#Божі сни | Explore Tumblr posts and blogs

paidbychrist · 2 years ago

Text

BLUKASH

Богдан Іван. Особиста сторінка

Принципи дослідження Біблії та пророцтв

Перш ніж ми приступимо до вивчення книги Об’явлення, варто розібрати, як Бог саме радить досліджувати Його ж Слово.

Прочитайте наступний уривок: "Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється" [1 Кор. 2:14].

Оскільки самостійно ми в не в змозі втілити духовність у власні роздуми, перед початком розбору теми слід просити про злиття Святого Духа. Доволі показовою у цьому контексті є молитва апостола Павла: "Щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об’явлення, щоб його добре спізнати; щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими" [Еф. 1: 17-18].

Біблія — Слово Боже. Ця книга відрізняється від усіх інших. Вона натхненна Богом: "Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова" [2 Тим.3:16,17]. На Вас чекають щедрі благословення після молитви про Боже керівництво для вивчення Біблії.

Книга Об’явлення [остання з книг Біблії] - це пророча книга. Вона нам по-новому показує Ісуса Христа, пояснює минуле та відкриває майбутнє. Вам надана унікальна можливість спостерігати за прийдешніми подіями, які розкриваються прямо перед Вашим обличчям.

Більш Того, Бог обіцяє: Ви дізнаєтеся про них ще задовго до того, як вони збудуться. Що цікаво: ця таємнича книга написана пророчим мовою — мовою незвичних, але водночас - захопливих образів і символів. Декому остання книга Слова видається недоступною. Однак, зміст книги Об’явлення стане для Вас більш зрозумілим, коли ви наткнетеся на «золоті ключики», які розкривають значення її пророчих символів.

Слово «Об’явлення» означає «виявити», або «відкрити». Вже перші слова цієї книги говорять нам, що воно належить Христу. Сутність Сина Божого постає перед нами, вона подана через подвиг порятунку [подвиг любові].

Як Біблія говорить про Саму Себе? Що Писання вчить про передачу інформації від Бога до людей?

Ісус Христос стверджував, що Боже Слово являється правдою: "Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда" [Iван.17:17].

Бог сповіщає Свою волю людям, використовуючи для цього пророків: "І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду" [Чис.12:6]. До того ж, способом передачі нерідко являються видіння чи сни.

Божі пророки мають достатньо сили для вірної передачі інформацію. Більш того, цією здатністю їх наділяє Святий Дух: "І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду." [Чис.12:6]. Насправді, Біблія — Книга, написана зі слів Всевишнього, Його пророками під побудженням Духа.

Досліджуючи Біблію, зрештою ми доходимо до надії: "А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію." [Рим.15:4].

Крім того, дослідження Святого Письма супроводжується вдосконаленням характеру, стисканням: "щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова." [2 Тим.3:17].

Її читання приносить із Собою віру: "Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове." [Рим.10:17]. Зрештою, перебування у Слові Божім веде до радості, дарує втіху: "Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твої мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твої надо мною, о Господи, Боже Саваоте!" [Єр.15:16].

Книга книг радить шукати відповідь не в якійсь з окремих її частин, а споглядати крізь все Писання. На деякі питання відповідь можна знайти в одному конкретному уривку; для інших - слід дослідити уривки частини Біблії: "І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було" [Лук.24:27].

Щоб зрозуміти, що Біблія говорить щодо певної теми, слід проаналізувати, порівняти всі тексти, в яких наскрізною думкою проходить даний момент. Поєднавши їх докупи, подібно до розділених частин гри-головоломки, ви отримаєте цілісну картину в усій її повноті.

На даний момент, є достатньо наукових концепцій та лідерів думок; нерідко вони протистоять один одному, перебуваючи в конфлікті ідей. Біблія ж радить жодного вчителя & жодну науку не сприймати одразу на віру, але ретельно перевіряти Письмом, "чи так воно є": "Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є" [Дiї.17:11].

Після прочитання перед очима постає дивна картина: апостол [тобто посланець Бога; "апостол" означає "посланий"] хвалить людей. Вони не лише не повірили йому на слово, а й сумлінно зайнялися дослідженням даного питання крізь сторінки Біблії, щоб пересвідчитись у правдивості даних принципів та переконань. Таким чином наданий ясний приклад для наслідування.

У час поширення безлічі контрастних, поєднуваних між собою концепцій, єдиний критерій, що дає є надійним джерелом опори в контексті істинності - Слово Боже.

Не варто дозволяти будь-чому іншому лягати в основу власної віри. Якщо ви берете участь у диспуті на біблійні теми, не слід дозволяти аргументувати погляди чим-небуть іншим, окрім Слова.

Ні проповіді вашого пастора, ні праці Еллен Уайт, ні церковні доктрини, ні богословські книги не є та не можуть бути більш вірними за Святе Письмо. "Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове" [Рим.10:17]. Будуйте свою віру виключно на твердій, міцній підставі - Слові Божому.

Вся Біблія богонатхненна та корисна для навчання: "Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова" [2 Тим. 3:16, 17].

Не варто розділяти Боже Слово на частини, які варто досліджувати і ті, які наразі не є актуальними. Не варто також і казати, що Старий Завіт призначений "виключно для євреїв": це не так! Написано, що усе Писання корисне для навчання. Як так говорить Слово, так воно і є [Боже Слово правдиве], віримо ми в це чи ні.

Сам Христос посилався на книги Старого Заповіту в якості непохитної опори: "І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане" [Лук.24:44].

Ісус стверджував, що Книга свідчить про Нього: "Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!" [Iван.5:39].

Сумно чути, як люди, котрі називають себе Божими дітьми, відмовляються втілювати істини Старий Заповіт в життя [а це, між іншим, більша половина Священного Писання].

- Аргумент?

- Це "для юдеїв".

Христос цим книгам довіряв. А як стосовно тебе? Що скажеш ти?

Крім того, Іван у своєму Євангеліє [5:39] розкриває провідну тему Біблі — Ісуса Христа. "Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог…" [Об.1:1]. На наших очах Месія стверджує: автори Біблії говорили пророче слово стосовно Його життя. Вони знали, що Він воістину є Мешиах [Спаситель].

Надання дозволу Слову Божому в трактуванні Самого Себе [в контексті пророцтв - включно] - цінне надбання. Для вивчення Об’явлення у світлі поглядів представників духовної літератури певні тексти Святого Письма стають "ключиками", які розкривають таємницю останньої книги Біблії.

Власних думок на рахунок біблійних пророцтв недостатньо, проте нехай Біблії тлумачить Саму Себе. У ній описані життя різних [за статусом та професією] людей та відображає їх стосунки із Господом. Вони написані для нашого повчання: "Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов" [1Кор.10:11].

Хай Книга буде слугувати в якості світильника, що вкаже шлях в темному місці: "І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях…" [2 Пе��р.1:19].

Боже Слово - чиста правда: "Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда" [Iв. 17:17]. Як Біблія радить з ним поводитись? Навчати, до того ж - навчати вірно: "Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди" [2Тим. 2:15]. Не варто використовувати Біблію в якості доведення особистої точку зору; але й не варто і замовчувати інформацію, отриману при її вивченні.

Боже Слово назване духовним мечем: ‘Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.’ (Еф.6:17); ‘Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.’ (Євр.4:12). Сам Христос скористався цією зброєю, коли, виснажений тривалим постом в пустелі, протистояв спробам диявола спокусити Його. Тричі сатана намагався спокусити Христа. Він пропонував Йому перетворити каміння на хліб, щоб наїстись; пропонував кинутись з великої висоти, щоб довести, що Він — Син Бога; пропонував всі царства землі, якщо Христос поклониться дияволу. Кодну спокусу Ісус переміг. Кожен раз Він промовляв «написано» (Матв.4:4-10). Ісус знав Святе Письмо і використовував його в боротьбі зі спокусником. Вивчаючи Святе Письмо, ми також можемо отримати захист від зла і гріха.

Є певні умови для того, щоб дослідження Біблії було ефективним.

1. «Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється» (1 Кор. 2:14). Повторюсь: оскільки самі ми в не в змозі зробити свої думки духовними, перед початком дослідження слід просити в Бога, щоб Він дав Святого Духа.

2. Бог обіцяв, що, якщо людина має намір чинити Його волю, вона про неї дізнається: ‘Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.’ (Iван.7:17).

3. До дослідження Біблії слід ставитись серйозно, оскільки від цього може залежати наша вічність: ‘Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!’ (Iван.5:39). Варто не просто читати, а старанно досліджувати.

4. Жодне вчення не повинно прийматись просто так; кожне вчення повинно бути перевіреним Біблією: ‘Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.’ (Дiї.17:11) (Так, я повторився, однак це доволі важливий момент. Єдиним ‘мірилом віри’ має бути Біблія. Не мої упередження, не церковні доктрини, не вчення пастора або батька, не богословські книги, а чисте Слово Боже. Тільки в такому випадку можна бути певним, що знаходишся на вірному шляху).

5. Якщо знаходимо в Біблії щось незрозуміле, в нас є можливість запитати про відповідь в автор��, тобто в Самого Бога: ‘Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!’ (Єр.33:3).

Як бачимо, Біблія пояснює сама себе. А чи застерігає Біблія від спроб трактувати/тлумачити її так, як нам заманеться? Зачитаємо наступні уривки: ‘бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.’ (2Петр.1:20) — тобто, суть написаного не зміниться від того, що ми неправильно його потлумачимо. Ти не менше, Бог за подібні дії (за невірне тлумачення Біблії) передбачив покарання: ‘Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.’ (Об.22:18,19). Відповідно, ми не маємо права ні додавати щось до написаного, ні віднімати. Це небезпечно. Перекручування Писання призводить до загибелі: ‘А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю, як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою…’ (2 Петр.3:15,16).

Бог знає майбутнє, і Він відкриває його людям в пророцтвах Біблії: ‘що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню…’ (Iс.46:10). Він вирішив відкрити майбутнє Своїм людям: ‘…щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має…’ (Об.1:1). Звідси ми бачимо, що Бог вирішив відкрити Своїм людям інформацію про майбутнє. Біблійні пророцтва — не закриті книги, а відкриті; одна з цілей, з якими вони написані,- відкрити майбутнє.

Значення слова ‘показати’, котре використане в даному уривку:

1166, δείκνυμι,

1. показывать, открывать, являть;

2. доказывать, разъяснять; LXX: 07200 (ראה‎).

Греческий лексикон Стронга (с) Bob Jones University

Книга Об’явлення — це розкрита книга. Вона була написана спеціально для нас, для людей, котрі живуть в останні дні історії землі (Об. 22: 10-12). Всі ті, хто вивчає книгу Об’явлення і прислуховується до Божих порад, котрі викладені в цій книзі, отримають особливі благословення (Об. 1: 3).

Біблійні пророцтва більш достовірні, ніж свідчення очевидців. В пророцвах ми дізнаємось про події, котрі ще не відбулися, з такою ж (ба навіть більшою) достовірністю, ніж в газетах — про факти з минулого. По суті, Біблійні пророцтва — в певному сенсі підручник з історії, написаний наперед.В книзі Об’явлення Бог відкрив Свою вістку не прямою мовою, а мовою знаків та символів. Пророцтва книги Об’явлення записані символічною мовою.

Знайдемо значення кількох символів, котрі використовуються в пророцтвах Біблії:

1. Звір — царство (влада, організація, держава та ін.): ‘Він так сказав: Четвертий звір четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розторощить її.’ (Дан.7:23), ‘Ці великі звірі, що їх чотири, це чотири царі встануть з землі.’ (Дан.7:17).

2. Вода — народ, суспільсво: ‘І говорить до мене: Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики.’ (Об.17:15).

3. День — рік: ‘А коли ти це скінчиш, то ляжеш удруге, на правий свій бік, і будеш носити провину Юдиного дому сорок день, один день за один рік Я тобі призначив.’ (Єз.4:6).

0 notes