#Риба

[ba-bochka]

[buchanews]

Вітамін сонця. Все, що потрібно знати про вітаміні D

Вітамін сонця. Все, що потрібно знати про вітаміні D

Осінньо-зимовий період зі зменшенням кількості сонця – час, коли варто особливо ретельно дбати про профілактику нестачі вітаміну D. Вітамін D: Забезпечує щільність кісток, розвиток м’язів. Допомагає регулювати баланс кальцію, магнію і фос

[ridne-info]

Подорож у світ суші: iсторія, смаки та традиції

Давайте розглянемо історію суші. Ця страва має коріння у далекому минуломуі тісно пов'язана з розвитком японської кулінарної культури. Стародавні методи приготування включали соління та закопування риби в рисі, щоб зберегти її свіжість. Сучасні суші почали формуватися у VII-VIII століттях, де рис набув великої ролі. Він надавав рибі кислуватий відтінок і покращував безпеку після бродіння. З часом рис став як засобом консервації, а й важливим компонентом суші. Перехід від соління до оцтової консервації рису зробив суші безпечними та неймовірно смачними! Імбир та васабі додавали різноманітність смаків. Васабі надавав гостроти, а маринований імбир був палітрознавцем між різними видами страв. Згодом суші стали все більш вишуканими та різноманітними. У XVII-XVIII століттях з'явилися перші суші-ресторани, які пропонували безліч варіантів цієї страви. Однак популярність суші за межами Японії прийшла лише у XX столітті. Сьогодні суші – це справжній символ японської кухні, який завоював серця гурманів у всьому світі. Від класичних ролів до сміливих експериментів із інгредієнтами – суші пропонують нескінченні варіанти для всіх смаків. Їхня історія продовжує еволюціонувати, слідуючи за сучасними смаковими трендами. • Ми у Facebook та Telegram. • Приєднуйся ��о наших спільнот! Read the full article

[unhonestlymirror]

Lithuanian advertising sure is something

[maarchelll]

Відео : звичайна домашня риба їсть живих, маленьких раків.

Коментатори :

[stasikiero]

– Сон розгладив його обличчя, воно невинне, миле, хлоп'яче. Це обличчя я люблю. Це і є справжній Ахілл - чесний і простодушний, хоч і лукавий, але беззлобний.

– Зараз він був героєм, і мені майже не вірилося, що ще ввечері ми, сидячи за тарілкою з сиром, яку приніс нам Фенікс, плювалися один на одного оливковими кісточками.

–Ахілл ридає. Він притискає мене до себе, він відмовляється від їжі, не вимовляє жодного слова – крім мого імені. Я бачу його обличчя наче крізь воду, як риба бачить сонце. У нього течуть сльози, але я не можу їх витерти. Така тепер моя стихія, напівжиття непохованого духу.....

[ocean-sunfish-worshipper]

What is your opinion on the moonfish?

Mondfisch! Peixe Lua! Poisson Lune! Měsíčník! риба луна!

A Perfect and Divine Being! All hail! 🙏🙏🙏

[nzarlissa]

«Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі». Василь Еллан-Блакитний

Приходила, чуєш, війна і сиділа собі отам, де на кріслі лишився глибокий обвуглений слід. Говорила: усі поламані, не треба тут зайвих драм. Розминала між пальців грудку масної землі, прикидала, як треба дмухнути на цей ось дім, щоб у ньому нікому вже більше не наснилися сни. І курила в затяг, і сказала мені: ходім, я тобі покажу, що зробила із ним,

як фонить у нього в кістках цей ваш український бром, як пульсує фронтир під шкірою, майже прозорою, як він зяє, мов патрана риба, до світла пустим нутром, хоч і досі ходить неушкодженим зовні, як у ньому звучить щось вивернуте, таке – не зчитати, чи фальш, чи глибока втома, чи ні.

Ніби ця любов збирає уламки ракет, аутична і зосереджена, і ранить руки об сніг. Ніби цю любов, як дівчинку з коляди в білій свитці, зустріли чужі – і штовхнули у бруд.

Я дивлюсь – і люблю тебе. Так по зимі сади підставляють сонцю шрамовану темну кору.

✍️ Катерина Калитко

[funnybunnymuffin]

ПРОЗОРЕЦ

Повдигам се да стигна прозореца открехнат.

Зад него са жените – заоблени от парата, красиви.

Как искам да ги видя! Да можеше сега да мина по отвесната стена

или да бяха тук приятелите ми, да ме повдигнат.

А само как се гонят – гонитбата напомня

завръщане на стадо, което в залеза нахлува...

И през каква фуния господ гърдите е наливал,

щом тяхното люлеене на улицата чак се чува.

Пълзи червена мравка и някъде към обед

ще стигне гледката и ще умре върху прозореца с възторг помътен.

Повдигам се отново и дращя по стената,

а тялото ми сякаш вар гаси – така гори отвътре.

В живота винаги съм стигал до прозореца. И толкоз.

Език изплезил сетне, едва дъхът възпирам.

И няма кой да подаде ръка, и няма кой водата да отбие

към сушата, където моята надежда се задъхва като риба.

Ала напразно се измъчвам! Кой ще ти помогне

да видиш всичко – тук, в небето, ��ли пък в безкрая на изкуството.

И за какво се питаме тъй често кой е между нас поета?

И за какво стоим един пред друг, изправени на пръсти?

- Борис Христов, от стихосбирката "Вечерен тромпет"

[benjamiina]

тієї миті, коли ми представимось своїми не справжніми іменами, я безцеремонно оголюсь. стягну з себе шкіру, і запрошу тебе ковзнути моїм підшкірним секретом, спіткнутись об нерівномірність м'язів, загрузнути в прошарку жиру. ти прочитаєш мене повністю, лиш торкнувшись середини. і я, мов та риба на прогрітому сонцем піску, спечусь од власної справжності.

в голос нагадуватиму собі: це сталось востаннє! а потім, за довгу зиму, я знову стукнусь плечима із кимось. із кимось хто поведеться. і я тікатиму, збиваючи дихання. не озиратимусь. а потім відчую кроки, і тихе ''як ти'', і залишусь стояти спиною, на відстанні декількох слів. перебиратиму пальці, тепло руки. грузнучи у віддалених роздумах, про те і се на світі. про наше з тобою на ти, і про невідворотні, холодні, правдиві закінчення.

бо наступна сторінка завжди є. і лише по фіналу власної долі, власного прийняття і згоди, звершиться книга. нехай на десятки тисяч томів. нехай на три сторінки. там будуть лише ключові для історій слова, імена, дні і хвилини. назви рослин, старі прищепки, покритий іржею ніж, протермінована карамельна цукерка.

і все для нашої з тобою втіхи. забутий, незнанний кимось.

[n-learns-ukrainian]

My newest attempt at learning Ukrainian is translating beginner stories in Dutch to Ukrainian. You see, I used to study speech-language therapy and I've done several internships where I worked with children with learning dissabilities and developmental disorders. I have a collection from that time of stories for children who are just starting out learning to read Dutch.

What I do is take one of these stories (they're from kleuteridee.nl):

And try to write them in Ukrainian:

Що це? Це риба Риба тонка? Риба жирна!

Риба є в акваріум? Риба на сковороді? Риба в мішку Як смішно

Риба в акваріум з гілкою Акваріум тече Це тупо!

An important thing here is that I can practice with the keyboard too :]

[greenpostua]

🦤🦣Сьогодні День памʼяті втрачених видів.

Лише за останні два століття в Україні зникло більше видів, ніж за попередні тисячу років. Хоча відомо кілька випадків, коли оголошений вимерлим вид знаходили у дикій природі знову — це радше виключення з загальної ситуації. Деякі люди вважають, що види зникають не через діяльність людства, а через природню еволюцію – їх, начебто витісняють інші види, нові види, які зʼявляються. Нові види справді здатні зʼявлятись, проте для їх появи треба багато часу, а люди винищують існуючі види набагато швидше, ніж встигає зʼявитись хоч один новий вид.

За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, 20% заповідних територій країни, а також 600 видів тварин і 750 видів рослин і грибів зазнали шкоди внаслідок бойових дій. Через це, в Україні, вже зникли або ризикують зникнути 20 видів живих істот – пише видання Interia Zielona. Серед цих видів і 4 види тварин:

▪️Хохуля – комахоїдний вид, близький родич крота, їжака або землерийок, але міцно пов’язаний з водним середовищем;

▪️Піщаний сліпак, який зустрічався на дуже обмеженій території у Херсонській області;

▪️Сарматська шемайя – ендемічний для України вид коропових риб;

▪️Чорний піскар Gobio delyamurei – ця риба зустрічалас�� лише на короткій ділянці струмка нижче Української Чорної ущелини.

[fishyfishyfishtimes]

Reporting on slavic languages here! We also call the sunfish the moonfish (czech měsíčník, ukrainian риба-мiсяць, bulgarian риба луна, russian луна-рыба)

In Turkish it's also a moonfish, or maybe a month-fish (ay balık)

Ah, Turkish also shares the same word for month and the moon!!! Finnish as well, a month is a "moon season" but it's shortened to "moon" especially in month names :) Thank you for the information! Czech, Ukrainian, Bulgarian, Russian, Turkish, Portugese, French, Spanish and German all call it "moonfish".

Also, wow, Bulgarian and Russian switch the ryiba and luna around? Riba-luna luna-ryiba

[loranayavorov]

ТОЧНО В ТРИ

І

Тъй както тялото, преспало

случайно с друго чуждо тяло,

се буди нощем точно в три,

когато спиртът още ври,

но вече се е изпарила

до капка любовта – и сила

то няма и за сън дори

и бърза да се изпари,

но само до стената стига,

лежи и ужасено мига,

като че не с любим, а с труп

се буди след убийствен труд,

и тежката като верига

ръка от скута си отмята,

глава изправя в тъмнината

и с много труд, едва-едва,

и като съд с вода кипяща,

главата му отмества спяща,

ослушва се – и след това

върху възглавницата вдясно

за цял живот й прави място,

и без да мига, без да бърза

край голата стена се хлъзва

като змия –

така от нас

душите точно в този час

без капка жал, без капка кръв

се канят да се отрекат

за трети път – и миг преди

петелът да ги пререди,

към друг живот, към друга плът

те вече на ята летят…

ІІ

Тя идва нощем точно в три

сред светлина непоносима,

когато спиртът още ври,

но вече огънят изстива,

когато въздухът не стига

и бърза да ни издаде,

когато славеят дори

не смее да пролее глас

от цъфналия в бяло храст,

когато спира да расте

и нероденото дете,

а на летливата душа

й никнат нокти и коса

и като в гипсово корито,

с чаршаф надве-натри покрито,

и с тебеширена уста,

се буди тялото, разбито

от одата на радостта,

която в пълна самота

и празен многотонен труд

е слушало заради друг,

за друг е пяло и търпяло

като за свое второ тяло,

и ей го пак – едва лежи,

едва на кръста се държи,

душа и Богу дух предало,

а продължава да работи,

върти на черни обороти,

издишва, вдишва, трака, помпа,

тиктака в мрака като бомба

и без да бърза, без да мига,

до края на стената стига,

прехвърля крак – едно, две, три…

Да бягаме!… Ще се взриви!…

Ще се взриви, ще ни изтрепе,

окото няма да му трепне!…

ІІІ

Тя идва нощем точно в три

с глава на лъв и с женско тяло,

до кръста в кръв, нагоре – в бяло,

и казва с глас на ангел: „Спри,

щом вече се е изпарила

до капка любовта – и сила

ти нямаш и за мен дори!“ –

и ли��ва в кривото ми гърло

остатъка от спирта първо,

змията в ъгъла лови,

душата в зъбите ѝ хваща

и чака да се появи

в окото ми сълзата зряща,

и с дъх един, с един замах,

от гърлото до кръста чак,

гърдите ми на две разсича,

надзърта в тях, гадае, срича

и като риба във вода,

и като звяр на свобода

в димящата ми още пазва

змията пуска и ми казва

с гласа на нейната уста:

„Аз бях дотук – сега пълзи,

сега душата си спаси!“

Георги Борисов

[linosaurrrr]

Мы с драгоценной @yuyuvasya02 так случайно создали славянскую аушку с мфчиками,… и как-то так вышло, что первым в расход пошел Рыбник….

Рыба-щука-вод��ной.. а Макс-полуночница, но он мужик еззз

риба с волосами, растущими в геометрической прогрессии.

riba

и еще рыба от броу