#Гелікоптер

[demiurgeua]

Оприлюднено інформацію про причини авіакатастрофи у Броварах 18 січня 2023 року

18 січня 2023 року в місті Бровари на Київщині розбився гелікоптер Державної служби України з надзвичайних ситуацій Eurocopter EC225 Super Puma, на борту якого перебували керівники Міністерства внутрішніх справ України. При падінні гелікоптер пошкодив дитячий садок, сусідні будівлі та припарковані авто. Крім високопосадовців Міністерства внутрішніх справ в авіатрощі загинуло чотири жінки та…

[halamydnyk]

на пагорбі, де колись дід

читав мені біблію

там, на пагорбі, де колись

знайшов чорний іграшковий

гелікоптер

ми вивчали танці

під проїзжджаючий

товарний потяг,

товари з якого

не були по кишені нікому

бо й у діряві кишені нічого

не помістиш,

навіть спогадів жменю

а якщо зашити дірявість

кишень, хіба лишишся справжнім?

симулювати охайність,

видавати себе за достойну людину,

коли ти - лиш займаєш час у світу,

лиш витрачаєш повітря,

бо й атомна маса гідрогену важливіша

і нічого не зміниться,

навіть якщо стрибнути під перший вагон пролітаючого потяга,

навіть якщо стрибнути під другий вагон пролітаючого потяга,

навіть якщо стрибнути під третій вагон пролітаючого потяга,

під четвертий, п'ятий, шостий, десятий, дванадцятий,

чи вісімнадцятий, хіба двадцять третий би щось змінив

цей товарний потяг має лиш двадцять один вагон

двадцять один вагон сповнений танцем,

що везуть як товар для достойних людей

ми лиш бачили його на пагорбі,

де оливи ростуть

09.04.24

[eu-ukraine]

Українські захисники збили на сході російський гелікоптер Ка-52

Українські захисники 15 лютого збили на сході російський гелікоптер Ка-52, також відомий як "Алігатор". Про це інформує пресслужба Збройних сил України. "На східному фронті захисники України знищили ворожий ударно-розвідувальний вертоліт Ка-52", йдет... Читати далі »

[argentinewars]

Продовження боротьби проти комунізму 1963-1989рр

У 1975 році, уряд Аргентини, вирішив провести масштабну операцію, проти комуністичних бойовиків, в основному проти Монтонерос і РАН, частина операцій була і в горах Тукумана. Тривала операція до 1979 року. За цей час було проведено ряд спец операцій проти комуністичних бойовиків.

Так у 1975 році відбулась битва за Ріо-Пуебло-В'єхо — військове зіткнення, яке відбулося 14 лютого 1975 року між аргентинською армією та РАН в Ріо-Пуебло-В'єхо, провінція Тукуман, під час операції «Незалежність». Оперативна груп�� складалася з бойової групи 5-ї групи гір��ької артилерії та іншої групи 20-го гірсько-піхотного полку (по 60 військовослужбовців у кожній команді).2 Пізніше два гелікоптери Bell UH-1H Iroquois з бойової групи «Кондор» озброєні ракетами та кулеметами.

14 лютого 1975 року один із батальйонів на чолі з першим лейтенантом Ектором Касересом вступив у бій із групою з 20 до 30 комуністичних бойовиків РАН.

Відділ десантно-штурмових вертольотів бойової групи «Кондор» залучив два вертольоти Bell UH-1H, один бойовий, а інший – рятувальний. Гелікоптери застосовували ракети та кулемети по партизанам, які відкривали вогонь у відповідь. Пізніше гелікоптери евакуювали постраждалих. Під час цієї сутички було знищено двох комуністичних бойовиків і загинув один з військових.

Наступна акція військ Аргентини відбулась 28 травня 1975 року відома як битва в Манчалі — збройне зіткнення між членами РАН і Аргентинською армією, яке відбулося 28 травня 1975 року в Манчалі, поблизу міста Тукуман у Ріо-Колорадо.

Бій відбувся в рамках операції «Незалежність»

Бойовики планували атаку на тактичний командний пункт Фамайлла після 29 травня 1975 року. Війська виявили комуністичних партизан, незадовго до планів ататки вступили в бій і заставили комуністів відступити, було вбито 2 комуністичних бойовиків.

Наступна сутичка військ Аргентини та комуністичних бойовиків відбулась 10 жовтня 1975 року.Яка відбулася в Арройо-Сан-Габріель, приблизно за три кілометри від міста Ачераль. Сантучо(лідер РАН і основоположник) наказав доставити зброю в Арройо-Сан-Габріель, уздовж шосе 38, і доставити її Національній групі логістики, що складається з тринадцяти партизанів.​

Близько 06:00 партизанів було виявлено, що ховалися на полі цукрової тростини. Інформація надійшла до бойової групи о 10:30 і вони передали її начальству, яке вирішило здійснити підхід. Було наказано відправити три бойові гелікоптери.

Об 11:38, здійснюючи третій проліт на низькій висоті над полем цукрової тростини, один із пристроїв виявив одного або двох членів РАН. Вони у відповідь спробували збити його вогнем зі своїх гвинтівок FAL, знищивши дверний кулемет і зламавши його електричну систему. Пілот, отримавши поранення, здійснив аварійну посадку за 80 метрів від місця.

Тим часом війська на землі утворили коло і відкрили вогонь. О 12:00 інший гелікоптер випустив дві 70-мм ракети, підпаливши поле цукрової тростини. Через годину іншим літаком прибув генерал Вілас у супроводі двох журналістів. Обстріл і ракетний обстріл тривав до 17:00. Після ще двох вильотів гелікоптера та прибуття підкріплення розпочалася пошукова операція. До 7:00 вечора війська Віласа ліквідували дванадцять комуністичних бойовиків.​ Тіла транспортували у вантажівках Unimog, щоб показати пресі.

Згідно з повідомленнями, партизан, який вижив і зумів втекти, був затриманий армійським патрулем тієї ж ночі.

16 серпня під час зіткнення в Лас-Месадас було знищено 6 комуністичних бойовиків.

Протягом 8 і 9 жовтня відбулися два зіткнення з комуністичними бойовиками в районі Ель-Кінчо і Санта-Елена, партизанський командир Хуан Карлос Моліна (Команданте Пабло) і його заступник Мануель Негрін були ліквідовані. 4 жовтня в річці Фронтеритас відбулося нічне зіткнення між армійським патрулем і бойовиками РАН, де троє бойовиків були знищені.

Наступного дня пленарне засідання РАН, яке відбулося в самому серці Тукуманських гір, вирішило покласти край сільським партизанським діям, а після падіння центрального табору, 18 жовтня, наказало розсіяти вцілілих і відновити міські партизанські дії як метод боротьби. Відтоді робота армії зводилася до пошуку небагатьох партизанів, які втікали, переховувалися чи заблукали. Незважаючи на це, між 8 і 16 листопада відбулися нові зіткнення в Тукумані, в результаті яких загинули 6 військовослужбовців аргентинської армії та 7 комуністичних бойовиків РАН. У листопаді ВПС вперше вступили в бойові дії на підтримку армії: чотири літаки A-4B Skyhawk зі складу V авіабригади атакували населений пункт осколковими бомбами та гарматами калібру 20 мм.​ Протягом наступного тижня вони відбулося ще два зіткнення, в результаті яких у армії загинуло ще троє. Того ж місяця на прохання Віласа в цей район прибули частини 4-го піхотного полку. Розташована в Монтеросі, рота B здійснювала бойове та охоронне патрулювання своїми взводами в Лулесі, Консепсьйоні та Фамайллі, і на початку лютого 1976 року її змінила рота A.55. Між лютим і груднем 1975 р. 163 комуністичних бойовиків були ліквідовані також загинуло 53 військових сил безпеки в Тукумані.

У 1976 році, військові дії в горах Тукумані продовжились, армія зачищала табори з бойовиками та зброєю, відбувалось ряд сутичок як з комуністичними бойовиками Монтонерос так і з РАН. У перший тиждень січня 1976 року армійські війська виявили сім таборів РАН, у деяких з яких містилося до сорока партизанів, це було поновлення збройної кампанії комуністів. 28 липня троє бойовиків Монтонерос і поліцейський загинули під час протистояння в столиці. Це була спроба Монтонерос вести акції як в сільській місцевості так і в міській одночасно. Після кількох днів переслідувань Лайонел Макдональд один з керівників сільських підрозділів РАН був ліквідований армією 19 жовтня поблизу району Ель-Солоко.

Бойові дії в горах Тукумана тривали і в 1977 році і в 1978 році, армія зачищала територію від комуністичних злочинців, війська діяли жорстко, але цього вимагала ситуація адже вони боролись проти найбільшого зла на планеті, комуністичних терористів. До 1979 року операцію було повністю завершено, було ліквідовано останніх комуністичних бойовиків, знищені їх табори, виявлено велику кількість зброї, амунції, провіанту. Треба констатувати, що плани комуністичних бойовиків повністю провалились і вони не змогли розвинути сільський фронт опору в горах Тукумана. Серед керівників бойовиків, що були знищені під час операції Незалежність були: Хуан Карлос Моліна, Лайонел Макдональд, Хуліо Альсогарая. Загалом сили безпеки в районі Тукумана з 1975-1979рр. Знищили 400 комуністичних бойовиків РАН і Монтонерос.

У 1976 році в Аргентині відбувся військовий переворот до влади прийшов Хорхе Відела, праворадикальний військовий, який розпочав, ще більш ефективну боротьбу проти комуністино-соціалістичних елементів. За рік після перевороту Монтонерос втратили вбитими в сутичках з армією близько 2000 бойовиків.

У 1978-1980рр. Бойовики Монтонерос планували здійснити ряд контратакуючих дій проти влади Аргентини. Були сформовані підрозділи, які мали зайнятись данними злочинними діями, основне керівництво Монтонерос на 1978 рік, емігрувало в Мексиму і керувало бойовиками з цієї держави, з 1978-1980рр було ліквідовано близько 200 бойовиків Монтонерос це був повний крах для комуністичних бойовиків. Не допомогли і бойовикам, сформовані загони спеціального призначення, які були розділені на 3 взводи, які мали участь міських боїв на стороні палестинських марксистів. Їхнє завдання полягяло в тому, щоб потрапити в столицю Аргентини і розпочати там терор проти влади і поліції, спровокувати повстання, незадовлений урядом військових. Але комуністичним бойовикам Монтонерос цей план не вдався, фактично всі бойовики були знищені армією та поліцією, був ліквідований і командир сил спеціального призначення Монтонерос Орасіо Мендісабаль. У 1980 році керівництво Монтонерос втекло на територію комуністичної Куби, там підготували ще один взвод, для наступу на сили безпеки Аргентини, але цей загін був знищений як тільки він прибув в Аргентину. Було навіть викрадено і вбит�� оперативного координатора нового наступу, який керував бійцями з Бразилії. Останні бойовики Монтонерос були ліквідовані в Аргентині в 1983 році.

Варто сказати, що по ліквідації комуністично-соціалістичних злочинців не відставали і праві Аргентинський Антикомуністичний Альянс, здійснив чимало акцій по ліквідації лівих злочицнів. Так наприклад 29 травня 1974 року, члени ААА викрали і знищили 3 членів Соціалістичної робітничої партії у місті Ель-Талар. Наприкінці січня 1974 року ААА опублікував список людей, яких вважали ворогами і посібниками бойовиків. Багато з цих людей були лідерами або бойовиками Соціалістичної робітничої партії. Почали поширюватися епізоди насильства, які показали, що люди, які фігурують у цьому списку, були «засуджені до смерті» воєнізованою групою.1​ 7 травня 1974 року був убитий робітник-металіст Іносенсіо «Індіо» Фернандес, робітник-металіст, який був обраний рядовим делегатом UOM у профспілковій лінії, яка виступала проти керівництва Лоренцо Мігеля.

1974 рік серпнеь, серія сутичок між армією і ААА проти комуністичних бойовиків з РАН. У 1974 році РАН планувала захопити Військовий завод пороху та вибухових речовин поблизу міста Кордова Вілья-Марія, що було відомо як захоплення військового заводу Вілла-Марія та 17-го десантного піхотного полку в Сан-Фернандо-дель-Вальє де Катамарка. Метою обох операцій було захоплення підрозділів і отримання зброї, щоб спробувати спровокувати народне повстання і захопити владу. У четвер, 9 серпня, 47 бойовиків РАН вік яких коливався від 18 до 22 років, покинули Тукуман на орендованому автобусі. Вони зупинилися в Банда-де-Варела (9 км на північ від Сан-Фернандо-дель-Вальє-де-Катамарка). У цьому місці вони встановили контакт із місцевими підрозділами, які прибули з військовою уніформою​ та зброєю, яка буде використана в операції.​ Наступної ночі вони створили свою оперативну базу. Невдовзі після півночі двоє велосипедистів, які проїжджали повз це місце, помітили, як партизани готуються, і повідомили про це офіцера поліції Катамарки, який негайно повідомив слідчий відділ. 11 серпня о 12:30 до табору прибули чотири патрульні машини з вісьмома співробітниками слідчого відділу та 3-го відділення поліції. Там відбулося перше збройне зіткнення, яке закінчилося тим, що у результаті бою загинуло двоє бойовиків​, один отримав тяжке поранення​ і двоє поліцейських були поранені.​ Одразу коли було виявлено присутність партизанів у Катамаркі, командування РАН наказало відступити. Основ��ій частині основної групи вдалося відступити. У неділю, 11-го, після інтенсивних пошуків було заарештовано дев'ятьох партизанів, у тому числі й того, хто був важко поранений під час першого протистояння. Інші втекли до провінції Тукуман. Решта 19 партизан розташувалися біля ущелини Вальтер, за 3 км від церкви Капілья-дель-Росаріо, у невеликому містечку П'єдра-Бланка. П'ятьох членів партизанського загону було направлено для добування продовольства, спостереження за пересуванням ворожих військ і отримання транспортних засобів для відходу, усіх їх заарештовано. У понеділок 12-го поліція вислала комісію для захоплення решти партизанів. Там відбулося чергове збройне зіткнення, в якому загинув один офіцер. Зіткнувшись з цією невдачею, начальник провінційної поліції підполковник Анелло звернувся за підтримкою до 17-го полку та повідомив про позицію комуністичних бойовиків. Опівдні 60 солдатів під командуванням офіцера при підтримці чотирьох літаків прибули на місце, відбулося кілька боїв, і врешті всі бойовики були вбиті. За даними військових, 14 комуністів загинули в бою.

У 1975 році 4 вересня ААА знищують 8 бойовиків Соціалістичної робітничої партії в Ла-Платі.

У 1976 році 6 липня війська Аргентини за сприяння ААА, розстілюють 11 заарештованих комуністичних бойовиків.

У 1977 році 17 лютого війська спільно з ААА, викрадають 6 бойовиків Монтонерос, які відповідали за пропаганду в університетах це було молодіжне комуністичне крило та стратили перед будинком, розташованим на Марчена-Пасаж. Групу бойовиків доставили до поліцейського підрозділу, а потім до Ла-Баландра, відкритого поля поблизу Пунта-Лари, де їх розстріляли з рушниць Ithaca.

Також 24 травня 1977 військові сили стратили 16 комуністичних бойовиків різних організацій в Монте-Гранде. Бойовиків утримували в Ель-Весубіо. Серед убитих бойовиків були:Луїс Джемотро, Луїс Фаббрі, Каталіна Ов'єдо де Чьюффо, Дануель Чьюффо, Луїс де Крістофаро, Марія Крістіна та Хуліан Бернат, Клаудіо Джомбіні, Елізабет Кесеманн, Родольфо Голдін, Маріо Сгрой, Естебан Андреані, Мігель Гарасимів, Нело Гаспаріні та двоє інших людей, які ніколи не були ідентифіковані.

Сільвестр Естебан Андреані Де Хесус (нар. 11 листопада 1944 р.; викрадений 11 квітня 1977 р.) був співробітником ENTEL і членом Революційної робітничої партії. За словами його дружини Сари Фаньяні, вона та її чоловік були делегатами телефонної профспілки і їх деякий час переслідували, перш ніж їх викрали.

Хуліан Франсіско Бернат (нар. 1 липня 1953)5 та Марія Крістіна Бернат де Крістофаро.

Луїс Едуардо Де Крістофаро, «Качо» (нар. 8 лютого 1956 р.), був членом Народно-революційної армії, його було викрадено разом з Марією Крістіною Бернат і Хуліаном Бернат 16 травня 1977 р. на світанку в Буенос-Айресі. Айрес. Марія Крістіна домовилася з членами оперативної групи про її викрадення в обмін на свободу дитини, яку вони також мали намір забрати, незважаючи на те, що її чоловік благав не брати її, трьох вивели з дому зі спальним одягом..

Даніель Хесус Чьюффо, лікар, активіст Комуністичної організації Робітнича сила (OCPO).7​

Каталіна Джуліана Ов'єдо Делланьоло де Чьюффо (нар. 30 квітня 1952 р.). Його тіло з’явилося в Монте-Гранде 24 травня 1977 року. Подружжя Каталіни та Даніеля Чьюффо було викрадено 20 квітня 1977 р. Того ранку Даніель Чьюффо залишив свій будинок у Кастеларі, прямуючи до Буенос-Айреса, і не повернувся. У другій половині дня група людей чекала там на прибуття його дружини, де вони схопили та катували її.

Луїс Альберто Фаббрі Фавр (нар. 17 листопада 1947, Італія; викрадений 21 квітня 1977, Ла Лучіла). Він працював службовцем у муніципалітеті Кордови, журналістом у газеті «Respuesta» і був активним членом Комуністичної організації робітничої влади (OCPO). Після його викрадення про нього нічого більше не було чутно, поки не з’явилися новини. в газетах він опублікував повідомлення про свою смерть. Свідчення свідчать про те, що його перевели до підпільного центру Ель-Везубіо.

Нело Антоніо Гаспаріні Філіппо (нар. 20 серпня 1951). Він працював службовцем у Fábrica Lia і був студентом першого курсу агрономії в Національному університеті Кордови.

Луїс Марія Джемотро Ангуло (нар. 30 березня 1950). Ветеринар і бойовик Монтонерос10 був викрадений 11 лютого 1977 року в Буенос-Айресі. Того дня Джемеро зв’язався зі своєю дружиною Ліліаною Франкі, повідомивши, що помітив дивні рухи, і того ж дня невідомі на двох приватних автомобілях викрали його. Родина доклала незліченних зусиль, щоб знайти місцеперебування Гемотро без будь-якої відповіді, доки його ім’я не з’явилося в новинах того часу як загиблого під час передбачуваної сутички між диверсантами та правоохоронними силами.

Клаудіо Хуліо Джомбіні (нар. 30 січня 1954). Бойовик Комуністичної організації робітничої влади (ОКПО).

Родольфо Голдін Рабінський (нар. 9 листопада 1950, Кордова; викрадений 21 квітня 1977, Вілла Баллестер, Буенос-Айрес). Бойовик Комуністичної організації робітничої влади (ОКПО). Вони знайшли його тіло на кладовищі Монте-Гранде, як і NN, разом з іншими жертвами ПЗЗ «Везувій»12. Голдін був викрадений під час широкомасштабної операції у своєму будинку у Вілла-Бальєстер, провінція Буенос-Айрес, де він жив разом із своєю вагітною дружиною Лусією Естер Моліною та її сином Сантьяго Ніколією. Ірма Рамачіотті де Моліна, мати Люсії, розповіла, що в травні 1977 року після дзвінка матері Родольфо вона поїхала до Буенос-Айреса та зайшла до їхнього будинку, знайшовши його повністю зруйнованим і закритим. Сусідка розповіла їй, що того дня вона почула стрілянину в будинку, а потім до її дверей постукав полковник і передав їй сина Люсії. Дитину поліцейським передала сусідка, а дістала бабуся. І Люсія Моліна, і ненароджена дитина залишаються зниклими безвісти.4

Мігель Анхель Харасимів (нар. 22 лютого 1947 р.; викрадений 15 травня 1977 р., Буенос-Айрес) був будівельником.13 Його викрали разом із дружиною Іріс Беатріс Кабрал Бальмаседа, коли він спав зі своєю кількамісячною дитиною. дочка, в його місці проживання в місті Буенос-Айрес. Відвезли їх у капюшонах із ковдрою. Викрадачі залишили доньку подружжя з сусідом, який передав її родині, а на дверях поставили зачиняючу смужку. Елізабет Кеземанн борець Комуністичної Організації Робочої Влади і Революційної Робітничої Партії - Народної Революційної Армії, була ідеологом соціалізму поширючи данну злочинну ідеолгію, страчена разом з іншими бойовиками. Загалом за весь час існування ААА з 1973-1976рр, силами правих антикомуністів було знищено близько 1500 ліваків з різних комуністично-соціалістичних організацій. Після приходу до влади праворадикальної хунти на чолі з Віделою, члени ААА вливаються в управління державою і у війська. Загалом за весь час бойових дій комуністичні бойовики з організації Монтонерос втратили 5000 убитих. Зараз ми згадаємо, основних комуністичних бойовиків данної організації, які були знищені владою Аргентини та антикомуністами.

Рауль Ягер один з найбільш досвідчених бойовиків Монтонерос, і один з тих хто найдовше воював проти влади Аргентини, здійснив багато злочинів. Він керував нападом на казарми Формози, у жовтні 1975 року, під час якого загинуло 12 солдатів. Того ж року він керував страйком цукровиків FOTIA. У 1980 і 1981 роках він відповідав за керівництво командами, які готували «Основи нової Аргентини». Був знищений 29 квітня 1983 року в Кордові у сутичці з поліцією.

Карлос Альберто Хоберт засновник партизанської організації Монтонерос у 1970 році, об’єднавши її керівництво за словами колишнього бойовика Монтонеро та історика Хосе Аморіна, Карлос Гоберт був найбільшим лідером Монтонерос, випереджаючи навіть Маріо Фірменіха. Разом з Роберто Кієто Хоберт планував викрадення братів Борнів у 1974 році. Д�� дня своєї смерті він був членом Національного керівництва Монтонерос. Він загинув у бою 17 грудня 1976 року, коли оперативна група армії напала на його будинок, щоб заарештовати його.

Хосе Сабіно Наварро одним із засновників воєнізованої комуністичної організації Монтонерос. У 1970 році в вересні новостворена організація мала зіткнення з поліцією у Вільямі Моррісі, провінція Буенос-Айрес, у якому загинули Фернандо Абаль Медіна та Густаво Рамус, лідери організації, а Наварро, якому вдалося втекти, прийняв керівництво організацією. У 1971 році Наварро убиває двох поліцейських, які хотіли його затримати. У 1971 році під час сутичок з поліцією був важко поранений, разом ще з одним бойовиком відступив в ліс, де і застрелився, щоб не потрапити в руки правосуддя.

Гектор Антоніо Араухо Еррера був комуністичним бойовиком Монтонерос та лікарем, був також засновником групи Монтонерос у Кордові. 25 квітня 1976 року був зхоплений і доставлений до фільтраційного табору «Ла Перла», де був ліквідований разом з своєю партнеркою Ліліаною Алісією Маркетті, однією із засновниць організації Монтонерос в Кордові.

Еміліо Анхель Маза був комуністичним бойовиком Монтонерос, один з перших бойовиків цієї організації здійснив кілька атак разом з бойовиками на урядові установи, загинув в лікарні куди потрапив після перестрілки з поліцією в 1970 році.

Карлос Густаво Рамус він був одним із засновників Монтонерос і брав участь у викраденні та вбивстві генерала Педро Еудженіо Арамбуру між травнем і червнем 1970 року. 1 вересня 1970 року він брав участь у нападі та пограбуванні філії Banco de Galicia в місті Рамос Мехія. Загинув від вибуху гранати у власній кімнаті 8 липня 1970 року.

Фернандо Луїс Абаль Медіна один з засновників комуністичної організації Монтонерос, загинув в перестрілці з поліцією 7 вересня 1970 року.

Хуан Гарсія Елорріо один з засновників Монтонерос, 26 січня 1970 року загинув коли його на смерть збив автомобіль.

Естер Норма Арростіто одна з лідерів відділень Монтонерос довгий час уникала переслідувань поліції та армії, та зрештую була ліквідована в 1978 році.

Карлос Рауль Капуано Мартінес комуністичний бойовик Монтонерос, 16 серпня 1972 року, коли він був у барі в Барракасі з двома супутниками, пара поліцейських у цивільному попросила у них документи, і Капуано Мартінес дістав пістолет, убив заступника комісара Хосе Марію Фунгейро та поранив одного зі своїх супутників. . Коли він збирався сісти в машину, один із пострілів поліцейських влучив в бойовика і він загинув.

Сусана Грасіела Лесгарт учасниця Монтонерос, була одна з перших учасників організації. Була розстріляна під час невдалої спроби втечі з в'язниці у 22 серпня 1972 року.

Хосе Пабло Вентура він був членом керівництва Монтонерос, 4 січня 1977 року об'єднані сили аргентинської армії та поліції провінції Санта-Фе оточили будинок у Сан-Мартін і Бонео в місті Санта-Фе. Під час жорсткої перестрілки Вентура був убитий.

Едгар Туліо Валенсуела був одним з довготривалих бойовиків організації Монтонерос, провів достатню кількість акцій і сутичок з поліцією, був одним з тих кого керівництво Монтонерос з Мексики послало в кінці 70-х років, в Аргентину в рамках контр наступу проти Аргентинської влади. Потрапив в оточення сил безпеки і щоб не потрапити в полон він покінчив життя самогубством, проковтнувши пігулку ціаніду.

Роберто Хорхе Кієто на прізвисько Чорний один з лідерів Монтонерос, також був адвокатом. Кієто був частиною національного керівництва організації Монтонерос і був викрадений силами безпеки 28 грудня 1975 року в місті Мартінес, провінція Буенос-Айрес, Аргентина, та страчений

Маріано Пухадас один з перших бойовиків Монтонерос, брав участь в нападах на банківьські установи та перестрілки з поліцією, в червні 1971 року його заарештували та утримували спочатку у в'язниці Кордови, а потім у в'язниці Роусона. Був розстріляний під час невдалої спроби втечі у 1972 році.

Норберто Армандо Хабеггер був членом різних ліворадикальних організацій в кінці 60-х років, в 1970 році член Монтонерос, брав участь в багатьох акціях, довги час переховувався від сил правосуддя, 30 червня 1978 року він сів на літак до Мексики для зустрічі з керівниками Монтонерос був викрадений і вважається і страчений Аргентиськими спецслужбами.

Рікардо Рене Хайдар один з перших бойовиків організації Монтонерос, проводив напади і сутички з поліцією ще з 1970 року, кілька разів затримувався поліцією, та був ув'язнений. Ближче до жовтня 1975 року разом із Роберто Пердіа та невеликою кількістю монтонерос він приєднався до РАН в протистоянні в горах Тукумана проти влади Аргентини. Після приходу до влади в Аргентині Хорхе Відели, виїжджає в Бразилію, де і був убитий спецслужбами Аргентини в 1982 році.

Орасіо Мендісабаль він був членом керівництва партизанської групи Монтонерос. Мендісабаля заарештували в Кордові 7 серпня 1975 року разом з Маркосом Осатінським та іншими бойовиками. Мендісабаль втік з офісу федерального судді в січні 1976 року за допомогою свого адвоката, який направив пістолет на охоронця, обидва втекли через вікно на вулицю, а звідти до автомобіля, який їх чекав. Під час контрнаступу Монтонерос був в складі сил спеціального реагування, 17 вересня 1979 року він був перехоплений силами безпеки разом з Армандо Кроатто в Мунро, провінція Буенос-Айрес, біля супермаркету «Canguro». Вони вели перестрілку з поліцією Аргентини, він був серйозно поранений, померши через два дні у військовому шпиталі гарнізону Кампо-де-Майо.

Маркос Осатинскі на прізвисько «Ель Пеладо" один з найбільш досвідчений бойовиків Монтонерос був у'язнений в в'язниці Роусон, вбив охоронця і зміг втекти, у 1975 році потрапив у полон до сил безпеки Аргентини де і був страчений.

Фред Маріо Ернст був бойовиком Монтонерос, у 1970 році був заарештований поліцією, але згодом випущений. У 1972 році його знову заарештовують, за терористичну діяльність, випущейни в 1973 роціі так як був помилуваний Ектором Кампорою, який в 1973 році був президентом. Після цього продовжив комуністично-злочинну діяльність, у 1975 році був ззарештований після перестрілки з поліцією у Кордобі, після цього був страчений силами безпеки.

Карлос Каріде брав участь в ліворадикальній діяльності, ще в кінці 60-х років пізніше став членом Монтонерос. Неодноразово заарештоувався поліцією, в одному з нападів убив полісмена. Був ліквідований 28 травня 1976 року силами поліції в перестрілці при спробі викрасти зброю.

Орасіо Домінго «Петрус» Кампілья був у складі різних ліворадикальних організацій, з 1970 року, займався злочинною діяльністю, пізніше став членом Монтонерос, був одним з старших офіцерів. В кінці 70-х років перебирається в Бразилію, де був затриманий спецслужбами Аргентини і знищений 11 березня 1980 року.

[newsundphotos]

У Москві горить великий склад із фреоном (відео)

На півдні Москви горить склад із фреоном. Пожежі площею 2,5 тисячі кв. метрів присвоїли підвищений ранг складності. Про це повідомляє Телеграм-канал Astra. «Склад горить у промзоні (Москви – ред.) на вулиці Промисловій. Стався частковий обвал покрівлі, повідомляється про вибухи (можливо, здетонували балони з фреоном). До гасіння вогню планується залучити гелікоптер. Про причину пожежі не…

[muzon4ic]

🍁 Пишуть, що в Ірані розбився гелікоптер із високопоставленими лідерами КВІР і хуситів. Випадково, звичайно. 🤷

ОК, але давайте зробимо невелику ретроспективу щодо дій ізраїльтян.

👉 Спочатку вони підірвали пейджери та рації, знищивши та покалічивши весь середній склад іранського проксі;

👉Потім нанесли нищівний удар по позиціях по всьому Лівану;

👉 Показово знищили голову Хезболли Хасана Насраллу та його соратників, а також керівника іранського спецназу.

👉 І ось цей гелікоптер...

Реальні успіхи, а дії тонкі, виверені, нестандартні. Жоден ізраїльський солдат при цьому не загинув, Хезболла майже знищена, а Іран на Генасамблеї ООН викинув "білий прапор". Це підвищення ставок із сторони Єрусалиму — Нетаньяху збирається повністю розгромити "Хезболлу", і процес уже розпочато.

До того ж, не виключено, що координати місць, де були представники керівництва "Хезболли" ізраїльтянам злили ліванські силовики. Занадто велика спокуса чужими руками одним ударом вирішити численні проблеми, які керівництву Лівану створювали лідери палестинського руху. Наступним етапом має стати інфільтрація терористичних ланок, що залишилися без керівництва, лояльними Лівану командирами або навіть безпосередньо емісарами ліванських силових структур. Усіх, хто не прийме нових правил гри, жорстко зачистять — або самостійно, або руками Ізраїлю.

Зараз Іран відверто панікує - він не очікував на такі рішучі дії, які про��одить керівництво Ізраїлю. Аналітики Ірану та його союзників готували сценарій, за якого Ізраїль повністю загрузне в Палестинській компанії і стає скутим партизанськими атаками ХАМАС, поки в цей час проксі "Хезбалли" завдаватиме потужних ударів, використовуючи таємно передані ракети Ірану. Це мало розгойдати політичну обстановку в Єрусалимі та довести до кризи з безладами та відставкою уряду.

Але все пішло не за планом, Нетаньяху по суті вбив свою політичну кар'єру - справа навіть дійшла до кримінальної справи від міжнародного кримінального суду. Але... Проксі Тегерана повністю знищені, потенційні арабські союзники вважають за краще залягти на дно, плани роздроблення Ізраїлю провалилися.

Наразі все доведено до такого рівня, що навіть вбивство вищого політичного керівництва Ірану не буде чимось незвичайним і є цілком ймовірним варіантом. Жодний факт нібито наявності ядерної зброї теж не є перешкодою для цього.

Ось що значать рішучість і наполеглевість. Яка на користь України, до речі.

[objectivnewskharkov]

Довга рука Володимира Путіна тягнеться через усю Європу. У понеділок стало відомо, що вбивці кремлівського тирана 12 разів вистрілили у пілота Максима Кузьмінова (28 років) неподалік Аліканте, пише BILD.  - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2024/02/20/vbivts-pilota-rf-shho-peregnav-gelikopter-na-harkivshhinu-vivela-na-slid-divchina/

[rodesian]

Продовження операцій.

Наступна операція це операція «Урік» (або операція «Бутлейс» для південноафриканців) — транскордонний рейд, здійснений у Мозамбік оперативниками Родезійських сил безпеки під час Родезійської війни Буша за бойової допомоги ВПС Південної Африки. Під час операції, яка проходила з 1 по 7 вересня 1979 року, до 200 військовослужбовців Родезії та Південної Африки атакували мости та головний плацдарм для бойовиків .(ZANLA) у провінції Газа. Разом з операцією «Диво» це була одна з найбільших родезійських зовнішніх операцій війни.

Під час Родезійської війни Буша (або Другої Чимуренги) Родезійським силам безпеки (RSF) доводилося мати справу зі зростаючим потоком навчених ззовні повстанців, які прибували до Родезії, пізніше Зімбабвійської Родезії, із сусідніх країн, особливо із Замбії та Мозамбіку, останній у особливо коли до влади прийшли комуністи з ФРЕЛІМО у 1975 році.

Цілі операції «Урік» полягали в тому, щоб атакувати сили ZANLA в їхньому командному та навчальному ��ентрі до того, як вони зможуть увійти в Зімбабве-Родезію, і перекрити шляхи постачання до провінції Газа в Мозамбіку. Було також сподівання, що руйнування комунікаційних і залізничних ліній, доріг і мостів на відстані до 200 миль у Мозамбік вплине на економічну ситуацію та моральний дух тих, хто підтримував ZANLA та Роберта Мугабе.

Цілями були мости в Альдейя-да-Баррагем, а також життєво важливий зрошувальний канал, що живить велику сільськогосподарську територію в Мозамбіку. Були заплановані авіаудари по установках FRELIMO в Мапаї та Максаїлі, щоб деморалізувати комуністів. Після цього база в Мапаї буде захоплена та знищена зімбабвійсько-родезійськими сухопутними силами.

До атаки 200 зімбабвійських родезійських військ були розгорнуті в районі 161 кілометра (100 миль) усередині Мозамбіку на схід-південний схід від Чігубу. Вертольоти були на злітно-посадковій смузі Чіпінда Пулс у Зімбабві, Родезія. Атака почалася лише 5 вересня через погані погодні умови. Родезійські війська SAS були перекинуті на Альдейю-де-Баррагем і чотири інші цілі для знищення мостів та інфраструктури. Реактивні літаки Hawker Hunter і Cessna Lynx бомбардували район і надавали підтримку з повітря. Під час евакуації пораненого солдата один гелікоптер AB-205A був збитий РПГ-7, а технік LAC AJC Wesson загинув від удару. Пілот Flt Lt Дік Пекстон був врятований SAS.

6 вересня база ZANLA в Мапаї зазнала бомбардування Hawker Hunters, знищивши командний центр і головну радіолокаційну станцію. Після цього зімбабвійсько-родезійські війська були доставлені гелікоптером для атаки на позиції поблизу бази. Під час транспортних операцій південноафриканський гелікоптер Puma був збитий РПГ-7 , у результаті чого всі 14 зімбабвійсько-родезійських коммандос і три члени екіпажу ВПС Південної Африки були вбиті. Це була найбільша втрата людських життів сил безпеки Родезії за один інцидент під час війни. Пізніше місце катастрофи було розбомблено, щоб закрити південноафриканські позначки на вертольоті Puma. Тіла так і не були знайдені. База Мапай була укріплена зигзагоподібними траншеями, які з’єднували один з одним, що забезпечувало гарне прикриття для захисників. Важкі бої точилися між родезійською армією та комуністами. Мапай неодноразово піддавався бомбардуванню реактивними літаками Hunter і бомбардувальниками Canberra. Незадовго до заходу сонця Верховний головнокомандувач родезійської армії генерал Воллс прийняв рішення про відхід.

У результаті битви загинуло понад 300 солдатів ЗАНУ та було пошкоджено кілька мостів, будівель та інфраструктури. Втрати Мозамбіку склали 22 убитих і 32 поранених . Втрати родезійців у битві становили 17 убитих, що стало найбільшою втратою за всю війну але всерівно співвідношення вбитих було понад 20:1. Родезійським силам безпеки стало очевидно, що їхній ворог незабаром стане більш легітимною бойовою силою, ніж раніше, яку навчали їхні радянські радники, і яка тепер, завдяки досвіду, відстояла свою позицію під час повітряних атак, на відміну від попередньої війни. Зімбабвійські родезійські солдати були добре навчені, вмотивовані та оснащені, але між��ародні санкції, такі як Резолюція 232 Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, та ізоляція призвели до збільшення проблем із заміною переважно літаків, тоді як запаси зброї та боєприпасів були переважно вдосталь.

Політично ця операція призвела до того, що Самора Машел голова комуністів в Мозамбіку чинив тиск на Роберта Мугабе, щоб той узяв участь у мирних переговорах у Ланкастер Хаузі. Машел хотів запобігти подальшому втягненню Мозамбіку у війну з Зімбабвійською Родезією, яка вже завдала серйозної шкоди економіці Мозамбіку.

Також варто розказати, про спец. операцію військ Родезії, яка наробила багато шуму відбулась вона в Мозамбіку де на той час, вже йшла громадянська війна між комуністами з ФРЕЛІМО і опозицієї антикомуністами з РЕНАМО.

Водночас, влада ФРЕЛІМО радо надала Роберту Мугабе та його партії ЗІПРА можливість перебування на території держави. Саме тут, в Мозамбіку, були зосереджені військові бази, штаби та тренувальні табори терористів Мугабе. Родезійські сили оборони, що не мали звички чекати терористів на своїй землі, постійно вели із ними боротьбу на території сусідніх держав, ігноруючи при цьому протести влади цих держав і постійне ниття дипломатів з ООН. Пітер Уоллс одного разу сказав: “Якби ми прислухалися до вимог Заходу, нас би давно стерли з лиця Землі”.

Черговий рейд САС стався влітку 1979 року. 2 групи бійців САС та приданому до них снайперу з армійського резерву, а також двох бійців РЕНАМО, висунулися на територію Мозамбіку із ��етою захоплення або вбивства Джошуа Тонгогари, командира військової бази ЗАНЛА.

11 бійців закинули на територію Мозамбіку. Їм необхідно було пройти 50 кілометрів в район розташування бази та влаштувати засідку на дорозі. Їм було відомо, що Тонгогара пересувається на Тойоті Ленд Крузер, Діло залишалося за малим.

Бійці пересувалися по ночах, намагаючись уникати контактів із місцевим населенням. Втім, їм не пощастило: ночі видалися на диво темними, орієнтування було надзвичайно ускладненим. На ранок третього дня, родезійці опинилися в жахливій ситуації: вони опинилися на пагорбі, всього в 400 метрах від табору ЗАНЛА. Крім того, виявилось, що за три кілометри від цього табору, знаходилася військова база ФРЕЛІМО.

Командир загону, сержант Шіпперс, прекрасно усвідомлюючи, що треба було прориватися до точки евакуації все одно не хотів іти з пустими руками. Після вдалого відриву від переслідування, він наказав розмістити засідку біля дороги, що вела на базу ЗАНЛА. Дуже скоро на ній опинилося два позашляховики у супроводі пішої охорони. Юний боєць РЕНАМО, на ім’я Андре, вийшов на дорогу, вдаючи з себе одного зі “своїх”. Машини зупинились, охоронці почали говорити з Андре португальською і в цей момент він подав сигнал. Позиція для засідки була дуже вдалою: один постріл із РПГ-7, підрив мін “Клеймор” та кілька секунд прицільного обстрілу стрілецькою зброєю- і все було скінчено. Часу перевіряти тіла вбитих не було- бійці ЗАНЛА, що прочісували місцевість, вже бігли на шум бою. Родезійцям вдалося відступити без втрат: після тривалого відриву їх евакуювали прямо з поля бою. Вже на бортах Алуеттів вони не могли перестати говорити про деталь операції, що ніяк не йшла в них з голови: серед убитих в засідці САСівці чітко бачили білих. ��іч у тім, що під час першого бою з бойовиками ЗАНЛА, на сусідній базі ФРЕЛІМО перебувало п’ятеро радянських військових радники. Коли на базі почули постріли, командиром бази було прийняте рішення евакуювати радників з території бази. Як ви вже здогадались, саме вони з охороною були в тих позашляховиках, що були знищені САС. Серед них був і підполковник Заславець- радник командира мозамбіцької мотопіхотної бригади. З ним загинуло ще 4 радників-росіян.

Так, 26 липня 1979 року, на далекій африканській землі, була пролита кров українця. Офіцера, що прийняв смерть на чужій війні, допомагаючи не тій стороні. Одне із сотень інших імен в радянських списках втрат.

Підполковника Заславця Миколая Васильовича радянська влада навіть нагородила орденом Червоної Зірки. Радянські окупанти знайшли смерть заслужену на території Мозамбіку.

[ua2daynews]

Експерт з питань державної безпеки, генерал-майор СБ України Василь Вовк прокоментував проміжні результати розслідування катастрофи гелікоптера в Броварах

Доброго дня, шановні читачі! Сьогоднішнім нашим гостем є провідний вітчизняний експерт з питань державної безпеки, генерал-майор СБ України Вовк Василь Васильович. Темою нашої зустрічі є продовження розпочатої дискусії щодо причин і наслідків, основних версій і ефективності слідчих дій з розслідування трагедії в Броварах в якій загинуло керівництво МВС. Нагадаю, що 18 січня 2023 року гелікоптер,…

[novyny-ukraine]

5 ХВИЛИН ТОМУ! Попали прямо в кабіну пілота! 47 Бригада ЗСУ збила гелікоптер Ка-52

[demiurgeua]

Британський гелікоптер Sea King на шляху до України

Гелікоптер Sea King, який належав Королівським Військово-морським Силам Великої Британії і був переданий Україні у рамках програми підтримки України Сполученим Королівством, вже в новому кольорі та з українським розпізнавальними знаками знаходиться на шляху до України. _________ A former Royal Navy Sea King in its new Ukrainian colours has left the UK en-route to Ukraine following a period of…

[andriy-synuk]

«Вдале полювання» Андрія Синюка - це картина, яка вносить найбільшу традицію живопису. Вона виконана в реалістичному стилі, з різноманітною унікальною деталізацією та чітким описом анатомічних малюнків і ландшафтів. Центральний образ картини – зенітник. Згуртований, як гордий дуб, він стоїть на землі, готовий зустріти ворога. Його броньований костюм, надійний кулемет і переносний зенітний ракетний комплекс говорять нам про його готовність до найнебезпечніших місій. Такий вигляд зенітника показує його героїчну силу і непохитну відданість своєму обов'язку. Ворог на картині – це гелікоптер КА-52. Він на малюнку зображений реалістично і з пристрасною любов'ю до технічних деталей. Зенітник збиває гелікоптер, чим забезпечує українським військовим перевагу на полі бою.

[futurenowua]

Історія створення гелікоптера

Дізнайтеся якою була історія створення гелікоптера - від вертикальних польотів іграшок в Китаї в 400 році до нашої ери, до потужних машин сьогодення.Вертоліт відіграє життєво важливу роль в історії авіації. Сьогодні в комерційному авіаційному просторі експлуатується багато типів гелікоптерів, починаючи від невеликих приватних вертольотів, розрахованих на двох осіб, до великих пасажирських і робочих машин, здатних перевозити значні вантажі у важкодоступні місця.Якою ж була історія створення гелікоптера? Ми розглянемо, як гелікоптер розвивався від стародавніх часів у Китаї до ефективної робочої конячки та прогулянкового літального апарату, яким ми його знаємо сьогодні.Історія створення гелікоптераЗ чого все почалося?Вертикальні польоти почалися ще в 400 році до нашої ери в Китаї. Існують записи про повітряного змія, який використовував поворотні крила, що допомагали йому підніматися в небо. У Середньовіччі деякі іграшки використовували принцип гелікоптера, де поворотна лопать оберталася, якщо потягнути за мотузку.Більшість людей знає, що Леонардо да Вінчі, великий винахідник 1500-х років, спроектував і намалював схеми гелікоптера, який використовував спіральний гвинт для досягнення підйому. Винаходи Леонардо да Вінчі: які змінили історіюНа жаль, проекти Леонардо так і не були реалізовані за його життя, але вчені та інженери детально дослідили його концепції. Масштабна модель одного з літальних апаратів да Вінчі зі спіральним підйомом, попередника гелікоптера|Photo: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Leonardo_da_Vinci_helicopter.jpgУ 1784 році французькі ремісники Лануа і Бьєнвену створили іграшковий гелікоптер з пташиного пір'я. Вони представили концепцію Французькій академії наук. Ця іграшка стала попередницею більш успішної моделі, побудованої Альфонсом Пено у 1870 році.Цікаві факти про Леонардо да Вінчі: топ-10Перший успішний вертикальний політ з екіпажемУ 1843 році сер Джордж Кейлі, також відомий як батько літальних апаратів, продовжив дослідження наукових принципів роботи гелікоптерів, що врешті-решт призвело до створення першого успішного гелікоптера.Історія створення гелікоптера- сер Джордж Кейлі|Photo: http://www.aviastar.org/helicopters_eng/cayley.phpПісля цього, однак, було багато невдалих спроб до 1907 року, коли брати Бреге, Луї і Жак, здійснили короткий політ на автожирі під пильним наглядом Шарля Ріше, піонера авіації. Апарат залишався прив'язаним до землі і піднімався вертикально на висоту близько двох футів. Автожир № 1 мав легку раму з чотирма наборами роторів і двигуном потужністю 45 кінських сил.Історія створення гелікоптера - Автожир братів Бреге|Photo:https://en.wikipedia.org/wiki/Bréguet-Dorand_Gyroplane_LaboratoireПізніше того ж року виробник велосипедів Пол Корну досягнув вільного польоту протягом близько 20 секунд на висоті одного фута від землі на двороторному апараті з двигуном потужністю 24 кінські сили. Ігор Сікорський, який пізніше прославився як інженер літаків, приблизно в той самий час провів кілька невдалих експериментів з вертикальним польотом.Історія створення гелікоптера - хронологія 1912 - 1970 роківПісля французьких успіхів у вертикальному польоті гелікоптер розвивався семимильними кроками. Ось деякі з найяскравіших і ключових моментів в історії ранніх вертольотів.- 1912 р. Данський винахідник Якоб Еллехаммер здійснив короткі підйоми на гелікоптері з гвинтами, що обертаються протилежно, і циклічним регулюванням висоти польоту.- 1922 р. Джордж де Ботезат сконструював для ВПС США складний вертоліт, який відривався від землі менш ніж за дві хвилини при мінімальному управлінні.- 1924 р. Аргентинський винахідник Рауль Патерас Пескара сконструював кілька гелікоптерів з циклічним регулюванням кроку і, як резервний варіант на випадок відмови двигуна, з авторотацією гвинта. 18 квітня 1924 року він встановив рекорд дальності польоту по прямій - 736 метрів.- У тому ж 1924 році у Франції, 4 травня, Етьєн Омічен встановив рекорд дальності польоту для гелікоптерів, пролетівши 1-кілометрове коло.- 1927 - 1930 Микола Флорін, російський повітроплавець, продемонстрував гелікоптер з маховими крилами на Брюссельській виставці в 1930 році і був відповідальним за створення першого гвинтокрила з двома гвинтами в 1927 році.- 1936 р. - Німеччина розробила Focke Achgelis FA 61, який мав два трилопатеві гвинти, встановлені на аутригерах, і приводився в рух радіальним двигуном потужністю 160 к.с.- 1938 р. Німеччина - FA61 здійснив політ на висоті 11 243 футів і пролетів 143 милі по пересіченій місцевості. Німецька авіаторка Ганна Райч стала першою жінкою-пілотом вертольота у світі, яка здійснила політ на FA61 у Дойчланд-Халле в Берліні.- 1939 - 40 рр. У США Ігор Сікорський повернувся до створення гелікоптерів і здійснив успішну серію випробувальних польотів свого VS-300 - невеликий (вагою 1092 фунти), оснащений 65-сильним двигуном Лайкомінг, мав один несучий трилопатевий гвинт зі спільним кроком і хвостовий гвинт.Як і більшість винаходів, зроблених під час війни, після Другої світової війни гелікоптери почали використовувати для гасіння пожеж, ро��оти поліції, обприскування сільськогосподарських культур, боротьби з комарами, медичної евакуації, перевезення пошти та пасажирів.https://www.youtube.com/watch?v=EhcWZuNJzfg- У цей час Bell Model 47, один з найвизначніших гелікоптерів усіх часів, з шарнірно-зчленованим, гіростабілізованим, дволопатевим гвинтом, був розроблений корпорацією Bell Aircraft під керівництвом Артура Янга.- Френк П'ясецький заснував корпорацію Piasecki Helicopter Corporation; проекти П'ясецького включали в себе концепцію тандемних гвинтів. Здвоєні тандемні ротори були достатньо міцними, щоб дозволити виробляти гелікоптери майже вдвічі більшого розміру, ніж раніше, без необхідності створювати значні лопаті ротора.- 1951 - Технологія реактивного двигуна була застосована до гелікоптера HTK-1 авіабудівної корпорації Kaman Aircraft Corporation. Ця машина мала запатентовані аеродинамічні сервокеровані ротори Kaman у конфігурації "синхронізатор".- 1955 - 12 березня здійснив свій перший політ французький літак SNCA-S.E. 3130 Alouette II, оснащений турбінним двигуном Turbomeca Artouste II. Він став одним з найвпливовіших вертольотів у світі і започаткував тенденцію до повсюдного використання реактивних двигунів.- 1956 р. Жан Буле та Анрі Петі провели першу рятувальну операцію за допомогою гелікоптера на висоті 4 362 метри на горі Монблан.1957 р. Жан Буле і Жерар Анрі підняли два вертольоти Alouette II і врятували екіпаж ВПС Франції та рятувальників під час виконання операцій після аварії Вінсендона і Анрі. Alouette II відкрив технологію для цілого нового покоління гелікоптерів. Виробництво Alouette було припинено в 1975 році- 1962 р. Жан Кантіньйо розробив двомісний гелікоптер Faon (фр. Fawn). Це був елегантний невеликий двомісний гелікоптер потужністю 180 к.с. без заднього гвинта - від нього відмовились у 1963 році через проблеми зі стабільністю.- 1962 SA 321 Super Frelon, тримоторний важкий транспортний гелікоптер, вироблений французькою аерокосмічною компанією Sud Aviation. Це був найпотужніший гелікоптер, побудований в Європі свого часу, і найшвидший гелікоптер у світі.- 1963 Super Frelon встановив три рекорди швидкості: на дистанції понад 3 км - 341,23 км/год, на дистанції 15-25 км - 350,470 км/год, на дистанції понад 100 км по замкненому контуру - 334,280 км/год.- 1967 Німецький Bo105 став першим легким двомоторним гелікоптером, що надійшов у комерційну експлуатацію.- 1969 SA-315 Lama встановив рекорд висоти польоту, який тримається донині. Жан Буле встановив рекорд висоти, піднявшись на висоту 12 442 метри. Індійський уряд використовував вертоліт в Гімалаях, а згодом випустив вертоліт під назвою Cheetah.- 1970 Sud Aviation стала SNIAS після злиття з французькими компаніями Nord Aviation та SEREB. У 1972 році SNIAS випустила свій перший вертоліт Airbus A300 B. Вертолітний підрозділ Aerospatiale виробляє вертольоти, які виробляються і сьогодні: Ecureuil, Dauphin і Super Puma.Що таке автожир?Ми не можемо відкидати важливість автожиру, який допоміг розвинути сучасний гелікоптер, навіть якщо автожир працює за іншим принципом, ніж гелікоптер. Іспанець Хуан де ла Сьєрва мав певний успіх в Іспанії в 1923 році, коли здійснив свій перший успішний політ. Ротор автожиру не приводиться в рух, а отримує підйомну силу за рахунок механічного обертання, коли автожир рухається вперед у повітрі. В результаті автожир має перевагу короткого зльоту і майже вертикального спуску.Що таке автожир?|Photo: https://www.aeroexpo.online/prod/magni-gyro-srl/product-176057-15836.htmlСпочатку автожир витіснив гелікоптер, і вони вироблялися в декількох країнах. Однак це було лише тимчасово; коли гелікоптер удосконалився і став більш успішно використовувати деякі технології розробки головок ротора і лопатей автожира, автожир дещо застарів. Тим не менш, автожир або гірокоптер не зник зовсім і досі широко використовується як літальний апарат для відпочинку.Гелікоптер сьогодніЗ 1970 року і до сьогодні гелікоптер став повсюдним. За ці роки відбулися технологічні прориви, нові рекорди швидкості і численні зміни в конструкції, але одне залишилося незмінним: наша залежність від цього універсального літального апарату.Хто винайшов перший автомобіль: історичний поглядМи використовуємо їх для більшості рятувальних та аварійних робіт завдяки їх маневреності та швидкості; фермери або власники станцій використовують гелікоптери для випасу худоби та обстеження своїх земель, люди літають на них заради чистої радості польоту, і вони складають значну частину військових ескадрилій більшості країн світу.Джерело: https://www.caaa.com.au Read the full article

[redfield-by]

[newsundphotos]

На Кіровоградщині група паліїв намагалася знищити гелікоптер ЗСУ

Служба безпеки України та Національна поліція затримали п’ять зловмисників, які за завданням російських спецслужб намагалися знищити авіаційну техніку ЗСУ та підпалити об’єкти Укрзалізниці. СБУ інформувала про це 11 листопада. За інформацією правоохоронців, зрадників вдалося завербувати росіянам через Telegram-канали, де вони шукали швидкого заробітку. У Кіровоградській області СБУ затримала…