#Інтерв’ю

[zhitomir]

Зеленський зробив заяву про переговори України з Росією Путіна

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю The Times of India зробив кілька важливих заяв щодо перемовин з Росією. Він зазначив, що такі переговори можуть відбутися в Індії, а прем'єр-м... Читать дальше »

[demiurgeua]

Головнокомандувач ЗСУ дав інтерв‘ю американській телерадіокомпанії CNN

Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський дав інтерв‘ю американській телерадіокомпанії CNN ( https://edition.cnn.com/2024/09/05/europe/ukraine-army-chief-kursk-incursion-exclusive-intl/index.html ). _________ Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine, General Oleksandr Syrsky, gave an interview to CNN (…

[paularamari]

Книга «Жовтолика» (авторка — Ребекка Кван)

Складно пригадати коли мене так захоплювала книга. «Жовтолику» я прочитала за день, настільки це моя тема: трилерна напруга, завіса видавничого бізнесу, скандали, інтриги, живі спотворені емоції, об’ємні персонажі. Цьому роману я готова співати дифірамби, рекламувати його на кожному кроці і таким чином стати частиною маркетингової машини, про яку, власне, і пише Ребекка Кван. Але перш ніж впрягтися в безкоштовну піар-кампанію, окреслю сюжет.

Були-жили собі дві дівчини Джуніпер Гейворд та Атена Лю. Вони разом вчилися, обидві мріяли стати відомими письменницями, обидві відточували майстерність слова, але… Але. Одній поталанило, вона перетворилася на зірку книговидавництва, а друга лишилася на першій сходинці до літературного Олімпу. Ну, буває, банальна історія, яка не мала б розвитку якби одного нещасливого дня зіронька Атена не померла, лишивши по собі сирий, але цілком повноцінний рукопис, який привласнила Джуніпер. Це зав’язка, буквально перші сторінок двадцять, тож вважайте я нічого не заспойлерила.

Що ж сталося далі? Як я вже сказала: скандали, інтриги, розслідування і шалене, неосяжне, космічне цькування в інтернеті. Всі перелічені події розгортаються на сцені книговидавничого бізнесу. Власне, цей аспект роману зацікавив мене найбільше й змусив поглинати сторінку за сторінкою.

Якби ми жили в ідеальному світі, публікація книги виглядала б наступним чином: умовні десять авторів написали свої твори та відправили їх до видавництва. Видавництво б прочитало запропоновані рукописи, відібрало б найкращі та випустило їх у світ. Кінець історії. Один нюанс: книговидавництво — це, перш за все, бізнес, який має приносити прибутки, книга — це продукт, який треба просувати, рекламувати, вкладати шалені гроші в маркетинг, автор — це бренд, який є представником продукту. На цьому етапі можна поміркувати, мовляв, це результат розвитку соцмереж, диджиталізації суспільства, глобалізації тощо тощо. Але, відповідно до слів лекторки на книжковому фестивалі, ще Едгар Аллан По бідкався, мовляв, твір для критиків і твір для широкої аудиторії — це два різних твори, бо аудиторія вимагає не такого вишуканого й глибокого продукту як поважні знавці літератури, що попивають чай з відставленим мізинчиком. Однак дійсно, у наші часи ця проблема пустила корені набагато глибше, бо маркетинг, реклама, ведення соціальних мереж — то ціла наука, що тісно переплітається з соціальною, політичною та ще бозна якими сферами.

Звісно ж, Атена отримує все найкраще, бо саме так і влаштована ця індустрія. Видавництва обирають переможців — привабливих, крутих, молодих і… гм, ми всі про це думаємо, тож скажімо просто: достатньо «різноманітних», а потім спрямовують на них гроші й ресурси. І тут страшенно важлива воля випадку.

До виходу «Над сикомором» я рвала дупу на інтерв’ю і подкастах, сподіваючись: що більше праці вкладу у видання, то більше видавець цінуватиме мої зусилля. А тепер розумію, що зусилля автора ніяк не пов’язані з успіхом книжки. Бестселери обирають. І ти на це не вплинеш. Тож обраним лишається просто насолоджуватися привілеями.

— Абсол��тно, — кажу я. — Різноманіття — ось що зараз добре продається. Редактори дуже спраглі до маргіналізованих голосів. Ти отримаєш чимало можливостей, бо не схожа на інших, Еммі. Я про те, що твоя головна героїня — жінка-квір з азійськими коренями. Та це ж обов’язковий пункт у всіх списках!

Хотілося б звести успіх книги до топу популярних тем, на які треба писати, але все ж набагато складніше. У «Жовтоликій» багато роздумів, що стосуються права автора писати про ті чи інші події, чи описувати чужий досвід. Питання «Чи може біла людина писати про чорношкіру?» звучить дещо дивно, егеж? Але от вам інший приклад, що стосується безпосередньо нас: «Чи може український емігрант, який останній раз відвідував Україну п’ятнадцять років тому, писати про війну, тривоги, сирени, обстріли, смерті та розтрощені ракетами домівки?». Як вам таке? Бачите зміну контексту? Викликає двоякі почуття? Навіть якщо особисто вас це не зачепило, ця тема — вибухівка для твіттеру. Срач на мільйон тредів та мільярд цитувань гарантовано.

І про твіттер в «Жовтоликій» теж є, не сумнівайтесь! Про буллінг, шакалячі експреси що виникають, здається, на пустому місці й женуть так, що зупинити їх неможливо. Однак це теж реклама, розумієте? Срачі, обговорення, дискусії — все це піднімає продажі й змушує людей говорити про книгу.

І скільки лишається місця літературності? Чи взагалі є цінність художнього слова, коли левова частка продажів залежить від маркетингу?

То що, варто просто бути популярною і все буде в найліпшому вигляді? Ага, дідька лисого!

— Її зробили фішкою, екзотичною азійкою. Щоразу, коли вона намагалася взятися за нові проєкти, їй постійно повторювали, що її бренд — азійська тема, що саме цього від неї чекає аудиторія. […..] Ти знаєш, як воно — подавати книжку на розгляд і чути, що в них вже є азійська авторка? Що вони не можуть видати дві історії від представників меншини за сезон? Що Атена Лю вже існує, тож ти зайва?

Як ви розумієте, я пройшлася виключно по основним темам, які мені найбільше впали в око, а їх, насправді набагато більше. У мене буквально вся книга в закладинках, тож «Жовтолику» я рекомендую всім і кожному. Цей роман — величезний океан дискусійних питань і тем для обговорення і просто збіса хороша історія.

[nelligekata]

Ще кілька пазлів до загальної картини зради.

В інтерв’ю 5 каналу очевидець подій 24 лютого в Запорізькій області, учасник АТО полковник Панченко повідомив, що:

1. Зброю в Запорізькому ГУ НП бажаючим захищати область не видали, бо генерал розпорядився її вивезти.

2. В ГУ НГ зброю спочатку видали, а потім наказали здати на склад.

3. Ворогу дістались 300 нових автомобілів Mitsubishi Outlander, Duster, які залишились на окупованій території, бо не було наказу їх вивезти.

Але найзагадковішими є події в Мелітополі. Танки, які рухались з Чонгару (а нам розказували, що все на перешийку було знищено авіацією), заглохли перед Мелітополем через нестачу пального. Але місцева влада Мелітополя подбала про дозаправку танків. Та чомусь дозаправлені танки не залишились обороняти Мелітополь, а за наказом рушили до Запоріжжя.

► І тут пригадала слова Муженка, який сказав, що його ледь не вхопив правець, коли він в Генштабі 24 лютого почув, що треба відступити за Дніпро. З огляду на ці слова всі дії стають логічними.

Також Панченко сказав, що 25 бригада покинула аеродром ще вночі 24 лютого, залишивши на аеродромі БК, автомати, ПЗРК Ігли, кулемети. Все це також під вечір вивезли в Запоріжжя.

Тобто Мелітополь ніхто не планував захищати. А чому? Панченко повідомив, що захист Мелітополя не був проблемою, оскільки він весь оточений каналами. Сама природа подбала про захист ключового українського міста, а от військово-політичне керівництво навіть не намагалось допомогти природі захистити місто.

Простим українцям було авторитетно заявлено, що дарування ворогу п’ятої частини нашої території – це така військова хитрість хваленого стратега під назвою розтягування тилів ворога. Ті тили ворог успішно розтягує вже третій рік, зминаючи на ��воєму шляху фортеці, вибудувані на тілах українців. Адже ця війна має ще одну хитрість – оборонятись без зведення укріплень. А чи не успішнішою була б стратегія, якщо б фортецею став Чонгар? Можливо, тоді б не було потреби у фортеці Лисичанськ, Сіверодонецьк, Бахмут і Авдіївка?

Тоді б з великою вірогідністю можна було уникнути трагедії Маріуполя і не потрібно було б розміновувати тілами українців та леопардами мінні загородження, прориваючись до окупованого Мелітополя, який ніхто навіть не намагався захистити, маючи танки, ПЗРК та авіацію і на додачу оточення каналами.

А от експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак вважає такі дії не блискучою стратегією, а зрадою, бо на його думку здача без опору всього Півдня – це завелика жертва.

[alcestas-sloboda]

хочу прочитати щось про ічкерію і її народ. ці люди тупо воїни, боги, титани. буквально дух перехоплює, коли дивлюсь їхні відео та інтерв’ю. ця любов до власної країни, ця невимовна біль за неспроможність жити на рідній землі у кожного з них в очах. немає на світі іншого народу, який розуміє нас так, як ми розуміємо їх і навпаки. якась доля у цій спільній боротьбі за свободу, якась неймовірна несправедливість, що два народи, які просто люблять свою країну і культуру, мають так страждати. мрію за своє життя побувати на вільній землі вільного народу, мрію побачити у столиці Джохарі український прапор, який майорить поруч зелено-червоно-білого.

[thalia-pages]

Завтра починати нову роботу. Гадки не маю як у них налагоджені процеси. Страх щодо спілкування з новими людьми. Отримала офер через три дні після презентації тестового завдання. Боюсь, що в компанії є/з’являться р*сіяни. Принаймні в моїй команді їх немає (хоча б серед тих кого я вже знаю).

І наче подаєшся, подаєшся, виконуєш тестове, проходиш інтерв’ю - отримуєш те, що хочеш… А потім боїшся початку роботи! Але так лише перед першим днем зазвичай. Дуже хочу аби моє тіло мене не підвело, адже важко висиджувати 7-8 годин. Хоча в цьому офісі доволі ергономічні меблі💗

[akuiavskakig28]

Блог про мої хоббі

Привіт друже! Мене звати Аніта і сьогодні я вам розповім як у 5-7 років я була моделлю,знімалася у багатьох дитячих шоу та пробувала танцювати на пілоні.

У майже 5 років я пішла на курси по моделінгу і там мене навчили як правильно тримати осанку та ходити по подіуму як справжня модель.Далі мене ��очали запрошувати на дефіле,шоу та інтерв’ю.

В 6 років я пішла на пілон разом з мамою,але через декілька місяців я зламала праву руку та перестала ходити на пілон.

Я стабільно ходила на моделінг та інтерв’ю,але після початку повномаштабної війни в Україні я перестала ходити на всі свої курси і закінчила кар’єру моделі.

[sweetsoursalty]

чим я контентувалася | січень 2023

контентуватися - харчуватися (застаріле). виделено те, що справило найбільше враження

художня література

Інтернат - Сергій Жадан

Моя подруга з темної матерії - Кирило Безкоровайний & Дар’я Скрибченко

Золотий павучок - Іван Малкович & Катерина Штанко

Королівна-крихітка та Киць-киць - Грицько Григоренко (Олександра Судовщикова-Косач)

Окуляри і кролик-гном - Братське & Марія Гермашева

Українка по-американськи - Наталія Ясіновська

дійснина

По той бік себе: соціально-культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій - Ірина Рева

Голодомор на Харківщині: окремі рядки національної трагедії - Олексій Корнєв

Українофобія. П'ята колона та її ляльководи - Віктор Рог

Фактор свободи: Мазепа, Петлюра, Бандера - Український інститут національної пам'яті

Майдан. Простір творчості - Український інститут національної пам'яті

фільми

Наші котики, або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану - Володимир Тихий

Кохання - Микита Лиськов

Маріуполь. Невтрачена надія - Максим Литвинов

відео

Україна з неба - Ukraïner

Радянська підривна діяльність в пресі вільного світу - інтерв’ю Едварда Ґріффіна з Юрієм Бєзмєновим, 1984 р.

повністю передивилася ют’юб канали MAG Stories, копійка та Jing

[jarli66me]

В росії підлітки-сатаністи жорстоко вбили школярку в прямому ефірі: після цього написали її мамі

Уросії стався черговий гучний і жорстокий злочин проти підлітка. Не встигла країна-агресорка відійти від холоднокровного нападу 11-річної школярки на свою однолітку в Підмосков’ї, як уже в Санкт-Петербурзі підлітки-блогери вбили школярку прямо в ефірі стріму.

Про це повідомляє популярний місцевий паблік "Mash".

Першого травня в Санкт-Петербурзі 16-річний блогер разом зі своєю приятелькою заманили 13-річну школярку до лісу, щоб жорстоко розправитися з нею. При цьому, зважаючи на все, це вбивство було просто заради вбивства.

"Мотив цього вбивства повністю відсутній — із жертвою у них не було ні сварок, ні конфліктів", — пише автор поста.

Так, підлітки запросили до лісу нібито на "інтерв’ю у незвичайному місці" ученицю одного з навчальних закладів міста.

"Її знали як чуйну і привітну дитину. Вона відвідувала заняття в художній школі — ймовірно, мріяла піти стопами мами-відомого у своїх колах модельєра і весільного дизайнера", — йдеться в повідомленні.

Стверджується, що вибір убивць пав саме на цю дитину тому, що та нібито була відома і могла погодитися на "атмосферне інтерв’ю в лісі". До свого злочину зловмисники підготувалися заздалегідь та за кілька днів викопали могилу для своєї жертви.

Прибувши у призначене місце, підлітки нібито вели з нею інтерв’ю в прямому ефірі. Їй ставили питання на абстрактні теми, щоб вона нічого не запідозрила. Якоїсь миті підозрюваний підійшов зі спини, дістав молоток і завдав жертві не менше 10 потужних ударів.

Після розправи над дівчинкою блогер та подільниця відправили з телефону жертви повідомлення її матері — "дочка вирішила зникнути, любить маму, але додому не повернеться". Потім розбили телефон і ��инули до ями разом із тілом.

У вбивстві блогер одразу зізнався у своєму Telegram-каналі. Писав, що має намір вчинити суїцид, але трохи пізніше опублікував другий пост — надто слабкий для цього, ладен здатися і сісти.

Наразі блогера та його 15-річну спільницю вже затримано правоохоронцями. До служби звернувся його батько — зателефонував і сказав, що син убив дівчинку.

Про вбивцю відомо, що він вимушено відвідував психолога, мав потяг до оккультизму та інетерсувався сатанізмом. У школу часто одягав відповідні атрибути та велику кількість неоднозначних ювелірних прикрас

Зараз підлітки дають свідчення. Порушено кримінальну справу за статтею — вбивство малолітнього, який перебуває у безпорадному стані. Максимальне покарання за цією статтею — до довічного позбавлення волі

.https://plus.telegraf.com.ua/ukr/crime/2023-05-03/5789628-v-rosii-pidlitki-satanisti-zhorstoko-vbili-shkolyarku-v-pryamomu-efiri-pislya-tsogo-napisali-ii-mami-foto

[dimishap]

📖 ОППЕНГЕЙМЕР. ТРІУМФ І ТРАГЕДІЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ПРОМЕТЕЯ ✍️ Кай Берд, Мартін Шервін 📚 біографія 🕰️ 2005

Дуже докладне, ледве не наукове, дослідження життя керівника проекту з розробки першої американської і світової ядерної бомби Роберта Оппенгеймера.

Коло семисот сторінок дрібного тексту, маса використаних документів та інтерв’ю, а до кінця зрозуміти цю людину – нереально. Річ не в біографах, які виконали велетенську роботу. Певно, річ у самій людині, котру неможливо досконало прочитати за допомогою слідів, які вона залишила по собі – матеріальних фактах чи спогадах сучасників. Книга отримала визнання, як новий стандарт життєпису. Не відчуваю права це оцінювати. Тут радше про журналістику, а не літературу.

********

✔️ Найбільший захват у мене викликає той, хто багато в чому досягає надзвичайних висот, але зберігає здатність до глибокого співчуття. (Р.О.)

✔️ Погана філософія призводить до такого пекла, бо від того, над чим ти розмірковуєш, чого прагнеш, що цінуєш і плекаєш у період підготовки, залежать твої дії в часи випробувань, а ще – помилка породжує гріх. (Р.О.)

✔️ Найліпший спосіб передавання інформації полягає в тому, щоб людина занурилася в неї.

✔️ Гуманітарні науки потрібні точним, аби ліпше зрозуміти власні сутність і наслідки.

✔️ Думаю, церкві це давно відомо. Якби церква застосовувала до святого Франциска критерії, що стосувалися лише його молодих років, він не зміг би бути тим, ким став згодом. Лише великі грішники стають великими святими. (Кеннан)

✔️ Я не назвав би їх навіженими, але сказав би: коли обдаровані люди досягають тієї зрілості, яка робить їх цінними для держави, ви можете з’ясувати, що вони йшли до цього не тим шляхом, що й усі люди. На цьому шляху можуть траплятися різні круті повороти. (Кеннан)

✔️ Що більше слабшала його фізична сила, то далі міцнів дух. Він гідно прийняв свою долю; і далі виконував свою роботу; ніколи не скаржився; зовсім несподівано він став простим і більше не намагався нікого вразити. (Дайсон)

[dyadkova]

Санкції

У своєму щорічному телемарафоні в червні 2021 року Володимир Путін зберіг хоробрий вигляд у “санкційній битві”, мінімізувавши страждання російського народу і припустивши, що російська економіка насправді виграла від них. - Ми не просто пристосувалися до санкційного тиску. У чомусь вони навіть пішли нам на користь: заміщення імпортних технологій власними дало поштовх для виробництва… Світ змінюється і змінюється дуже швидко. Які б санкції не застосовували до Росії, чим би нас не лякали, Росія все одно розвивається, економічний суверенітет зростає, обороноздатність досягла дуже високого рівня і за багатьма важливими параметрами перевершила багато країн світу, а за деякими з них навіть перевершила США.

Кремлівське ембарго на імпорт західних продуктів харчування справді сприяло поліпшенню внутрішнього сільськогосподарського виробництва, зокрема розширенню сирного та молочного секторів. Але “імпортозаміщення” не досягло поставлених цілей, а низькоякісні підробки європейських фаворитів не змогли задовольнити споживчий попит. Загальне сільськогосподарське виробництво зросло, але недос��атньо, щоб протистояти негативним наслідкам. Дослідження 2019 року, проведене вченими з Російської академії народного господарства і державної служби при Президентові РФ (РАНХиГС) і Центру економічних і фінансових досліджень (ЦЕФІР), підрахувало, що запроваджене Кремлем продовольче ембарго обходиться росіянам у 70 доларів на людину на рік у вигляді дорожчих риби, м’яса, сиру та овочів - значна сума в країні, де багато пенсіонерів виживають на трохи більше ніж 200 доларів на місяць. - Через п’ять років після введення контрсанкцій, - зазначається в дослідженні, - російські споживачі продовжують платити за них з власної кишені. Хоча деякі галузі відчули позитивний вплив політики імпортозаміщення, більшість з них недостатньо ефективні, щоб змінити загальну динаміку цін. - Коротше кажучи, кремлівська заборона на імпорт продовольства мало вплинула на Захід, але продовжує карати пересічних росіян.

Однак, коли люди страждають, людині властиво шукати винних, і це може бути не зовсім раціональним процесом. Кремль досяг успіху в маніпулюванні емоціями людей, відводячи провину від себе і вказуючи замість цього на всюдисущого “спільного ворога”. Путін створив наратив про Захід, мотивований ірраціональною ненавистю до Росії та російського народу, і застосовує його не лише до санкцій, але й до будь-якої критики його режиму. Навіть найбільш обґрунтована критика відкидається як “русофобія”. Коли кремлівські можновладці потрапляють під персональні санкції в результаті своїх дій, вони зазвичай пояснюють це західним фанатизмом. - Я нічого не чув про порушення прав людини, - заявив Євген Пригожин в інтерв’ю БіБіСі, коли його внесли до санкційного списку, - і я впевнений, що це абсолютна брехня. Моя вам порада - оперуйте фактами, а не своїми русофобськими настроями.

- Михайло Ходорковський

[zhitomir]

«Можемо завершити гарячу стадію війни до кінця року». Зеленський дав інтерв\'ю ВВС

Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Великої Британії дав ексклюзивне інтерв'ю ВВС. Він заявив, що з підтримкою союзників Україна може "спробувати завершити гарячу стадію війни... Читать дальше »

[demiurgeua]

Головнокомандувач Збройних Сил України дав інтерв‘ю британському виданню The Guardian

Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський дав інтерв‘ю британському виданню The Guardian ( https://www.theguardian.com/world/article/2024/jul/24/i-know-we-will-win-and-how-ukraines-top-general-on-turning-the-tables-against-russia ). _________ Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine, Colonel-General Oleksandr Syrsky, gave an interview to the British…

[paularamari]

[Триває оновлення системи]

Назва: Триває оновлення системи Автор: Паула Рамарі Редактор: Поль Рамарі Фанхата: Detroit: Become Human Рейтинг: R Розмір: максі Персонажі: Генк Андерсон/Ґевін Рід, Джеффрі Фаулер, Елайджа Камскі Жанри: AU, преканон, ангст, драма, детектив Анотація: Тоді, у 2022 році, люди в соцмережах пересилали інтерв’ю з Камскі, постили коментарі світил інженерії, обговорювали результати тесту Тюрінга. В один голос всі кричали, що світ незабаром зміниться. І це сталося. Набагато швидше, ніж очікувалось. Світ змінився. І Ґевін Рід виявився до цього неготовий. Посилання: Ао3

[newsundphotos]

SpaceX спробує дозаправити корабель Starship на орбіті

На початку наступного року SpaceX може бути готова провести зустріч двох своїх кораблів Starship на орбіті для амбітного випробування дозаправки, яке визначить потенціал космічного корабля для місій у глибокому космосі. Про це повідомляє сайт Gizmodo. Під час нещодавнього інтерв’ю Spaceflight Now Кент Хойнацкі, заступник керівника програми НАСА «Система посадки людини», повідомив, що…

[alcestas-sloboda]

подивилась інтерв’ю росіян, які воюють за нас і якщо чесно розумію, чому наші бояться давати їм наші паспорти