#1січня
Explore tagged Tumblr posts
svyatosogodni · 11 days ago
Text
Tumblr media
✝️ 1 січня – Обрізання Господнє ⠀ Перший день нового року — це Обрізання Господнє, коли Ісус Христос уперше виконав Божий закон, явивши приклад покори і смирення. У цей день також вшановуємо святителя Василія Великого — символ мудрості, віри та турботи про ближніх. ⠀ Якщо ви сьогодні зберетеся за святковим столом, додайте до тостів кілька теплих слів про милос��рдя і добро, адже саме з цього починається справжній новий рік. ✨ ➡️ https://sogodnisvyato.com.ua/obrizannya-hospodnye/
0 notes
worldemars · 6 years ago
Photo
Tumblr media
🌟 #ВольдеМарс (World&Mars) #новогодний Он наступил... С Новым годом!🎄🎉 @make_repost #новыйновыйновыйгод #новыйновыйгод #новыйгод2019 #новогодняяелка #новыйгод🎄 #2019год #2019 #год #1января #1січня #зновимроком #зновимроком🎄🎉 #елка #новийрік #новорічнаялинка #свято #праздник #celebration #happynewyear #happy #newyear #congratulations #сновымгодом2019 #сновымгодом #елочка #ёлка (Kyiv National University of Trade and Economics) https://www.instagram.com/p/BsFoxdNH91a/?utm_source=ig_tumblr_share&igshid=1vbm6yitllorb
0 notes
vincheg-blog · 2 years ago
Text
1січня - день народження Степана Бандери.
Зі святами, Україно....
0 notes
ruslanspaceart · 2 years ago
Photo
Tumblr media
#Sketsh #Art #Майдан2013 #Idea #ГрафічніВитинанки #Temper #Sun 1Січня день народження С. Бандери. Небуло часу щось намалювати на цю тему. Тож підійде і тема Майдану. =)
0 notes
eu-ukraine · 9 years ago
Text
1 січня – день народження Степана Бандери
1 січня 2016 року виповнюється 107 років від дня народження Степана Бандери, одного з найвідоміших у вітчизняній та світовій історії лідерів українського національно-визвольного руху. Під час революції Гідності та в нинішній українській вітчизняній війні проти російського агресора його постать, вчинки, воля до боротьби за рідний народ з новою силою надихає суспільство, захисників України. Наведемо кілька думок, висловлених ще 19 грудня 2008 року в Українському інституті національної пам’яті під час засідання круглого столу «Роль і місце Степана Бандери в українському національно-визвольному русі 20-50-х рр. ХХ ст.» до 100-річного ювілею цієї легендарної постаті. В’ЯТРОВИЧ Володимир Михайлович – кандидат історичних наук, начальник галузевого архіву Служби Безпеки України: «У першу чергу, хочу зазначити, чому постать Бандери є неоднозначною – бо ще за життя він став символом, і, напевно, сила символу полягає в тому, що ним або дуже захоплюються, або його дуже ненавидять. Це хрест, який випав на долю Степана Бандери – ще за життя стати символом і протягом всього життя бути ним. Якщо говорити про його особисту біографію і біографію його родини, то це своєрідний фокус історії України ХХ століття. Через його родину пройшли польські, радянські, німецькі репресії, він особисто через все це пройшов, то, відповідно, він став символом в своєму протистоянні проти всього антиукраїнського. Відповідно, його зробили уособленням всіх міфів, які були потрібні для поборювання українського визвольного руху. Ці міфи і закиди, як от тероризм, нібито співпраця з буржуазними розвідками, співпраця з німцями і так далі – все це зосереджувалось на постаті самого Степана Бандери. Я думаю, не варто переказувати біографію Бандери, всі присутні з нею знайомі і нема жодних сторінок в біографії С. Бандери з точки зору українця і української історії, які мали б викликати якісь застереження і за які українець-патріот мав би червоніти». «Треба представляти С. Бандеру в ширшому контексті української історії, тобто, як одного з діячів цього визвольного руху, прирівнювати його із Симоном Петлюрою, Іваном Мазепою та іншими діячами визвольного руху і показувати, що такі діячі, такого формату протягом всього часу найбільше шельмувалися тими силами, які не бажали того, аби український народ утверджувався і здобув свою незалежність. Ще важливіше – показувати Степана Бандеру в контексті світової історії, тобто показувати, що він є типовим діячем революційного визвольного руху, які були в інших країнах і та методологія, яка використовувалася українцями, була притаманна іншим народам. Я маю на увазі те, що можна провести аналогії С. Бандери з Юзефом Пілсудським, який теж проводив терористичні акти перш ніж оч��лити загальнонаціональний рух, можна прирівняти його з Менахеном Бегіном, який став героєм Ізраїля і навіть прем’єр-міністром, можна прирівняти його з Майклом Колінзом, який розпочав свою боротьбу як підпільник, а закінчив тим, що став одним з керівників Ірландської незалежної Республіки і таким чином можна буде зняти цю нездорову напругу і віддати належне цій людині, його місії в історії і врешті розірвати з цими радянськими міфами і стереотипами, які досі панують в українському суспільстві». «Журналіст Зенон Завада: А чому Бандера став символом нації? Адже було багато достойних постатей в історії визвольного руху! В’ятрович В.М.: Чому Бандера? Це ключове питання. На це питання важко відповісти. Якщо ми зрозуміємо чому Бандера, ми зрозуміємо історію України. Справді було багато людей, які ніби були більш заслужені, але тим не менш. Сьогодні кілька разів прозвучало, що Бандера був лише символом. Мене це дивує. Таке враження, що це було дуже легко. Він був символом до кінця. Це надзвичайно важливо. Подивіться на тих діячів, які боролися за незалежність України. Він говорив про їхнє знущання над цивільним населенням, і про наростання у молодого Бандери свідомості щодо захисту цього населення. І про стійкість Бандери у своїх поглядах. Подивіться на тих же політиків. Наскільки багато серед них скурились і не дотягнули до кінця свого хреста. А він був до кінця. Можливо саме через це він і став, бо він зумів бути символом до кінця». ФАЙЗУЛІН Ярослав Миколайович – співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук: «В Україні зараз є дійсно проблема, пов’язана із побутуванням низки міфів, що стосуються не тільки Степана Бандери, але і інших діячів українського визвольного руху. Спричинено це тим, що Україна впродовж 70-ти років не мала власної державності, ця держава відроджувалась, її знищували, але як факт – 70 років існувала радянська влада, влада, принесена на штиках ще у 1918 р. і історію України трактували історики тих режимів, які розділили між собою територію України – польські і радянські дослідники, які трактували її відповідно до інтересів власної влади і режимів. Саме тому і Симон Петлюра і Степан Бандера, і Роман Шухевич подавалися радянською пропагандою як злочинці і бандити без всяких підстав. Зокрема, щодо Романа Шухевича: після того, як йому надали звання Героя України, всі громадські слуха��ня, буклети, брошури доводять, що Роман Шухевич не брав участі ні в масовому мордуванні людей, як про це заявляла польська і радянська історіографія, ні в погромах національних меншин України. Те саме стосується і Степана Бандери і Симона Петлюри: немає жодних документів, які свідчать про те, що вони брали участь у цілеспрямованому нищенні національних меншин, навпаки, є документи, які свідчать про те, що вони намагались захистити меншини. Дійсно були деякі випадки погромів, але вони були спричинені перш за все політикою тих тоталітарних режимів, що саме представники національних меншин їх підтримували. Цей рух був стихійним і навпаки, діячі визвольного руху намагались зупинити цей рух. Щодо самого С. Бандери, до його біографії, то варто сказати, що Степан Бандера фактично з перших днів народження опинився у вирі українського життя. Оскільки його батько був священиком, мати походила із священицької родини – це була родина інтелігенції, а інтелігенція в першу чергу страждала і в умовах першої світової війни, коли влада 4 рази переходила з рук в руки і фактично кожна нова влада переслідувала інтелігенцію, звинувачуючи у підтримці тієї чи іншої влади. Таким чином, в першу чергу, страждала сама інтелігенція. Як зазначав сам С. Бандера про ставлення російських військ в Західній Україні, вони поводили себе як загарбники: почали терор проти місцевого населення, брали закладників, депортували, захоплювали майно тощо. Вже з цього часу у Бандери заклались погляди про те, що треба захищати народ, відстоювати його інтереси і це стало передумовою його боротьби. Крім того, Бандера був одним з небагатьох провідників визвольного руху чи діячів в історії України, який до кінця дотримувався власних життєвих позицій. Взагалі в ХХ столітті можна назвати не більше 10-ти діячів, які залишалися вірними своїм державним ідеалам. Наприклад, С. Петлюра ще в 1926 р. стверджував, що потрібно боротися за власну державність і вже цими словами він становив загрозу для режиму. Так само і Бандера: фактично вже в 1959 р. в Україні масового руху не відбувалось, нібито не було ніякої загрози для існування режиму і, незважаючи не це, Бандеру вбивають. Чому вбивають? Тому що він вже є символом нації і те, що населення знає, що Бандера є за кордоном, що там гуртується українська інтелігенція і діячі –вже це трактується владою як загроза. Щодо подання Бандери як політичний бандитизм, то така тенденція спостерігається ще з часів української революції, коли будь-який рух, спрямований на відновлення державності, подавався як політичний бандитизм. Це було і в 1917 і в 1921 роках, коли в Україні діяла армія УНР, яка подавалася як бандитська, пізніше повстанські загони, які діяли і захищали населення, тим більше, що повстанський рух був досить масовим, і от та структура повстанських сил УПА, що пізніше була – той поділ, щось подібне було і в 1921 р., коли Україна була розділена на повстанські групи і повстанські райони, тобто цей рух мав тяглість, він продовжувався впродовж всіх 20-50-х рр., змінюючи лише форми. Навіть в кінці 20-х рр., як свідчать документи секретного відділу ГПУ, в Україні відбувалась величезна кількість повстань, населення не сприймало нову владу. І знову ж таки, щодо тероризму: у всіх документах радянських спецслужб будь-які прояви невдоволення владою подавалися як терористичні акти – це було радянське трактування. Зі сторони українського народу – це було прагнення відстояти власні інтереси і єдино можливий спосіб боротися, оскільки держави немає, армії немає, лише є можливість проводити боротьбу повстанським загонами або терористичними актами проти представників тих режимів». БУТКО Сергій Володимирович – представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області: «С. Бандера вже в історії України, він вже заробив собі ім’я. Вороги чи прихильники української держави відносяться до людей через призму: Бандера він чи ні. Найвища оцінка того, що він патріот це те, що радянська держава приговорила його до смерті і вбила. Тепер щодо терористичних методів: вони є невід’ємною складовою будь-якої революційної боротьби. Бандерівські методи боротьби можна було засуджувати, якби була альтернатива – альтернативи не було, ні в напівтоталітарній Польщі, ні тим більше в умовах Радянського Союзу. З приводу морального авторитету, то ми не знаємо, наскільки б успішною була б боротьба ОУН і УПА, якби стандарти поведінки українського патріота не визначив Бандера. Героїв в ОУН і УПА багато, але Бандера в 1935 і в 1936 рр. на Варшавському і Львівському процесах як крайовий провідник ОУН показав, що відданість українській справі важливіша за життя. Ми чомусь не говоримо про те, що саме ця відчайдушна діяльність в 1933 р. С. Бандери і крайової організації поставила на всю висоту українське питання і саме після розгрому польське суспільство і держава на Заході почали говорити про примирення з українцями. Далі 1941 рік – після 30 червня 1941 р. нацисти поставили перед ним альтернативу – або життя або відкликання Акта про відновлення української держави. Він обрав концтабір Заксенхаузен. Українські націоналісти і вояки УПА спокійно боролися за українську державу, бо моральний стандарт був вибудуваний і він не розчарував». Оле��сандр Майшев, член Національної спілки журналістів України "Європейська Україна"
2 notes · View notes
svyatosogodni · 11 days ago
Text
Tumblr media
🎉1 січня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 1043-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🎊 Новий рік (New Year`s Day) 🙏 Всесвітній день миру: День всесвітніх молитов про мир 🍸🥒Міжнародний день похмілля (International Hangover Day) 🎉 День випускання хлопавок на свободу 💰Початок фінансового року ⠀ 💖 З днем янгола привітайте Григорія, Іллю, Тимофія, Аглаю ⠀ ❇️ Визначні події: ⠀ 1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни ⠀ 1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був Юрій Федькович ⠀ 😇Сьогодні народилися відомі українці: Володимир Київський і Галицький православний митрополит, Степан Бандера, Василь Лизанчук, співак Валерій Маренич, Галина Кирпа, Георгій Делієв ⠀ Більше подробиць про свята https://sogodnisvyato.com.ua/1-sichnya-svyato/
Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q
0 notes
svyatosogodni · 11 days ago
Text
Tumblr media
Січень ❄️ ⠀ ☃️ Січень – це не тільки початок року, а й чудовий час оновити себе. Поставте перед собою цілі, які зроблять вас щасливішими. Попереду зимові свята, затишні вечори та неймовірні можливості. Якби січень був людиною, він би сказав: «Давай, усе вийде!». А ми поки готуємося святкувати: ⠀ 🎉 1 січня — Новий рік ⠀ ✝️ 6 січня — Хрещення Господнє ⠀ 👩‍💻7 січня — Міжнародний день програмістів ⠀ 👨‍👩‍👧 12 січня — Всесвітній день доньки ⠀ 🕯 16 січня — День пам'яті кіборгів ⠀ 🇺🇦 22 січня — День соборності в Україні ⠀ 🧱28 січня — Міжнародний день конструктора «Лего» ⠀ 🕯 29 січня — День пам'яті героїв Крут ⠀ ❄️ Залишайтеся з нами, аби дізнаватися більше про усі свята🎉 https://sogodnisvyato.com.ua/
0 notes
svyatosogodni · 11 days ago
Text
Tumblr media
2025 рік 🥂Друзі, з Новим роком! 🎉 ⠀ Час загадувати бажання, запускати мрії у космос і радіти простим речам: сімейним обіймам, друзям поруч і гарячому какао під пледом. ⠀ Нехай 2025-й буде вашим роком змін, щастя і нових звершень! ✨ І пам’ятайте: як рік почнеш – так його і проведеш. Не забудьте усміхнутись! 😌 ⠀ А як ви зустрічаєте цей рік? Діліться враженнями у коментарях, адже кожна історія – маленька магія. ⠀ 🎉 З новим 2025 роком! З новим щастям!
0 notes
svyatosogodni · 1 year ago
Text
Tumblr media
Обрізання Господнє (Василя) На восьмий день після Різдва Христового православні християни святкують день Обрізання Господнього, який у народі також відомий як Василів день.. Це традиційне продовження різдвяно-новорічних святкувань. Що це за свято, як вони виникло та які воно має традиції, читайте далі у статті ➡️ https://sogodnisvyato.com.ua/obrizannya-hospodnye/
0 notes
svyatosogodni · 1 year ago
Text
Tumblr media
🎉1 січня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 677-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🎊 Новий рік (New Year`s Day) 🙏 Всесвітній день миру: День всесвітніх молитов про мир 🍸🥒Міжнародний день похмілля (International Hangover Day) 🎉 День випускання хлопавок на свободу 💰Початок фінансового року ⠀ 💖 З днем янгола привітайте Григорія, Іллю, Тимофія, Аглаю ⠀ ❇️ Визначні події: ⠀ 1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни ⠀ 1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був Юрій Федькович ⠀ 😇Сьогодні народилися відомі українці: письменник Василь Ковальський, Володимир Київський і Галицький православний митрополит, політичний діяч Степан Бандера, вчений Василь Лизанчук, співак Валерій Маренич, письменниця Галина Кирпа, актор Георгій Делієв ⠀ Більше подробиць про свята https://sogodnisvyato.com.ua/1-sichnya-svyato/
Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q
0 notes
svyatosogodni · 1 year ago
Text
Tumblr media
Січень ❄️ ⠀ ☃️ В останній місяць минулого року ми відсвяткували День збройних сил України, День місцевого самоврядування, Всесвітній день прав людини, Міжнародний день чаю, День святого Миколая, Різдво, День вирізання сніжинки з паперу. Тож готуймося разом у січні до таких свят 🎊 ⠀ 🎉 1 січня — Новий рік ⠀ ✝️ 6 січня — Хрещення Господнє ⠀ 👩‍💻7 січня — Міжнародний день програмістів ⠀ 👨‍👩‍👧 12 січня — Всесвітній день доньки ⠀ 🕯 16 січня — День пам'яті кіборгів ⠀ 🇺🇦 22 січня — День соборності в Україні ⠀ 🧱28 січня — Міжнародний день конструктора «Лего» ⠀ 🕯 29 січня — День пам'яті героїв Крут ⠀ ❄️ Залишайтеся з нами, аби дізнаватися більше про усі свята🎉 https://sogodnisvyato.com.ua/
0 notes
svyatosogodni · 1 year ago
Text
Tumblr media
2024 рік 🎄 Ось і минув складний 2023 рік, сповнений втратами, болями, окроплений кров’ю українських синів і дочок, які мужньо боронять країну від ворога. ⠀ Нехай новий рік стане початком чогось нового і прекрасного в житті кожного з нас. А оселя кожного українця в новому році буде завжди в добробуті й щасті, нехай здоров'я ваше і ваших рідних та близьких буде таким самим міцним, яким буває мороз взимку. Нехай хуртовина забере всі прикрощі, печалі й тривоги, а на зміну їм прийдуть спокій і мир. Гарних щоденних новин і удачі нашим воїнам на фронті. ⠀ 🎉 З новим щастям! ⠀ ❄️ З Новим переможним 2024 роком!
0 notes
svyatosogodni · 3 years ago
Text
Tumblr media
Січень
☃️ Ми відсвяткували День збройних сил України, День місцевого самоврядування, Всесвітній день прав людини, Міжнародний день чаю, День святого Миколая, Католицьке Різдво, День вирізання сніжинки з паперу. Тож тепер цікаво, які свята нам принесе перший місяць 2022 року 🎊
🎉 1 січня — Новий рік
🧉 6 січня — Свят-вечір
🎄7 січня — Різдво Христове
👨‍👩‍👧 12 січня — Всесвітній день доньки
🥳 14 січня — Старий Новий рік
🕯 16 січня — День Пам'яті кіборгів
🇺🇦 22 січня — День соборності в Україні
🧱28 січня — Міжнародний день конструктора «Лего»
🕯 29 січня — День пам'яті героїв Крут
❄️ Залишайтеся з нами, аби дізнаватися більше про усі свята🎉 https://sogodnisvyato.com.ua/.
2 notes · View notes
svyatosogodni · 2 years ago
Text
Tumblr media
🎉1 січня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 312-й день війни в Україні ⠀ 🎊 Новий рік (New Year`s Day) 🙏 Всесвітній день миру: День всесвітніх молитов про мир 🍸🥒Міжнародний день похмілля (International Hangover Day) 🎉 День випускання хлопавок на свободу 💰Початок фінансового року ⠀ 💖 З днем янгола привітайте Григорія, Іллю, Тимофія, Аглаю ⠀ ❇️ Визначні події: ⠀ 1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни ⠀ 1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був Юрій Федькович ⠀ 😇Сьогодні народилися відомі українці: письменник Василь Ковальський, Володимир Київський і Галицький православний митрополит, політичний діяч Степан Бандера, вчений Василь Лизанчук, співак Валерій Маренич, письменниця Галина Кирпа, актор Георгій Делієв ⠀ Більше подробиць про свята https://sogodnisvyato.com.ua/1-sichnya-svyato/.
Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q
0 notes
svyatosogodni · 2 years ago
Text
Tumblr media
Січень ☃️ Увесь грудень ЗСУ готувалися до Нового року. На півдні смажили шашлики із ру@нявої свинини та тіктоківської баранини, на сході кришили олів’є із вагнерівців та чмобіків. А президент тим часом шукав хороші спеції на Заході. ⠀ Так, перед важливим січнем треба трохи відпочити, і гойда — вперед до перемоги. А ми тримаємо кулаки й запалюємо свічки за здоров’я наших хлопців на фронті, а також продовжуємо розповідати про важливі події та світа. ⠀ ❄️ Залишайтеся з нами, аби дізнаватися більше про усі свята🎉 https://sogodnisvyato.com.ua/.
0 notes
svyatosogodni · 2 years ago
Text
Tumblr media
2023 рік 💙💛 Позаду залишився важкий і болючий 2022 рік, який приніс в Україну війну, горе, зруйновані міста, розлуку і тисячі смертей українських синів і дочок. Але сльозами і кров’ю ми вибороли найвищу людську цінність — бути вільними. Ми згуртувалися, стали одним живим організмом, який вже 312 днів працює на перемогу. Ми стали ще сильнішими й незламнішими. Нашою сміливістю захоплюється увесь світ. ⠀ Новий рік для нас вирішальний. Попереду ще довгий кривавий шлях до остаточної перемоги. Тож бажаємо усім нам ще більшої сили і витримки, великою удачі та стійкості, і кожному з нам дожити до того переможного дня. Сталев амужність і добрі серці — це і є українці. ⠀ ❄️ З Новим 2023 роком!
0 notes