#досить

[karp8]

самотність.

всепоглинаюча

всюдисуща

до блювотиння постійна

щоденна щохвилинна

невпинна

невблаганна

постійна

нескінченна самотність.

вона так міцно вчепилася, ніби без мене вже ніяк. немов закохана до нестями дівчина. що ти в мені знайшла? так, ми довго були разом, прожили роки, іноді були щасливими, але може вже вистачить? скільки це ще триватиме? я втомився від тебе, ти мені набридла. вибач, що так різко та прямо. просто як є. мені страшно, що я також не зможу без тебе, чесно. відпусти, давай залишимось друзями. або коханцями. давай іноді зустрічатись, коли нам буде погано, коли будемо втомлені від всіх навколо, коли захочеться трошки одинокості з крапелькою туги. ти постійно зі мною, дай мені спокій. навіть коли я в дрібній хатинці з побратимами день і ніч два тижні, де яблуку ніде впасти; коли у моїх навушниках грає музика і я дивлюсь крізь людей, роблячи вигляд що не бачу, як вони мені щось сигналізують чи намагаються сказати; коли розмовляю з друзями і раптом замовкаю, бо розумію що насправді я зараз не з ними, а з тобою, люба, бо не можу тобі зрадити. досить, кохана, я тебе не забуду, але все скінчено. будь ласка! ДОСИТЬ(

30.12.2022

[beastblade69]

до концерту цицька готовий

[biobiopsy]

[mikhnovskykinnie]

як же я люблю українців, попри все.

[jacks-manidiary]

Тематику перекладу термінології та створення otherkin спільноти українською я& вже підіймав у теґах піл іншим схожим постом про таку ж саму проблему іспанською. Коротко кажучи, я& боюся розповсюдження ідеї, що існують українці які не є людьми. Легко казати що ти звір а не людина, коли твою націю не винищюють. Але незважаючи на це, я& вважаю важливим хоча б мати термінологію, щоб це було легше обговорювати. Тому ось моя спроба локалізації деяких розповсюджених термінів українською.

Отже поперше, "otherkin". Вікіпедія на мій& подив вже має досить добре написану статтю про "азеркінів", але я& не задоволений простою транслітерацію з англійської. У той же самій статті термін також переклали як "іншорідні", і мені& подобається ідея перекладати суфікс "-kin" як "-рідний", але саме по собі слово "іншорідний" вже існує поза ра��ками специфічної термінології, і може спричинити недорозуміння.

В принципі це невелика проблема, і я& б не проти просто використовувати що вже існує, але англійською цей термін також функціонує як назва усієї загальної спільноти, і для знайдення інших (хех) як і ти. Історично ця "іншість" виникла від потреби розрізняти між ельфами та не-ельфами, яле тут ми по суті починаємо без будь якої історії, з іншим контекстом. Складно придумати краще слово, що включає у себе як вигаданих так і реальних істот, але пропоную "сутньорідний" - від слова "сутність".

Отже, otherkin - іншорідний, чи сутньорідний. Kintype - рід.

У собі це слово вже включає в собі все теж саме, що і "alterhuman", але на всяк випадок ми можемо перекласти це як інаколюдина. Щось інакше, окрім людини, чи людина яка інака.

"Shifting" пішло від "shapeshifting", мінливість, і я& не бачу причини міняти (хех 2) цей переклад. Приклад: Ментально, астрально чи фантомно міняюсь на свій рід. Десять тисяч різних видів мінливості перекладати не буду, бо не бачу потреби.

"Therianthropy" вже перекладають як теріантропію. Оскільки обидва корені слова походять з грецької мови, вважаю що це також змінювати не обов'язково, але як альтернативу все одно пропоную звірорідність. Чи звіролюдина або просто звір/тварина замість теріана.

Зобов'язаний хоча б заради самого себе також перекласти "fictionkin". Особисто мені подобається вигадкорідний.

Якщо в когось є інша думка щодо цих перекладів, щиро запрошую залишити відповідь. Хейт, звісно ж, іде в бан, але запрошую на дискусію будь кого, навіть якщо не сутньорідний.

English translation below cut for the curious

The topic of translating terminology and creating an otherkin community in Ukrainian was already raised in my& tags under a similar post about the same problem in Spanish. Long story short, I& fear the spread of the idea, that there exist Ukrainians that aren't humans. It's easy to say that you're an animal and not a human when your nation isn't being exterminated. But despite that, I& find it important to at least have the terminology to discuss this easier. So here's my& attempt at localizing some widespread terminology in Ukrainian.

First of all, "otherkin". Wikipedia, to my& surprise, already has a pretty well written article about "азеркін", but I& am not satisfied with a simple English transliteration. In the very same article the term was also translated as "іншорідні", and I& like the idea of translating the suffix "-kin" as "-рідний", but on its own the word "іншорідний" already exists outside of the framework of specific terminology, and can cause misunderstanding.

In theory this is not a big problem, and I&'m not against using what already exists, but in English this term also functions as the name for the entire community, and for finding others (heh) like you. Historically this "otherness" appeared out of the need to distinguish between elves and non-elves, but here we're basically starting with no history, with a different context. It's difficult to come up with a better word that includes both fictional and real creatures, but I& propose "сутньорідний" - from the word "сутність".

So, otherkin - іншорідний, or сутньорідний. Kintype - рід.

In itself this word already includes all the same that alterhuman does, but just in case we can translate this as "інаколюдина". Something other than a human, or a human that is other.

Shifting came from shapeshifting, "мінливість", and I& see no reason to shift around (heh 2) this translation. Example: "Ментально, астрально чи фантомно міняюсь на свій рід". I& will not be translating the ten thousand different kinds of shifting, as I& see no need.

Therianthropy is already translated as "теріантропія". Since both root words come from the greek language, I& think this is also not necessary to change, but as an alternative I& propose "звірорідність" anyway. Or "звіролюдина" or simply beast/animal instead of "теріан".

I& am obligated at least for my& own sake to also translate fictionkin. Personally I& like "вигадкорідний".

If anyone has any other opinion about these translations, you're gladly welcome to leave a reply. Hate, obviously, will get blocked, but everyone is invited to the discussion, even if not otherkin.

[girl-with-demons-in-her-soul]

Колись репостила тут чийсь пост про місячні. Точніше те, як загалом цикл впливає на психо-емоційний стан. Я тоді не так ретельно слідкувала за своїм здоров'ям, та й не завжди звертала увагу - все-таки моє життя досить активне і я постійно в якомусь русі.

Але цей місяць виявився просто трешаком і я врешті зрозуміла, наскільки ж важливо відслідковувати такі моменти. Так погано я не почувалася дуже давно. Дні зо три ходила в пригніченому настрої, втомлена, намагалася якось функціонувати. Вчора пропла��ала весь вечір, поки не заснула. Написала якусь емоційну чухню своєму хлопцеві, що йому мене, мабуть, забагато, що нічого не виходить і взагалі життя лайно.

Сьогодні нарешті перший день прийшов. З'явився біль, але емоційно стало трохи легше. Досі хочеться плакати, почуваюся найнещаснішною дівчинкою (зазвичай кажу жінкою, але в такому стані дійсно дівчинка) у світі. Хочеться любові, ласки, обіймів, а не цього всього.

Врешті, зате є розуміння, що це не я. Це внутрішні процеси організму, які змушують так почуватися, але насправді я не нещасна. Просто потрібно попіклуватися про себе, з'їсти смачного, взяти вихідний (власне так, я не пішла сьогодні в університет) і добре розслабитися. Завтра я знову спатиму в обіймах коханого, дивитимуся з ним фільми чи просто розмовлятиму про все на світі. Зараз же не потрібно нікуди ганятися і тим більше слухати внутрішній голос, який торочить щось про власну нереалізованість чи непотрібність.

Вже завтра стане легше. Чекаю наступного тижня, коли знову зможу перевертати гори, а поки, дівчатка, нагадаю: піклуйтеся про себе. Ви прекрасні абсолютно в усіх проявах, хай навіть іноді виникають думки, що це не так.

[benjamiina]

три дні тому, я прокинулась і сьорбаючи каву раптово захотіла написати мову для своєї творчості. за 15 хвилин на світ народилось це:

це перша чернетка.

а це друга, де були перші спроби писати цими символами.

тієї ж ночі я написала великий допис у фейсбук, де розібрала майже кожну букву. це допомогло мені краще зрозуміти ідею.

наступний ранок я провела розбираючи деталі, прописуючи можливі варіанти деяких букв

за основу взятий український алфавіт, та загалом мова. змінені символи, побудова речень, вітається видозміна слів, їх скорочення, створення нових.

кому цікаво, більш детально можна почитати в закріплених історіях в інстаграмі (вибачте)

це основний варіант алфавіту, за яким можна буде прочитати усі тексти, написані мною в майбутньому. не завжди, але я писатиму переклад українською (я не монстр)

так він виглядає в звичайному письмовому варіанті. (там вірш, але поки не про це)

цікавий факт: ще першого дня я запам'ятала частину букв, наче завжди їх знала. зараз я читаю та пишу ними досить швидко та майже не напружуючись. навіть тато навчився їх читати :)

вчора та сьогодні я розбиралась з технологіями. іііі розібралась! увага... я створила шрифт для компухтера, вхпзвххв

це було досить легко. набагато легше ніж писати цей допис. думаю я створю ще 2 таких. в одному додам алфавіт і тегну його, для легкого пошуку. а в іншому напишу детальніше про ідею та мої бажання.

не знаю чому, але я хвилююсь, публікуючи це тут D:

дякую за увагу, сподіваюсь це було цікаво

[weirdlizard26]

hello beloved mutuals and valued followers! i have created

a visual novel

and i finally finished translating it into english!

it was made for a micro visual novel jam and i only had 1 week to develop this whole thing!! and many restrictions in regards to length and number of files!! but i am very proud of it still :D

hope you enjoy!!! it's a piece of me <3

[miss-poem]

Потрібні слова в потрібний час можуть змінити життя... Іноді досить сказати, а іноді — й просто обійняти, щоб людина відчула себе захищеною та рідною.

[konstruktorego]

- Кого взагвалі збуджує священник у рясі? - наша розмова доходить до обговорення не зовсім типових уподобань.

- А кого от збуджує сисадмін, зігнутий в кріслі, неголений, і з оцим нечесаним ніколи волоссям та в окулярах? А, ще мабуть в светрі, котрий купувала йому мати - я дуже сміюся, бо то таки мій типаж.

Всі образи, що ми могли б перечислити обʼєднює одне - недоступність. Маленька, але така сексуальна можливість того, що людина, котра впринципі може не обирати нікого - обере саме тебе. Люди - збоченці або вони лише надто прості і хижі, коли мова йде про пошуки ідеального партнера? Минулого року я прочитала досить багацько жіночих романів, бо мала мету дослідити ринок. І скажу вам, що ниточка всюди дійсно одна - це важкодоступність. Головний герой - це і священник, і невиправний відлюдько соціофоб, і навіть колишній увʼязнений… Це герой, негативний, неначе диявол у пеклі, але він обовʼязково має змінитися заради однієї єдиної. Світом править нескінченна сексуалізація, часом ми дуріємо від «або ніхто, або ти», цьому нас вчать фільми, книги та розповіді знайомої знайомих. І можна кричати скільки завгодно про те, що це не здорово і так не має бути, жіночі романи про це нічого не чули. Ті героїні затулили вуха руками наче діти і чекають свого. «Не таке» зваблює, «не як всі» заворожує. Чи добре це? Ні. Але чи сексуально?

[not4yourmind]

Ну штош.

Дівчинка на Новий Рік не приїде, бо в неї змінились плани. Якщо я правильно зрозумів там проблема з квитками та фінансами. Тому, святкування по плану.  Сам. З якимись смаколиками. Або взагалі спатиму.

Лікарка-психіатр діагностувала в мене якийсь там ступінь клінічної депресії. Виписала рецепт на антидепресанти та транквілізатори. Приймати їх треба не менше трьох місяців. А там або змінювати, або завершувати. Наговорила там мені різної фігні. І в цілому навіть майже переконала в тому, що це не вигадана штука.

Пити чи не пити?

Цікаво насправді. Як рішення 5 років тому поїхати в Львів призвело до того, що я не вважаю себе за особистість, не відчуваю радості, не можу нормально функціонувати, не сплю, або сплю весь час.

Сьогодні думав про це весь день. Я боюсь таблеток, але можливо це єдине рішення? Бо думки розбити собі голову об стіну або кутик столу все частіші. І якось… Це все хіба те, на що я заслужив? Ну тобто. Не знаю. Пофіг. Досить себе жаліти.

[meowluox]

ми всі такі блять дохуя розумні обсираємо своїх колишніх як правило навіть після років розставання замість того щоб жити своє прекрасне життя далі ніби нахуй забули що в свій час самі ж цих людей обирали кохати. мріяли провести з ними якщо і не все життя то роки разом. щиро піклувались і відчували до них тепло.

ця соціальна "традиція" дуже весела звичайно але досить себе вже попускати таким чином да в більшості випадків стосунки хуйовими були токсичними чи аб'юзивними але вибір усе ще був наш.

проаналізували помилки зробили висновки виділили час на відновлення менталки і попиздували далі в нове краще майбутнє. нахуя триматись за негатив минулих стосунків вони нам чисто для страждань були дані чи що?

лол.

[istoma-v-doma]

Різдво/2024/думки

З 6тої ранку було чутно вибухи досить близько,бо хвиля пішла по всьому будинку. Аварійне відключення світла,води,опалення. Мобільна мережа на нулі. Хвороба. Стан емоційний на нулі максимальному тож про яке свято мова? Це крихта надії...але на що? Ми ж про майбутнє хіба шо мріємо,а живе��о моментом..біль за всі новини,біль за постраждалих,біль за військових,біль за тих хто вже не з нами,біль за захоплені території,за людей в окупації,за жінок хто залишився самотніми,за дітей...в мені наче суцільний біль

[victoriada]

Давно не заходила сюди.

�� мене були великі плани на цей блог: писати сюди про все — про фільми, книжки, якісь ситуації з життя, думки, ділитися творчістю та просто збирати красиві естетики.

У мене й досі є ці плани. Тепер це вже більше як план — створити комфортний для себе простір, де я могла б виписуватися на більше слів, ніж у Твіттері або Блускаї.

Останній пост був якраз перед тим, як почалися довгі тижні чергового депресивного епізоду. Досить сильного у порівнянні з попередніми.

Окрім того, що мені нічого не хотілося і нічого не приносило задоволення, я почала ще більше ізолюватися від людей. Я й так доволі самотня, бо знаходжуся за кордоном, і всі друзі та приятелі — лише в онлайн-просторі. Мені не хотілося ні до кого тягнутися. Не хотілося перетворювати коротенькі розмови на виверження власних проблем. Багато сварилася з чоловіком — тільки на це в мене вистачало сил, окрім роботи.

Найбільш значущим моментом цього періоду було дві речі.

По-перше, я знову почала писати в щоденник. Так я не забувала, як складати слова в речення, бо черговий письменницький блок уже стояв на порозі. Зараз намагаюся дотримуватися цієї звички. Хоч пишу й не так часто, проте такі дні додають певного сенсу. Адже більшість днів зникають із пам'яті.

По-друге, пробовкнулася мамі, що мала думки про "зникнення". Це мало б звучати жартівливо: "Я ж не стрибнула з моста, як би не хотілося, то вже прогрес". У нас натягнуті стосунки, але мені не сподобалося, як сильно вона злякалася. Це трохи перейшло в гнів. Можливо, я б теж розізлилася на свою дитину, якби дізналася, що вона має думки про вкорочення життя. Якби не знала, як іще реагувати.

На терапію в мене не було ресурсів. Я пила заспокійливі та вітаміни. І зараз продовжую їх приймати.

Дійшла до думки, що вже немає значення, чи досягну я чогось у житті, чи ні. Мені хочеться насолоджуватися життям. Адже колись це було можливо. Колись це вдавалося. І коли я маю привілей перебувати поза окупацією та зонами бойових дій, то треба цією привілеєм користуватися, чи не так?

Я більше не гонюся за успіхами. Стараюся ловити задоволення в маленьких дрібницях і успіхах. Стараюся робити те, що в мене виходить краще, та відчувати с��бе в цьому комфортно. Стараюся знову віднайти щастя в повсякденному житті.

[haileensy]

чисто по приколу залетіла в тредс і стала популярною

рідко коли заходила в цю соцмережу, але там досить непогано

[vataflafi]

Ох боже я вперше викладаю щось в Tumblr, всім привіт я все життя користувалася інстаграмом і тут через те що інстаграм став досить дивним (я навіть по тегам нічого не можу знайти) я вирішила що пора рости і я тепер пізнаю нові соц мережі

Post

Цю роботу (2 картинка) я намалювала в роки коли пізнавала малювання мені було десь 12 що ж я вирішила перемалювати бо зловила ностальгію (мені досі треба вчитися працювати з кольорами) (⁠◍⁠•⁠ᴗ⁠•⁠◍⁠)⁠❤

Я в щоці з того як тут ставляться теги🫡 (це так зручно(⁠´⁠ε⁠｀⁠ ⁠))