#НТУ

[oleglegalist]

Еще один пример судебной практики - Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда в постановлении от 1 октября 2024 года по делу №160/10728/23 постановил, что если профессор университета сам не сообщил ТЦК о наличии оснований для отсрочки, то его мобилизация правомерна – позиция Верховного Суда. Обстоятельства дела: Профессор НТУ «Днепровская политехника», работавший там с апреля 2018 года по основному месту работы на полную ставку, обратился в мае 2023 года с иском в суд, чтобы: 1. признать противоправными действия ТЦК по его мобилизации, 2. отменить приказ командира воинской части о зачислении его в списки по личному составу. Истец ссылался на то, что во время мобилизации 5 марта 2022 ТЦК призвал его на военную службу и приказом командира воинской части от 5 марта 2022 он был назначен в команду этой воинской части, где принял военную присягу и проходит службу. При этом, на момент призыва он был профессором НТУ «Днепровская политехника», где работал с 27.04.2018 года по основному месту работы на 1.0 ставки. Свои исковые требования истец обосновывал тем, что он не подлежал призыву на основании нормы ст. 23 Закона «О мобилизационной подготовке и мобилизации», которая предусматривает отсрочку от призыва на военную службу во время мобилизации для научных и научно-педагогических работников научных учреждений и организаций, имеющих ученое звание и/или научную степень, при условии, что они работают в научных учреждениях и организациях по основному месту работы не менее чем на 0,75 ставки. В удовлетворении иска профессора было отказано сначала решением суда первой инстанции, далее решением апелляционного суда и наконец – Верховный Суд оставил судебные решения судов первой и апелляционной инстанций без изменений, иск без удовлетворения, а профессора – в рядах ВСУ. Мотивационная часть решения Верховного Суда дает четкий ответ почему так произошло и почему действия ТЦК по мобилизации военнообязанного с правом на отсрочку правомерны: 1. Суды каждой из инстанций исходили из того, что мужчина имел право на отсрочку от призыва по мобилизации на основании абзаца 3 ч.2 ст. 23 Закона «О мобилизационной подготовке и мобилизации», однако для применения этой нормы ни истец, ни университет не уведомили ТЦК о наличии такого права, поэтому ТЦК не имел информации об основаниях для отсрочки. 2. Право на отсрочку от призыва во время мобилизации корреспондируется с обязанностью соблюдать правила военного учета, в частности – о своевременном уведомлении органа ТЦК об актуальном месте работы и должности. 3. Право на отсрочку должно быть реализовано путем совершения активных действий и оформления его военнообязанным соответствующим образом. 4. При этом, реализация такого права может быть осуществлена ​​только ДО момента обретения статуса военнослужащего. Таким образом, Верховный Суд пришел к выводу, что фактические обстоятельства дела и правовое регулирование спорных правоотношений позволяют Суду сделать вывод о том, что истец не воспользовался возможностью реализации права на отсрочку от призыва во время мобилизации и оформления ее соответствующим образом.

[svyatosogodni]

🎉27 вересня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 947-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🧳 День туризму — Україна 👩‍👧‍👧 День вихователя і дошкільного працівника 🌍 День народження Google 🍺 День чеського пива 🎁 День подарунків світу ⠀ 👼 З днем янгола привітайте сьогодні Івана та Яна. ⠀ ✅ Цей день в історії: ⠀ 1885 — у Харкові відкритий Південноросійський технологічний інститут (зараз НТУ «ХПІ») 1920 — Нестор Махно уклав союз із Червоною Армією 1977 — пущена в дію перша атомна електростанція Української РСР — Чорнобильська АЕС. ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися відомі українці: Григорій Світлицький, Володимир Кобилянський, Олександр Дорошкевич, Василь Боровий, Микола Рябчук, Алла Татаренко, Лілія Демидюк. ⠀ ✌️ Ось такі, новини, малята, але це ще не всі свята, бо більше шукайте тут → https://sogodnisvyato.com.ua/27-veresnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[kievuk2020]

[we-politica-ua-news-love]

Рыба на миллиард: тюремщики объявили тендер, сильно завысив стоимость закупки ГУ «Генеральная дирекция Государственной уголовно-исполнительной службы Украины» объявила тендер на поставки рыбы стоимостью 1,06 млрд гривен, что в два раза больше реальной стоимости рыбы.

[demiurgeua]

Випробування промислового зразка аерозольного генератора для маскування озброєння і техніки

Випробування промислового зразка аерозольного генератора для маскування озброєння і техніки

На полігоні Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» успішно завершилися фінальні випробування промислового зразка аерозольного генератора, який можна використовувати для маскування озброєння і техніки ЗСУ. У Харкові розробили потужний аерозольний генератор, який здатен маскувати армійські підрозділи…

[pravrada]

ОБВИНУВАЧЕНІ ПО СПРАВІ МЕТРО У ДНІПРІ 

Осінню 2019 року другий гуртожиток НТУ «Дніпровська політехніка» відселили через просідання фундаменту та загрозу обвалу будівлі. Обвинувачені по справі будівництва метро у Дніпрі, яке призвело до проблем із фундаментом гуртожитка (Башаран Уфук та Андрій Ліпьошкін) постануть перед судом.

[svyatosogodni]

🎉27 вересня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 581-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🧳 День туризму — Україна 👩‍👧‍👧 День вихователя і дошкільного працівника 🌍 Всесвітній день туризму (World Tourism Day) 🥛 Всесвітній день шкільного молока 🍺 День чеського пива 🎁 День подарунків світу ⠀ 👼 З днем янгола привітайте сьогодні Івана та Яна. ⠀ ✅ Цей день в історії: ⠀ 1885 — у Харкові відкритий Південноросійський технологічний інститут (зараз НТУ «ХПІ») 1920 — Нестор Махно уклав союз із Червоною Армією 1977 — пущена в дію перша атомна електростанція Української РСР — Чорнобильська АЕС. ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися відомі українці: Григорій Світлицький, Володимир Кобилянський, Олександр Дорошкевич, Василь Боровий, Микола Рябчук, Алла Татаренко, Лілія Демидюк. ⠀ ✌️ Ось такі, новини, малята, але це ще не всі свята, бо більше шукайте тут → https://sogodnisvyato.com.ua/27-veresnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[kievuk2020]

[we-politica-ua-news-love]

Глава Минфина Украины Александр Данилюк: неуловимый лгун

Глава Минфина Украины Александр Данилюк: неуловимый лгун

Угодливые чиновники и надежные исполнители коррупционных схем не увольняются со сменой власти, они переходят по наследству к новым боссам. До Евромайдана Александр Данилюк предоставлял свои услуги Левочкину и Януковичу, сразу после него начал оказывать их Ложкину и Порошенко, а потом принял эстафету на посту главы Минфина у скандальной Натальи Яресько, с которой он был знаком почти два…

[amykhailychenko]

Моє бачення значущості куратора змісту (копія)

В рамках домашнього завдання, було проаналізовано перший розділ книги науковця Кухаренка «Куратор змісту».

Дійсно, значимість кураторства контенту на сьогоднішній день є доволі високою. І хоча, за даними досліджень, унікальний контент, як правило, серед маркетологів повинен складати 65%, а контент, над яким здійснюється кураторство – лише 25% (решта 10% – синдикований контент), саме на основі кураторства контенту і можливо створити унікальний контент, і можливо це зробити лише при правильному кураторстві.

Проте для у науковій сфері кураторство контенту має зовсім інші характерні особливості, і від кураторства контенту в маркетингу – цілком відрізняється.

На сторінці №8 Кухаренко вказує, що блоґери – перші особи, що почали давати незалежну інформацію, а перший шар кураторства контенту – пошук інформації в незалежних джерелах. І дійсно, знайти інформацію в глобальній мережі Інтернет суттєво простіше, аніж у паперових джерелах.

Проте у науковій сфері правильність та достовірність інформації є обов’язковим фактором. Інформація в блоґах чи на сторінках соціальних мереж не може бути однозначно достовірною в більшості випадках. Дуже багато таких авторів, проводячи дослідження, можуть не вказувати використані джерела, або ж висловлювати завідомо хибні думки просто через недостатню компетентність у питанні, що розглядається ними. Такі помилки в науковій діяльності абсолютно неприпустимі!

Слід дуже обережно ставитися до такої інформації в мережі.

Окремо хотілося б звернути увагу на такий вид інформації, як Інтернет-екнциклопедії, найвідомішою з яких є Вікіпедія. Однією з характерних особливостей Вікіпедії є обов’язкове кураторство контенту. Оригінальні ж дослідження у Вікіпедії заборонені правилами та заборонені видаленням.

Але оскільки редагувати Вікіпедію має кожен, таке правило може дотримуватися не завжди. І як приклад, в російськомовній версії Вікіпедії до цього відносяться більш-менш критично, то ��ільшість статей в українськомовній версії, на жаль, є абсолютно неенциклопедичними.

Вирішити таке питання можна, стежачи за джерелами, вказані внизу сторінки, і лише за умов, якщо вони вказані звісно ж, та якщо є авторитетними. Іноді Вікіпедія може використовуватися деякими науковцями як авторитетне джерело інформації (наприклад, навіть у Віснику НТУ), проте краще ж посилатися не на Вікіпедію, а на джерело, яке використано безпосередньо у Вікіпедії.

На таких же самих засадах слід ставитися до інформації в блоґах та соціальних мережах.

***

Іншими словами, кураторство контенту в блоґах, соціальних мережах та мас-медіа є цілком важливим, проте абсолютно недостатнім для науковця. Для науковця більш важливим є кураторство контенту саме в сфері наукової періодики. Більшість сучасних наукових періодичних видань та підручників містять електронні версії видань. Корисної з наукової точки зору інформації в такій періодиці буде значно більше, а відшукати її – набагато простіше.

Водночас із цим, більшість – не всі! Тож для наукового куратора контенту є критичним і кураторство друкованих видань, на мій погляд, хоча Кухаренко про це в першому розділі не вказує.

Хочу звернути увагу на проблему віртуального контенту, яка, на мій погляд, є основною. Доступ до нього може бути не завжди. Іноді сайт або сторінка, до розташований контент, може бути недоступний. А іноді – і взагалі знищений назавжди. Оскільки розташування сайту в мережі Інтернет є не безкоштовним, періодично деякі сайти можуть бути закинуті власниками та не підтримуватися більше – і через певний час вони блокуються, а інформації з них втрачається назавжди! І це стосується не лише невеличких сайтів – всесвітньовідома компанія Google у 2014-му році закрила сервіс «Google Вопросы и ответы». І хоча можливість архівації інформації була деякий час доступною, нині вся інформація, деяка частка якої, до речі, могла бути корисною і для куратора контенту, – втрачена назавжди.

Але й паперові носії наукової інформації – теж не ідеальні. Інтернет дозволяє отримати інформацію кожному, в будь-якій точці світу. У цей же час доступ до друкованих видань – доволі обмежений. І не завжди можна знайти таку інформацію в певному населеному пункті. А це спричинює додаткові витрати не тільки часу, а й грошей на подорож, які науковцю-куратору не компенсується. Ба-більше, навіть бібліотеки в наш час – не всі безкоштовні.

Ще одне, деякі видання, як правило, мають електронні версії, проте вони також не безкоштовні. Звісно, можна переглянути онлайн-версію підручника, але такі популярні інтернет-бібліотекимУкраїни, як pidruchniki.ws , library.if.ua , booklib.net люблять «вирізати номер сторінки», а щоб її побачити – треба платити за підручник.

Саме тому кураторство контенту для науковця все ж повинно стати в майбутньому на основі кураторства переважно «віртуальної» інформації («віртуального контенту»).

***

Хочу ще звернути увагу на деякий момент, який Кухаренко розглядає на сторінках №13-14. Гарного куратора контенту, як він вказував, дуже важливо знайти, а ще важливіше виховати. І для куратора наукового контенту це питання також не виняток.

Університетська наука починається звісно із студентської науки, адже кожен науковець колись був студентом. Кураторство контенту для студента заклечається в пошуку, аналізі та обробки інформації, під час підготовки до практичного заняття, до модульного контролю, до заліково-екзаменаційного контролю, під час написання курсових робіт та проєктів, дипломного проєкту, звіту з практики тощо.

І якщо студент правильно навчиться здійснювати кураторство такої інформації, то тоді зможе претендувати на максимальну оцінку. І щоб зацікавити студента до занять наукою, слід їх цьому навчити.

Розглянемо курсові та дипломні роботи та проєкти. В умовах діджиталізації вже не обов’язково писати такі роботи від руки або на друкарській машинці. Можна писати на комп’ютері – так простіше, і до того ж, якщо він підключений до мережі Інтернет, там же шукати інформацію.

І тут кураторство контенту є дуже важливим. Інформації в Інтернеті дуже багато, але значна її частка – не є науковою та не несе ніякої користі.

Ні для кого не секрет, що завжди існує спокуса скористатися стандартним способом «Ctrl+C – Ctrl+V». Можна відшукати готову курсову роботу за схожою або ж такою темою, яка, як правило, виявиться цілком неправильною. Навіть шрифт, скоріше, замість Times New Roman буде Calibri. Викладач таку роботу не прийме, перекреслить, – і в студента не буде жодної цікавості займатися не тільки наукою, але й взагалі навчатися.

Важливо навчити студента як потенційного науковція правильно здійснювати кураторство контентом. Тобто як це вже мною вказувалося на самому початку. Використовувати Інтернет інформацію можна, але щоб вона була достовірною та науковою. Що використання інформації з онлайн-версій підручників, наукової періодики, статистичних даних або з офіційних даних підприємств, з законодавства – це правильна інформація, а використання просто з якогось реферату чи взагалі неавторитетного джерела є неприпустимим!

Саме тому якщо зацікавити студента займатися кураторством н��укового контенту, в подальшому це йому аж ніяк не завадить

***

І ще, хотілося б звернути увагу на ось що. Кухаренко у першому розділі неодноразово вказував на соціальні мережі. Хотілося б і на них акцентувати увагу окремо.

Нині в соціальних мережах можна знайти багато цікавого. Але не все з нього має цінність. Дуже часто в публікаціях художні розповіді, анекдоти, меми, малюнки, комікси, відео, світлини тощо, – які аж ніякої цінності не несуть ні з маркетингової складової, ні з наукової.

Хотілося б акцентувати увагу на те, що найпопулярніші соціальні мережі в Україні, а саме – Facebook, Вконтакте, Twitter, Instagram, Одноклассники, – надають можливість верифіковувати сторінки для відомих людей. Це дозволяє користувачеві точно впевнитися, що інформація надана від обличчя певної відомої особи. До таких людей відносять відомих співаків, недійних особистостей, політиків…

А от щодо науковців – ні. Більшість науковців не є настільки відомими, тож отримати верифікацію доволі важко (якщо взагалі можливо), і якщо робити повідомлення (пости) від власного імені науковцю, то кураторство такого контенту не може бути доцільним.

Саме тому, на мій погляд, для кураторства наукового контенту потрібна певна окрема соціальна мережа або якась конгруентна платформа, на якій міг би зареєструватися кожен, хто бажає займатися наукою, і зміг би викладати власні публікації. Кожна така б сторінка повинна верифікуватися, можливо, за спрощеною процедурою, і на ній би науковці могли б писати власні думки, або ж посилання на власні наукові здобутки.

За умови, якщо б така платформа утримувалася б за кошти держави, а також була б надійно захищена від хакерів та гарантувала б постійне існування без можливості закриття, із збереженням інформацій, кураторство контенту для науковців було б дуже доцільним.

Але це лише так, думки.

[nii-lgtu]

Внимание! В связи с пандемией изменены условия ряда конкурсов РФФИ Российский фонд фундаментальных исследований сообщает об изменениях, внесенных в условия ряда конкурсов в связи с пандемией. Изменения, утвержденные бюро совета РФФИ, протокол № 4 (231) от 27 марта 2020 года В связи с реализацией ограничительных мероприятий (ограничение на проведение массовых мероприятий; закрытие границ ряда стран, запрет въезда в РФ иностранных ��раждан; приостановление почтового сообщения с рядом стран и т.д.), направленных на предотвращение распространения новой коронавирусной инфекции (COVID-19), введенных органами власти Российской Федерации, субъектов Российской Федерации, зарубежными правительствами и организациями, утвердить следующие изменения условий конкурсов РФФИ, регламентирующих реализацию проектов в 2020 году: 1. Для всех конкурсов, содержащих условие: «Грантополучатель имеет право осуществлять перераспределение расходов по направлениям, предусмотренным Бюджетом проекта, в пределах 20% от размера гранта за вычетом средств, предназначенных для компенсации расходов Организации, и расходов на личное потребление. При невыполнении данного требования РФФИ имеет право требовать возврата гранта (части гранта)» заменить на условие следующего содержания: «Грантополучатель осуществляет расходование гранта в соответствии с направлениями Бюджета проекта. В период реализации проекта допускается перераспределение расходов между направлениями в Бюджете проекта (с учетом ограничений, накладываемых на допускаемые за счет средств гранта расходов) с последующим обоснованием необходимости данного перераспределения. При невыполнении данного требования РФФИ имеет право требовать возврата гранта (части гранта)». 2. Для Конкурса на лучшие проекты фундаментальных научных исследований, выполняемые молодыми учеными, обучающимися в аспирантуре («Аспиранты»), изменить условия конкурса, содержащиеся в пунктах 7.3.1. и 7.3.2., изложив их в следующей редакции: «7.3.1. по результатам первого этапа реализации проекта подготовить не менее одной статьи для публикации в журнале, индексируемом в международных базах данных; 7.3.2. По окончании второго этапа реализации проекта опубликовать не менее двух статей, подготовленных по результатам реализации проекта, в журналах, индексируемых в международных базах данных, и принять очное участие в мероприятии с докладом по результатам реализации проекта». 3. Для Конкурса проектов 2017 года комплексных междисциплинарных фундаментальных научных исследований «Молекулярные основы функционирования живых систем» («комфи») и конкурса проектов ориентированных фундаментальных научных исследований по актуальным междисциплинарным темам (темы 702, 704, 705, 706, 707) сроки предоставления отчетов будут опубликованы РФФИ после отмены ограничений, связанных с распространением новой коронавирусной инфекции (COVID-19). 4. Для всех конкурсов, в соответствии с условиями которых даты окончания предоставления отчетов приходятся на период с 16 марта по 14 апреля 2020 года, срок предоставления отчетов продлевается до 30 апреля 2020 года. Для отдельных международных конкурсов сроки предоставления отчетов по согласованию с партнерами установлены отдельно и размещены в соответствующих объявлениях на сайте РФФИ. 5. Для Конкурса на лучшие проекты фундаментальных научных исследований, выполняемые молодыми учеными под руководством ведущего ученого – наставника, проводимого совместно РФФИ и Образовательным Фондом «Талант и успех» («Научное наставничество») изменить условия конкурса, содержащиеся в пунктах 7.1 и 7.10, изложив их в следующей редакции: «7.1. Проект должен быть реализован с использованием имеющейся в автономной некоммерческой образовательной организации высшего образования «Научно-технологический университет «Сириус» (далее – НТУ «Сириус») инфраструктуры: не менее 1 месяца и не более 6 месяцев в году члены коллектива должны реализовывать проект на базе НТУ «Сириус», «7.10. По результатам первого этапа реализации проекта коллектив должен подготовить и провести мастер-класс (презентацию, семинар) для школьников, участвующих в профильных сменах Образовательного центра «Сириус» (допускается использование дистанционных технологий), а также серию лекций (семинаров) для студентов, обучающихся в НТУ «Сириус» (или разработать образовательный модуль и реализовать его с использованием дистанционных технологий и электронного обучения). Проведение мастер-класса (презентации, семинара) на базе НТУ «Сириус» должно быть согласовано с Образовательным Фондом «Талант и успех». Информация на сайте РФФИ: http://amp.gs/0WO8

[adidaskharkov]

Женские кроссовки adidas runfalcon ee8167 Цена 1190грн #спорт #оригинальнаяобувь #купитькроссовки #одяг #обувь #одежда #україна #взуття #иванадидасович #adidaskharkov #коронавирус #купитьодежду #красота #фигура #похудение #adidas #reebok #тренд #Куртка #training #stellamccartney #porschedesign #crossfit #спортивныйкостюм #рюкзак #zx750 #спортивнаягимнастика (at Дворец Студентов Нту"хпи") https://www.instagram.com/p/B-J5gQ5nkzB/?igshid=redszp7nd4r

[demiurgeua]

ХПІ провів випробування унікальної військової установки Вчені кафедри загальної електротехніки НТУ «Харківський політехнічний інститут» винайшли аерозольний генератор, який працює на новій технології. Установка розпилює порошки, які здатні маскувати військову техніку в тепловому діапазоні та імітувати помилкові цілі для радіолокаторів. Унікальний винахід дозволить вирішити потреби Збройних Сил України. ХПІ провів випробування унікальної військової установки

[svyatosogodni]

🎉27 вересня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 216-й день війни в Україні ⠀ 🎒 День туризму в Україні 👩‍👧‍👦 День вихователя і дошкільного працівника в Україні 🚗 День машинобудівника в Україні ⠀ 👼 З днем янгола привітайте сьогодні Івана та Яна. ⠀ ✅ Події, що увійшли в історію: ⠀ 1781 — утворення Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництва на Лівобережній Україні 1885 — у Харкові відкритий Південноросійський технологічний інститут (зараз НТУ «ХПІ») 1920 — Нестор Махно уклав союз із Червоною Армією 1941 — в окупованому нацистами Києві євреям наказали з'явитися на збірний пункт у районі Бабиного Яру «для евакуації» 1977 — пущена в дію перша атомна електростанція Української РСР — Чорнобильська АЕС. ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися відомі українці: живописець Григорій Світлицький, поет Володимир Кобилянський, літературознавець Олександр Дорошкевич, поет Василь Боровий, журналіст Микола Рябчук, перекладач та історик літератури Алла Татаренко, письменниця Лілія Демидюк. ⠀ ✌️ Ось такі, новини, малята, але це ще не всі свята, бо більше шукайте тут → https://sogodnisvyato.com.ua/27-veresnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[kievuk2020]

[mekenzin]

Привіт, випускний в коледжі! Привіт, майже червоний диплом і знання, якими я не користуюся зараз! Привіт, система освіти, яка надихає робити кроки в самоосвіту! Привіт, усі хто навіть короткостриженого чувака любить або булить, бо він вже давно ходить у вузьких коротких штанах, сліпонах і різних сорочках, але так само тягає за собою сумку, в якій дві камери, і навіть вже трішки заробляє фотографією. . Перша офіційна робота на телебаченні, пара невдалих спроб заробити гроші розклеюючи оголошення в ліфтових кабінах. З корисного — я там прокачав мистецтво комунікації із дуже різними людьми. Навчився отримувати «пішов хануй зі своїми оголошеннями, бо я зараз вийду на голову тобі їх наклею», прикольний скіл окрім ігнорування "погроз" від гопоти))) На фото я вже переведений з контрактного на бюджетне навчання з підвищеною стипендією і маючи надбавки за те, що фотографую, актор, баскетболіст. А знімаю на цифру і плівку. Об’єктивно у мене там тупо не було конкуренції. Капітан з баске��болу, староста групи, інфлюенсєр в акторському гуртку звідки мене захантили серйозно займатись мистецтвом акторським. Мрія поїхати в Лондон, але май інгліш із вері бэд, тому треба щось ближче. Дизайнером в фотосалон норм варіант, бо то монополія була. Став за пів року фотографом в студії. Там навчився робити в по 250+ фотографій на документи з художніми фотографіями і час від часу оголеними людьми. Мені було 19 і я лише готувався навчитися приборкувати емоції) багато класних і не дуже історій)) . Полтава в мені посіяла відчуття того де я не хочу бути. В рідному місті я зробив перші професійні кроки. В Полтаві я носив настільки угарні і незрозумілі штуки, що зараз хіпстери іноді виглядають ніби готові на звану вечерю після відвідин опери і лук буде ок. Можливо через те, що у мене не було потрібної кількості грошей) ну хз)) . За два роки я переїхав в Київ де все почалось з початку тільки вже без булінгу. . Зараз створюю креативний продакшн з партерами. Ще один крок до мрії. . На цьому закінчую серію про себе випускного. Дякую, що ділитесь своїми історіями в коментарях! Важливо іноді згадувати якись шлях і не зависати в спогадах, а їбошити далі! З відчуттям змісту і смаку. . #mekenzin (at Полтавський політехнічний коледж НТУ "ХПІ") https://www.instagram.com/p/B45X0-4HxiP/?igshid=ba1t4s9q0zt7