#Табір

[okkkkk-w]

цікаво, чи я одна така.

люблю тамблер і всіх в ньому за те, що маю можливість анонімно звернутися на широкий загал з максимально тупим питанням, і мене не вважатимуть дивною (сподіваюся). хоча дивачкою теж прикольно бути... не про це.

питання полягає ось в чому: ваш мозок може зосереджуватися на більше ніж одній справі? ви можете одночасно спілкуватися з кількома людьми в соц мережах, підтримувати живу розмову і розмірковувати якою дорогою краще піти? я особисто ні. коли думки в моїй голові виходять за межі звичайних (не знаю як охарактеризувати "звичайність" думок, у кожного це поняття означає щось своє), я завмираю, забуваючи де знаходжуся і що робила, тупо дивлюся в простір та повністю зосереджуюся на роздумах. мені важко існувати в безладі бо мій мозок буде вбачати невиконане завдання в кожному предмет��, який знаходиться в полі зору і лежить не на своєму місці. у мене фанатична чистота в файлах пристроїв, тому що інакше я не можу функціонувати і відчуваю дикий дискомфорт та тривогу.

але багато людей з мого оточення спокійно сприймають і безлад на столі, і невідсортовані фотографії в галереї, і одночасний діалог на різні теми з кількома людьми.

до якого табору належите ви і чи розділяєте мої почуття щодо безладу?

пс. вибачте за довгий пост і купу каші, мені справді дуже хочеться знати скільки таких як я.

[tinyhorror]

провели діду кабель в табір, щоб не скучав

[du-sha]

Я приїхала в той табір 🥳

[lpolinakig]

мої досягнення у 2023

     

отримала річну 11 по математиці

декілька разів була за кордоном

почала ходити на плавання

навчилася дихати під водою

зробила олімпіаду 

2рази їздила у табір

[ukr-au-ideas]

Літні ідеї для фіків

У А є кондиціонер, а Б мають нав'язливих сусідів, що постійно заходять “охолонути”

Всі герої працюють на пляжі

А працює у літньому кіоску з туристичними сувенірами, Б заходить через день і купує кулон (магніт, чашку тощо) з різними іменами. А стає цікаво, що ж робить Б

Офіс — АВ, але всі колеги або у відпустці, або працюють з дому, і саме в офісі тільки одна пара

А робить красивий замок на пляжі (самі чи з племінниками/малими кузенами), Б випадково руйнує цей замок

А обирає одяг для плавання, Б продавці, що допомагають їм підібрати щось привабливе

Випускний, всі герої випускники

Весь ЖК чи вулиця приватного сектору організовують літню вечірку з барбекю

Випускний, всі герої вчителі і адміністрація школи

Літній тімбілдінг/корпоративна вечірка у приватному будинку з басейном

Всі герої працюють у дитячому літньому таборі — АВ (бонус бали: це якийсь специфічний табір: музичний, математичний, театральний)

Герої працюють в кафе-морозиво чи стійці морозива

Знайомляться, коли А вирішує скупатися голим у морі, а Б лякається побачивши “морське чудовисько” біля берега

А працює рятувальниками у місцевому басейну, Б хочуть з ними познайомитися і прикидаються, що тонуть

Герої — діти, що відпочивають у літньому таборі

Всі герої працюють в крутому (чи не дуже) аквапарку

Знайомляться на музичному фестивалі

А запрошує Б на перше побачення у кінотеатр під відкритим небом

А навчає Б плавати, серфінгу, дайвингу, все разом чи щось одне на ваш вибір

Йдуть зустрічати схід сонця разом

Компанія друзів, що їдуть разом на море

[traveler-from-ukraine]

Найбільше озеро України — Ялпуг

Одного разу мав нагоду порибалити з другом на найбільшому озері України. Риби ми майже не піймали. Однак поїздка вже була варта того, щоб побачити таку красу.

На березі озера можна побачити багато виноградників.

Ось такий риболовний табір ми облаштували на одному з берегів.

Рибалити почали на сході сонця.

📍Озеро Ялпуг

Сподобалось озеро — підтримай ЗСУ!

[blogoyr]

мої досягнення в 2023 році 

1 перейшла в школу яку хотіла 

2 пішла на плавання багато чому навчилась 

3 почала ходити до репетитора по математиці

4 зїздила в табір 

5 знайшла друзів 

[bdzhola]

Уроки, які ми беремо з перешкод, з якими ми стикаємося, можуть бути фундаментальними для подальшого успіху. Згадайте момент, коли ви зіткнулися з проблемою, невдачею або невдачею. Як це вплинуло на вас і чого ви навчилися з цього досвіду

цей табір проводиться вже 24 роки, проте лише на двох з них брали участь дівчата. я з 4 іншими дівчатами стали першими хто його пройшов.

отож, давайте по порядку. все почалось весною 2021 року з жартів що мушу поїхати на цей табір з подругами. час йшов ми вже й забули за це. мені відмовили в участі два табори, а літо вже добігало кінця. легіон став для мене останньою надією. подалась на нього за два тижні до самого табору, тому мала надзвичайно мало часу для підготовки, адже він з військовим тематикою.

було 4 команди хлопців по 10-12 людей та 1 дівоча команда, проте з 12 дівчат поїхало всього 5. через малу кількість хлопці не вважали нас рівними суперниками. особливо це можна було помітити під час фізичних випробувань. щоденно ми пробігали 6 кілометрів, звісно дівчата були останніми та відставали від основної колони. не рідко кожна з нас чула звинувачення, що ми псуємо легіон та його атмосферу.

зазвичай до місця, де проводяться лекції та заняття, ми бігли 3 км. але на 5 день нас відвозили машиною. приїхали до зони підготовки стрибків з парашутом і подібним. найцікавіше було по закінченню всіх лекцій — ми мусили назад бігти до місця таборування, це було найбільшим випробуванням для моєї команди. адже до цього не сильно ладнали та часто сварились. на початку нашого шляху, всі бігли в різних темпах та відстанях. пімля невеличкого перевалу, мою команду насварили та наказали бігти хоча б в одному темпі. ніхто з нас не був у захваті, проте довелось виконувати. однак це була не найбільша складність, одна з дівчат сильно пвдвернула ногу й ледве йшла. я з подругою не розгубились і першими взяли її під руки, щоб було легше бігти, далі ми змінювали одна одну по черзі. На щастя, вже було недалеко до місця призначення, але ця ситуація стала каталізатором розвитку нашої команди.

найбільш помітний особистий розвиток був помітний у триденній мандрівці. суть полягала в тому щоб знайти точки відзначені на карті, дозволили взяти один телефон на команду. в перший день, завдяки одній з нас ми не блукали по лісу, адже вона добре орієнтувалась на місцевості. змогли вийти на трасу та дізнатись до найближчого села, де і знаходилась перша точка. на ній мусіли зустрітись з командою хлопців. ну дуже довго їх чекали, а тим часом помітили, що годин дві тому отримали смс з невідомого номеру про те що місце збору змінилось. тут ми зрозуміли, що хлопці пішли туди, чекати їх було марною справою. тож ми поїхали до наступної точки, де мали привал. день вже добігав кінця, остання точка була в лісі, де ми мали переночувати та зустрітись з хлопцями. коли вони врешті дійшли до нас, почалось справжнє пекло, адже їхній лідер відправив їм всім готувати їсти, бо тільки на це й здатні. це сильно обурило нас всіх, проте я змогла першою виступити і успішно заткнула хлопцям рота. напевно ніколи в житті так багато не сварилась з людьми, адже хлопці були максимально неорганізовані й до того ж кожен мав вказати на те що ми тут зайві. довелось взяти (їх за яйця) все в свої руки. потрібно було зробити місце для ночівлі, тут і знадобились мої знання вузлів та в'язань. виявилось, що майже ніхто цього не знаю і довелось ��аралельно вчити старших хлопців базовим вмінням.

на закритті табору головний організатор підійшов до мене і сказав:"я знаю, що ти була наймолодшою учасницею табору, незважаючи на те що, фізично ти трохи не дотягнула, проте на повну проявила свої лідерські якості".

[owlmara]

Я вже п'ятий раз переписую план, я не жартую. Перший був з рік тому(хах, жартую. В 2021), але я його загубила. Та і по пам'яті він був таким собі. Другий, третій були в 2022, четвертий в 2023. Зараз я психанула та не стала ускладнювати собі задачу, бо хотіла якось змінити структуру табору, але ідея погана. Тому буде все, як було.

До речі, пишу про табір, а саме про вожатих табору, так.

[okkkkk-w]

однокласниця розповідає про поїздку в табір: там була одна дівчина, любительниця всього російського - співаки, ютубери, все по класиці...

я: є її фотка? пронос нашаманю.

вирішуйте питання по-дорослому)

[alcorso]

Моя Хортиця. Табір «Чайка» і санаторій ЗТР. Вперше на територію дитячого табору я потрапила років в 19 - то був якийсь фестиваль бардівської пісні. На превеликий жаль, багато років і табір, і санаторій не були реставровані і потихеньку перетворились на заброшки - якщо не зсередини, то зовні. Мінімально про них дбали, були охоронці, які іноді не пускали вештатись територією, але здебільшого на нас дивилися крізь пальці. Щоразу як я гуляла між корпусами, мене переслідувало відчуття перемоги природнього над штучним. Величезні необрізані дерева, висока некошена трава навесні і купа жолудів на землі восени; шість дитячих корпусів із фонтанчиками, де б мала бути питна вода і ванночками для миття ніг. Де ті дітки, що колись мили ноги у тих ванночках, відпочивали у тому затишному місці?.. Санаторій офіційно працював і приймав відпочиваючих. Про це я дізналась з інтернету, бо за станом території і будівель важко було це зрозуміти. Те саме відчуття «заброшкі». Перша думка - відреставрувати, відновити, відремонтувати і знов використовувати ці місця для туристів. А друга - може, не треба? Є певний шарм у таких місцях. Що думаєте? #хортиця #острівхортиця #моєзапоріжжя #мояхортиця #україна #спогадиемігрантки #khortytsia #mykhortytsia #myukraine #myzaporizhzhia #zaporizhzhia #meinechortyzja #meinsaporischschja #meineukraine #chortyzja #saporischschja #ukraine https://www.instagram.com/p/Cp9jBxRNQnm/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[du-sha]

Запропонували поїхати замість практики в весняний табір. Там ми би були вожатими для дітей переселенців, і нам закриють практику)

Я їду, хоч і знаю, що буде складно😥

[deepkiruhabeatz]

Карпати

Ребята завтра я еду в лагерь на 12 дней. Лагерь для ВПО в Карпатах. В лагере мы будем купатся в чанах, ходить по горам, петь реп, веселится.Завтра я їду до табору на 12 днів. Табір для ВПО у Карпатах. У таборі ми купатимемося в чанах, ходитимемо на гори, співатимемо реп.Guys tomorrow I'm going to the camp for 12 days. Camp for VPO in the Carpathians. In the camp we will bathe in vats, walk in the mountains, sing rap, have fun.

[mydreamsdreams]

Сон Роксолани 25.11.24

Мені приснилось що до тебе залицяється дуже милий 35 літній дяк.

Він дуже любить дітей, в нього чорне волосся карі очі і він тілобудови як саша

Ти спочатку тікала від нього, а потім захотіла з ним бути Коли я тобі сказала що ти йому справді подобаєшся

Він їхав з табором при церкві в поїздку в якісь нагіряни чи якось так

Ти хотіла з ним але тобі треба було забрати зі школи малого І табір був при церкві Ольги і Єлизавети

То десь була тепла весна

П.С. Не пропусти шанс якщо це віщий сон😁 Він був дуже гарний Дяк

[objectivnewskharkov]

Мер Харкова Ігор Терехов у етері нацмарафону розповів про домовленості, яких досяг із керівництвом Закарпатської області щодо будівництва там дитячого табору - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2024/08/06/harkivskij-dityachij-tabir-u-zakarpatti-terehov-povidomiv-podrobitsi-proyektu/

[warsc-commynistsupa]

Втрати авіації СРСР в боях з УПА.

Найчастіше авіацію проти загонів УПА використовувалася протягом 1944-1945 рр., тобто коли діяли великі повстанські загони.

Авіація використовувалася і з розвідувальною метою, і безпосередньо зі збройною, а також пропагандистською. Тобто коли виявлявся відділ, то могли повідомити наземні підрозділи, щоб взяти в кільце і знищити. Залучали авіацію для розкидування листівок пропагандистського характеру – із закликами виходити з підпілля. А також авіацію використовували для скидання бомб або вівся обстріл з кулеметів.

Згідно із наявними документами, вперше радянські силовики використали авіацію проти УПА 31 березня 1944 року. 127-ий прикордонний полк військ з охорони тилу 2-го Білоруського фронту за підтримки групи літаків 661-го бомбардувального полку під час прочісування лісу у районі озера Безіменне Маневицького району Волинської області виявив табір повстанців. У результаті бою загинули четверо українських бійців, двох затримано.

У період з 1944 по 1946 рік на теренах Західної України бійцями УПА було знищено понад два десятки радянських літаків. Щонайменше бійці УПА знищили 23 комуністичних літака, це тільки ті дані де було підверджено втрату літаків, але цифри втрат літаків можуть бути набагато більші. Найчастіше повстанці знищували літаки на землі – пробивали баки з пальним і підпалювали.

2 травня 1944 року. У двох кілометрах від села Тутовичі Сарненського району Рівненської області У-2 (По-2) здійснив вимушену посадку. Вночі невідомі спалили його.

8 травня 1944 року. Біля селі Синельникова (так у документі, очевидно, назва перекручена) Кам’янець-Подільської області повстанці збили літак У-2 (По-2), який пілотував лейтенант Гладков (був поранений та відправлений у лікарню).

28 травня 1944 року. На території Корецького району Рівненської області, біля села Бабино, зробив вимушену посадку радянський літак-винищувач. Того ж дня до нього підійшли повстанці, які вбили пілота і спалили літак.

31 травня 1944 року. У районі Славути Кам’янець-Подільської області повстанці збили літак У-2 (По-2).

12 липня 1944 року. У районі села Красноволя Волинської області повстанці збили поштовий літак, він та кореспонденція згоріли, пілот залишився неушкодженим

6 серпня 1944 року. У районі села Новосілки Яворівського району Львівської області повстанці збили літак У-2 (По-2), у якому перебували два капітани ЧА (обидва загинули)

12 серпня 1944 року. Біля міста Рава-Руська (у районі села Майдан) Львівської області повстанці знищили радянський літак, який зробив вимушену посадку посеред поля. Старшого лейтенанта Михайла Лиховида і механіка Абрама Краснянського вбили, а механік Семен Фонкевич пропав безвісти. Згодом цю історію підхопила радянська пропаганда, додаючи до неї нові і нові деталі.

29 серпня 1944 року. За 12 км від Дрогобича група УПА кулеметним вогнем збила літак У-2 (По-2) 8-ої повітряної армії. Загинули підполковник Микола Поляков і пілот.

12-19 вересня 1944 року. В Чорному лісі – Болохівські ліси – Перегінські ліси Станіславської області було збито літак, а пілота Олександра Придачина захоплено в полон.

5 жовтня 1944 року. Об 11.30 лейтенант Кузьма Петров та інженер молодший лейтенант Колесов літаком У-2 (По-2) вилетіли із аеродрому Гординя за маршрутом Гординя-Рудки-Комарно-Грушів. Мета польоту – виявлення групи УПА (600 осіб) у районі Комарно. Однак літак не повернувся, тому старший оперуповноважений ОКРО НКО СМЕРШ капітан Міхєєв припускав, що його могли збити повстанці.

21-28 жовтня 1944 року. Біля Войнилова Станіславської області повстанці збили літак. Це сталося під час рейду сотні «Гамалії», метою якого було звільнити 80 осіб, утримуваних НКВС у костелі Войнилова.

3 грудня 1944 року. Підпільники спалили літак, який зробив вимушену посадку у районі села Загір’я Заложцівського району Тернопільської області.

13 грудня 1944 року. У селі Витків Львівської області підпільники збили і спалили один літак.

24 січня 1945 року. Біля села Селище Камінь-Каширського району у повітрі загорівся та здійснив вимушену посадку літак-винищувач «Як-3»; він був спалений, його пілот захоплений повстанцями.

8 лютого 1945 року. Повстанці спалили літак, який здійснив вимушену посадку у районі Бакоржин Рівненської області.

14 березня 1945 року. В районі села Добринів Рогатинського району повстанці підбили літак У-2 (По-2) військової частини 54-ої авіаційної дивізії. Пілота забрали, сам літак силовики знайшли, він мав кілька пробоїн. Відділ, який здійснив цю акцію, встановити не вдалося.

29 квітня 1945 року. Відділ УПА (чисельністю 30-40 осіб) недалеко від села Радванці Пустомитівського району Львівської області помітив літак У-2 (По-2) (належав військовій частині №29702, 8-ВА 4-го Українського фронту), біля якого перебував старший сержант Федір Мироненко (працівник штабу) та разом із ним прилетів гвардії майор Олексій Старченко. Мироненка було вбито, а літак підпалено.

22 червня 1945 року. Підпільниками був підбитий і спалений після вимушеної посадки літак У-2 (По-2) біля села Войнилів Станіславської області.

27 вересня 1945 року. У селі Городилів Золочівського району Львівської області спалений літак і вбитий вартовий молодший сержант Журавель.

14 жовтня 1945 року. Помічник начальника адміністративно-господарського відділу авіакорпусу старшина Шмідський і пілот 40-ої авіаескадрильї старшина Труфанов здійснили вимушену посадку літака У-2 (По-2) у районі села Хітар Славського району Дрогобицької області. Старшина Шмідський віз 40 тисяч рублів і 832 тисячі чеських крон для видачі зарплати військовослужбовцям у Мукачево. Після посадки Труфанов і Шмідський, взявши із собою гроші, пішли у село, але через 30 хвилин повернулись до літака у супроводі двох учительок. За 40-50 метрів від літака вони були обстріляні зі всіх боків бійцями УПА. Старшина Шмідський потрапив у полон, а Труфанов зумів втекти і повідомив про те, що трапилося. Після цього була направлена рота військовослужбовців, яка виявила спалений літак.

2 листопада 1945 року. Три повстанці, які поверталися із села Загвіздя Станіславської області, натрапили на літак-розвідник, що мав летіти до Станіслава. Однак пілоти забрали з нього всі важливі речі та пішли пішки. Повстанці, пробивши бак з пальним, спалили літак.

12 травня 1946 року. Стрільці підвідділу 473 «Грузина» обстріляли літак, який впав на Закарпатті у селі Верецьке. Втрати – один убитий, один поранений.

Ще один відомий випадок знищення радянського літака бійцями УПА стався 23 березня 1945 року біля села Словіта Глинянського району, що в 40 кілометрах від Львова. Транспортний літак Бостон-20 повертався з Кіровограда. На борту знаходилося шестеро осіб: пілот майор Віктор Тарасов, штурман Михайло Жариков, стрілець-радист Василь Трифонов, диспетчер Георгій Павлов, авіамеханік Михайло Рухлєв та підполковник Дмитро Ситарчик, який на той момент вже був комісований. Всі шестеро комуністів, були знищені.