#ліфт

[carbon4oxid]

🫶

[redfield-by]

Магілёўскі ліфтабудаўнічы завод

[du-sha]

В одному кабінеті несправна проводка, і тому, коли їде ліфт, то вона тріскотить.

Лікарка, яка почула то тріскотіння: ✨хЕлЛоУїН✨

[rihu-w]

шановний чоловіче, я розумію, що, можливо, у тебе немає на думці скривдити мене або будь-кого іншого. я розумію, що, можливо, тебе ображає як тобі здається ірраціональний страх жінок.

та поки що, на жаль, немає дієвого способу визначити, адекватна людина перед тобою чи ні. тому я, дівчина зростом 155 сантиметрів, боюся зайти в ліфт з тобою не тому що зневажаю тебе, а через те, що в темряві коридору все, що я відчула - сильний запах алкоголю. я тебе не знаю, навіть не бачу, бо сцука та клята лампочка постійно перегорає. я не знаю чи в адекватному ти стані чи алкоголь вже подіяв. тому будь ласка, просто пройди в ліфт і поїдь куди тобі там треба, а за мене не переживай.

[sharp-as-c]

цього місяця ми живемо в квартирі на 17 поверсі (по факту на 18, бо в Польщі перший поверх нульовий)

вид з вікна гарний, ліфт їде довго

і у нас є ванна

коли я жила в гуртожитку, завжди як приїздила до батьків, відкисала у ванній по годині-півтори; а потім вони переїхали і там була холоднюча ванна кімната і бойлер, в якому швидко закінчувалась гаряча вода

ми тут лише 4 дні, а вже встигли придбати пінку для ванни, сіль для ванни і олію для ванни

ванна - то любов і антистрес

після ванної важко буде повертатись в душ

єдиний мінус - сусіди смалять до десяти раз на добу в своєму туалеті і весь запах затягує нам; страждаємо через якихось довбнів

[qsmpbutua]

✨ QSMP, день 147✨

Яєчнастатистика:

Читати далі 🔽

🔵 | Португальська!

🔵| ТейзерКрафт

Побудував ліфт Чуме Лаб

Поговорив з Фітом про Пака

Дослідив місце, де зник Пак, разом з Фітом

Майк знайшов нове зображення та продовжив своє розслідування

Пішов до церкви і знайшов нову підказку

🔵| Форевер

Приготував подарунок для Поммі та Таллули

Намалював кілька малюнків із Філзою та Чаяном

Пішов на вечірку до Таллули та Поммі

Виступив із першою промовою як президент

Продовжував будувати свій зоопарк

Має у планах створити раду

🔵 | Французька!

🔵| Багера

Пішла досліджувати світ з Поммі

Розмовляла про теорії та ЕлКвакіті з Фітом

Була на дні народження Таллули та Поммі

Тусувалась з Форевером, Бедом і Філзою

🔵 | Англійська!

🔵 | Фуліш

Пішов на вечірку до Таллули та Помма

Підривав бомби в озері біля будинку Вілбура і Таллули

Будував титана

Розмовляю з Бедом

Провів час з Річарлісоном

🔵 | Філза

Чаян і Таллула прокинулися, щоб зробити уроки

Розмовляв з Бедом про завдання, які їм доручає Кукуручо

Влаштував день народження для Таллули та Поммі

Був присутній на президентській промові Форевера

🔵 | Бед

Розмовляв з Філом про завдання, які дав йому Кукуручо

Був на вечірці Таллули та Поммі

Встановив та підірвав бомби в озері поруч із будинком Вілбура з Фулішем та Ейп'єром

Бачив, як Таллула втратила через крокодила два тотеми

🔵 | Фіт

Кукуручо дав йому завдання прибрати офіси федерації

Виявив канали для води в офісі та знайшов фотографію могили Тілін

Розкопав могилу Тілін, щоб дослідити

Припустив, що могло статися з Рамоном, Бедом і Багерою

[mmwe0il]

день народження Дадзая Осаму

день видався не легким. він був напруженим через роботу. авжеж, якщо цілими днями грати в майнкрафт на робочому місці, а потім за день до дедлайну почати вже щось робити. а ще дуже холодно. дощ… Дадзай вийшов на зупинці біля свого дому.  він тяжко зітхнув, та вже йшов до під'їзду, вітаючись з бабусями. руки пробігли швидко по кишені в пошуках ключів. ліфт на шостий поверх. Ключі поверталися двоє разів направо і вже увімкнулося світло в коридорі.  на підлозі кульки надувні, усі різних кольорів..

— Сіґма, ти вдома? — Дадзай повішав свою сумку на гачок біля дверей. він позаглядав в кімнати не заходячи в них, бо не зняв взуття... чому його коханого немає? де він?

Дадзай зняв взуття та пальто. взуття вже стояло на поличці, а ось пальто треба ще повішати на гачок. на гачечок... зненацька зашумів ліфт. ніби бабусі каталися на ньому..  через декілька хвилин коли Осаму набирав на клавіатурі повідомлення для Сіґми з питанням де він.

вхідні двері відкрилися, а в них стояв хлопець із тортом, великим тортом та величезним пакетом із продуктами. 

 цей хлопець ставить усе на підлогу тяжко зітхає. його погляд переноситься на вимикач світла, а після того, як дійшло що світло увімкнено.. він ойкнув. 

— що таке? — Дадзай дивився на свого коханого Сіґму, поки той у відповідь налякано перетягував свій погляд на Осаму. 

— так.. ти вдома...

— мені не дозволили залишитися до пізньої ночі як я тобі казав..

— а чому не написав мені? 

— маршрутка була повна. мені було не зручно діставати телефон. — Дадзай поклав мобілку на тумбу та вже підходив до Сіґми, щоб обійняти — а що? ти не радий мене бачити, айстра моя?

— ні.. я хотів тобі сюрприз зробити.. — Сіґма через це засмутився, його очі дивилися на підлогу, а вже потім на спину коханого який вже його обіймає. Сіґма носом уткнувся в плече Дадзая. він теж обіймає. 

— ти зараз наче заплачеш.. — руки Осаму трішки погладжують спину своєї коханої айстри.

— не правда..

— правда

— ні    

— чуєш? ти для мене й так цілий подарунок. — ніс Дадзая встромився у волосся Сіґми та почав щось вимальовувати.

— подарунок та сюрприз це різне

— ну і що? ну давай я піду закриюся у спальні в буду чекати поки ти усе зробиш. 

— не хочу

— які ж ми ображені

— ображені.

— ображені...

— сильно ображені та засмучені.

— а що ти хотів зробити?    

— накрити на стіл, повішати деякі кульки...

— хотів відсвяткувати за столом та їжею?

— я хотів сам її приготувати..

— ми можемо поїсти й потім.

— що?   

— нічого такого не станеться якщо ми не поїмо

— а тортик? а чай? а свічки?

— усе сьогодні буде, айстра моя.

— а що ми будемо робити?

— ну це ж мій день народження..

— на що ти зараз чортового біса натякаєш?  

— на те, що тобі не завжди подобається починати та закінчувати — Дадзай не хотів зараз чути як Сіґма обурюється, тому одразу ж заткнув коханого поцілунком. руки Осаму знімали верхній одяг. довгі пальці розтягали олімпійку, а потім стягували униз.

— ти хочеш зайнятися коханням? — Сіґма відірвався та зазирнув в карі очі коханого. він казав тихенько, наче боїться слова «кохатися» 

— краще, айстра моя

— в сенсі?

— трахатися ми можемо коли завгодно. я хочу зайнятися іншим.

— оні, я не буду тобі смоктати. чуєш? мені боляче це робити.

— та не це! 

— а що ти хочеш?

— пограти в майнкрафт.. але якщо ти вже хочеш сексу, то добре! — Дадзай перейшов до шиї, але не встигнув поцілувати як знову дивився на Сіґму. 

— добре! будемо грати! все відійди від мене... в пакеті м'ясо, і ще деякі продукти які треба в холодильник поставити..

— давай, біжи.. я поки піду усе підготую.   

— колись я вб'ю тебе.. — Осаму тільки посміхнувся, та чмокнув Сіґму у щоку.

— я теж тебе кохаю, айстра моя.

— з днем народження Дадзай.. — чомусь навіть після трьох років відносин, Сіґма червоніє через поцілунки у щоки

[aiwo-tirres]

З такими сусідами, як зараз, і в такому місці, як зараз, ще ніколи так жахливо не жила.

Ненавиджу цей район, цей дім, цю квартиру.

Сусіди уйобки тупо усюди. На поверсі вище, на всьому поверху, на нижніх поверхах. Тут постійно палять і постійно смердить, і я це ненавиджу. Завжди прокурений поверх, під'їзд, ліфт. Таргани, смердячі люди - і навіть тарганів травити особливо немає сенсу, бо вони лізуть з каналізації, через балкон, через купу дір, які просвердлені в цій квартирі.

Всі вікна в цій квартирі виходять на сонячну сторону. Варто лише відчинити вікно, починає нести сморід від сигарет. Якщо замкнути - можна задихнутися, і тому доводиться постійно смикати те вікно.

Ще під вікнами постійно вигулюють собак, стоїть кав'ярня, постійно каркають ворони. Постійно! Ніколи б не подумала, що це може бути так жахливо нестерпно.

Тут дуже багато літніх людей, і майже всі вони тхнуть. Це старий спальний район, і я його ненавиджу.

Сусіду навпроти ледь двадцять п'ять років, здається. І до нього постійно приходять якісь уєбани, і разом вони п'ють та слухають росіянські пісні, інколи б'ються один з одним. Тхне їх огидними цигарками, чути їх дегенератські голоси, а вчора вночі вони біля квартири розлили своє гівняне пиво, і тепер 1) смердить 2)мені доведеться прибирати. Весь коридор заставлений сміттям з цієї сусідньої квартири - карнізами, коробками, сервантом, палками, і ніхто це не прибирає, і сміття тільки множиться. Сусіди зверху постійно топають, часто кричать та постійно щось у них падає на підлогу, постійно - і не один раз. Одного разу у них протекла батарея, і вода пішла в цю квартиру - лилася зі стелі через діру для люстри, і ще постійно вони підтоплюють стелю у ванній. Таргани присутні постійно, особливо на кухні, у ванній, в туалеті. Їх нічого не бере, а якщо визвати спецслужбу - то їх не буде три тижні, але потім вони все одно тут будуть.

В квартирі все виглядає стерпно, але лише на перший погляд. Все тут от-от вийде з ладу, і з кожним днем мені все менше хочеться вкладати хоча б копійчину в ремонт цієї діри.

Я жила в більш-менш новому районі, в не дуже старому будинку, і сусіди були нормальні, і під'їзд чистий, і сусіди хоча б на поверсі були нормальні (зверху жили якісь придурки, які часто голосно сварилися).

А тепер я живу в цьому смітнику. Тут дуже мало меблів, особливо немає куди складати речі, і частина їх вже скоро як два роки лежить в коробках.

Велике щастя, що я ходжу на роботу в офіс, бо я б вже йобнулася тут. Ми живемо тут, бо це майже безкоштовно. Скоріше я знову переїду, ніж всі ці уйобки тут здохнуть.

[objectivnewskharkov]

Реконструкция здания амбулатории в Дергачах началась летом прошлого года. Сейчас строители заканчивают кровельные работы, сообщили в ХОВА. - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2024/02/09/v-ambulatoriyi-pid-harkovom-vstanovili-lift-i-lagodyat-pokrivlyu/

[magrit-alessa]

My weekly chart (16 Oct 2023 - 22 Oct 2023)

That what I like. That what surrounds me. That what creates my mood.

*Created by my preferences only*

Аll 10 chart positions in 4 minutes here -> https://youtu.be/qSO6iIj0cag

10. Aaron Blommaert - DEURBEL

9. Matt Terry - You don't know nothing

8. Milky Chance - Feeling For You

7. Hemi Moore - Heaven

6. GoldFord - Orange Blossoms

5. Chekson - Ліфт(prod. by Jandy & Ivan Taiga)

4. Jamie Bower - Heaven In Your Eyes

3. New Rules - Ghost Town

2. Sleeping At Last - Uneven Odds

1. Sleep Theory - Enough

If you want to support channel:

If someone wants to help or support Ukraine:

[iratymkova]

історія моїх пологів

моя пдп попередньо була визначена на тиждень з 12 по 19 серпня, коли по менструації мало бути вже 40 тижнів, тому враховуючи імовірність початку пологів у будь який момент починаючи з 38-го тижня, ми з чоловіком були вже повністю «укомплектовані» до появи доньки на світ. залишалося «тільки народити»😄

можливо саме через це саме очікування відчувалось дуже довгим. коли минули пророковані терміни, ми вже почали переживати, тому стали консультуватися з іншими лікарями і перераховувати дату пологів, що дозволило нам зрозуміти, що час поки не настав - мій цикл був довгим, овуляція пізньою, а дата зачаття аж 27.11.2022 (ми знали дату!). все було б добре, якщо б не два «але» - по узд дитинка була вже повністю сформована по розвитку на 40 повних тижнів та був кальциноз плаценти і двократне обвиття пуповиною навколо шиї. через це мій лікар перевірив колір навколоплідних вод щоб упевнитися що дитинка не перебуває у стресі, і дочекавшись 27 серпня за моїм проханням не став класти мене у лікарню - усі ми сподівалися, що я почну народжувати самостійно. та ми все одно домовились, що якщо протягом 2х днів пологи не почнуться, доведеться робити стимуляцію. з цими думками вже втрачаючи надію на самовільний розвиток подій ввечері 28 серпня ми з Дімою їдемо на золотий пляж - він купатися, а я бродити по водичці. по дорозі додому ми купили харчів, зробили гарячих бутербродів та смачно поївши лягли спати.

і от о 03:41 уві сні я відчуваю свої перші перейми.

через певну виснаженість очікування я не сприймаю свої відчуття серйозно, оскільки мої тренувальні перейми за відчуттями були дуже схожі на цю першу. чекаю далі ще годинку і розумію - це відбувається. дзвоню лікарю. ми радіємо і я подумки готуюсь до зустрічі з малечею.

вирішую піти в душ щоб полегшити дискомфорт, тому не вмикаю світло і миюся зі свічкою та спокійним плейлистом. знову ще дві перейми. інтервали вже раз на 10 хв і біль відчувається протягом 30 секунд.

потім я плавно переходжу на коврик і встигаю зробити ще декілька вправ у перервах між вже відчутним болем, Діма відмічає перейми таймером. все розвивалося дуже швидко, час між переймами скорочувався, та в кімнаті грала спокійна музика і ми потихеньку збиралися в пологовий. по дорозі туди мене застає ще пара схваток і о 07:15 ми вже прибуваємо в приймальне відділення.

у приймальному нас зустріли, мене оглянули та підтвердили, що пологи дійсно почалися, тому перейшли до оформлення документів, а в цей час схватки сильнішали і я переносила їх стоячи, тримаючись за стіну, так мені було якось легше, я видихала ротом якомога більше розслабивши губи.

я відчула невелике роздратування, коли жінка в приймальному почала запитувати паспортні дані, але вирішила залишитися сконцентрованою на схватці, яка знов от-от почалась. ось чому важливо, щоб поряд був партнер, який може назвати всі дані за вас, аби ви могли залишатися зосередженою на процесі.

біль посилився, мене мали перемістити до пологової зали, тому я відпустила Діму поїхати за моєю мамою, яка мала бути партнером у пологах.

наступні хвилин 15 для мене були як в тумані - ліфт, іще схватка, туалет, іще схватка. мені запропонували постояти під теплим душем і це трохи полегшило біль, я дихала, розчиняючись у ньому і коли відкрила очі побачила маму.

ми перемістились на кушетку, коли мій лікар вже приїхав. оглянувши він сказав «ооо Іра це мені дуже подобається, 4-5 см, ти молодчинка, що витримала цей час вдома!». наступні схватки було неприємно переносити стоячи і мені дуже захотілось залізти на кушетку, обійняти мʼяч і лежачи на ньому дихати стоячи на колінах. я відчувала, що малеча скоро зʼявиться, персонал мене дуже підтримував, тому налаштуватись було легше. голівка дитини мала опуститися ще нижче, але мій пузир був дуже щільним, тому мені зробили амніотомію - по ногам потекли мої води, по відчуттям дуже нагадує сечовипускання, але сама процедура взагалі безболісна. анестезією мені робити не передбачалось, пологи були дуже стрімкі, розширення йшло дуже швидко, і поки воно було недостатнім, ми перемістились у джакузі з теплою водою і гідромасажем - незабутнє відчуття, це був рай для моєї спини, і це дійсно допомагає! поки вода масажувала мені спину, мама поливала мені живіт теплою водою, і от знову перейми. вже відчутніші, я тримаю маму за руки і стискаю їх. тепер схватки були вже майже кожні 2-3 хвилини. після джакузі ми ще раз перевірили розкриття (схватка, дихай) - вже 8 см! мій лікар радів як ніколи. я була вже близько. мені допомогли залізти на кушетку, і дали мʼяч, але там мені вже було некомфортно, я дратувалась, тому пізніше мені допомогли сісти на стілець для вертикальних пологів.

до речі, увесь цей час мені дуже хотілося пити, тому було дуже зручно, що пляшка була з дитячою присоскою, мама постійно поїла мене з неї і я випила майже 1,5 л, губи постійно сохли.

на стільчику було вже приємніше, можна було впиратися ногами та спря��овувати біль схваток на низ. зʼявилося нове відчуття - дуже схоже на те, що хочеш покакати (лікар так і сказав😅). я мала спіймати пік цього відчуття, набрати повітря і залучаючи мʼязи преса потужитись вниз, видихнути плавно і швидко, набрати ще раз, видихнути, і ще третій раз за одні потуги.

так повторилося рази 4 і я вже майже засинала від безсилля, це дуже виснажувало, але мені залишилося найважливіше. коли показалась голівка моєї крихітки ми перемістились на операційний стіл, де я напівсидячи повторила ще 2-3 хвилі потуг. мені сказали, що зараз буде найвідповідальніший момент у моєму житті, що буде не боляче і це дійсно було так, схватки були вже позаду. ця наступна потуга, забрала майже всі мої сили, мої очі майже завжди були закриті, але атмосфера в кімнаті явно змінилася, і наступної миті мені на живіт поклали щось тепле і мокре, боже вона така маленька, сльози текли мені з очей, ми були разом.

🫒

Олівія

3650 кг

56 см

12:10

29.08.2023

[ao3feed-harrydraco]

by Tvorcha_osoba

Хто б міг подумати, що ці кляті ліфти Аврорату взагалі можуть виходити з ладу! І як же не вчасно, Драко просто жахливо себе почуває. Але, можливо, це буде його найулюбленіша поїздка.

Words: 1211, Chapters: 1/1, Language: Українська

Fandoms: Harry Potter - J. K. Rowling

Rating: General Audiences

Warnings: Creator Chose Not To Use Archive Warnings

Categories: M/M

Characters: Draco Malfoy, Harry Potter

Relationships: Draco Malfoy/Harry Potter

Additional Tags: Sick Draco Malfoy, Fluff, Caretaking, First Love, Trapped In Elevator, Friends to Lovers

[uaretailnews]

Понад 450 000 поверхів подолали пішки кур’єри LOKO та «Сільпо» із початку блекаутів

Кур’єри швидкої доставки LOKO та мережі «Сільпо» доставляють їжу та товари гостям  до дверей, незалежно від того, чи є світло в будинку та працює ліфт. Навіть на 15-й і на 22-й поверхи.  Проаналізувавши замовлення з початку жовтня, ми нарахували близько 457 050 поверхів, на які пішки піднялися кур’єри з понад 1 000 000 кг продуктів […] ► Почитать подробности: Ритейл в Україні https://ift.tt/fAbtdwG

[owariki]

Ожиріння і поради від тих, хто занепокоєний

Хай, я Марія і у мені наразі 109 кілограмів, що є прямою загрозою для мого здоров’я і довголіття.

Проводжу багато часу в соціальних мережах, контент дивлюсь різноманітний, то ж доволі часто натикаюсь на пости, де люди з ожирінням постять якісь свої витвори, люди в коментарях занепокоєні та пишуть поради щодо схуднення, а автори постів відстоюють власні кордони і часто доволі агресивно.

Маю свій погляд на це, який мабуть вже десь написали. Хочу зобразити приклад ситуації у вигляді тексту, яким у п’єсах курсивом описують, що то там на сцені відбувається, то ж почнемо.

Пані Авторка (надалі - П.А) має гобі яке транслює у соціальну мережу інстаграм. Їй до вподоби стиль готік лолі: вбрання, макіяж, інтер’єр також виконаний у схожому стилі. Вона витрачає багато часу та зусиль на втілення картинок з пінтересту та фантазій з голови у життя. Це її основне джерело натхнення, так вона отримує сили на те, щоб працювати і давати ладу своєму життю.

П.А працює бухгалтеркою: робота кропітка, за комп’ютером, не вимагає фізичних зусиль, але виснажує морально у тижні здачі квартальних звітів, та і голова болить видивлятись коми в цифрах.

То ж після роботи П.А видихає, сідає в автобус і повертає��ься додому, де її чекає винаймана квартира, гобі та швидка їжа. По завершенню робочого дня мотивації до покращення якості життя нуль, бажання витрачати хоч би і десять хвилин на приготування їжі - нуль, бажання пішки пройти ті два нещасні кілометри - нуль. Життя котиться як ком саме по собі, набираючи разом з платнею зайві кілограми.

Звідки така байдужість до відведеного на життя часу?

Чому здоров’я не є пріоритетом і статті про інфаркт, недостатність нирок, діабет, артрит у молодому віці не викликають взагалі ніяких емоцій?

Ці питання могли би бути відкритими аби їх хоч раз ставив хтось у житті П.А.

Але у родині П.А батьки завжди перлись на роботу з температурою 38, швидкі солодкі сніданки з віком ставали швидкими солодкими обідами і вечерями і не критикувались. Як харчуються та живуть друзі - не найцікавіша тема для семикласників. Тільки якимсь дивовижним чином ці друзі з часом набирали тільки зросту, а вагу - тільки дівчата і тільки під нормальним впливом гормонів.

З часом П.А отримає освіту, що дозволить їй успішно сепаруватись від батьків і винаймати житло, не бути у злиднях. І разом з П.А у винаймане житло приїдуть всі старі звички: солодкі сніданки, обіди і вечері, неповага до нездорового стану і відкладення походів до лікаря до критичного моменту, концентрація на всьому, що оточує і повна відсутність уваги до себе.

Хто не переїде до винайманого житла, так це друзі, з якими раніше П.А прогулювалася після школи, дихала свіжим повітрям і захоплювалась ярмарками, тусовками, іграми; не переїдуть батьки, які не звертали увагу на себе, але здмухували пилинки з П.А; система освіти, що піклувалась про нормоване навантаження на учнів, яке дозволяло поза школою мати повноцінне різноманітне життя.

З усіх, хто піклувався про П.А тепер є тільки П.А. Ненавчена, необізнана, втомлена.

Вона продовжить займатись де-чим, що було актуальним і що приноситиме кольорів і сил. І це будуть ті активності, за які вона відповідала завжди.

І тепер вона буде відповідальна також за усе, чому її ніхто не навчив і до чого у неї не було інтересу.

Вона знайде себе товстою у дзеркалі і здивується, не зрозумівши, звідки це все взялося.

Вона знайде в себе задишку, піднявшись на другий поверх будівлі і спочатку не зверне на це увагу, але зверне, коли викличе ліфт, бо зрозуміє що на третій поверх ліфтом швидше ніж ногами.

Якось вона задумається над нормальністю цих речей. І начитавшись наукпопу дізнається, що її тіло - не в порядку. Що воно вивозить як може, служить щодня, але вже сильно гірше ніж рік, два, три тому.

Вона прийме рішення відноситись до себе терпимо і не накручувати себе.

Вона прийме рішення дізнатись про всі проблеми детально, розрахувати вартість і зусилля,  зайнятись собою.

Але як тимчасова альтернатива у неї буде захист кордонів, який виражатиметься у ствердженні “моє тіло - моя власна справа”.

З часом ця альтернатива спрацьовуватиме по-різному:

Спочатку це буде міцна фортеця, яка не дасть витрачати сили на марні хвилювання, яка дасть можливість сконцентруватись на вивченні набутих проблем і розпланувати дії по їх усуненню;

Потім, ця альтернатива викликатиме агресію і нагадуватиме, що моє тіло - це моя справа, яку я успішно роками відкладаю;

А з часом ця альтернатива буде червоним полотном яка дратуватиме П.А щоразу як вона чутиме її. Бо вона знатиме, що за цією “справою” стоїть власне у неї.

І от з приблизно таким беграундом П.А створює нові образи, вкладає в них любов і час. Приходить в інстаграм, робить пост і здіймає справжню бурю в коментарях: хтось надихнеться і дозволить собі принаймні помріяти про самовираження через яскраві образи назовні, хтось надихнеться сходити в тренажерний зал винайняти тренера, в когось просто зрадіють очі і людина залишить підбадьорюючий коментар.

А прийдуть і інші люди. Облишимо історію тих, хто приходить в коментарі винуватити Пані Авторку. Подивимось, що це є назовні.

Люди в інтернеті легко піддаються своїм емоціям, як хорошим, так і темним. Реакція займає не знаю точно скільки, але певно час іде на секунди чи мілісекунди.

Вся нездорова каша, що варилася в голові коментатора останнім часом здійметься і вибухне. Коментатор скаже, що треба займатись собою, що треба терміново, от прям зараз взяти і скинути ті лишні кілограми, що позитивні відгуки заохочують людей бути товстими, що все в руках Авторки, що вона просто лінива і безвідповідальна.

Дивовижно скільки дзеркал бачить мозок у якусь там секунду часу.

І скільки всього більш-менш очевидного не побачить хоч би скільки той пост не розглядав.

Якщо спробувати зрозуміти коментатора, то виходить що він же хоче щоб люди були здоровіші, жили довше, щоб в моді було бути здоровим, щоб люди були замотивовані картинками струнких атлетів.

Але момент знецінення коментатором не буде помічений, бо коментатор не думає про Авторку коли пише свої щирі побажання здоров’я. Він думає про те, чого він хоче.

Знецінення часу витраченого на образ, знецінення майстерності, набутої роками, знецінення праці, якою зароблені гроші на реалізацію, знецінення, можливо, страждань через поборений дисонанс у голові Авторки.

Окрім "правди” про тіло, якої ніхто не просив і яка зазвичай пишеться так, що читати бридко, є ще прихована “правда” про всі інші сторони людини, які не важать.

Пані Авторка в курсі своїх жирних рук і целюлітних ніг як ніхто інший. І напевне в курсі про ризики, які цей жир в собі ховає.

Коментатор скаже, що провокаційні пости мають очікувати провокаційних коментарів.

Що ж, це правда. Коментатор, може, теж стомився після роботи, може теж жирний і соромиться цього, або не має сил і наснаги займатись своїм гобі, або має будь-що ще в житті що робить його реакцію на пости Авторки в його власній голові доволі логічними. І інтернет справді місце відкрите для тисячі думок. Інша справа, що захищати власне право срати в публічних місцях, я думаю, має спонукати до роздумів над питанням “чому я захищаю власне право срати на публіці?”.

Жирні люди постять в соціальні мережі свою яскравість не кажучи світові “жирні мають право постити свій жир!”

Жирні постять свою яскравість кажучи світу “жирні мають право постити свою яскравість!”.

Боже, цій думці вже стільки років, а все ще знаходяться судді без дипломів і коучі без запрошення...

[sharp-as-c]

Наша комуналка доросла до 9000 грн бо нам перерахували електроенергію.

АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА

буду жалітися на витрати. це НЕ проблема. Це незручність. І це приклад того, що життя в Європі порівняно дороге, якщо самому все оплачувати.

Мебльовану хату дешевше 10000 грн в місяць тут не знайти. Це зі знижкою від знайомих, за межею міста, однушка. Однушка в центрі (нууу 30 хв від центру на автобусі) з пристойним ремонтом стартує з 20000. Це не столиця навіть

Комуналка - від 4к до 10к якщо прати, пекти щодня і платити за ліфт та дитячий ігровий майданчик, якими ти не користуєшся. О, а ще митися щодня - це розкіш для Європи. А я роблю спорт вдома every day і тому митися щодня - це моя базова гігієна. Лухарі

Я досі випадаю з тих яєць по 100+, з сиру по 60, молока по 60, шоколадок по 60-80, хліба без глютену по 100, твердого сиру без лактози по 140, масла по 140, філе по 450 за кг. Можливо, в Україні вже теж такі ціни. Але тут вони не стоять на місці і постійно повзуть вгору і місячний чек все росте, росте...

[triorent]

🔶🔷🔶 Оренда 1-кімн. квартири в новобудові 🔶🔷🔶 📍 вул. Кульпарківська, ЖК "Фамілія" 🏢 11-й поверх / 12-ти поверхового будинку, є ліфт Будинок утеплений мінватою. Є гоcтьовий паркінг. ☑️ Квартира з сучасним ремонтом: 🔸 індивідуальне опалення 🔸 підігрів підлоги 🔸 велика засклена лоджія 🔸 якісна сантехніка 🔸 велика ванна ✔️ Меблі: 🔹 два розкладних спальних дивани 🔹 вмонтована кухня 🔹 шафа 🔹 якісна ламінатна підлога 🔌 Побутова техніка: 🔸 газова плита 🔸 холодильник 🔸 LCD-телевізор 🔸 пральна машина 🌿 Квартира простора, світла і тепла 🛒 Відмінна інфраструктура. Зручна транспортна розв'язка. Поруч ТРК “Victoria Gardens”, інші магазини. А також школи, дитячі садочки, зони відпочинку 💳 Ціна оренди – 350 дол./міс. 📞 Телефонуйте або пишіть 📲 у Viber/Telegram/WhatsApp: 063 112 02 51 - 💛💙 Надія, пропозиція від АН 🔑 ————————————— ミ🏡🏢 𝕋𝕣𝕚𝕠𝕣𝕖𝕟𝕥 𝔼𝕤𝕥𝕒𝕥𝕖 📝🔑彡 𝔸ℍ .•° ◉ відділ купівлі-продажу нерухомості - 093 370 04 82 .•° ✿ відділ оренди нерухомості - 063 112 02 51 .•° ☆ відділ реклами і маркетингу - 093 370 04 82 🤝 Звертайтесь, щоб продати або здати в оренду вашу нерухомість. Комісія 0% 🎯 Також дзвоніть і пишіть для розміщення публікацій та реклами ваших об'єктів нерухомості більш ніж на 30-ти інтернет-ресурсах ‼️ (Львів, Україна) https://www.instagram.com/p/Cldogyso0nX/?igshid=NGJjMDIxMWI=