#вітер
Explore tagged Tumblr posts
zhitomir · 29 days ago
Text
Листопад 2025: від тепла до снігу! Готові до погодних сюрпризів?
Листопад вже на порозі, і українці починають відчувати зміни в погодних умовах. Цей місяць традиційно приносить з собою не лише похолодання, а й перші снігопади. Синоптики запевняють, що на нас чекают... Читать дальше »
0 notes
greenpostua · 23 days ago
Text
Tumblr media
❄️📍 Морози та сніг у багатьох регіонах України очікуються вже сьогодні вночі.
У неділю 3 листопада температура повітря в Україні знизиться, у низці регіонів очікуються нічні морози, у північно-східній частині вночі нев��ликий мокрий сніг.
1 note · View note
will-ruadh · 2 months ago
Text
Tumblr media
Autumn in Kharkiv by Вітер Степовий
58 notes · View notes
meowluox · 3 months ago
Text
коли я розмовляю українською на язику смак свіжого теплого хліба з дитинства смородини диму від багаття під шашлики і листя щавеля з городу рідного дому.
англійська на смак як кава сріблі прикраси свіжі персики губна помада зимове сонце і зародження впевненості в собі.
французька — як перше кохання. перший поцілунок і перше розчарування. вона перша для мене в усьому саме тому я так і не змогла відпустити її навіть після закінчення школи. на смак вона нагадує мені море. дикий морський вітер і водорості. мамину вермішель з м'яском і зеленню. перестиглі черешні в кінці липня. засліплюючий захід сонця. молоко з медом і корицею. улюблена міні-піцца з фургончику недалеко від школи і набережної. я можу нескінченно перелічувати асоціації до неї.
іспанська — апельсиновий сік мед і обліпиха. річкові хвилі яскраво-білі хмари та маленька яхта біля причалу. на смак вона як прийняття своїх демонів і видача собі дозволу бути собою. як маслини червоне вино дуже солоний сир і п'яна широка усмішка. як ягоди шипшини з сусідських кущів і тихенький сміх друзів дитинства.
японська на смак наче зимовий сонячний ранок. як лапша з гострими приправами і ледве теплий зелений чай. як квіти лотоса і запах океану. як залізні двері за які важко потрапити. як бажані але зависокі плоди абрикосів.
кримськотатарська — стиглі солодкі інжири. свіжі хачапурі звук мирних хвиль і біла піна на морській воді. як прогулянки по набережній і проводи сонця за обрій. як крики чайок смак шоколаду дитинства на язику і тепла рука дідуся на плечі. як безмежні степи всіяні квітами. як уроки кримоведення і креслення й розмальовування контурних карт Криму. як далека зірка що єдина здатна залишатись орієнтиром у шторм.
38 notes · View notes
4loco · 3 months ago
Text
youtube
02:42 onwards ....
ONUKA — ZENIT: http://muz.lc/ZENIT​
I hope this video will help to open eyes to the beauty of the world around us. Regardless of the troubles we face, the demands made of us by modern living, or the fast paced run we are all thrown into. Sometimes you need to stop for a second to see the happiness of the moment. We see that what we want to see.
Lyric:
Там, де високі гори я
Вільно лечу
Там, де глибокі води я
Вільно пливу
Літаю в небі я
Літаю в небі вільно
Мелодія моя сильна
Там, де високі гори я
Вільно лечу
Там, де глибокі води я
Вільно пливу
Літаю в небі я
Літаю в небі я
Літаю в небі я
Мелодія моя
Мелодія моя
Вітер застигає
Як сонце стає в зеніт
I я є я
21 notes · View notes
itsloriel · 2 months ago
Text
Tumblr media
Світлом лишу тебе собі На затемненім боці вулиці. Щось між нами було? Далебі. Чи наснилося. Чи забулося. Вітер степу наносив пил Сніг на скроні чи сіль на вилиці. Хто кого розлюбив, розгубив. Чорна Платівка закрутилася. Необрамлене коло днів Затягнуло у вир буденного. Скільки взяв собі чи лишив — Трохи світлого, трохи темного. Трохи золота й чорноти Ложку меду і кварту відчаю. Хочеш вулицю перейти — Дві хвилини здаються вічністю.
—  Мар'яна Савка
Дотик Словом. Інтимна лірика. БІЛА КНИГА КОХАННЯ
Photo: Alberto Monteraz
18 notes · View notes
lisa-is-chilling · 4 months ago
Text
дівчатка
вони є крихкі, немов кришталь
тихі, немов теплий літній вітер
ніжні, немов нявчання кошеняти
дівчатка
вони з'являються на світ безмовними фігурами із зашитими ротами
бо у дівчаток немає власної точки зору
бо у дівчаток немає власного тіла
бо у дівчаток немає власних рішень
це все належить хлопчикам
дівчатка
прибирають, готують, перуть, народжують інших хлопчиків і дівчаток
ходять з низько опущеною головою, бо дівчаток не цікавить нічого окрім як бути слухняною
заслужити схвалення, заслужити похвалу, заслужити любов
світ виховує дівчаток
світ підлаштований під дівчаток
світ приймає лише дівчаток
світ тріскається та розлітається на друзки коли дівчатка стають жінками
натхненно постом @ruushinynerve
15 notes · View notes
benjamiina · 1 month ago
Text
за двадцять днів, я нарешті знову викуплю свою душу з неприкаяної прірви (поновила український паспорт). через це кляте заслання, я протермінувала його аж на два роки. уявіть два роки бути майже ніким. незаконно існуюча напів людська порода. камінь кинутий в сусідній двір. так довго вітер штовхав мене, і доштовхав до рідного Києва.
та! дивно те казати, але рідного! це те, коли ти покидаєш гніздо народження, і тулишся живою раною до чиєїсь іншої живої рани, і так ви зживаєтесь. спочатку гноїте, а потім зростаєтесь. змішуєтесь кров'ю та днк, мутуєте. і вже ті вулиці тобі по венам течуть, і ти по них, як кров - розтікаєшся, під кожен камінь, під кожне дерево.
і довбограї в магазинах та між дворів картатих, так по рідному шлють тебе до чорта, а ти любязно озиваєшся: цілуйте сраку панове, та чешіть з моїх очей! а потім біжиш, плутаєшся в диханні і кроках, бо ті ж і догнати можуть.
поки так, поки так, я безмежно щаслива. хоча ще не усвідомила, та відчуваю, як повернулась до життя. великими ковтками
14 notes · View notes
loftysmb · 2 months ago
Text
Яка ж осінь неймовірна пора року. Навіть сьогодні: сіре небо, десь далеко видно важкий туман, дощик ледь-ледь моросить і повітря холодне немов вже грудень, а не початок жовтня.
Іноді мені здається, що, народившись в жовтні, я просто закохалась в перші речі, які зустріли мене в цьому світі. І важкі дощові хмари, і пожовкле листя, і калюжі, і холодний вітер. Ніяка інша пора року не дає мені такого відчуття затишку і комфорту.
10 notes · View notes
nemui-karrasu · 10 months ago
Text
Раніше я думала, що дівчата які кажуть, що при сильному вітрі їх заносить, трішки перебільшують... Я схудла майже на 30 кіло і зараз на вулиці доволі сильний вітер, вибачаюся перед всіма, кому не вірила.
27 notes · View notes
zhitomir · 2 months ago
Text
Осінній догляд за шкірою: Як захистити шкіру від холодного вітру та сухості в жовтні
Осінь — час, коли шкіра особливо потребує уваги та догляду. Зниження температури, холодний вітер та опалення приміщень негативно впливають на стан шкіри, роблячи її сухою, чутливою та схильною до подр... Читать дальше »
0 notes
istoma-v-doma · 22 days ago
Text
4 листопада,а я прокинулась в будинку від холоду,бо вже з 5ї ранку діють графіки відключень,а за вікном сніжить (через якийсь час і дощить ),вітер поривається так,наче нам замало війни в країні...природа теж проти неї,але вона сліпо карає всіх не розбираючі хто винен,а хто ні...сподіваюсь все минеться,але вже поява снігу не викликає казкового настрою,а навпаки невимовний сум,наче небо плаче ..
9 notes · View notes
soleeryx · 2 years ago
Photo
Tumblr media
МИ З ТОБОЮ ПОМЕРЛИ, І НАД НАШИМИ ТІЛАМИ ВИСЯТЬ ПОВІТРЯНІ ЗМІЇ - НАШІ ДУШІ НА МОТУЗКАХ. ВІТЕР ЇХ ОБДУВАЄ, ПРОХОЛОДЖУЄ ЛІПШЕ ЗА МОРЕ, В ЯКЕ МИ ТАК НАГЛО ПІРНАЄМ, НЕ РОЗРІЗАВШИ ЦЮ ПУПОВИНУ, ЗАСТРЯГЛИ МІЖ ПЕКЛОМ І РАЄМ.
159 notes · View notes
meowluox · 2 months ago
Text
дивитись на себе в дзеркало і бачити що ти об'єктивно гарна — це одне але йти вулицею всміхатись від того як вітер знущається над твоїм волоссям і при цьому ясно почуватись гарною — це вже зовсім інше.
вищий пілотаж для мене.
півгодинки поспостерігала за тим як чайки забавно полюють на рибу в річці і пішла далі. експірієнсін е хай левел хілін.
Tumblr media Tumblr media
12 notes · View notes
rihu-w · 5 months ago
Text
якого кольору слово "вітер"?
18 notes · View notes
not4yourmind · 2 months ago
Text
В моєму ідеальному плані по самовідновленню є один недолік. Я не врахував, що восени хочеться людського тепла, ніжності та тактильного контакту. Треба якось адаптуватись до цієї такої не значної детальки. Книжки, ігрульки, фільми та серіали не замінять дуркування під пледом, поки за вікном вітер знімає з дерев листя.
І це, насправді, вже не про повернення стосунків. Я цього не хочу, аж надто багато сталось та випливає до сих пір. Купа брехні, яку я не хочу повертати в життя. Просто якось в холодні періоди самотність відчувається не такою приємною. Але. Але там ще трохи буде тепла в жовтні, тож… Адаптуємось. А поки ділимо ліжко з красунчиком, який зайняв 70% вільного простору.
Tumblr media
10 notes · View notes