juls-tsim

[juls-tsim]

Kinds of Kindness (2024)

Ну.... якщо ви знаєте приблизно як знімає Йоргос Лантімос, то ви зрозумієте, якщо я скажу, що це досить типовий його фільм. І це не щось погане. Те, що я маю на увазі, так це те, що ви легко можете впізнати стиль цього дядька. І мені це дійсно подобається. Коли ти дивишся кіно і якщо не зі 100% ймовірністю, але +/- можеш уявити, хто сидів у режисерському кріслі.

Моє знайомство з його роботами розпочалося з фільму "Лобстер", коли я переглядала фільмографію Коліна Фаррелла. І чорт, я залишилася від того фільму в захваті. "Вбивство священного оленя" та "Бідні-нещасні" свого часу мені теж дуже сподобалися, а от із цим фільмом трохи... не те. Я в жодному разі не хочу сказати, що він поганий. Тут багато чудових акторів, події на екрані чіпляли і не дозволяли відвести погляд. Але я, щиро кажучи, не фанат фільмів-новел. Типу... я хочу дивитися одну цілісну картину. Якби я хотіла 20-хвилинну історію, то подивилася б якусь короткометражку.

Тут цікавий концепт, що різних персонажів грають одні й ті ж актори, але в цілому післясмак якийсь дивний від перегляду. Історії немов починаються на середині, без передісторії та без якоїсь експозиції. Через це почуваєшся якось розгублено. Я не говоритиму нічого про "дивність" цих історій тк це, очевидно, авторський стиль. Загалом можу сказати, що це не поганий фільм, просто не найкращий у Лантімоса.

7 із 10

[juls-tsim]

Now and Then, Here and There (1999 - 2000)

Останнім часом я не те, що дуже багато дивлюся аніме. Якщо радять щось класне, або якщо я сама знаходжу якісь цікаві списки чи рейтинги. Я взагалі трохи тю-тю на списках, відверто кажучи. У мене є списки фільмів та серіалів, які я хочу колись подивитися. Список манхв і практично нескінченний список фанфіків, до яких я додаю позиції набагато швидше, ніж читаю вже наявні. Це, до речі, одна з основних причин, чому я завжди вела такі блоги. Мені завжди потрібно поділитися своєю "найціннішою" думкою. В ідеалі. може навіть обговорити щось. А ще це потім через час допомагає мені згадати, що я дивилася/читала. Допомагає згадати відчуття чи емоції.

Так ось. Це аніме якраз і виявилося в одному з моїх нескінченних списків тк я побачила його в якійсь статті на кшталт "культові аніме всіх часів" або щось подібне. Не скажу, що я залишилася просто у великому захваті. Найчастіше я не переймаюся "класикою". "Зошит смерті" не здається мені чимось геніальним. Я так ніколи і не дивилася "Євангеліон", а через аніме "Код Гіас" я взагалі свого часу перестала дивитися аніме на добрих 10 років. Потім десь наприкінці 10-х на хвилі хайпа "Атаки титанів" я знову почала періодично дивитися деякі тайтли і згадала, що я люблю все це. І з того часу я подивилася багато годноти, але, на жаль, "Now and Then, Here and There" не те, що можна віднести до цього списку.

У нас за сюжетом є хлопчик. І на нього чекає доля типового попаданца - він опиняється в незнайомому для себе світі. У світі, що розривається війною вже не одне десятиліття і там все на стільки погано, що навіть діти зобов'язані воювати за якісь ефемерні та нереальні ідеї відверто збренділого королька, якого нічого не хвилює крім влади, але він усім ллє у вуха про те, наскільки він чудовий і ще трохи і війна закінчиться.

З одного боку, добру половину взагалі не розумієш, що відбувається. Усього 12 коротких епізодів на охоплення такої непростої теми. А там було про що говорити. Дружба, зрада, смерть, насильство. Цікаво, що хоч головні герої буквально діти, рейтинг у аніме далеко не дитячий і нікому молодшому за 16 його взагалі дивитися не рекомендується. Мені особливо запала в душу сюжетна лінія дівчинки із Землі, яка теж виявилася попаданкою, лише трохи раніше, ніж наш головний герой. Ця дівчинка пройшла буквально через Пекло. Її зґвалтували і вона навіть завагітніла від цієї людини. Хотіла через це вчинити суїцид і буквально ненавиділа те, що було в ній. А у фіналі вона прийняла рішення не тільки зберегти дитину, а й залишитися в новому для себе світі, щоб допомагати і доглядати ще й інших дітей, які залишилися сиротами через війну. І загалом багато було цікавих другорядних персонажів. Але, може, моя проблема в тому, що саме головний персонаж не зачепив. Досить типовий герой, який весь такий за справедливість і через свою упертість перемагає все і всіх навколо і взагалі такий молодець.

Не можу сказати, що я в захваті від цього аніме. Але воно безперечно хороше. Єдине, що я б його не рекомендувала.

Кількість сезонів: 1 Кількість епізодів: 12 Країна: Японія Моя оцінка: 7 з 10

[juls-tsim]

Extraordinary Attorney Woo (2022)

У мене взагалі є список із дорамами, які я собі додала для ознайомлення колись. Загалом мені дуже подобається азіатський кінематограф та південнокорейський зокрема. Але переважно тоді, коли вони не знімають дурні ромкоми. Тому що тоді я ловлю лютий крінж 16 серій поспіль, а потім дорама закінчується.

На щастя, ця дорама зовсім не така. Перед нами історія дівчини, яка стала адвокаткою, незважаючи на всі проблеми, з якими вона стикається все життя через свій аутизм. Я не знаю, наскільки добре саме з психічної та психологічної точки зору тут показали людину з розладом аутистичного спектру, але виглядало дуже цікаво. Актриса постаралася та видала чудовий перформанс.

Сподобалося, що було багато цікавих справ, із якими стикалася група адвокатів, у якій працювала головна героїня. Чудово були показані персонажі другого плану, які теж розвивалися, які мали свої історії та переживання. І це органічно впліталося в канву основного сюжету. Нічого не видалося зайвим або, навпаки, не було жодних недомов.

Я не те що великий любитель серіалів на юридичну тему. Не так багато я їх бачила у своєму житті, відверто кажучи. Але можу з упевненістю сказати, що ця дорама мені більш ніж сподобалася з перерахованих вище причин.

Я щиро рекомендую її переглянути за умови, що ви любите азіатське кіно. Були моменти, коли я щиро сміялася. Були дуже зворушливі та щирі сцени. Піднімалися цікаві теми на кшталт проблем батьків та дітей, важливості дружби та навіть любовні перипетії. Але тут це не було як у безглуздих комедіях. Тут постало питання того, як бути у стосунках з людиною, яка має певні проблеми психічного характеру. На кшталт аутизму.

Кількість сезонів: 1 Кількість епізодів: 16 Країна: Південна Корея Моя оцінка: 9 з 10

[juls-tsim]

Інколи мені для підняття настрою не так багато треба. Отже сьогодні я обрала для себе любити ось цих двох бубліків і чекати на їх спільний коллаб. Я знаю, що його ніколи не буде, але цього дня я хочу пожити у делулуляндії 😌

[juls-tsim]

The Umbrella Academy (2019 - 2024)

Про цей серіал можна сказати "Почали за здоров'я, скінчили за упокій". І це неймовірно засмучує.

Я не особливо хочу переказувати сюжет тк у цьому немає сенсу і це затягнеться на сто років. Але основний заміс у тому, що у нас є група людей, які є один одному зведеними братами і сестрами і при цьому всі вони мають надздібності. І кожен сезон вони так чи інакше намагаються врятувати світ від апокаліпсису та повного колапсу.

Спочатку було справді цікаво. Нам показували та розкривали персонажів, паралельно вплітаючи це у канву всього загального сюжету. Але як на мене найбільша проблема цього серіалу в тому, що більшість головних героїв безпросвітні, просто непоправно тупі. А мені практично фізично боляче дивитися таке.

Найстрашнішим експірієнсом для мене став Лютер. Він, за ідеєю, є лідером команди. Що має на увазі взагалі посада та позиція лідера? Сильний та вольовий характер, здатність швидко та креативно мислити в екстрених ситуаціях. Наявність мозку, зрештою. Але це був просто жахливий персонаж. Він дратував від першої до останньої секунди. + ще сильно заважало, що крім тупості він був ще й дуже мерзенний. Він був буквально гібридом з мавпою і нам постійно показували його огидне напів-голе тіло та й персонаж сам по собі поводився бридко.

На другому місці після Лютера для мене був Ваня/Вася/Вітя. Називайте, як хочете. Коротше, персонаж у виконанні Елліота Пейджа, який два сезони був дівчиною, а потім став хлопцем. Тк актор зробив трансгендерний перехід.

І я абсолютно нічого не маю проти. Але це так незграбно і дебільно включили в сюжет, що просто неможливо. Вона просто пішла, бахнула коротку зачіску і сказала тепер називати його іншим ім'ям. І що типу все життя себе так почувала. Але проблема в тому, що цей персонаж взагалі ніяких передумов до цього не мав. Це було просто зовсім нізвідки і ніяк взагалі не вплинуло на сюжет. Всі довкола просто такі "Ок".

І це я вже мовчу про те, що цей персонаж теж був дурнем. Через нього буквально кілька разів і траплявся цей Апокаліпсис.

Дієго дуже засмутив. Він був класним, хоробрим, трохи безрозсудним хлопцем. Такий собі "гаряча голова". А в четвертому сезоні з нього просто незрозуміло що зробили. Його так отупили, що кожного разу як він відкривав рота в останньому сезоні з нього чи не слина капала. Більшої деградації персонажа я навіть і згадати не можу.

А ось із позитивних сторін це, звичайно, персонажі П'ятий та Клаус. Ось за ними приємно спостерігати упродовж усіх сезонів і в результаті вони мене не засмутили і не розчарували.

Але нехай така кількість негативу в бік деяких персонажів вас не відштовхує. В цілому сам серіал більш ніж цікавий. І ще хочу відзначити, що тут був один із найкращих музичних супроводів із усіх серіалів, що я можу згадати останнім часом.

Не можу сказати, що "Академія" це прямо вели��езна рекомендація від мене. Вам краще самостійно чекнути про що ця історія і для себе вирішити, чи хочете ви її дивитися чи ні.

Кількість сезонів: 4 Кількість епізодів: 36 Країна: Америка Моя оцінка: 7 з 10

[juls-tsim]

The Six Triple Eight (2024)

Я була трохи здивована, що буквально звичайнісінький фільм від Нетфлікса цього року був у номінації на Оскар. Я його подивилася і так до кінця і не зрозуміла, з чого взагалі. Актуальність теми? Камон, ми в 2025 році. Мало просто зняти фільм про обмеження чорних і бігти на Оскар.

Сюжет у тому, що у нас таймлайн – друга світова. І є батальйон чорношкірих жінок в армії, які одночасно стикаються і з расовою і статевою дискримінацією. Але фільм сам по собі не дуже гарний. У нього глянсово-вилізана картинка, що зовсім не відповідає заявленій темі. У ньому дуже багато дивного і недоречного гумору яким, як я розумію, щосили намагалися розбавити атмосферу і, напевно, додати життя і реальності персонажам. Але, як на мене, вийшло не те щоб дуже вдало.

Балів цьому фільму накидає те, що його знято на реальних подіях і наприкінці автори зробили чудовий триб'ют реальним жінкам, яких втілили на екрані актриси.

Але якщо ви дійсно хочете подивитися хороший фільм про чорношкірих жінок, які були змушені зіткнутися з подвійною дискримінацією, то я щиро рекомендую подивитися фільм "Hidden Figures", який на порядок краще і, як на мене, набагато глибше та цікавіше розкриває тему.

В цілому цей фільм про другу світову хороший. Його можна подивитися, в ньому немає чогось відверто жахливого, величезних сюжетних дірок і це все. Але мене просто ост��ннім часом щиро дивує, які посередні фільми потрапляють у поле зору кіноакадеміків. Оскар – чисто якесь шапіто. Раніше дивишся фільми і прямо не можеш навіть собі визначитися який подобається більше, який краще і тд. А зараз? У кращому випадку ці фільми заслуговують на "нормально" як оцінку. І це засмучує. Здається, потрібно більше уваги приділяти європейському незалежному кіно, а не Голлівудській машині. Вони мене останнім часом засмучують.

6 із 10

[juls-tsim]

Flow (2024)

Ще одна картина, яка опинилася у моєму списку через свою номінацію на Оскар цього року.

І, щиро кажучи, тут я була приємно здивована. Історія перед нами дуже незвичайна та захоплююча. Ми маємо світ, у якому з якоїсь причини більше не лишилося людей. І наш головний герой – це кіт. Кіт, який намагається вижити у цьому небезпечному та новому світі.

Що мені особливо сподобалося і здалося незвичайним, то це те, що у нас тварини - це дійсно тварини. Вони не говорять, вони жодним чином не хуманізовані та нічого такого.

А я навіть і згадати не можу, чи бачила таке у мультфільмах.

Найчастіше ми маємо щось на кшталт "Таємного життя домашніх тварин" або "Зверополіса".

Цей мультфільм став як ковток свіжого повітря та чогось нового, незвичайного.

Я не очікувала, що в результаті подивлюся роад-муві про кота, собаку, капібару і лемура, які щосили намагалися вижити, впоравшись з усіма небезпеками дикого світу, в якому вони опинилися.

8 із 10

[juls-tsim]

Сьогодні останній робочий день перед відпусткою ✌🏻

А потім 6 тижнів... ви правильно це бачите, друзі, ШІСТЬ ТИЖНІВ тиші, спокою та відпочинку.

У мене поки що немає якихось капець глобальних планів, але менш із тим.

Пройду до кінця Assassin's creed Valhalla нарешті 😅

І ще спробую не спитися, не погладшати і не померти. Поки такі плани 🙃

[juls-tsim]

Gladiator II (2024)

Це знову із тих фільмів, які були у списку на Оскар. Не впевнена, що так би я його подивилася. Або принаймні я не дивилася б його зараз. Може якось потім.

Взагалі мені дуже подобається атмосфера стародавнього Риму, всі ці інтриги, гладіатори і т.д. Один з моїх улюблених серіалів евер це буквально Spartacus, який я дуже рекомендую подивитися, якщо вам подобається вся ця гладіаторська двіжуха. Я навіть кілька разів подумувала його переглянути тк і акторські перформанси там шикарні, і картинка приємна газу та сюжет офігезний. А потім я згадала, скільки я над ним ревіла і така .... ні, дякую. Може якось потім.

Загалом. Враховуючи, що мені даний сеттинг цікавий, то я і від цього фільму розраховувала отримати приємні емоції, незважаючи на те, що оригінальний фільм я пам'ятаю дуже погано і уривчасто. За те з першим гладіатором у мене пов'язаний один класний дитячий спогад - це буквально перший фільм у моєму житті, на який мене зводили в кінотеатр. І я з того часу великий любитель кіно та походів в кінотеатр відповідно.

Якщо повернутись до розмови конкретно вже про другу частину. З плюсів - тут гарний акторський склад + я вже в такому віці, коли на фоні молодого головного героя я пускала слинки по Педро Паскалю (кажу так, ніби його персонаж Оберіна Мартела з "Ігри Престолів" далеких 10 років тому не вкрав моє сердечко). Що стосується сюжету... ну, як на мене - ліниво і не оригінально. Якщо не знаєш, що написати, але хочеш паразитувати на популярній темі чи персонажі - придумай йому спадкоємця/сина/брата/свата та будь-кого. Марвел у цьому дадуть вам майстер-клас.

Як на мене, якби це була окрема історія, не прив'язана до персонажа Рассела Кроу з першого фільму, вона могла б бути краще. А так наш головний герой не сприймається як особистість. Йому не дали індивідуальності, як на мене.

+ що мене дуже неприємно здивувало, то це графіка. У фільма величезний бюджет, а батальні сцени тут виглядають ну... ось ви грали в Assassin's Creed Odyssey?

Який висновок можна зробити. Чи я скажу, що це пряме погане і несмотрібільне кіно? Його можна подивитися і навіть отримати насолоду.

Я не можу рекомендувати цей фільм, але не можу вас відмовляти його дивитися. Він не поганий. Нормальний, я б сказала. Просто не впевнена, що характеристика "нормальний" це те, як я хотіла б описувати фільм подібного масштабу.

6 із 10

[juls-tsim]

Dune: Part One (2021)

Мені здається, що цей фільм із тих, які потрібно дивитися виключно на великому екрані. Вдома на ноутбуці це було зовсім не те. Це, напевно, як дивитися Interstellar на екрані мобільного. Відразу ж зіпсувалося б враження тк дуже багато епічних сцен або спеціально сильно затемнених. Якусь частину фільму я взагалі дивилася практично в чорний екран.

На жаль, про сам світ Дюни я знаю не дуже багато. Колись ще в університеті я читала першу книгу з усього циклу і пам'ятала лише загалом. Щось про спайс, величезних хробаків та безжальну пустелю. Цей фільм - як величезний пролог до подальших подій, які, як я розумію, вже будуть більш цікавими та захоплюючими. Я не скажу, що цю частину мені було нудно дивитися. Зовсім ні. Тут зірковий акторський склад, іменитий режисер і на бюджет очевидно не поскупилися. І це, очевидно, окупилося.

Просто я бачила відгуки, що друга частина вже значно цікавіша тк там менше розмов, менше передісторій і вже справжня дія. Але при цьому я розумію, що без такої першої частини, як ця, було б просто неможливо розповідати історію далі. Так що як інформативна і вступна історія - ця частина дуже хороша. Якщо ви любите космо-опери, фентезі або, я не знаю, Тімоті Шаламе, то раджу вам подивитись. Хоча я вже в тому віці, що мені око радував не Тімоті Шаламе, а Оскар Айзекс :)

7 із 10

[juls-tsim]

Я була сьогодні на манікюрі і він мені дуже подобається. Тож я вирішила показати його вам також 😌

[juls-tsim]

Anora (2024)

Я подивилася цей фільм тільки через те, що він був номінований цього року на Оскар. І як же я охуіла дізнавшись, що акторка забрала золо��у статуетку за найкращу жіночу роль. Це просто ганьба. Що сталося із кінематографом взагалі? Але зараз по порядку.

По-перше, сюжет у фільму настільки простий і тривіальний, що я аж не повірила, що в нього реально є номінація. Це проста, банальна і нудна історія про повію, яка тиждень трахалася з тупим мажором. ВСЕ. І тепер це кіно, яке там п'ять штук Оскаров взяло або на кшталт того.

По-друге, акторська гра просто огидна. Це було реально боляче дивитися. Одна половина фільму - софт-порно, тряска сіськами/піськами і нескінченний секс, а друга половина - це крики, крики та істерики. Я взагалі не розумію, що грала головна героїня. Вона тупо репетувала і верещала весь фільм.

У ньому немає занурення у проблеми секс-працівників. У ньому немає якоїсь оригінальної подачі або нового погляду на вже відомі речі. У ньому навіть цікавих операторських рішень якихось немає.

Це просто нудна та дурна картина. Я загалом не розумію, що може для себе в ній знайти доросла людина. Якщо, звичайно, говорити про пубертатних підлітків, яким потрібно на щось подрочити, поки мама не бачить, тоді так. Це кіно - те, що лікар прописав. Але щоб Оскар... я все ще не можу повірити.

І бачила, як люди порівнюють цей фільм з Poor Things Лантімоса, що взяв Оскар минулого року. Але це, вибачте мені, все-одно що порівняти хуй з пальцем. Так, там Емма Стоун теж у якийсь момент була секс-працівницею, але фільм не про це взагалі. Він розповідає глибоку історію, він показує розвиток, зміни та приводить персонажів, як і глядачів, до певних висновків. У той час як Анора - це просто дратівливе сісько-пісько щось, в якому немає ні сенсу, ні оригінальності. Давно мене так не розчаровував якийсь фільм. Знову ж таки, може, якби в нього не було Оскара, то я поставилася б простіше.

4 із 10

Ну і звичайно йобаної русні пів касту мене вкурвив нереально.

[juls-tsim]

Мама мені на днях сказала, що найкращий друг мого дитинства пішов добровольцем на війну. Він обрав собі підрозділ, записався і ось скоро почне проходити тренування.

І я навіть... не знаю що відчувати. Якась глупа порожнеча. Ми не спілкуємось вже років 10 і я зовсім не знаю його дорослу версію. Я не знаю його як чоловіка і батька.

Я знаю його підлітком. Я знаю його 20-річним легковажним хлопцем, в якого були мрії і цілі. І мені на момент стало... якось боляче.

Я не знаю, чи зустрінемось ми взагалі колись. Я щиро сподіваюсь, що в нього все буде добре і він, ну знаєте... пережеве це все.

Не думаю, на справді, що він про мене колись згадує. Не думаю, що його би всередині щось кольнуло, якби зі мною щось трапилось. Але я дозволю собі цей момент сентиментальності. Я дозволю собі ці хвилини марного турбування та туги. І я буду щиро сподіватись, що з ним все буде добре.

В моїй пам'яті він назавжди залишиться людиною, яка зробила мої підліткові роки кращими.

[juls-tsim]

Чи треба турбуватися враховуючи, що це 100% про мене?.🥲

[juls-tsim]

The Witcher: Sirens of the Deep (2025)

Я взагалі не чула про те, щоб виходив цей мульт. Просто випадково натрапила на нього на нетфліксі і, чесно кажучи, отримала масу насолоди від перегляду.

Це такий Відьмак, якого я люблю. Це як мої улюблені епізоди з книжок. Це як мої улюблені квести з ігор. Я така людина, яка любить Відьмака саме за епізоди з полюванням, вбивством монстрів та елементами баді-муві з Любистоком та Плотвою.

Отак і тут. Ми маємо справу. Є полювання, за яке Геральту заплатили, але проблема в тому, що все не так очевидно, як здається на перший погляд. Геральт включає свій режим Шерлока Холмса та відгадує загадкові загадки.

Мені сподобалося, що персонажів озвучували самі актори, що знімаються в серіалі від Нетфлікса. Крім Геральта, очевидно тк Генрі Кавіл більше не грає відьмака, а з Ліамом Хемсвортом ще немає сезону. Це, звичайно, якщо я не помиляюся і дійсно Хемсворт молодший далі гратиме. Ще мені сподобалася графіка, музика та й загалом сюжет, який віддає вайбами ​​русало��ьки, але для людей постарше.

Загалом, якщо ви любите дарк-фентезі та історії про Білого Вовка, про Геральта з Рівії, тоді дуже рекомендую. Хоча, звичайно, у мультфільма не дуже високий рейтинг на IMDB, але при цьому я подивилася із задоволенням.

7 із 10

[juls-tsim]

Їздила вчора в місто, щоб трошки погуляти, витратити грошики, пошаритись по улюбленому книжковому магазину. Навіть купила собі невеличку збірку коротких історій німецькою B1-B2 рівня, щоб трошки практикуватися.

Але основна моя ціль була - пошук нового live альбому BTS, який ось буквально у п'ятницю вийшов.

В цілому вважаю покупку вдалою, бо мені випало 2 із 3 моїх біасів - Техьон та Юнгі. Чонгук заникався кудись 🤌🏻

А ще мені не подобається повторка Сокджина. Но нічого, похресниці цю карту віддам, напевно 🤔

[juls-tsim]

Сьогодні так класно влупашила половину кавуна з бронзою на вечерю.

Інколи не так багато треба для того, щоб підняти настрій.