#українскький пост

[nebrizkiy]

Ой, хоть поржал

Пока у нас главы всех сельсоветов страны по бумажке с запинками читают о том, какой у нас классный президент и что его надо грудью защищать от здравого смысла подлых омериканцев, тот, в свою очередь, поехал в Вашингтон, чтоб выставить себя там...

Ну, в общем, кем выставил - тем выставил, пока его не выгнали.

Говорят, он после бриффинга пошел в туалет белого дома и потужно там нахезал, не смыв за собой. А еще написал фломастером на кафеле: Трамп - дурак.

А когда его со всей делегацией выгнали с овального кабинета - взял и напоследок им нап#рдел.

И все это в интернетах боты нарррод обозначил как перемогу (победу) Потужного.

[thesolyanka]

Світлофор завжди червоний

Цікаво, всі ці люди, котрих ми наразі називаємо “ватою”, точніше ті, що найбільш похилого віку, самі ж танцують на гнилому трупі під назвою “совок”. Це про всіх цих “бабушек і дєдушек” здебільшого ранньопенсійного та середньопенсійного віку. Ця “каста недоторканних” це головний обслуговуючий персонал кочегарів пічі під назвою “совєцькій міф”.

Міф що є дуже простий, про котрий вже сказано багато - “раньше било хорошо сєйчас плохо”. Ось це “хорошо” базовано на типових ностальгічний почуттях, про що також все сказано забагато, в той час коли “плохо” - типове небажання сприймати оточуючу реальність. Захисники цих “одуванічіків” скажуть, що люди пережили велику моральну катастрофу, тим самим цитуючи кремлівського господаря - “распад ссср - разрушеніє іх прівичного образа жизні”. Це виправдання для того, що б ці “одуванчікі”, що розповідають про те, як раніше було добре, а наразі ні, могли робити будь-які аморальні вчинки, поводитись, як зручно лише ним, демонсутрючи тотально споживацький спосіб життя. Виправдання, що “ми потєрялі свою страну” це інструмент для того, щоб вимагати безкоштовних товарів та послуг, привелійованого до себе відношення, та взагалі відсутності будь-яких законів та правил до самих себе.

Класичний приклад - добре доглянута жінка ранньопенсійного віку, що повільно переходить дорогу на червоне світло. Чи можливе було таке в “золотий вік совка”? Звісно ж ні, бо у совку всі були “щасливі та заможні”, переходили дорогу лише на зелене світло. Навіть ця жіночка, до 91-го завжди переходила тільки на зелений. Що змінилось тепер? Відповідаємо - змінилось все! Найсправедлівіше суспільство у світі зникло, а нащасне насєлєніє потерпає від подонків у владі. І саме тому, цій нещасний жіночці з мізерною пенсією можна переходити на червоне світло. Бо у неї в очах завжди світло буде лише червоним.

А що думаєшь ти?