#разом

[elis-enis]

Моєю рідною мовою:

Суперсила розуміння тварин 🐾

Для мене дуже складно зібрати думки та написати щось послідовне. Та ідея, на яку я хочу звернути увагу, вона дуже важлива.

Якщо ти не розумієш, чому тварина так себе поводить - згадуй, що на все є своя причина.

Тваринам не знайома жага "роботи на зло" і все такого плану. Зазвичай вони роблять щось через дефіцит - ресурсів, уваги, безпеки тощо. Через біль, через цікавість.

Спробуй зрозуміти, а не підкорити. Люби, а не володій.

Після цього життя наповниться значно більшим діапазоном відчуттів, ти відчуєш суперсилу розуміння. Але потім і болю буде набагато більше. Бо коли будеш втрачати, то ти втратиш не домашню тварину, а частину душі.

[omanatascha]

(via GIPHY)

[januammentoring]

[tomorrowusa]

A reality check on the war from Yale Prof. Timothy Snyder.

The bottom line...

"You can't stop the killing by giving up. The only way to stop the killing is to win the war. The only way to end the war is to win the war."

People who urge "compromise" like Elon Musk have probably not been paying attention to Eastern Europe for the past 300 years.

[shkarpetkaandart]

MY LOVELY TROLL BOY FLOYD he's my psychotherapy.

I've opened my episode of drawing trolls in hands (or at the table, sink etc etc) so you can follow me to see more🤭

Me and my family woke up because of russ!an m!ss!le attack (I really dunno if tumblr has some kind of censure politic) yesterday. We spent the whole morning in bathroom as it's 50/50 safe and me and my brother missed school.

BUT drawing trolls always makes me a little happier😋

[jellyloveru]

заказал руско-английско-татарский учебник 😳

[unhonestlymirror]

Чомусь мені набагато простіше писати якісь науково-публіцистичні роздуми, типу, передумови розпаду Великого Князівства Литовського, чи шось таке... А от романтичні фанфікі якось в мене не дуже виходить створювати.🥲 Обов'язково треба додавати логіку й екшн, й діалоги прописувати не кончені, а це вимагає часу й сил...

[sweet-sweet-trash]

С днём зачёта по анатомии

[glassofmess]

ФФ: У Новорічну ніч...

❄️❄️❄️

Фанхата: ТХТ

Жанр: флафф, повсякденність

Розмір: драббл

❄️❄️❄️

Вечірні вогні зимо��ої вулиці відбиваються у вікні автобуса, в яке Йонджун дивиться пустими втомленими очима. Сніг повільно опадає на асфальт, нагромаджуючись білим покривалом.

Хлопець вертається з вечірніх пар, з корпусу, що стоїть ген на іншому кінці міста. Йонджун переводить погляд на салон автобуса, напханий людьми так, ніби кілька в консервах. Важко зітхаючи, він розуміє, що наступна зупинка - його, тож потрібно буде попросити вийти буквально пів автобусу, аби випхатися з транспорту.

"І звідки стільки людей о цій порі" - з сумом думає хлопець.

Піднімається, перепрошує жіночку, що сидить поруч, і хапається за поручні, випадково зачіпаючи обличчя хлопця, який стоїть поруч, і зриваючи його тканинну маску з одного вуха.

- Ой, перепрошую, я не навмисно, - дещо вищим від здивування і сум'яття голосом промовляє Йонджун.

Незнайомець, чиє обличчя трохи закриває каптур худі, затуляє ніс вільною рукою, перевіряючи, чи не поюшила кров з носа, що зачепив Йонджун, знімає повністю маску, а потім піднімає погляд на хлопця.

Дихання Йонджуна немов завмирає.

Великі блискучі очі, м'які пухкі губи, щоки, що дещо припали рум'янцем від холоду... На якусь мить Йонджун забуває, що саме він зараз робить і де знаходиться, поки потерпілий не промовляє:

- Ні-ні, все в порядку, зачекайте, я вас випущу.

Очі, що сміються, м'який приємний голос...

- Мгм, - бурмоче Йонджун і відводить погляд.

Пасажири з задньої площадки автобуса невдоволено виходять на засніжену вулицю, випускаючи Йонджуна і кількох чоловіків. Разом з пасажирами виходить і той хлопець.

Йонджун ще раз піднімає на нього погляд, але змушений відійти від автобуса, щоб дати сісти в транспорт іншим людям.

Цілу дорогу додому він думає лише про незнайомця, і його осяює, що той йому усміхнувся, коли Йонджун кинув на нього погляд, як виходив.

Усміхнувся.

--------------------------------------------

Ніч Нового Року. У центрі міста височить величезна штучна ялинка, біля якої зібрались купки людей. Йонджун разом зі своєю групою стоїть біля невеликого столика, розливаючи вино у паперові стаканчики.

З повним стаканчиком алкоголю, Йонджун повертається до свого друга, але раптом зачіпає когось плечем. Вино розливається на сніг під ногами і трохи на темну куртку незнайомця. Йонджун цикає собі під ніс і готується вибачитись, але слова так і не злітають з його вуст.

Це хлопець з автобусу.

У чорному пальті, з-під якого визирає каптур сірого худі. Рожеві вуха і щоки, ті самі повні губи.

- Перепрошую, я думав, що швидко пройду повз натовп, та не вийшло.., - каже хлопець. Він шумно видихає та обтряхує свою куртку.

Йонджун важко ковтає комок в горлі:

- Часом не пам'ятаєте мене?

Хлопець здивовано піднімає одну брову, але в наступну мить дзвінко сміється.

- Ахахах, точно! Ви ледь не розбили мені ніс!

- Ага...

"Він мене пам'ятає!" - лише і дзвинить в думках Йонджуна.

- Може, краще на ти? Мене звати Субін, а тебе?

Раптом до Йонджуна проштовхується його одногрупник:

- Йонджун, ми йдемо за пивом, ти з нами?

- Ні, я до вас пізніше приєднаюсь, - відповідає Йонджун, не відводячи погляду від Субіна.

Можливо, приєднається, може й ні. Адже лапатий сніг довкола, що притрушує волосся Субіна, його усміхнене обличчя і м'який солодкий голос - це все, про що зараз може думати Йонджун.

[rennelelorren]

[OC] Renard & Wolfram in one of the AU`s

[marusiakstepstep]

З Днем незалежності Україно 🇺🇦 Разом до перемоги ✊🇺🇦

[paonsin]

Kissed by the sun.

I would like to share a story from my life, but I will write it in my native language, Ukrainian, in order to fully convey my feelings.

Одного разу, це був 2018 рік, я з друзями вирішили влаштувати пікнік у полі соняшників. Ми тоді зустрілись всі о 4-ій ранку, кожен набрав їжі що ледве втягнули це все, і пішли на наше місце. Ми разом зустріли світанок, побачили зайців, зробили багато фотографій. Вже на місці ми комфортно провели час, грали у хованки в цьому полі, бігали від сторожа, багато сміялись. Іноді я дуже сумую за цим часом. Я сумую за друзями. Я люблю їх.

[tomorrowusa]

These are not good times for Putin fans. They want us to believe in the overpowering might of old Vlad. Things just haven't been working out that way. J.D. Vance is probably crying on his couch.

Putin is again revealing the incompetence of his army as well as the barrenness of his strategy. A big army is not necessarily a good army. Afghanistan had a relatively large army as the Taliban took over.

Kursk offensive embarrasses Putin to Washington’s delight

Putin can read English. If he manages to get around his own online censors, this is a sampling of what he may see...

I think today is Day 904 of Putin's 3-Day "Special Operation" in Ukraine. So much for Russia's overpowering invincibility. 🤡 😆

[shkarpetkaandart]

✨️Peace✨️

Just a troll looking for inner peace with meditating (also not me rendering the art which was meant to be fast and simple)

omg omg tumbler's effect makes it 3 times better looking😍 I'll try not to overindulge

And congrats to me, I finally got myself a watermark in case my thing goes on pinterest<3

[biobiopsy]

Bucky’s metal arm🦾

[jellyloveru]

хз почу, но халфа реально лучшая сай-фай для меня. любая другая игра может понапридумывать и рассказать кучу научной и около неё белиберды, и буду кивать ��собо не вникая в науку мира. халфа? играя в неё я верю в науку мира. что-то в подаче информации есть эдакое. потому что верится легко.