#пити

[du-sha]

На каву я трачу аж надто багато грошей, тому купила собі кружку, аби робити каву вдома і пити її поки біжу на роботу🍂😞

[adeseya]

Мене зараз так схарило, бо ледь знайома людина почала мені казати про те що я мушу злізати з антидепресантів, бо вони роблять з людей овочів і взагалі це ужас

Йди нахуй

Я дуже рада що в тебе немає ментальних проблем і ти не знаєш що має відбуватися з тобою щоб ти врешті наважилася почати це йобане лікування бо по іншому вже жити неможливо

І ти бляха щодня ��мовляєш себе пити ліки щоб ставало краще

А тоді хтось каже тобі що це брєд

Іди нахуй

[not4yourmind]

Один з неочевидних симптомів того, що в мене є проблеми виступає потреба в «включить щось на ніч». Воно має бути максимально зрозумілим. Тому я вже місяць дивлюсь Гаррі Поттера. ChatGPT каже щось про спокій, який люди відчувають в дитинстві і всі оці асоціації… не знаю. Можливо.

Зрештою, я вже майже впевнений, що в мене «депресія». Сон не покращується, апетит не покращується, сил не додається. Час від часу хочеться в рандомний момент розбити собі руки або голову. Просто так, без причини. А ще дуже слабкий спротив емоційному тиску. Думаю вчора тьотя з «Нашого краю» пошкодувала, що гаркнула на мене за солоний огірок на касі, бо я тупо почав плакати. А потім ще пів години плакав вдома тому, що плакав на людях. Так і живу.

Але я не йду на поводу в цього терміну. Його не можливо оцінити раціонально, бо шкали «болить\не болить» для цього немає. Тому сьогодні, я поспав 2 години через тривоги на вулиці та всередині, а потім зайшов допомагати онлайн-друзям з грою. Після цього в душ, помився, побрився, наготував їсти і далі допомагати друзям. Пів години на сон, щоб перезавантажити мозок і на квіз по Гаррі Поттеру. На ньому я взяв аномально багато питань. Мене вперше навіть хотіли поставити на битву капітанів, але я відмовився. Надто великий тиск. І що? І прийшов додому в повній апатії. Розумом розумію, що має бути радість. Це один з найбільш класних для мене днів. Я зустрівся з крутими людьми, використав задротські знання, гарно провів час, мене пригостили якимсь круасаном, я випив смачного пива. Але повертаюсь в пусту квартиру і просто лежу. Цілі на день закінчились. Нових ще на декілька днів не буде. І що? І нічого. Все це не має сенсу. Радості в моєму житті зараз не існує. Існує лише слід від неї. Я пам’ятаю, як вона має виглядати, як вона має відчуватись. Але це не вона. Це лише спогади. Колись у мене був ковід і я втратив нюх. Я пам’ятав, як має пахнути цибуля. Але вона мені не пахнула. Так само й тут. Я знаю, що отут має бути приємно, весело та комфортно. Але так не є.

Ще й з цією дівчинкою щось дивне відбувається. Вона наче як симпатизує мені в романтичному плані. А я що? А я не відчуваю нічого. Переважно через проблеми з самоусвідомленням. Але й не тільки через це. Шкода. Вона розумна і красива. Хотілось би зустріти її в якийсь інший період свого життя. А так вона дуже злиться, ��оли я починаю їй говорити якісь відверті речі. І напевно має право.

Зрештою. Що? Депресія чи не депресія. Яка різниця? Таблетки я все одно пити не буду, бо боюся побічних ефектів. Та й це все виключно персональний fight в голові. Головне ставити контрольні точки, формувати зону відповідальності і можна вивозити. Тільки спробувати заснути. Бо по відчуттях я не сплю і 30% того часу, що має спати людина.

[messyfentanyl]

Коли всі одночасно починають хвалити і робити компліменти мені стає страшно. Не знаю, чи це логічно (очевидно що навряд).

Відчуття, що або від мене щось хочуть, або підлизуються на майбутнє.

Тут несвідомо починаю вірити у зле око, бо зі здоров'ям цей тиждень дуже раптово стало погано.

Ще на цьому тижні снились змії (зелено-чорна змія-мама і двоє таких же, тільки менших зміят, всі дуже агресивні), які хочуть мене вкусити.

Ще два моїх плани провалились, хоча нічого не передвіщало біди, як то кажуть.

Зараз лежу після роботи в ліжку з температурою 39 і думаю, чи пити нпзп, бо по відчуттям поки ще не треба. (медикам привіт ✌🏻🤌🏻)

Маю надію, що завтра нікуди не прийдеться йти. Дайте спокою.

[poisonousmelissa]

Почала читати Корчму, а тут оце

Щось аж згадала, як в Харкові не було електрики під кінець весни здається. Чи влітку. Точно було тепло. І всі пішли пити каву, їсти піцу з буфету і на шашлики.

[sharp-as-c]

записалась на завтра до лікаря, вухо болить і стріляє так, що мушу пити знеболююче

[nemui-karrasu]

Я почала пити антидепресанти і в мене думки з "хочу здохнути" змінилися на "хочу щоб мене хтось зв'язав"...

[alwayshungryofelia]

13.03.24

Думай про яблуко.

Про його смак, текстуру і колір.

Уяви його в голові - його вагу і запах, і те, як відчувається перший шматочок між твоїми зубами.

Наш мозок працює таким чином, що не відрізняє фантазію від реальності, і

це чудово,

бо твої маленькі нейрони у нервовій системі вже почали передавати сигнали до залоз під твоїм язиком, підвищуючи рівень pH, аби зберегти твій шлунок від кислотності яблука.

Ось чому плацебо працює.

Мозок не відрізняє фантазію від реальності.

Якщо завтра ти зійдеш з розуму, ти не зрозумієш цього.

Цей маленький факт я дізналася у тендітні тринадцять. Мій власний маленький дебют.

Якщо тебе тошнить від одного погляду на таблетки, якщо твій мозок погано реагує тільки на згадку маленьких жовтих таблеток, які починають діяти через шість годин, від яких і досі мутить і здригається тіло навіть коли ти пишеш це, десять років потому,

Що ж

Думай про яблуко. Уяви його смак, вагу, текстуру і колір.

Твій мозок не зможе концентруватися на очищенні шлунку і запуску слиновиділення одночасно.

Якщо тобі погано - думай про яблуко.

Якщо ти не знаєш як жити далі - думай про яблуко.

Якщо ти заїбалася пити кожного вечора кляті таблетки,

Якщо ти ненавидиш те, що бачиш,

Якщо ти почув повітряну тривогу,

Якщо твоя власна тривожність сходить з розуму,

Якщо ти втрачаєш сенс свого існування і не можеш відрізнити реальність від фантазії

Думай про яблуко.

[juls-tsim]

Так щиро ненавиджу, коли щось негаразд зі здоров'ям - перше що роблять родичі, це жартують про те, що в мене немає мужика та дітей 🤡

Проблема з гормонами. Мама в цей час "просто нужно эти гормоны уже направить в правильное русло"

Щось з сечовим міхуром, врач назначив антибіоти��и. Тітка "ладно ты бы там трахалась с кем-то, было бы хоть не так обидно"

Я розумію, що це може якийсь механізм, може вони намагаються мене підбадьорити чи змусити посміхнутись. А мені в такі моменти хочеться просто кричати, бо це виводить нереально.

Я зараз собі вже стільки надумала. Що доведеться пити ліки все життя. Що я ніколи не зможу завагітніти, навіть якщо захочу. Що це шось ще більш небезпечне. Жартувати - це останнє, що мені потрібно.

[du-sha]

З такими робочими заскоками, я скоро точно або звільнюсь або піду пити антидепресанти

[adeseya]

Я просто хочу бути здоровою і щасливою. Здоровою і щасливою. Здоровою і щасливою. Здоровою. Щасливою. Просто бути.

Я втомлююся.

Думала, вже зможу скоро припинити пити будь-які ліки. І лікарка так думала. Припинила пити один антидепресант і нейролептики — стало гірше. Не справляюся. Почуваюся лайняно від самого факту що господи за стільки місяців я не впоралася достатньо. І ймовірно знову доведеться повертати якісь ще таблетки. Але я так хочу щоб стало краще... я так хочу не відчувати оце все. Хочу просто бути звичайною. І щасливою. І здоровою. І я буду старатися.

[not4yourmind]

Ну штош.

Дівчинка на Новий Рік не приїде, бо в неї змінились плани. Якщо я правильно зрозумів там проблема з квитками та фінансами. Тому, святкування по плану.  Сам. З якимись смаколиками. Або взагалі спатиму.

Лікарка-психіатр діагностувала в мене якийсь там ступінь клінічної депресії. Виписала рецепт на антидепресанти та транквілізатори. Приймати їх треба не менше трьох місяців. А там або змінювати, або завершувати. Наговорила там мені різної фігні. І в цілому навіть майже переконала в тому, що це не вигадана штука.

Пити чи не пити?

Цікаво насправді. Як рішення 5 років тому поїхати в Львів призвело до того, що я не вважаю себе за особистість, не відчуваю радості, не можу нормально функціонувати, не сплю, або сплю весь час.

Сьогодні думав про це весь день. Я боюсь таблеток, але можливо це єдине рішення? Бо думки розбити собі голову об стіну або кутик столу все частіші. І якось… Це все хіба те, на що я заслужив? Ну тобто. Не знаю. Пофіг. Досить себе жаліти.

[meowluox]

стала чутливішою до затемнень це більше не здається співпадінням. просто той факт що я вперше за останні кілька місяців почуваюсь настільки виснаженою що мене нудить і голова не перестає боліти. і пік цього стану прийшовся як раз на саме затемнення. воно до речі все ще в процесі.

але знаю що так треба. так я не можу працювати так я спалила вже декілька дедлайнів через свій стан але в моральному плані я примудряюсь зберігати стабільність та оптимістичний настрій це не може не тішити я пишаюсь собою.

прийняла ванну додала декілька крапель лавандової олії до шампуню (теж з лавандою плюс з ромашкою) вдяглась у все чистеньке та улюблене і пішла їсти. останнім часом виходить їсти тільки двічі на день я вдень просто забуваю про свої фізичні потреби це мене не влаштовує.

заварю собі чай з жасміном з'їм пару бутербродів з арахісовою пастою і напевно піду передивлятись атаку титанів з першого сезону.

голова болить усе менше якщо пощастить мені навіть не доведеться пити пігулку.

[teawithatasteofwretchedness]

Купила олівчик для губ, живчик і круасани життя прекрасне💃💃

А і ще, якого прокладки такі дорогі👹👹👹

***

Здається я витратила всі свої сили на цей похід в центр 😭. А я обіцяла собі вчити англійську в понеділок, середу і п'ятницю....але сил здається 0. Все що хочу їсти круасани і пити живчик...

[yournextexmistake]

дорогі любителі нав'язливих порад пити ї жерти гаряче в спеку, а ви знаєте про такі приколи, як втрата свідомості та зупинка серця від перегріву?

років десять тому, після подібного трюку, я ледве не здохла.

а у мене лише проблеми з легеневою артерією.

ще нагадаю, шо люди у нас обстежуються, коли вже помирають.

пост на подумати.

[tenderdevil]

Чому коли я маю пити курс вітамінів і на цей період хочу відмовитися від алко, нам привозять вино з назвою SCREAMING DEVIL!

Вітаміни ще не приїхали, тому може і бахнути цю пляшечку за вихідні 😏