marcovaleyeah

[marcovaleyeah]

Проміжний простір

Автор: Calamityjim; Переклад: Марко Вейл; Серія: Проміжні простори (частина 1); Фанхати: DC, Червоний Робін, Молода Ліга Справедливості; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Джен; Персонажі: Брюс Вейн, Тім Дрейк та інші; Розмір: Максі; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, AU, Ангст, Подорожі між світами, Обійми, Сімейні проблеми, Знайдена сім'я, Сім'я та родина, Розлади харчової поведінки, Суїцидальні думки, Жорстокість;

Розділ 14/17

Пам'ять Деміана про гала-вечірку була розпливчастою, і Брюс був розлючений, оскільки дійшов висновку, що хтось підсипав щось у пунш i сильно напоїв Його наймолодшого сина. Тім підхопив це, пояснивши, що вони 3 Джеєм забрали сп'янілого Деміана з поля зору публіки і вклали хлопчика спати. Тім говорив за всіх. Він був майже впевнений, що єдина причина, чому Джей дотримувався плану, полягала в тому, що він відчував провину за інцидент у печері.

Щойно він зміг, він попрямував до Гори Справедливості, залишивши Деміана під опікою Брюса, щоб той міг попіклуватися про свого сина. Дік, очевидно, відчув напругу між Тімом і Джеєм і грав роль живої стіни, наче це якось допомогло б. Але думка була приємною, що Дік стане між Тімом і умовною кулею.

Він запакував свою камеру під приводом, що хотів зафіксувати спогади для команди, і під час тренування зі спарингу фотографував замість того, щоб битися. Джей тримався на відстані, похмуро дивлячись на Тіма з кута, що було прикро, оскільки Тім хотів кращої фотографії Джея, ніж та.

Йому вдалося залишитися наодинці з Бартом і Коннером лише після обіду. Вони зустрілися в кімнаті криптонця під приводом прослуховування музики.

— Я, — оголосив Тім, — маю остаточний план, щоб прибрати Лютора. Це морально сіро, безумовно, не схвалить кожен, хто пов'язаний з Лігою Справедливості, але це спричинить таку бурю лайна, що у чоловіка не буде іншого вибору, окрім як відступити зі Світла.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

І стояти там, на краю моєї прихильності

Автор: coloredink; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Шерлок; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Слеш; Персонажі: Шерлок/Джон; Розмір: міні; Жанри, позначки, теги: романтика, листи;

— Джон.

— М-м-м? — Джон призупинив своє гоління. Ніколи не варто тримати гострі предмети біля власного горла, коли Шерлок так стовбичить у дверях ванної. — Що?

— Ти писав любовні листи, — ствердно сказав Шерлок.

— Не зі старшої школи, — відповів Джон. — Але так. — Шерлок, здавалося, не збирався дико жестикулювати або оголошувати, що озброєні вбивці ось-ось залізуть у ванну через вікно, тому Джон провів ще одну смугу крізь піну. Шерлок, у дзеркалі, стояв у дверях із задумливим та очікуючим виглядом, постукуючи пальцем по губі.

Нарешті Шерлок видав:

— Мені потрібна твоя допомога.

Джон провів кінчиками пальців по щелепі.

— У чому?

— Любовний лист, звичайно.

Джон постукав бритвою об край раковини і сполоснув її.

— Це для справи?

— Hi.

Джон зустрівся поглядом із Шерлоком у дзеркалі. Шерлок виглядав спантеличеним.

[marcovaleyeah]

Відсутність тепла, надлишок долі

Автор: theycallmesuperboy; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Аватар: Останній Захисник; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Слеш; Персонажі: Сокка/Зуко та інші; Розмір: міні; Жанри, позначки, теги: AU,Соулмейти;

[Південний полюс, Південне Плем'я Води, зима]

Сокка народився глухої зими, з червоним драконом, що спускався по лівій стороні його спини.

Його батьки не знають, що з цим робити, бо навіть так далеко на Південному Полюсі вони знають, що дракони вимерли, знищені роками тому тими ж людьми, які хочуть, щоб Плем'я Води зникло. Вони сподіваються, що це означає якусь солідарність з його спорідненою душею.

Сокка не хоче знати, що це означає. (Він знає, що це означає. Дракони були першими вогнеборцями, а вогнеборці, які живі, є)

Особливо коли через рік його сестра народжується з іншою трагедією, обгорнутою навколо її шиї як чокером. блакитною стрілою

Тож споріднені душі це ще одна річ, яку Сокка додає до списку того, у що він вирішує не вірити. Магічні водні сили, минулі життя та дванадцятирічний хлопчик з татуюванням заручального намиста Катари навколо його шиї серед них.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

Проміжний простір

Автор: Calamityjim; Переклад: Марко Вейл; Серія: Проміжний простір (частина 1); Фанхати: DC, Червоний Робін, Молода Ліга Справедливості; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Джен; Персонажі: Брюс Вейн, Тім Дрейк та інші; Розмір: Максі; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, AU, Ангст, Подорожі між світами, Обійми, Сімейні проблеми, Знайдена сім'я, Сім'я та родина, Розлади харчової поведінки, Суїцидальні думки, Жорстокість;

Розділ 13/17

Джейд погодилася на контракт, але Тім розмірковував, чи не пізно змінити умови і попросити il прибрати його самого. Враховуючи, що вона погодилася лише через пункт про відсутність вбивств, Тім сумнівався, що вона змінить угоду, навіть якщо він подвоїть її пропозицію.

Хоча ЗМІ зробили, як просив Брюс, і залишили Джея в спокої, з Тімом та Деміаном вони влаштували справжнє свято. Вони були в трендах під хештегом #принцивейна, і було не менше п'яти гілок на Reddit з теоріями змов про те, ким вони насправді є. Тім робив «контроль шкоди», розпалюючи одну чутку, вказуючи на недоліки іншої.

Він плюхнувся на ліжко Барта.

— Як це моє життя? — скиглив він до спідстера.

— Так, бути усиновленим мільярдером. Це важко, — сказав Барт без краплі співчуття.

— Гала-вечірка, Барте. Мені доведеться грати світського лева.

— 0 ні, шикарна вечірка, — була саркастична відповідь.

- Я думав, ми друзі, — буркнув Тім. Але якщо ні, то, мабуть, мені доведеться з'їсти ці плюоти самому. Він сів, виловлюючи фрукт.

Повітря завибрирувало, коли фрукт зник з руки Тіма, єдиним свідченням того, що Барт взагалі рухався, був плюот у його руці.

— Так-так. Я згоден, твоє життя відстій. — Він відкусив фрукт, перекочуючи його по язику.

Повний текст:

https://www.fanfic.pp.ua/node/13400

[marcovaleyeah]

Проміжний простір

Автор: Calamityjim; Переклад: Марко Вейл; Серія: Проміжні простори (частина 1); Фанхати: DC, Червоний Робін, Молода Ліга Справедливості; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Джен; Персонажі: Брюс Вейн, Тім Дрейк та інші; Розмір: Максі; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, AU, Ангст, Подорожі між світами, Обійми, Сімейні проблеми, Знайдена сім'я, Сім'я та родина, Розлади харчової поведінки, Суїцидальні думки, Жорстокість;

Розділ 12/17

Здавалося, Лютор таки переймався через кілька мільйонів доларів, зважаючи кількість звільнених ним фахівців на 3 кібербезпеки наступного тижня. Тім непомітно проник у систему Wayne Enterprises і закинув їхні резюме до пулу потенційних працівників. Той факт, що Лютор намагався їх «зачорнити», майже гарантував, що Люціус найме їх з чистої злості. Те, наскільки складною для доступу виявилася система Лютора, лише покращило настрій Тіма щодо цього рішення. Вони були б цінними для Wayne Enterprises.

Що стосується грошей, Тім перевів їх на офшорний рахунок, як це зазвичай роблять, але він залишив для Лютора слід, який перескакував 3 сервера на сервер. Він закінчувався в офісі самого Лютора, що викликало у Тіма неабияку радість. Якби у Лютора було волосся, він би його зараз висмикував.

Найняти фальшивого вбивцю виявилося складнішим завданням. Тім зупинився на Джейд, але вона вправно уникала його пропозицій, навіть не слухаючи. Тім був майже впевнений, що вона пообіцяла Рою Харперу Клону, що вона більше не вбиватиме, що насправді зробило її ще більш ідеальною для цього. Якби тільки вона дозволила Тіму запропонувати їй мільйони доларів.

Він розмірковував над планами, як усунути решту Світла. Вандала Севіджа було б майже неможливо усунути, але якщо Тім зможе ізолювати решту його союзників, чоловік не зможе самостійно здійснити план.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

Це вище мого рівня доступу

Автор: tsk; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Марвел, MCU, Месники, Людина-павук; Вікова Цензура: 0+; Направленість: Джен; Персонажі: Пітер Паркер, Нед Лідс, ЕмДжей та інші; Розмір: Драбл; Жанри, позначки, теги: Екскурсія;

На той час минуло лише 30 хвилин, але для Пітера здавалося, що сам час зупинився, щоб його допекти. Сьогодні був четвер, один із двох «Вежних Вечорів» цього тижня. «Вежні Вечори», як випливало з назви, були вечорами, коли його забирав Геппі зі школи і відвозив до Вежі Старка працювати над різними технологіями, включаючи його власний костюм. Він залишався на ніч і вранці його відвозили до Мідтауну. Один з його колег-інтернів написав йому про свій поточний проект, і, можливо, вона дозволить йому поглянути на...

— Містере Паркер! — здригнувшись, Пітер прийшов до тями. — Дякую за вашу люб'язну увагу, — посміхнувся містер Коббвелл. Пітер винувато посміхнувся у відповідь. щойно отримав повідомлення, — Клас, я щойно отримав повідомлення — оголосив учитель, розмахуючи пачкою аркушів формату А4 в руці. — Нашу екскурсію заплановано на наступний тиждень, і в мене є дозволи для всіх вас. Тепер, як завжди, існують правила та положення щодо поведінки учнів як представників школи; крім них, цього разу є правила, специфічні для місця проведення. Усе викладено в цих формах. Вони повинні бути підписані батьками або опікунами та повернуті мені до понеділка.

— Куди ми йдемо, сер? - запитала Саллі.

Містер Коббвелл подивився на нудьгуючих учнів і надувся, щоб зробити оголошення. Пітер трохи здригнувся.

— Здається, нам дали дозвіл поїхати до Вежі Старка!

Повний текст:

[marcovaleyeah]

Проміжний простір

Автор: Calamityjim; Переклад: Марко Вейл; Серія: Проміжний простір (частина 1); Фанхати: DC, Червоний Робін, Молода Ліга Справедливості; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Джен; Персонажі: Брюс Вейн, Тім Дрейк та інші; Розмір: Максі; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, AU, Ангст, Подорожі між світами, Обійми, Сімейні проблеми, Знайдена сім'я, Сім'я та родина, Розлади харчової поведінки, Суїцидальні думки, Жорстокість;

Розділ 11/17

У Бетлітаку Тім повідомив Брюсу про більшість подій, що трапилися, висловивши підозру, що хоча Деміан і був мішенню, його присутність на базі здавалася несподіваною, інакше він ніколи б не підвів хлопця ближче ніж на п'ятдесят футів до Зети.

Брюс погодився.

— Місія Команди була відволіканням. Хоча була деяка активність, вона була далеко не такою, якою її змусили вірити Найтвінга. Це, очевидно, був трюк, щоб отримати доступ до гори. Сили Чорної Манти встановлювали аудіо-та відеокамери в стратегічних місцях. Вони не прийшли з наміром вступити в бій.

— Це так заспокійливо, — саркастично зауважив Тім. — Але я н�� розумію, чому Чорна Манта працює на Ра'с аль Гула. Вони не з однієї тусовки, прямо скажемо. — зазначив Тім.

— Ми вважаємо, що Чорна Манта прагне приєднатися до Світла. Виявлення Деміана, Ймовірно, було випробуванням.

— Тобто, мене викрали в рамках ритуалу посвячення злого товариства? — Тім підскочив на сидінні. — Це відстій.

Брюс змінив тему розмови.

— Вони тебе годували?

Що це за одержимість цих людей його харчовими звичками?

— Вони намагалися, але я відчув, що брати їжу від справжніх ніндзя-асасинів погана ідея.

Інший Брюс буркнув, хоча Тім не міг зрозуміти, чи це було схвалення, чи невдоволення.

— Ти спав?

Повний текст:

https://www.fanfic.pp.ua/node/13400

[marcovaleyeah]

Проміжний простір

Автор: Calamityjim; Переклад: Марко Вейл; Серія: Проміжний простір (частина 1); Фанхати: DC, Червоний Робін, Молода Ліга Справедливості; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Джен; Персонажі: Брюс Вейн, Тім Дрейк та інші; Розмір: Максі; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, AU, Ангст, Подорожі між світами, Обійми, Сімейні проблеми, Знайдена сім'я, Сім'я та родина, Розлади харчової поведінки, Суїцидальні думки, Жорстокість;

Розділ 10/17

Це був «міцний» день зближення, як би сказали діти, для Брюса та Джея. Похід до книжкового магазину закінчився тим, що Джей набрав стопку, яку йому потрібно було, щоб Брюс допоміг йому нести. Вони зупинилися, щоб купити чилі-хот-доги B кутовому кіоску, і заїхали до магазину кухонного приладдя, де Джей, оголосивши їх чортовими милими, купив кухонні рукавиці у формі корів для Альфреда.

Вони в основному вели легку розмову, набагато легшу, ніж Брюс з Деміаном, і базікали про те, як справи у Лицарів Готема і кого вони обміняють, щоб зробити команду ідеальною. Єдиною плямою було те, як часто Джей жартував про свою смерть. Брюс мав намір, щоб Канарейка поговорила з ним і з Тімом про їхні відповідні проблеми, і після сьогоднішнього дня Брюс переніс це на ближчу дату.

Коли Дік подзвонив, щоб повідомити його, що у Команди місія і що Деміан і Тім вирішили залишитися на Горі, він нічого не подумав. Деміан був невротичним щодо того, щоб Тім поїв, а Тім, здавалося, пом'якшував більш агресивні нахили хлопчика. Брюс нарешті почав відчувати оптимізм щодо того, що Тім дійсно набере трохи ваги, а Деміан дізнається, що ножі не є першим і остаточним рішенням.

Оскільки не було причин чекати, Брюс і Джей віднесли свою їжу до медіа-кімнати, де Джей поставив «Гордість і упередження та зомбі».

— Історія мого життя, — посміхнувся Джей з жорсткою гранню, змусивши Брюса здригнутися. Йому точно потрібно було зв'язатися з Канарейкою.

Повний текст:

https://www.fanfic.pp.ua/node/13400

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 7/7

Цього разу, коли Мегатрон вийшов з прямого зв'язку, це було набагато приємніше. Це більше не було різким, порожнім відчуттям, яке змушувало його бажати повернутися до чогось глибшого; цього разу, всупереч усім іншим, він відчув, як повільно й спокійно приходить до тями. Саундвейв, знову стоячи навпроти нього, тихо спостерігав. Він не промовив жодного слова, але Мегатрон все одно відповів на його несказане запитання.

— Скоро. — Його голос, коли він говорив, був хриплим. Він перезавантажив свій вокалізатор і спробував знову. — Він скоро прокинеться.

Саундвейв кивнув і вийшов з кімнати, його послуги більше не були потрібні. Він цінував спробу усамітнення, хоча це було не зовсім необхідно.

Здавалося, Оптимус теж проводив час набагато приємніше. Його іскра, раніше повільно тьмяніюча і тихо згасаюча, тепер була набагато яскравішою, і ті невеликі спалахи сновидінного руху вщухли. Мегатрон зачаровано спостерігав, як енергія Матриці неухильно, поступово зменшувалася, і останні залишки напруги, раніше практично непомітні, нарешті покинули тіло Оптимуса.

Він відкинувся назад і чекав, поки Оптимус заворушиться. Йому не довелося довго чекати.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв, Старскрім; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 6/7

«Це було...» — подумав Оріон ні, Оптимус «чудово». притулившись до спинки,

Якщо бути чесним, «чудово» було недостатньо сильним словом, щоб описати, Як це відчувалося, навіть для нього самого. Він притулився до меха поруч, іскра мрійливо пульсувала.

Повітря стало тоншим, якось. Його іскра теж відчувалася спокійнішою, хоча раніше він не усвідомлював, що вона не була спокійною. Навколо нього щось було менш гнітючим і більше схожим на бальзам, що заспокоював болюче місце в його іскрі, яке він приховував від усіх. Він подумав, можливо, він навіть приховував це від себе. Ніби новими очима він оглянув сцену навколо себе. Ді чи це був Мегатрон? Щось підказувало йому, що Д-16 більше не є правильною назвою нахилився до нього, нове відчуття обережності, і, як не дивно, надії, переплітаючись із захопленням, яке випромінювало його ЕМ-поле.

Оптимус замовк. Де він, власне? Його бойові протоколи не вимагали вступати в бій, як це було звичайно при зустрічі з Мегатрона. І інший мех не робив жодних рухів, щоб битися. Його процесор, хоч і був чистішим, все ще відчувався розмитим і глючним, і його спроби скинути будь-які його підпрограми зустрічалися з помилками.

Що справді підтвердило висновок, до якого він прийшов, був швидкий погляд убік, який виявив повільно змінювані, дивно сформовані та дивно забарвлені будівлі, які, хоч і мали певну схожість, не були будівлями в Іаконі, який він знав.

«Ах», - подумав він. «Сон».

Повний текст:

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 5/7

Друге насильницьке вилучення з процесора Прайма було не менш неприємним, ніж перше. Насправді, гірко подумав Мегатрон, воно могло бути навіть гіршим. Бути вирваним із мирного блаженства розуму Прайма і знову кинутим у свій власний, самотній і порожній? Після спілкування з Праймом так, ніби вони були не більше ніж тими, ким колись були?

Він був незадоволений, і похмурий погляд, яким він обдарував Саундвейва, красномовно це передавав.

— Чому саме мене вилучили? — прогарчав він.

Він знав, що його мусили вилучити. На відміну від першого разу, він не відчував жодного «емоційного зворотного зв'язку», якщо скористатися термінологією Саундвейва. Його емоції, хоч і були відчутними, були далеко не негативними. Насправді, він подумав, він не був таким щасливим, вже... давно. таким розслабленим,

«З тих пір, як Прайм був поруч з тобою», прошепотів його зрадницький процесор.

Саундвейв мужньо не відреагував на його очевидний гнів.

— Шоквейв: зняв коливання енергії. показники, і помітив Мегатрон: здавалося, переймав енергетичні рівні Прайма як власні.

— І це була проблема тому що...? Він показово обірвав запитання.

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 0+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв та інші; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 4/7

Оріон думає, що він може бути в шахтарських казармах. Він точно був усередині, було темно і дещо людно. Звісно, самі шахти мали багато схожих рис, але щось у цьому місці здавалося більш привітним, ніж холодна, жорстока суворість, яку зазвичай нав'язують шахти.

«Звісно, — розмірковує він — або намагається — це може бути просто вплив меха, що стоїть переді мною.»

Срібне покриття Ді відбиває тьмяне світло, розкидаючи маленькі зірчасті спалахи в оптику Оріона. Це сліпуче в багатьох сенсах, і він безпорадно дивиться на іншого меха. Той тримає якесь обладнання на плечі бур? Воно досить розмите, але це не має знач��ння. Він виглядає сильним і вражаючим, але Оріон не може стримати ледь помітного тремтіння страху, що пробігає крізь нього.

«Тільки не шахти.»

Намагаючись виглядати невимушено, Оріон запитує:

— Коли твоя зміна, Ді? — Він не впевнений, чи вдається йому це, коли Ді піднімає серву, щоб заспокійливо поплескати його по плечу. Стіни повільно рухаються? Він відчуває втрату рівноваги від контакту.

— Ти ж знаєш, що зараз, Пакс. Куди, по-твоєму, я прямую? — Він знизує плечем, на якому кріпиться джетпак, щоб підкреслити свою думку.

Повний текст:

https://www.fanfic.pp.ua/node/18563

[marcovaleyeah]

[marcovaleyeah]

You know, back at his place, I heard your heartbeats. God, that is really not fair. You heard his too? Oh, yeah. It's just adrenaline, I'm sure.

[marcovaleyeah]

ARCANE | Various Keyshots | Suheb Zako

[marcovaleyeah]

Had the vision that if golden Lloyd uses the power of destruction + golden power it just creates a black hole

[marcovaleyeah]

☆ 10 Years of Daredevil ☆ DAREDEVIL S1.E13 "Daredevil"