#інтернети

[taubengrau-tttm33]

такурвавбогадушумать))(( шось знову нахуясь захотілось напівдженовий драбблик з цими двома))((( якого ніхто дось не сподобився написати хоч один маненький драбблик??((

[you-should-not-read-this]

зайшла сьогодні в інтернети і таке враження що кількість тупих людей просто х10366384748592

та похуй би було

хай собі пиздять шо хочуть

але вони ж потім впливають і на інші життя як опосередковано, так і напряму.

здохніть.

до тих пір поки людина не робить нічого, що шкодить іншим - тебе їбати не повинно.

[yournextexmistake]

я у фанхаті біблії,

але тільки по деяким персонажам,

а не усьому канонічному лору.

єретики перебазувалися в інтернети

називають релігійну книгу фанхвіком

най ваші боги напишуть мені в електронку

у мене є питання до них про інопланетян

[sharp-as-c]

прочитала свій діагноз. гастрит не гострий (ура, бо можна більше продуктів), а хронічний (не ура, бо треба сидіти на дієті форева)

рефлюксна хвороба (зараза) нікуди не поділась

увесь день печія (накаркала, коли вирішила, що є покращення). після їжі, до їжі, під час їжі. кладу гречку в рот, ще навіть не ковтнула - починається печія.

хлопець сказав, що гречку без солі і масла він теж не любить. ой а шо такоє

тепер мої шкідливі штуки не відра морозива і шоколадки, а 2 галетні печенюхи, пастила і пюре

почала сильно втрачати вагу, бо кожен прийом їжі - боротьба з вмістом тарілки. і це я маю тільки 10% смаку. боюсь уявити, що буде, коли повернуться запахи.

не брала лікарняний, щоб робити хоч щось. спілкуватися з людьми на мітингах після 2х днів у квартирі - безцінно.

гречка жахлива, правда. але дитяче пюре груша-банан піднімає настрій

бажано було б і пастилу, і галети прибрати з раціону, але як швидко тоді станеться зрив? це мій маленький рятівний круг, що не дає нервам потонути.

інтернети пишуть, що лікування може допомогти, а може не допомогти. принаймні, я знатиму, що зробила все можливе

[mmwe0il]

я вчуся в профільному класі англійської філології, і начебто для когось ну це дуже складно коли я дажу що ще і в ліцеї.

але, в мене є багато мемів на цю тему.

колись на уроці англійської мови було завдання в голос читати. ну, я така смілива визвалася читати коротше. читаю я, ну таке собі. але подумки я читаю так ніби в мене рівень англійської не А0,5(це жарт, я не знаю який в мене рівень) а С19 і я двоюрідна сестра Елізавети другої по її нозі по мізинцю цієї ноги. читаю. була цифра "100 000" ну і долларс. і треба ж її прочитати. а в мене з цифрами така сама проблема як і з читанням в голос. я геній кажу "хангред зиро зиро зиро"... читаю далі, і мене зупиняє вчителька і починає мені поясняти як читати цю цифру. поки я їй відповідаю, чути як зараз розірвется мій телефон від повідомлень моїх однокласників. ось так я і запам'ятала що "100 000" буде ван хангред заузент.

ближче к літу. переписуюся з однокласницею по дорозі в Східницю. бо я в кінці навчального року туди поїхала відпочивати)))))). вона кидає мені скрін "кнокер...." і там далі варіанти перекладу. кнокер це двірний молоточок. може не усі поняли але knocker. який ще переклад є у цього слова який пропонуєтся перекладачем? буфера та груди. мене прорвало зі сміху. тепер я пам'ятаю що таке кнокер.

к кнокеру ще можна віднести слово "блядь". ну це битч тарт слут...як я запам'ятала? ну битч це сука. добре, мати вже знаємо. більше не треба. перекладач пропонує слово "трамп". tramp. тепер я пам'ятаю і це слово.

слово тарт. tart. я зараз вас здивую. це відкритий пиріг з фруктами.

це не меми а тупо те як в підлітка грають гормони і він рже з многочлени тричлени кватратний тричлен бінарний квадратний тричлен........ НУ Я НЕ ЗНАЮ ЧОМУСЬ САМЕ ТАК Я І ПАМ'ЯТАЮ ЦІ СЛОВА.

ще для факту просто. та сама однокласниця в мене у рабстві бо саме вона читає усі мої чернетки, а вже після її одобрення я кидаю їх в інтернети та гарно офор��люю.

[valyalya]

Ця мавпа в мене на заставці не просто так стоїть, це я так весь час виглядаю, ці інтернети так втомлюють

[bizemigrant]

Дивлюся на молоде покоління і захоплююся 🤩 Цим хлопцям ледь за 2️⃣0️⃣, але вони лише на моїй фірмі збудували вже понад 1️⃣5️⃣ будинків з нуля, і зараз будують ОДНОЧАСНО наступні 3️⃣ будинки! Сергій, Богдан, Віталій та Саша зараз проходять чудову школу життя, �� я гадаю, що здобуті навики їм згодяться в майбутньому ✅ 🏗️ Будівництво - це та робота, де за 2-3 роки можна добре заробити та відкласти стартовий капітал! Дивлюсь на хлопців і згадую як я також зранку до вечора працював на будові, але зароблених у м.Луцьк грошей не вистачало на свої «молоді» потреби. Чи то заробітки були малі, чи то потреби зависокі 🤔 🤣🤭 І оглядаючись назад - шкодую що не було такої можливості заробити на старті. Сподіваюсь, що сьогодні молодь розумніша, ніж ми були колись, дивляться інтернети і вміють розумно розпоряджатися грошима. У будь-якому разі, я щиро сподіваюся, що таких юнаків - працьовитих та кмітливих - чекає великий успіх 🤩 Щиро в це вірю і тримаю кулаки! А поки, повертаємося до роботи 😉 Незабаром нові фото і відео з будов в Бельгії і Німеччини! 🎥 #роботазакордоном #роботавєс #роботавпольщі #роботавбельгії #роботавнімеччині #будова #муляр #murarz #каменщик #будівельник #офіційнаробота #bizemigrant #bizemigrantwork #bizemigrantteam #BE (Brussels, Belgium) https://www.instagram.com/p/CjTOnoBreVT/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[zerozerofiveseven]

Обійми мене

 Еля ридала беззвучно, хапаючи ротом повітря, як викинута на берег риба. Сльози затікали їй під футболку, в кімнаті за останню годину стало напівтемно, лише синє світло телефону підсвітлювало її мокре обличча, яке Еля витирала рукавом куртки. Антон ще дві години тому написав: «твої фотки сьогодні будуть у вайбері у чаті батьків, сука!», а тоді заблокував її у всіх соц.мережах.

 Антон був на два роки старшим, ходив в одинадцятий клас і біля малої Елі з тоненькою білою косою до ременя виглядав справді дорослим. Мама не дозволяла їй підрізати те волосся, хоч як воно гнітило Елю, кажучи, що волосся дівчини – це її честь. За три роки, відколи до них переїхав Устим, у квартирі побільшало розмов про дівочу честь, брудних тарілок та ікон.

 Спочатку, отримавши повідомлення, Еля намагалась додзвонитись Антону – була готова благати та вибачитись за все, що треба. Потім вирішила померти і якийсь час розважала себе, уявляючи як матір плаче над її труною в світлому приміщенні церкви з американських фільмів. Це був не перший раз, коли вона надіслала комусь своє фото без ліфчика за останні два роки, про що й дізнався Антон. Він же вважав, що вся Еля зі своїми поцілунками на парковці «Ашану», голими грудьми та кіскою мала належати йому одному.

 Тоді повідомлення почали надходити в чат класу – п’ять повідомлень, п’ятнадцять, п’ятдесят. Еля їх не відкривала. За десять хвилин задзвенів телефон. Це була її подруга Марта, потім класна керівничка, тоді хтось з невідомого номеру. Еля відхиляла дзвінки.

 Мама подзвонила через хвилин сорок. Перш, ніж Еля підняла слухавку, уривок «Обійми мене» програв три рази, приглушений шипінням старого динаміку. Вони з мамою колись дуже любили Океан Ельзи і навіть ходили разом на концерт, ще коли тато був живий. Еля ще досі ставила цей сигнал на мамині дзвінки.

-        Ти мені можеш пояснити, чим ти думала? Устим теж в тому чаті, Еля! Та я не знаю, що вчительці казати, мені пів міста дзвонить! І я ще сама тобі той телефон купила, щоб ти шльондрою в п’ятнадцять років стала? Сором! Де ти таку гидоту бачила взагалі, аж читати страшно перед Богом!

Еля слухала мовчки, відчуваючи, як кров відливає від голови та долонь. Антон закинув в чат не лише фото, а й скріншоти їх переписки.

-        Мам, що робити?

-        Ти в мене можеш забути про ті Інтернети і телефони, будеш зі мною до церкви ходити – може дасть Бог тобі нормальною вирости, Устим й казав, ще як ти мала була...

 Еля натиснула кнопку «закінчення виклику» і поставила телефон на стіл, а потім встала і увімкнула світло. Після темряви кімната в жовтуватому світлі лампи здавалась несправжньою, як підфотошоплена. Мокра футболка прилипала до тіла під курткою, яку вона так і не зняла. З відчиненого наплічника, що лежав поруч, пахло замотаним в поліетилен бутербродом з ковбасою.

  Еля витягла з внутрішньої кишені наплічника ножниці з пластмасовою синьою ручкою і, натягнувши лівою рукою зібране у хвіст волосся, почала різати. Плакати більше не хотілось.

[taubengrau-tttm33]

slightly distorted reality of posts

[taubengrau-tttm33]

як відчути (вчергове) шо тобі десь наче не місце, леттербоксд вер. /...бля, це слово реально читається як вьоржен??(((/

здається, шо люди на сайті і вопше всі такі: подавайте їм горори, боді-горрори, шось /псевдо/гостре/соціальне, мб шось шокуюче... пасіба, я пашоль -_-(

хоча, звісно, спасибі, що не а*о*а =___= / слава обмеженому прокату, блет? =__=

ні, якась користь від мого несподіваного заглядання в популярні рецензії була: взяла на замітку фільм 1997р. але й тут питання.

наприклад, як взагалі працюють ці популярні. налайкали багато останнім часом чи як?.. тища людей за... скільки? оцю (принаймні, на погляд людини, що не дивилась фільм) тупу безсмислену хуйню з одного наче напіврандомного слова, котру й рецензією і відгуком складно назвати?.. =__=

upd.

які вумні рецензії (ака господи, шо за тупа хуйня в популярному =__=), або як ще раз відчути себе немєстною і неблизькою до авдиторії сайту -_-

upd.

опа, замість популярних (котрі тепер нахер де?.. в дупі? чи ніде? бо хуй зна шо за система і дуууже зрідка залітає шось не зі свіжого-актуального?..) рецензій тепер популярне у друзів

...

(тобто досить голо)

[taubengrau-tttm33]

так би мовити, майстерність заголовку)(

[taubengrau-tttm33]

не впевнена, до речі, прям дратує мене чи ні, це "гіперфіксація". наче не було-не було-не було такого слова, а недавно стало дохуя модненьким і всі "ловлять гіперфіксу" -___-

(...по ходу, трохи дратує)

[taubengrau-tttm33]

отак зайдеш в твітери-ютуби, і починає здаватися, що у всіх тривожні розлади, деперсоналізації з дереалізаціями, депресивні епізоди, панічні атаки навіть через таку дурну дрібничку як те, що браСлеТик зразу не виходить??.. оО, (бонусами рдуг з гіперфіксаціями), і ти посеред цього всього найздоровіший)(

(бо не дуже вумне й товстошкіре?)

[taubengrau-tttm33]

про настрій, тригери і контекст:

бачиш на мангапдейтс додзя "раша х америка" @ фублядьнахуй =__=

[taubengrau-tttm33]

тикнулась на тег єб24. в популярному приблизно ніхуя про музику і дохуя на одну тему, глянеш постів 5-10 по діагоналі - і вже заїбало. не там шукала натхнення до фіналу... =_=

[taubengrau-tttm33]

серйозно, бляха? =_=