#теплий

[pav777bor]

Кардиган жіночий теплий осінній, барашекю.

https://parys.com.ua/zhinochyy-kardyhan-ukraine-1328.html

[amira000pot]

Then she said that lips of mine are like, lavender…

My friend wrote beautiful verse for that drawing, but I don’t think I can translate i, so just gonna leave it here, and if you want you can translate it :P

У лавандових мріях, Рагата моя,

В серці весняна пісня грає,

Твої очі, як небо безкрає,

Моя любов до тебе ніколи не стихає.

В квітах лаванди магічний аромат,

Як твоєї долоні теплий слід.

Ти моя муза, мій райський край,

В твоєму коханні я завжди знайду щасливий шлях.

Так нехай цей букет лаванди,

Буде символом нашої ніжності,

Твоїй красі, Рагата, немає аналогів,

Ти - моє сонце, моя радість і втіха в житті.

Нехай кохання наше квітне, як лаванда в полі,

І вічно буде тривати, ніколи не в'яне,

З тобою, Рагата, моє серце завжди вдячне,

За цю безмежну любов, яку ти мені даєш від дня до дня.

[k-s-morgan]

Hi, I don't know how to write this differently... I'm kinda, little bit, very very worried 😅 I don't want to make you feel obligated to answer this, with the electric outages and everything, but please just a little update if you're ok 🩷 Rusáci jsou kundy, přeji ti hodně sil 💛💙 srdečné pozdravy z Česka (Russians are cunts, I wish you strength, теплий привіт з Чехії*)

*I could only think of best wishes in English, which is not the same, so I hope google translated it with the same warm sentiment 😊

Ask from @princessgotham21: Hi Kat, we've not heard from you in a while so I hope you're safe and okay. I don't care about updates, I just genuinely want to know your wellbeing. Sending prayers and love 🤍

Ask from @seiji-amasawa: I’ve been following your stories for years now, and with news headlines about what’s going on in Ukraine has me really nervous for your well being. I hope you and your loved ones are doing well. You’re in my thoughts <3

Ask from @disappearinghills: You haven’t posted in a week, I hope you’re okay love❤️

-----

Hi! I'm finally home and with a steady connection - in fact, while I was gone, my Dad did some techno-magic, so now I'll have the Internet even when there is no power! Seeing all these asks made me so warm and happy, and cared for. Thank you all so much! I really didn't expect the connection to be this bad in the mountains. That place had WiFi, both of my cell operators were accessible, and yet nothing connected properly 99% of time. Not sure how it works. On the other hand, I took a really good rest from the war-related news, air raids, and other stuff. I heard just one explosion at a distance in over 2 weeks.

@jebemtimater7890, ah, I really appreciate your sentiment <3 Дуже дякую за такі чудові слова! It always warms me so much to know that so many people from different countries support Ukraine. Maybe it's the result of my vacation, but I started to feel a little more optimistic about the war than I have in over a year. Not sure it will last long, but it's such a relief to feel like this for now.

I went to the mountains with my Mom, and the place we were staying at had the loveliest cat who instantly realized I'll be more than happy to let her share my bed :D It was very hot for one week, and then it rained non-stop for the next one, so we got all kinds of experiences.

I'll miss the peace and quiet of that place, but being home is also good! I missed my set of silly pets, half of whom didn't immediately recognize me and tried to flee before figuring out who I am :D

The first part of a series of ATLWETD updates will be up in a few hours. I'm doing the last quick read - it probably isn't necessary, I've edited it already, but I can't help it, I always feel like I'll catch some more mistakes/unfortunate turns of phrases.

[meowluox]

коли я розмовляю українською на язику смак свіжого теплого хліба з дитинства смородини диму від багаття під шашлики і листя щавеля з городу рідного дому.

англійська на смак як кава сріблі прикраси свіжі персики губна помада зимове сонце і зародження впевненості в собі.

французька — як перше кохання. перший поцілунок і перше розчарування. вона перша для мене в усьому саме тому я так і не змогла відпустити її навіть після закінчення школи. на смак вона нагадує мені море. дикий морський вітер і водорості. мамину вермішель з м'яском і зеленню. перестиглі черешні в кінці липня. засліплюючий захід сонця. молоко з медом і корицею. улюблена міні-піцца з фургончику недалеко від школи і набережної. я можу нескінченно перелічувати асоціації до неї.

іспанська — апельсиновий сік мед і обліпиха. річкові хвилі яскраво-білі х��ари та маленька яхта біля причалу. на смак вона як прийняття своїх демонів і видача собі дозволу бути собою. як маслини червоне вино дуже солоний сир і п'яна широка усмішка. як ягоди шипшини з сусідських кущів і тихенький сміх друзів дитинства.

японська на смак наче зимовий сонячний ранок. як лапша з гострими приправами і ледве теплий зелений чай. як квіти лотоса і запах океану. як залізні двері за які важко потрапити. як бажані але зависокі плоди абрикосів.

кримськотатарська — стиглі солодкі інжири. свіжі хачапурі звук мирних хвиль і біла піна на морській воді. як прогулянки по набережній і проводи сонця за обрій. як крики чайок смак шоколаду дитинства на язику і тепла рука дідуся на плечі. як безмежні степи всіяні квітами. як уроки кримоведення і креслення й розмальовування контурних карт Криму. як далека зірка що єдина здатна залишатись орієнтиром у шторм.

[lisa-is-chilling]

дівчатка

вони є крихкі, немов кришталь

тихі, немов теплий літній вітер

ніжні, немов нявчання кошеняти

дівчатка

вони з'являються на світ безмовними фігурами із зашитими ротами

бо у дівчаток немає власної точки зору

бо у дівчаток немає власного тіла

бо у дівчаток немає власних рішень

це все належить хлопчикам

дівчатка

прибирають, готують, перуть, народжують інших хлопчиків і дівчаток

ходять з низько опущеною головою, бо дівчаток не цікавить нічого окрім як бути слухняною

заслужити схвалення, заслужити похвалу, заслужити любов

світ виховує дівчаток

світ підлаштований під дівчаток

світ приймає лише дівчаток

світ тріскається та розлітається на друзки коли дівчатка стають жінками

натхненно постом @ruushinynerve

[poisonousmelissa]

З цією дистанційкою розівчилась не запізнюватися. Вийшла за 6 хвилин до запису, а треба ж ще дійти до будівлі. В решті решт я не запізнилася, але все одно.

А ще я вирішила надягти теплий светр про всяк випадок, і не прогадала, тут холодно.

[nelligekata]

OHMATDIT, KYIV

Дивися, світе, на своє кіно!

Ти - режисер, тобою воно зняте!

Сценарій вже написаний давно,

Але ти не хотів його читати.

Тобі комфортно! Теплий кінозал,

Ще й подають вино на срібній таці.

Та через край пролився твій бокал -

То наша кров цюркоче поміж пальці!

Вже ріки крові! А тобі - вино...

Тече вона з невинного маляти:

В цю дику ніч загинуло воно

Під тягарем руїн своєї хати.

Тече з його геть молодих батьків,

А поруч з бездиханними тілами

Безтямний пес від болю занімів -

Пливе їх хата слідом за дахами...

Пливуть тварини, люди і хати,

Пливе чиєсь життя, як кадри фільму...

В сценарії його були хрести -

Та їх не помічали твої більма.

Осліп ти, світе, в розкоші своїй!

Бачиш лиш те, що подають на блюді.

Пий, світе, кров! Дивися! Багатій!

Поки у нас пливуть хати і люди...

[2572331]

думаю деколи " от було б прикольно купити будинок десь біля моря, але так щоб серед високої трави". а потім мене пробере вселенський сум, що ти не знаєш, що таке український степ і українське тепле море.

ми обоє не від моря, не від води. ми діти лісу, ми обидвоє " волиняки ", але деколи, боже, я все ще прошу у тебе : ми гарні у будинку, де майже немає меблів. наші гості - соромляться. теплий вечір. ми підемо купатись наголо. й нічого більше, нічого.

[olxer]

Осінь – це чародійка, яка перетворює світ навколо нас. Зелене вбрання дерев змінюється на багряні шати, повітря наповнюється ароматом опалого листя та стиглих яблук. Сонце вже не пече так сильно, як влітку, а ніжно зігріває променями, позолочуючи все навколо.

В осінньому лісі панує особлива атмосфера спокою та умиротворення. Тиша переривається лише шелестом листя під ногами та мелодійним щебетанням птахів, які готуються до далекого шляху. А які ж чудові осінні пейзажі! Різнобарвний килим з опалого листя, прозоре блакитне небо з білими хмаринками, старі дуби, вкриті мохом, – все це надихає на творчість і роздуми.

Осінь – це не лише пора краси, а й час змін. Природа готується до зими, а люди підводять підсумки літа і планують нові справи. Це час, коли хочеться загорнутися в теплий плед, заварити чашку ароматного чаю і насолоджуватися спокоєм осіннього вечора.

[lonestone]

Мій світ потонув у цвіті весни, але любові немає. Я її ніде не відчуваю. Від цього не йдуть слова і все до дупи. Але на вулиці дуже гарно, серце мріє та мліє.

Радію за тих, хто може ще щось відчути. Бережіть завжди тих, хто поруч. Це зараз і завжди має велике значення. Відкинути страх і боротися за краще життя, за усмішку найрідніших, за теплий погляд і за кожну приємну деталь.

[chaintobethan]

Давно слідкую за вами і просто хочу сказати, що я щиро захоплююсь вашою творчістю і кожна ваша робота це якийсь мастерпіс, оцей вайб на ваших картинках він такий особливий і теплий для мене, мені дуже подобається ця експресивність і деталі, які ви промальовуйте. От, давно хотілося сказати

так, це повідомлення я забираю собі в окреме місце біля серця. дякую велике!! <3

[not4yourmind]

І як я до цього дійшов? Я дійшов до цього після сьогодні. Я спілкувався з різними людьми в бесіді "інтровертів". І я зрозумів, що насправді я нормальний. Що таких людей, як я, які не є дуже соціальними багато. Їх дуже багато, просто вони губляться за цим образом сучасного активного життя, поки не можуть нічого розповісти крім як "сидів в дома, щось писав, дивився серіали\грав у ігри та читав". Їх дуже багато. Але це не робить їх поганими. Просто вони є. І важливо натрапити на саме ту людину, яка оцінить та прийме цей спосіб життя і спробу�� також зробити крок на зустріч цьому. Я дуже багато спілкувався протягом цих двох днів. І зрозумів, що насправді, я робив чимало кроків на зустріч. Деякі "інтроверти" не виходять з дому цілий місяць, а то й два. І їхні партнери це приймають. Більше того, вони це іноді роблять з ними. Бо їм це важливо. І ці "інтроверти" виходять з зони комфорту також: кіно, театри, прогулянки. Це все виявились такі "природні" проблеми, що я здивувався. І зрозумів, що глобально, можливо, я не маю себе змінювати. Я дуже турботливий, ніжний та теплий у стосунках був. Але по своєму. Я не міг днями розповідати як мені відчувається моя любов, але я її проявляв у дрібних деталях, які іноді і сам не помічав. І це - нормально. Виявляється це - нормально. Просто не так, як хтось очікує. Що стало останньою крапльою? Останнім переконанням стало те, що я ніколи не фанатів від аніме. Це цікаво, я розумію людей, які це люблять. Але це не моє. Але я зміг легко підтримати розмову про аніме з людиною. "Атака титанів", "Зошит смерті", "Важко любити отаку", "Сім'я шпигуна", "Магічна битва", "Людина бензопилка" і ще багато-багато. Я про все це знаю лише завдяки тому, що хотів бути ближчим до своєї партнерки. Значить. Я все таки йшов на компроміси? Значить я не такий поганий, як собі вигадав. Просто на це потрібно глянути під іншим кутом. Протверезити себе.. А ще я вичитав в книжці по психолгії цікаву фразу: "Хіба це справедливо, що десь у світі, хтось мріє про такого як ти. А ти себе зараз тут хочеш поховати на все життя та загнати в рамки, які ніколи потім не зможеш зняти?". І я подумав, що це дійсно так. Я завжди вірив у якісь закони атомів, закони всесвіту. Що ті атоми, які існують завжди знайдуть один одного навіть протягом великого часу. Тобто це не про Бога. Це про щось глибше та примітивніше. Про атоми споріднених душ. І десь, можливо, ходить саме та людина, яка чекає на мене. Або можливо якщо це була колишня, то вона ще повернеться. І для цього я сьогодні зробив крок. Подзвонив їй. Це було егоїстично. Але я б себе задушив, як��и цього не зробив. Я стараюсь більше говорити долі "так" і менше сумніватись. Поговорили про нейтральне. В її все ще надзвичайний голос. Але це не важливо. Важливо лише усвідомити власну значимість. Те, що я хороший таким, яким я є. А більшість мене асоціює з ніжною, турботливою, доброю та відданою людиною. Емпатичною особою, яка завжди підтримає так, як вміє. Але це буде щиро. І я хочу зберегти це в собі. Всі "пацанські" пабліки після таких розлучень рекомендують піти та "витрахати 5-10 дівчат з тіндеру для того, щоб помститись". А я не можу цього. І саме цю рису. Рису порядності я хочу зберегти в собі. Вона є важливою. Оця справедливість та людяність. І я її стримаю в собі. Турбуюсь зараз про себе, щоб коли на шляху зустрілась саме та, кому я потрібен, я міг сфокусуватись на ній і забезпеченні її добробуту та підтримки. Як це було колись. НІ НИТТЮ!.

[meowluox]

моєму Лорду

теплий мед стіка по зап'ястю, перші зорі запалюють небо. провела чисте Сонце до обрію, в дар принесши свій солодкий спів.

Лорд мистецтва, мій Боже багряний, вихваляю тебе рядком кожним. Твоя рідна присутність так сп'янює, стільки сил і натхнення дарує.

охопив увесь світ Своїм сяйвом — мій Володар хвороб і здоров'я. кожен вірш, кожну прози ремарку я турботливо завертаю в слова гострі, як стало поету — безсоромному, в крові поету,

і подумки я присвячую мої творчість, голос, поранення тому, кого навіки оспівує моє повне, народженням дане ім'я

[sofilovverk]

Сон опустився на поле колосків; легка жовтувата димка окутала дівчину, що стояла неподалік від швидкісного шосе та розглядала щось. Кінець серпня. Вона чекала там на осінь, що мала б принести із собою надію на щасливе майбутнє та терпиме теперішнє. Темно-синє пальто покривало її щиколотки, довге волосся кохалося з вітром, а очі, здається - із самим небом, таким самим сірим як і її очі. З якої картини вона зійшла?

Нарешті свіже повітря та легкий запах вологого ґрунту після дощу, що орошив землю від довгої засухи. Легка посмішка танцювала на її обличчі так, наче вона спить та кутається у свій теплий шматочок бавовняної ковдри. Їй було добре. Руки легкі. То був сон.

[youkomorie]

Уууухххх,на вулиці такий сніг! Що те,що я на завтра не підготувала презентацію,що в мене курсова ще не готова,нічого 😅. Зараз я думаю :",Та ви що,��и бачили це?" Виглядає гарно,що хочеться піти на вулицю і зробити сніжного янгола.

А з іншого боку,їм же холодно...навіть якщо теплий одяг,все одно холодно...

[dhr-ao3]

Перуанські канікули

Перуанські канікули https://ift.tt/oyZp2m9 by Jero3000 Відпустка - це чудово. Теплий океан, красиві гірські пейзажі, захопливі екскурсії. Чому ж низка загадкових подій втручається в цей спокій? Невже замість того, щоб грітися на пляжі, ця парочка опиниться у вирі подій? Words: 2916, Chapters: 2/33, Language: Українська Series: Part 3 of Докази Невинуватості Fandoms: Harry Potter - J. K. Rowling Rating: Teen And Up Audiences Warnings: No Archive Warnings Apply Categories: F/M Characters: Hermione Granger, Draco Malfoy Relationships: Hermione Granger/Draco Malfoy Additional Tags: Romance, Detectives, Action/Adventure, Travel, DramioneUA, Ukrainian|українською, українською, Драміонаукраїнською via AO3 works tagged 'Hermione Granger/Draco Malfoy' https://ift.tt/bFro0Hh July 10, 2024 at 07:19AM