katalina27ua

[katalina27ua]

Про зраду)

А ще в тому самому відео чуваки обидва рази дуже дивно реагували на те, як Джод когось вбивав. Щодо вбивства Брутуса вони були дуже здивовані і сказали, що не очікували такого (я не знаю, як можна було цього не очікувати - там же Кейбі просто словами все проговорила: "Let us go, or this guy is done for!")) Ну, вона думала, що життя Брутуса комусь дороге, але ж ми-то трохи доросліші й знаємо про піратів побільше розуміємо, як все є насправді)) А у випадку, коли Джод зніс голову СМ-33 припустили, що він це зробив тому, що СМ-33 більш не був йому потрібний, бо вся інформація для потрапляння на Ат-Аттін у нього вже була. Але ж очевидно, що він зробив це з тої самої причини, що й з Брутусом - тому що вони обидва зрадили його. А за зраду треба платити головою))

[katalina27ua]

Про Джода і жінок)

Я все ще дивлюсь відео реакцій на "Кістяк", і в одному з них товариші дивились 3 серію і сказали, що К'имм нагадує їм "жінку похилого віку з церкви") І дійсно, хто його зна, скільки К'имм років і взагалі чи не живуть ці "сови" по 900 років як роди��і Йоди) Це б пояснило її питання про дітей (бабульки люблять пхати свого носа у справи, що їх не стосуються))) і те, що вона певний час заплющувала очі на витівки Джода. Можливо, в неї просто заграв материнський інстинкт і вона вирішила взяти Джода під своє крило, так би мовити)) І що цікаво, вона явно була не одна така) Першою була ще джедайка, яка ще маленького Джода з вулиці підібрала, але є ж іще та поважного віку піратка з татуюваннями на руках, яка двічі врятувала Джоду життя, коли його Брутус хотів у шлюз викинути. Тобто, схоже, при одному погляді на Джода жінки одразу бачать маленького недолюбленого хлопчика, lost and alone, і у них на автоматі спрацьовує материнський інстинкт)

[katalina27ua]

Про Джода і Віма)

Слухаю останнім часом на ютубі реакції людей на "Кістяк команди", і вчора один тип в одному з відео сказав, що сцена, де Вім кличе Джода у фіналі є "незрозумілою" і взагалі включив її в свій перелік недоліків фіналу. Типу, ну, якщо б Джод був у небезпеці, а Вім його врятував би все одно, то це норм було би, але ж Джод, мовляв, не був у небезпеці, тоді чому)) Але, по-моєму, дуже складно не побачити, що ця сцена паралелить сцену з "Повернення джедая" (яка все ж універсальна назва :-D ) розмови Вейдера і Люка на Ендорі. І, між іншим, саме завдяки тому, що це паралель, автори "Кістяка" змогли обійтись у цій сцені без слів - ми, глядачі, і так знаємо, про що йде мова, слова зайві. Ось такі паралелі я люблю, завжди б так, а не постійні повтори фраз з ОТ та приквелів) Як ми пам'ята��мо, на Ендорі Люк прийшов сказати батькові, що ніколи не пізно повернутись до світла. Вімові було достатньо одного слова "Джод", аби сказати те саме, а також що Джод для ��ього все ще член команди "Оніксового попелу". Але Джод ще не міг піти з ним, бо поки був капітаном іншого корабля, з яким ще треба було провести в останню путь попрощатись, так що двері поки що зачинились)

А взагалі відносини Віма й Джода я б охарактеризовала як "Вім так хотів, щоб Джод був джедаєм аби брати з нього приклад, що Джодові довелось ним стати")) "Your focus determines your reality", просто як казав класик))

[katalina27ua]

Про Джода і К'имм)

Мені дуже цікаво, що там у Джода та К'имм за історія) Він каже, що вони давно знайомі, і по їхнім розмовам видно, що вони не лише давно, але й дуже добре знайомі (на противагу ситуації з Поккіт, де явно інтрижка була настільки короткочасною, що він навіть ім'я її не запам'ятав :lol: ) і розуміють з півслова хто сказав old married couple? :-D

І ось мені, по-перше, дуже цікаво, чи оце "давно" простягається у часи Імперії, чи ні? Бо К'имм виглядає особою, яка 100% брала участь у повстанні, тому вона могла б використовувати Джода (Багряного Джека, бгггг)) для якихось повстанських справ (за винагороду, звичайно))) А по-друге, що між ними взагалі було?) Оце питання про дітей "Вони ж не всі твої?" було взагалі якимсь підозріло особистим яка тобі різниця, К'имм? :gigi: Його слова "I know I left things in such a mess between us", очевидно, перекладаються як "втік не попрощавшись", але що за відносини в них були до того? Вони обидва досі називають один одного друзями (хоча й явно із застереженнями :-D ), незважаючи на "безлад", але тут явно не йдеться про щось типу того, як він покинув ту саму бідненьку Поккіт))

І тут знову виникає питання: якщо вона знала, що ��ін негідник, тоді чому довгий час дружила з ним? Чи поки він грабував кораблі десь там в космосі, її це не турбувало, а ось коли він чимсь насолив особисто їй (судячи з саркастичного "such a dear, old, trusted friend" він її теж надурив), тоді вже так? Чи вона не знала, і це якраз і було те, про що він їй довго брехав, але в якийсь момент вона все ж дізналась про якийсь його грішок і саме тому так на нього образилась, що аж захотіла здати, тільки побачивши знову? Але тоді щось довго до неї доходило) Питання, питання…)

І щоб 2 рази не вставати, обожнюю сцену, як вона цілеспрямовано ігнорує його, коли питає дітей, з якої вони планети, а потім, почувши у відповідь "Ат-Аттін" миттєво повертається і перепитує: "Ат-Аттін?" :lol:

[katalina27ua]

Із рубрики "це ж було вже"))

Luthen: Optimize landing. Fondor droid: Landing scanned and locked. Luthen: How long a walk this time? Fondor droid: The shuttle will be 2.3 klicks away. Luthen: There's nothing closer? Fondor droid: Nothing safe.

Neel: Why didn't we land closer? Jod: You need the exercise. Fern: He's trying to hide the ship.

[katalina27ua]

Про Джода від авторів)

З більш старого інтерв'ю з авторами, якого я раніше не бачила) Як завжди, приємно бачити ситуацію так само, як автори)))

Was there a version of the story where Jod does cross a line and hurt one of the kids or one of their parents? FORD: I don’t think we seriously considered that he would do that, because so much of his character was that he’s more of a con man and a liar and a bluffer than a violent murderer.

WATTS: He’s like a really, really bad good guy. Jude is able to play the role in a way where you feel his conflict the whole time. Whenever he’s doing bad things, he’s able to weave in this struggle. He doesn’t want to have to be doing this, but you’ve given him no choice.

FORD: That’s what the intention behind that last moment with him is [when] he throws his gun away. He could shoot the kids. He knows that Wim can’t block it with the lightsaber. And he’s just like, “I’m not going to kill them. I’ve lost.” (с)

[katalina27ua]

Про Джода і Фару)

Ось дивлюсь я на офіційні постери "Кістяка команди" (особливо 2 останні) і не можу позбутись підозри, що у випадку, якщо нас все ж порадують 2м сезоном, на нас там чекає пейринґ Джод/Фара) Інакше як пояснити, що окрім Фари там більше нікого з батьків дітей немає, а сама Фара розміщена по праву руку від Джода?)) Діти підростуть, а разом з ними й аудиторія, так що без лінії кохання вже не можна буде обійтись))

І це, в принципі, є доволі логічним) По-перше, у фільмах по ЗВ у нас був або пейринґ джедай/королева (сенатор), або негідник/принцеса) Джод вдало суміщає іпостасі джедая і негідника, а Фара - найбільш близький відповідник королеві на Ат-Аттіні) А в 2му сезоні вона ще й сенатором від Ат-Аттіна може стати, щоб вже зовсім точно було)) А по-друге, із всіх дітей, яких ми бачили, потребу в батьку має лише Ферн. (Цікаво все-таки, куди подівся її рідний батько? Теж помер, як мати Віма? Бо якщо б просто розлучився з Фарою, то повинен був би брати участь у пошуках доньки, а то що ж це тоді за батько такий, що про існування доньки забув? Чи це саме тому Ферн так агресивно до Джода була з самого початку налаштована, бо всі чоловіки сво...?)) а Джод ще й підтвердив, ну молодець))) ��оротше кажучи, всі отримають по заслугах��те, чого їм не вистачає)) 

[katalina27ua]

Про Джода-4

Про всяк випадок (ну, якщо 2го сезону все ж не буде) сформулювала собі гедканон щодо минулого Джода.

1. Судячи з його слів про те, що його планета пахне так, як Ат-Акрон, а також історії ДДГ, думаю, він народився незадовго до початку Війн клонів. Тому джедаї його не знайшли, під час війни їм було вже трохи не до того, аби чутливих до Сили дітей прицільно по галактиці шукати. Планета Джода постраждала внаслідок війни (планетарні бомбардування і все таке інше), батьки загинули. Сам Джод вижив і був змушений поневірятись по спустошеній планеті і шукаючи, де б щось знайти поїсти.

2. Потім, коли йому вже було 10, його знайшла джедайка і трохи повчила користуватись Силою. Цікаво, що майже все, що Джод каже про Силу і джедаїв, дуже нагадує щось таке, що міг би казати Квай-Ґон. Окрім прямої цитати “Your focus determines your reality” є ще "The Force flows through us all", "I waited, the Force provided", "Not everything in the galaxy can be calculated. Sometimes... you have to trust your gut", той Обіківський трюк, яким він відвернув увагу охоронця (а хто Обіка трюкам навчав?))) і т.п. Тому буду поки вважати, що ця джедайка у свій час також була падаванкою Квай-Ґона)

3. Щодо питання, яке часто задають: чому Інквізитори (а це, очевидно, були саме вони) вбили джедайку, але не вбили Джода або хоча б не забрали з собою, щоб зробити з нього теж інквізитора. Я думаю, що це можна поясними тим, що в момент, коли вони її схопили, Джода з нею не було. А тоді Інквізитори просто позганяли всіх місцевих мешканців, включаючи й Джода, на головну площу й показово стратили джедайку. Таким чином, про Джода вони так і не дізнались. (Джод, очевидно, не кричав "Attack!" і не кидався її визволяти)).

4. Ми не знаємо, чи "Джод" його справжнє ім'я, але я думаю, що скоріше за все так. Тоді як справжнє своє прізвище він міг і не знати взагалі. Він був ще замалим, коли загинули батьки, і навряд чи вони його на прізвище називали, скоріш все ж лише на ім'я) Саме тому він і змінює імена та прізвища так легко - одне вигадане ім'я нічим не гірше іншого вигаданого імені. Тоді ж, коли він почав грати для дітей роль джедая, він взяв собі єдине джедайське прізвище, яке знав, прізвище своєї джедайки. Так народилось ім'я Джод На Навуд) (тут теж, до речі, простежується певна подібність: Квай-Ґон Джинн, Обі-Ван Кенобі, Джод На Навуд)))

[katalina27ua]

Найулюбленіші сцени з ОТП:

1. Про це я вже писала, але що робити, це найкраще)) (серія 1.3)

2. СМ-33 називає Джода "baby" (серія 1.4)

3. Джоде! Не при дітях же!)) (серія 1.5)

4. Старий добрий БДСМ))) (серія 1.5)

5. "Хто кого любить, той того й чубить" (с) (серія 1.7)

6. А тепер ти мій (серія 1.3)

7. Момент, коли Джод наказує СМ-33 повернути кислоту і той без будь-яких "Who are you to give orders?" виконує наказ) (серія 1.5)

8. Джод рятує СМ-33 (ризикучи власним життям, до речі :heart: ) (серія 1.3)

[katalina27ua]

Про майбутнє)

У мене є серйозна підозра, що у 2му сезоні (якщо ми його, звісно, взагалі отримаємо) ні у яку в'язничку Джод не присяде, або якщо й присяде, то ненадовго. У 1-му сезоні він неодноразово був у ситуації, коли всі думали, що надійно контролюють його, але потім виявлялось, що насправді він міг звільнитись коли заманеться: - у 1.2 міг дістати ключа коли хотів, але сидів у піратській в'язниці, поки не дочекався дітей слушної нагоди; - у 1.6 міг скинути кайданки в будь-який момент, але не робив цього поки не підвернулась нагода вбити Брутуса;

- до серії 1.5 робив вигляд, ніби підкоряється "капітану Ферн", хоча в будь-який момент міг викликати її на дуель і перемогти. Але не робив цього, а чекав слушної нагоди))

У цей ряд чудово вписався б і четвертий такий момент: ніби його вже схопили сили Нової Республіки, ось вже, може, й судять разом з іншими піратами, що вижили після нападу на Ат-Аттін, але в якийсь момент виявляється, що насправді Джод міг втекти коли хотів, він просто знов чекав слушної нагоди :gigi:

Плюс це ще й запаралелить такий самий момент з СМ-33, коли діти та Джод обв'язали його мотузками і він сумирно лежав собі всю розмову, а потім спокійно встав, ніби й не було тих мотузок :D

Бо оцей вираз обличчі Джода підказує там, що щось він там собі придумав, не знаю що, але щось обнадійливе))

Все-таки не варто забувати, що Джод залишився сам у вежі Наглядача, тобто в центрі контролю за усім на Ат-Аттіні, плюс звідти й до сховища можна легко дістатись, навіть не виходячи назовні))

[katalina27ua]

Про Джода-3

Чесно кажучи, я здивована, що ніхто не захоплюється витримкою Джода та його високими моральними якостями так, як я)) Навпаки, тільки й чути, який він жадібний покидьок)

Але ж просто подивимось, як впливала близькість скарбів на піратів Реннода: - сам Реннод перебив усіх, хто бачив координати Ат-Аттіна - його перший помічник підняв бунт на кораблі - наложниця убила Реннода його власним кинджалом - Реннод заблокував управління кораблем і вся команда загинула при падінні на Ат-Аттін.

І це все коли вони навіть скарбу на власні очі не бачили, лише чули, ніби він десь там є. Просто від самої думки про нього показились і перебили один одного. Тоді як Джод, по-перше, бачив все на власні очі, і, по-друге, явно був там у сховищі єдиним, хто усвідомлював справжню вартість того, що він бачить.

Я навіть не знаю, з чим таку спокусу можна порівняти. Тут навіть славнозвісна біблійна історія про Диявола, що спокушав Ісуса всіма царствами світу, тьмяніє на фоні :) І нічого, Джод витримав, не пішов на вбивство заради всіх цих золотих гір. Ну як тут ним не захоплюватись? :)

[katalina27ua]

Ще згадала, що мені так нагадував оцей діалог дітей про те, ким їхні батьки працюють:

Ось цей старий радянський анекдот, звичайно: - Ким був Карл Маркс? - Він був економістом. - Як наша тітка Сара? - Скажеш таке! Наша тітка Сара - старший економіст!

[katalina27ua]

Найулюбленіші сцени з "Кістяка команди":

1. Найкраще, що є в цьому серіалі, - Джод і СМ-33 міряються... кхммм... зростом)) (серія 1.3)

2. Перша поява Джода. "The distance between us and the key... is an illusion" (серія 1.2)

3. Вім кличе Джода, незважаючи на те, що трапилось (а, можливо, саме тому)) (серія 1.8)

4. Промова Джода піратам. "We are hungry" (серія 1.6):

5. "That's enough story time for now" (серія 1.5)))

[katalina27ua]

Про відсилки

Я вже писала, що в "Кістяку команди" мені не дуже сподобалось перевантаження всілякими омажами, відсилками та пасхалками, оскільки це лише відвертало увагу від власне подій серіалу, тому що більшість з них були там лише щоб були. Але ось відсилки, зроблені авторами, аби більш яскраво висвітлити головну тему серіалу - а саме протиставлення дитинства і дорослості - мені якраз дуже сподобалось, і я хочу написати про це більш докладно)

В "Кістяку" це протиставлення цікаво подано одразу на 2х рівнях - особистісному і суспільному.

На першому рівні, особистісному, ми бачимо групу дітей, які, оскільки вони є дітьми, ще не знають, як це - бути дорослими, тобто самим дбати про себе, а не чекати, поки про тебе подбає хтось інший. З іншого боку їм противставлений Джод - людина, яку життя змусило подорослішати занадто рано, тобто людина, яка так і не дізналась, як це - бути дитиною. З цього випливає різниця в їхніх підходах до життя: діти наївно вірять у "хороших хлопців", що прийдуть і допоможуть побити поганців, тоді як у Джода на 100% дорослий підхід - сподіватись на допомогу не варто, сам про себе не подбаєш - ніхто про тебе не подбає і тому подібне.

На другому рівні, суспільному, з'являються одразу дві відсилки. Одна (політична) відсилає нас до часів, коли ще існувала Залізна завіса, яка відділяла світ будівників світлого майбутнього в одній окремо взятій країні, мешканці якого свідомо віддали свою свободу тоталітарній державі в обмін на найкращий в світі пломбір можливість не турбуватись про завтрашній день, оскільки жираф великий, йому видніше держава вже про все потурбувалась, від жорстокого капіталістичного світу, де треба самому думати, як здобути засоби для існування. Аби глядачі не пропустили цю думку, Ат-Аттін свідомо показаний так, щоб про совок там нагадувало буквально все: і архітектура міста, і Бар'єр, і дроїди з камерами спостереження замість голів, і Наглядач, який про все знає, все чує і про всіх дбає, і люди, що звикли до такого життя і не прагнуть нічого змінити. "Капіталістичний світ" в образі піратського порту, де людина людині шиставанин вовк і всі ганяються за золотом теж ніби зійшов з радянських агіток про капіталістичний світ часів совка))

Ще одна відсилка, міфологічна, на відміну від попередньої, захована (як справжнє великоднє яйце))) у саундтреку. Музичний трек, який грає в сцені падіння Бар'єра, називається "Втрачений рай" і відсилає нас до біблійного оповідання про вигнання Адама і Єви із Едемського саду, і яке так само є алюзією дорослішання. Поки Адам та Єва жили за міцною стіною Едема як у бога за пазухою, їм не треба було ні про що турбуватись, у них було все, що потрібно. Після гріхопадіння і вигнання з раю у жорстокий зовнішній світ, їм та всім їхнім нащадкам доводиться в поті чола працювати, щоб забезпечити своє існування. А тепер д��ведеться дорослішати і вчитись робити те саме й жителям Ат-Аттіна, які теж раптово опинились у темній безжальній галактиці, але це, звичайно, вже буде темою наступного сезону)

[katalina27ua]

Про Джода і дітей)

За той короткий проміжок часу, який Джод провів з дітьми, він встиг випробувати напрочуд багато принад батьківства :)

1. Нагодувати й вкласти дітей спати 2. Повестись на дитяче "тату, ти ж зробиш це? Ти ж можеш зробити все що завгодно!" 3. Розповідати казки/легенди 4. Знітитись і не відповісти на незручне питання, перевівши розмову на інше 5. Втішати дитину, яка плаче 6. Пообійматись з дітьми на радощах 7. Захищати дітей від небезпеки 8. Нагримати на дітей за те, що вони не слухають його і не слухаються 9. З останніх сил проковтнути нецензурне слово, сварячи дітей 10. Викотити промову на тему "ось я у ваші роки!.. працював у колгоспі за трудодні А ви живете в тепличних умовах і не ціните!"

[katalina27ua]

Про троп "Title Drop"))

Автори серіала явно розважались як могли: в кожній серії хтось вимовляє її назву:

 1. Вім: "This Could Be a Real Adventure" 2. Ніл: "Way, Way Out Past the Barrier" 3. Х'имм: "Very Interesting, As an Astrogation Problem" 4. СМ-33: "Can't Say I Remember No At Attin" 5. Джод: "You Have A Lot To Learn About Pirates" 6. КейБі: "Zero Friends Again" 7. Ферн: "We're Gonna Be In So Much Trouble" 8. Вім: "The Real Good Guys"

[katalina27ua]

В останніх інтерв'ю, які давали автори "Кістяка команди", вони казали, що спеціально не прописали Джоду "перехід на сторону світла і добра" в кращих традиціях ЗВ, але мені тепер здається, що вони тут, так би мовити, говорили правду лише з певної точки зору) Тому що дії Джода в фіналі і те, як вони були показані глядачам, дають підстави сумніватись в такій інтерпретації подій.

Ми небагато дізнаємось про Джода на протязі 1го сезону, але дещо все ж очевидне: він завжди намагається уникнути насилля і кровопролиття, а всі проблеми, наскільки це можливо, вирішує за допомогою умовлянь і переговорів, як, наприклад, коли він своєю запальною промовою переконав піратів не викидати його в шлюз, або коли просто викупив дітей у троїків за худобу) І хоча Джод кидає інших (у всіх значеннях цього слова)) як дише, реальних злочинів він явно намагається уникати. Навіть Х'имм викликала Х-вінги, щоб заарештувати його за "викрадення" дітей, що говорить про те, що ніяких інших причин арештовувати його у Х'имм не було. Тобто він зовсім не справжній кровожерливий пірат, а скоріше пройдисвіт, що ганяється за скарбами - такий собі космічний Остап Бендер, любитель віднімати гроші порівняно чесними способами, так би мовити) Якщо він когось і вбиває, то здебільшого для самозахисту, як, наприклад, Брутуса, який відкрито сказав, що уб'є Джода при першій-ліпшій нагоді, або піратів за дверима, які очевидно прийшли вбивати його й дітей. Цитуючи авторів "He exists in a morally gray area", не будучи ані "злим поганцем", ані лицарем джедаєм у сяючих обладунках.

І те, що хлопці, особливо Вім, бачать в ньому шляхетного джедая, тоді як дівчата - підозрілого типа, якому не можна довіряти, не означає, що хтось з них неправий. Вони праві одночасно, просто хлопці прагнуть бачити його світлу сторону, а дівчата - темну, тоді як ці сторони в Джоді з перемінним успіхом борються одна з одною) Але так само добре видно, що він вже досить втомився від цієї дуалістичності і проблем, що з неї випливають.

У фінальній серії він так само, як і завжди, спочатку намагається і рибку з'їсти планету скарбів захопити, і при цьому нікого випадково не убити в процесі. Але ситуація змінюється таким чином, що настає момент, коли йому стає потрібно обрати щось одне - або вбити всіх в кімнаті й отримати безмежний скарб, або нікого не вбивати й не отримати нічого. І те, що він в результаті так і не зміг змусити себе вбивати, багато хто вважає поразкою Джода, але я думаю, що це, знов-таки правда лише з певної точки зору) Насправді це була перемога Джода На Навуда над капітаном Сільво, перемога світлої сторони Джода над тою його стороною, що прагла грошей - і побільше, побільше))

І автори не могли б зробити момент, в який його осяяло, що щойно сталося, ще більш яскравим - після того як Бар'єр зникає, Джода буквально заливає світло. І за кілька секунд він робить ще один промовистий вибір: викидує бластер. І не тому, що визнає себе переможеним, як багато хто писав, а тому, що зброя йому більше не потрібна - він більше не хоче нікому шкодити, навіть звичним шляхом порожніх погроз. Він нарешті вирішив, яку сторону Сили він обирає.

So be it, Jedi.