#силапідтримки

[juliyacherna]

Вчора буквально наткнулась на цікавий пост про життя з, та без соц мереж. Автор приводила “-” і “+” і запропонувала висловитись своїм підписникам, і я так захопилась відповіддю, що вирішила - варто написати пост на своїй сторінці. Якщо поглянути на мене очима моїх родичів, я “телефонозалежна” бо завжди якщо не в комп’ютері то в телефоні, про що я не раз отримувала “зауваження”. Для мене це завжди було дивним, бо це моя робота, моя відповідальність. Пропонувати мені “помен��е сидіти в комп’ютері та жити справжнім життям” така ж логічна, як пропонувати водію рейсового автобусу не сидіти багато та виходити на свіже повітря розім’ятися кожні 10 хвилин. Але, якщо поглянути з боку “користувача”, то для певних людей це дійсно залежність, коли віртуальне переважає над реальним. І тут, як на мене все як з алкоголем (метафорично звичайно) Хтось смакує раз на тиждень келих витриманого вина під сир з пліснявою, а хтось алкаш. Головне баланс. На цьому можна б було і завершити, та не в теперішній реальності. За останні пів року, соц мережі вийшли на новий рівень значення. Це вже давно не “котики, цицьки та тупорилий гумор” - це взаємопідтримка, це “як ви ? - живі!”, це єднання, це сила колективної допомоги, це коли віртуальне на службі реального. Кожне “віртуальне слово” давно просочене реальними сльозами, потом та навіть кров’ю… Всім “бобра”, мої міцнющі обійми, мої хороші, тримаймося ваша Чорна Ю. #люблюжиття #просоцсети #думки #люди #силапідтримки #разом #мысливслух #мысливслух #люблюэтотмир #люблюжизнь #детоксдень #підтримка #обійми https://www.instagram.com/p/Cix2S5oLNaa/?igshid=NGJjMDIxMWI=