#Дивна

[magdalenagigova]

Миро, Поли Генова и Дивна пяха за Bellissimo клиник

Миро, Поли Генова и Дивна пяха за Bellissimo клиник Нети също се включи в шоуто, но само с изключително атрактивен танц по време на изпълнението на Поли, което предизвика бурни овации и много танци и  в залата Bellissimo клиник отпразнува 5-ти рожден ден с грандиозно парти с Холивудски мащаб и блясък. Количеството родни звезди уважили събитието беше впечатляващо, сред тях: Миро, Поли Генова, …

[okkkkk-w]

помітила, що останні тижні два уникаю необхідності відповідати комусь в соціальних мережах - я виснажилася, і не можу вичавити з себе жодної реакції на повідомлення. тому стало звичним ховатися до останнього, тим паче якщо розмова була про щось важливе.

намагаюся виправляти це. беру телефон і заходжу в чат, не витрачаючи хвилини (іноді десятки хвилин) на обмірковування найкращої відповіді, як роблю останнім часом. важко, і я не помітила, як та чому ця дивна звичка ховатися взагалі з'явилась.

[youkomorie]

Цікаво, а то я одна така, яка любить перевіряти в загальних студентських чатах, коли останній раз краш був в мережі?

Чи може я просто дивна?

Це не сталкерство, це я думала, писати мені йому чи ні.

[not4yourmind]

Минулі осінні дні проходять нейтрально-меланхолійно.

Тільки татуювання чухається, що страшне. Ну але це нормальні процеси. Вже майже зажило. Просто увага на такому акцентується.

Дні течуть дуже швидко. Я здав велику частину роботи по квізу на перевірку. І це приємно. Деякі питання мені прямо аж самому сподобались. Буде сумно, якщо вони в результаті не зайдуть організаторам. Але… менше з тим.

Була дивна ситуація, яка мене також трохи засмутила та вибила з рутини. Останні події в країні (чисто моє припущення) змусили організаторів квізу робити «закриті івенти». Тобто на період гри двері в заклад закриваються (це приблизно півтори години). І капітанші моєї команди це не сподобалось настільки сильно, що більше вона туди ходити не буде. Як і інші, очевидно. З одного боку, я розумію цю реакцію. А з іншого… навіть не знаю як реагувати.

Зрештою… зрештою на квіз знову я піду не скоро. Ну або команду змінювати. Але я до них вже звик, тож навіть не знаю що робити. На мою спробу заперечити, що це «ухилення від мобілізації та нікчемство», а просто банальна спроба догравати гру до кінця. Двері ж в результаті все одно відкриють, нікого в клубі ночувати не залишать, тож і проблема ця більше гіперболізована, ніж ні, я отримав дуже «натякаючу» відповідь, що ці діалоги теж нікчемство. Нуу… Може так воно й є. Загалом не приємн�� ситуація. Та й організатори відверто дивний рух зробили. І це лише додало проблем в моє збалансоване життя.

Дні течуть дуже швидко. Я активно спілкуюсь з одною дівчиною. Насправді цікаво. Воно доволі не вимушене і приємне. Хоч і не завжди ми погоджуємось у всьому один з одним, все одно вдається якось зберігати оту іскру зацікавленості протягом тривалого часу. Зрештою. Осінь. Пора чаю, комп’ютерних ігор, книжок… Ааа. Я передзамовив прикольну книжку, як на мене. Щось про котів та сенс життя. Думаю буде цікаво.

Та й якось усе.

[zlabjola]

Мені хочеться плакати. Я якось пошкодила ногу і просрала сьогодні пів дня на горе лікарів.

Нога опухла сильно більше через те, що я дарма ходила туди сюди. Лікарняний мені не відкрили і взагалі неясно, що це взагалі було. Моя сімейний лікар зараз на якихось курсах і найближчий прийом аж 26-го. Я пішла до чергового.

Там якийсь дід "ну и что вас не устраивает" і медбрат похуїст. Виписали направлення до травматолога. Він теж хамло і медсестра дивна.

А я весь час тепер думаю, чого я дурна така, чого не почекала трохи довше і не перевірила чи є направлення в хелсі і лікарняний. Чи не переглянула відгуки в гугл картах. Там було про цього травматолога. Чому я така тупа. Нога розболілася поки я ходила. Тепер завтра доведеться пояснювати все це начальству. Я просто роздратована. Страшенно. І засмучена. Весь час наче нормально все десь місяці два, а потім як почнеться якась хуйня. І все разом. Я виходила двічі сьогодні і двічі саме в той момент, як я дійшла на зупинку починався дощ. Наче всесвіт такий "на сука, на ще"

Я питала поради у батька, я ніколи раніше не відкривала лікарняний. Або хворіла на неофіційній роботі, або брала день і терпіла на офіційній. Він спитав поради щодо мазі у знайомої. Якась наша родичка. Мене трохи турбує частота її виринань у наших розмовах. Я не вважаю, що батько зраджує матері. Але і не думати, що це все дивно співпало не можу.

[zvychaynedivchysko]

Я тут писала що оцей "в душ і без мене?" люди дійсно використовують, і є відповідь. І я в шоці суто через те що це не в межах моєї бульбашки (мені подобається що ці бульбашки створили, бо інакше було б "в межах мого розуміння/моєї реальності").

Я людина яка зовсім не вміє фліртувати, і навіть не намагається. Я, як читала романтику п'ять років тому з деякою відразою (а то звикли вони до крінжа), так і читаю, але тепер ця відраза стала менше і я думаю чи це цілком реальні діалоги.

Відчуваю себе дорослою дитиною, ніби рочків вже багато, люди вже повним ходом одружуються, народжують і консервують життя (банки, не звучить). А я відчуваю немов застигла на одному місці і нічого не хочу, я не хочу змін, я боюсь нових людей, я боюсь людей, я боюсь взаємодії. І нібито в цьому немає нічого такого, але ж є. Я відчуваю що я дивна. З одного боку я б хотіла легко знаходити людей на одну прогулянку, можливо навіть єдину, а з іншого боку я не хочу написати подрузі, бо я відчуваю якусь потребу, для мене це як використання людей. Ось мені приділять час і це трагедія.

*Ці роздуми розпочались з категорії "підліткові фільми", я просто задумалась чому немає для "дорослих", а потім згадала що в цій категорії.

[soulcolonoscopy]

some years ago i had this story in mind about a group of immortal people facing up to the end of the world.

they would be born throughout human history to allow for the "processing" of human forms of cognition and communication by the universe at large, from oral tradition to public, and then mass, media. they would have no grasp on the particulars of this process, nor the nature of the coming end, or the rules of their own rebirths & assumed "domains" - because there would be nothing solid to grasp: only stories strung, shaping reality and caving under it.

every time one of them dies, others must bear the load of their share until resurrection. and the gap between new "processors" being born shortens as humanity exponentially grows along with its self-reproducing dam. but the first one was the loneliest, and before the others had no respite, getting dragged back into light the instant the last flicker of the mind-star gets snuffed out.

that's Ryo. probably.

she's stories told, her own having dragged on for so long it can no longer retain continuity; it began pre-language and had to spin itself as the tree got to branching. her sense of time has to be episodic to avoid turning entirely anachronistic: anything told is necessarily unwritten.

minding all that, it's her - ontologically? or just epistemologically? - unstable ass that informs others about the coming end & gets to supervise the fallout.

...and yeah, among other things I've drawn her in a 19 c. Ukrainian setting (having Polissya in mind) because I wanted to & it makes sense for her to prefer living near the steppe, yet within the reach of some proper woods to take cover in / escape through. дивна смуглява пані з ліплянки в лісі, що її вечорами бачать як ходить збирає каміння вздовж струмка, до якихось своїх міркувань придивляється, кладе принадні до кошика. показується мало, ба малі від неї завжди приносять якісь оповідки...

avoids living in densely populated areas and, for a long stretch of history, appearing in environments where her appearance gets heavily racialized. unless absolutely necessary - cue that last sketch of her greeting the new guy.

(tbc)

[du-sha]

У мене є страх збожеволіти і не помітити цього.

Так я дивна, але хто в цьому світі взагалі нормальний?😁

[yournextexmistake]

"у тебе був неправильний діагноз треба перепройти психіатра"

дякую за пораду, але пиздуйте нахуй.

я психіатра щороку проходжу для МСЕК... от мені зараз не вистачає тільки з РАС носитися, як курка з тріснутим яйцем.

а ще, я вже маю файну колекцію розладів ї хвороб.

мій аутістік вайб не робить мені сильних проблем. я дивна від народження, ї приймаю це спокійно.

усі знають, який діагноз для мене правильний, тільки я тут дурненька, не розумію свого "щастя" бути з офіційним папірцем.

[ukrgleb]

Останнім часом мене переслідує думка: як би я жив зараз якби народився жінкою?

Дивна думка, чи не так?

Але відповідь не змусила чекати: я жив би простіше, не брав би так багато відповідальності, і менше б вимагав від себе.

Робив що робиться, і жив як живеться.

А коли ти чоловік, ти повинен. Хоча, чому це ти повинен? Просто народившись певної статі ти вже щось повинен?

Якось це тупо.

[ignorethisatyourperil]

Що ж воно таке, що кожен маленьки дух так йому радіє?✨👻

Romandubina.devianart.com

❄️ ❄️ ❄️

✨З Різдвом усіх і нехай вас оточує трохи дивна, але добра магія!✨

✨Merry Christmas to everyone and may you be surrounded by a little strange but good magic!✨

#украрт #ukraineart #art #MerryChristmas #illustration #fantasy #fantasyart #Christmas #winter #winterart #christmasillustration #xmas #spookychristmas #Різдво #Christmascarol #нечисть #зима #українське #фентезі

[jelenajt]

Временом, како године пролазе, у нас се усађују неки непознати, мутни страхови. Зато је младост дивна. Младост презире последице, и у томе је њена снага. Ех, младости...

[comonblancechance]

11/11/2024Довијека је, Господе, ријеч твоја утврђена на небесима. Псалам 119:89 Када је 534. године , Гелимер, последњи цар Вандала био заробљен, по заповести римског цезара Јустинијана, овај је замолио победника Белизара за три ствари: Један хл��б, да се још једном наједе; за харфу, како би се са њеним звуцима још једном утешио и сунђер, како би са њим обрисао своје сузе. Верни војсковођа Белизар је испунио те његове жеље на посебан начин: Послао му је Библију и назначио му:,, У њој имаш све: хлеб живота, звук харфе и утеху за срце.’’ Библија је дивна књига. Она савршено одговара свим потребама човека. Она грешника доводи до спознаје кривице и у њој налази врело живота, балзам који ублажава сваку бол, спасење и мир са Богом. За обраћене и верне хришћане она је свакодневна храна; јача и пружа радост унутрашњем бићу човека, испуњава га са захвалношћу и потребом да слави Бога. Она је мелем срцу и души за све оне који су под притиском свакодневних брига и невоља. Сам Бог у њој говори човеку. О, како мало само читамо и ценимо ову Божију реч! Да ли смо у опште свесни која је вредност што је имамо и читамо? Да ли смо потпуно свесни ове велике предности што нам овде на земљи она стоји на располагању? Да ли си себе - читајући је- видео онаквим како те Бог види? Библија ти пружа све што ти је за прави мир потребно: опроштење греха кроз веру у очишћавајућу моћ Исусове крви, чисту савест и вечну сигурност. Апостол Јован на самом почетку Откривења нам пише:,, Благо ономе који чита и онима који слушају речи пророштва, и држе што је написано у њему; јер је време близу.’’ Буду и ти један од оних, који Библију, Божију реч не само читају, него и извршују све оно што је у њој записано!

[field-lu]

Йоу що це дивна поза так вийшло⚰️🛐

[plupk]

Сидів в ліжку і дивився щось в навушниках, бо не міг заснути. Почув як працює ППО.. і типу таке вже було кілька днів поспіль, тому не здивувався. Але цього разу батьки всіх підняли і сказали йти в коридор, бо насувалося багато ракет. І як тільки ми прийшли - дуже гучно йобнуло. Було багато вибухів хвилями по 3-5 штук. Один раз навіть світ вимкнувся, трішки пахло димом, але наче вже все закінчилось і ми пішли спати. Хвилююсь за сестру.. їй складно це все пережити. Нам з братом вже похуй, а вона плаче з кожною хвилею ракет... Ще й Піксель сховався, але потім все ж знайшов його. Він її трішки заспокоїв.

До речі.. вперше за довгий час сам когось обійняв. Коли вимкнулося світло, то сестра дуже злякалась...

Питаю в друга, що з його кішкою. А їй взагалі все одно - як лежала так і лежить). Але там дивна кішка, тому не дивно.

[haileensy]

мама неодноразово при сварках зі мною говорила, що я рано чи пізно опущусь до такого, що народжу в 16 і їй доведеться забезпечувати не тільки мене, а ще й мою дитину

так, мам, справді, чого це я не хочу дітей?

дивна якась