#полонений

[demiurgeua]

Україна передала рф важкопоранених полонених, стан яких дозволяв транспортування

Україна здійснила гуманітарну акцію – в односторонньому порядку здійснила передачу рф важкопоранених та важкохворих песиголовців, які були захоплені в полон з початку широкомасштабного вторгнення російських нацистів в Україну. _________ Ukraine handed over seriously wounded and ill prisoners to the russian federation. Обмін – Україна віддала РФ усіх важкопоранених полонених —…

[eu-ukraine]

Російські окупанти впритул розстріляли українського військовополоненого

В мережі з’явилось відео на якому російські військові впритул розстріляли беззбройного українського військового, який, ймовірно, був взятий у полон. В Офісі президента заявили про черговий воєнний злочин РФ. Відео розстрілу українського військовополо... Читати далі »

[spicayama]

ЯмаҐай (КіноҐай)

"Полон"

неканонічне АУ

Мій перший фанфік, як і очікувалося, трохи кривий та трохи незрозумілий

В холодній невеликій печері, вогнище - це було єдине джерело світла та тепла. Хоча ні. Серед всіх членів АНБУ в цій печері був все ж таки один від якого не віяло холодним вітром.

Кіное лежав на холодній, кам'яній землі. Він трохи замерз, був голодний та втомлений, бо під час останнього бою, витратив занадто багато чакри. Він зробив висновок що лежить на холодному ґрунті в позі імбріона вже більше часу ніж він уявляв, бо в нього сильно затекли права рука та нога. він трохи поворушився відчуваючи неприємні мурашки на кінцівках, які затекли. І тільки зараз він зрозумів що його руки та ноги міцно зв'язані мотузками.

-Прокинувся нарешті, чи що? - почувся голос людини яка сиділа неподалеку від "полоненого". Голос був грубий, проте ця людина казала це з якоюсь... турботою?

Десь в глибині печери чувся діалог між якимись людьми. Кіное підняв голову щоб краще роздивитися людину поряд. Це був якийсь брюнет з акуратною стрижкою, маскою АНБУ, пронежилетом та невеликими щитками на руках. Спочатку Кіное і не зрозумів хто це. АНБУ з іншого селища? Чого б це вони лазяли на чужій території в мирний час? Не дивлячись на вагання він зрозумів що це просто АНБУ Схованого Листя. його збив з пантелику зелений конбінезон замість звичної форми АНБУ. Брюнет сидів у розслабленій позі, на ньому була маска якогось звіра який виступив свої ікла. якого точно звіра було складно визначити.

Кіное захотів сісти, щоб не валятись та не мерзнути. тільки но він припідняв тулуб його одразу зупинила важка, як шмат металу, рука.

- Лежати - приказним тонов вимовив чоловік біля нього. його турботливий голос став більш твердим та жорстким для вух, тому Кіное зробив як наказали. Міцна рука чоловіка притиснула його груди до землі Побачивши що полонений послухався, і не намагається ставити супротив, чоловік прибрав руку.

Очі Кіное потроху почали закриватися через деякий час. Він намагався спланувати план втечі, бо він знав чого його скрутили ці члени АНБУ.

- Він прокинувся?

-Здається так

Дві людини поряд з ним перекинулася словами.

Людина, яка, як зрозумів Кіное, мала дивитися за ним, зняла маску і закинула до рота харчову пігулку. У нього були широкі густі брови, темні очі та ярко виражені скули. Він подивися на Кіное з невеликим жалем в очах, проте нічого вже не казав. "Треба придумати, як мені вибратись" - подумав Кіное. Раптом брюнет який сидів поруч підійшов ближче.

- Яке в тебе було завдання?

-...

товстобровий брюнет сів навпроти нього.

-Я задав питання, відповідай.

- Я... Я не можу.

-Чому?

-...

Чоловік на впроти нього не здавався терплячим. Він хоч і не виглядав як людина яка спроможна на якесь серйозне насильство заради отримання інформації проте зовнішність може бути оманливою... Чолов'яга навпроти нього невдоволено видихнув, розвернувся, та відсів від Кіное, блище до невеликого багаття. Руки були зав'язані позаду нього, він з трудом склав печатки і проміж чоловіка в зеленому костюмчику та ним піднялася тонка дерев'яна стіна. Чоловік стрепенувся, швидко піднявшись та зі всієї сили ламаючи стіну ногою. Кіное там вже не було...

-Якого біса...

-Гай, що сталось?!

-Ми такі іді��ти...

-?

[objectivnewskharkov]

Керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко опублікував відео із заявою військовополонених із РФ, що присвячена ідеї командування "наступати на Харків" - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2024/05/11/u-harkovi-na-vas-chekaye-smert-polonenij-komandir-rf-zvernuvsya-do-okupantiv/

[georgy-stuff]

"12 ГОДИН ЧЕКАЛИ НА ЕВАКУАЦІЮ, АЛЕ НІХТО НЕ ПРИЙШОВ". ПОЛОНЕНИЙ МАКСИМ Р...

[ukraine24]

Полонений окупант #україна #ukraine #війна #контрнаступ #зсу

russia #Ukraine #Britain #America #UkraineWar

[uageek]

🌝 Трохи вражень від «Rebel Moon – Part One: A Child of Fire»

📜 Після аварійної посадки на місяці десь на краю всесвіту Кора, незнайомка з таємничим минулим, починає нове життя в мирному фермерському поселенні. Проте незабаром вона стає його єдиною надією, коли жорстокий адмірал Нобл прибуває на планету.

Отримавши місію знайти бійців, готових ризикнути життям заради жителів села, Кора разом із добродушним і несвідомим реалій війни фермером Ґуннаром вирушають до різних планет у пошуках повстанських сил. Попутно до них приєднується невелика команда воїнів, яких об’єднує прагнення до спокути: пілот-найманець Кай, легендарний генерал Тит, майстриня меча Немезида, полонений зі шляхетним минулим Тарак і боєць опору Міліус.

[htppwww]

Війна Португалії в Мозамбіку з комуністами терористами з ФРЕЛІМО 1964-1975рр.

Мозамбік був колонією, Португалії, ще з 16 століття, ця мало заселена земля, розвивалась європейцями досить довго, Португальці займались облагородженням територіїї Мозамбіку, найбільшого піку колонізація набула у 19 столітті, коли було побудовано багато об'єктів інфраструктури. Коли прийшов до влади у Португалії Салазар у 1933 році, колоніальний курс зберігся, в 1951 році Мозамбік став заморською провінцією. У 1962 році виникає комуністична організація ФРЕЛІМО, лідером був Едуардо Мондлане, комуністичним бойовикам допомагала імперія зла СРСР, який фінансував і озброював комуністичних злочинців. Війна розпочалась у 1964 році з нападів комуністичних загонів ФРЕЛІМО на Португальску адміністрацію. ФРЕЛІМО мав підтримку від більшості комуністичних злочинних режимів світу. Португалії допомагали США, Британія, ПАР, Родезія. Ізраїль, Малаві. Важливу роль у війні на стороні Португалії загін Франціско Рошу який мав велику ефективність у війна з комуністичними бойовиками. Бойовики з ФРЕЛІМО пропонували за голову Рошу 100 тис. доларів Рошу і його загін дуже ефективно знищував комуністів з ФРЕЛІМО, Рошу вирішив вступити у війну після того як бойовики ФРЕЛІМО почали вбивати і грабувати португальських фермерів.  Одного разу Рошу отримав інформацію, що через прикордонну річку Рувума між Мозамбіком і Танзанією, до терористів має переправитися підкріплення. Він нічого не став робити, до тих пір, поки не прийшли уточнені дані: нові кадри терористів перетнули річку і з’єдналися з основними силами. Після цього загін Рошу був висаджений з вертольотів на віддалі від бази бойовиків і негайно атакував бандитів. Атакуючі бігом увірвалися в табір, і атака була настільки несподіваною, що «Фред» (так називали бойовиків ФРЕЛІМО) навіть не встигли взяти в руки зброю. Бійці Рошу почали винищувати терористів впритул. У тому бою Рошу особисто застрелив чотирьох бандитів і ще чотирьох взяв у полон. Частина терористів була вбита, решта розбіглася по околицях, де їх методично відловили Grupos Especiais і Caçadores. Трофеї, захоплені Рошу, включали в себе два міномета, три станкових кулемета, кілька китайських і румунських автоматів Калашникова, величезна кількість боєприпасів, великий масив документів, кілька десятків комплектів камуфляжної форми одягу, радіопередавач і польовий телефон. У таборі терористів також містилися кілька заручників – при звільненні ніхто з них не постраждав. Під час іншої операції Рошу зловив терориста і обеззброїв його. В ході допиту терорист розколовся і видав розташування табору. Він так само розповів, що банда обізнана про присутність Рошу і його бійців і готує їм засідку. Рошу прийняв рішення атакувати бандитів. До табору бойовиків вела тільки одна вузька стежка, прокладена в густому буші. Саме на цій стежці терористи встановили міну. Загін Рошу і полонений терорист йшли один за одним, на відстані 7-10 метрів один від одного. Міна була настільки добре замаскована, що дозорний, який йшов в авангарді, її не помітив. Але міна не спрацювала. Другим йшов Рошу. Він наступив на міну, але вона знову не вибухнула. Третім йшов полонений терорист. Як тільки він наступив на замаскований заряд, пролунав вибух. Коли дим розсіявся, на стежці нікого не було, крім розірваного навпіл терориста – Рошу і його бійці моментально сховалися в буші. Зачекавши деякий час, вони попрямували до табору бойовиків, але знайшли його порожнім – терористи в паніці бігли від «білого диявола», якого не беруть навіть міни.

У 1968 році Рошу був представлений до Cruz de Guerra, вищої військової нагороди Португалії. Однак замість того, щоб відправитися в столицю Лоренцу-Маркиш за нагородою, Рошу відправився в чергову експедицію за головами бандитів, в гори Тенга, в 200 кілометрах від кордону з Танзанією. Від своїх інформаторів Рошу дізнався, що в таборі терористів є китайські інструктора і медсестри. Цього йому здалося достатнім, щоб прийняти рішення про напад на табір. Своїм бійцям він пообіцяв, що вони зможуть розважатися з захопленими в полон китаянками скільки захочуть – правда, попросивши залишити одну з китаянок для себе.

Загін з 22 бійців попрямував на північ. Дуже швидко Рошу зрозумів, чому цей табір досі уникав атак з боку регулярної армії – щоб дістатися до табору необхідно було подолати дуже велику відстань. На шляху було кілька річок, в тому числі і велика Луангва, місцевість була пересіченою, і до того ж там і сям розташовувалися невеликі тимчасові бази бойовиків.

Коли загін Рошу вийшов до Луангви, їх атакувала невелика терористична група. У перестрілці 5 бандитів були вбиті, двом вдалося втекти. Рошу знав, що втікаючі терористи обов’язково попередять своїх товаришів. Залишивши своїх людей в засідці, Рошу особисто попрямував на розвідку. Умовним знаком він вибрав крик сови. Чуттям він визначив, що річка має перебувати неподалік – до сутінків він вийшов на берег Луангви. Він так само відчув і інші запахи – людського поту, вареної кассави, диму від багаття. Рошу обережно просувався уздовж берега річки, як раптом перед ним виникла тінь – вартовий, який сидів на сторожі вирішив оговтатися. Рошу знав, що через кілька хвилин вартовий покине свій пост – у терористів була звичка виставляти охорону тільки зі світанку до заходу, з 5 ранку до 7 вечора. Рівно о 19:00 терорист пішов в сторону бази. Рошу пройшов за бойовиком і незабаром його погляду відкрився табір, розташований на березі Луангви. Табір складався з очеретяних хатин, частково прихованих густою рослинністю. За підрахунками Рошу, табір був розрахований не менше ніж на сотню бойовиків, але в даний момент в ньому було близько 50 бандитів.

Рошу повернувся назад і дав умовний сигнал. Терористи на крик сови не звернули уваги – для бушу подібні звуки природні – але бійці Рошу засікли звук і таємно підійшли до свого командира. Відбулася коротка нарада: з першими променями сонця атакуючі безшумно прибирають варту, після чого, по крику шакала почалася атака.

Рано вранці вартові пішли займати свої пости – і тут же зникли один за іншим. При цьому над табором стояла тиша. Своїм ножем Рошу заколов чотирьох бандитів. Світанкове повітря прорізало виття шакала, і на табір напали бійці Рошу. Вибігали з хатин терористів розстрілювали впритул і заколювали багнетами. Рошу підбіг до автоматів, складених в піраміду, і жбурнув їх, не давши бойовикам можливості його використовувати. Самих терористів він зустрів вогнем з АК. Бій був коротким: частина «Фред» бігла, а ті, хто не зумів – загинули. Під час нальоту було знищено 36 терористів, з них 15 убив особисто Рошу. З нападників не загинув ніхто. Загін який був разом з Рошу називався "Пекельна колона".У 1972 році за плечима Рошу було більше 10 років боротьби з терористами. У Мозамбіку він був живою легендою. ЦК ФРЕЛІМО оголосив нагороду за голову Рошу – 100 тисяч американських доларів, сума на ті часи неймовірна. Однак ніхто її отримати не прагнув – з точки зору місцевих, набагато безпечніше було опинитися вночі голим в буші, серед левів, гієн і леопардів, ніж полювати на Рошу. Тільки в 1972 році Рошу записав на свій особистий рахунок 40 убитих бандитів. Його загін захопив більше 200 одиниць зброї. У 1973 році Рошу особисто знищив ще 30 бойовиків, а «Пекельна колона» вилучила у бандитів 14 станкових і 6 ручних кулеметів, 2 безвіткатних гармати, 4 легкі зенітні установки, два міномети, два вогнемета, 32 АК-47, 50 СКС і 9 пістолетів-кулеметів. За весь час існування Coluna Infernal Рошу втратив убитими трьох людей. Останній загинув в лютому 1974 року. Сталося це під час операції зі знищення однієї з банд ФРЕЛІМО, яка планувала атаку на Вілла Кабрал. Терористи не розраховували захопити і утримати місто – для цього вони були надто нечисленні. Напад планувалося більш як пропагандистський – блискавична атака на резиденцію губернатора провінції, відволікаючі атаки на гарнізон і хаос в місті повинні були довести всю неміч португальської військової машини. Група з 15 бойовиків, озброєних радянським і китайським зброєю мала висунутися на південь від Вілла Кабрал і чекати зустрічі з іншого бандою.

Іншою бандою, до всього жаху терористів, виявилася Coluna Infernal. Бойовики нервували, оскільки розвідник з банди повідомив про те, що «білий диявол Ньяси», що вбиває голими руками знаходиться десь неподалік. Терористи були насторожі, але все ж прогавили момент нападу Рошу – 4 бандита були миттєво вбиті, 5 здалися. Шістьом вдалося втекти. Один з бійців Рошу отримав легке поранення. Після бою мисливці розташувалися на привал, і в цей момент пролунав постріл. Бойовик ФРЕЛІМО добив пораненого бійця з групи Рошу.

Убитий був разом з Франсишку Рошу протягом шести років і останнім, що мав намір зробити Рошу – це спустити з рук смерть товариша. Він викликав по радіо вертоліт для евакуації загиблого, а сам в особисто попрямував в буш, по сліду «Фред». За бойовиками він йшов більше семи кілометрів, повністю розчинившись в буші. Нарешті він вийшов до місця привалу нічого не підозрючих терористів. Вибравши момент, він вискочив на галявину, де сиділи бойовики, і відкрив вогонь з АК. Двоє з бойовиків протягнули руки до своїх карабінів – але інші і цього не встигли. Протягом декількох секунд, все шестеро були мертві. Рошу кинув кожному на груди свою візитну картку і відправився в назад.

[vibar]

💥НЕ КОЖЕН ПОЛОНЕНИЙ Є ГЕРОЄМ: офіцер ЗСУ "Хохол" ЖОРСТКО про зняття комб...

[nato-ua-alen]

#полонені #полонений #зсу🇺🇦 #оос🇺🇦зсу #nato_ua_alen (at Ukraine) https://www.instagram.com/p/Cb19ABhA94r/?utm_medium=tumblr

[thesolyanka]

21-ий тиждень 2020 року

Окупанти продовжують обстрілювати позиції Захісників України: є поранені бійці та знищенні окупанти. Тим часом, двічі полонений український патріот Григорій Сінченко втік з концтабору окупантів.

У світі близько 5 мільйонів випадків зараження на коронавірус. Тим не менш, карантинні обмеження в Європі поступово послабляють. Через пандемію рівень безробіття зріс у всіх штатах США, а в Україні, за оцінкою ЮНІСЕФ, через пандемію на межею бідності опинились близько 6 мільйонів осіб. Поки у канали Венеції повернулись гондоли, епіцентр епідемії змістився у Південну Америку. В цей же час, за оцінкою ООН, індекс глобального розвитку буде негативним вперше за 30 років.

Через пандемію перенесли презентацію нового iPhone, церемонію вручення премії “Оскар”, а Олімпійські Ігри в Токіо взагалі можуть відмінити.

Аргентина удев'яте оголосила дефолт, у Франції вперше обрали мером трансгендерну жінку, а у Харкові ватнік лєсік знову отримав пізди.  

Дякуємо @ukrpravda

Підпиши петицію, щодо збереження пам’яток культури у Харкові!

[newsundphotos]

Як затримували блукаючого москаля

Як затримували блукаючого москаля

Журналіст Юрій Бутусов розповів подробиці захоплення українськими військовими на Донбасі громадянина РФ Миколи Покусаєва.

За його словами, блукаючий москаль перебував у тилу ЗСУ кілька діб, а виявити його вдалося завдяки продавщицям магазинів, в яких він купував продукти. (more…)

[kiramilko]

2022/ 22 квітня ― День 58

Цікаво, чи відчувають дискомфорт врятовані жителі окупованих міст, коли потрапляють у тепле й ніжне волонтерське оточення? 

Я не постраждала, але мені в таких умовах незручно. У будинку моєї тітки ми харчуємось тричі на день, п'ємо чай, їмо на десерт шоколадки, желе, ми не працюємо, а по подвір’ю бігає пес й близько 10 котів, ще один живе в домі. Пройшов день, а на мене вже навалилась тяжкість опіки. До того ж, я постійно думаю, як можу віддячити, або чи не заважаю, чи не занадто довго втичу в телефон, чи не дратує інших мешканців моя поведінка. Так переживала, що під вечір голова остаточно розболілась. 

Вражень також додав фільм American History X. Який же актуальний сюжет! Ось, наприклад, одна паралель. Афроамериканець відвідує свого учня-фашиста, ув’язненого за вбивство двох темношкірих. Їхня розмова нагадала мені інтерв’ю Зоркіна з особливо…тупими орками. Полонений скоромовкою повторює тези російської пропаганди, а журналіст після цього ставить уточнююче питання. Врешті-решт, орк визнає, що його дії не відрізняються від дій особливо жорстоких нацистів під час Другої світової війни ― парам парам пам!

[olesnotes-blog]

Україно-русскоязычный пост о дуальности. Иронично, не правда ли? Вы читали «Братья Карамазовы»? Если нет - обязательно прочтите. Это положительно на вас отразится. Если да - не торопитесь с ответом и проверьте, возможно это было «Преступление и наказание» из школьной программы (как выяснилось, люди путают; а самый яркий перл мне кто-то когда-то выдал: «Да, это же про князя Мышкина Карамазова»). В романе, среди сотни поднятых тем, хорошо показана человеческая нелинейная натура, в том числе и дуальность. От безобидного Алеши, который, несмотря на святость мышления, показывает в какой-то миг свою темную сторону, до Смердякова довольно интеллектуального но незаметного простака, - каждый герой очень сложен и многогранен. И противоречив. Как мы с вами. Влияние этой книги на меня и на то, о чем я пишу тексты довольно большое. Пару месяцев назад я начал писать текст песни для альбома, но в процессе мои мысли унеслись и я не закончил его так, как хотел (да, такое бывает). Он очень «незаконченный», очень «неритмичный», и в общем-то не музыкальный, но отчасти раскрывает общую тематику альбома «Монстры». А концовку поймут те, кто читал «Братья Карамазовы», и я надеюсь таких будет много. Возможно, когда-то он займет свое место в музыке, но пока я оставлю его здесь в таком виде. Потому что могу. Кошмар. Кожен сам собі протидія. Кожен п'є свою чашу сповна. Кожен день помирає даремна надія, Що реальність для всіх нас одна. «Усе добре і зле однозначне!» - Промовляє до першого бог, Коли хтось блукає між інтерпретацій. Поки бога свого не знайшов. Хтось любов свою вводить в оману, Інші чисті серцем у вірності. Когось змалку кохали лише батогами, Для них шрами - це наслідки ніжності. В соціальній противофазі Ірма Грезе, єврей полонений. Один в одному бачать історичну проказу. Для обох їх світогляд мерзенний Але ж світ таким має не бути, - Той що, що все в голові. Суб'єктивне все має бути забуте В користь істини і однини. Нехай прийде велике осмислення, Що реальність для всіх все ж одна. Одну чашу на всіх ми розділимо - Кожен трохи і кожен сповна, І відкритими стануть всі двері. Але я не приймаю цей дар! Бо один з моїх монстрів - Іван Карамазов, А другий - його кошмар.

[synychka-blog]

Звільненим українським полоненим хочуть виплатити по 100 тисяч гривень

Мінсоцполітики України пропонує виплатити звільненим українським полоненим по 100 тисяч гривень. Про це в ході прес-конференції повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева, – пише УНІАН. Нагадаємо, серед звільнених полонений були двоє волинян. Володимир Гізун із села Любохини просидів у сепаратистів у полоні 2 роки. Ковельчанин Артем Віндюк – 1 рік та 1 день. Джерело

[nato-ua-alen]

Ukraine/ Україна.Captive Eugene advises all Russians/ Полонений Женя радить усім росіянам Captive Eugene advises all Russians - mobilization is a direct path to death. And surrendering is the best option of all. Otherwise death or serious injury. Surprisingly, the experienced Russian military has only now realized that Ukrainians are defending their land, and Russia is bringing grief and destruction everywhere. Полонений Женя радить усім росіянам — мобілізація це пряма дорога до смерті. І здатися  в полон — це найкращий варіант зі всіх можливих. Інакше смерть або важке поранення. Дивно, що досвідчений російський військовий тільки зараз усвідомив, що українці захищають свою землю, а Росія всюди несе горе і розруху. ⚡️🥷🏻 ⚔ #fightforua #IndifferenceKills          #ukrainewar2013_2022 #триморя #nato_ua_alen #Ua_ThreeSeas_aLen fightforua.org TG | FB | INST | TW | YT | TUMBLR TG https://t.me/NatoUaAlen YT https://youtube.com/channel/UCawfUXdCuVEmdKOahYReb0A