#узала | Explore Tumblr posts and blogs

pan-himeko · 1 year ago

Text

В определённый момент я понял, что больше погружён в западную, американскую и азиатскую культуру, чем в русскую. Поэтому я устроил себе месяц российского кино.

Результаты (из того, что раньше не смотрел, либо смотрел очень фрагментарно):

1. Человек-амфибия - два миллионера добиваются внимания женщины. Один купил её у отца, но второй - беловолосый голубоглазый ариец коммунист.

2. Я шагаю по москве - meh, проходничёк.

3. Дерсу Узала - затянуто, очень медленно, но не пожалел.

4. Неоконченная пьеса для механического пианино - meh, мимо меня.

5. Москва слезам не верит - вообще огонь, абсолютно вне времени, восхитительно.

6. Тихий дон - посмотрел новый. Теперь у меня меньше вопросовк нетфликсу, что там все перетрахались.

7. Приключения электроника - очень годно, если выкинуть линию с бандитами.

8. Берегись автомобиля - meh, скучно.

9. Дмб - норм. Типа классика.

10. Майор гром - огнище, понравилось.

11. Дылда - мимо меня.

12. Левиафан - великолепнейшая картинка в сочитании с мыльным сериалом он россии-2.

13. Остров - понравилось, хороший, правильный фильм, пропогандирующий религию.

14. Глубже - легонько, смешно. Но чуть затянуто.

15. Время первых - вообще огненно.

16. Многоэтажка - тот же "дурак".

17. Реальные пацаны против зомби - так плохо, что хорошо.

18. Утомлённые солнцем - бэээ.

19. Кочегар - я удивлён, что это вышло после брата. Слишком просто и линейно.

20. Премия - как же это жизненно. До боли жизненно.

21. Двойной обгон - нуок. Хорошо даже.

22. Авария - дочь мента - зашло, но как продукт времени.

23. Гонщики - да, моё. Сильная специфика времени, но оно понятно.

24. Восточный коридор или рэкет по... - буэээ

25. Петровка 38 - я не могу вспомнить о чём он. Видимо ни о чём.

26. Белое солнце пустыни - Мерисьюшно, понравилось.

27. Свой среди чужих, чужой среди своих - тоже не могу вспомнить. Мимо.

28. Старики-разбойники - очень совецкий фильм.

29. Чернобыль - бэээ.

30. Духи ада - какое же это говнище.

31. 12 стульев - абсолютно нет.

32. Иди и смотри - великолепно, очень страшно, захватывающе, ужасающе. Кроме расстрела коровы бластерами

33. Десять негритят - ох уж эта театральщина.

34. Служебный роман - ну посмотрел и посмотрел.

35. Тысяча дешёвых зажигалок - какое кринге. Закос под американскую школу с колумбайном. Там даже есть подросток - переросток со скейтбордом.

36. Притяжение - равносильно с обзором бэда. Теорема эскобара.

37. Черновик - книги лукьяненко всегда очень сильно насилуют.

38. Про уродов и людей - смотрится на одном дыхании. Гилти плэжэр.

39. Интердевочка - "сказка про золушку"

40. Тупой жирный заец. Маклаков великолепен.

41. Generation П - понравилось.

42. Жмурки - типа классика. Посмотрел на раз - не пожалел.

43. Мне не больно. Ну да, понравилось.

44. Пока цветёт папоротник. Очень хорошо.

И есть три заброшеных тайтла:

Гостья из будущего. Я пытался, это невероятно скучно, я старался, но нет. Романовы - это оказалась документалка, а не художка. Война - не выдержал и пяти минут. Вообще никак не захотел смотреть.

Вроде результатами доволен, действительно есть, чего посмотреть. Но мне не хватает чего - то лёгкого. Не хватало сёнена.

К концу третьей недели вспомнил, что студия анимации 2х2 - это тоже российская студия, и я могу разбавить ими. Особо рекомендую "нигдегород", " доктор пси" и "вселенная хакинга".

4 notes · View notes

redbaryama · 4 years ago

Text

Теорія змови. Сплутана контрабанда мистецтва. Культурна економіка з ворогом у часі війни. Торгівля з ворогом.

Частина 1

Теорія змови

Сплутана контрабанда мистецтва

Культурна економіка з ворогом у часі війни

Якою має бути роль культури та мистецтва у зглаженні та примиренні міжнародних конфліктних ситуацій? Як далеко можна зайти в інституційній та державно-інституційній критиці, де межа допустимого. Коли зупинитись та чи може мистецтво бути зупиненим. Чи етично можлива виставка у ворожій країні у часі війни з цією країною? Чи може мистецтво бути використано політично, а інституція бути важелем та точкою опори в цьому інструменті. Роль художника, куратора, інституції, що очікуване та що є отримане. Де насправді відбувається мистецтво та коли, та хто його проектує. Мистецтво пропаганди. Тощо. Навряд чи є легким відповісти на ці всі запитання однозначно.

В акції “Сплутане переміщення” us куратора Клеменса Пул та ужгородських учасників виставки Габріеля Булеци, Вікторії Дорр та Томаша Гажлінскі, Райвіса Капілінскіс, Павла Ковача, Івана Небесника, Відкритої групи, Наташі Шевченко у готелі “Інтурист” в Хабаровську в рамах резиденції Вибачте Номерів Немає та програми “Претендент на двійника” має місце акції-змови та можливо культурного делегув��ння та само-делегування. В чомусь близькість до жесту “Торгівля з ворогом” Д��ка Райлі, котрий делегував переправлення контрабандою сигарети нелегально через кордон на Кубу. Або акції Станіслава Філько де він на автомобілі пробивається крізь шлагбаум чесько-німецького кордону у часі холодної війни – їхав у Касель на Документу. Або Франк Альбертс котрий зробив у той же час в Берлінській стіні із заходу іллюзорну щілину із вузької полоски дзеркала. Чи японський художник, що пробиває власним тілом багато паперових екранів на бієнале в Парижі 1968 року, пробиваючи таким чином табу святості.

Що ми хочемо сказати та чи й повинні щось говорити.

Поезія сірого бетону секретного рукостискання в майже ідентичних стінах “іронії долі” соціалістичного бруталізму є поезією невідомого, можливо злого, можливо трагічно-комедійного чи ілюзорного. На перший погляд заперечуючі логіці дії, політичні чи аполітичні є простими. Проте теорія змови, культурна провокативна диверсія та мистецька контрабанда наповнюють проект таємницями.

Текст Петро Ряска

“СПЛУТАНЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ: ВIДКРИТА ГРУПА (Юрій Білей, Павло Ковач-молодший, Антон Варга). МИ БУЛИ ДЕСЬ МІЖ ВАМИ”. Дія, літак, банер з текстом розміром 150 x 3300 см. В рамах резиденції Вибачте Номерів Немає та програми “Претендент на двійника”. Готель «Інтурист», Амурський бульвар, 2, м.Хабаровськ, Росія, 2021р. Світлина Аліна Узала.

Частина 2

Торгівля з ворогом у часі війни

Наведені переклади фрагментів з праці «ТОРГІВЛЯ З ВОРОГОМ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ», Джек С. Леві а; Кетрін Барб'єрі

«��.Практика торгівлі з ворогом важлива і з інших причин. це є прояв більшого класу відносин - міжнародних, внутрішніх та особистих - які є одночасно кооперативними та конфліктними. Взаємозв'язок між економічною взаємозалежністю та міжнародний конфлікт сягає, принаймні, стільки, скільки аргументи Іммануеля Канта…»

«…Про заспокійливі наслідки торгівлі (з ворогом). В останнє десятиліття ці дискусії залучили ряд дослідників, присвячених емпіричному тестуванню та теоретичному вдосконаленню суміжних гіпотез. До останнього часу цього дослідження в програмі домінували суперечки між лібералами, які стверджують, що торгівля сприяє миру, і реалісти, які стверджують, що торгівля має незначний вплив на конфлікт, або що це може насправді підвищити рівень міжнародного конфлікту. Основна увага зосереджена на впливі торгівлі на конфлікт, причому більшість вчених нехтують впливом конфлікту на торгівлю, що включає явище торгівлі з ворогом…»

«...Ліберальні міжнародні теоретики висувають низку пояснень, чому торгівля та інші форми економічної взаємозалежності сприяють миру, але найвизначнішим є "зрив торгівлі" або гіпотеза "економічна альтернативна вартість". Відповідно до цієї гіпотези торгівля приносить економічні вигоди для тих, хто цим займається. Припущення, що війна суттєво порушує торгівлю, також є потенційно проблематичним на теоретичних засадах. Хоча прихильники зриву торгівлі гіпотези наголошують на стимулах політичних лідерів уникати війни, вони просто припускають, що економічне стримування діє, і що війна не відбудеться; вони пропонують розглянути невдачі, що станеться з торгівлею, якщо почнеться війна. Якщо політичні лідери все ще намагаються максимізувати економічне процвітання, поки триває війна, вони мають стимули продовжувати торгувати з ворогом під час війни, щоб здобути вигоди від прибутків від торгівлі. Ці стимули посилюються тиском від внутрішніх груп, мотивованих власними економічними інтересами, до ліберальної торгової політики. Ця логіка суперечить ключовому причинно-наслідковому механізму, що лежить в основі гіпотези про порушення торгівлі, що у свою чергу, підриває гіпотетизовані стимули, щоб уникнути війни. Цю динаміку припускають ті, хто орієнтується лише на вплив торгівлі (або альтернативних витратах втраченої торгівлі) на рішення між миром і війною. Вони нехтують наступним етапом гри: рішенням торгувати чи не торгувати після того, як почалася війна. Реалісти сходяться на думці, що війна має суттєвий негативний вплив на торгівлю, але вони встановили інший причинно-наслідковий механізм. Реалістичний наголос на відносному виграші веде на сподівання, що як тільки почнеться війна, принаймні один із воюючих (імовірно, найменш залежний) припинить торгівлю з метою запобігання щоб його супротивник не використав прибутки від торгівлі для збільшення відносної військової сили, або економічної влади. 18. Цей аргумент фіксує ідею здорового глузду про те, що у ряді соціальних сфер учасники уникають дій, які могли б зробити їх сильнішими, або багатшими, якщо вони очікують, що ці дії можуть призвести до рівного більшого виграшу для конкурента…»

«...У двох світових війнах ХХ століття між країнами продовжувалась певна торгівля супротивників воєнного часу. Незалежно від того, як ця дискусія щодо сукупного впливу війни на торгівлю вирішується, зрозуміло, що торгівля з ворогом відбувається часто достатньо, щоб суперечити загальноприйнятій думці, що війна буде систематично і суттєво порушувати торгівлю між супротивниками. Поки робота триває в сукупний рівень для вирішення дискусії про загальний вплив війни на торгівлю, ми зосереджуємося тут на альтернативних теоретичних поясненнях торгівлі з ворогом. Це перший крок до ідентифікації умов за яких торгівля з ворогом, найімовірніше, відбуватиметься і в кінцевому рахунку до більш повної теорії торгівлі з ворогом. Ми одні в даний час не взмозі зробити, крім того, наводиться загальна теорія торгівлі з ворогом, з Росією, є надання остаточної оцінки того, скільки існують торгівлі між ворогами та наскільки це впливає на військові зусилля та економіку держав може натякати на певний сенс цього в окремих випадках, але зазвичай є серйозні обмеження даних, так що більш широкі узагальнення про масштаби торгівлі між ворогами нам не під силу».

«Основна методологічна проблема полягає в тому, що приватні актори та уряди обидва мають стимули приховувати та недооцінювати масштаби своєї торгівлі з ворогом. Уряди часто забороняють торгівлю з ворогом, тому актори займаються такою торгівлею мають стимули не повідомляти про це. Так само уряди, що свідомо дозволяють, або схвалюють торгівлю з ворогом, який вбиває його солдат та громадяни можуть також мати заохочення зберігати цю інформацію суспільного. Ці фактори призводять до заниження масштабу торгівлі з ворогом під час воєнного часу, і величину похибки вимірювання важко встановити. У своєму аналізі торгівлі �� ворогом під час війни за Аугсбурзьку лігу (1688–97), один історик писав: „Це точно, що торгівля з ворогом тривала, але не може бути певності щодо того, як багато, або де, або в яких статтях… Підпільна торгівля ніколи не може бути оціненою будь-якими подібними статистичними методами…»

«…Політичний тиск з боку ключових економічних груп, які отримують вигоду продовження торгівлі, що може чинити тиск на уряд; символічні заклики до патріотизму, які працюють проти торгівлі з ворогом; і сила держави та її здатність контролювати, забороняти та санкціонувати заборонену торгівлю. Деякі з цих факторів чудово вписуються або в реалістичні, і в ліберальні теоретичні основи, тоді як інші фактори є помітними як в реалістичних, так і в лібе��альних рамках, а інші зручно не вписуються ні в те, ні в інше…»

«…У своєму аналізі боснійської війни 1992–95, Тім Джуда писав, що "вартістю сотні мільйонів німецьких марок" зброю, боєприпаси, паливо та товари торгували через кордони", що "найпростіший спосіб заробляти гроші в районі Біхака - чи навіть де інде в зоні бойових дій - продавати зброю, або пальне ворогу". Ця торгівля у воєнний час в озброєнні мала значний вплив на військову стратегію та тривалість і результат певних кампаній. Торгівля через ворожі лінії відігравала критичну роль у постачанні боснійської армії під час критичної облоги Сараєво. Якби Боснійський капітал впав, або скорочений наполовину сербами – наслідки для Боснії були б величезними, а результат і тривалість війни була б набагато іншою. Андреас стверджував, що «підпільна Політична економіка облоги Сараєво має важливе значення для пояснення того, чому це сталося". Виживання Сараєво забезпечило час для появи сильної боснійської армії, що не тільки перешкодило поділу цієї країни, але також зрушило військовий баланс і підірвало сербські та хорватські надії переважної перемоги. Результатом було сприяння припиненню дії війни…»

«…Війна не може бути найбільшою загрозою для довгострокової безпеки чи інтересів економіки. Держава, яка зупиняє торгівлю з ворогом, оскільки вона це обчислює його противник отримає відносні здобутки, які можуть бути перетворені на військову силу, або потенціал може заперечувати відносну вигоду противника, але в той же час він також послаблює себе відносно інших станів у системі, відмовляючись від прибутків від торгівлі. Якщо поточний ворог не є основною довгостроковою загрозою, а якщо відносні вигоди від торгівлі не будуть визначальними для визначення, деякі припускають, що це допомагає поясн��ти кількість американських бізнесменів, які підтримували зв’язки з нацистською Німеччиною під час війни, частина з яких приєдналася до американського розвідувального співтовариства після війни. Це може бути випадок розвідки, що сприяє торговим контактам під час війни, хоча це також може бути випадок торгових контактів, що генерують досвід і зв'язок з розвідкою після війни. (Дивіться Кевіна Філіпса, "Кущі," американська династія ",")…»

«…Результат поточної війни, кожна з яких воюючих держав може мати стимули продовжувати торгувати з іншими, очікуючи, що прибуток від торгівлі покращить своє становище порівняно з положеннями інших держав у системі. 53. Інша можливість полягає в тому, що в складній війні з безліччю акторів і зміненню альянсів, один актор у класичній стратегії "поділи і владай" може продати зброю одному ворогу з надією, що ця зброя буде використана проти спільного ворога. Про це є свідчення у війні в Боснії 1992–95 років. Сербські сили забезпечували військові поставки мусульманському політику Фікрету Абдіку з метою сприяння його битві проти 5-го корпусу боснійських мусульман. Так само, хорватські військові продавали сербські товари мусульманам, в одному районі хорвати боролися з мусульманами, в інших районах хорвати в Жепеце отримували запаси та військову допомогу сербів…»

«…Існує ряд способів, в яких припинення, або значне зменшення торгівлі може завдати шкоди економіці. Крім створення дефіциту і збільшення ціни, падіння торгівлі може призвести до зниження податкових надходжень, що зменшує ресурси, необхідні урядам для фінансування військових зусиль та задоволення іншого зобов’язання…». «…Крім того, падіння експорту може призвести до зменшення валютних та золотовалютних резервів та створення платіжного балансу…»

«…Розгляньте рішення Німеччини дозволити Данії продовжувати перевезення продуктів харчування до Сполучених Штатів. Королівство після німецького оголошення війни проти обох держав у 1939 р., Яке базувалося на припущенні, що без імпорту британських кормів та добрив датська економіка сільського господарства не змогла б забезпечити Німеччину продуктами, які їй вкрай потрібні. Гільтнер стверджував, що ці розрахунки були помилковими, що Данія могла забезпечити Німеччину з достатньою кількістю харчових продуктів без імпорту кормів та добрив із Великобританії, що німецьке уявлення про протилежне почасти було зумовлене навмисним стратегічним обманом Данією, і що якби німецькі лідери це зрозуміли, вони б цього не дозволили... Гілтнер, "Торгуйте" воєнним часом ". Якщо цей аргумент є правильно, тоді обман Данії та німецьке сприйняття були критичними факторами, що сприяли торгувати у воєнний час.»

Посилання на цю статтю: DOI: 10.1080 / 09636410490914059

URL-адреса: http://dx.doi.org/10.1080/09636410490914059

http://www.informaworld.com/terms-and-conditions-of-access.pdf

1 note · View note