “Всяка сутрин пътят към дома става все по-дълъг”

[estarioll]

ВРЕМЕ ЗА СЪБИРАНЕ И УЛОВ

… и вече опознал света, не можеш да опишeш нищо на произносим език, измъчващ трепетно ума - коварен, вездесъщ в свободната огромност: спокойствие, непредвещана голота, а подир нея следва новороденото от празнотата битие, надличното пространство, водовъртежите в космическото ехо, блуждаещата сила на неназовимото, прекрасното безредие, фрагментите на отклонените събития - високи полети, дими небитието, - отношения, презареждане на напрежения, пориви, неща: бръшлян и гняв;

Радослав Игнатов

[veznan505]

Мене часто запитують, чому я ковтаю кожне слово близької людини, кожний подих, кожний усміх.

Ех, я ніколи не знаю, який день буде останнім.Можливо, мене завтра не буде, а, можливо, близької мені особи

І зазвичай ти навіть не можеш передбачити це

Ось сьогодні ти вже проводиш свій день без неї

Це так болісно

[lorasfeelings]

Търся се в думите на другите, докато в моите собствени е бъркотия

[only-bulgarian-things]

“Напиши ми стих и го направи известен, така че да издържи след тленните неща.”

[karyshu]

Надмірне вживання наркотиків шкідливе для вашого здоров‘я

Помічаю такі речі, наприклад коли я від самого ранку чи дня починаю їсти щось солоденьке і зрештою я відмовляюсь від нормального сніданку чи обіду. Інколи починаю день від самого ранку і мені вдається втриматись перед цукеркою. І саме вдається втриматись, бо насправді я дуже хочу цю цукерку. -Як належить зробити сніданок і пізніше не пропустити полудник. Тоді через цілий день мені вдається бути більш вмотивованою, більш сконцентрованою і це хіба чи не найважніше в виконанню багатьох завдань. До того коли вже надійде вечірня година твій рівень енергії понизиться уся твоя мотивована система мозку буде потребувати винагороди за докладені зусилля. Це буде найкраща насолода після дня стримування і концентрації. Розтягуєш свій дух і нагороджуєш себе за це.

Мій розум мені часто нагадує чого краще не робити. Але в більшості випадків я прислуховуюсь більше до емоцій і нав‘язливого базікання моїх думок. Вже минув той час коли мені було 20 років, мені вже 24 і зараз останній рік коли продовжує розвиватись моя якась кора мозку. Кажуть людина по-справжньому доросла стає після 25 років. Мені залишилось ще 8 місяців мене не старіючої. Наразі я тільки дорослішаю. А після 25 то почнеться повільне старішення й старіння.

Мені здається що це остання можливість вплинути на свій характер, бо пізніше він пустить корні глибоко в мізках і вже буде в край складно змінювати своє мислення. Може по дрібностках по трішечки. Але зміни вже не будуть відбуватися стіль швидко і стрімко.

Як зазвичай я бажаю результату вже тут і зараз. Що я вже не їм цукор так часто. Що я вже вивчила англійську, що я вже покращила вимову власної мови. Що я просто вже все. Я не хочу бачити цей шлях, я хочу стояти вже зараз перед воротами за якими ховається моя мрія про то яка я хочу бути, що залишилось тільки відтворити цю браму і сповнитись цим світлом. Якби я була молодша хотяб о пару років то ще можно так помилятись. Але вже на це немає часу.

Шлях це вже ціль й мрія. Вибрати шлях й дотримуватись його це не легко. Треба кожен раз собі нагадувати щоб не згубити мотивацію. І це вже все що потребовалось щоб бути в стані мрії. Може ти ще не навчився англійскої. Але то що ти можеш робити кожен день для цього змінює твоє розуміння себе. Коли ти контролюєш свою свідомість, це вже мрія. Може тобі не вийти і ти через свій характер будеш смутна чи зла, але твоя мрія про самоконтроль буде відбуватись тільки тоді коли ти впроваджуєш цей самоконтроль. Немає кінцевої брами. Її ніколи не буде. Буде тільки шлях. І не важливо коли ти починаєш йти своїм шляхом. Важливо не зупинятись. Шлях це вже мрія. А коли ти станеш добра в шляху то і твій мозг віддячить тебе. І кожен день ти будеш відчувати що вже живеш в своїй мрії

[navtora]

Ако кажеш малко, после можеш да добавиш още; Но ако кажеш много, после не можеш да си върнеш думите.

[proekt-prosper]

“ Музиката изразява това, което не може да се изрази с думи и което е невъзможно да се премълчи. ”

- Виктор Юго