#Заповіт

[samotnya-shaurma]

Коли помру, хочу стати піском на березі Азовського моря. Нагадайте мені про це ближче до старості.

[molfarua]

💙💛 Alain Delon reads Shevchenko's «Zapovit»

💙💛 Ален Делон читає «Заповіт» Шевченка

[katalina27ua]

Про книгарню

1. Поява книгарні

Різниця у відносинах Азірафеля і Кроулі до 1601 року й після дуже виразна, до того все це виглядає як "конфетно-букетний" період, а після - вже сталі подружні стосунки. На жаль, нам нічого не показали між Вессексом і Шекспіром, а проміжок в 1000 років досить великий, багато що могло статися, і, очевидно, сталося)) Тому не дивно, що саме в 50х роках 17 століття Азірафель починає купувати землю в Сохо, щоб збудувати там домівку. Досі ні йому, ні Кроулі постійне житло не було потрібне тисячоліттями, але тепер вже без нього нікуди - потрібне місце, де вони могли б насолоджуватись життям лише вдвох ("we need an us time", як це опише Кроулі згодом), без зайвих очей)) Потрібне було власне гніздечко, так би мовити, як і годиться для одруженої пари)) Що пара була одружена, свідчить ще й такий факт - саме на ці роки припадає перша згадка про "вибачальний танець", він же танець "ти був правий, я був неправий" (1650 рік), а про вибачальні танці Ніл Ґейман сказав так: "У вас немає "вибачального танцю"? Ви, мабуть, неодружені"))

2. Кроулі та книгарня

В 1му сезоні в розмові з Азірафелем в барі Кроулі майже плакав і довго не міг видавити з себе, що книгарня згоріла (і потім на зупинці) не тому що він так не хотів завдавати болю Азірафелю (хоча він не хотів, звичайно), а тому що для нього книгарня була домом не менше, ніж для Азірафеля. І ми бачимо це у майже всіх сценах у книгарні - і в 2008, де він сидить на диванчику приблизно так:

і в кінці, де він з легкістю помічає, що Адам додав нових книжок до колекції Азірафеля, і потім, в 2му сезоні, коли він вже практично оселився в книгарні, й в нього вже є спеціальне місце для окулярів, і яку він то прибирає як власну, то книжки роздає чи розкидує, як свої)) Азірафель не просто так нагадав Кроулі, що книгарня в них спільна тому машина теж спільна))

3. Заповіт

В спецепізоді "Локдаун" ми бачимо листа, адресованого Кроулі і надписаного, очевидно, рукою Азірафеля:

Причому лист адресований дуже офіційно, вказане повне ім'я Кроулі і старовинне звання (есквайр), а воскова печатка доводить, що конверт запечатаний також дуже офіційним чином. Навіщо би Азірафель писав Кроулі листа, якщо він міг сказати йому в будь-який момент все, що захотів би, та ще й адресовував і запечатував би його таким чином? Відсутність адреси також кидається в очі й означає, що Азірафель не збирався надсилати цього листа поштою. На мою думку, все це найкраще пояснює припущення, що в цьому листі - заповіт Азірафеля, й Кроулі отримає його лише в разі, якщо з Азірафелем щось станеться. Це також підтверджується тим, що Кроулі вивалив з Гавриїлової коробки серед інших паперів саме заповіт. Очевидно, Азірафель використав чийсь заповіт як зразок для складення свого, щоб книгарня й все майно, що належить Азірафелю по земних законах, після його смерті дістались Кроулі. А можна було просто офіційно одружитись, ехехех

4. "Ніщо не вічне"

Тому скоріш за все Азірафель правильно зрозумів фразу Кроулі "ти не можеш покинути цю книгарню", яка насправді означала "ти не можеш покинути мене". І його відповідь "ніщо не вічне" була не про книгарню, звичайно, він мав на увазі "я не вічний", тому й дивився в цей момент на Кроулі зі слозами на очах:

Він знав, що може не повернутись з Небес, бо хоч він і є типу безсмертною істотою, але я��голи теж можуть бути знищені пекельним вогнем чи викреслені з Книги життя, скинуті з Небес чи позбавлені пам'яті (і це лише те, що ми знаємо). Але він все одно не міг не піти.

[zlabjola]

Їздила сьогодні до бабусі. Перший раз користувалася міською електричкою. Непогано. Швидше ніж я думала. Як завжди поділилася з нею останніми новинами. Багато говорила. Я відчула, що в мені бракує активних розмов. Я так давно ні з ким так гарно не обговорювала нічого. Мені аж ніяково було, бо почався справжній словниковий понос. Розповіла їй про наміри матері продати квартиру свою і бабусі (її матері) щоб купити нову. При тому, що за цією квартирою величезний борг за комунальні послуги. Мені про це сестра розповіла в нашу останню зустріч. Я питала в неї, що про це батько думає. Але з відсутності конкретної відповіді можна було зрозуміти, що він нічого не думаю. Він як завжди буде пасивно відсиджуватися і поливати маму лайном за спиною, але в очі мало що скаже. Бабуся знову нагадала про необхідність скласти заповіт. Або дарування на мене. Та й взагалі прописатися в її квартирі. Щоб убезпечити себе. Ще у неї в гостях я погуглила вартість послуг та пакет документів необхідних для складання заповіту або дарування. Капець дарування дороге. І ще це мито, відсоток від вартості майна. Може я дурна, але я не розумію з якого це дива. Якщо окремо всеодно сплачується за надання послуг юридичних, внесення до реєстру і ще щось там.

Ввечері бабуся зателефонувала мені і ще раз поговорили про питання прописки. Якщо чесно. Мені це все так треба як котам купання. Це бажано, але не хочу цим займатися і тим паче виводити терки за майно та спадщину в активний режим. Але наміри мами щодо квартири не пустий ��вук. Вони запрошували спеціаліста для оцінки житла. Я не дуже вірю, що вони реально доведуть це до кінця, що бабуся по маминій лінії не зільється з того діла, чи що мати наважиться. Але хто його знає. Я вже давно повнолітня. Плюс не живу з ними. Дарування я оформлювати не хочу, бо це позбавляє бабусю можливості вносити корективи. Так, з документами як прийде час доведеться погеморитися, але ставати власником її майна за її життя я не хочу. Я до цього не готова зараз. А прописуватися в іншому місці...теж не хочу. Але так буде безпечніше. Треба звернутися до юриста перед тим як їхати до батьків. Бабуся наполягла, вона вважає, що вони можливо захочуть поговорити зі мною з цього приводу і що краще заздалегідь розібратися у своїх правах. Я погоджуюся. Та й я хоч і читала в інтернеті, але багато чого не розумію. Одне і те ж саме словосполучення написане купу разів.

Господи, якби батьки були адекватні і сиділи рівно на жопі, справно платили комуналку мені б і перейматися не довелося через це все. Я не знаю як мати хоче продати квартиру з купою боргів. Що вона робитиме далі. Як бабуся на це погодилася. Чи вона думає, що тоді, якщо не я, а сестра матиме в спадок? Я втомилася від цієї хуйні. Мені в 21 рік, що без 5-ти хвилин як закінчила навчання, немає більше про що думати і чим зайнятися.

Сиділа якось на непрохідному магазині на заміні і вирішила помалювати. Вийшло так собі. Але хоч щось. Допомагало не здуріти там. Монотонний штрих. Очі надто близько один до одного розташовані, підборіддя трохи вкоротила. І сто відсотків натупила з лінією обличчя, хоча я вже не могла зрозуміти де саме.

Я не закінчили. Це Емі Лі, солістка Evanescence. В тіктоці нещодавно був такий собі тренд на пересаджування обкладинки альбому з її фото. На оригінальній обкладинці сині, чорні та білі кольори. Тож я подумала, що буде прикольно просто намалювати лайнером та синьою ручкою. Часто бачила як люди малювали в супер реалістичній манері. Але я таке не люблю. Я люблю, коли видно, що це намальовано. Видно штрихи. Хоч і не надто вправно вийшло, але бодай якась розминка. Бо до того вручну я малювала один раз ще аж зимою. А до того не малювала вже не знаю скільки.

Зазвичай головною проблемою є відсутність ідеї. Я просто не знаю, що малювати. В дитинстві і в школі я часто малювала персонажів. Тепер це здається несерйозним. І постійно думаєш де ти налажала з анатомією. Та й від того пориву фантазії нічого не лишилося. Я не можу зараз нічого придумати. Або якщо і можу, то впираюся в неможливість точно відтворити це на папері. Сумно це. Не знаю чи дійсно в тому винне навчання в академії. Чи взагалі факт того, що я обрала цю діяльність за основу в своєму житті, а не лишила в стані хоббі. В будь-якому випадку я стараюся менше паритися і просто малювати, коли є бажання, сили і час. Взагалі робити хоч щось.

[sharp-as-c]

грьобаний кашель

складала сьогодні заповіт

четвертий день температура

і смак зник

терпіти не можу хворіти, АЛО, мої лікарняні не безкінечні

і чотири дні лежати в ліжку - ну таке

[nati3197]

Десь в Дель-Соль-Велі

Т.: Хто ви? Що хочете?

?.: Хто ми не має значення, а ось що хочемо ...

Т.: Не тягніть. Говорить швидше, в мене немає часу на таке сміття як ви

?.: Сміття? Обережніше зі словами, вони можуть дорого обійтися

Т.: Да ти що

P.S. pose @pixeles @sciophobis @effiethejay

Т.: Ти хоч знаєш хто я?

?.: О так знаю, ти той хто пише бульварні книжонки і докучає жінкам

Т.: Що? Яким жінкам?

?.: Наприклад колишнім) Тобі просили нагадати що не можна ображати слабших і щоб більше не згадував про неї

Т.: Да пішли ви

?.: Ми то підемо додому а ти до лікаря

Після повернення додому. До лікаря Тимур не поїхав, ніяких важких пошкоджень не було адже це було попередження, так декілька подряпин на обличчі.

P.S. pose @dearkims @eclypt0sims @alina-rubanenko @simsulanifinds @herecirmsims

Софі: Де ти був? Мені дзвонила твоя мати! Як ти міг це зробити?

Тимур: Не кричи. Голова болить. Вже донесли

С.: Що сталося? Що з твоїм обличчям

Т.: Зустрів на вулиці якихось подонків

С.: Який жах, навіщо ти там взагалі ходив?

Т.: Хотів прогулятися

С.: Приклади лід

Т.: Вже

С.: Повернемося назад до основної теми розмови. Як ти міг це зробити!?

Т.: Що саме?

С.: Написати заповіт з передаванням опіки над нашою донькою в разі смерті обох твоїй колишній дружині! Чому не матері?

Т.: Вона вже далеко не молода, куди їй маленьку дитину

С.: Все одно, як таке можливо

Т.: Ми не збираємося померти завтра, це лише перестрахування

С.: Все одно! Віддати нашу дівчинку чужій жін��і яка нас ненавидить, вона буде над нею знущатися

Т.: Хто Ирл? Не думаю, занадто добра для цього. Недавно дізнався що вона народила мого сина

С.: І приховала це від тебе?

Т.: Так. Знала лише мама та бабуся. Якщо з нами щось станеться хотів би щоб моя маленька дівчинка була з братом

С.: Я проти, ти не мав права це робити без моєї згоди

Т.: Можливо але ти передавала мені довіреність за свої рішення перед родами

С.: І ти цим скористався!

Т.: Так це на краще. Їй буде добре з братом. Тим більше якщо їй буде більше 14 вона зможе вибрати з ким лишитися, ми це уточнили.

Знайомимося з маленькою дівчинко. Донька Тимура та Софії - Локрис Романов

[ryaska]

Петро Ряска - Польщі. Людям Діяння, поезія, офсетний друк, виноградна горілка, читання поезії, групове читання поезії. Участь в діянні - в груповому читання поезії взяли: Петро Ряска, Януш Балдига, Kuba Falk. В рамах "Interakcije", XХIII Міжнародного фестивалю мистецтва, м.Пйотркув Трибунальський, Польща. Куратори Януш Балдига, Мирослава Ганушкина. 13 вересня, 2023р.

У діянні “Польщі, людям”, 2023 року для фестивалю перформансу “Інтеракція” в Пйотркув Трибунальському було створено вірш присвячений людям Польщі в знак подяки за їх підтримку народу України під час російсько-української війни (після 2022 року) та поезія заповіт людям усього світу. Це є короткий вірш в котрий було вкладена вся історія Польщі її боротьба за культурну спадщину, її особисту конституцію та право. Зокрема в поезії трансформовані факти з історичної “Грюнвальдської битви” 1410 року.

Поезія (Петро Ряска)

білого печатка п'ясть онука помор'я - гречна дипломатія бік о бік чотири кілометри квадратні три години союз смутного часу

боротьба за культурну спадщину особиста конституція

рівність не означає тотожність, або однаковість конфлікт права невід'ємні права ціна приданого терпимо право слабшого запобігання страждання людей позбавити при��дешнє покоління війни

Кредит світлин: 1 - Kuba Falk; 2 - Віталій Шупляк

(pol)

Petro Ryaska - Dla Polski. Dla ludzi Performance, poezja, druk offsetowy, palynka winogronowa, czytanie poezji, grupowe czytanie poezji. Wzięli udział w akcji - w grupowym czytaniu poezji: Petro Ryaska, Janusz Bałdyga, Kuba Falk. W ramach „Interakcije”, XXXIII Międzynarodowego Festiwalu Sztuki, Piotrków Trybunalski, Polska. Kuratorzy: Janusz Bałdyga, Miroslava Hanushkyna. 13 września 2023.

W ramach akcji „Dla Polski. Dla ludzi”, 2023, dla Festiwalu Performansu Interakcje w Piotrkowie Trybunalskim, powstał wiersz dedykowany narodowi polskiemu jako wyraz wdzięczności za wsparcie narodu ukraińskiego podczas wojny rosyjsko-ukraińskiej (po 2022 roku) oraz wiersz testament dla ludzi na całym świecie. Jest to krótki wiersz, który zawiera całą historię Polski, jej walkę o dziedzictwo kulturowe, osobistą konstytucję i prawo. W szczególności poemat przekształca fakty z historycznej bitwy pod Grunwaldem w 1410 roku.

Poezja (Petro Ryaska)

białego pieczątka pięść wnuczka pomorza – dyplomacja uczciwa bok w bok cztery kilometry kwadratowe trzy godziny związek smutnego czasu

walka o dziedzictwo kulturowe konstytucja osobista

równość nie oznacza tożsamość ani identyczność konflikt prawa niezbywalne prawa cena posagu znośny prawo słabych zapobieganie ludzkiemu cierpieniu ocal przyszłe pokolenia od wojny

Credyt zdjęcia: 1 - Kuba Falk; 2 - Vitalij Szupliak

(eng)

Petro Ryaska - To Poland. To the people A performance, poetry, offset printing, grape palynka, poetry readings, group poetry readings. The following took part in the performance - in a group poetry reading: Petro Ryaska, Janusz Baldyga, Kuba Falk. Within the framework of “Interakcije”, XXXIII International Art Festival, Piotrków Trybunalski, Poland. Curated by Janusz Baldyga, Miroslava Hanushkyna. September 13, 2023.

In the performance “To Poland, to the people”, 2023, for the Interaction Performance Festival in Piotrków Trybunalski, a poem dedicated to the people of Poland was created as a sign of gratitude for their support of the people of Ukraine during the russian-Ukrainian war (after 2022) and a poem of testament to people around the world. It is a short poem that contains the entire history of Poland, its struggle for cultural heritage, its personal constitution and law. In particular, the poem transforms facts from the historical Battle of Grunwald in 1410.

Poetry (Petro Ryaska)

Bialy’s postal mark fist (it can be also post stamp) granddaughter of Pomerania – fair diplomacy side by side four square kilometers three hours relationship of sorrowful times

fight for cultural heritage a personal constitution

equality does not mean identity and sameness conflict of law inalienable laws prize of the dowry bearable law of the weak prevention of human suffering save future generations from war

Photo credit: 1 - Kuba Falk; 2 - Vitalij Szupliak

[booksstigmasun]

Моторошне сяйво (Б.Р. Маєрс)

Можна багато чого дізнатися про мертвих, спостерігаючи за проявами скорботи їхніх рідних.

Він ��ув єдиним, хто виявив до мене трохи доброти. Хай це стане для еього уроком. Жоден хороший учинок не цінується - за добро завше платять невдячністю.

Помирати не боляче, це легко, - часто казала моя мама, а її французький акцент пом'якшував категоричність слів, вимовлених англійською. - Страждають живі, ті, кого ти покидаєш.

...подумай про всіх тих змучених людей, які просять нам говорити із мертвими. Ось до чого призводить любов - до глибокого, неосяжного горя. Якщо ти не хочеш відчувати цей біль, захисти своє серце від почуттів.

Щасливі люди ніколи не цікавились гаданням: вони вже мали все, чого бажали.

Я не вірю в привидів, проте я вірю в те, що жорстокі батьки виховують жорстоких синів.

-Існує відмінність між жорстокістю та злом, вам не здається? -Зло - це жорстокість, що лишилась непоміченою, жорстокість, якій дали змогу розвиватися.

Люди радше повірять, що диявол - це зовнішня сила, якій не можна опиратися, ніж визнають власну здатність бути жорстокими.

Коли люди роблять щось підступне, глибоко в душі вони страждають.

Він сказав, що, якщо я прийматиму рішення, що ґрунтуються на страху, я ніколи не житиму гідним життям. Страх веде нас хибними шляхами, де немає нічого, крім горя.

Згодом, розмовляючи з тітонькою Ліл, я зізналась, що незадоволена собою через те, що мені забракло сил зазирнути міс Крейн у вічі, а вона зауважила, що бути сильною означає дослухатися до своїх інстинктів, а не до своєї гордості.

***

Дуже цікавий твір. Атмосфера старої Британії. І дві сторони: багаті і бідні.

Бідна дівчина, яка є спіритуалісткою приїжджає в маєток, щоб допомогти заспокоїти біль втрати його пожильців. При чому, насправді, духів вона бачити не може. Проте їй в спину дихає поліцейський, який хоче повісити її за обман людей.

Та чи можна це вважати кривдою, ціною за яку має бути її голова?

Так, можливо вона бреше людям, та з якою метою? Щоб заспокоїти їх серця. Хоча й такі люди часто не попрощатись з померлим хочуть, а дізнатись про заповіт чи типу того.

Та події в маєтку відбуваються не зовсім очікувано. А як? Читайте.

[maks-bookman]

Сергій Бараєв, автор який розповідає сни

Знову я знайшов діамант на Аркуші. Сергій Бараєв, людина яка розповідає сни.

Сторінка автора https://arkush.net/user/11787

В цього автора не багато текстів. Але в нього дуже цікаві ідеї щодо сюжетів. Перше оповідання з яким я ознайомився був фантастичний твір «Кінець епохи»

Неймовірний сюжет про віртуальний світ. Як на мене, це нова версія «Матриці», але від українського письменника. Я був у захваті від фантазії автора, від розвитку сюжету та самої ідеї. Оповідання читається на єдиному подиху. Сюжет насичений й атмосферний. Сумна історія кохання, світ в якому я б не хотів жити. Ця історія цікава не тільки своїм фантастичним сюжетом, але й версією ймовірного майбутнього нашого світу.

Зараз оповідання допрацьовується, тому його поки не має на сторінці, але скоро воно з'явиться у доступі.

Але збірка «Мініатюри», мене підкорила. Збірка основана на ідеї снів автора. Снів, які він зміг записати після пробудження.

Ці сни на різноманітні теми, кольорові й чорно-білі, короткі та не дуже. Крім снів в збірку увійшли коротенькі оповідання, які перетинаються з сьогоденням, з різними актуальними питаннями.

Запам’яталась мініатюра« Курочка ряба». 12 слів, але дуже місткий смисл. «Знесла курочка ряба голову свинособаці та й всі жили довго і щасливо.» Що може бути краще, коротше й зрозуміло. Ще одна мініатюра« Червона і синя» Теж чудова фантазія автора. З одного боку порушенні питання вибору та волі, з другого все зведено до правди життя й жарту. « Квіток на волю» Це вже більш соціальна мініатюра. Порушене питання свободи, волі, життя та смерті. Цікавий сюжет, є над чим подумати, поміркувати. « Ікар» Коротенько оповідання про реалії життя й славу. «Муза» + «Музун» Проза життя. Як знайти натхнення. Відлік часу розпочався. «Принцип самоузгодженості» Ще одне цікаве оповідання. Сьогодення й майбутнє.« Можна не вірити в Бога, можна не вірити Богу» Дуже життєвий, філософський погляд автора мені сподобався, я навіть поділяю його. А ще в Сергія неймовірні вірші. «Сон», «Посвята», «Відповідь на Заповіт»,»Ким би я був», «Моєму Критику»

У підсумку маємо ще одного письменника, якому не байдужа Україна, люди, Всесвіт. Автор який у снах бачив Всесвіт, І Несвіт та Позасвіт (це його слова). Який вміє своїми мініатюрами порушити актуальні питання сьогодення та майбутнього. Який пам’ятає минуле та шанує його.

А ви читали оповідання Сергія Бараєва ? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

Хроніки Книголюба у соцмережах :  Фейсбук,  LiveJournal,   Telegram,   Twitter,   Tumblr,   Крок вперед!  Instagram  Аркуш

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 96%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба  #Сергій_Бараєв  #відгукнакнигу #письменникиАркушу #українські_письменники  #сучасна_українська_проза  #блог_про_книги   #книжкове_суспільство  #блог_українською #читаюукраїнськихавторів  

[cosanostrainua-online]

Відомий закарпатський волонтер заявив про переслідування та оприлюднив заповіт / ВІДЕО

Раніше волонтер зробив у соцмережі низку повідомлень щодо діяльності співробітників місцевого ТЦК та поліції, а також озвучив конкретні прізвища. Напередодні волонтер заявив про переслідування, висловив побоювання щодо безпеки свого життя та оприлюднив заповіт на випадок, якщо із ним щось трапиться. Йдеться про відомого закарпатського волонтера, голову ГО “РІК”, виноградівця Тіберія Пішпекі,…

[drpbk-collegelibrary]

«Єднаймо душі словом Кобзаря!» Флешмоб пам’яті Тараса Шевченка

“Він, є немов великий факел з українського воску, що світиться найяснішим і найчистішим вогнем європейського поступу, факел, що освітлює весь новітній розвиток українства” Франко І. Тарас Шевченко і його “Заповіт”Свою Україну любіть.Любіть її… во врем'я люте,В остатню, тяжкую мінутуЗа неї Господа моліть.Т.Г. Шевченко 9 березня 2024 року Україна відзначає 210 років від дня народження Тараса…

[yorg0s]

Лишатись брудом, чорним брудом слів На білім тілі книги про скорботу, Чужинним ехом в просторах голів Ревербувати, кликати блювоту.

В обіймах пилу, врятувавши світ, Ставати тінню власного предмета. Вкладати в світлу скромний заповіт Увесь цей біль у формі естафети. 17.12.23

[mishasbrainzzz]

Заповіт вогню

Мене не ховайте на пристаніНе ховайте у горахПолях й териконахМогилу мою не відвідати бНе закопуйте в землю понуру менеПід чорноземом старечею кров’ю окропленимЙ сумними слізьми политимУ забутій землі місцевих цвинтарівНе ховайте мене.Пишу цей доробок прощальний яНеначе до цього мій хистНадихнувшись я творами Алана ҐрінзбергаЙ заповітом величного нашого КобзаряМайстра дум та пера митцяНатхненням…

[molfarevroua]

💛💙 «Заповіт» Тараса Шевченка від Посла Великобританії Мартіна Гарріса

[svyatosogodni]

🥳 6 січня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 682-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 👶🏻 Всесвітній день дітей-сиріт війни 🍏 День яблуні 🧇 День пісочного печива в США 💻 День технологій в США ⠀ ✝️💦 Хрещення Господнє (Святе Богоявлення) ⠀ 😇 Іменини сьогодні святкують Ахмед, Інокентій, Микола, Сергій, Агата, Євгенія, Клавдія ⠀ ❇️ Визначні події 6 січня: ⠀ 1846 — в Переяславі у маєтку свого друга Андрія Козачковського Тарас Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт» ⠀ 1846 — у Києві створено Кирило-Мефодіївське товариство ⠀ 2019 — православна церква України отримала автокефалію ⠀ 🥳 Сьогодні народилися: гетьман Богдан Хмельницький, поет Степан Руданський, військовий діяч Олекса Алмазов, поет Володимир Сосюра, поет-дисидент Василь Стус, футбольний тренер Валерій Лобановський, футболіст Олександр Головко ⠀ 👍 Детальніше про сьогоднішні свята читайте на сайті: https://sogodnisvyato.com.ua/6-sichnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[sharp-as-c]

Вчора хлопець затемпературив і в мене одразу істерика. Ліків майже нуль (бо летіли на 2 дні) - від жару, для горла, від кашлю, для шлунку. В Іспанії все за рецептом, навіть Тантум Верде. Це типу гуд, бо самолікування не гуд, але якщо тобі стає хріново вночі, склалай заповіт.

Короче, в мене така паніка була. Винуватила себе в усьому (що одразу не розпізнала температуру), переживала, місця не знаходила собі

Потім ще бігала в магаз по вечерю і воду о 22й під аромати трави (молодь на вулиці курить)

Схоже на отруєння. В нього є, в мене наче ні. Їли все те ж.

Підозрюю навіть сальмонелу, бо у рамені хлопця було яйце з сируватим жовтком

Короче, відпустка