#Колаборанти

[leonid2013]

ВИВІСИВ РОСІЙСЬКИЙ ПРАПОР НАД ЛУГАНСЬКОЮ ОДА У 2014 РОЦІ. ПОЛОНЕНИЙ ГЕРМ...

[ua2daynews]

Сприяли ввезенню військової техніки рф на Харківщину - затримано двох працівників Укрзалізниці

Сприяли ввезенню військової техніки рф на Харківщину – затримано двох працівників Укрзалізниці

За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури експрацівникам Укрзалізниці повідомлено про підозру у колабораційній діяльності. За даними слідства, у смт Куп’янськ-Вузловий двоє колишніх працівників Укрзалізниці перейшли на бік окупантів. У липні вони уклали трудові контракти з так званим генеральним директором підприємства «Куп’янська залізниця». Один з них зайняв посаду…

[nelligekata]

Ще кілька пазлів до загальної картини зради.

В інтерв’ю 5 каналу очевидець подій 24 лютого в Запорізькій області, учасник АТО полковник Панченко повідомив, що:

1. Зброю в Запорізькому ГУ НП бажаючим захищати область не видали, бо генерал розпорядився її вивезти.

2. В ГУ НГ зброю спочатку видали, а потім наказали здати на склад.

3. Ворогу дістались 300 нових автомобілів Mitsubishi Outlander, Duster, які залишились на окупованій території, бо не було наказу їх вивезти.

Але найзагадковішими є події в Мелітополі. Танки, які рухались з Чонгару (а нам розказували, що все на перешийку було знищено авіацією), заглохли перед Мелітополем через нестачу пального. Але місцева влада Мелітополя подбала про дозаправку танків. Та чомусь дозаправлені танки не залишились обороняти Мелітополь, а за наказом рушили до Запоріжжя.

► І тут пригадала слова Муженка, який сказав, що його ледь не вхопив правець, коли він в Генштабі 24 лютого почув, що треба відступити за Дніпро. З огляду на ці слова всі дії стають логічними.

Також Панченко сказав, що 25 бригада покинула аеродром ще вночі 24 лютого, залишивши на аеродромі БК, автомати, ПЗРК Ігли, кулемети. Все це також під вечір вивезли в Запоріжжя.

Тобто Мелітополь ніхто не планував захищати. А чому? Панченко повідомив, що захист Мелітополя не був проблемою, оскільки він весь оточений каналами. Сама природа подбала про захист ключового українського міста, а от військово-політичне керівництво навіть не намагалось допомогти природі захистити місто.

Простим українцям було авторитетно заявлено, що дарування ворогу п’ятої частини нашої території – це така військова хитрість хваленого стратега під назвою розтягування тилів ворога. Ті тили ворог успішно розтягує вже третій рік, зминаючи на своє��у шляху фортеці, вибудувані на тілах українців. Адже ця війна має ще одну хитрість – оборонятись без зведення укріплень. А чи не успішнішою була б стратегія, якщо б фортецею став Чонгар? Можливо, тоді б не було потреби у фортеці Лисичанськ, Сіверодонецьк, Бахмут і Авдіївка?

Тоді б з великою вірогідністю можна було уникнути трагедії Маріуполя і не потрібно було б розміновувати тілами українців та леопардами мінні загородження, прориваючись до окупованого Мелітополя, який ніхто навіть не намагався захистити, маючи танки, ПЗРК та авіацію і на додачу оточення каналами.

А от експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак вважає такі дії не блискучою стратегією, а зрадою, бо на його думку здача без опору всього Півдня – це завелика жертва.

[nezalezhna]

Аферисти з ТЦК, зрадники та колаборанти – #останні новини

[yakymenko]

ВІДПОВІДЬ ДУБИНЯНСЬКОМУ

Син Богдан (29 років віку) кинув мені (58 років віку) у telegram-чат статтю журналіста Дубинянського з (не)"Української правди". Після смерти засновника УП Ґонґадзе це видання окупували ду́рні, хохли, москалі, колаборанти, сепари та інша наволоч. Тому УП вже не є ґонґадзівським українським ресурсом...

Дубинянський, з посиланням на історію Алжиру-держави, коли алжирські терористи вчиняли звірячі злочини проти навіть цивільних, і проти навіть своїх же "ДНР"-арабів, але добилися таки Алжирської держави, доходить висновку (причому, цілком правдивого висновку!), що "Ми мож��мо скільки завгодно міркувати про те, що історія - на боці цивілізації, свободи чи демократії. Але насправді історія на боці переможця - хоч би хто ним був".

Трохи згадавши терористів-хамасівців (до речі, чому саме хамасівців, а не палестинців? що за пропагандонська дурня, запроваджена в наших і західних ЗМІ?! що за підміна понять?! чому палестинців обов'язково називати хамасівцями-терористами, хоча на Палестині триває народно-визвольна війна арабів-палестинців за свою державу!! ну, виб'ють хамасівців - щось зміниться? війна палестинців триватиме й надалі, палестинці створять іншу партію!!), так от, згадавши у статті напад палестинців 7 жовтня 2023 року на територію Ізраїля та розстріл цивільних осіб у фестивальному таборі, згадавши патріотів-терорис��ів Алжиру, Дубинянський виводить статтю й читачів до висновку: так, ізраїльтяни теж учиняють звірства проти палестинців (яких Дубинянський уперто називає хамасівцями), але ж це є відповідь на хамасівські звірства, тому в майбутньому, як Ізраїль переможе, ніхто ізраїльських звірств і не згадає!

Я прокоментував синові статтю Дубинянського. Це вийшло як відповідь самому Дубинянському.

Андрій Якименко, telegram-чат, 06.11.2023:

«Не здивуюся, що Дубинянський є жидом. Ну, як Коломойський чи Звягільський. Коломойського я розвінчував, ще коли масове хохло-бидло пророчило його у президенти України у 2014 році. Тепер усім очі розкрито, га, бидло?! Звягільський був багато скликань нардепом України, також і громадянином Ізраїля - всупереч законодавству, власником донбаських шахт, визискував шахтарів, нацьковував їх на український уряд, мовляв, Україна обмежує зарплатню шахтарям, а потім з мільярдними накраденими грошима втік до Ізраїля! Уже здох, падлюка.

Стаття є тенденційною, автор відверто стоїть на жидівсько-ізраїльському боці. Мовляв, жорстокість Ізраїля потрібна, щоби перемогти, а переможців не судять, майбутні історики не згадають жидівських звірств, а славитимуть перемогу Ізраїля. Так, так буде, якщо Ізраїль переможе. Якщо. Але перемоги Ізраїля не буде! Там, на Палестині, йтиме вічна війна, тому що там плямка лайна (Ізраїль) - посеред арабсько-ісламського моря! Рано чи ��ізно Ізраїль буде задушено, а жидів знов розпорошено по світах. Тут головне, щоб до нас вони не поперли. Наша влада й народне бидло вже майже всю Умань віддали жидам (хасидам), там центр уже викуплено, там вивіски на івриті, там б'ють і убивають українців! Ну, так само жиди-ізраїльтяни вчиняють у Палестині з арабами-палестинцями.

Автор статті не тямить, що араби  с в о ю  жорстокість проти жидів не вважають злочином! Як і бійці УПА з криївок не вважали злочином убивати цивільну (вчителі, голови рад тощо) і військову владу на території України. Бо вони - упівці-українці та хамасівці-палестинці - боролися за свої Держави!

І тому, за правилом Дубинянського в статті, при перемозі Палестини звірства палестинців ніхто не згадає, палестинців вважатимуть героями, та проклинатимуть жидівський нацизм і фашизм-юдаїзм ізраїльтян.

На жаль, Захід учинив непростиму навіть не помилку, а непростимий злочин, надавши жидам землю під Ізраїль у Палестині. Там жидів було 10% тоді. Тепер 90%, бо арабів виганяють і убивають, як то зараз іде у Смузі Гази. Думаю, Газу та прилеглий район приєднають до Ізраїля. І Захід буде це вітати, тупо не розуміючи, що наших дітей-онуків він, Захід, кидає у майбутні війни з ісламо-арабським світом!..

Он Австралія який континент! Там і пустеля є, розміром у 1000 чи 10000 разів більша за Ізраїль. Ото там нехай, як у палестинській пустелі, набудують собі кібуців, огородити колючим дротом жидам "кордони", нехай там будують свій Ізраїль!!

Не жартую».

06.11.2023

©Андрій Якименко

[sorrynoroomsavailable]

Кураторський проєкт «Анімація арт-опору в окупації» Юлія Манукян, Сергій Дяченко

Херсон був окупований майже відразу, вже 3 березня. Розповідь про те, як Хер-Арт перетворився на Арт-опір, та який вплив має мистецтво на боротьбу.

Десь три тижні всі перебували в шоковому стані. А потім я побачила перші роботи на тему війни від художників, що опинилися на вільній території, і подумала, що єдиний «ментальний» порятунок для нас – це фіксувати все, що зараз з нами відбувається, через мистецтво. Я почала опитувати тих митців, з ким часто працювала на проєктах. Треба зауважити, що вони вже почали «опрацьовувати» нову жахливу реальність, і не тільки в Херсоні. Будь-яка трагічна подія ставала тригером. Було зрозуміло, що публічність треба звести до мінімуму, адже поступово почали проявлятися колаборанти, які охоче допомагали офіцерам ФСБ складати списки членів АТО, активістів, журналістів, всіх потенційно нелояльних до «нової влади». До Бучі ми наївно вважали, що люди культури їм не особливо цікаві, адже їхній зовнішній вплив на міські рішення чи політичну атмосферу не такі примітні. Але з’ясувалося, що в росії, як в будь-якій тоталітарній країні, добре розуміють, що перш за все потрібно знищити прогресивний шар населення. Культура в незалежній і прагнучий демократії країні – середовище, у якому відразу визріває спротив. Першим відгукнувся художник-наївіст з майстернею у центрі міста, яка власне й стала нашим арт-прихистком, де ми збиралися і обговорювали ідеї, ділилися новинами, підбадьорювали один одного. Потім долучилися інші й з’явилася моя Резиденція в окупації. Тоді до неї долучилися митці і мисткині, що працюють з різними медіа, такими як живопис, графіка, фотографія, відео, інсталяція, тексти тощо, щоби трансформувати свій досвід у мистецтво, пережити божевільні обставини і не залишатися пасивними спостерігачами жахливих подій. Вперше світ дізнався про незламність херсонських художників зі статті The Guardian: “Kherson’s secret art society produces searing visions of life under Russian occupation”. Було безліч перепостів і фідбеків, щирих слів підтримки та пропозицій допомоги. Але цього недостатньо. Так народилася ідея популяризації херсонського «арт-опору» через сучасні медіа, щоби ще раз і ще раз нагадати всім, що Херсон – це Україна. Так народився проєкт «Анімація арт-опору в окупації», який має на меті промоцію в інфопросторі художніх висловлювань херсонських митців і мисткинь, які пережили окупацію або досі залишаються під прицілом ворога. Тепер, коли херсонська художня спільнота розпорошена по різних містах і країнах, соціальні медіа є ті, що дозволяють нам бути ближчими один до одного, надихати один одного, розробляти спільні проєкти, ділитися болючим досвідом і мистецькими рефлексіями. Адже війна не тільки не спинила творчих людей, а й відкрила в них здатність до свідомого «культурного» спротиву. Його «анімація» допоможемо вийти на значно ширші кола різноманітних спільнот будь-де. Оживлені сюжети картин і малюнків, створених херсонцями за часів окупації, увійдуть в серце кожного, хто любить і підтримує Україну.

*Проєкт «Анімація арт-опору в окупації», що реалізується ГО «Урбан Ре-Паблік» (Херсон), підтримано в результаті відбору на відкритому конкурсі (re)connection UA, пілотного проєкту, який створений ГО «Музей сучасного мистецтва» у партнерстві з UNESCO та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO. (re)connection UA спрямований на підтримку і продовження мистецької роботи та доступу до культурного життя в Україні і цінує митців як важливих дієвців у захисті культурного розмаїття та ідентичності України, а також визнає роль культурної діяльності у пропрацюванні колективних травм, створення основи для єдності та згуртованості.

Заголовна ілюстрація (у афіші) Колаж «Воля» мисткині Olson Olberburg, 24.03.2022: «Це була інтуїтивна робота. Я була на кількох мітингах і коли навколо бачиш майже усе місто в жовто-блакитному кольорі, чуєш спів і супротив окупантам, відчуваєш перемогу. Хотілося показати Херсонщину, яка може встояти попри все».

_

Резиденція Юлії Манукян та Сергія Дяченко стали можливими завдяки підтримці: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

(eng)

The curatorial project “Animation of art resistance in the occupation” Yulia Manukyan, Serhii Dyachenko

Kherson was occupied almost immediately, already on March 3. The story of how Hair-Art turned into Art-Resistance, and what influence art has on the struggle.

For about three weeks, everyone was in a state of shock. And then I saw the first works on the theme of war from artists who found themselves in the free territory, and I thought that the only “mental” salvation for us is to record everything that is happening to us now through art. I started interviewing those artists with whom I often worked on projects. It should be noted that they have already begun to “work out” a new terrible reality, and not only in Kherson. Any tragic event became a trigger. It was clear that publicity should be kept to a minimum, because collaborators gradually began to appear, willingly helping FSB officers compile lists of ATO members, activists, journalists, all potentially disloyal to the “new government”. Before Buchi, we naively believed that people of culture were not particularly interesting to them, because their external influence on city decisions or the political atmosphere was not so remarkable. But it turned out that in Russia, as in any totalitarian country, they understand well that the progressive layer of the population must be destroyed first of all. Culture in an independent and democracy-seeking country is an environment in which opposition immediately ripens. The first to respond was a naïve artist with a workshop in the city center, which actually became our art shelter, where we gathered and discussed ideas, shared news, and encouraged each other. Then others joined in and my Residence in Occupation appeared. Then it was joined by artists and artists working with various media, such as painting, graphics, photography, video, installation, texts, etc., in order to transform their experience into art, survive crazy circumstances and not remain passive observers of terrible events. For the first time, the world learned about the indomitability of Kherson artists from the article of The Guardian: “Kherson’s secret art society produces searing visions of life under Russian occupation.” There were many reposts and feedbacks, sincere words of support and offers of help. But this is not enough. This is how the idea of ​​popularizing Kherson’s “art resistance” through modern media was born, to remind everyone again and again that Kherson is Ukraine. This is how the project “Animation of art resistance in the occupation” was born, which aims to promote in the infospace the artistic expressions of Kherson artists who survived the occupation or are still under the enemy’s sights. Now, when the Kherson artistic community is scattered in different cities and countries, social media are the ones that allow us to be closer to each other, inspire each other, develop joint projects, share painful experiences and artistic reflections. After all, the war not only did not stop creative people, but also opened up in them the ability for conscious “cultural” resistance. His “animation” will help to reach much wider circles of various communities anywhere. The lively scenes of paintings and drawings created by the Kherson people during the occupation will enter the heart of everyone who loves and supports Ukraine.

*The project “Animation of art resistance in the occupation”, implemented by the NGO “Urban Re-Public” (Kherson), was supported as a result of the selection at the open competition (re)connection UA, a pilot project created by the NGO “Museum of Modern Art” in partnership with UNESCO and financed through the UNESCO Heritage Emergency Fund. (re)connection UA ​​is aimed at supporting and continuing artistic work and access to cultural life in Ukraine and values ​​artists as important actors in the protection of cultural diversity and identity of Ukraine, and also recognizes the role of cultural activity in working through collective traumas, creating a basis for unity and cohesion .

Title illustration (in the poster) Collage “Will” by artist Olson Olberburg, 03/24/2022: “It was intuitive work. I have been to several rallies and when you see almost the entire city in yellow and blue, you hear chants and resistance to the occupiers, you feel victory. I wanted to show Kherson Oblast, which can stand against everything.”

_

The residence of Yulia Manukyan and Serhiy Dyachenko was made possible thanks to the support of: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

[objectivnewskharkov]

Слідчі та дізнавачі Харківщини виявили чергових колаборантів, повідомив начальник Слідчого управління ГУ Нацполіції у Харківській області Сергій Болвінов. - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2022/12/17/kollaboranty-nedeli-na-harkovshhine-direktor-litseya-i-agitatorsha-rf/

[anastaseakoshechkina]

Опзж заборонили, а “Слугу” ні, а в чому різниця поясніть? Просто там старі колаборанти та сєпари, а в Слугах нові? ©

[eu-ukraine]

Серед окупантів та колаборантів Херсонщини панує паніка

Серед окупантів та колаборантів Херсонщини панує паніка – про це у ефірі Радіо Свобода заявив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань. «Два «уряди» («уряд» колаборантів та «уряд» окупантів) евакуювалися з будівлі ОДА, хоча останнім часом вони ... Читати далі »

[thesolyanka]

29-ий тиждень 2021 року

Окупанти обстрілювали селища Тарамчук та Нью-Йорк, що на Донеччині. Є поранені українські військові. Вбито танкіста Олександр Юркова. Тим часом, в окупованому Криму аномальна спека та горить масштабне смітєзвалище.

Харківські колаборанти спробували знову відновити памятнік дружби українського народу та кацапів, але він знову простояв цілим не більше години. Згідно опитуванням, 42,9% харькавчан готові обрати мером секретаря міськради Ігоря Терехова. Якби в виборах прийняв участь поет та пісьменник Сергій Жадан, він набрав би трохи більше 2% голосів. 

Арсен Аваков подав у відставку з посади міністра внутрішній справ, після 7 років роботи. Тим часом, Верховна Рада провалила голосування за легалізацію медичного канабісу. Поки компанія Lufthansa переходить на гендерно нейтральні вітання у літаках, Президент України планує перейменувати національні меншини на національні спільноти.

Індонезія стала лідером у світі за поширеністю коронавірусу.

Євро-2020 виграла Італія. Там же, водій автобусу, в якому спалахнула пожежа, врятував 25 дітей. У Закарпатті, де вирують повені, 12-річна дівчинка врятувала чотирьох дітей. Повені також вирують у Німеччині та Бельгії. 

12-річний хлопчик з Івано-Франківська побачив несправжнє викрадення людини, але все одно звернувся до поліції та допоміг розкрити “справу”.

Дякуємо @ukrpravda

[zhitomir]

Вишивата прокурорка

Ссылка на источник: Читать дальше »

[nato-ua-alen]

Важлива зміна в інформаційній політиці окупантів. «Перший канал» почав, як ми кажемо, «блюрити обличчя» колаборантів. Замазувати місцевих херсонських та запорізьких чиновників, які зрадили Україні та працюють на окупантів. Колаборанти бояться. Думаю, бояться не тільки бути ідентифікованими. В них відтепер немає впевненості, що Росія залишиться на окупованих територіях. Хотів би порадити колаборантам. Росія вас кине перших, коли буде відступати. І тут вже не врятують «заблюрені обличчя». Тож краще шукайте спосіб вже зараз допомогти Україні якнайшвидше повернутися. І тоді є шанс зменшити покарання за ваші ганебні дії та вчинки. Смерть ворогам ! 🔥 🇺🇦🇦🇴 🥷🏻 ⚔ 💀 www.FightForUa.org YT.TG.#nato_ua_alen https://BuyMeaFighterJet.com #ukrainewar2013_2022🇱🇹🇺🇦 #StupidityKills TG | FB | INST | TW | YT | TUMBLR Donate with the caption "for free dissemination of information"/už nemokamą informacijos sklaidą“ SEB LT167044060008192042 Paypal len.anatolijus@gmail.com https://www.instagram.com/p/ChEqIlTjVFv/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[crazybeeofficial]

🐸 #жабаувулику #реванш Жаба трохи впала в сплячку і прогавила цікавеньке. Сівохо нещодавно заявив, цитую: "Для этого нам нужно: ... изменить информационную политику. Избавится от штампов «свои-чужие, сепары-укры»." Сергіє Анатолійовичу, жаба прям там захотіла поцілувати вас по-французьськи, з язичком, таку ви гарну думку видали на гора. Дійсно, ну скільки можна називати сєпарами колаборантів окупаційної влади? Треба міняти інформаційну політику і вводити термін колаборанти в ужиток, тоді штампи "свій-чужий" і не будуть потрібні. Всім же зрозуміло, що колаборанти, поплічники окупантів - це злочинці. З іншого боку, жаба не така вже й дурна і прекрасно розуміє, що ви, Сергіє Анатолійовичу мали на увазі зовсім інше, тому прямо і термінологічно вивірено говорить вам: "ЖУЙ СРАКУ, СЄПАР ДОВБАНИЙ". P.S. "ИзбавитЬся" російською пишеться з м'яким знаком, Сергіє Анатолійовичу. Перевірочне - "что сделатЬ". (at Рада національної безпеки і оборони України) https://www.instagram.com/p/B5Dg05tBIN0/?igshid=1shuziah46fyx

[nezalezhna]

В Мелітополі паніка, колаборанти хапаються за валізи

[yakymenko]

ВІДПОВІДЬ ДУБИНЯНСЬКОМУ

Син Богдан (29 років віку) кинув мені (58 років віку) у telegram-чат статтю журналіста Дубинянського з (не)"Української правди". Після смерти засновника УП Ґонґадзе це видання окупували ду́рні, хохли, москалі, колаборанти, сепари та інша наволоч. Тому УП вже не є ґонґадзівським українським ресурсом...

Дубинянський, з посиланням на історію Алжиру-держави, коли алжирські терористи вчиняли звірячі злочини проти навіть цивільних, і проти навіть своїх же "ДНР"-арабів, але добилися таки Алжирської держави, доходить висновку (причому, цілком правдивого висновку!), що "Ми можемо скільки завгодно міркувати про те, що історія - на боці цивілізації, свободи чи демократії. Але насправді історія на боці переможця - хоч би хто ним був".

Трохи згадавши терористів-хамасівців (до речі, чому саме хамасівців, а не палестинців? що за пропагандонська дурня, запроваджена в наших і західних ЗМІ?! що за підміна понять?! чому палестинців обов'язково називати хамасівцями-терористами, хоча на Палестині триває народно-визвольна війна арабів-палестинців за свою державу!! ну, виб'ють хамасівців - щось зміниться? війна палестинців триватиме й надалі, палестинці створять іншу партію!!), так от, згадавши у статті напад палестинців 7 жовтня 2023 року на територію Ізраїля та розстріл цивільних осіб у фестивальному таборі, згадавши патріотів-терористів Алжиру, Дубинянський виводить статтю й читачів до висновку: так, ізраїльтяни теж учиняють звірства проти палестинців (яких Дубинянський уперто називає хамасівцями), але ж це є відповідь на хамасівські звірства, тому в майбутньому, як Ізраїль переможе, ніхто ізраїльських звірств і не згадає!

Я прокоментував синові статтю Дубинянського. Це вийшло як відповідь самому Дубинянському.

Андрій Якименко, telegram-чат, 06.11.2023:

«Не здивуюся, що Дубинянський є жидом. Ну, як Коломойський чи Звягільський. Коломойського я розвінчував, ще коли масове хохло-бидло пророчило його у президенти України у 2014 році. Тепер усім очі розкрито, га, бидло?! Звягільський був багато скликань нардепом України, також і громадянином Ізраїля - всупереч законодавству, власником донбаських шахт, визискував шахтарів, нацьковував їх на український уряд, мовляв, Україна обмежує зарплатню шахтарям, а потім з мільярдними накраденими грошима втік до Ізраїля! Уже здох, падлюка.

Стаття є тенденційною, автор відверто стоїть на жидівсько-ізраїльському боці. Мовляв, жорстокість Ізраїля потрібна, щоби перемогти, а переможців не судять, майбутні історики не згадають жидівських звірств, а славитимуть перемогу Ізраїля. Так, так буде, якщо Ізраїль переможе. Якщо. Але перемоги Ізраїля не буде! Там, на Палестині, йтиме вічна війна, тому що там плямка лайна (Ізраїль) - посеред арабсько-ісламського моря! Рано чи пізно Ізраїль буде задушено, а жидів знов розпорошено по світах. Тут головне, щоб до нас вони не поперли. Наша влада й народне бидло вже майже всю Умань віддали жидам (хасидам), там центр уже викуплено, там вивіски на івриті, там б'ють і убивають українців! Ну, так само жиди-ізраїльтяни вчиняють у Палестині з арабами-палестинцями.

Автор статті не тямить, що араби  с в о ю  жорстокість проти жидів не вважають злочином! Як і бійці УПА з криївок не вважали злочином убивати цивільну (вчителі, голови рад тощо) і військову владу на території України. Бо вони - упівці-українці та хамасівці-палестинці - боролися за свої Держави!

І тому, за правилом Дубинянського в статті, при перемозі Палестини звірства палестинців ніхто не згадає, палестинців вважатимуть героями, та проклинатимуть жидівський нацизм і фашизм-юдаїзм ізраїльтян.

На жаль, Захід учинив непростиму навіть не помилку, а непростимий злочин, надавши жидам землю під Ізраїль у Палестині. Там жидів було 10% тоді. Тепер 90%, бо арабів виганяють і убивають, як то зараз іде у Смузі Гази. Думаю, Газу та прилеглий район приєднають до Ізраїля. І Захід буде це вітати, тупо не розуміючи, що наших дітей-онуків він, Захід, кидає у майбутні війни з ісламо-арабським світом!..

Он Австралія який континент! Там і пустеля є, розміром у 1000 чи 10000 разів більша за Ізраїль. Ото там нехай, як у палестинській пустелі, набудують собі кібуців, огородити колючим дротом жидам "кордони", нехай там будують свій Ізраїль!!

Не жартую».

06.11.2023

©Андрій Якименко

[sorrynoroomsavailable]

Кураторський проєкт «Анімація арт-опору в окупації» Юлія Манукян, Сергій Дяченко

Резиденція Вибачте Номерів Немає 21 листопада, 2022

Херсон був окупований майже відразу, вже 3 березня. Розповідь про те, як Хер-Арт перетворився на Арт-опір, та який вплив має мистецтво на боротьбу.

Десь три тижні всі перебували в шоковому стані. А потім я побачила перші роботи на тему війни від художників, що опинилися на вільній території, і подумала, що єдиний «ментальний» порятунок для нас – це фіксувати все, що зараз з нами відбувається, через мистецтво. Я почала опитувати тих митців, з ким часто працювала на проєктах. Треба зауважити, що вони вже почали «опрацьовувати» нову жахливу реальність, і не тільки в Херсоні. Будь-яка трагічна подія ставала тригером. Було зрозуміло, що публічність треба звести до мінімуму, адже поступово почали проявлятися колаборанти, які охоче допомагали офіцерам ФСБ складати списки членів АТО, активістів, журналістів, всіх потенційно нелояльних до «нової влади». До Бучі ми наївно вважали, що люди культури їм не особливо цікаві, адже їхній зовнішній вплив на міські рішення чи політичну атмосферу не такі примітні. Але з’ясувалося, що в росії, як в будь-якій тоталітарній країні, добре розуміють, що перш за все потрібно знищити прогресивний шар населення. Культура в незалежній і прагнучий демократії країні – середовище, у якому відразу визріває спротив. Першим відгукнувся художник-наївіст з майстернею у центрі міста, яка власне й стала нашим арт-прихистком, де ми збиралися і обговорювали ідеї, ділилися новинами, підбадьорювали один одного. Потім долучилися інші й з’явилася моя Резиденція в окупації. Тоді до неї долучилися митці і мисткині, що працюють з різними медіа, такими як живопис, графіка, фотографія, відео, інсталяція, тексти тощо, щоби трансформувати свій досвід у мистецтво, пережити божевільні обставини і не залишатися пасивними спостерігачами жахливих подій. Вперше світ дізнався про незламність херсонських художників зі статті The Guardian: “Kherson’s secret art society produces searing visions of life under Russian occupation”. Було безліч перепостів і фідбеків, щирих слів підтримки та пропозицій допомоги. Але цього недостатньо. Так народилася ідея популяризації херсонського «арт-опору» через сучасні медіа, щоби ще раз і ще раз нагадати всім, що Херсон – це Україна. Так народився проєкт «Анімація арт-опору в окупації», який має на меті промоцію в інфопросторі художніх висловлювань херсонських митців і мисткинь, які пережили окупацію або досі залишаються під прицілом ворога. Тепер, коли херсонська художня спільнота розпорошена по різних містах і країнах, соціальні медіа є ті, що дозволяють нам бути ближчими один до одного, надихати один одного, розробляти спільні проєкти, ділитися болючим досвідом і мистецькими рефлексіями. Адже війна не тільки не спинила творчих людей, а й відкрила в них здатність до свідомого «культурного» спротиву. Його «анімація» допоможемо вийти на значно ширші кола різноманітних спільнот будь-де. Оживлені сюжети картин і малюнків, створених херсонцями за часів окупації, увійдуть в серце кожного, хто любить і підтримує Україну.

*Проєкт «Анімація арт-опору в окупації», що реалізується ГО «Урбан Ре-Паблік» (Херсон), підтримано в результаті відбору на відкритому конкурсі (re)connection UA, пілотного проєкту, який створений ГО «Музей сучасного мистецтва» у партнерстві з UNESCO та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO. (re)connection UA спрямований на підтримку і продовження мистецької роботи та доступу до культурного життя в Україні і цінує митців як важливих дієвців у захисті культурного розмаїття та ідентичності України, а також визнає роль культурної діяльності у пропрацюванні колективних травм, створення основи для єдності та згуртованості.

Заголовна ілюстрація (у афіші) Колаж «Воля» мисткині Olson Olberburg, 24.03.2022: «Це була інтуїтивна робота. Я була на кількох мітингах і коли навколо бачиш майже усе місто в жовто-блакитному кольорі, чуєш спів і супротив окупантам, відчуваєш перемогу. Хотілося показати Херсонщину, яка може встояти попри все».

_

Резиденція Юлії Манукян та Сергія Дяченко стали можливими завдяки підтримці: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

(eng)

The curatorial project "Animation of art resistance in the occupation" Yulia Manukyan, Serhii Dyachenko

Residence Sorry No Rooms Available November 21, 2022

Kherson was occupied almost immediately, already on March 3. The story of how Hair-Art turned into Art-Resistance, and what influence art has on the struggle.

For about three weeks, everyone was in a state of shock. And then I saw the first works on the theme of war from artists who found themselves in the free territory, and I thought that the only "mental" salvation for us is to record everything that is happening to us now through art. I started interviewing those artists with whom I often worked on projects. It should be noted that they have already begun to "work out" a new terrible reality, and not only in Kherson. Any tragic event became a trigger. It was clear that publicity should be kept to a minimum, because collaborators gradually began to appear, willingly helping FSB officers compile lists of ATO members, activists, journalists, all potentially disloyal to the "new government". Before Buchi, we naively believed that people of culture were not particularly interesting to them, because their external influence on city decisions or the political atmosphere was not so remarkable. But it turned out that in Russia, as in any totalitarian country, they understand well that the progressive layer of the population must be destroyed first of all. Culture in an independent and democracy-seeking country is an environment in which opposition immediately ripens. The first to respond was a naïve artist with a workshop in the city center, which actually became our art shelter, where we gathered and discussed ideas, shared news, and encouraged each other. Then others joined in and my Residence in Occupation appeared. Then it was joined by artists and artists working with various media, such as painting, graphics, photography, video, installation, texts, etc., in order to transform their experience into art, survive crazy circumstances and not remain passive observers of terrible events. For the first time, the world learned about the indomitability of Kherson artists from the article of The Guardian: "Kherson's secret art society produces searing visions of life under Russian occupation." There were many reposts and feedbacks, sincere words of support and offers of help. But this is not enough. This is how the idea of ​​popularizing Kherson's "art resistance" through modern media was born, to remind everyone again and again that Kherson is Ukraine. This is how the project "Animation of art resistance in the occupation" was born, which aims to promote in the infospace the artistic expressions of Kherson artists who survived the occupation or are still under the enemy's sights. Now, when the Kherson artistic community is scattered in different cities and countries, social media are the ones that allow us to be closer to each other, inspire each other, develop joint projects, share painful experiences and artistic reflections. After all, the war not only did not stop creative people, but also opened up in them the ability for conscious "cultural" resistance. His "animation" will help to reach much wider circles of various communities anywhere. The lively scenes of paintings and drawings created by the Kherson people during the occupation will enter the heart of everyone who loves and supports Ukraine.

*The project "Animation of art resistance in the occupation", implemented by the NGO "Urban Re-Public" (Kherson), was supported as a result of the selection at the open competition (re)connection UA, a pilot project created by the NGO "Museum of Modern Art" in partnership with UNESCO and financed through the UNESCO Heritage Emergency Fund. (re)connection UA ​​is aimed at supporting and continuing artistic work and access to cultural life in Ukraine and values ​​artists as important actors in the protection of cultural diversity and identity of Ukraine, and also recognizes the role of cultural activity in working through collective traumas, creating a basis for unity and cohesion .

Title illustration (in the poster) Collage "Will" by artist Olson Olberburg, 03/24/2022: "It was intuitive work. I have been to several rallies and when you see almost the entire city in yellow and blue, you hear chants and resistance to the occupiers, you feel victory. I wanted to show Kherson Oblast, which can stand against everything."

_

The residence of Yulia Manukyan and Serhiy Dyachenko was made possible thanks to the support of: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris