#дах

[terrible-chudovysko]

A gift for my dear friend's birthday with her OCs🤭🤭🤭

[peplaaa72]

"Я ніколи нікому не програю" © I'm currently working on a PMV with Affogato - hopefully, I'll be able to finish it, and finish before my bday :D

It's supposed to be a cover of the PMV, version with text on it I'll post right after the PMV is finished And yeah, I was inspired by one Ukrainian song :3 (the song is "Їде дах" by Klavdia Petrivna & Маша Кондратенко btw)

[wistfulpoltergeist]

Якщо прислухатись, то можна почути як від'їжджає мій дах...

[arrgh-whatever]

ЯКІ УКРАЇНСЬКІ ГУРТИ ТОБІ ПОДОБАЮТЬСЯ

(Мої улюблені це цвях, цвинтар та рогата жаба вони таку фентезі атмосферу роблять, особливо коли я дивлюся на ваші комікси :∆ --)

на жаль, я знаю їх не так багато, але ось кілька улюблених:

ДахаБраха (і дві з улюблених пісень)

Досточка

Монах

Дах Дотерс (навіки вдячний за те, що мені порекомендували цей гурт. ніколи не думав, що пісні можуть так звучати)

Пісня про те, як вона виходить на крутую гору

Папіроси

Gránat

А з долиноньки

Мамичка

знаю, що хлопцю подобається Цвинтар, але ніколи їх не слухав, тепер точно спробую!!

(якщо хтось може порекомендувати ще пісень українських гуртів, я буду дуже вдячний!)

[makkormik]

Мы увидели невероятные водопады. Это было первый раз, когда я увидела что-то подобное. Водопады захватывают дах, а вода в них невероятно холодная, но нам было всё равно, когда ещё будет такая возможность, мы искупались в нём и даже постояли под потоком воды. Вот если вы видели в кино, как целуются вот водопадом, не верьте ахахха

Вода бьёт с огромной силой, такое ощущение как будто не вод��, а камни это не очень приятно ахах

Но зато теперь я знаю какого это стоять под потоком воды. Столько эмоций и впечатлений я никогда не получала. После мы поели вкусный шашлык в тандыре, и продегустировали вино и чачу. Такое вкусное вино я ещё не пила. Вообще не люблю вино, потому что мне от не от всегда плохо, но это было что-то невероятное, очень вкусное и совсем не похоже на то вино что пила дома из магазина. Мы набрали разных вин всём на сувениры и себе немного ахха

Вот такой замечательный день☀

[wiviwx]

Сьогодні я чомусь прокинулась о 6:20. Хотілося ще поспати, але почула звуки з вулиці які мене пробудили остаточно. Спросоння здалося, що це вибухи і я вже подумала, що проспала тривогу. Але ні. Виявилося, що це просто мої коти залізли на дах будинку і почали там стрибати і бігати.

Через годинку лежання в ліжку я все ж таки вирішила встати і зазирнула у вікно, а там мене чекала несподіванка. СНІГ!!! Ще навіть толком не розвиднілось а я вже зібралася і побігла на вулицю, щоб погратися снігом.

[nemui-karrasu]

Німецька мова така сексуальна.

Ну або я просто переслухала німецьких виконавців і в мене вже їде дах...

[deadbattsblog]

побійся бога, я хворий

я отримав свій зірковий час.

і поки думки ховаються в нори,

тримаюсь за розуму гнилий каркас.

хто ще зійшов з розуму та втратив дах?

концепція реальності–вижила себе.

психологічна смерть та вічний страх

вони створили твою сутність, твоє "велике цабе".

его це стіни, нарцисизм як захист від негоди.

як я стану іншим, якщо і минулого себе не знав?

звертаєшся дивлячись в небо: Господи?

Господи? ти сам для себе ним став.

як сприймати реальність, яка є.

якщо ти сам її створив.

твоє божество і сенс.. тебе і вб'є.

ти сам себе чи світ тебе дурив?

[where-is-dniproman]

*ляскає дах машини* цей поганий хлопчисько може тримати стільки наших інструментів

Дніпромен у гаражі!

[yournextexmistake]

френдсіс: колись, ти бігтимеш від матері так само, як від батька, бо у неї від'їде дах.

я: у неї вже. одержимість контролем, тривожне марення.

френдсіс: ти виплутаєшся з цього.

я: з так само пойобаним дахом.

[something-lonely]

Не виходила на вулицю 4 дня 💥💥💥

Дах вже трохи поїхав, чекаємо завтрашнього дня

[leonid2013]

⚡️Єрмак лишив ЗСУ БЕЗ ДРОНІВ – це призначення зриває дах, Слуги злились ...

[tenderdevil]

Знову змінила назву. На цей раз не так категорично.

Дах їде.

Купа психологічних проблем.

Лібідо різко скаче вверх, бо ж таке в мене пмс.

Неприйняття, нерозуміння, дезорієнтація навіть.

Я хуй знає, що з цього має бути.

[juls-tsim]

В мене відчуття, що я заходжу сюди тільки для того, щоб виплеснути те, що накопичилось всередині коли вже зовсім немає сил У мене не лишилось активних підписників Ніякої взаємодії в блозі немає, та воно і на краще Відчуття, ніби в дитинстві пишу в свій особистий щоденник на замочку Треба поділитись Боляче тримати в собі Розповідати щось близьким й засмучувати їх - не хочеться від слова зовсім Хоча я розумію, що так в мене просто одного дня поїде дах і я цього може навіть не помічу Може я вже не помічаю, що несусь кудись у прірву

Останнім часом в мене просто шалене несприйняття себе Мені в собі не подобається буквально нічого Я ненавиджу своє зображення у дзеркалі Моє обличчя мені просто огидне через розацію (хоча один дерматолог сказав розація, інший сказав - вугрі, косметологиня також сказала, що розація) Я від цього в такому жахливому відчаї вже другий рік поспіль, просто словами не передати Воно хронічне і не лікується Але я розумію, що якби була в Україні, то набагато швидше і якісніше могла б керувати цим процесом, звернутися в короткий термін до декількох різних лікарів, запитати декілька різних дерматологів, сдати всілякі аналізи і вивести це в ремісію Бо воно, в принципі, може тро��ки на акне схоже Це також назавжди, але ремісія можлива Просто тут лікарі це не лікують Тут притримуються того, що якщо це щось естетичне, то воно і не важливе Це ж ніяк не впливає на твоє життя А воно впливає Дуже сильно Я не можу дивитись на себе Я не фотографуюсь без тонни фільтрів Такої шаленої дисморфофобії як зараз в мене не було ніколи в житті На додаток до мого тривожного розладу (ніким окрім мене не діагнастованим, звичайно. Бо як я тут піду до якогось психотерапевта,якщо він не розмовляє моєю мовою?) це просто жахлива суміш

Я так сильно хочу просто все кинути й повернутись додому Мені тут нахуй нічого не потрібно Я хочу до батьків Я хочу мати швидкий доступ, щоб вирішити медичні проблеми

В мене тут досі нікого немає і я нікого не знайду Я занадто закрита Занадто невпевнена кожний раз як я думаю про домівку я просто ридаю Я думаю про батьків і починаю плакати Я відчуваю тривогу ПОСТІЙНО Я від неї прокидаюсь вночі Я від неї одночано і не можу спати, і не можу нічого робити, а при чьому ще більше тривожусь, що нічого не роблю Це замкнуте коло Коло з моїх зайобів, жалюгідності, нікчемності та повної ненависті до себе та до всього, що зараз відбувається в моєму житті Мені здається, що я дуже постаріла за два роки Що я дуже пагано виглядаю І я не розумію чи це правда, чи це я вже на стільки себе не сприймаю від слова зовсім

а саме тупе- я нікому про цене можу сказати моїй мамі, яка пів ночі не спала через вибухи? моїй бабусі, якій взагалі окрім "все добре" і не говорю ніколи нічого, бо ми всі страшенно за неї хвилюємось через її вік. Яні? в неї свої проблем вистачає, не бачу сенсу виливати свій негатив. Тут подруг якихось у мене також немає, бо я не вмію їх заводити і підтримувати потім зв'язок.

Декілька днів майже не їм. Нічого не хочеться. + відчуваю себе й так якоюсь погладшавшою.

Відчуваю себе страшенно тупою через цей клятий німецький. Ну так важко він мені йде. Зовсім немає хоч якоїсь впевненості, що я зможу скласти іспит. Займаюсь вдома недостатньо. Не можу себе змусити. Здається, що просто опустились руки й все.

Чи депресія в мене? Не думаю Чи в мене щось не в порядку з головою - ось це дуже можливо, бо зараз морально я відчуваю себе найгірше за все моє життя І я навіть банально не можу нікого обійняти Розділити це з кимось Я пропускаю емоції через себе тільки виписуючи їх ось так І все

Бо вони нікуому окрім мене не потрібні

Я не хочу турбувати батьків, бо вони тільки будуть себе картати за те, що знаходяться далеко і ніяк не зможуть мені допомогти

Сподіваюсь, що я не збожеволію Хоча є відчуття, що вже трохи є

[ljiljaknjiga]

ЕЛЕГИЈА .

Ходала је у ноћи .

Хтела је кући поћи ,

Али на сестру наиђе ,

И другим путем пође .

Док је она тако ишла .

До воденице је дошла ,

Осетила је неки страх ,

Који јој леди и дах .

Никога видела није .

Ту се неко крије ,

Сену прикрије ,

Очи сакрије . 

[likaaaaaaaa]

Ну шо, давайте по порядку

Тепер я офіційно переїхала за кордон.

Минулої суботи ми підписали договір про аренду квартири в Кракові.

Ось-ось доїдуть наші речі, на які ми дуже чекаємо.

І вже через 9 днів мій день народження.

А це означає що? Що прийшов час для тумблеру.

Бо кожного року в цей період я починаю себе почувати максимально хуйово. Не в плані здоров'я (хоча з ним також не все супер), а в плані того, що в моїй голові відбувається просто якійсь апокаліпсис. Психологічний стан просто мінус вайб².

Причому не важливо, які зміни чи речі навколо - мені просто автоматично хуйово. Я навіть за датами не спостерігала, просто сьогодні мені сказали що вже зовсім скоро Різдво і я така о точно, там же і мій день народження, от лихо..

Ну і тепер я хоч розумію чому в мене зносить дах. І чому я за одну секунду можу перетворитися на суку. Чи навпаки - заплакати. Взагалі, майже постійно стан сидіти і плакати. Як би не колосальна відповідальність, яка постійно на мене падає ( дітей в мене немає, я не працюю, але вона все одно десь мене знаходить), мені було б легше до нового року закритися і не виходити. Ось такі справи.

Цікаво, чи є щось подібне у когось? Чи це чисто мій прикол?