#господарський процес

[supremecourtua]

Большая палата указала, что прекращение предпринимательской деятельности истца до обращения с иском в суд не является препятствием для рассмотрения дела в порядке хозяйственного судопроизводства, поскольку спорные правоотношения в этом деле возникли именно по выполнению договора поставки, заключенного между субъектами хозяйственной деятельности. То есть стороной сд��лки выступало физическое лицо - предприниматель и прекращение в дальнейшем предпринимательской деятельности не меняет правовой статус лица в обязательстве.

[chenewsnet]

"Судова система забезпечена на 50% від потреби", - голова Державної судової адміністрації

“Судова система забезпечена на 50% від потреби”, – голова Державної судової адміністрації

"Судова система забезпечена на 50% від потреби", - голова Державної судової адміністрації

Із кінця минулого року в Україні триває процес оптимізації судової системи. Зі 142 місцевих та апеляційних судів указом президента утворені 74 окружних. До прикладу, замість Господарського суду Києва створили Київський окружний господарський суд. Замість Київського апеляційного адміністративного суду –…

[mhhposts]

29-30 листопада - cемінар «Договірні відносини. Укладання, розірвання, зміна умов. Нова судова практика виконання договорів».

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/legal/29-30-listopada-ceminar-dogovirni-vidnosini-ykladannia-rozirvannia-zmina-ymov-nova-sydova-praktika-vikonannia-dogovoriv-2.html

29-30 листопада - cемінар «Договірні відносини. Укладання, розірвання, зміна умов. Нова судова практика виконання договорів».

22.11.2018

|

Организатор события: КК Кортекс

29.11.2018 — 30.11.2018

3540 грн

Время проведения : 09:00-17:00 Оставить заявку на участие

Задать вопрос автору

Место проведения: Киев, Сучасний конференц-зал в центрі міста (ст. м. Печерська) Показать на карте

29-30 листопада ТОВ «Кортекс» запрошує взяти участь у 2-денному семінарі «ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ: укладання, зміна умов, розірвання. Нова судова практика виконання господарських договорів». Про що будемо говорити: актуальні питання договірного права на прикладах останньої судової практики – форма договору та наслідки недотримання, хто має право підписувати та приймати договори до виконання, як визначити ціну та валюту контракту, визнання договору недійсним – наслідки та способи захисту, як ефективно використати та передбачити в договорі штрафні санкції, актуальні питання господарського процесу та їх вплив на договірні відносини.

Реєструйтесь – старт вже скоро  >>>

Спікери:

Васильченко Т. В. — суддя Господарського суду м. Києва, к.ю.н.

Артемова Н. О. — суддя Господарського суду Дніпропетровської області.

Муравйов О. В. — адвокат, керуючий партнер АО «ЛНМ», заступник Голови Вищої ради юстиції (2015-2016), суддя ВАСУ (2012-2016) та ВГСУ ( 2005-2012), заслужений юрист України.

Грек Б. М. — суддя ВГСУ (2005 – 2017), засл. юрист України, к.ю.н.

Богініч О. Л. — ст. науковий співробітник інституту Держави і права ім. М. Корецького, к.ю.н.

Програма:

Модуль 1. УКЛАДАННЯ, ЗМІНА УМОВ ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ.

Зміст договору. Практичне та юридичне значення змісту договору. Тлумачення договору судом. Використання для односторонньої зміни умов. Використання іноземної термінології, поіменовані та не поіменовані договори (що відсутні в Кодексах). Виконання рішень міжнародних судів

Форма договору: письмова, усна, електронна, нотаріальна. Нюанси укладання та наслідки порушення форми. Вимоги до письмової форми. Використання факсимільного підпису. Укладання договору через: е-mail, рахунок-фактуру, оформлення накладних, прийняття замовлення до виконання. Використання таких договорів в суді. Нові підходи ВС.

Усна форма договору. Доведення факту вчинення договору та наявності між сторонами зобов’язальних відносин. Свідчення свідків. Судова практика. Встановлення договірних відносин при відсутності договору (листи, рахунки).

Нотаріальне посвідчення. Особливості застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України. З якого моменту договір, що підлягає нотаріальному посвідченню є укладеним. Нова судова практика.

Електронні документи. Договірні відносини і листування в електронній формі. Нові тенденції у судових спорах з використанням електронних документів як доказів.

Підписання договору. Хто має право укладати, підписувати та приймати договори до виконання? Нові підходи Верховного Суду. Як перевірити повноваження особи. Порушення повноважень: наслідки, що робити. Договір підписано неуповноваженою особою. Укладання договорів по пошті. Використання "В.О.". Факсимільний підпис – практика використання. Нова судова практика.

Укладення договору з перевищенням повноважень. Недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи. Юридична сила обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи для третьої особи. Чи є перевищення повноважень при вчиненні дій від імені юридичної особи з третіми особами підставою для визнання правочину недійсним? Наступне схвалення договору при підписанні неуповноваженою особою. Докази схвалення правочину та оцінка їх судом. Форми схвалення. Нова судова практика ВС.

Доручення та довіреність. Підписання договорів без доручення: хто може підписувати і на підставі яких документів. Як правильно скласти довіреність? Помилки. Наслідки.

Строки й терміни в договорах. Строк дії договору та строк дії зобов'язання: різниця і наслідки. Закінчення строку дії договору: що робити якщо боржник не виконав зобов'язання? Нюанси для окремих договорів та грошових зобов'язань.

Зміна умов договору в т.ч. одностороння. Судова практика.

Ціна договору. Валюта договору. Звичайна ціна. Зміна ціни. Зміна ціни з моменту, що передує ухваленню відповідного рішення суду. Чи є акт ревізії щодо завищення обсягів фактично виконаних робіт підставою для повернення сплачених коштів. Можливість визначення ціни в договорі в у.о. Курсова різниця. Інфляційні втрати. Стягнення заборгованості в іноземній валюті. Нова судова практика ВП ВС.

Відповідальність сторін у договорі. Як ефективно використати та передбачити в договорі штрафні санкції.

Розірвання договору. Дострокове розірвання. Можливості зміни умов або розірвання договору в односторонньому порядку. Наслідки розірвання договору. Істотна зміна обставин — підстава для одностороннього розірвання. Відмова від договору та розірвання договору без згоди іншої сторони: підстави, різниця, наслідки.

Модуль 2. ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ НЕДІЙСНИМИ: наслідки та способи захисту. Судова практика .

Хто може звернутися з позовом про визнання договору недійсним. Оскарження правочину особою, яка не була його стороною.

Звернення з позовом про недійсність договору особи, яка вважає себе власником майна за таким договором. Віндикаційний позов. Негаторний позов.

Принцип «належного урядування». Визнання недійсним правочину у разі недотримання вимоги щодо відповідності інтересам держави і суспільства. Правочин, який порушує суспільний порядок.

Вчинення правочину під впливом обману. Обман чи тяжкі обставини? Зловмисна домовленість як підстава недійсності договору.

Фіктивні правочини. Чи буде визнаний фіктивним договір, у якому одна з сторін діяла «для вигляду», а інша намагалась досягти правового результату?

Удаваний правочин. Фіктивний &  удаваний правочин. Судова практика.

Визнання недійсними документів, що не є договорами(акти, накладні, довіреності, накази про призначення директором).

Стягнення заборгованості по договору, визнаному недійсним.

Визначення недійсним розірваного договору.

Ухвала про накладення арешту на майно як підстава для визначення договору недійсним.

Модуль 3. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ: проблемні та практичні питання. Судова практика.

Позовна давність у контексті п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. Принцип процесуальної рівноправності сторін (принцип «рівної зброї»).

Вирішення моменту початку позовної давності. Зміна тривалості позовної давності. Нові позиції ВС.

Переривання перебігу позовної давності. Підстави, коли це може мати місце. Застосування судом тривалості позовної давності. Продовження позовної давності. Дії, що свідчать про визнання боргу. Чи є часткова сплата боржником основного боргу/санкцій підставою для переривання перебігу позовної давності.

Поважність причин пропуску позовної давності. Оцінка судом. Захист шляхом визнання поважними причин пропуску позовної давності (а не поновлення позовна давність у разі її спливу). Судова практика.

Позовна давність для звернення до суду з вимогами про  визнання недійсним договору.

Позовна давність у спорах про витребування майна у порядку ст. 388 ЦКУ.

Позовна давність у справах за позовом прокурора. Право прокурора на клопотання про «повновлення» позовної давності.

Модуль 4. ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ. НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ.

Підтвердження вчинення господарської операції. Нова судова практика.

Нова судова практика по використанню актів звірки. Використання актів звірки в якості доказу певної суми боргу. Складності при їх застосуванні у суді.

Забезпечення виконання зобов’язання. Притримання. Судова практика. 

Треті сторони у зобов'язаннях. Виконання договору за боржника третьою особою. Відмінність від поступки права вимоги й переводу боргу.

Штрафні санкції. Чи можна збільшувати штрафні санкції  обмежені законом? Зменшення судом штрафних санкцій. Вина. Розмір пені: перевищення 2-ої облікової ставки НБУ. Пеня за негрошові зобов'язання на прикладі розірвання договору оренди. Строки стягнення пені,  пеня після закінчення терміну дії договору, після рішення  суду. Чи можна рахувати пеню «назад». Особливості застосування позовної давності за ст.. 785 ГКУ. Застосування відсотків, проценти (ст. 536, ст. 625 ЦКУ). Проценти як частина боргу, як санкція. Чи проценти обов'язкові? Комерційний кредит. Відсотки за „користування чужими коштами"- нове в практиці. Відсотки за товарним кредитом. Стягнення відсотка інфляції.

Нарахування відсотків, штрафних санк��ій після закінчення строку невиконаного договору.

Позовна давність в спорах про застосування штрафних санкцій. Нюанси застосування ч. 6 ст. 232 ГКУ. Розрахунок пені та штрафу в межах збільшеної позовної давності, установленої сторонами у договорі.

Нарахування неустойки. Спі��відношення збитків і неустойки (штрафних санкцій). Відокремлення господарсько-правової неустойки від штрафу, пені –судова практика. Обґрунтування вимог, якщо договір не визначає вид і розмір відповідальності. Чи завжди позивач повинен готувати для суду розрахунок штрафних санкцій? Можливості звільнення від відповідальності.

Неустойка. Проблемні питання стягнення неустойки. Застосування судами принципу справедливості та зменшення неустойки. Можливості переуступки права на стягнення неустойки.

Відшкодування шкоди – нове у регулюванні. Визначення розміру з урахуванням прострочення платежу. Практика, в т.ч. судова, стягнення не отриманого доходу (втрачена вигода).

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦКУ) та (ст.231, ст. 232 та ст. 343 за ГКУ).

Підстави звільнення від відповідальності. Оцінка з погляду суду.

Модуль 5. ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС: практика застосування судами нових процесуальних норм та їх вплив на договірні відносини.

Ефективні способи захисту порушеного права в господарських спорах. Коментар судді.

Доказування в господарських судах. Тактика доведення своїх вимог. Які є можливості? Як їх використати для доопрацювання доказів.

Якщо у Вас є питання щодо семінару, телефонуйте: (044) 451-88-12  (067) 403-45-46

Ми відповімо на будь-яке Ваше запитання.

Источник: protokol.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА

[we-politica-ua-news-love]

Мін’юст створив робгрупу для стягнення 172 млрд грн штрафу з “Газпрому” в юрисдикціях, з якими Україна має договір про правову допомогу, – Петренко Міністерство юстиції України сформувало міжвідомчу робочу групу, яка запустить процес виконання рішення українського суду про стягнення з "Газпрому" (РФ) 172 млрд грн (близько $6 млрд) штрафу Антимонопольного комітету України в зарубіжних юрисдикціях, повідомив міністр Павло Петренко. "Є багато юрисдикцій, які можуть бути використані, враховуючи наявність в України договорів про правову допомогу", - сказав він "Інтерфакс-Україна" в кулуарах інвестфоруму "Драгон Капітал" у Києві в четвер, передає Цензор.НЕТ Також глава Мін'юсту відмовився назвати їх на цьому етапі процесу. За його словами, він може зайняти кілька років залежно від юрисдикції, оскільки необхідно визнання рішення українського суду на території країни, з якою є договір, і запуск виконання самого рішення. "Але ми налаштовані дуже оптимістично, щоб виконати це рішення в повному обсязі", - заявив П.Петренко. Він нагадав, що раніше в рамках виконання цього рішення на території України були знайдені всі належні "Газпрому" активи, на них звернено стягнення. "Йдеться про майже 100 млн грн і корпоративні права, які "Газпром" має в Україні", - уточнив глава Мін'юсту. Нагадаємо, в січні 2016 року АМКУ оштрафував "Газпром" на 85 млрд грн за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу України. Раніше Виконавча служба відкрила провадження щодо стягнення з "Газпрому" штрафу АМКУ 172 млрд гривень (половину суми становить власне штраф, половину - пеня за несплату) і арешту його майна, після того як Вищий господарський суд відмовив "Газпрому" в скасуванні штрафу АМКУ і пені в розмірі 172 млрд гривень. Зараз сума українських вимог ще збільшилася за рахунок суми виконавчого збору (17,193 млрд гривень). Таким чином, виконавче провадження відкрито на 189,125 млрд грн (понад $7,1 млрд). censor.net.ua

[supremecourtua]

Большая палата указала, что обжалование истцом Генерального соглашения по основанию невключения в совместный представительский орган репрезентативных всеукраинских объединений профсоюзов фактически является спором между объединениями профсоюзов по поводу формирований совместного представительского органа.

При решении вопроса о принадлежности спора к хозяйственной юрисдикции, суд учитывает, что за субъектной юрисдикцией спор между двумя юридическими лицами, если законом не предусмотрено иного порядка, подлежит рассмотрению по правилам хозяйственного судопроизводства, поскольку именно ХПК Украины прямо указал на субъектный состав хозяйственного спора - юридические лица и физические лица - предприниматели. При этом в статье 1 ХПК Украины в редакции, действующей на момент обращения в суд, не было предоставлено исчерпывающего перечня таких юридических лиц.

То есть стороной хозяйственного спора могло быть любое юридическое лицо, профсоюз, в том числе, если спор возник с другим юридическим лицом или физическим лицом - предпринимателем, независимо от того, касается этот спор выполнения хозяйственного договора или мог касаться выполнения профсоюзом своих уставных задач. Поскольку в рассматриваемом деле, и истцом, и ответчиками являются юридические лица, то дело подлежит рассмотрению в порядке хозяйственного судопроизводства.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что в соответствии с предписаниями части первой и второй статьи 60 Закона Украины "О защите экономической конкуренции" заявитель, ответчик, третье лицо вправе обжаловать решения органов Антимонопольного комитета Украины полностью или частично в хозяйственный суд в двухмесячный срок со дня получения решения. Решение Антимонопольного комитета Украины, административной коллегии Антимонопольного комитета Украины и государственного уполномоченного Антимонопольного комитета Украины обжалуются в хозяйственный суд ��орода Киева. Решение административной коллегии территориального отделения Антимонопольного комитета Украины обжалуются в хозяйственные суды Автономной Республики Крым, областей, городов Киева и Севастополя.

Указанные нормы прямо предусматривают решение спора хозяйственным судом, то есть законом установлено другой порядок судебного производства по обжалованию решений Антимонопольного комитета Украины и его органов, чем КАС Украины, а потому последний не распространяет свое действие на спорные отношения.

Отсутствие у физического лица статуса предпринимателя не имеет правового значения для определения юрисдикции спора, поскольку хозяйственные суды рассматривают дела в любых спорах, связанных с обжалованием решений Антимонопольного комитета Украины и его органов, независимо от субъектного состава.

[supremecourtua]

Похоже, что хозяйственная юрисдикция заразилась от административной определением юрисдикции. В данном случае Большая палата, довольно сомнительно проведя аналогию с приватизацией государственного имущества, указала, что вопросы приватизации и коммунального имущества отнесены к исключительной подведомственности хозяйственных судов. При этом днем ранее Большая палата по делу об оспаривании действий исполнителя в части сроков указала, что ХПК имеет высшую сиду над специальным Законом, тут же наоборот.

[supremecourtua]

Большая палата сделал довольно сомнительный вывод в этом деле. Ссылаясь на решения НСПЧ в части правовой определенности довольно однобоко забыла указать о праве лица, в связи с такой неопределенностью, использовать ту норму, которая наиболее ему благоприятствует. Риски некачественного Закона должны нести государственные органы. На мой взгляд все неоднозначности должны трактоваться в пользу лица, однако большая палата довольно сомнительно нормы ХПК делает специальными по отношению к нормам специального Закона Украины "Об исполнительном производстве". На мой взгляд это грубейшая ошибка и нарушения права на защиту столь сомнительной трактовкой общей и специальной нормы.

Суд указал, что при обжаловании решений, действий или бездействия государственного исполнителя или другого должностного лица органа ГИС или частного исполнителя, на исполнении которых находится исполнительный документ хозяйственного суда, соответствующие положения ХПК Украины, помещенных в разделе VI "Судебный контроль за исполнением судебных решений", в частности о праве на обращение с жалобой в срок десять календарных дней, определенный пунктом "а" части первой статьи 341 настоящего Кодекса.

[supremecourtua]

Большая палата в своем выводе сама себе противоречит, указывая, что ФЛП продолжает существовать как физлицо, но при этом заключенные с ним договора и возникающие из них споры должны рассматриваться в порядке хозяйственного судопроизводства, даже если иск подан уже после прекращения ФЛП.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что дела по спорам, которые возникают между акционерным обществом и его акционерами, и связаны с потерей системы реестра владельцев именных ценных бумаг, относятся к корпоративным спорам и подлежат решению хозяйственными судами Украины.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что спор касательно отмены регистрации нового ОСМД ранее созданным по этому же адресу ОСМД относится к юрисдикции хозяйственных судов. Кроме того, исходя из прямой нормы части третьей статьи 4 Закона Украины от 29 ноября 2001 года N 2866-III "Об объединении совладельцев многоквартирного дома" (далее - Закон N 2866-III), которой установлено, что в одном многоквартирном доме может быть создано только одно объединения, создание параллельного объединения является не законным.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что учитывая то, что между сторонами существует спор о праве интеллектуальной собственности на изделие медицинского назначения это дело не подлежит рассмотрению в порядке административного судопроизводства, а учитывая субъектный состав сторон данный спор должен решаться по правилам хозяйственного судопроизводства.

Страшно подумать, что станет с определением юрисдикции после появления еще одного суда по интеллектуальной собственности.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что учитывая то, что между местными органами государственной власти, в интересах которых обратился в суд с иском исполняющий обязанности руководителя Бердичевской местной прокуратуры, и СПК "Ружинский" существует спор о праве гражданском, предметом которого является объект недвижимого имущества - гидросооружение "Резервуар "это дело не подлежит рассмотрению в порядке административного судопроизводства, а учитывая субъектный состав сторон должен решаться по правилам хозяйственного судопроизводства.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что поскольку только Фонду по закону поручено обеспечивать восстановление платежеспособности банка или подготовку его к ликвидации, а спорные правоотношения вытекают из заключенного между банком и Государственным ипотечным учреждением кредитного договора, уполномоченное лицо Фонда и Фонд в этом случае действуют как представители стороны договорных отношений.

Принимая во внимание изложенное и учитывая суть спорных правоотношений, суд пришел к выводу, что спор о включении кредиторских требований в реестр акцептованных требований кредиторов не является публично-правовым и не относится к юрисдикции административных судов, а потому вывод суда апелляционной инстанции о прекращении производства в этом деле по основаниям, предусмотренным п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС Украины (в редакции, действующей на момент принятия решений), являются обоснованными. Этот спор должен решаться в порядке хозяйственного судопроизводства, поскольку спорные правоотношения направлены на защиту гражданского права истца.

[supremecourtua]

Большая палата указала, что как следует из материалов дела и обжалуемого судебного решения, предметом настоящего спора является признание за физлицом права собственности на целостный имущественный комплекс. Анализ обстоятельств дела дает основания суду установить, что спор по этому делу не связан с защитой прав, свобод или интересов истца в сфере публично-правовых отношений, поскольку между истцом и юрлицом существует спор о праве.

При этом суд пришел к выводу о хозяйственной юрисдикции данного спора хотя истец подал иск как физлицо.

[supremecourtua]

В очередной раз Большая палата запуталась в публичных функциях и в ручном режиме изменила юрисдикцию спора. Суд указал, что спорными в этом деле являются договорные правоотношения, не связанные с осуществлением Пенсионным фондом властных управленческих функций, предметом проверки в нем являются выполнение условий договора о порядке ведения счетов и сроков осуществления расчетных операций, а также возможность удовлетворения требований Фонда о возврате средств, зачисленных на текущий счет умершего (отсутствующих на ее текущем счете), за счет Банка -субъекта хозяйствования.