holy-painful - Tumblr blog

[holy-painful]

Загубився минулий щоденник. 17 жовтня.

Щоденник потрібно вести, аби пам'ятати хто сидить у моїй голові й чого хоче. В цьому домі легко загубити речі, особливо коли стільки переїздів за короткий час. Правда, після третього вони всі однакові. Принаймні біля цього будинку є ліс. Хоча, скоріш будинок біля лісу, ніж навпаки.

Нагадує мені криві малюнки із зайцями, які пхали в нори гострі предмети. Показала мені ті малюнки, а потім з'їла, починаючи з шиї. І так все почалось тоді.

Але мене полікували. Вилікували. У гарній лікарні, з гарними стінами, з гарними медсестрами. Бути здоровою виходить, мене виписали.

Скоро почнеться зима, нею вже пахне повітря й ноги постійно холодні. Зима завжди була мені не дружня, і з кожним роком стає все більшою та страшнішою. Настільки, що починається вже з солодкої осені. Засипає колючки в ніс, доки відволікаюсь на жовте листя.

Я б із задоволенням стояла по пояс у воді й ловила б рибу у Великій Річці, доки вони не з'їли б мої ноги, й усе інше. Доки від мене не залишиться риба, яку поведуть на риб'ячий суд серед мулу, де будуть мені розповідати, що не можна було ловити рибу. Риби винесуть вирок і тоді я попливу під конвоєм до місця, де інші стоять у воді по пояс. Моїм вироком буде потрапити на гачок, аби відволікати рибалку, доки інші риби гризтимуть його ноги й усе інше. Доки від нього не залишиться риба, яка під конвоєм попливе на риб'ячий суд.

Риби з людськими зубами справжні, я бачила.

Дай мені боже сил блять.