#серпень

[svyatosogodni]

Всесвітній день блогера ⠀ Сьогодні Всесвітній день блогера – день, коли ми вітаємо всіх, хто ділиться своїми думками, досвідом і життям в інтернеті! ⠀ Від текстових блогів до відеоблогів, від інстаграмерів до подкастерів – це свято для всіх вас! Дізнайтеся більше цікавих фактів про блогосферу та поради, як зробити свій контент ще крутішим. Посилання тут 👉https://sogodnisvyato.com.ua/vsesvitniy-den-blohera/

[darkne1t]

I drew this on my phone...

[jakovdushakov]

Вечор на Радужном.

[nuno-draws]

Prompts used: • Explore how different cultures have different ways of experiencing seasons or have different names for them. • Calendars and timekeeping @yourcubitoyourculture

This is part the last part dedicated to Ukrainian names of the months. Check out other parts in the links below!!

Featuring Ren, Mumbo and Pearl!

autumn || winter || spring || summer

_______________________________

"Червень" (cherven') - June “Червець”(chervets') - cochineal, is a name of a bug that is active during this period, and was used to make red dye. Previously, the month shared the same name with the bug.

"Липень"(lypen') - July “Липа”(lypa) - linden, this name is associated with the flowering of linden trees and the period of collecting linden honey.

"Серпень" (serpen') - August “Серп”(serp) - sickle. This month marks the start of grain harvest in Ukraine. Sickle is the most known tool used in this process.

[hirkyy]

Months in Ukrainian

january - січень (síchen'), related to "сікти" ("to cut"), referring to cutting down trees in preparation of agricultural land

february - лютий (lyútyy), "cruel", "fierce", referring to the fierce, harsh winter weather and cold

march - березень (bérezen'), related to "береза" ("birch tree")

april - квітень (kvíten'), related to "квітка" ("flower")

may - травень (tráven'), related to "трава" ("grass")

june - червень (chérven'), related to "червоний" ("red"), referring to the manufacturing of red dye from insect larvae

july - липень (lýpen'), related to "липа" ("linden tree")

august - серпень (sérpen'), related to "серп" ("sickle"), referring to harvest

september - вересень (véresen'), related to "верес" ("heather flower")

october - жовтень (zhóvten'), related to "жовтий" ("yellow"), referring to yellow autumn foliage

november - листопад (lystopád), "leaf fall"

december - грудень (hrúden'), related to "груда" ("heap"), referring to heaps of frozen soil

[lethendralis-paints]

Heyo! I'm accepting a couple illustrative or character art commissions in August, so if you'd like to jump to the opportunity, here's the short info. Email me for any additional details!

If it's something you're not seeing in my examples of art, don't worry, we can figure it out, as I always love a challenge (unless it's cars, please, don't make me paint machinery :D)

Маю одне-два місця для замовлень на серпень! Якщо Ви хочете замовити у мене ілюстрацію, ось основна інформація. Пишіть на мейл за деталями!

Psst, you can also join my Patreon and get cool rewards!

Ви можете також підтримати мене на Патреоні та отримати різні винагороди:

[gwenllianwales]

"Криза шкільного віку"

Проводжаємо серпень фанфіком по "Тореадорах з Васюківки"! Останній день літа, а друзі все ніяк не визначаться з пригодами! Так, все аж настільки погано, що криза шкільного віку не дає їм повеселитися!

Читати: ао3, ФУМ

[ohsalome]

Needle

Anton, age thirty-two. Status: “living with parents.” Orthodox, but didn’t go to church, finished college, took English as his foreign language. Worked as a tattoo artist, had a signature style, if you can call it that. Lots of folks from our local crowd passed through his skillful hands and sharp needle. When all this started, he talked a lot about politics and history, started going to rallies, fell out with friends. Friends took offense, clients disappeared. People got scared, didn’t get it, left town. You feel a person best when you touch her with a needle. A needle stings, a needle stitches. Beneath its metallic warmth the texture of a woman’s skin is so supple, the bright canvas of male skin's so stiff. Piercing that outer shell, you release the body’s velvet beads of blood. Carve, carve out angels’ wings on the submissive surface of the world. Carve, carve, tattoo artist, for our calling is to fill this world with meaning, to fill it with colors. Carve, tattoo artist, this outer lining, which hides souls and diseases — all that we live for, all that we will die for. Someone said they shot him at a roadblock, in the morning, a weapon in his hands, somehow by accident — No one knew what happened. They buried him in a mass grave (they buried them all that way). His possessions were returned to his parents. Nobody updated his status. There will come a time when some bastard will surely write heroic poems about this. There will come a time when some other bastard will say this isn’t worth writing about. Translated from the Ukrainian by Amelia Glaser and Yuliya Ilchuk

Голка

Антон, тридцять два роки, В статусі було вказано, що живе з батьками. Православний, хоча до церкви не ходив, закінчив університет, іноземна – англійська. Працював татуювальником, мав свій почерк, якщо можна так сказати. Через його вмілі руки й гостру голку пройшов не один натовп місцевих. Коли все це почалось, багато говорив про політику та історію, почав ходити на мітинги, пересварився з друзями. Друзі ображались, клієнти зникали. Боялись, не розуміли, виїжджали з міста. Найкраще відчуваєш людину, торкаючись її голкою. Голка жалить, голка зшиває. Під теплим металом таке податливе полотно жіночої шкіри й такий цупкий світлий брезент шкіри чоловіків. Протинаєш чиюсь оболонку, випускаєш із тіла оксамитові краплі крові, б’єш, б’єш, вибиваєш янголині крила на покірній поверхні світу. Б’єш, б’єш, татуювальнику, адже ми покликані наповнювати цей світ сенсом, наповнювати його кольорами. Б’єш, татуювальнику, цю обшивку, під якою душі й хвороби – те, чим ми живемо, заради чого вмираємо. Хтось розповів, що його підстрелили на блок-посту, вранці, зі зброєю в руках, якось випадково – ніхто нічого не встиг зрозуміти. Поховали в спільній могилі – їх там усіх так і ховали. Особисті речі передали батькам. Статус так ніхто й не правив. Прийде час і яка-небудь наволоч обов’язково буде писати про це героїчні вірші. Прийде час і яка-небудь наволоч скаже, що про це взагалі не треба писати. серпень 2014

[learnukrainian]

23 August - Day of the National Flag of Ukraine

Day of the National/State Flag of Ukraine - День державного прапора України

What is the meaning behind the National Flag?

It is comprised of two colours - blue and yellow, which represent the clear blue sky and the golden wheat field underneath. Why so? Well, generally speaking, it is a very typical scenery for Ukraine, as Ukrainians have had a strong connection with nature and agriculture for centuries. Moreover, even nowadays (at least, prior to the full-scale russian invasion in 2022) the majority of produced goods are grains, in particular wheat, corn, and sunflower seeds/oil (for this reason some people even referred to Ukraine as 'the bread basket of Europe').

Just to give you some infographics

In 2021, Ukraine was

• one of the top 5 world wheat exporters (5th place) (The World’s Top Wheat Exporters In 2021 (rferl.org)

• one of the top 3 world corn exporters (3rd place) Corn | OEC - The Observatory of Economic Complexity

• and the biggest sunflower oil exporter in the world (1st place) quote: "Since 2012, Ukraine has been the world's leading exporter of sunflower oil with a 47% share of global sunflower oil exports in 2021." (Ukraine: Sunflower oil production (October 2022) - Ukraine | ReliefWeb)

Vocabulary:

День - den - day

Прапор - prapor - flag

Національний - natseeonalny - national (masculine form of the adjective)

Державний - derzhavny - state (masculine form of the adjective)

Україна - Oo-kra-yee-na - Ukraine

Серпень - serpen - August

[2572331]

один писав :"я кажу тобі: молись на серпень і молися за тишу,

кажу тобі: молися за серпень і молися за тих, хто в дорозі."

якби рік тому мені сказали, що я буду "отут і зараз" - ніколи б не повірила. справді. за цей рік стільки всього змінилось, що аж смішно.

це просте щастя, що завжди зі мною було і воно завжди товаришило слову "спокій".

а воно і є земніше не придумаєш. ми дивимось на воду, жартуємо, живемо повільне життя, гуляємо, цілуємось на пустій вулиці , в якийсь момент ти знову робиш цей "перший акт інтимності", я не відчувала такого раніше. сидимо в сквері, який, може, моє улюблене місце на землі. ми сміємось. я показую тобі "к��ли падають дерева". ми слухаємо польський реп.

падає (дощ).

я прошу у бога пам'ятати це й ніколи не втрати в очах.

я дякую, що це місто стоятиме скільки я житиму, що ми колись повернемось сюди, але це вже буде, коли молодість забуде нас - проковтне.

я любитиму тебе вічно й ти любитимеш мене теж, тими самими словами, що саме на розі цих вулиці, де ми ділили мову на двох - мою, що ти нею навчився, ми їх казали.

С.

[youkomorie]

Завтра вже липень 😨, огоо.

А потім серпень та прощай літо, так наче його і не було..

[svyatosogodni]

День авіації України День авіації України – це свято, яке відзначається в останню суботу серпня, вшановуючи всіх, хто пов’язаний із авіаційною галуззю. Сьогодні ми висловлюємо гордість за досягнення українських авіаторів, інженерів, техніків та всіх, хто сприяє розвитку авіації в країні. ⠀ Вітаємо всіх авіаторів з їхнім професійним святом! Нехай ваші польоти завжди будуть безпечними, а небо – мирним. ⠀ Більше про свято читайте за посиланням: https://sogodnisvyato.com.ua/den-aviatsiyi-ukrayiny/

[citroenbxsworld]

Кафе "Під липою", Андріївський узвіз, Київ. Серпень 2023р.

[not4yourmind]

31 березня. Підсумки моїх «поставлених цілей» місяць тому, трошки рефлексії та ниття(зовсім трошки).

Березень підходить до кінця, тож потрібно проаналізувати цілі та зробити підсумок мого «відновлення». Все ж, я б сказав, що я молодець. Враховуючи ситуацію я тримаюсь. Враховуючи те, що життя в мене котиться вниз чомусь, можливо все ще по інерції, але я багато чого роблю. Ітак по пунктах:

1) Зробити свій сайт  -  сайт бізнесу поки що не реалізовано. Я почав будувати його «sitemap» в екселі, але поки що через велику кількість сторонніх проблем+роботи він відклався.

Проте, я зробив сайт-блог. Він уже запущений, поки що на безкоштовному хостингу. Потрібно доробити ще декілька правок та обрати домен і залити на платний хостинг для більш стабільної роботи. Правок там на 20 хвилин (замінити стандартні блоки розробки на персональні штуки). Не можу обрати домен. Думаю вже дні три. Є один варіант, але він мені не дуже подобається. Але якщо за 1-2 дні нічого кращого не буде, то лишусь на ньому.

2) Запустити свій сайт. Формально сайт-блог запущений. Пости можна публікувати через спеціально інтегровану адмінку, є весь потрібний функціонал включно з крутою адаптивністю під мобільні пристрої. Лишилось підібрати домен, який мені сподобається.

3) Завести фейсбук та спробувати додатись в групи по інтересах. Фейсбук завів. Групи по інтересах поки що не дуже, проте додав декілька друзів і почав перекладати пісні українською мовою на одному з сайтів завдяки фейбуку. Вважаю це теж великим кроком. Поки що переклав лише 2, але обіцяю собі виділити цьому час. Бо це дійсно мені сподобалось. Думаю перекладу штук 30-50 і на цьому все. Переклади робив вручну. Навіть здивований, що мій рівень англійської дозволяє такі штуки робити.

4) Спробувати тінде��. Спробував. Навіть виклав туди 5 своїх фото. Але сам концепт тіндера як додатку мені не сподобався. Дуже якось там все «крінжово». Ти ніби на ринку обираєш помідори: сподобався - вправо в кошик, ні - вліво в кошик. Я пам’ятаю як зароджувались мої стосунки з колишньою, і це явно було не через зовнішність. Мені в першу чергу дуже сильно сподобалась її особистість та характер. Тому, напевно, додатки, де зовнішність є домінуючим фактором - не для мене. Бачив ще тг боти з «сліпими» побаченнями без фото, де дозволяється лише спілкуватись певний час і потім зустрітись. Можливо спробую щось таке трохи потім, коли розгребусь остаточно. Бо проблем накидається з кожним днем все більше і через слабку нервову систему я на них критично реагую.

5) Познайомитись з дівчиною (вживу або через тіндер). З дівчиною я не познайомився, бо це буде не чесно по відношенню до неї. Я ще надто «слабкий» і ніхто, крім мене, не має возитись зі мною в такому стані. Я мушу відновитись. Даю собі на це весну + літо. І на серпень-осінь буду дивитись в сторону нових стосунків. Але я познайомився з багатьма новими людьми. І завів нову, цікаву для себе соц. мережу, де стараюсь більше вникати в культурні явища сьогодення. Мені навіть трохи подобається.

6) Вирівняти самооцінку та довіру до людей. З цим прямо біда. І напевно на це доведеться витратити навіть не рік. І напевно не два. З кожним моїм самоаналізом я ще більше всього не розумію. І кожного разу доводжу себе до якихось «глухих» істерик всередині. Ніби щось в голові тріщить від того, що не може поєднати дійсність з уявленням. Дуже важко це все пояснити, проте кожного разу, коли я формулюю якусь думку, вона дуже швидко розбивається через якийсь максимально банальний контраргумент. Це все ознаки дуже слабкої нервової системи та самооцінки. Я читаю деякі книжки про це все, статті і тд. І багато людей з подібного стану не могли вийти самостійно. Їм допомагали колектив або людина, яка показувала кардинально протилежну поведінку, ніж була до того. Це ніби як відкриття зовсім іншої кімнати у світі. Причому іноді настільки іншої, що це може навіть не сподобатись. І загалом, я розумію, що вилізти самостійно з подібної штуки в мене може й не вийти. Але я стараюсь, бо розумію, що знайти «когось» потрібного може бути ще складніше. Зрештою, я все ще сліпо вірю в концепт атомів та того, що моя людина до мене сама прийде тоді, коли я не буду навіть чекати. Як це сталось минулого разу. Проте минулого разу трохи не склалось. Не розумію поки що це було. Чи підготовка до реального щастя чи просто трамплін для особистісного розвитку. Зрештою, це безцінний життєвий урок, який я запам’ятаю.

7) Написати хоча б один псевдоінтелектуальний розбір кліпу+пісні, які я колись хотів робити. (можливо взагалі спробувати це в ютуб-форматі?). Я придумав тему, я придумав «структуру» і я підбираю матеріали. Зараз дуже складно писати щось публіцистичне через нестабільність голови. Я бухаю заспокійливі пачками. А ще роблю роботу, яка теж базується на письмі. тому важко. Ну але. Блог зроблено, тому думаю за тиждень вже буде перший розбір в гуглі. Вважаю це топ кроком.

Отаке. З одного боку наче не так і багато. А з іншого боку це дуже багато, бо я стараюсь займати кожну хвилину свого життя, щоб менше думати. Зараз це деструктивно для мене. От.

З позитивного ще:

1) Зараз слухаю «Курган і Агрєгат». Колись просто сміявся з їхніх пісень. Та й вони самі з них сміялись. Проте чомусь зараз я помічаю певні «сенси» в цьому потоці іронії.

2) Я вчусь будувати свої кордони. Я стараюсь розуміти як зі мною можна поводитись та як не можна. Тобто... поспілкувавшись з багатьма людьми, які мають успішні стосунки протягом багатьох років, я зрозумів, що в мене досить дефолтні потреби в них. І я маю право на це все. Мої минулі стосунки закінчились через відмінність пріоритетів у житті. Це не означає, що хтось поганий, а хтось хороший. Хоч моя колишня і робила дуже багато мені поганих вчинків, я на неї не серджусь і не хочу думати про неї щось погане. Я просто зрозумів, що я маю право мати неприйнятні для мене речі. Моя майбутня сім’я має базуватись не на індивідуальностях, які живуть окремо і увечері пересікаються для невеличкого контакту, моя сім’я повинна базуватись на добровільному бажанні проводити більшість часу поряд один з одним. Це коли додому будуть спішити, а не шукати способи та причини лишитись на довше десь ще. Це коли хочеться піклуватись, проявляти ніжність і отримувати її у відповідь. Це про тісні стосунки, сімейні стосунки. Дефолтну сім’ю, яка позиціонує в суспільстві себе як цілісну одиницю, а не як сукупність двох індивідуальностей, яким нормально і самому. Хочеться, щоб хотілось бути з кимось ще. Бо тоді нащо це все? І для цього я вже достатній. В тому плані що я не найгірший. Я чую, я слухаю та завжди йшов на зустріч. Навіть там, де це іноді змушувало мене робити крок назад у моїх переконаннях. Я був готовий змінюватись. Я розумію свої проблеми, розумію що багато в чому я «тяжкий на підйом», але я не найгірша людина.  І я впевнений, що колись зможу комусь «знадобитись» саме таким, яким я є. З цього випливає і третій пункт...

3) Через оці статті та книжки по психології я зрозумів, що все своє життя я старався купити любов через страх лишитись сам на сам з собою. Навіть не зовсім так. Я боявся бути відкинутим суспільством десь на бік. Мені відкрився не приємний спогад, який я чомусь чи то забув чи то підсвідомо заблокував. Десь в класі 2-3, можливо навіть раніше, я збирав гроші, які давали мені батьки чи бабуся і купував хлопцям з класу сухарики. Я просто віддавав їм цілу пачку, гроші на яку я збирав більше двох-трьох тижнів, щоб вони взяли мене до себе в компанію. Потім вони час від часу «викидали» мене з неї, бо ми ніби «сварились» через якусь дурню. І я знову купував пачку сухариків для «примирення». Наскільки ж це принизливо. Я спілкувався з ними ще до кінця 9-го класу. І завжди сам себе нав’язував до них. Якщо я не підходив до них, то вони до мене першими ніколи б не підійшли. Вони не кликали мене гуляти після школи, не кликали ходити разом в їдальню їсти. Взагалі нічого. Я ніби був п’ятим колесом. Потім я змінив клас (перемішали через напрямки в вищій школі) і знайшов собі нову компанію, яку «купив» собі через те, що я міг з ними набухатись. Весь свій 11 клас та 1 курс я з ними бухав кожного разу. Вони мене кликали випити пива, випити водкі, потусить. Але не кликали просто мене, як мене. Більшість наших зустрічей були пов’язані з алкоголем. Хоча це й було значно краще, ніж оте приниження в дитинстві, я все ж підсвідомо купував любов, бо знав - якщо я проявлю себе та перестану пити (бо алкоголь я не люблю), то мене просто перестануть кликати, а я цього боявся.

Все змінилось лише тоді, коли я свідомо відкинув від себе всі ролі суспільства та впав у іншу крайність. Крайність певних проявів соціопатії - я відкидав будь-які контакти з людьми, замикався в собі та міг нікому не писати\дзвонити тижнями, а то й місяцями. Я просто грав у Лігу Легенд, дивився серіали, захоплювався музикою та книгами. Тоді, як я зараз думаю, в мене був найбільший прояв себе саме такого, яким я є за замовчуванням без будь-яких масок. Я турбувався про себе, я допомагав рандомним дівчатам в гуртожитку або на вулиці (наприклад щось піднести, подати або притримати) і цим закривав свою потребу в проявах безкорисної турботи та піклування.

А потім якось сама на такого «похуїстичного» мене вийшла моя колишня. І я в ній розчинився, оскільки чомусь повірив, що ось воно. Ось мене прийняли саме таким, яким я є і можна перестати грати ролі. І я дійсно їх не грав. Я старався бути одразу таким, яким би був усе своє життя, щоб поставити всі крапки ще на березі. Але, напевно, не побачив цього у відповідь. Ну але це вже не важливо. Важливо лише те, що в результаті я вкінці знову прийшов до того, щоб купувати собі любов. Одразу такого не було, проте тоді, коли я почав відчувати, що мене перестали приймати, що мене можуть лишити через те, що я якийсь не такий, не підходящий, я почав знову купувати собі любов різними проявами. Можливо я помиляюсь, але напевно це велика моя проблема і вона складається з двох частин: з того, що мене ніхто не хоче приймати саме таким - інтровертним, тихим, спокійним та «домашнім» та того, що якщо цього не стається я не можу вибудувати свої кордони, а стараюсь змінити себе, активніше продавати те, що спрацює в моменті, але на довготривалу перспективу все одно призведе до одного.

Звучить дуже складно, але я й сам ще поки дуже далекий від якоїсь істини. Єдине що я зрозумів, так це те, що на початку стосунків моя позиція та самооцінка була дуже чіткою, а з часом, з кожним конфліктом та сваркою вона стухала і стухала аж поки не перетворилась на «купівлю» любові. І це є не дуже ок, бо потім почались якісь бартерні стосунки, що за замовчуванням проблема.

Я тепер розумію, що важливо мати дуже чіткі переконання в тому, що для тебе є важливо. Тобто є певні «постулати», які не можна змінити. І є більш гнучкі параметри, які можна вирішувати за допомогою компромісів. І от мій головний постулат полягає в тому, що для мене сім'я це не про індивідуальності, які живуть окремо і сходяться увечері. Для мене це про індивідуальності, які хочуть жити лише разом, але час від часу вимушені виходити в соціум і робити певні справи. Але після того, як ці справи закінчились вони біжать додому як найшвидше, щоб бути «вдома». Не обирають між партнером і зустрічами з іншими людьми інших людей, вони завжди вибирають «дім». Ко��ного дня. Кожної години. Бо це є найважливіша цінність - знайти та триматись за свою людину, бо тобі настільки добре, що більше нічого не потрібно.

Отак якось.

На квітень цілей не ставлю. Цей місяць хочу пожити в «потоці». Куди мене поведе, туди і піду. Цілі знову поставлю на травень. І обов’язково їх виконаю.

До зустрічей, майбутній я, який буде це читати.

[bez-nichoho]

Про ніщо (37)

Місто монотонним шумом пропихається крізь відчинену квати��ку. Як комашня, летить на світло жарівки. Каже: ось тобі кінець серпня, ось тобі шум початку осені. А я озираюсь і бачу лише розмиті дати, помилкові цифри у календарі. Все сплуталось, все від початку було не так. Бо яким був цей серпень? Що можна про нього розповісти? Хворів, ходив на роботу, ховав товариша, який загинув на війні, поночі стрімголов спускався сходами, бо прокинувся від звуку вибуху, коли ці виродки вкотре вдарили по моєму місту — тоді щось збили, але одна з ракет вдарила ледь не в сусідній двір, зоставивши по собі велику вирву, багато їздив — то в гори, то в Київ, але так і не потрапив додому; було багато годин сумноти і самоти, були виступи — власні і чиїсь, було вино з льодом на балконі, було мало відпочинку і багато роботи, були розмови — геть різні: сумні, короткі, небажані, веселі, грайливі, безсенсові, розмови про зміни, про звільнення, про нову роботу, про смерть, про літературу, про сон, про страх, про багато іншого; були якісь наїдки, якісь напої, були короткі спекотні дні й короткі спекотні ночі. Було трохи людей. Було трохи дощів. А більше й не згадаєш. Тому коли хтось спитає, яким був серпень, то я найвірогідніше промовчу. Або розкажу про містошум, який щовечора пропихається у відчинену кватирку і в справжності якого я, на відміну від усього іншого й самого себе, зовсім не сумніваюсь.

[hirkyy]

can you PLEASE recommend more music to listen to PLEASE PLEASE PLEASE your music taste is immaculate

hai, depends on what you like, for modern postpunk i recommend ukrainian band улица восток, its one of my favorites in the genre. obviously polish band siekera and if you like that one you'll like wieże fabryk too. i recently found a ukrainian band called октавіан серпень that i like, its a bit more alt rock with some psychedelic rock influence. i will also always strongly recommend everyone listens to morwan, he blends a lot of postpunk and folk sounds and instruments, its very powerful emotional stuff too. i also recommend moldovan band alternosfera, i associate specifically their song "ne uneste, ne desparte" with winter, blizzards and snow a lot, ive been listening to it lately.