#поновлення на роботі

[supremecourtua]

Большая палата указала, что имущественные требования к должнику находящимся в процедуре банкротства, начатой после 19.02.2013 года рассматриваются судом в котором открыта процедура банкротства. Однако, что касается неимущественных требований, например восстановления на работе, то судя из постановления, такой спор будет рассматриваться в гражданском суде.

[vasilhrushadvokat]

Які зміни чекають на прокуратуру – адвокат Василь Хрущ

Найближчі два місяці українські прокурори, як мовиться, на собі відчують «тиск реформ». Проте чи призведе цей процес до якісних змін? Свою думку з цього приводу висловив адвокат Василь Іванович Хрущ, який декілька років віддав роботі на посаді прокурора.

З першого березня та приблизно до кінця травня триватиме другий етап переатестації прокурорів. Цього разу черга за працівниками обласних прокуратур, яких у оновленому Офісі Генерального прокурора нарахували приблизно 3000. Після них черга дійде і до місцевих прокурорів, яких найбільше – 5000.

Якщо вірити статистиці, яку озвучили у Офісі генпрокурора, не пройшли переатестацію приблизно 55,5% працівників. А коли оперувати більш точними цифрами, то головний орган системи прокуратури втратив 729 прокурорів.

Якщо вже у Офісі генерального прокурора виявилося стільки некомпетентних, на думку комісії, людей, то яку ж ситуацію ми матимемо після переатестації в регіонах? Явно не кращу, але цифри будуть ще більш суттєві. Припустимо, що і у обласних прокуратурах провалять тести приблизно стільки ж людей. Тоді, вже з літа ці органи втратять приблизно 1 600 працівників. А на місцях можуть позбутися роботи понад 2 700 людей.

Генпрокурор Руслан Рябошапка заспокоює, кадрових проблем не буде. Штат прокурорів планують суттєво скоротити. Заповнити вакантні місця, які залишаться після переатестації і скорочень, мовляв, також не складно. Зайняти місця звільнених працівників у його офісі вже виявили бажання 1600 кандидатів. Щоправда, заробітна плата у головному офісі та на місцях дещо різниться. Тому чи буде стільки ж охочих стати прокурорами у невеликих містах – поки питання. Цілком ймовірно, що вже з літа, після другого етапу переатестації, прокуратуру чекає кадровий голод.

Безперечно, органи прокуратури давно потребують своєрідного «очищення». Це питання вже опинялося у сфері інтересів попередників Руслана Рябошапки: Віталя Яреми, Віктора Шокі��а та Юрія Луценка. Та після їх «реформ» ситуація навіть погіршилася. Зокрема, Віктор Шокін намагався провести реформу «знизу». Почав з масових скорочень та набору молодих спеціалістів до регіональних прокуратур. Але це дало несподіваний результат. Якщо раніше прокурори, зокрема на місцях, мали вплив на представників влади через функцію загального нагляду, і тому їх підозрювали у перевищенні службових повноважень. То після 2014-го представників прокуратури почали регулярно ловити і на дрібних хабарях. Мало не щомісяця працівники СБУ та ДБР звітують про затриманих прокурорів різного рівня. Погляньмо лише на повідомлення за останні півроку: «отримуючи 3500 доларів незаконної вигоди «попався» співробітник харківської прокуратури»; «2000 доларів за закриття кримінальних проваджень намагався отримати начальник відділу однієї з місцевих прокуратур у Кіровоградській області»; «10000 гривень вимагав прокурор від чиновника у Смілі»; «двоє прокурорів вимагали 5000 доларів за зміну обвинувачення від підозрюваного у Хоролі». Це – далеко не повний список. Та й, думаю, не варто пояснювати, що в поле зору правоохоронців потрапляють не усі, хто мав би. Ситуація кричуща для будь-якої цивілізованої країни. Правоохоронний орган – дискредитований. Тому, затягувати з реформами не можна.

Зрозуміло, що ідеального моменту для реформування – не буде ніколи. Прокуратура охоплює приблизно 15 тисяч працівників. Один прокурор може вести кілька сотень проваджень на рік. У столиці навантаження на кожного прокурора – до 600 проваджень. Роботу прокуратури не можливо призупинити, щоб провести кадрові зміни. Якщо ж частину прокурорів звільнять в рамках реформи, їх провадження ляжуть на плечі колег і ця цифра буде рости у геометричній прогресії. Чи відобразиться це на якості ведення справ? Не маю сумнівів. Більше того, прокурорам, що залишаться у системі, як мінімум, необхідний час, щоб ознайомитися з матеріалами нових справ. Це призведе до того, що провадження, яким «не пощастило» опинитися під процесуальним керівництвом звільнених прокурорів, суттєво загальмують у судах. А це – тисячі справ.

Якщо ж припустити, що все не так критично, і частину вакантних місць все ж займуть «нові обличчя», то ситуація також не надто оптимістична. По-перше, справді кваліфіковані працівники навряд чи захочуть працювати з таким шаленим навантаженням за ту зарплатню, яку пропонують на місцях. По-друге, новий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» закріплює норму за якою дозволено брати на роботу до органів прокуратури, зокрема, і до центрального апарату, людей, що мають лише вищу юридичну освіту, але не мають досвіду роботи у прокуратурі. На перший погляд це справді крок до очищення системи. Але в свою чергу рівень підготовки такого прокурора залишає бажати кращого. Лише юридична освіта не дає повного розуміння специфіки роботи. Далеко не кожен юрист чи адвокат може підтримати державне обвинувачення. Більше того, він може не розуміти що таке «процесуальне керівництво досудовим розслідуванням» та чим воно відрізняється від «організації досудового розслідування». Тому, прокуратура після реформи втратить кваліфікованих спеціалістів, а загальний професійний рівень цього органу – впаде.

Раніше у законі України «Про прокуратуру» зазначалося, що кандидати на посаду прокурора проходять «протягом одного року спеціальну підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України з метою отримання знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення правил прокурорської етики». На мою думку, навіть цього було замало. Підготувати прокурора за рік – неможливо. З досвіду, навіть при блискучих особистих здібностях людини, щоб стати хорошим прокурором їй необхідно близько трьох років. Та автори реформи думають інакше. За новим законопроектом дію статті про спеціальну підготовку вирішили призупинити до 1 вересня 2021-го року. Можливо, через те, що зазначений Тренінговий центр – Національна академія прокуратури України, не зможе прийняти на навчання одночасно таку велику кількість нових прокурорів. Водночас, процесуальне керівництво справами потрібно комусь передати. Тому, щоб не паралізувати роботу прокуратури взагалі, і вирішили: хай хоч як-небуть, але справи йдуть. Щоправда, як вони все-таки йтимуть і чи зможуть нові прокурори швидко навчитися «у процесі»? Адвокат Василь Хрущ має великі сумніви в цьому.

Як правило, після хвилі звільнень з державних структур далі йде хвиля судових позовів про незаконність таких рішень, а потім поновлення на посаді та компенсації. Щось схоже очікують і цього разу. Адже ряд прокурорів, що не пройшли переатестацію, вже звернулися до судів. Рішення поки прийняте лише стосовно заступника прокурора Донецької області Олександра Лівочки. Щоправда, Офіс Генерального прокурора ще матиме 30 днів на апеляційне оскарження. Але варто розуміти, що Лівочко хоч перший, але не останній у цьому списку можливих поновлень. Навіть якщо прокуратура виграватиме ці справи, судова тяганина додасть зайвої роботи і так не належно укомплектованій структурі.

Ще одну хвилю позовів на поновлення у прокуратурі можна чекати після рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що український закон «Про люстрацію» порушив права чиновників. Українська сторона намагалася це оскаржити. Але Велика палата ЄСПЛ не задовольнила наш запит, тому цього тижня рішення набуло чинності.

Ймовірно, для працівників колишньої ГПУ поновитися буде складніше, ніж раніше. Адже тепер цей орган носить нову назву – Офіс Генерального прокурора. А в рамках реформи всі працівники попереднього органу до проходження переатестації були виведені за штат. Тим не менш, спроби все одно будуть і прокуратура повинна на них реагувати.

«Поки єдиний наслідок реформування прокуратури з 2014-го по 2019-й роки – це відсутність результатів розслідування у справах Майдану і резонансних кримінальних проваджень у сфері корупції та казнокрадства. Ми так і не отримали жодного вагомого рішення у справах цієї категорії. Результати, які нині Офіс Генерального прокурора публікує, як значні досягнення, стосуються порушень кримінальних проваджень не великої суспільної ваги. Найбільшого розголошення у ЗМІ набувають лише окремі слідчі дії, наприклад проведення обшуків, однак після них жодне з проваджень не було передано до суду», – підсумовує адвокат та прокурор Василь Хрущ.

[newsundphotos]

"Поверніть нам бюджетні зарплати і теплі робочі місця!" - вимога працівників ліквідованого ЛОДТК

“Поверніть нам бюджетні зарплати і теплі робочі місця!” – вимога працівників ліквідованого ЛОДТК

Сьогодні група працівників ЛОДТК пікетувала у Львові сесію Львівської облради. Вони вимагали поновлення на роботі та звільнення з посади керівника новоствореного суспільного мовлення Аласанії. Бо той, мовляв, руйнує місцеві телебачення та радіо, залишаючи без роботи 70 відсотків їх колишніх трудівників.

Із відповідною заявою на сесії навіть дозволили виступити працівниці “ТРК Львів” Оксані Клим.

[yakymenko]

БИТВА ЗА ПОСАДУ. МОЯ СУДОВА ПРАКТИКА

Жовтень 2008 року. Тобто 12 років тому. Мені 43 роки, я заступник голови Дніпропетровської обласної організації політичної партії "Громада".

Всеукраїнську партію "Громада" тоді очолював, і нині очолює, Павло Іванович Лазаренко. Так, це той Лазаренко, якого Кучма (тодішній президент України), Філатов (тодішній журноГлист, а нині міський голова Дніпра-міста), Корбан (активіст жидівської діяспори міста) безпідставно звинуватили в корупції та інших незаконних діяннях і чого досі не доведено українським слідством чи судом, і це той Лазаренко, який справді відсидів 9 років в американській в'язниці, але не за "злочини в Україні", а за спробу відмивання коштів через банки в США. Ну, от саме таку кримінальну справу в США порушено кілька років тому проти олігарха і кремлядської наволочі Ігоря Коломойського (за відмивання в США сотень мільйонів доля́рів, на які Коломойський з Боголюбовим купили в Америці кілька заводів), через що Беня сховався в Україні, бо у будь-якій іншій точці світу його буде заарештовано і доставлено до американського суду. Павло Лазаренко, до речі, псля відбуття покарання нині живе в США з дружиною-українкою та трьома своїми дітьми, народженими вже в Америці. З точки зору українських законів Лазаренко - несудимий і чесна людина. Я не жартую.

Так от, я даю інтерв'ю телеканалові Д1, це, здається, обласний телеканал, що висвітлював події у місті Дніпропетровську (тепер це місто Дніпро, майбутній Січеслав) та у Дніпропетровській області. Матеріял на відео сирий, я просто попросив журналістку скинути його мені на флешку після інтерв'ю. Інтерв'ю даю у своєму партійно-юридичному кабінеті на 8-му поверсі будівлі за адресою: місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 55. За пару років після інтерв'ю цю будівлю, власником якої тоді був українець Павло Лазаренко, рейданули, тобто викрали, Корбан і Філатов. Зрозуміло, що і я позбувся свого партійно-юридичного офісу... Отак жиди потроху забирають в українців їхню власність, перетворюючи на рабів. Те ж саме відбулося і 21 квітня 2019 року, коли жиди поставили керівником над хохло-бидляцькими ґоями (це жидівське визначення українців-нежидів) Зеленського...

Так от, щодо інтерв'ю. Я пояснював максимально просто для глядача суть справи. У телевипуску це інтерв'ю тривало 2-3 хвилини. Сирий же ролик більш інформативний, на 15 хвилин.

Короткий виклад інтерв'ю від першої особи.

У травні 2008 року закінчився контракт, укладений між головним лікарем Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні Олегом Рожком, який був членом партії "Громада".

Контракт укладався між Рожком та Дніпропетровською обласною радою, Рожка було призначено на посаду рішенням сесії обласної ради (це коли у сесійній залі обласні депутати голосують і голосуванням приймають рішення). Тому при закінченні строку контракту (строк був на 5 років) згідно із законодавством орган, що призначав на посаду, мусить: або звільнити працівника через закінчення строку контракту, або продовжити контракт. Це все треба зробити у час дії контракту, навіть не пізно провести сесію і голосування в останній день контракту. Цього зроблено не було. А за законом, що й нині діє, якщо строк трудового договору (контракту) закінчився і власник (тобто той, хто приймає на роботу) не звільнив працівника, то вважається, що працівник надалі працює безстроково, тобто без контракту, без обмеження своє�� роботи і посади будь-яким строком.

Так от, наш партієць, наш головний лікар Обласної офтальмології Олег Рожко не був звільнений Дніпропетровською обласною радою (тобто власником клінічної лікарні) з посади, строк контракту витік і тому Рожко вважав, що далі він працює керівником клінічної лікарні безстроково. Так же говорить закон!

Але Дніпропетровську обласну раду у той час очолював (був головою обласної ради) регіоналівець Юрій Вілкул. Так-так, це та антиукраїнська мерзота, синок якої Саша Вілкул зорганізовував згодом під час Революції гідности у 2013-2014 роках тітушню для нападів і побиття майданівців у тодішньому Дніпропетровську. А сам Вілкул-тато те ж саме робив у Кривому Розі. Обидва ці сепаратисти кликали Русскій міръ в Україну... Настане час, коли я перед шибеницею залюбки виб'ю з-під ніг цих паскуд табуретку...

Так от, тодішній голова обласної ради, член януковицької Партії Регіонів Вілкул-батя видав ��озпорядження про звільнення Олега Рожка з посади головного лікаря клінічної офтальмологічної лікарні у зв'язку із... закінченням контракту! Тобто, звільнення Рожка відбулося незаконно за датою, адже Рожко вже працював за безстроковим договором! Також звільнення Рожка відбулося незаконним органом, тобто не уповноваженою посадовою особою! Бо, як я вже пояснював, звільнити Рожка слід було під час дії контракту, а не значно пізніше його закінчення. Також звільнити Рожка могла тільки обласна рада шляхом голосування на депутатській сесії, а не одноосібним розпорядженням голови обласної ради!

Доповівши все це своєму партійному керівництву, я отримав партійне завдання захистити нашого партійця Олега Рожка.

Я у тісній співпраці з Олегом Рожком почав війну проти регіональної банди, тобто проти Партії Регіонів та її місцевих антиукраїнських паскуд. Співпраця полягала в тому, що я готував усі юридичні документи (заяви, скарги, звернення, позови тощо), а Рожко їх із покірним розумінням підписував.

Позов проти Дніпропетровської обласної ради про поновлення Олега Рожка на посаді головного лікаря Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні подано було до Ленінського районного суду тодішнього Дніпропетровська, тобто за місцем проживання Рожка, як дозволено законодавством. Ленінський район зараз називається Новокодацьким.

Якраз, здолавши першу перешкоду, що постала була саме у Ленінському райсуді, я й запропонував місцевому телеканалу своє інтерв'ю.

Перешкода полягала в тім, що суддя Черненко́ва... відмовилася розглядати позов, залишила підготовлений мною позов Рожка про поновленення на посаді без розгляду, вказавши в судовій ухвалі, що позов треба подавати не до райсуду, а до окружного адміністративного суду. Тобто, суддя вказала мені на мою правову некомпетентність, мовляв, ти не до того суду звернувся.

Тут слід пояснити читачеві, що районні суди розглядають цивільні справи громадян, а адміністративні суди, першою ланкою яких є Дніпропетровський окружний адміністративний суд, розглядають позови проти держави, тобто проти державних органів та проти органів місцевого самоврядування, тобто і позови проти обласної ради.

Так, це правда. Але суддя Черненкова з Ленінського райсуду не врахувала, що справа про поновлення на роботі, посаді є не адміністративною справою, тут не розглядається "державне питання", а є справою цивільною у галузі трудових правовідносин. Отже, тільки районні суди мають розглядати такі справи, незалежно від того, що відповідачем є якийсь державний орган, місцева рада депутатів (обласна, міська, районна) тощо!

Тому я подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської области, який скасував ухвалу Ленінського райсуду і зобов'язав Ленінський райсуд розглянути позов Рожка по суті.

В інтерв'ю я, крім юридичних пояснень, підкреслив також моральний аспект у цій справі. Річ у тім, що замість звільненого Олега Рожка розпорядженням голови обласної ради регіонала Вілкула-старшого було призначено Валерія Сердюка в.о. (виконувачем обов'язків) головного лікаря клінічної офтальмології. Головним лікарем Вілкул не мав права призначати, тільки в.о., бо "остаточно" на посаду призначає тільки обласна рада шляхом голосування депутатами на сесії.

І от виходить, що головлікар-від-регіоналів Сердюк перебуває у непевному становищі: він тільки у статусі в.о. та ще й Олег Рожко подав апеляційну скаргу, досить таку грамотну (ну, Якименко ж писав! ги), зламавши регіоналівські шури-мури в Ленінському райсуді.

І от напередодні розгляду апеляційної скарги до Рожка увечері зателефонував Сердюк. Мовляв, за моєю, Сердюка, заявою обласне КРУ (контрольно-ревізійне управління) перевірило господарську діяльність клінічної лікарні за час керівництва нею Рожком. І КРУ виявило тааакі порушення, що можна сісти і надовго... Тому, Рожко, якщо ти не забереш апеляційну скаргу, я, Сердюк, подам результати перевірки до правоохоронних органів. А якщо ти відмовишся від апеляції, то не подам. Рожко тоді ж одразу телефоном відмовився припиняти свою справу. Потім Олег Рожко зателефонував до мене, все розказав, підкресливши, що вважає це погрозами, і я сказав Рожку мені все написати як заяву про погрози. Цю Рожкову заяву потім я подав до правоохоронних органів, бо це нечувано - погрожувати моєму клієнтові!

Так от, про моральний аспект. Я сказав журналістці в інтерв'ю, що ніяких порушень за час керівництва в лікарні головлікарем Олегом Рожком не було, та що ми знаємо як проводяться "перевірки КРУ", зініційовані регіональною бандою. Але тут головне - сама постановка питання! Регіонал Сердюк має документ про порушення, як він стверджує. Будь-який законослухняний громадянин мусить виконати свій громадянський обов'язок і повідомити правоохоронців про злочин! Але регіонал Сердюк вчиняє "високоморально": якщо судової справи не буде, то й "порушень нема", висновки КРУ з "посадкою на багато років" до правоохоронців не підуть, але якщо Рожко продовжить судитися за посаду, то "страшні порушення" ніхто ховати не стане...

Я от зараз пишу цей допис, згадую ту януковицьку епоху брехні та підлости, і мене охоплює страшенний сум, що після загибелі Небесної сотні й перемоги у Революції гідности у 2014 році ми не придушили до кінця всю цю регіоналівську, нині зелену, заразу!..

Також хочу зараз пояснити чому епоху президентства Ющенка (2005-2010) я називаю януковицькою. Річ у тім, що Ющенко як президент був слимак. Віктор Янукович тоді був прем'єром, потім головою прокремлівської партії, розбудовував свою Партію Регіонів, яка згодом зіграла свою злочинну ролю в Історії України під час Майдану 2013-2014 років. А на місцях засилля банди регіоналів відчувалося найдужче...

Щодо справи Олега Рожка, то після виграшу в апеляції, коли Апеляційний суд зобов'язав справу розглядати в райсуді, я зрозумів, що в Ленінському райсуді судді є такими ж паскудними регіоналами, як і обласне регіональне керівне бидло, тому новий позов проти обласної ради про поновлення Рожка на посаді я подав уже до Кіровського райсуду міста Дніпропетровська, за територіяльністю відповідача - обласної ради. Тепер Кіровський район називається Центральним.

Справу проти Дніпропетровської обласної ради я виграв, Олега Рожка було поновлено на посаді головного лікаря обласної клінічної офтальмологічної лікарні (суддя Васіна, Кіровський райсуд Дніпропетровська). Але Рожка, напевне, залякали, тому він після перемоги у Кіровському райсуді припинив війну за свою посаду і вже не підписував жодних підготовлених мною документів. Таким чином, мій клієнт добровільно припинив війну шляхом капітуляції вже після виграшу, відмовившися доводити до кінця своє поновлення на посаді головного лікаря через державну виконавчу службу. Валерій Сердюк лишився на своїй посаді головлікаря, тепер уже не як в.о. А Рожко потім влаштувався офтальмологом до залізничної лікарні, що належить Державному підприємству "Придніпровська Залізниця".

Востаннє Олега Рожка я бачив вже років 7-8 тому, ще до російсько-української війни...

Додаток:

Моє інтерв'ю про справу Рожка, м. Дніпро, телеканал Д1, жовтень 2008 року.

Тривалість: 15 хв. 18 с.

24.06.2020

©Андрій Якименко

https://youtu.be/D4B6pEIId9Q

[kozakval-blog]

#зрадник #олігарх #колоборант #внутрішняокупація Окружний адмінімстративний суд Києва 11 грудня поновив на посаді голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. Про це у Facebook повідомив депутат Верховної Ради Андрій Журжій, цю інформацію Радіо Свобода підтвердило також і джерело в правоохоронних органах. Окружний адмінімстративний суд Києва 11 грудня поновив на посаді голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. Про це у Facebook повідомив депутат Верховної Ради Андрій Журжій, цю інформацію Радіо Свобода підтвердило також і джерело в правоохоронних органах. «Повне рішення суду поки відсутнє, але представник Насірова в суді повідомив, що просить поновити з причини порушення процедури при звільненні. Судячи з поведінки одного з колегії суддів, суд сумнівався в достовірності факту існування в екс-голови ДФС України громадянства Об'єднаного Королівства», – написав Журжій. Про прийняття справи до розгляду і про призначення судового засідання в цій справі на 14:00 11 грудня інформував офіційний сайтОкружного адміністративного суду Києва. У своїй позовній заяві Насіров вимагав«визнання протиправним та скасування рішення (Кабінету міністрів України – ред.) №35-р від 21.01.2018р., поновлення на роботі». На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби. За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і https://www.instagram.com/p/BrQGq6cgfNZ/?utm_source=ig_tumblr_share&igshid=maxq49g6qkme

[mhhposts]

Порада від Протоколу: Підстави припинення і розірвання трудового договору

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/legal/porada-vid-protokoly-pidstavi-pripinennia-i-rozirvannia-trydovogo-dogovory-2.html

Порада від Протоколу: Підстави припинення і розірвання трудового договору

Источник фото

��вільнення в більшості випадків не приємна процедура, і  це не залежить від того, чи звільняєтесь добровільно або ж вимушено.

Підстави припинення і розірвання трудового договору

угода сторін;

закінчення строку трудового договору;

призов або вступ працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;

переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";

підстави, передбачені контрактом;

підстави, передбачені іншими законами.

Нагадаємо, що Кодекс законів про працю України містить не повний перелік підстав для звільнення. Деякі визначається спеціальними законами.

Розглянемо найпоширеніші підстави для звільнення більш детально

Звільнення за згодою сторін може ініціюватися як працівником і так і роботодавцем. День припинення трудових відносин за взаємною домовленістю визначається сторонами.

Під час звільнення за угодою сторін працівник не повинен попереджати про це роботодавця за 2 тижні, як це передбачено за звільненні за власним бажанням. Однак, згода власника або уповноваженого ним органу на звільнення до закінчення строку попередження не завжди означає, що трудовий договір припинений за згодою сторін, якщо не було чіткої домовленості сторін спеціально про цю підставу. Тоді звільнення вважається вчиненим "за ініціативи працівника".

Ще однією підставою припинення трудового договору може бути закінчення його строку. Такий договір укладається з працівником, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін. Найбільш популярною причиною укладання строкового договору є відсутність постійного співробітника через поважні причини (наприклад, відпустка з догляду за дитиною).

Строковий трудовий договір може укладатися як на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, так і на період виконання певної роботи.

Важливо пам'ятати, що переведення працівників, які працюють за безстроковим трудовим договором, на строковий трудовий договір не допускається.

Дані категорії працівників підлягають увільненню від роботи зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку. Увільнення від роботи працівника оформлюють наказом роботодавця.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника відбувається у спосіб, який залежить від того, чи укладений трудовий договір на невизначений чи на певний строк.

Так, договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний шляхом письмового попередження роботодавця (заява про звільнення за власним бажанням) про це за два тижні до бажаної дати звільнення. Тобто, Ви повинні ще працювати мінімум два тижні, що працедавець міг знайти заміну.

Правда, двотижневий строк може бути проігнорованим, у випадку, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (наприклад, прийняття на роботу за конкурсом, переїзд на нове місце проживання, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Важливо зазначити причину, через яку власник буде зобов’язаний звільнити раніше ніж за два тижні, у своїй заяві. В іншому випадку, розірвання трудового договору до настання двотижневого строку є незаконним.

Якщо ж після закінчення двотижневого строку Ви не залишили роботи і не вимагаєте розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити Вас за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на Ваше місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Дещо ширші підстави розірвання договору у працівників, які уклали строковий трудовий договір, адже він підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених для розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

До них належать:

— зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

— виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

— систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

— прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

— нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

— поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

— вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

При цьому слід зазначити, що при звільненні працівників за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з причин незалежних від них, а саме, за пунктами 1, 2 і 6, власник або уповноважений ним орган повинен запропонувати працівникові переведення на іншу роботу.

Також працівника не можуть звільнити з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення у разі нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності), а також у період перебування працівника у відпустці, але, як виняток, це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

— одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

— винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

— винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

— вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Правило про недопустимість звільнення працівників в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосується також всіх додаткових підстав розірвання трудового договору.

Така вимога виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) може бути оскаржена в судовому порядку у двотижневий строк з дня отримання рішення. У такому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Щодо припинення трудового договору в порядку переведення працівника на інше підприємство, в установу чи організацію чи у зв’язку з переходом на виборну посаду, для цього необхідний лист (клопотання) власника того підприємства, установи, організації, куди працівник переводиться. Працівник повинен подати письмову заяву власникові підприємства (установи, організації), з якого він звільняється, оскільки закон вимагає згоди власника на припинення трудового договору в порядку переведення.

Оскільки закон детально не регламентує порядок переведення працівника за його згодою, тому слід зазначати новому працедавцю у листі (клопотанні) про переведення працівника строк, протягом якого він просить звільнити працівника в порядку переведення і протягом якого буде діяти обов’язок прийняти на роботу працівника в порядку переведення. Якщо ж цей строк не обмежується, то можливі зловживання зі сторони теперішнього працедавця.

В цей же час, власник, до якого звертаються, не несе будь-яких обов’язків перед працівником або власником, який звертається. Він може за своїм розсудом заяву і клопотання задовольнити чи відмовити в їх задоволенні.

Припинення трудового договору у зв’язку з відмовою працівника на переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.

Хоча і припинення трудового договору у зв’язку з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість з підприємством в теперішній час практично не відбувається, зміна істотних умов праці доволі звичне явище і можливе лише у випадку попередження про це працівника не пізніше ніж за два місяці до впровадження таких змін. При цьому, в роботодавця повинно бути письмове підтвердження такого попередження.

Не поширеною підставою припинення трудового договору є набрання чинності вироку суду, за яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження або відстрочення виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи на підприємстві. Іншим покаранням є, наприклад, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк, встановлений вироком суду.

Так, відповідно до пункту 10 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій днем звільнення вважається останній день роботи. Тому, якщо працівник до винесення вироку перебував під вартою, звільнення настає не з моменту винесення вироку, а з останнього дня роботи (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових суперечок" № 9 від 06.11.1992 р.).

Слід зауважити, що підставою для припинення трудового договору є саме набрання вироком суду законної сили.

Припинення трудового договору у зв’язку з укладенням трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення є відносно новою підставою.

Дана норма відсилає нас до статті 26 Закону України "Про запобігання корупції", відповідно до якої, особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (див. частину першу статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"), які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:

1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами — підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців;

2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом;

3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.

Як зазначається в частині другій статті 26 цього Закону, порушення встановленого пунктом 1 частини першої цієї статті обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору.

Правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вимог пункту 1 частини першої цієї статті, можуть бути визнані недійсними.

У разі виявлення порушень, передбачених частиною першою цієї статті, Національне агентство звертається до суду для припинення трудового договору (контракту), визнання правочину недійсним.

Відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону займати посади, визначені цим Законом, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Прийняття на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами. Якщо укладання контрактної форми трудового договору з працівником не передбачено законами України, то умови застосування контракту є недійсними. Окрім цього, недійсними вважаються умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором.

Источник: protokol.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА

[openforest]

Кстати апелляционный суд состоится сегодня и, по словам инсайдеров, Гослесагентство приняло все необходимые меры, чтобы Роман его проиграл. Думаю так и будет, но… Вся борьба ещё впереди… М.П. Майже два місяці управління лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області відмовляється виконувати рішення суду про негайне поновлення на роботі Романа Олійника, якого, як після тривалого розгляду визначив […] July 05, 2018 at 08:15AM via Український лісовий портал

[advokat-kiev]

Адвокати заявили, що починають примусове повернення Бочковського на посаду голови ДСНС

Адвокати заявили, що починають примусове повернення Бочковського на посаду голови ДСНС

Адвокат Сергія Бочковського заявили, що починають процедуру примусового виконання рішення суду про його поновлення на роботі на посаді голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. Про це повідомила компанія AVER LEX.

«Сьогодні Сергію Бочковському не дали почати виконувати посадові обов’язки. Зокрема, свого керівника, поновленого на роботі вчорашнім рішенням Окружного адміністративного суду…

[dop3full-blog]

Місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки / юрист Дупак Валентин Германович

Судові справи колишнього ректора Національного університету державної податкової служби України, певно, входять до п’ятірки найгучніших. У липні 2013-го його затримали нібито за хабар. У відповідь він заявив, що тодішній клан Президента України, перш за все очільник Міндоходів, забажали прибрати до рук ректорську посаду, а самого Мельника – знищити. (more…)

[supremecourtua]

Чергове рішення із серії "погода та вітер". Велика палата погодилась з судами попередніх інстанцій, які зазначили, що спір виник у зв`язку зі звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру. Таким чином, для внесення змін до Єдиного державного реєстру в частині відомостей про керівника юридичної особи має подаватися рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про призначення або поновлення на роботі керівника. Судове рішення про поновлення на роботі керівника замінює собою відповідне рішення уповноваженого органу управління юридичної особи. Отже, в разі ухвалення судового рішення про поновлення на роботі керівника таке судове рішення є підставою для внесення запису про керівника до Єдиного державного реєстру.

Отже, вказані вимоги позивача по суті не є самостійними позовними вимогами, а охоплюються обраним ним належним способом захисту у виді поновлення на роботі, тому теж не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

[ukrogis-blog]

Закон України

Розділ 1. Загальні положення

Стаття 1. Виконавче провадження Стаття 2. Засади виконавчого провадження Стаття 3. Рішення, що підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи Стаття 4. Вимоги до виконавчого документа Стаття 5. Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень Стаття 6. Виконання рішень іншими органами та установами Стаття 7. Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів Стаття 8. Автоматизована система виконавчого провадження Стаття 9. Єдиний реєстр боржників Стаття 10. Заходи примусового виконання рішень

Розділ 2. Строки у виконавчому провадженні

Стаття 11. Загальні строки у виконавчому провадженні Стаття 12. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку Стаття 13. Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій

Розділ 3. Учасники виконавчого провадження

Стаття 14. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій Стаття 15. Сторони виконавчого провадження Стаття 16. Представництво сторін у виконавчому провадженні Стаття 17. Особи, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні Стаття 18. Обов’язки і права виконавців, обов’язковість вимог виконавців Стаття 19. Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження Стаття 20. Участь експерта, спеціаліста та суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання у виконавчому провадженні Стаття 21. Участь перекладача у виконавчому провадженні Стаття 22. Залучення понятих у виконавчому провадженні Стаття 23. Відводи у виконавчому провадженні

Розділ 4. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження

Стаття 24. Місце виконання рішення Стаття 25. Особливості підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби та утворення виконавчих груп Стаття 26. Початок примусового виконання рішення Стаття 27. Виконавчий збір Стаття 28. Надсилання документів виконавчого провадження Стаття 29. Час проведення виконавчих дій Стаття 30. Особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника Стаття 31. Роз’яснення рішень, виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню Стаття 32. Відкладення проведення виконавчих дій Стаття 33. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення Стаття 34. Зупинення вчинення виконавчих дій Стаття 35. Строки зупинення вчинення виконавчих дій Стаття 36. Розшук боржника, його майна, розшук дитини за виконавчим документом про відібрання дитини Стаття 37. Повернення виконавчого документа стягувачу Стаття 38. Повернення виконавчого документа до суду, який його видав Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження Стаття 40. Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа Стаття 41. Відновлення виконавчого провадження

Розділ 5. Фінансування виконавчого провадження

Стаття 42. Кошти виконавчого провадження Стаття 43. Додаткове авансування витрат виконавчого провадження Стаття 44. Облік сум на рахунках органів державної виконавчої служби та приватних виконавців

Розділ 6. Розподіл стягнутіх з боржника грошових сум

Стаття 45. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум Стаття 46. Черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів Стаття 47. Порядок виплати стягнутих грошових сум

Розділ 7. Порядок звернення стягнення на майно боржника

Стаття 48. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника Стаття 49. Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті Стаття 50. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи Стаття 51. Звернення стягнення на заставлене майно Стаття 52. Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця Стаття 53. Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб Стаття 54. Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця Стаття 55. Майно, на яке не може бути звернено стягнення Стаття 56. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника Стаття 57. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника Стаття 58. Зберігання майна, на яке накладено арешт Стаття 59. Зняття арешту з майна Стаття 60. Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі Стаття 61. Реалізація майна, на яке звернено стягнення Стаття 62. Виконання рішення про конфіскацію майна

Розділ 8. Виконання рішень немайнового характеру

Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення Стаття 64. Виконання рішення про відібрання дитини Стаття 65. Виконання рішення про поновлення на роботі Стаття 66. Виконання рішення про виселення боржника Стаття 67. Виконання рішення про вселення стягувача

Розділ 9. Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника 

Стаття 68. Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника Стаття 69. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника Стаття 70. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника Стаття 71. Порядок стягнення аліментів Стаття 72. Звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу інвалідам з дитинства Стаття 73. Кошти, на які не може бути звернено стягнення

Розділ 10. Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби

Стаття 74. Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби

Розділ 11. Відповідальність у виконавчому провадженні

Стаття 75. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі Стаття 76. Відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону

Розділ 12. Виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, виконання рішень іноземних судів

Стаття 77. Виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб Стаття 78. Виконання рішень іноземних судів

Додаток до Закону України "Про виконавче провадження" 

Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами З оригіналом документа можете ознайомитися тут Click to Post

[supremecourtua]

Велика палата зазначила, що до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

[supremecourtua]

Большая палата в очередной раз продемонстрировала гибкость в принятии нужных решений и аргументации юрисдикции. В данном споре речь идет о неисполнении решения суда об отмене приказа об увольнении и принятии нового решения общим собранием акционеров. Суд указал , что в связи с тем, что вопрос об обжаловании действий (решений) уполномоченного органа общества, направленных на предупреждение совершения членом его исполнительного органа в пределах корпоративных отношений с обществом полномочий в сфере управленческой деятельности, истцом не нарушаются, то такой спор будет отнесен к гражданской юрисдикции.

Довольно интересная формулировка и обход юрисдикции. Видимо по мнению большой палаты истец просто так хочет обжаловать решение общего собрания и не преступать к обязанностям.

Также суд указал, что решение о восстановлении на работе не может приниматься под условием и должно соответствовать резолютивной части судебного решения, во исполнение которого принимается. Вопрос о прекращении обязанности председателя правления в связи с окончанием срока, на который он был избран, решается в ином порядке, а не во время выполнения судебного решения. Таким образом, по мнению большой палаты нужно просто два пункта видимо в решении. Один восстановить, а второй уволить, что в общем-то и было сделано.

Неприятно видеть до чего все это уже дошло, но очень похоже, что мы еще увидим много подобных фантастических решений пока этот суд не будет распущен.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что в статье 1215 ГК Украины предусмотрены общие случаи, при которых приобретенное лицом без достаточного правового основания имущество за счет другого лица не подлежит возврату. Ее толкование свидетельствует, что законодателем предусмотрены два исключения из этого правила: во-первых, если выплата соответствующих денежных сумм является результатом счетной ошибки лица, проводившего такую выплату; во-вторых, в случае недобросовестности приобретателя такой выплаты. При этом правильность производимых расчетов, по которым была произведена выплата, а также добросовестность приобретателя презюмируется, и соответственно бремя доказывания наличия счетной ошибки и недобросовестности приобретателя возлагается на плательщика соответствующих денежных сумм.

Суд соглашается с таким выводом судов первой и апелляционной инстанций, поскольку, несмотря на то, что после восстановления истицы в работе основание для выплаты выходного пособия отпала (приказ, на основании которого была осуществлена выплата выходного пособия, отменен решением Дарницкого районного суда города Киева от 03 марта 2015 года), в силу требований статьи 1215 ГК Украины эти средства возврату не подлежат.

[supremecourtua]

Велика палата демонструє нехтування правами громадян. Не дивлячись на те, що спір вже вирішено по суті, справу направляють на новий розгляд для продовження знущання з капітана порту нібито на підставі порушення юрисдикції, однак, застосування правильних норм матеріального права.

Суд зазначив, що капітан морського порту, забезпечуючи функції держави, є суб`єктом публічної служби у правовідносинах, що випливають із безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях, ці повноваження реалізуються на підставі законів України та у визначених випадках, зокрема, шляхом прийняття адміністративних актів. Капітан морського порту є суб`єктом з компетенцією спеціального характеру як представник адміністративної влади, юридичні наслідки від його діянь переважно у формі адміністративних (індивідуальних) актів справляють вплив на суб`єктів приватного права, що не перебувають зі службовими особами в службово-правових відносинах.

60. Отож принаймні тільки за окресленими властивостями, які характеризують правовий статус капітана морського порту, його повноваження, призначення, функції та завдання, слід визнати, що особа, яка обіймає посаду капітана морського порту, повинна підпадати під визначення особи, яка здійснює публічну службу. У разі виникнення до та після 14 травня 2019 року спору за участю такої особи з приводу прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби на такі спори поширюється юрисдикція адміністративних судів.

[supremecourtua]

На мій погляд, це рішення потребує уточнення та доповнення з винесенням додаткового рішення судом за власною ініціативою. Велика палата вже неодноразово демонструвала неповагу до трудових прав і навіть змушує сплачувати судовий збір при трудових спорах.

Велика палата зазначила, що в Основному Законі України закріплено виключний перелік посадових осіб, у призначенні та звільненні яких безпосередньо бере участь Президент України, що свідчить про неможливість розширення на законодавчому рівні цього переліку.

Це узгоджується з правовими позиціями, викладеними в рішеннях Конституційного Суду України, у яких неодноразово йшлося про встановлення лише Конституцією України повноважень Президента України.

44. Конституційний Суд України у своїх рішеннях наголошував, що Президент України при вирішенні питань утворення, формування органів державної влади та унормування їхньої діяльності згідно із частиною другою статті 19 Основного Закону України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

45. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Президент України, реалізуючи надані йому повноваження щодо формування складу Національної ради, може приймати лише рішення про призначення або ж звільнення її члена. При цьому скасування свого ж указу про призначення або звільнення члена вказаного вище органу не є способом реалізації конституційних повноважень Президента України.

63. Трудове законодавство України не забороняє особі, яка незаконно звільнила працівника з посади, самостійно поновити його на посаді, у тому числі скасувавши акт про його звільнення.

64. У такому разі відповідно до пункту 6 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договір може бути розірваний роботодавцем - у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Однак, не дивлячись на пряму норму ч.3 ст.235 КЗпПУ суд не вирішив одночасно й питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Тому Велика палата зобов'язана самостійно прийняти додаткове рішення.