#наталка

[veralevina15]

🌸 Ukrainian folk costumes. The second part of the requests, two wonderful friends from the beginning of the 20th century. Katria from the Zaporizhzhya region (Naddnipryanshchyna) and Natalka from the Ivano-Frankivsk region (Hutsulshchyna, Carpathian Mountains)! 🏔️

🌸 Друга частина реквестів і знову дві чудові товаришки з початку XX століття. Знайомтеся: Катря з Вільнянського району Запорізької області (Нижня Наддніпрянщина) та Наталка з Косівського району Івано-Франківської області (Гуцульщина)! 🏔️

Ой, я знаю, що гріх маю,

Пекло вогнянеє,

Що давала цілувати

Личко рум'янеє!

Наталка рассказывает Катре о своём ухажёре (будучи при этом, как видно по платку, замужем🤭)). Сюжет возник на основе двух карпатских песен)

В этих костюмах хорошо видна разница обликов украинцев с востока и запада, а также есть несколько ОЧЕНЬ любимых мной вещиц:

1) Корсетка с вьюнчиком на Катрусе и кептарь на Наталье! Безрукавка и жилетка - до чего же они, право, чудесные и необычайно красивые! Обе были признаком статуса. Например, если на корсетке было меньше пяти складок, то на девицу никто и не глядел - её родители считались бедняками.

2) Ленты!!! Я обожаю костюмы, где есть ленты, это так красиво 😭 Как видите, они могли не только цепляться к венку, но и повязываться за спиной на шее. У гуцулок девичий головной убор включал в себя необычные вязаные «ленты».

3) Платок (хустка) Натальи, по-гуцульски повязанный «баранчиком»!! Мой путь в народном костюме начался именно с Гуцульщины и именно с таких платков, ну потому что, когда я увидела - сразу влюбилась 😭 естественно, я пробовала так завязывать хустку, правда, у меня нет такой длинной 😅

Ещё одна заметная разница двух костюмов - юбка (спідниця) на Катре и запаска на Наталке. Запаска - не юбка, а два куска ткани, обёрнутые вокруг стана и закреплённые поясом. На Поднепровье тоже носили запаски и сходные с ними плахты, но выглядели они иначе. А что касается гуцулок, то привычных нам юбок я у них не видела, только запаски.

[sweetsoursalty]

10 найкращих українських книжок

які я прочитала в 2022 році

Минулого року було так багато класного, що складно вибрати тільки 10. Проте я постаралася!

1. Савка і Баклан: Замінована прогулянка - Олександр Ком'яхов, 2017

Щороку боєприпаси забирають життя мирних жителів, особливо дітей, які ще не розуміють довколишніх небезпек. Сподіваємося, що комікс допоможе дітям усвідомити ризики та загрози, вбереже їх життя та здоров’я.

Короткий, яскравий, зрозумілий і при цьому дуже стильний мальопис для дітей про мінну безпеку. Треба розповсюджувати всіма силами, бо від розуміння цієї теми залежить життя наших малих.

Читати ці 12 сторінок дорослим треба заради малюнку Ком'яхова. Ах, яка там вчителька... Який військовий... Просто тест на бісексуальність, а не персонажі.

Прочитати безкоштовно можна на сайті видавця за цим посиланням, замовити там же.

2. Без ротації - Наталка Позняк-Хоменко, 2021

Пряма мова людей, які народилися, вирісли та жили в Донбасі, і пішли воювати за свою землю у добробати та до лав ЗСУ. Коротко, але з подробицями описується здача Луганська, події в Донецьку в 2014 році, основні бої 2014-2018 років.

Читати заради розвінчання російської пропаганди, в тому числі мітів про кількість сепарів і "дві України", та задля позбавлення від власних стереотипів про жителів Донбасу. Пишаюся земляками.

Книгу можна безкоштовно завантажити на сайті Українського інституту національної пам'яті за цим посиланням.

3. «Світлий шлях»: історія одного концтабору - Станіслав Асєєв, 2020

В’язниця, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто — від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання — вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів. Щоб вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку - відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після».

Це не тільки книга-свідчення. Це ще й - неймовірним чином - книга-порада. Її треба читати всім, хто працює з людьми, хто називається психологом, хто приймає будь-які суспільно-політичні рішення, хто хоче мати право на власну опінію щодо Донбасу, хто просто хоче стати чуйнішою та емпатійнішою людиною.

4. Дівчата зрізають коси: Книга спогадів / російсько–українська війна - Євгенія Подобна, 2018

Спогади 25 жінок-воячок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. як стрілки, кулеметниці, медики, мінометниці, снайперки та ін.

Пряму мову військових треба читати. Треба дивитися інтерв'ю з ними, кожне що виходить. Це люди, завдяки яким ми живі, а наступного шансу почути їхні думки може і не випасти. Під час прочитання гуглила кожне ім'я - нажаль, п'ятьох з двадцяти п'ятьох оповідачок вже немає в живих. Читати ці спогади важливо ще й щоб нагадати собі який великий шлях наша армія і суспільство пройшли з 2014 року. Рівних з чоловіками прав в жінок-військовослужбовиць не було аж до 2018 року! Ми так легко забуваємо що нам треба добитися ще багатьох абсолютно базових для нормального функціонування держави та армії речей, забуваємо що ми ще на початку свого шляху і ще нещодавно всерйоз обговорювали, чи доцільно дозволяти жінкам бути снайперками, танкістками, мінометницями. Сьогодні це звучить дико, але така дискримінація була реаліями всього лиш чотирирічної давнини.

Книгу можна безкоштовно завантажити на сайті Українського інституту національної пам'яті або за цим посиланням.

5. Скажи про щасливе життя - Анастасія Лисивець, 1993

В основі збірки — спогади Анастасії Лисивець про Голодомор. У них дивовижним чином поєднані зворушлива простота і щирість, навіть певна наївність оповіді простої сільської дівчини, на долю якої випали трагічні випробування, і водночас — блискучий письменницький хист, досконале чуття композиції, неймовірно точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації.

Анастасія Лисивець, мати поетеси Наталки Білоцерківець, розповідає свою історію красиво, просто, гідно. Найстрашніше в ній для мене було те, що дитина, яка в 11 років похоронила своїх батьків, сестру та братика, через рік була змушена прославляти своїх вбивць та катів промовою на святі. Жорстокіших тортур над людською психікою годі й уявити. Цю книгу можна безкоштовно завантажити і прочитати на сайті Українського інституту національної пам'яті.

6.  Мій дід танцював краще за всіх - Катерина Бабкіна, 2019

Серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев’яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.

Місце в моєму серці для цієї книжки як для найкращої збірки короткої прози підготувала і обігріла моя підліткова закоханість в Селінджерівський цикл оповідань про родину Ґласс. У Бабкіної родина не одна, а аж п'ять, про деякі ми дізнаємося майже все, з іншими - без надії сподіваюся на продовження історій. Як писати про сімейні і національні травми, пам'ять і забуття, горе і геноцид - так, щоб було і боляче, і смішно, і страшно, і щемко, і хотілося читати ще, а ще хотілося б всім розповідати про написане, і ділитися, і дивитися на горіхи і на набрану ванну інакше, і жити, і цілувати близьких? Бабкіна вивела свою особисту формулу такого письма і її ефект, поєднаний з кількістю переплетінь доль, від яких захоплює дух (після прочитання накидала генеалогічну мапу персонажів, дуже веселилася), і з регулярними поворотами сюжету в неочікуваних місцях - цей ефект одночасно є і вражаючим, і цілющим.

7. Життя Марії - Сергій Жадан, 2015

Книжка віршів та перекладів Сергія Жадана. Вона містить 80 текстів: 60 віршів самого автора і 20 перекладів поезій Чеслава Мілоша.

Після стількох глибоких і точних слів, в мене на відгук слів не залишилося. Тільки вдячність. Одна з найкращих збірок поезії, які я читала в своєму житті.

8. Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров’я - Дарка Озерна, 2020

Від психічного здоров’я залежить наш фізичний стан, здатність про себе подбати, бути успішними в своїй професії та задоволеність життям загалом. Про психічне здоров’я в Україні досі говорити соромно, думати лячно, звернутися до лікаря дорого – і не відомо навіть, як його знайти. Тут ви знайдете не лише базову інформацію про психічне здоров’я із посиланнями на медичні протоколи, а й певну систему орієнтирів. Авторка орієнтується на український контекст: що в нас про що кажуть, які існують стереотипи, які виникають проблеми, що їх спричиняє та які їхні можливі наслідки.

Дуже оптимістичний та людяний наукпоп про ментальне здоров'я: як воно тісно пов'язано з фізичними процесами в організмі, які існують на наших теренах найрозповсюдженіші психічні проблеми з окресленням стратегій їх лікування та як психологічний стан кожної окремої людини впливає на загальний рівень добробуту нашого суспільства. Сподобалося, що написана книжка "людською" мовою, без канцеляризмів та занудячесті, з відсилками до фільмів, мемів і пісень Жадана. Тож читається приємно й швидко, можна дарувати людям різного віку та освітнього рівня, нічого супер складного в тексті немає.

9.  Я і КонституціЯ - Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук & Альона Шуліма, 2019

Чи знаєш ти, що таке Конституція України? І як в одній книзі може поміститися все наше життя і життя всієї країни? Адже Конституція — це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов’язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати усі свої мрії.

Прекрасний переказ і пояснення Конституції України доступною мовою, з яскравими ілюстраціями. Створює правильне, поважливе і сповнене надією ставлення до закону і до рідної країни. Сподіваюся, на цій книжці виросте не одне покоління українців. Дорослим теж корисно її прочитати, особливо якщо власне Конституцію ви не читали чи читали колись давно.

10.  Русалки / Mermaids - Оксана Лущевська & Віолетта Борігард, 2017

Соня й Ніка – найкращі подруги. Проте вони живуть далеко одна від одної: Ніка – на лівому березі Дніпра, а Соня – на правому. Щоб бачитися частіше, дівчатка вигадують таємну гру. Та часом котрійсь із них невесело. Що вигадає цього разу Ніка, щоб розсмішити Соню?

Наймрійливіша книжка про дівочу дружбу, дитячу фантазію та життя в великому місті. Героїні відчувалися настільки реальними завдяки ніжній історії і чудовим ілюстраціям, що я після прочитання не можу відкинути думку: а що ж з дівчатками зараз, під час вторгнення, як вони? А ще після цих малюнків хочеться побути русалкою хоч на трішки. І зустрітися з подругою між двома берегами нашої мирної столиці.

Буду рада дізнатися, що читали ви.

[aileenpalladi]

Книжкова поличка «Царівна»

Ольга Кобилянська «Царівна»

9/10

Надзвичайно приємні враження. Робота дуже надихаюча. Текст легкий, аж ллється, не дивлячись на те, що в ньому є багато слів польського походження, до цього швидко звикаєш (також допомагають пояснення у зносках).

Головна героїня твору – Наталка, надзвичайно об’ємна, людяна й має хід думок, якого зазвичай не очікуєш від персонажів класичної літератури. Якщо виокремити її персоналію, то за описом вона набагато більше скидається на персонажку, причетну до сучасності.

Сам твір – суцільні емоційні гойдалки, які змушують жадати певної справедливості. На одній сторінці ти пишаєшся Наталкою, а на іншій хочеш її струсонути, аби привести до тями.

Твір багатий на меланхолію та рефлексію. Магістральною лінією твору є осмислення стану залежності від інших людей, як моральної, так і матеріальної. Головна героїня цю залежність намагається подолати, виокремити себе як особистість, через письменницьку працю, але ми тут не побачимо історії "успішного успіху". Кінцівка залишила неоднозначний післясмак.

Тітка Наталки отримує від мене приз особистої антипатії, хоч навіть її певними деталями нам показують як глибоко нещасну жінку.

[omanatascha]

Де можна прочитати книгу "Фея Лавандочка. Друзi"?

Літо, море, сонце, і справжні друзі – що може бути кращим? Та на Сонячному півострові не все так добре. Сонячним він був до приходу сірих чоловічків на чолі із Лиходієм, а тепер став сірим, сумним і постійно вкритим густим туманом зневіри. Веселе і сповнене радощів дитинство крадуть сірі окупанти, які нищать усе те, чим пишається і чим живе наша Батьківщина. Друзі намагаються вистояти у цій нерівній боротьбі зі страшними руйнівниками. Вони знайомляться із чудовою феєю Лавандочкою, домівку якої от-от знищать, разом із тим назавжди забравши надію на відродження лавандового поля. Та друзі ніколи не здаються. На них чекає безліч пригод, небезпечних і страшних, моторошні й нахабні дії сірих чоловічків та, звісно ж, хороші люди, які трапляються на небезпечному шляху до свободи. Хочете дізнатись, що саме вирішили робити Даринка, Лавандова фея і друзі заради порятунку улюбленого Сонячного півострова, – тоді читайте книгу “Фея Лавандочка. Друзі” і все зрозумієте самі.

Купити книжку можна тут:

[osiayannia]

Володимир Вакуленко – поет, прозаїк, патріот України

Вітаємо, дорогі друзі! Окреме привітання тим, хто перейшов на це посилання з наших буклетів, що поширювались в бібліотеках! Нагадаємо про нашу ініціативу: ми закупили кілька примірників “Татусевої книги”, що перевидало видавництво Старого лева щоб підтримати родину письменника, та розповсюджуємо бібліотеками України. Наша мета – поширювати творчість Володимира Вакуленка та берегти пам’ять про нього.

Володимир Вакуленко – представник сучасного Розстріляного Відродження, що принесла на наші землі росія з повномасштабним вторгненням. Поет, прозаїк, громадський і культурний діяч, учасник Революції гідності, справжній патріот України, люблячий батько – він мав дуже багато творчих та життєвих планів, але російські військові вбили його під час окупації села Капитолівка Ізюмського району на Харківщині. Ми хочемо розповісти вам більше про письменника, що багатьом відомий як дитячий, але насправді його діяльність була різноманітною. Щоб переконатись якою він  був неймовірною людиною, радимо почитати статтю від медіа “LiRoom”, що зібрали спогади близьких Володимира

Якщо ви хочете дізнатися більше про трагічну долю Володимира, що спіткала його у 2022 році, (а також перевірити, чи достатня ваша русофобія), радимо подивитись документальний фільм-розслідування “Записи під вишнею” від журналістів “Суспільне”

Творчість Володимира Вакуленка

Дитяче

“Татусеву книгу” Володимир писав для сина Віталіка. Ці вірші світлі та добрі, сповнені любові, і беззаперечно варті того, щоб читати їх разом зі своєю малечею.

***

На коня сів козачок – За спиною рюкзачок, В ньому печиво та фрукти І цукерки від застуди.

– Коник, вйо! – малюк говорить, – До садочка треба скоро! Вихователька он з ґанку Кличе діток до сніданку.

По дорозі дід займає: – Бачу, хлопче, кінь встигає! Може, продаси мені? Файні гроші дам... – Та ні!

Замість коника – мій тато Мусить вранці поспішати. – Що ж ти тата осідлав? – Пішки йшли б, так він проспав…

Володимир Вакуленко –К., із книги «Татусева книга»

Ілюстрація - Наталка Гайда

Книга доступна у паперовому та аудіоформаті.

Володимир Вакуленко також писав і дитячу прозу. Казки з видання “Три засніжені історії” доступні у аудіоформаті.

Разом з “Татусевою книгою” ми також розповсюджували листівки з ілюстраціями за мотивами “Засніжених історій” - “Чаювання з татусем” авторства Svebara (Світлани Бараннік), нашої організаторки та художниці.

Доросла поезія Володимира Вакуленка

ТИМ, ХТО НЕ ВСИГНУВ ПОВЕРНУТИСЬ…

НЕБЕСНІЙ СОТНІ

Небесній Сотні – Слава! Слава! Слава! Бруківка пахне пеклом, Бруківка пахне спиртом, Чому я не лишився бруківкою? Впалий долілиць з пробитою аурою Молитися у вишиваному бронежилеті – Палаюче серце назване фашистським… Ти поміж святости розкидаєш руки, Де священики в касках, монахи у бєрцах Михайлівський собор оплакував землю… І як ці трофеї – розхристана думка З підголеним мозком в кривавому парку Де птахи дзьобали, й гієни згризали? І як бо ж з цим жити довік винятковим, І що реформує спокійну свідомість, Коли ти поетом не хтів просто бути? Набуте, на вітер, на біди, на правду Я вірю про те, що ще стану писати Про те, що весна заквіткує лугами…

Більше поезії можна почитати за посиланнями: http://bukvoid.com.ua/library/vakulenko-k._volodimir/  http://ukrainka.org.ua/volodymyr-vakulenko

Дякуємо за вашу цікавість! На цьому ми не завершуємо нашу подорож у творчий світ автора, підписуйтесь на наші соцмережі, далі буде!

Facebook Telegram Instagram Twitter

[svyatosogodni]

🎉1 вересня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 921-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🍁 День народження осені 🔔 Міжнародний день знань 🕯 День пам'яті початку Другої світової вій 🐱 День подяки рудому коту 💰 День підприємця в Україні ⠀ 👼 День янгола сьогодні святкують Андрій, Микола, Тимофій, Текла ⠀ ⚜️ Цей день в історії: ⠀ 1819 — вперше поставлено п'єсу Котляревського «Наталка Полтавка» 1898 — відкрився Київський політехнічний інститут 1939 — розпочалася Друга світова війна в Європі 1996 — в Україні запроваджено національну валюту — гривню ⠀ ✌️ Більше подробиць на сайті https://sogodnisvyato.com.ua/1-veresnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[wrldwizards]

після офіційного звіту тепер просто потік думок

сьогодні приснився Андрій. сон полягав у тому що брала якусь річ на полці, оперлась на нього, а він відсунувся від мене і сказав щоб я нарешті відчепилась від нього. Можливо це все пов'язано з тим, що я останнім часом багато про нього думала. Коли я виставила фотографію з України і ми планували зустріч однокласників, він запитав чи надовго я і що точно треба зустрітись на каву і не тільки. Пройшов місяць і він навіть не запросив мене і навіть не привітав з днем народження... мені стало дуже образливо, бо два тижні тому я його привітала.

потім мені також снився Жора. точно не пам'ятаю що і як, але сни були приємні. але вони не мають жодного сенсу.

я вже ходила гулять з Настьой, Сашой і Лізой. таке.... чутки і якісь старі новини.

навчання іще не почалось, але я трохи переживаю. Але я впевнена що справлюсь з усім і буду класним спеціалістом.

жити із сім'єю в одному домі доволі важко. дуже мало часу для себе - постійно треба щось робити, дивитись за Мирославом, качки, собака, хатні роботи.

я часто повертаюсь думками до Польщі.... до Тайсона, до Асі, до Едіті і до колег з кухні. Я зустріла неймовірних людей і так вдячна їм за проявлену доброту і любов. Також я постійно думаю про Богуша та Едіту, як вони змінили мене і моє ставлення. Мені трохи шкода, що не попрощалась із Богушом. Я написала йому величезну смс, але він на неї навіть не відповів. Аманда іще писала до мене перші дні, але зараз перестала. Вони привітали мене з днем народження - але тільки Аманда, Наталка і Едіта. Все.

дуже неприємно про це думати. згадувати і плакати. жаліти про незроблене і несказане.

хочу вірити що принесу бажане.

[7ooo-ru]

«Российский нарратив». За призывы к миру на Украине вносят на «Миротворец»

Все что вам нужно знать о демократии и свободе слова на Украине: говорить о мире нельзя — это «распространение российской пропаганды». Именно с такой формулировкой в базу-чистилище «Миротворец» внесли блогеров, призывавших к миру после атаки по детской больнице в Киеве «Охматдет» («Охрана материнства и детства»), несмотря на то что ��ни указывали на причастность ВС РФ к удару.

В частности, база пополнилась блогерами Александром Волошиным, Владиславом Роговенко и Настей Умкой. Блогеров также обвинили в участии в «информационно-психологической операции» и в «актах гуманитарной агрессии против Украины».

8 июля ВС РФ в ответ на попытки нанесения киевскими террористами ущерба объектам российской энергетики и экономики нанесли удар высокоточным оружием по объектам военной промышленности Украины. Были уничтожены завод «Артём», производящий боеприпасы, аэродром в Киеве, а также несколько других аэродромов в разных областях Украины.

Одна из ракет украинского ПВО, которыми ВСУ тщетно пытались сбить российские снаряды, упала на детскую больницу «Охматдет», находившуюся по соседству с заводом «Артём». После удара по клинике официальный Киев на международном уровне предпочел замять тему, поскольку не смог показать погибших детей. В тот день в стационаре «Охматдета» находилось около 600 детей, все они остались живы.

«Я в шоке от новостей. Пусть клоун едет и договаривается о мире. Хватит невинных смертей и этого ужаса. Ну сколько это будет продолжатся? Моей злости нет предела. Я ненавижу власть с двух сторон», — написала в тот день блогер Владислава Роговенко.

«Мир видит и ничего не делает. Нашу страну обворовывает наша же власть. Гибнут детишки и люди. Разрушаются семьи и жизни. Планы и мечты», — высказала своё мнение блогер из Ивано-Франковска Юля Верба.

«Мы не вывозим эту войну, нужно быть умнее. Нужно быть, бл**ь, хитрее, в этой всей игре, потому что это игра. Нужно сыграть по их правилам, а потом в один момент сделать так, чтобы они ох**ли, что по факту они сыграли по нашим», — советовал блогер Александр Волошин .

«Прекратите это уже наконец-то. Мне пох*й как, лишь бы дети больше не умирали от ваших *бну*ых политических игрищ», — призывала блогер Мила Бараева.

«Энергия агрессии и проклятий, ненависти, которые поднимаются у нас, — нас же и разрушают», — заявила актриса Наталка Денисенко.

Напомним, депутаты парламента Словакии не стали осуждать атаку 8 июля по детской больнице в Киеве «Охматдет».

Подробнее https://7ooo.ru/group/2024/07/17/895-rossiyskiy-narrativ-za-prizyvy-k-miru-na-ukraine-vnosyat-na-mirotvorec-grss-324971304.html

[cosanostrainua-online]

Українців очікують спекотні вихідні

Неймовірна спека накриє Україну вже цими вихідними – спекотні вихідні майже повсюдно, а в Карпатах потужні грози В Україні очікуються спекотні вихідні. Переважно сухо – антициклон. Вдень буде +28…+33 градуси, а на Півдні пригріє аж до +30…+35 градусів, повідомила синоптик Наталка Діденко. Під впливом антициклону у більшості областей буде без опадів. На крайньому Заході країни пройдуть невеликі…

[bmhasdeu]

Cărți jubiliare : 205 ani - Natalka Poltavka de Ivan Kotlearevskîi

Natalka Poltavka (în ucraineană  Наталка Полтавка, adică „Natalka din Poltava”) este o piesă de teatru ucraineană scrisă de Ivan Kotlearevskîi. Piesa a fost scrisă în limba ucraineană în 1819 și a fost montată pentru prima oară în 1821 în Harkov, și a apărut în tipar abia în 1838.  A stat la baza Opereta Natalka Poltavka⁠ de compozitorul ucrainean Mîkola Lîsenko. De asemenea, a fost adaptată în…

[maks-bookman]

#читацький_підсумок  #ХронікиКниголюба

Травень

За планом в мене було  8  книжок. Прочитав все заплановане. Цей місяць знову  видався напрочуд вдалим на цікаві книги. Це була класика, фентезі, детективи, сучасна проза. 11 книг (10*10), 3 книги (9*10), 6 книг  (8*10)

 1.Всього прочитав та прослухав 23 книги. З них 16 книг українських авторів.

1.Річард Осман «Клуб убивств по четвергах»                                   7*10

2. Маргарита  Хемлін «Дізнавач»                                                         7*10 3.Олег Авраменко  «Усі Грані Світу»                                                    7*10

4.Данило Клочко «Андрофаги»                                                            8*10

5.Володимир Лис           «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї»

                                                                                                                       8*10

6.Артуро Перес-Реверте «Єва»                                                              8*10

7.Кристина Спарк «Гончі Ліліт»                                                              8*10

8.Борис Левандовський «Бабай»                                                          8*10

9. Ерін Гантер « Стожари»                                                                       8*10 

10.Євген Стеблівський «Лють»                                                               9*10

11.Надія Гуменюк «Тінь командора»                                                   9*10

12.Ксенія Циганчук «Привиди серед нас»                                          10*10

13.Василь Добрянський «Трибунал апостолів»                                 9*10

14.Ярослав Мельник «Далекий простір»                                          10*10

15.Юрій Даценко «Життя вічне»                                                          10*10

16.Владислав Івченко «Одіссея найкращого сищика республіки»

                                                                                                                    10*10

17.Андрій Кокотюха «Коханка з Площі Ринок»                              10*10

18.Кшиштоф Піскорський «Сорок і чотири»                                    10*10

19.Арчибальд Кронін  «Замок Капелюшника»                               10*10

20.Наталка та Олександр Шевченки «Оксамитовий перевертень»

                                                                                                                     10*10

21.Гізер Морріс «Татуювальник Аушвіцу»                                       10*10

22. Леся Романчук «Місто карликів»                                                 10*10 23. Макс Кідрук «Бот»                                                                            10*10

2. Нових для мене авторів було  12.

Відкрив для себе А.Кроніна, Я. Мельника, К. Піскорського

3.Вразили:  Ярослав Мельник «Далекий простір», Арчибальд Кронін  «Замок Капелюшника», Гізер Морріс «Татуювальник Аушвіцу», Леся Романчук «Місто карликів»

4.  Дуже сподобались : Кшиштоф Піскорський «Сорок і чотири», Ксенія Циганчук «Привиди серед нас», Юрій Даценко «Життя вічне», Наталка та Олександр Шевченки «Оксамитовий перевертень», Макс Кідрук «Бот»

5. Книги які залишили подвійні відчуття: Кристина Спарк «Гончі Ліліт», Маргарита  Хемлін «Дізнавач», Євген Стеблівський «Лють»

6. Розчарування місяця: Не було

7. Написав 4 відгуки  на книги: Ярослав Мельник «Далекий простір», Юрій Даценко ( серія ретродетективів), Тарас Микітчак "Долина єдиної дороги",   С.Д. Тюдор "Крейдяна людина"   

8.  Нові придбання: Андрій Кокотюха «Натурниця з латинського кварталу», «Голова з площі Пігаль», Ксенія Циганчук» Хто тебе вбив»

9. Цього разу більш сподобались: Василь Добрянський «Трибунал апостолів», Артуро Перес-Реверте «Єва» 8*10. Попередні книги були розчаруванням зими.

10. Книга травня_24  Арчибальд Кронін  «Замок Капелюшника»

[yakymenko]

НЕ СТАЛО КОТИКА...

Котик Кузя помер... Учора ввечері... Майже 19 років він жив у нашій сім'ї...

В родині Якименків котів не було. Ну, чомусь так сталося. Баба Стеша, батькова мати, сільська колгоспниця на Кіровоградщині (центральна Україна) котів при хаті тримала як дворову протимишачу охорону. Навіть коли переїхала у 1950-х роках до Дніпродзержинська (нині місто Кам'янське Дніпропетровської области), купила хату, то коти, якщо й були, розглядалися як поміч проти гризунів. Коти жили при хаті у дворі. Я це пам'ятаю, бо малим я часто гостював у бабусі.

Як член сім'ї коти жили в родині Кучуків. Моя дружина Наталка (до заміжжя Кучук) казала, що коти жили в хаті в них усе життя, з дитинства, скільки Наталка пам'ятає.

Сáме Наталка показала мені щó то таке - котик-член-сім'ї.

Котика Кузю я купив як подарунок мамі Олі - моїй тещі, Наталчиній мамі, на котячому ярмарку, що був у Палаці культури Південмашу, нині це місто Дніпро, ще в далекому 2005 році. Котик жив у хаті в мами Олі до її смерти.

Як поховали тещу маму Олю, котика Кузю ми з Наталкою взяли собі. З 2018 року Кузя вже жив із нами.

Британська блакитна довгошерста порода. Це ми згодом з'ясували. Це мішанина перса і британця. Вже таких порід не виводять через генетичну схильність до ниркових хвороб. Ми всі ці роки купували спецкорм і уколи ниркослабкому котику Кузі. Ветеринари йому давали півроку-рік, можливо, півтора. Він прожив у нас 19 років...

Це 2-місячне кошеня нам, нерозумним покупцям-аматорам, на ярмарку продали як перса чистокровного. Перса ми хотіли. Нас обманула продавчиня...

Та котик увійшов у нашу сім'ю. Спочатку жив у тещі мами Олі, потім, останні свої 6 років, він став членом моєї сім'ї...

Всі коти вдачами різні. Це мені казала Наталка. Це я зрозумів, коли в мене з'явився котик. Котик Кузя залазив на груди, коли лежиш у ліжку. Іншого такого котика не буде, казала Наталка, гладячи його. Це правда...

Нині точиться війна...

Коли я бачу, як тікають люди з клунками своїх пожитків, що їх встигли схопити, від ракет рашистів, і несуть своїх тварин - котів, собак та інших - я розумію, що люди рятують найрідніше...

Котик Кузя відійшов, забравши шмат нашого родинного життя, лишивши спогади, світлини, п��чуття, емоції...

©Андрій Якименко

19.02.2024

[bisluthq]

АХАХА клянусь совпадение 😂 но вау, у вас в семье любят сложности в паспортном столе 😭😭 у меня бабушка Наталия вечно страдала с документами

😂😂

Я по паспорту кажется Наталія/по английски знаю точно что Nataliya но как то раз меня Наталка написали думаю в честь в то во момент патриотизма. Простое вроде имя - в Турции его все знают. Наташа 🤷🏻‍♀️ Зовут меня блин Наташа 😂🤷🏻‍♀️ Мама Катя; брат Даня. Всё вроде просто.

[nelligekata]

Будете в Полтаві,- завітайте до музею-садиби Котляревського

Будете в Полтаві,- завітайте до музею-садиби Котляревського.Багато речей заволодіють вашою увагою,- я був приємно вражений.

Садибу занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятка національного значення.Затишний меморіальний комплекс у самому серці стародавньої Полтави складається з батьківської хати поета, повітки, комори та колодязя-журавля.

«Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона» – це слова духовного заповіту Івана Петровича Котляревського.

На світлині музей- садиба Котляревського на Івановій горі поряд із Свято-Успенським кафедральним собором.

Музей-садибу було відкрито в 1969 році, проголошеному рішенням ЮНЕСКО роком Івана Котляревського, з нагоди 200-річного ювілею поета.

Біля садиби — обеліск з чорного лабрадориту з написом: «З цієї садиби на весь світ пролунав голос першого класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського .

Біля входу на подвір'я — меморіальна дошка з написом: «Садиба І. П. Котляревського. Земля натхнення великого поета. Тут засвітив він зорю нової української поезії. Звідси вийшли в безсмертя «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник». Івановій Горі доземно вклонялися Тарас Шевченко, М. Гоголь, М. Щепкін, Леся Українка, Панас Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, багато інших діячів культури. Слава осяює це місце. Схились до святині!»

Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап її формування.

[omanatascha]

Де можна прочитати книгу "Фея сонячного півострова"?

Що робити, якщо Сірі Примари крадуть у містян гарні спогади? Хто може їх врятувати та дарувати довгоочікувану свободу еланам? Як проводять канікули юні феї, гноми, відьмочки, русалки та інші казкові істоти? Чи вистачить у них снаги врятувати місто від нечисті? Які подарунки отримала фея Еліша на день народження? Якою феєю вона вирішила стати? Відповіді на ці запитання маленькі читачі знайдуть у цій книжці. 

[vjhero]

Наталка Карпа - Колискова війни #надобранічукраїно /Official Music Video/