#мирослав��
Explore tagged Tumblr posts
Text
Myroslav Skoryk
#suitdaddy#suiteddaddy#suit and tie#suited daddy#daddy#men in suits#suited grandpa#suited men#suited man#suitedman#buisness suit#suit daddy#tuxedo#dinner jacket#ukrainian men#Ukrainian man#Myroslav Skoryk#Мирослав Скорик#Suitfetish
17 notes
·
View notes
Text
Книжкова поличка «Залізна вода»
Мирослав Лаюк «Залізна вода»
4/10
Відверто кажучи, для мене ця книга стала тією, яку ти читаєш тільки тоді, коли від неї немає куди тікати.
Якщо під час читання здебільшого складалось враження, що «історія не визначилась» зі своєю основою, то після – що тебе обманули. Книга обіцяє тобі захопливі пошуки листа, з приватної переписки Лесі Українки та Ольги Кобилянської, а отримуєш – особисту історію страждань головного героя Богдана. Всі ж розповіді про сучасників Лесі Українки там присутні, ніби у якості виправдання. Крім того, книга має купу напівпустих сторінок, хоча об’ємом всього 260, вже зі змістом та післямовою автора. Тільки 4 з цих сторінок – про взаємодію Лесі та Ольги.
Сам твір поділяється на дві основні половини: власне різноманітні історії життя людей, які так чи інакше пов’язані із Лесею, та сучасну історію Богдана. Між собою ці половинки співпрацюють просто жахливо.
Історії з минулого, хоч інколи й повторюють одні й ті ж сцени, всі пов’язані між собою, дають тобі цікаве відчуття погоні за привидом видатної постаті. Проте, через велику кількість персонажів та постійне чергування розділів (один про минуле, один про Богдана), це все складається у мішанину, ніби читаєш дві зовсім різні книги одночасно. На мою ��умку, цьому творові справді було б краще у форматі двох не пов’язаних між собою книжок.
Головним же мінусом для мене став саме Богдан. Якщо на початку його зображають цікавою людиною, з міцними принципами та важкою долею, то за кілька розділів він перетворюється у дратуючу постать, яка бігає за листом просто «тому що це моє». Все життя йому не був цікавий і потрібний той лист, а от щойно ним зацікавився хтось інший, то тепер він готовий ледь не вмерти за нього. Чому? Відповіді немає. Особисто мене цей персонаж дратував протягом всього читання, хоч твір і намагається нас змусити йому співчувати, ледь не на кожній сторінці. Це відверто втомлює, особливо на фоні вічно ображеної поведінки героя, яка відганяє від нього всю можливу емпатію. Тільки за його взаємодією з батьком спостерігати цікаво, й віриться в неї дуже легко.
Крім того, ви не знайдете тут жодного жіночого персонажа, який би був повноцінним. Це все або сюжетні «функції», які стрибають навколо головного героя, або глибоко нещасні однотипні постаті, що відрізняються лише деталями. Серед них, яскраво виділяється хіба що монахиня-грубіянка, наче ковток свіжого повітря.
Візуальні описи – єдине, що дарувало мені насолоду. Вони глибокі, соковиті та метафоричні. Тут тобі і мухи в смолі живого дерева, і звисаючий з моста кінь, і спляча дитина серед надгробків, і дарабники посеред крижаної води та смертоносних колод. Все, чого душа забажає, але дочитавши, замість звичної туги за історією, я відчула полегшення.
#українське#письменництво#українська література#книжковий огляд#огляд на книгу#Мирослав Лаюк#Залізна вода#укрліфт#книжкова поличка#укртумбочка#український тамблер#видавництво старого лева#ukraine
2 notes
·
View notes
Text
Истории от Невидимото в Перник
Представлението “Истории от невидимото” ще гостува в Перник на 19 май. След като сцената, обединяваща поети, музиканти и актьори, дебютира в София през март, следващият епизод от поредицата се спира в Клуб-сладкарница “На сладки приказки” с начален час 17 ч.. Инициативата е на поета Петър Канев, чиято идея е творците да получат повече време за по-задълбочено представяне на своите…
View On WordPress
#Александър Иванов#Виолета Златарева#Гергана Стефанова#Денис Олегов#Димитра Канева#Димитър Петров - Регин#Истории от невидимото#Мирослав Моравски#Отвъд кориците#Петър Канев#Радосвета Кръстанова
0 notes
Text
На гости на Биг бенда на БНР
Гледам с любопитство към щастливо оживената напоследък клубна джаз сцена в столицата, а и продължавам да вярвам, че клубната територия е естествена среда и стимулиращ дом за този род музика. Написа за „въпреки.com” проф. Клер Леви, музикален критик.
Това, разбира се, далеч не отменя градивното място на концертната джаз практика. Потвърждава го, за кой ли път, пролетният концерт на Биг бенда на БНР с дири��ент Антони Донче�� (21.03). Изпълнил докрай Първо студио на радиото, концертът, озаглавен „От тук до вечността“ (на името на една от песните в програмата), напомни по един много приятен начин забележителната професионална репутация, а и лидерската роля на бенда, свързал по традиция битието си с редица обновяващи събития в полето на свободната музика.
Мирослава Кацарова и Мирослав Турийски
В центъра на вниманието този път се озова динамиката в идеите на певицата Мирослава Кацарова и композитора и пианиста Мирослав Турийски, чието дългогодишно творческо сътрудничество сякаш не спира ��а се изкушава от възможностите за дръзки артистични провокации към познати и непознати композиции. Отзовавайки се на поканата да гостуват на Биг бенда с програма, включваща пиеси от репертоара на Мирослава, артистичният тандем, реализирал редица концептуални концертни програми, сред които "My Cinema" (2016), "Теменужена" (2021), "Beyond Jazz" (2023), както и неотдавнашния проект “Paloma”, сега наново показа, че не търпи статичните състояния в изкуството, че някак бяга от зоната на собствения си комфорт и видимо все търси живото музикантско предизвикателство в името на една витална творческа нагласа, а и, впрочем, особения смисъл на веригата от кавъри на дадена пиеса, т.е. на това, което в днешно време някои автори не случайно определят като музика-организъм.
Мирослав Турийски
Да преформулираш звученето на иначе познати композиции, които обичайно свързваме предимно с представата за звуковия потенциал на по-малки, камерни формации, си е истинско приключение. А за Мирослав Турийски, автор на всички специално създадени за случая нови аранжименти за глас и Биг бенд, това приключение е явно не просто въпрос на по-широки творчески търсения, стимулирани от намерението да овладееш специалните възможности на този род оркестров саунд. Поне за ухото на джаз меломаните приключението тук несъмнено носи изненади с находчивите си, любопитни и умни (по справедливите думи на Мирослава) композиционни решения, задаващи в контекста на новите версии понякога и една своеобразна, по-различна естетическа перспектива.
Мирослава Кацарова
С опора върху такава друга емоционална енергия, прозвучаха, например, вълнуващите преобразени интерпретации на иначе добре познатите „Иронично“ (м. М. Кацарова), на „Ириси“ (м. М. Турийски), на „Музика, мартини и дим“ (м. Румен Тосков-Рупето), на „От тук до края на вечността“ – песента, дала името на концерта... Вярна на изискания си певчески вкус към финеса, топлотата и елегантното поднасяне на песента, както и на лекотата в артистичното общуване с публиката, Мирослава представи още "Don’t Explain" (м. Били Холидей), „Джинджи“ (м. Антонио Карлос Жобим), „Le tango Solitaire“ (м. Джун Мияки, т. М. Кацарова)...
Мирослава Кацарова и Биг бенда на БНР
Със свое очарование се откроиха обновените аранжименти и на песните, създадени върху някои прочути филмови теми като "Smile" от филма „Модерни времена“ (м. Чарли Чаплин) и „Пазя те“ от филма „Ново кино „Парадизо“ (м. Андреа Мориконе). А пък съвсем новата песен „Под небето на Пловдив“ (м. М. Турийски, т. М. Кацарова) напомни по един симпатичен начин географско-културната принадлежност на авторите (а и на доста от музикантите в Бенда), както и чувството им за хумор, така присъщо на хората, които разпознават с усмивка и чувство за хумор филибелийската идентичност.
Саксофонистите на Биг бенда на БНР
Съвсем по правилата на класическата представа за импровизационната природа на музицирането в полето на джаза, аранжиментите на Мирослав Турийски не случайно са оставили простор за соловия виртуозитет на забележителните мислещи инструменталисти в бенда, между които тромпетистите Тодор Бакърджиев и Мартин Ташев, саксофонистите Арнау Гарофе, Димитър Льолев и Петър Момчев, останалите музиканти от брас секцията на оркестъра... Без да е някаква новост, това обстоятелство все пак напомня, че тъкмо то открай време размива границите между зоните на „твореца” и „изпълнителя” и в редица отношения трансформира логиката, а и разбирането относно възможните диалогични стратегии в създаването на музика.
Мирослава Кацарова и Антони Дончев
Колкото до изключителния професионален шанс да пообщуваш и музицираш заедно с инструменталистите от Биг бенда на Националното радио, Мирослава Кацарова не крие личното си удовлетворение, подчертавайки в интервю, че "работата с Биг бенда на БНР е много приятна, защото...диригентът Антони Дончев е един от най-добрите български джаз-музиканти...с когото много детайлно изработваме всяка една от песните...“. ≈
Текст: Клер Леви
Снимки: Ани Петрова
0 notes
Text
Георги Бърдаров представя ПРОЗОРЕЦ на Ваня Радева с картините на Мирослав Радев
Георги Бърдаров представя ПРОЗОРЕЦ на Ваня Радева с картините на Мирослав Радев На 2.02. 2024 г. от 18:30 ч. в Софийската градска художествена галерия на ул. „Гурко“ 1 в София художникът и музикантът Петко Манчев и писателят Георги Бърдаров, основатели на издателство МУСАГЕНА, ще представят пред българската публика стихосбирката „Прозорец“ на Ваня Радева с картините на Мирослав Радев. През…
View On WordPress
0 notes
Text
Мирослав Дочинець «Вічник. Сповідь на перевалі духу»
Одна із найцікавіших книг цього року. Книга, яку важко додати до якогось окремого жанру, тому що в цій книзі автор поєднав багато всього.
Історичний роман поряд з пригодами, табірна тематика поряд з порадами, як жити в ладі з природою й з собою. Філософська тема та поради з лікування. Все це міцно замішано в єдине тісто, дуже органічно й природно.
Можу сміливо сказати, що це геніальна та унікальна книга. Коли починав читати, не очікував, що ця книга так захопить й так сподобається.
Сюжет книги простий. Старець, який перейшов межу століття, розповідає історію свого життя.
Ця книга кладень народної мудрості, знань про природу, про правильне харчування, про душу, про зцілення тощо. А ще, це книга-інструкція щодо життя в ладі з собою.
Намішано всього й багато, але саме це робить книгу живою, захопливою та цікавою. Автор неп��ревершено переносить читача то у минуле героя, то в сьогодення. І всі ці переходи насичені життєвими істинами, народними мудростями, та колоритною мовою.
Особливо мова додає книзі родзинку.
Ця книга наповнена порадами, любов'ю до рідної землі, міркуваннями про людей, про їх поступки, про їх вибір. Ця книга про людину, справжню людину, яка навіть в складних обставинах, в страшних обставинах – завжди залишається людиною. Цей роман про вічність й про бога. Головний герой, як мені здалося, це збірний образ людини, українця. Людина, яка сильна не тільки тілом, але й духом Він багато чого бачив на своєму віку, багато чого пережив, багато чого вміє й знає. І тепер прийшов час поділитися мудрістю з потомками.
Деякі моменти життя цього літнього чоловіка, нагадували життя та пригоди Робінзона Крузо. Коли залишившись на одинці з природою не просто зумів вижити у скрутних обставинах, а ще наповнився мудрістю, піклувався не тільки про себе, а ще про довкілля, яке оточувало його. Текст дуже сильний. Насичений, стародавніми словами, думками про життя, про людину тощо.
Та мені здається, що цю книгу я буду читати ще не раз, тому що неможливо з першого разу зрозуміти всю її суть і глибину, відчути те, що хотів донести автор до читача. З цієї книги можна брати цілі абзаци й перетворювати на золоті фрази, використовувати в повсякденні, запам’ятовувати для душі. «Люби життя таким, яким воно є. І воно полюбить тебе таким, яким ти є. І пам'ятай: де б ти не був, ти – дома. Се дуже важне: скрізь чути себе, як дома.»
Якісна українська література, можливо нового рівня. Справжній літературний шедевр.
Книгу слухав в аудіо форматі. Чудове музичне оформлення, яке переносить тебе в різні локації за текстом. Озвучив книгу Борис Лобода. Милозвучний, спокійний голос читця заворожує. Було відчуття що це не озвучка, а голос самого «Вічника», трепетний та глибокий. Виражаю свою подяку автору книги, Борису Лободі за майстерне начитування тексту, та Володимиру Муляру за бездоганний музичний супровід.
Так сталося що цю книгу я закінчив читати разом з другою книгою автора Дена Брауна «Джерело». Та мені здалося, що ці дві книги в основі мають один корінь. «Хто я, звідки я, для чого я? І куди я йду?»
Книга викликала щирі почуття. Слухаючи книгу виникають внутрішні питання про своє життя - буття.
А яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**************************************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
**************************************************************
Хроніки книголюба у соцмережах : Фейсбук , Instagram, LiveJournal, Telegram, Twitter, Tumblr, Крок вперед!
**************************************************************
Якщо знайдено помилку в тексті - пишіть
#чудові_книги#прокниги_що_почитати#хроніки_книголюба#відгукнакнигу#блог_українською#читаюукраїнськихавторів#читаю_книги_щодня#українські_письменники#блог про книжки та кіно#Мирослав Дочинець
1 note
·
View note
Text
День як день
З одкровень Федорця: «Діду, – каже онука, – у світі стільки всього відбувається за день, а ти навіть не заглядаєш в інтернет». «Ну то й що. Інтернет теж не заглядає в мій день, у якому теж багато чого відбувається… Встати на світанні з сонцем, бо сон... Читати далі »
1 note
·
View note
Text
"Плем'я", 2014
Режисер: Мирослав Слабошпицький
"Плем'я" — це унікальний український фільм, який розповідає про життя глухих підлітків у спецінтернаті. В центрі сюжету — новий учень Сергій, який потрапляє в кримінальну групу, що займається рекетом і проституцією. Розповідь побудована виключно за допомогою жестової мови, без озвучення чи субтитрів, що створює особливу атмосферу і дозволяє глядачеві повністю поринути у світ героїв.
"Плем'я" отримав визнання на міжнародних кінофестивалях, зокрема здобув Гран-прі на Каннському кінофестивалі у секції "Тиждень критики". Стрічка не тільки привернула увагу до українського кінематографу, але й викликала дискусії про межі мистецтва та етичні питання в зображенні насильства.
(Постер і деякі кадри взяті з ua.kinorium.com)
2 notes
·
View notes
Text
Some of My Candy Love aesthetics of Yeleen Naifeh with some face claim.
The inexplicable Yeleen is portrayed as Ashley Moore, an American actress and model.
The choice of the face claim are my opinion, that’s how I see Yeleen for the purpose of my Wattpad stories.
Edits made by me.
I hope that you like the aesthetics of Yeleen.
Have a great day❤���
#live action#aesthetic#amor doce#amour sucre#my candy love#mcl castiel#mcl kentin#mcl lysander#faceclaim#Yeleen mcl#yeleen my candy love#mcl yeleen#castiel veilmont#nathaniel carello#my candy love armin#my candy love kentin#my candy love nathaniel#my candy love lysander#my candy love castiel#mycandylove#SoundCloud
10 notes
·
View notes
Video
youtube
Мирослав Скорик – музика, що промовляє більше за слова | Ірина Фаріон
6 notes
·
View notes
Text
а ще сьогодні помер пан Мирослав Симич, сотник УПА. занадто багато смертей, занадто все погано.
11 notes
·
View notes
Text
Говард Филлипс Лавкрафт - "Музыка Эриха Занна"
Немного о сюжете: Рассказчик заселяется в отельчик, на очень странной улице. По соседству с ним оказывается немой музыкант, играющий на виоле. Каждую ночь из комнаты соседа доносятся воистину завораживающая музыка. Познакомившись, автор замечает, что музыкант до ужаса боится открывать единственное окно.
Лично мне книга зашла. Этот небольшой рассказ прекрасно подойд��т для прослушивания в дороге или в перерыве.
Время прослушивания: 31 минута
Прослушать можно здесь:
Что думаете об этом?
3 notes
·
View notes
Text
26.11.1956 г. – Премиера на първия български цветен игрален филм – „Точка първа“ на режисьора Боян Дановски, по сценарий на Валери Петров. Оператор е Васил Холиолчев. Музиката във филма е композирана от Петър Ступел. В ролите: Константин Кисимов, Ружа Делчева, Георги Георгиев-Гец, Гинка Станчева, Георги Калоянчев,Таня Масалитинова, Лео Конфорти, Стоянка Мутафова, Румяна Чокойска, Жени Божинова, Ружа Делчева, Асен Русков, Веселин Бояджиев, Христо Хранов, Димо Бакалов, Стефан Димитров, Панайот Михайлов, Иван Братанов, Иван Тонев, Рангел Вълчанов, Вяра Игнатиева, Никола Попов, Асен Кисимов, Стефан Петров, Димо Коларов, Любомир Шарланджиев, Таня Масалитинова, Лео Конфорти, Иван Обретенов, Мирослав Миндов, Стоянка Мутафова, Георги Попов, Георги Георгиев – Гец, Георги Калоянчев, Кунка Баева, Емилия Радева, Никола Дадов, Гинка Станчева, Динко Динев. Снимка: https://www.libruse.bg/
0 notes
Text
🥳 17 жовтня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️🩹 967-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🫀 Всесвітній день донорства та трансплантації органів 🎗 Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів 🩸 Всесвітній день травм 🕯🕯День посиденьок при свічках ⠀ 👼 З іменинами привітайте Василя, Володимира, Вольдемара, Дмитра, Миколу, Михайла, Павла, Петра, Степана, Тихона, Якова, Вероніку, Віринею ⠀ ⚜️ Події, що увійшли в історію: ⠀ 1113 — споруджено Києво-Михайлівський Золотоверхий собор (зруйновано 1934). 1702 — Битва під Бердичевом 1987 — у Львові створили Товариство Лева ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися Яків Головацький, Іван Драч, Мирослав Слабошпицький, Олег Собчук, Степан Рябченко ⠀ Більше читайте про свята на нашому сайті → https://sogodnisvyato.com.ua/17-zhovtnya-svyato/
Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q
#17жовтня#святокожендень#праздниккаждыйдень#якесьогоднісвято#жовтень#октябрь#церковныепраздники#какойсегодняпраздник#какойсегоднядень#свято#праздник#свята#праздники
0 notes
Text
Банда Зеленая перчатка (2022)
Восьмисерийная криминальная комедия "Банда Зеленая перчатка (2022)" - это история трех неуловимых, благородных воровок: Зузы (Магдалена Кута), Кинги (Малгожата Потоцка) и Алисии (Анна Романтовска), которые после неудачного ограбления скрываются в тихом доме престарелых. Пока их топчет полиция, таинственная банда продолжает свою деятельность, даря вторую молодость пожилым обитателям заведения, которым управляет хитрая и безжалостная Маржена (Беата Бандурска). Талантливую банду из трех подруг преследует сплоченный следственный дуэт Гуйска (Каролина Ржепа) и Альфред (Мирослав Зброевич), а таинственный Игорь (Анджей Грабовский) наступает им на пятки. Read the full article
0 notes
Text
Виставка одного автора «Мирослав Дочинець – дорога в небо до людей» 03.09.24 ім. А. Дімарова
0 notes