#недійсність

[supremecourtua]

Чергове рогачів��ьке рішення. Велика палата відступила від раніше здійснених висновків, однак так і не змогла окремо сформувати до якої юрисдикції відносяться спори щодо визнання недійсними договорів оренди землі з фермерським господарством. У свій час завдяки суддям трирічкам та всіляким професорам з земельного права що потрапили до Великої палати було вирішено, що юрисдикцію потрібно визначати виключно тільки після розгляду справи по суті таким чином остаточно знищивши правову визначеність завдяки відсутності досвіду, неосвіченості та захмарним не здоровим амбіціям.

Після вивчення самої постанови та окремої думки, жоден юрист в Україні так і не зможе визначити до якого суду потрібно звертатись. Велика палата такий висновок окремо так і не зробила. Зловживання на скасування остаточних законних рішень продовжується.

[chenewsnet]

Суд об’єднав п’ять позовів Коломойського до НБУ і “ПриватБанку” 3 травня Господарський суд Києва об'єднав у одне всі п'ять проваджень, відкритих за позовами українського бізнесмена Ігоря Коломойського до Національного банку України та "ПриватБанку" про недійсність договорів особистої поруки.

[radnuk-blog]

📄 Підсумки семінару-тренінгу для учасників публічних закупівель на тему: 📌«Продаємо в Prozorro. Практика та теорія перемоги у електронних торгах» 19 – 20 лютого 2019 року редакція журналу «Радник �� сфері державних закупівель» провела в місті Києві дводенний семінар-тренінг для учасників публічних закупівель на тему: «Продаємо в Prozorro. Практика та теорія перемоги у електронних торгах». Після впровадження електронної системи закупівель Рrozorro, яка забезпечила функціонування публічних закупівель за принципом «всі бачать все» усі учасники закупівельного процесу перебувають під пильним оком одне одного та громадськості, контролюючих, а подекуди і правоохоронних органів. Все це, а також певні особливості проведення торгів в електронному форматі, призводить до того, що не усім учасникам вдається приймати участь в публічних закупівлях і звісно не в усіх є можливість вигравати. Тому на наших семінарах ми більш детально розглядаємо основні нюанси, на які учасникам необхідно звернути увагу для ефективної участі у торгах та перемозі в них. Наша основна мета таких семінарів-тренінгів для учасника — це його перемога. Наш обов'язок — навчити їх прикласти максимум зусиль для перемоги в процедурі закупівлі.

Під час та після тренінгу відбулось обговорення питань слухачів заходу, а саме: ☑ 1. Електронні торги. (Допорогові електронні закупівлі). Зокрема було розглянуто основні вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» щодо допорогових і надпорогових закупівель, вартісні межі та особливості. ☑ 2. Участь в процедурах закупівель, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». Зокрема було розглянуто такі питання: - особливості встановлення замовником вимог в тендерній документації до учасника та до переможця; - вимоги документації, які є дискримінаційними, що каже Закон? - як виглядає документація-матрьошка; - приклади прихованих вимог в тендерній документації; - завірення документів печатками, що змінилось? - якщо замовник вимагає підписувати тендерну пропозицію кваліфікованим електронним підписом (КЕП)/електронно-цифровим підписом (ЕЦП)? - мова тендерної пропозиції: документи складені іноземною мовою: перекладати чи ні?; - формальні та арифметичні помилки: про що каже Закон; - коли вимагається довідка про застосування заходів із захисту довкілля; - санкційне законодавство - пам'ятка учаснику; - забезпечення пропозиції та виконання договору. З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися:  у публікації «Рецепти перемоги в публічних закупівлях» на стор. 76-82 методично-практичних матеріалів (Том VII), які отр��мали учасники семінару (роздатковий матеріал); та у матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:  презентація «На що потрібно звернути увагу в тендерній документації».  стаття «Строк подання тендерних пропозицій: чи потрібно розглядати документи, подані після його закінчення?» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 18-23.  стаття «Санкції та інші обмеження в публічних закупівлях» – випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018, стор. 14-24.  лист МЕРТУ щодо застосування санкцій № 3304-04/39245-06 від 07.09.2018.  стаття «Рухаємось вперед: Постанову НБУ № 639 оновлено. Електронні банківські гарантії видають зі змінами – випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 28-32.  стаття «Як оформити тендерне забезпечення у вигляді електронної банківської гарантії» - випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 34-39.  стаття «Як домовитися з банком про оформлення гарантії на вигідних умовах» - випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 10-13. ☑ 3. Кваліфікаційні критерії за статтею 16 Закону. Зокрема було розглянуто такі питання: - встановлення кваліфікаційних критеріїв згідно статті 16 Закону; - яке документальне підтвердження може вимагати замовник?; - практичний розгляд критерію - наявність обладнання та матеріально-технічної бази (практичні ситуації та приклади скарг по кваліфікаційному критерію); - практичний розгляд критерію - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (практичні ситуації та приклади скарг по кваліфікаційному критерію); - практичний розгляд критерію - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (практичні ситуації та приклади скарг по кваліфікаційному критерію); - приклади формування вимоги щодо «аналогічності договорів». З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:  стаття «Аналогічний договір у складі тендерної пропозиції. Вимоги до оформлення та неприпустимі недоліки» — випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, 25–30.  стаття «Правило "невід’ємних додатків": покрокова інструкція для застосування» – випуск журналу № 10 (85) за жовтень 2018, стор. 40-42. ☑ 4. Обов’язкові вимоги за статтею 17 Закону. Зокрема було розглянуто такі питання: - підтверджуємо відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції за статтею 17: що каже Закон? - перелік відкритих державних реєстрів: перевіряємо себе та конкурентів; - довідки, які учасник може замовити он-лайн; - перевіряємо чи порушували конкуренти законодавство про захист конкуренції; - визначаємось, коли учаснику потрібна антикорупційна програма і за якою формою її складати. З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:  стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017, стор. 8-15.  стаття «Ділимось досвідом оформлення онлайн-заявки на отримання Довідки МВС про відсутність судимості» - випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 38-39.  стаття «Вимога щодо відсутності судимості: платні та безоплатні способи отримання довідки» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 19-33.  стаття «Електронна довідка МВС про несудимість» - випуск журналу № 12 (87) за грудень 2018, стор. 10-13.  стаття «Тендерні заручини, або суть спотворення торгів» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 34-41.  стаття «Жертви змови на торгах: як поводитися?» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 35–40. ☑ 5. Відкриті торги по-новому: Зокрема було розглянуто такі питання: - як і у які терміни звернутись до замовника? - готуємо та подаємо тендерну пропозицію через майданчик; - замовник вносить зміни: про що потрібно пам’ятати; - як підготуватися до аукціону та технічно себе захистити; - рекомендації щодо участі та перемоги в аукціоні; - основні правила аукціону; - стратегії участі в аукціоні; - якщо не виграли – не здаємось; - процедура розгляду тендерної пропозиції; - Ви-переможець, як не впустити свою перемогу: - відхилення пропозиції та відміна закупівлі (звернення до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності пропозиції умовам тендерної документації); - основні етапи та ключові моменти процедури відкритих торгів: підбиваємо підсумки. З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у наступних матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:  стаття «Недійсність договору про закупівлю» – випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 11-23.  стаття «Бізнес-клуб "ПоРадник для Учасника": "Ініціюємо підвищення ціни одиниці товару на 10 %. Нюанси та обмеження в Законі про публічні закупівлі та наявна судова практика» – випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 33-37.  стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі» — випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35. ☑6. Найпоширеніші помилки під час оскарження умов закупівель та рішень про перемогу у тендері Зокрема було розглянуто такі питання: - види скарг в до постійно діючої адмінколегії Антимонопольного комітету України та строки їх подання; - оформлюємо скаргу правильно; - документальне підтвердження порушень замовника під час підготовки скарги; - типові помилки при подачі скарги; - порядок та строки розгляду скарг колегією; - розставляємо акценти: розгляд окремих рішень колегії. З додатковою інформацією щодо окремих питань в розрізі даної теми можливо ознайомитися у наступних матеріалах, що йдуть додатком до даного звіту:  презентація «Найпоширеніші помилки під час оскарження умов закупівель та рішень про перемогу у тендері».  стаття «"Правило двох виробників": міфи та реальність» - випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018 року, стор. 36-40.  стаття «Скарги та закупівлі. Правило обґрунтування наявності порушених прав: передумови та суть» - випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, стор. 38-40. 🙂 Усі слухачі семінару отримали: - Роздаткові матеріали (методично-практичні матеріали, блокнот, ручка, календарі, папка, сертифікат); - Інформаціно-лекційне обслуговування; - Призи від редакції (розіграш); - Звіт по результатам семінару; - Консультації з 16:00 до 17:30 (крім п’ятниці протягом 2х місяців після проходження семінару). (Зверніть увагу! Консультації для передплатників журналу «Радник в сфері державних закупівель» здійснюються увесь період передплати. Оформити передплату http://radnuk.com.ua/perdplata/)

Кожен учасник се��інару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході. 1. Презентація «На що потрібно звернути увагу в тендерній документації». 2. Стаття «Строк подання тендерних пропозицій: чи потрібно розглядати документи, подані після його закінчення?» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 18-23. 3. Стаття «Санкції та інші обмеження в публічних закупівлях» – випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018, стор. 14-24. 4. Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій № 3304-04/39245-06 від 07.09.2018. 5. Стаття «Рухаємось вперед: Постанову НБУ № 639 оновлено. Електронні банківські гарантії видають зі змінами – випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 28-32. 6. Стаття «Як оформити тендерне забезпечення у вигляді електронної банківської гарантії» - випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 34-39. 7. Стаття «Як домовитися з банком про оформлення гарантії на вигідних умовах» - випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 10-13. 8. Стаття «Аналогічний договір у складі тендерної пропозиції. Вимоги до оформлення та неприпустимі недоліки» — випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, 25–30. 9. Стаття «Правило "невід’ємних додатків": покрокова інструкція для застосування» – випуск журналу № 10 (85) за жовтень 2018, стор. 40-42. 10. Стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017, стор. 8-15. 11. Стаття «Ділимось досвідом оформлення онлайн-заявки на отримання Довідки МВС про відсутність судимості» - випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 38-39. 12. Стаття «Вимога щодо відсутності судимості: платні та безоплатні способи отримання довідки» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 19-33. 13. Стаття «Електронна довідка МВС про несудимість» - випуск журналу № 12 (87) за грудень 2018, стор. 10-13. 14. Стаття «Тендерні заручини, або суть спотворення торгів» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 34-41. 15. Стаття «Жертви змови на торгах: як поводитися?» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 35–40. 16. Стаття «Недійсність договору про закупівлю» – випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 11-23. 17. Стаття «Бізнес-клуб "ПоРадник для Учасника": "Ініціюємо підвищення ціни одиниці товару на 10 %. Нюанси та обмеження в Законі про публічні закупівлі та наявна судова практика» – випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року, стор. 33-37. 18. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі» — випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35. 19. Презентація «Найпоширеніші помилки під час оскарження умов закупівель та рішень про перемогу у тендері» 20. Стаття «"Правило двох виробників": міфи та реальність» - випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018 року, стор. 36-40. 21. Стаття «Скарги та закупівлі. Правило обґрунтування наявності порушених прав: передумови та суть» - випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, стор. 38-40.

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує учасників відвідати зустрічі бізнес-клубу «ПоРадник для Учасника»!

Як прийняти участь у засіданні бізнес-клубу? Умова участі - попередня реєстрація в он-лайн режимі. Посилання з доступом до реєстраційної форми, ми публікуємо на сайті журналу (http://www.radnuk.com.ua/) та сторінці клубу у мережі FACEBOOK (https://www.facebook.com/groups/poradnuk).

Щодо надання додаткових платних послуг Юристи редакції спільно з партнером ТОВ “Агентство тендерних процедур” надають правову допомогу учасникам:

Шановні колеги! Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!

[topkredit]

фінанси та кредит вінниця Фонд гарантування намагається стягнути з ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» 105 млн грн. Предметом даного спору не є недійсність кредитних договорів, були повернені банком без виконання. 2016 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 26. Він здійснює виплати вкладникам банків; помощь в написании работы, здатним забезпечити виживання банку у via Оформлення кредиту онлайн

[agtltaxlegal]

Користування неоформленою землею: правові наслідки

Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/legal/koristyvannia-neoformlenou-zemleu-pravovi-naslidki-2.html

Користування неоформленою землею: правові наслідки

Користування неоформленою землею: правові наслідки

Самовільне зайняття земельної ділянки: визначення

Для правильного визначення, чи є фактичне користування земельною ділянкою самовільним її заняттям, необхідно звернутися до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV.

Вказана норма під самовільним зайняттям земельної ділянки визначає будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності:

– відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або

– вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Це означає, що при наявності будь-якого рішення місцевої ради чи державного органу про передачу земельної ділянки на будь-якому правому титулі, притягнути особу до відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки не вдасться.

Крім того, відповідно до ст. 203 правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тож про правомірність користування земельною ділянкою свідчить також вчинений щодо неї правочин (зокрема, укладений договір), якщо він не є нікчемним (тобто недійсним в силу закону) або відносно нього немає рішення суду про визнання його недійсним.

До дій, які відповідно до закону є правомірними, можна віднести випадок відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться правомірно набуте нерухоме майно. Так, в правовій системі нашої держави діє загальний принцип цілісності об’єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. Це значить, що власнику будинку, будівлі, споруди має належати і речове право на земельну ділянку під таким будинком, будівлею, спорудою. Зумовлено це нерозривним зв’язком вказаних об’єктів, адже неможливо здійснювати правомочності власника нерухомості без користування земельною ділянкою під нею.

Тому якщо нерухоме майно (будинок, будівля, споруда) належить особі на належній правовій підставі (що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами), то фактичне користування власником нерухомості такою земельною ділянкою вважається правомірним.

Така позиція підтримується і судовими установами.

Так, Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.4 постанови від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначив, що «з огляду на приписи ст. 182, ч. 2 ст. 331,ст. 657 ЦКУ покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов’язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім’я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗКУ застосуванню не підлягають».

При цьому, відсутність у особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення статті 212 ЗКУ застосуванню не підлягають».

Таким чином, всі перелічені вище випадки свідчать про правомірне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на неї. У інших випадках відсутності таких документів можна стверджувати, що земельна ділянка зайнята самовільно.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 211ЗКУ за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Нагадаємо, що адміністративна та кримінальна відповідальність є взаємовиключними, тобто не можна притягнути особу і до адміністративної, і до кримінальної відповідальності за одне і те ж правопорушення. В ч. 2 ст. 9 КпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Источник Протокол

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА

[mhhposts]

29-30 листопада - cемінар «Договірні відносини. Укладання, розірвання, зміна умов. Нова судова практика виконання договорів».

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/legal/29-30-listopada-ceminar-dogovirni-vidnosini-ykladannia-rozirvannia-zmina-ymov-nova-sydova-praktika-vikonannia-dogovoriv-2.html

29-30 листопада - cемінар «Договірні відносини. Укладання, розірвання, зміна умов. Нова судова практика виконання договорів».

22.11.2018

|

Организатор события: КК Кортекс

29.11.2018 — 30.11.2018

3540 грн

Время проведения : 09:00-17:00 Оставить заявку на участие

Задать вопрос автору

Место проведения: Киев, Сучасний конференц-зал в центрі міста (ст. м. Печерська) Показать на карте

29-30 листопада ТОВ «Кортекс» запрошує взяти участь у 2-денному семінарі «ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ: укладання, зміна умов, розірвання. Нова судова практика виконання господарських договорів». Про що будемо говорити: актуальні питання договірного права на прикладах останньої судової практики – форма договору та наслідки недотримання, хто має право підписувати та приймати договори до виконання, як визначити ціну та валюту контракту, визнання договору недійсним – наслідки та способи захисту, як ефективно використати та передбачити в договорі штрафні санкції, актуальні питання господарського процесу та їх вплив на договірні відносини.

Реєструйтесь – старт вже скоро  >>>

Спікери:

Васильченко Т. В. — суддя Господарського суду м. Києва, к.ю.н.

Артемова Н. О. — суддя Господарського суду Дніпропетровської області.

Муравйов О. В. — адвокат, керуючий партнер АО «ЛНМ», заступник Голови Вищої ради юстиції (2015-2016), суддя ВАСУ (2012-2016) та ВГСУ ( 2005-2012), заслужений юрист України.

Грек Б. М. — суддя ВГСУ (2005 – 2017), засл. юрист України, к.ю.н.

Богініч О. Л. — ст. науковий співробітник інституту Держави і права ім. М. Корецького, к.ю.н.

Програма:

Модуль 1. УКЛАДАННЯ, ЗМІНА УМОВ ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ.

Зміст договору. Практичне та юридичне значення змісту договору. Тлумачення договору судом. Використання для односторонньої зміни умов. Використання іноземної термінології, поіменовані та не поіменовані договори (що відсутні в Кодексах). Виконання рішень міжнародних судів

Форма договору: письмова, усна, електронна, нотаріальна. Нюанси укладання та наслідки порушення форми. Вимоги до письмової форми. Використання факсимільного підпису. Укладання договору через: е-mail, рахунок-фактуру, оформлення накладних, прийняття замовлення до виконання. Використання таких договорів в суді. Нові підходи ВС.

Усна форма договору. Доведення факту вчинення договору та наявності між сторонами зобов’язальних відносин. Свідчення свідків. Судова практика. Встановлення договірних відносин при відсутності договору (листи, рахунки).

Нотаріальне посвідчення. Особливості застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України. З якого моменту договір, що підлягає нотаріальному посвідченню є укладеним. Нова судова практика.

Електронні документи. Договірні відносини і листування в електронній формі. Нові тенденції у судових спорах з використанням електронних документів як доказів.

Підписання договору. Хто має право укладати, підписувати та приймати договори до виконання? Нові підходи Верховного Суду. Як перевірити повноваження особи. Порушення повноважень: наслідки, що робити. Договір підписано неуповноваженою особою. Укладання договорів по пошті. Використання "В.О.". Факсимільний підпис – практика використання. Нова судова практика.

Укладення договору з перевищенням повноважень. Недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи. Юридична сила обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи для третьої особи. Чи є перевищення повноважень при вчиненні дій від імені юридичної особи з третіми особами підставою для визнання правочину недійсним? Наступне схвалення договору при підписанні неуповноваженою особою. Докази схвалення правочину та оцінка їх судом. Форми схвалення. Нова судова практика ВС.

Доручення та довіреність. Підписання договорів без доручення: хто може підписувати і на підставі яких документів. Як правильно скласти довіреність? Помилки. Наслідки.

Строки й терміни в договорах. Строк дії договору та строк дії зобов'язання: різниця і наслідки. Закінчення строку дії договору: що робити якщо боржник не виконав зобов'язання? Нюанси для окремих договорів та грошових зобов'язань.

Зміна умов договору в т.ч. одностороння. Судова практика.

Ціна договору. Валюта договору. Звичайна ціна. Зміна ціни. Зміна ціни з моменту, що передує ухваленню відповідного рішення суду. Чи є акт ревізії щодо завищення обсягів фактично виконаних робіт підставою для повернення сплачених коштів. Можливість визначення ціни в договорі в у.о. Курсова різниця. Інфляційні втрати. Стягнення заборгованості в іноземній валюті. Нова судова практика ВП ВС.

Відповідальність сторін у договорі. Як ефективно використати та передбачити в договорі штрафні санкції.

Розірвання договору. Дострокове розірвання. Можливості зміни умов або розірвання договору в односторонньому порядку. Наслідки розірвання договору. Істотна зміна обставин — підстава для одностороннього розірвання. Відмова від договору та розірвання договору без згоди іншої сторони: підстави, різниця, наслідки.

Модуль 2. ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ НЕДІЙСНИМИ: наслідки та способи захисту. Судова практика .

Хто може звернутися з позовом про визнання договору недійсним. Оскарження правочину особою, яка не була його стороною.

Звернення з позовом про недійсність договору особи, яка вважає себе власником майна за таким договором. Віндикаційний позов. Негаторний позов.

Принцип «належного урядування». Визнання недійсним правочину у разі недотримання вимоги щодо відповідності інтересам держави і суспільства. Правочин, який порушує суспільний порядок.

Вчинення правочину під впливом обману. Обман чи тяжкі обставини? Зловмисна домовленість як підстава недійсності договору.

Фіктивні правочини. Чи буде визнаний фіктивним договір, у якому одна з сторін діяла «для вигляду», а інша намагалась досягти правового результату?

Удаваний правочин. Фіктивний &  удаваний правочин. Судова практика.

Визнання недійсними документів, що не є договорами(акти, накладні, довіреності, накази про призначення директором).

Стягнення заборгованості по договору, визнаному недійсним.

Визначення недійсним розірваного договору.

Ухвала про накладення арешту на майно як підстава для визначення договору недійсним.

Модуль 3. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ: проблемні та практичні питання. Судова практика.

Позовна давність у контексті п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. Принцип процесуальної рівноправності сторін (принцип «рівної зброї»).

Вирішення моменту початку позовної давності. Зміна тривалості позовної давності. Нові позиції ВС.

Переривання перебігу позовної давності. Підстави, коли це може мати місце. Застосування судом тривалості позовної давності. Продовження позовної давності. Дії, що свідчать про визнання боргу. Чи є часткова сплата боржником основного боргу/санкцій підставою для переривання перебігу позовної давності.

Поважність причин пропуску позовної давності. Оцінка судом. Захист шляхом визнання поважними причин пропуску позовної давності (а не поновлення позовна давність у разі її спливу). Судова практика.

Позовна давність для звернення до суду з вимогами про  визнання недійсним договору.

Позовна давність у спорах про витребування майна у порядку ст. 388 ЦКУ.

Позовна давність у справах за позовом прокурора. Право прокурора на клопотання про «повновлення» позовної давності.

Модуль 4. ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ. НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ.

Підтвердження вчинення господарської операції. Нова судова практика.

Нова судова практика по використанню актів звірки. Використання актів звірки в якості доказу певної суми боргу. Складності при їх застосуванні у суді.

Забезпечення виконання зобов’язання. Притримання. Судова практика. 

Треті сторони у зобов'язаннях. Виконання договору за боржника третьою особою. Відмінність від поступки права вимоги й переводу боргу.

Штрафні санкції. Чи можна збільшувати штрафні санкції  обмежені законом? Зменшення судом штрафних санкцій. Вина. Розмір пені: перевищення 2-ої облікової ставки НБУ. Пеня за негрошові зобов'язання на прикладі розірвання договору оренди. Строки стягнення пені,  пеня після закінчення терміну дії договору, після рішення  суду. Чи можна рахувати пеню «назад». Особливості застосування позовної давності за ст.. 785 ГКУ. Застосування відсотків, проценти (ст. 536, ст. 625 ЦКУ). Проценти як частина боргу, як санкція. Чи процент�� обов'язкові? Комерційний кредит. Відсотки за „користування чужими коштами"- нове в практиці. Відсотки за товарним кредитом. Стягнення відсотка інфляції.

Нарахування відсотків, штрафних санкцій після закінчення строку невиконаного договору.

Позовна давність в спорах про застосування штрафних санкцій. Нюанси застосування ч. 6 ст. 232 ГКУ. Розрахунок пені та штрафу в межах збільшеної позовної давності, установленої сторонами у договорі.

Нарахування неустойки. Співвідношення збитків і неустойки (штрафних санкцій). Відокремлення господарсько-правової неустойки від штрафу, пені –судова практика. Обґрунтування вимог, якщо ��оговір не визначає вид і розмір відповідальності. Чи завжди позивач повинен готувати для суду розрахунок штрафних санкцій? Можливості звільнення від відповідальності.

Неустойка. Проблемні питання стягнення неустойки. Застосування судами принципу справедливості та зменшення неустойки. Можливості переуступки права на стягнення неустойки.

Відшкодування шкоди – нове у регулюванні. Визначення розміру з урахуванням прострочення платежу. Практика, в т.ч. судова, стягнення не отриманого доходу (втрачена вигода).

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦКУ) та (ст.231, ст. 232 та ст. 343 за ГКУ).

Підстави звільнення від відповідальності. Оцінка з погляду суду.

Модуль 5. ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС: практика застосування судами нових процесуальних норм та їх вплив на договірні відносини.

Ефективні способи захисту порушеного права в господарських спорах. Коментар судді.

Доказування в господарських судах. Тактика доведення своїх вимог. Які є можливості? Як їх використати для доопрацювання доказів.

Якщо у Вас є питання щодо семінару, телефонуйте: (044) 451-88-12  (067) 403-45-46

Ми відповімо на будь-яке Ваше запитання.

Источник: protokol.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА

[guicoltolsqua1978-blog]

вартість нотаріального посвідчення договору оренди автомобіля

вартість нотаріального посвідчення договору оренди автомобіля

———————————————————

>>> Получить файл <<< 

——————————————————— Все ок! Администрация рекомендует ———————————————————

Заставодержатель відповідає за втрату, недостачу чи пошкодження предмета закладу, якщо він не доведе, що втрата, недостача чи пошкодження сталися не з його вини. ## Закон України Про заставу За порушення заставодавцем обов'язків щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, звернувши при необхідності стягнення на предмет іпотеки. ### Договор дарения | Нотариус в Киеве До третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку. #### При купівлі-продажу нерухомості ПДФО сплачується за місцем Цитата ( Рак С. М., ЧП , 75:68): Цитата ( Налчаджи, ЧП , 69:97): налог с продажи грузового транспорта 5процентов не зависимо от количества в этом году продавал и консультировался А у кого можно получить такую консультацию(налоговая не в счет)? обратитесь в гаи или почитайте новый нк, Закон, який регулює право власності на майно, визначає, чи може це майно бути предметом договору застави. Закон, що регулює правовідношення, з якого виникло право, визначає, чи може це право бути предметом договору застави. Як оподатковується ПДФО та військовим збором сума доходу, виплачена фізособі - резиденту від продажу вживаних речей за посередництвом юрособи - коміс��онера та за якою ознакою відображається в податковому розрахунку за ф. №6ДФ? При зміні змісту забезпеченого іпотекою зобов'язання, а також при переході права власності на предмет іпотеки від заставодавця до іншої особи, провадиться відповідний запис у Книзі запису застав. Порушення вказаної вимоги тягне за собою недійсність вчинених змін. Налоговики в новом письме рассказали о правилах налогообложения выплат учредителям-физлицам в случае ликвидации предприятия Державні податкові органи України можуть подати до держателя Державного реєстру заяву про внесення запису про наявність податкових вимог до платників податків, які порушують вимоги податкового законодавства. ГФСУ разъяснила, что сумма средней зарплаты, начисленной на основании решения суда за время задержки расчета при увольнении военнослужащего, облагается НДФЛ и военным сбором по ставкам 68% и 6,5%, но не является базой начисления ЕСВ

[cehytena1973-blog]

істотні умови договору емфітевзису

істотні умови договору емфітевзису

———————————————————

>>> Получить файл <<< 

——————————————————— Все ок! Администрация рекомендует ———————————————————

З аналізу норми закону №898-ІV, вищезазначених законів, а також , 687, 886 ЦК, закон�� №6957-IV можна зробити висновок, що власне сам об&rsquo єкт незавершеного будівництва може бути предметом іпотеки за умови його державної реєстрації. Зазначене підтверджується розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами (затверджено наказом МЮ №796/5 зареєстрованого в МЮ за №787/75595), відповідно до якого об&rsquo єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку після державної реєстрації права власності. ## Договір позики: що потрібно знати при його укладанні За таких обмежень банк як іпотекодержатель не може отримати її у власність, якщо його установчими документами не передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. Такий висновок міститься в ухвалі ВС від у справі №6-679св65. ### ВС обобщил практику по применению ипотеки Єдиним можливим випадком застосування закону №898-ІV є укладення договору суперфіцію після укладення договору іпотеки земельної ділянки без отримання відповідної згоди іпотекодержателя. Наслідком цього відповідно до закону №898-ІV є недійсність правочину. #### Строк договору оренди визначається за погодженням сторін музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання, що належать до державної частини Музейного фонду, та предмети музейного значення, що підлягають внесенню до державної частини Музейного фонду ( 7 закону Про музеї та музейну справу від №799/95-ВР) Відповідно до закону №898-ІV у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. У зв&rsquo язку із цим актуальним залишається питання про те, чи можуть бути предметом іпотеки земельні ділянки, щодо яких встановлено мораторій, тому що у разі неповернення боргу, забезпеченого іпотекою земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виникає необхідність у зверненні стягнення на земельну ділянку, і вона підлягає реалізації на прилюдних торгах. До того ж згідно із закону №898-ІV покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені ЗК (), а саме: а) громадяни, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва б) юридичні особи, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. Зважаючи на недосконалість цієї норми, убачається правильною практика передачі прав на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво, лише тоді, коли власник земельної ділянки є власником об&rsquo єкта незавершеного будівництва. право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об&rsquo єкт нерухомого майна. Аналогічне, але дещо розширене положення міститься в закону №7957-III батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов&rsquo язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов&rsquo язання. Книги по ремонту и эксплуатации автомобилей Тойота Королла. Руководство по ремонту и обслуживанию Toyota Corolla Fielder/Runx/Allex ( 7555 - 7556) - Праворульные модели с 7555 г. 6NZ-FE, 7NZ-FE, 6ZZ-FE, 7ZZ- GE. Скачать.

[supremecourtua]

Велика палата, хоча по суті й прийняла правильне та справедливе рішення, однак не спромоглася сформувати правовий висновок самостійно, мабуть, втомились переписуючи непотрібні факти та норми для солідності.

Суд зазначив:

56. Вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

77. Велика Палата Верховного Суду вказує, що не є ефективним способом захисту позов про визнання договору недійсним у разі, якщо особа має на меті отримати лише еквівалент вартості своєї частки у спільному майні, оскільки такий спосіб захисту не захищає та не відновлює в результаті її порушене право в той спосіб, який вона обрала.

85. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний р��хунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

89. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

[supremecourtua]

На мій погляд, після цієї постанови Великої палати, все керівництво АРМА повинно перебувати за ґратами з повною конфіскацією майна в них та їх родичів до третього коліна.

Велика палата зазначила, що стаття 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Натомість абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України регулює збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вона розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.

При цьому, за змістом частини шостої цієї статті, для реалізації можуть бути передані речові докази, зазначені в її абзаці першому, тобто тільки речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.

Земельна ділянка до таких видів майна не належить.

Крім того, суди встановили, що право власності на Земельну ділянку зареєстровано за Відповідачем-2 на підставі спірного Договору купівлі-продажу (див. підпункт 8.9 цієї постанови), що за висновками Великої Палати Верховного Суду хоча і не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану юридичну презумпцію права власності такої особи (див. підпункт 4.17 постанови від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).

9.38. Отже, дійшовши висновку про незаконність електронних торгів та відсутність правових підстав для укладення договору, враховуючи ту встановлену судами обставину, що згідно із записом в Реєстрі власником спірного майна зазначений Відповідач-2, апеляційний господарський суд міг виходити з того, що Земельна ділянка вибула з володіння Позивача, тому ефективним способом захисту порушеного права власності Позивача є витребування Земельної ділянки від Відповідача-2.

9.41. Враховуючи, що ухвала слідчого судді, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та передано Земельну ділянку в управління Агентству, не є судовим рішенням, на виконання якого здійснюється продаж майна у значенні частини другої статті 388 ЦК України, доступність цього судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, обізнаність сторін Договору з положеннями законодавства, аналіз яких здійснено у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Відповідач-2, проявивши розумну обачність, не міг не знати про незаконність продажу Земельної ділянки, внаслідок чого вона вибула з володіння власника поза його волею.

9.42. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовна вимога про витребування майна - Земельної ділянки з чужого незаконного володіння підлягала задоволенню, у зв`язку із чим постанова апеляційного господарського суду в частині задоволення вимоги про витребування Земельної ділянки на користь Позивача зміні чи скасуванню не підлягає. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що перебування майна під арештом, накладеним відповідно до вимог закону, правомірно обмежує права власника щодо цього майна.

[supremecourtua]

Це рішення потрібно давати читати суддям, які себе вважають вище Закону та застосовують вигадані правові норми, під виглядом справедливості, як судді, які вже були переведені з Великої палати. Та й доповідач, бувший адвокат, також вірогідно відмовився складати тут повний текст, який був складений професійною суддею.

Рішення варто прочитати. Якщо коротко, то суд зазначив, що викладене дозволяє дійти висновку про юридичну необґрунтованість визнання заповіту нікчемним лише в разі його посвідчення нотаріусом за межами нотаріального округу. За відсутності норми, якою би передбачався такий негативний наслідок, в суду немає підстав для визнання заповіту нікчемним.

[supremecourtua]

Черговий "шедевр" від Великої палати й відступ від правових позицій та власних переконань. Чергове підтвердження принципу та української "доктрини у правосудді" - якщо потрібно, то можна.

Суд зазначив, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Як зазначено в окремій думці за аналогічних обставин, склалась стала судова практика й прийнято більше 30 000 судових рішень у справах за позовами про недійсність договорів оренди земельних ділянок та близько 450 рішень у яких ставилися вимоги про визнання таких договорів неукладеними. Рішення судів як правило, базувалися на десятиліттями усталеній судовій практиці.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Варто також звернути увагу що договір оренди зареєстрований належним чином і виконується, і той же суд вже зазначав, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, але якщо потрібно, то можна. Сам договір зареєстрований 09 грудня 2016 року і позов поданий у грудні 2016 року то й про строки позовної давності тут не можна було говорити у зв'язку з тим, що сама Велика плата неодноразово зазначала, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Не дивлячись на те, що особа яка заявила про недійсність договору оренди земельної ділянки не один рік отримувала плату за її оренду й матеріальну допомогу, суд, враховуючи конкретні встановлені судами обставини справи, що розглядається, не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.

Крім цього суд посилаючись на свої попередні позиції, де зазначено, що з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Однак без пояснення причин, тут вирішив не застосовувати, хоча раніше це робив.

Після чотирьох років судової тяганини поз��вачу запропонували піти ще посудитись з іншими вимогами, які не вплинуть на суть спору. От така у нас судова реформа відбулась.

[supremecourtua]

Чергова пророчеська постанова, що демонструє штучний підхід до вирішення питання юрисдикції, а також протиправного втручання в права позивача шляхом необгрунтованого нав'язування складу сторін спору. Фактично Велика палата констатує необхідність ліквідації як господарських так і адміністративних судів через те, що всі спори зрештою впливають на права фізичної особи.

Велика палата зазначила, що оскільки вимоги про скасування зазначеного рішення Виконавчого комітету Шепетівської міської ради щодо надання жилого приміщення та про визнання недійсним ордера на вселення у це житлове приміщення безпосередньо пов`язані з оспорюванням позивачем права користування ОСОБА_1 цим об`єктом, то такий приватноправовий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства з огляду на те, що його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи.

Водночас Велика Палата вважає за необхідне зауважити про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що цей спір відповідно лише до суб`єктного складу має розглядатись господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків указаної фізичної особи. У разі оспорювання житлових прав фізичної особи ця фізична особа має бути відповідачем у такому спорі.

[supremecourtua]

Это постановление не оставляет сомнений в его принятии с определенной заинтересованностью. Помимо того, что по тексту судьи ВСУ перепутали кто истец, а кто ответчик, сделанный в нем вывод противоречит тому о чем сам пишет ВСУ в нем же и в других постановлениях.

Указывая на возможность несоблюдения порядка реализации имущества и законодательства в целом, правомерного отсутствия действующей оценки, как это судьи ВСУ делали и ранее устанавливая правомерность проведения таких торгов, в данном случае по неведанным мотивам без отдельной правовой позиции под занавес своей работы ВСУ пишет, что установив, что имущество было продано по цене ниже начальной цены, суды не установили какой была начальная цена, было ли на момент продажи это имущество уцененное, и не мотивировали свой вывод об отсутствии нарушенных прав истца в связи с продажей имущества по цене ниже начальной.

Таким образом наблюдаем абсурдный вывод о том, что цена не важна, но продажа ниже этой не важной цены, является существенным обстоятельством для дела. Верховенство права и справедливости во всей красе.

[supremecourtua]

Верховный суд со ссылкой на позицию Большой палаты указал, что согласно части первой статьи 1077 ГК Украины, и части пятой статьи 5 Закона Украины «О банках и банковской деятельности» следует, что субъектный состав в договор�� факторинга имеет три стороны: клиента, которым может быть физическое или юридическое лицо , которое является субъектом предпринимательской деятельности (часть вторая статьи 1079 ГК Украины), фактора, которым может быть банк или иная банковское учреждение, которое в соответствии с законом имеет право осуществлять факторинговые операции (часть третья статьи 1079 ГК Украины) и должник, то есть приобретатель услуг или товаров по первичному договору. Фактор для предоставления финансовой услуги должен быть включенным в Государственный реестр финансовых учреждений.

Если право требования уступается «по номинальной стоимости» без взимания фактором дополнительной платы, то в этом случае отношения факторинга отсутствуют, а отношения сторон регулируются общими положениями о купле-продаже с учетом норм о замене кредитора в обязательстве (часть третья статьи 656 ГК Украины ). Договор факторинга направлен на финансирование одной стороной другой стороны путем предоставления в ее распоряжение определенной суммы денежных средств. Указанная услуга по договору факторинга предоставляется фактором клиенту за плату, размер которой определяется договором. При этом, само денежное требование, переданное клиентом фактору, не может рассматриваться как плата за предоставленную последним финансовую услугу. Плата по договору факторинга может быть в форме разницы между реальной ценой требования и ценой, предусмотренной в договоре, право требования по которому передается.

Таким образом, если субъектный состав сторон не соответствует законодательству, то такой договор признается недействительным на основании ч.1 ст.215 ГК Украины.

[supremecourtua]

Большая палата в данном деле пришла к очень интересному выводу, указав, что истец в рамках рассмотрения дела об истребовании земельных участков из чужого владения на основании статьи 388 ГК Украины вправе ссылаться, в частности, на незаконность распоряжения райгосадминистрации без заявления требования о признании его недействительным, поскольку такое решение при условии его несоответствия закона не влечет правовых последствий, на которые оно направлено.

Таким образом незаконность постановления должен установить суд самостоятельно без заявления требований о недействительности такого постановления.