#руйнація

[not4yourmind]

Lineage II, Placebo та Руйнація

Вчора було перше червня. Рівно 5 років, як ми почали зустрічатись. Іронічно те, що до цього святкування дат мене привчили вже в стосунках. Я не вкладав в дні чого серйозного, але оскільки це було потрібно, то почав. Спочатку святкували місяць, потім два, потім півроку, а потім лише річниці. І ще більш іронічно, що останню нашу річницю святкував я сам. Вона забула. І не згадала би. Я не образився, хоч і довго готувався, обирав подарунок. Все ж в неї завжди були проблеми з числами. Це вона так пояснила. Але напевно це була брехня. Дата їй була важливою завжди. Попередні роки вона рахувала дні до неї. А тоді просто почала забувати, бо це стало не так потрібно. Зрештою. Вчора було перше число і я святкую його тепер сам. З вдячністю за цей «досвід», проте без думки, що хочу все повернути. Ще й співпало так, що прийшла моя «Руйнація». Я робив передзамовлення ще в квітні. Вже червень. Страшно те, як швидко йде час. В мене ніби не було цієї весни. «Руйнація» це книга про лор одного з моїх улюблених персонажів Ліги Легенд - Вієго. В нього дуже сумна історія. Вона мені одразу почала імпонувати. Але кінець в неї не дуже. Багато хто знайде в ній жахливу історію жорстокого тирана. Але, як і в «Портреті Доріана Грея» я вбачаю в ній свою мораль і свої принципи для побудови життя. Останнім часом дуже багато слухаю гурт Placebo. Він прям грає на фоні. Пісні вже здаються рідними, хоча я й слухав його раніше. Все більше і більше музики знову з’являється в моєму житті. Це добрий знак. Напевно. Сеанси з терапевткою проходять добре. Результати мене дещо дивують, проте напевно це та гірка правда, яку я сам собі боявся сказати. З часом рожеві окуляри все більше і більше розсипаються. І з одного боку я радий, що так. З іншого боку все ще не знаю, що робити. Життя наче налагоджується, але я не можу знайти вектор та ціль. Радує, що я зараз не сам. Є багато хороших людей, які мені допомагають. Це приємно відчувати, що ти не сам. Увечері завжди є з ким поговорити. І я стараюсь цінувати кожного і кожну поряд зі мною. По цілях на травень я виконав майже все. Тож я дійсно задоволений собою. Він пройшов продуктивно. Вирішено питання з переїздом, знайдено нове місце проживання. Лишилось продати деякі речі, які мені не будуть потрібні та почати збирати речі. Можливо підправити деякі візуальні моменти по квартирі. Терапевтка вважає, що мені не зайвим було б звернутись до психіатра, бо є всі ознаки депресії. Але я боюсь. Я почитав, що там потрібно ставати на облік, регулярно проходити обстеження та приймати ліки. Можливо навіть все життя. Стрьомно це все. Ще вона порадила знаходити певні опори. Заняття, в яких відчувається спокій і хоча б нейтральний настрій. Це можуть бути речі, які «тримали» мене в дитинстві або в періоди, коли ніби як було добре. Тому я почав активно слухати музику. Купив підписки в Youtube Music та у вільний час займаюсь плейлистами. А ще пробую читати книги, які мені подобаються. На черзі «Місто» Підмогильного. Одним з таких стовпів стала Lineage II. Після роботи в мене сеанс медитації. Я завантажив пустий сервер, запустив його в себе на комп’ютері і проходжу квести, які проходив у п’ятому класі. Відвідую локації, досліджую заново світ. Без «гонки» до якої я звик. Я заходжу на годину - дві. Пройти якийсь цікавий квест, дослідити лор, згадати емоції та відчуття. І це дійсно працює. Все стає наче як більш спокійно. Це варіант відпочинку, коли мої думки сфокусовані на тому, що вже колись приносило добре. На емоціях. На позитивних емоціях, які я отримував сам, а не з людьми. І це приємно. Все ж ця гра дуже сильно допомогла мені тоді, в школі. І допомагає зараз. Ще раз в серйоз задумуюсь про татуювання.

Зрештою, все налагоджується. Я вже не думаю про ситуацію так часто. Єдиною проблемою лишається майбутня ціль життя. Але враховуючи ситуацію в країні та потребу протягом певного часу вирішити питання з мобілізацією, можливо, ця проблема теж вирішиться сама собою. Я вже підіймав це питання. Навіть дивився вакансії в деяких підрозділах. Підсвідомо готуюсь. Ще треба посилити підготовку фізичну. Щоб ця штука не застала в «расплох». Є підсвідоме відчуття, що мене це не омине. І це буде мій шлях. Не знаю ще в якій інтерпретації, але можливо? Цілі на червень не ставлю, бо вони наче як і самі відомі, а наче й не знаю що хочу. В мене все добре. Точніше нормально.

[aquamarine-oceanfront]

On the title of Murder Drones episode 7 (spoilers & speculation)

DISCLAIMER: Obviously this is going to contain spoilers for the upcoming seventh episode of Murder Drones. It also has a lot of speculation based on other languages' names for the episode - I'm not knowledgeable about most of them, so I used a combination of automated tools and online resources (like Wiktionary) to figure out what they mean. Therefore, please take most everything here with a grain of salt!

Late at night, on a whim, I decided to check the Murder Drones Fandom wiki (using BreezeWiki, of course) to see if they had anything about the new episode that I didn't already know. Turns out they did - it's a bit decentralized, but the wiki lists several translations used for the show's various foreign dubs. (In case you didn't know, YouTube lets you provide translations for video titles and descriptions which will automatically show up for people in the relevant regions.)

I bring this up because it led to me realizing something about the English title: it might have a double meaning.

If you've seen any of the teasers Glitch has posted, it's hardly a secret that the episode ("Mass Destruction") at least partially takes place in a church, with a crucifix also playing a role to some capacity. Despite knowing this, somehow I hadn't thought about the possibility that the first word in the title could allude to Catholic (and other Christian denominations') masses.

The specific title that led me to this conclusion was the Japanese one: 大波乱のミサ, which very roughly means something like "Deeply Turbulent Mass." The key here is that ミサ, as far as I can tell, very specifically refers to Catholic mass. (Side note: I can't confirm that most of these titles are, in fact, the ones used in their respective regions. However, I do have some evidence supporting the Japanese name cited above: specifically, this tweet from a Japanese fan linking to episode 7, including the video's title.)

With that in mind, I did a bit of digging to see how the other languages handled the name. As it turns out, they all fall into one of three groups:

Translating the title literally, as "mass[ive] destruction:" French ("Destruction Massive"), Brazilian Portuguese ("Destruição em Massa"), and Ukrainian ("Масова Руйнація")

Translating the title as "Divine Destruction/Devastation:" Hungarian ("Isteni Pusztítás") and Turkish ("İlahi Yıkım")

Using a different apocalyptic phrase: German ("Die Endzeit," meaning "The End Times"), Russian ("Судный День," meaning "Judgment Day"), and Thai ("โบสถ์สู่ธุลี," roughly meaning "[From] Church to Dust")

(Judging from various tweets I've seen, there is no official Spanish title for the episode just yet - it uses the English one as a default.)

I'd seem some theories pondering whether certain parts of the series had religious symbolism, and I must say that this might lend them more credence.

[stopthehumanagain]

Поглянувши на вхідні двері помічає отвір для ключа. Розлад композиції. Можлива руйнація плану.

[gurzuff-blog]

русский мир прийшов в Авдієвку.це геноцид українців і руйнація України.навіщо вони це роблять?у них є голова, розум?*АВДІЇВКА - МІСТО РУЇН ТА БАЗА ДА ВІНЧ. ЛЮТИЙ 2024 https://www.youtube.com/watch?v=sOh492RvNRE

[demiurgeua]

Президент України профінансує відбудову зруйнованої рашистами штаб-квартири Головнокомандувача УПА

01 січня 2024 року внаслідок падіння уламків безпілотника рашистів відбулась руйнація та займання будівлі музею Головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. П’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко повідомив, що його фонд профінансує відбудову цього музею, оскільки колишня штаб-квартира Головнокомандувача УПА – «це місце, де приймалися…

[ridne-info]

Як можна здобути користь для України від руйнування Каховського водосховища

Без водосховища відкриваються можливості для відновлення промислового рибальства та створення нових перспектив для розвитку громад. Руйнація Каховської ГЕС може сприяти відновленню природності річок в Україні та поверненню лосося та осетра в плавні Дніпра. Таку думку висловив гідробіолог Юрій Квач. "Нова екосистема може дати шанс відновити популяції в плавнях Дніпра червонокнижної риби — осетрових та чорноморського лосося, які після створення ГЕС залишилися переважно в Дунаї. Ця гребля, ця перешкода не дозволяла їм заходити та підійматися вище для нересту, що призвело до того, що багато видів риб стали рідкісними", — пояснив експерт. Крім того, під Каховським водосховищем зберігалися пам'ятки козацької історії. Повернення цих пам'яток може надати поштовх розвитку місцевим громадам. "Ми маємо переходити до концепції сталого розвитку суспільства, коли економіка кожної окремої громади розглядається в комплексі: використання природних ресурсів, історичної спадщини, розвиток промисловості, сільського господарства, туризму. Наразі з-під води постали руїни 500–річних церков, Запорізької Січі, старі кладовища. Є шанс відновити унікальний Великий Луг. Саме розвиток туристичної сфери у комплексі зі збереженням природи та раціональним веденням сільського господарства має стати запорукою майбутнього економічного розвитку даного регіону й України в цілому", — повідомив Юрій Квач. Місцевість на місці колишнього водосховища поступово висихає, а на його дні з’являються старі русла річки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ♦ Зберігайте заряд телефону ♦ Дуже сумно: порожня Кирилівка 2023 (ВІДЕО) ♦ У Запоріжжі повним ходом йде реконструкція дому, котрий постраждав від агресії рф (ВІДЕО) ♦ Вплив слів та фраз на нашу емоційну складову та мислення • Ми у Twitter, Facebook та Telegram. Приєднуйся до наших спільнот!  Read the full article

[homebody-lu]

В кінці січня закінчився термін дії мого домену та платформи, де знаходився сайт. Спеціально на нього не заходила від літа, аби втрата не відчувалась сильно. Думала над іншими варіантами, та, зрештою, для чого мені сайт Зареєструвалась на goodreads і перенесла з livelib все своє прочитане. Тепер в моїй інтернет-рутині немає нічого російського. Всі прив’язки залишились в 2022. А скоро рік, чи, доречніше буде сказати, роковини. І я знову, як і минулого року, планую бути далеко. Тільки тепер з розумінням, шо якщо буде наступ з білорусії, то це не стане неочікуваним. В такому випадку будемо йти пішки або автостопити. Власне, я впевнена, що навіть якшо буде відбуватись лютий пиздець, то паніки не повториться. Кожен залишиться на своєму місці виконувати свою роботу.

Хапаю стани відчаю, коли розумію, що навіть якби мені судилось з кимось створити сім’ю, то він вже мертвий. Я дивлюсь, що відбувається в місті з повістками, як всі масово відправляються на фронт і більше не повертаються. Мої мізерні шанси забути про самотність перетворились в неможливі. Загалом, кумедно навіть так, що навіть коли війна, а значить суцільна руйнація, то ��собисті проблеми залишаються тими ж самими. Примітивними і очевидними.

Минулий рік забрав дещо більше: бажання себе реалізовувати. Бо якщо забрати все надумане і натхненне, то залишиться тільки втома. Неспроможність розвиватись ні в дизайні, ні в фотографії. Бо я вже просто не знаю. Можливо, того, що в мене є зараз, достатньо. Це мій фундамент. А взагалі, я занадто багато думаю і занадто мало роблю. Оце основна проблема. Прибрати б внутрішній голос, що зітканий з сумнівів і страхів. Але тоді не залишиться нічого, бо я не бачу більше сенсу за щось хапатись і старатись.

[unhonestlymirror]

"Маріуполь, якого немає, на фотографіях фотохудожника, якого не стало. Вічна пам’ять, Vic Dedoff. ©

Сьогодні всюди будуть інші фото. Але у пам’яті нехай це місто лишається живим. Страшно, коли руйнація стає способом життя нації."

.

Mariupol, which no longer exists, in the photos of the photographer, who no longer exists. Eternal memory, Vic Dedoff. ©

Today there will be other photos everywhere. But let this city stay alive in our memory. It's scary when destruction becomes a way of life for a nation.

[thesolyanka]

Ображені у сучасному світі

Ображені - головна рушійна сила глобальних деструктивних процесів, з якими людство стикається у XXI сторіччі. Можна навіть стверджувати, що саме ображені, є головною проблемою поточного століття.

Ображеним може стати будь-хто. Ображеним можна стати незалежно від статі, віку, сексуальної орієнтації та етнічної приналежності. Культура ображених остаточно сформувалась та набрала критичної маси, аби наче локомотив увйти у наступне десятиліття, задаючи тон епохи.

Звідки взялись ображені?  

В очевидь вони були завжди. Вони ображались, що в когось тіло більш спортивне, ніж в них. Вони ображались, що у когось більше грошей, або кращі оцінки у школі. Ображені були на те, що в тебе дорожчі мобільний телефон та ганчірки.

Вони ображались, що ти можешь підтягнутись на турнику більше ніж нуль разів, а ще вони ображались, що в тебе був поцілунок “по-дорослому” раніше за них. Ображені були ображеними завжди, навіть тоді, коли на них навіть не звертали уваги - вони були цим ображені.

Й нарешті, у XXI сторіччі, на тлі глобалізації, ображені отримали шанс помститись. А��же, здебільшого, ображені ображаються, через власні комплекси відносно себе. Вони екстраполюють відразу до самих себе на світ навколо, тим самим, вони переходять від ненависті до самих себе до ненависті до всьго світу - руйнація самих себе перетворюється на руйнацію світу навколо. Ображені не можуть діяти відкрито, тому вони створюють безліч “ізмів”, через які вони гуртуються, та заявляють про себе. Їх мета переконати інших, що вони мають стидатись самих себе, через свою сутність. Таким чином, ображені хочуть перенести своє презирство до самих себе на інші групи людей, котрі не страждають на “образи”. Але ображеним замало цього - вони мріють знищити будь-які межі, правила й фундаменти задля того, аби компенсувати власні комплекси. 

Ображені - це можливо найбільша проблема першої половини XXI сторіччя, адже їм насправді плювати на інших. Ображені створюють власний простір, за рахунок “неображених”, вичавлюючи їх зі світу.

Але ображеним завжди може стати будь-хто...

[upyrica]

[Eng/Ukr] Such is the message of this New Moon: the destruction of the old is in itself a new beginning. Look at what you carry, what is too much, and what is, in fact, an unpleasant sourvenir from the past, seving only to upset you and hold you back. Look at where your comfort is a matter of getting used to an old wound. Your life - your future, - is a matter of a careful creation that starts now, and it is time to leave the “tomorrows” behind. . . . Таке повідомлення цього нового місяця: руйнація старого є сама по собі новим початком. Придивіться до того, що ви тримаєте при собі, що вже є занадто важким, а що - насправді неприємний сувенір із минулого, єдина ціль якого полягає у псуванні настрою та блокуванню ходу життя. Зверніть увагу, де ваш комфорт - результат звички. Ваше життя - ваше майбутнє, - справа старанного створення, що починається зараз, а “завтраки” пора залишити у минулому. 🌹 Morgan-Greer Tarot #tarot #divination https://www.instagram.com/p/BtgX1xpnZDv/?utm_source=ig_tumblr_share&igshid=o2meroks9qma

[kiramilko]

2022/ 24 березня ― День 29

Отже, рівно місяць тому, 24 лютого, Російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Я навіть не знаю, які висновки можна зробити. Це тотальна руйнація.

Люди, міста, освіта, культура, продукти, робота, друзі, фільми, подорожі…сюди можна підставити будь-яке інше слово, яке раніше було звичним.

Відкрила новини, переглянула статус евакуації, стан Маріуполя, Охтирки, Ірпеня…і почало нудити.

Голова розколюється.

Татові передали з роботи, що розбомбили їхній рибний завод.

Піздєц…

Під вечір ще селяни підпалили траву на горі між хутором і наступним містечком. Все дійшло до пожежі.

Просто уявити цю сцену! Селяни засипають піском полум'я, бігають туди-сюди за баклажками з водою. У цей момент виє сирена і чути, як здригається земля.

Ось вона грецька драма (хоч би не трагедія) в українських реаліях.

[not4yourmind]

Офіційний старт classic-gve 19 квітня.

Раніше я захопл��вався цією грою. Чекав кожного сезону. Хотів тестувати щось, продумував план на сезон і все таке. А зараз? А зараз я навіть не помітив, як пройшов міжсезонний період. Якби не сповіщення на пошту, я б і не знав, що цей період вже пройшов. 2 місяці повної фрустрації, яка з перемінним успіхом підживлювалась певними подіями як в позитивну, так і в негативну сторону. 17 днів до початку, а я не виявив жодного бажання. 0 зацікавлення, 0 емоцій, 0 бажання. Навіть на форум не заходив. Навіть клієнту гри не стоїть на компі. І це ��же страшно. Це сповіщення мокнуло мене в темряву того, чим я зараз живу. В мене немає чогось позитивного в житті. Все ніби йде на "автоматі". Це вже навіть не ниття якесь, це просто... навіть не можу підібрати слів. Вчора я знову відвідав психолога. Вже іншого. З нею теж було непогано. Але якось... Вони всі говорять одне й теж. Я це прекрасно розумію раціональною частиною себе, проте не можу усвідомити та прийняти чи що. Але ця напевно працює з іншою методикою чи що. Були якісь вправи. І на одній я знову ледь-ледь стримував сльози. Можливо схожу ще раз. Побачимо, що вийде. Зараз взагалі стан якогось душевного пригнічення. Під кінець березня було все так натхненно, а останні 5 днів прямо хочеться битись головою об стіну. Дуже чутливий сон. І взагалі це навіть сном назвати не можна. Ніби просто тіло та м'язи відпочивають, але не мозок.Сьогодні прокинувся від того, що дзижчить зарядка в розетці, бо телефон зарядився. І я прокинувся від цього звуку, ледь ледь помітного звуку, о 6 ранку. І потім так і не зміг заснути. Візьму направлення до невролога, можливо щось припише. Якісь ліки чи ще щось. Я зараз дуже вразливий якийсь і мені це не подобається. Але я не знаю, що з цим робити. Всі поради від людей виконую. Займаюсь спортом. Часто гуляю. Відволікаюсь книгами, фільмами. Пробую нове. Навіть з людьми спілкуюсь. Але стан цей не проходить. Я вже не знаю, що ще зробити) Вчора допомагав дещо зробити фізичне. І не помітив як вдарив пальця. Палець посинів, кров залила долоню і почала лишатись на речах, які я вантажив. І лише тоді оточуючі помітили, що в мене рана. А я тупо не бачив цього фізично. Я не пам'ятаю як вдарився, не помічав крові, не помічав болю. Це стрьомно, бо раніше я кожну ранку свою моніторив. І от зараз я навіть друкувати тим пальцем не можу, а вчора тупо не помітив. В мене якісь неврози, які я навіть не помічаю, про них кажуть оточуючі. Починає тіпати просто так, починають труситись руки дуже сильно, починає кидати в піт. Ну й сльози. Я напевно за цей березень плакав більше, ніж за все своє свідоме життя. Без перебільшень. Думаю тут очевидно треба до невролога. Тому він наступний крок. На рахунок старту подумаю. Зрештою це не поганий спосіб заробити був, останнім часом. Хоч і сенсу в заробітку я зараз мало бачу. Раніше я був дуже мотивований. Ми з колишньою разом оплачували житло, оплачували різні цікаві покупки, оплачували її навчання. І це задавало певний темп в житті. А зараз? А зараз на тому місці просто пустота. Я її спробував заткнути книгою новою. Зробив передзамовлення на "Руйнація" від авторів Ліги Легенд. Це історія про мого найулюбленішого персонажа. Ще й в такому красивому виданні. Але цього не достатньо. Загалом стан свій можу описати так, що я десь дуже дуже глибоко в душі хочу жити. Реально хочу. Я хочу далі працювати, мені це раніше подобалось. Я хочу цікавитись музикою, як раніше. Я хочу вести якийсь свій блог про це. Перекладати ці всі пісні. Робити щось цікаве. Як раніше. І я навіть заставляю себе це робити. Тобто я реально не сиджу. Я ходжу на турніки, я гуляю по 8-15к кроків щодня змушуючи себе це робити, бо це має допомогти. Але нічого не допомагає. Вже пройшло так багато часу. І нуль ефекту. Ну але нічого. Можливо проблема в тому, що я погано сплю. І треба сходити до невролога, він щось випише для сну. Якусь ромашку чи щось подібне. Посплю і все пройде. Все пройде.

[we-politica-ua-news-love]

Замість 400 млн доходів на рік – величезні борги: хто умисно доводить до банкрутства державні агропідприємства

Багатомільйонні борги, кримінальне провадження та руйнація – до такого стану велике аграрне підприємство роками доводили його ж керівники, які часто змінювалися і не були зацікавлені в стратегічному розвитку, а також в наповнені державного бюджету. Хто і як наживався на державному підприємстві – дивіться в ексклюзивному розслідуванні Христини Кришихи.

Державні підприємства «Центр сертифікації та…

[demiurgeua]

У Києві реконструювали резервуар для зберігання 5 тисяч кубометрів питної води

У Києві реконструювали резервуар для зберігання 5 тисяч кубометрів питної води

У Києві цього року завершили реконструкцію резервуару чистої води. У резервуарі зберігають 5 тисяч кубометрів очищеної води для подачі у водопровідну мережу.

Резервуар збудований 62 роки тому і давно потребував ремонту. Останній раз капремонт тут проводився майже 20 років тому. Реконструкція потрібна була з багатьох причин: руйнація конструкцій та обладнання під дією хлору, зношеність огороджень…

[howcanyoubefreewhenyouhavea-blog]

Залишився місяць до закінчення навчання. Сесія, практичні, лабораторні, модульні.....

Це так виснажує морально. Коли в тебе починається етап "дорослого" життя. Ти приїхала на навчання в інше місто, яке тебе вабить красою, простотою. Ти на мить відчуваєш себе птахом, який нарешті вирвався з клітки, але з кожним днем для тебе будуються різні перешкоди, які ти повинен подолати.

З'являється безліч нових людей, які кожен по своєму особливий. Ти дізнаєшся багато нової інформації, все для тебе нов��, незнайоме. З кожним днем ти намагаєшся все зрозуміти, але не завжди це вдається. Щось тебе тримає.... Все життя тебе щось тримає і не може відпустити. Хтось розуміє що його тримає, відпускає все і ти вільний. Щось я зовсім не про те говорю, що хотіла.

Отже навчання, люди, лябофь, і усяка хрінь. Перше мене турбує навчання. Важко адаптуватися в новому місці, коли ти завжди була одна, а тут безліч людей з якими тільки те і робимо що говоримо годинами. Різні вечірки на яких ти ніколи не була, тому що ти сіра миша, яка боїться зробити перший крок, боїться зробити щось не так, боїться всього..

Звісно хочеться пізнати все, коли за тобою немає нагляду. Ти робиш все що тільки забажаєш. Отже навчання трішки пішло в сторону, хоча перед навчанням обіцяла, що буду вчитися вчитися і ще раз вчитися.. хаа... Ну да... Так і зробила. Звісно ж запустила навчання, як волосся, чим довге тим гірше розчисувати. От і порівняння. Важко поєднувати навчання і людину яка тобі подобається, але ти з ним ніколи не будеш разом, звісно на те є певні причини. Чуєш його щоразу і серце просто стискається. Коли тобі сумно, просто виснажена, але побачивши його ти не можеш йому не посміхнутися. Ось так.. Часом приходять незнайомі тобі відчуття, коли ти безмежно жадаєш людину, з якою не можеш бути.

І взагалі проблема в тобі. Ти то весела, то сумна. Хочеш всього, а дій жодних не робиш. І все життя тільки те і робиш, що жалієшся. СЛАБАК... Борися, рвися всім, щоб досягти бажаного. В мене наступила хвиля знемоги і боротьби одночасно, яке поступово хоче тебе розірвати на мікроскопічні шматки. Але це відбувається поступово. Руйнація тебе....

Просто істерика, виверження, прірва....

[openforest]

Лісівники вийшли на мітинги по всій країні Бродівські лісівники протестували проти Кабмінівської стратегії реформування галузі (ТРК “Броди”) Лісівничий протест_Тернопіль Руйнація потужних підприємств. Сумські лісівники вийшли на мітинг проти реформи галузі. Протест лісівників Мітинг проти реформи лісової галузі Мітинг лісівників Позачергова сесія November 29, 2017 at 10:03PM via Український лісовий портал