#Баганець

[sorrynoroomsavailable]

(Світлина зліва) Лаврентьєва Аріна "Це серія фото-фіксацій в межах мого будинку. Цікаво, що навіть з початком війни я не змінила локацію, як і завжди, я вдома. Тут я проводжу більшу частину свого життя, іноді до тижня можу не виходити без необхідності, і при цьому відчуваю нічого. Дім для мене - тимчасове місце. В дитинстві з сім'єю ми жили лише по арендованих квартирах в режимі постійного "тимчасово". Зараз я вже 2 роки живу у хлопця і досі в режимі "тимчасово". На пташиних правах, я собі кажу. Підсвідомо я впевнена, що дім в мене є, але де він, якщо я завжди чекаю, коли і куди звідси втекти? (Світлина зправа) Баганець Микита Я всі свої 18 прожив в цьому домі, потім почав типу доросле життя, та поїхав з нього. Почалась війна і так вийшло, що він залишився порожній на деякий час. Я повернувся туди, аби зробити цю серію. Розповів би більше, та заповнюю заявку вночі, а завтра на роботу. _ Групова виставка «Прогулянка домом» Резиденція Вибачте Номерів Немає Кураторка Молокоєдова Даша _ За підтримкиі: European Cultural Foundation House of Europe _ Світлина Михайло Мельниченко

(eng)

(Photo on the left)

Arina Lavrentieva

"This is a series of photo fixations within my house. It is interesting that even with the beginning of the war, I did not change my location, as always, I am at home. This is where I spend most of my life, sometimes I can go out for a week without needing to, and at the same time I feel nothing. Home for me is a temporary place. As a child, my family and I lived only in rented apartments in the permanent "temporary" mode. Now I have been living with my boyfriend for 2 years and I am still in the "temporary" mode. By bird's rights, I tell myself. Subconsciously, I am sure that the house in there is me, but where is he, if I am always waiting for when and where to escape from here?

(Photo on the right)

Nikita the Bagan

I lived all my 18 years in this house, then I started my adult life, and left it. The war began and it so happened that it remained empty for some time. I went back there to do this series. I would tell you more, but I am filling out the application at night, and tomorrow I have to go to work.

_ Fragment of a group exhibition “A walk home” Residence Sorry No Rooms Available Curator Dasha Molokoedova _ Supported by: European Cultural Foundation House of Europe _ Photo Mykhailo Melnychenko

[we-politica-ua-news-love]

Агенти ФБР в НАБУ: законність та підстави співпраці Чи законно діють наші нові антикорупційні органи, залучаючи до своєї оперативно-розшукової діяльності чи до проведення досудового розслідування співробітників Федерального Бюро розслідування США?!

[we-politica-ua-news-love]

Олексій Баганець: Чому злочинність постійно хочуть приховати, а не побороти? Я чітко усвідомлюю, що нинішня влада впертоне звертає увагу на стан криміногенної обстановки в державі, яка погіршується з року в рік, починаючи із 2014 року. Спочатку вищі посадові особи України пояснювали це війною на Донбасі, потім почали перекладати вину за ріст злочинності, особливо пов’язаної із застосуванням вогнепальної зброї та вибухівки, на Росію і т.д. В цьому році керівники правоохоронних органів дещо змінили тактику і стали заспокоювати суспільство тим, що,начебто, зростання злочинності не тільки припинилось, а навіть спостерігається деяке їїзменшення. За їх доводами навіть розкриття злочинів покращилось станом на листопад місяць цього року по зрівнянню із минулим роком. Більше того, керівництво МВС та Нацполіціїдоговорилось до того, що їх відомству вдалосядосягти «небачених» результатів,  а саме:забезпечення розкриття тих же умисних вбивств майже до 90%! Про те, що це обман і маніпуляція статистикою з тим, щоб пропіаритись, свідчить хоча б той факт, що перший заступник  Міністерства внутрішніх справ на ток-шоу «Народ проти» заявив про такий «високий  відсоток розкриття» всієї злочинності в Україні! Ви тільки уявіть, 90% розкриття!Фантастика. Йому пощастило, що там був присутній директор департаменту комунікаційМВС України Артем Шевченко і коректно виправив його (я допускаю) помилкові твердження. Хоча, знову ж таки, на превеликий жаль, глядачам і учасникам цієї телепрограми так і не прийшлось почути від усіх там присутніх заступників керівників правоохоронних органів нашої держави ні про реальний стан злочинності в державі, ні про причини стабільного погіршення криміногенної обстановки, ні про заходи, які необхідно негайно вжити, щоб забезпечити дотримання принципу верховенства права, задекларованого в Основному Законі: що саме людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю,  а права і  свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і головне: утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави!!! А що ж насправді? Для відому, цього року Україна увійшла до списку країн з найвищим рівнем організованої злочинності і зайняла 113 місце в списку із 137 країн. Про це свідчать дані рейтингу, складеного фахівцями Світового економічного форуму. Так, для наглядності, в групі країн з найвищим рівнем організованої злочинності Україна опинилася поруч з державами Південної таЛатинської Америки і Африки. Про який спад злочинності тоді можна говорити? Я продовжую стверджувати, що наша нинішня влада не хоче виправляти свої очевидні помилки в так званому «реформуванні» правоохоронних органів, що фактично призвело до знищення самої правоохоронної системи, коли прокуратуру в жовтні 2014 року в порушення вимог Конституції України позбавили функцій як нагляду за додержанням правоохоронцями законів по боротьбі із злочинністю, так і фактичного арбітра такоординатора в діяльності тепер вже окремо розкиданих «по хуторам» правоохоронних органів, які розбалансовані, дезорганізовані та очевидно безпорадні перед такою навалою злочинності в обстановці безкарності і вседозволеності, а точніше – повної анархії на цьому напрямку діяльності нашої держави. І тому, не тільки у мене одного виникають такі закономірні запитання. Невже ні в кого із відповідальних за стан боротьби із злочинністю високопосадовців і до цих пір не сформувалось об’єктивної думки  про те, що таким «реформуванням» вони підривають основи нашої державності?! Невже вони не думають про майбутнє нашої держави, коли свідомо позбавилинаших правоохоронців (в першу чергу поліцію і прокуратуру, які завжди перебували на передньому краї боротьби із злочинністю) всіх до цього існуючих пільг, в т.ч. на вислугу років та достроковий вихід на пенсію, на достатній її розмір в майбутньому (нагадую: максимальний  розмір якої для всіх громадян, в т. ч. тепер і для правоохоронців, окрім військових, складає приблизно 10 000 гривень, купівельна спроможність якої, в результаті інформації до кінця 2017, знизилась до катастрофічної відмітки при сплаті комунальних послуг, на безоплатне одержання житла, на безоплатний поїзд в міському транспорті і т.д.?! Ще раз звертаюся до наших можновладців, в т.ч. Президента, Прем’єр-Міністра та Верховної Ради, із роз’ясненням, що при такій оплаті праці і прирівненні слідчих, прокурорів і оперативних працівників до всіх звичайних громадян у пенсійному і соціальному забезпеченні, Ви не зможете мотивувати йти на службу в правоохоронні органи кращих фахівців і спеціалістів в галузі права, які одержали вищу юридичну освіту та хороші знання, Ви не зможете утриматиякнайдовше на службі тих досвідчених правоохоронців, які можуть навчити молодь та допомогти їм розкривати і розслідувати злочини! Про яке розкриття і розслідування злочинів, особливо вчинених в умовах неоче��идності, тим більше — в складі організованих груп та, тим більше, злочинних організацій, з застосуванням вогнепальної зброї та вибухових речовин,  особливо «по гарячих слідах» і в найкоротші терміни, Ви говорите, якщо це досягти можна лише при наявності достатньої кількості підготовлених професійно слідчих, прокурорів і оперативних працівників, які, до того, ж мають відповідний досвід, володіють методикою і організацією роботи по розкриттю і розслідуванню таких злочинів і будуть мотивовано працювати з повною віддачею сил і вміння, не рахуючись із особистим часом, без відпочинку, цілодобово, без вихідних і святкових днів?! Я вже не говорю про те, що позитивного результату у боротьбі із злочинністю Ви не досягнете без негайного внесення відповідних змін і доповнень до діючого законодавства, відновлення прокурорських функцій по здійсненню нагляду за додержанням законів всіма правоохоронними органами, в т.ч. і НАБУ, з наданням права Генпрокурору і йому підпорядкованим прокурорампроводити у всіх піднаглядних правоохоронних органах перевірки на предмет дотримання законівпо боротьбі із злочинністю, вносити за результатами перевірок їх керівникам документипрокурорського реагування з вимогою усунення виявлених порушень закону та притягнення винних правоохоронців до відповідальності. І ще раз наголошую: без негайного об’єднання зусиль всіх правоохоронних органів під керівництвом Генпрокурора шляхом координації їх спільних дій не вдасться добитись позитивних результатів у боротьбі із злочинністю!  Єдине, оговорюся, що це можна дійсно реалізувати лише у випадку перебування на посаді Генпрокурора не політика, а саме досвідченого і професійно підготовленого фахівця, при чому рівновіддаленого від будь-яких політичних сил, який повинен мати достатній досвід роботи на прокурорських посадах, в т.ч. і адміністративних! Аналогічно таким вимогам повинні відповідати і його заступники, прокурори регіонів та керівники місцевих прокуратур. Але це можливо реалізувати, коли буде  припинена ганебна практика застосування квотного (від політичних сил та АП) призначення осіб на такі посади і негайного скасування ганебних змін до Закону «Про прокуратуру», якими було надано можливість призначення на посади прокурорів будь-яких інших «фахівців в галузі права» без будь-якої спеціальної підготовки, а тим більше — в прокуратури регіонів і до центрального апарату – без будь-якого прокурорського досвіду! Окрім шкоди для держави і суспільства від таких змін по комплектуванню прокуратур законодавці породили для ГПУ і проблему, яку намагаються вирішити, на якій підставі присвоювали прокурорські класні чини бувшим міліціонерам, або «іншим фахівцям в галузі права», якими заповнили цілий ряд керівних посад в органах прокуратури за час перебування Ю. Луценка на посаді Генпрокурора. Окрім того, до яких пір наша бездарна, безініціативна, і вибачте за такі слова, аморальна іготова на все, аби продовжити своє існування в такому складі, Верховна Рада буде бездіяти і не ініціювати внесення край необхідних змін до Кримінального процесуального кодексу України, який був розроблений «визначними» юристами Януковича  і проголосований вночі 45-минародними депутатами та фактично «зав’язав по руках і ногах» дії правоохоронців, де було передбачено цілу низку норм, які тепер не дають можливості слідчим, прокурорам і оперативним працівникам об’єднувати зусилля в якнайшвидшому та в короткі строки розкритті і розслідуванні  злочинів? Для прикладу, візьміть хоча б ту ж статтю 214 КПК України, яка зобов’язує слідчих і прокуроріввносити в ЄРДР всі без виключення «заяви і повідомлення про злочини», причому негайно, не дивлячись на те, що в більшості своїй вони не єтакими в дійсності! Не дивлячись на те, що такі «заяви про злочини» можуть бути написані тими ж недоброзичливцями, чи на замовлення, чи навіть психічно хворими людьми, ця вимога закону змушує слідчих і прокурорів, замість зосередження зусиль над розкриттям і розслідуванням реальних, очевидних злочинів,  в першу чергу тяжких і особливо тяжких, в т.ч. і проти особи, відволікатись та проводити формальні слідчі дії з метою перевірки таких «сигналів», а інколи і відверто «доносів», а після затрат на це значного часузакривати такі провадження за відсутності події злочину. Хіба цього не знають наші керівники держави чи ті ж народні депутати? Допускаю, що знають, бо все кивають на того ж Портнова, хоча з того часу пройшло 5 років, але, таких необхідних змін до КПК про скасування таких гальмівних для слідства норм до цих пір так і не внесли. А хіба не відвертим шкідництвом та фактично усуненням оперативно-розшукових підрозділів правоохоронних органів від розкриття злочинів є введені в 2012 році норми КПК про наділення, Ви тільки вдумайтесь, саме слідчих повноваженнями на проведення негласних слідчих (розшукових) дій,форми і методи проведення яких таємними,  а більшість слідчих навіть такого предмету у ВУЗахне вивчали! В той же час, оперативні працівники того ж, наприклад, карного розшуку, які можуть і вміють це робити, бо вони вивчали у своїхнавчальних закладах цей предмет, навчались цьому «ремеслу» у своїх досвідчених наставників і набули відповідний досвід роботи, вже протягом 5 років усунуті фактично від самостійного проведення оперативно-розшукових заходів чи негласних слідчих (розшукових) дій після реєстрації кримінального провадження в ЄРДР, обмежившись лише  виконання доручень слідчих і прокурорів!  Для відому, в зв’язку із прийнятим нового КПК в такій редакції були внесені зміни і в Закон «Про оперативно-розшукову діяльність», де до повноважень оперативних підрозділів було віднесено проведення оперативно-розшукових заходів, в основному, лише з метою виявлення злочинів, які лише готуються, та осіб, які їх готують. Це теж одна із причин, чому в нас така катастрофічна ситуація із розкриттям злочинів. Ви можете запитати: а чому ж тоді оперативні підрозділи правоохоронних органів не попереджають вчинення нових злочинів з урахуванням їх нинішньої компетенції? А це вже питання до законодавців та нинішніх керівників правоохоронних органів. Вони про це чомусь сором’язливо мовчать, бо похвалитись нічим, такяк оперативні працівники не налаштовані зосереджувати свої зусилля на виявлення і розкриття злочинів, які лише можуть готуватись! Якщо Ви сподівались, що наші державні мужі (законодавці, Президент, керівники правоохоронних органів), в кінці кінців, прозріють і будуть намагатися тверезо, виходячи, перш за все,  із національних інтересів, а не в угоду різнимзакордонним центрам впливу (як хочете, так їх іназивайте), виправити цю ситуацію, то Ви помиляєтесь. І поясню чому.  Замість негайного вжиття край необхідних заходів до покращення діяльності правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю, в т. ч. і корупцією, нинішня влада продовжує їх фактично доруйновувати. Чого тільки варті обіцянки сьогоднішнього очільника Національної поліції України, якого, на відміну від більшості інших нинішніх керівників правоохоронних органів, я вважаю професіоналом, змінити порядок комплектування підрозділів кримінальної поліції, куди він планує набрати до 80% працівників виключно (Ви тільки вдумайтесь) із патрульної поліції! Не мені Вам розповідати, яким чином до неї набирали і продовжують набирати кандидатів фактично з вулиці, без будь-якої юридичної освіти, а на підготовку таких «поліцейських» витрачають всього аж 3 місяці, кидаючи фактично цих не підготовлених працівників під кулі і ножі нинішніх злочинців, як правило, озброєних, інколи маючихнавіть бойовий досвід в зоні АТО. І таких трагічних випадків вже достатньо! І лише приблизно 20-25% кадрів нової кримінальної поліції  будуть набирати після одержання спеціальної освіти. І виходячи із таких намірів керівника Нацполіції, Ви можете уявити собі, хто буде в майбутньому захищати наших громадян від злочинців, хто із таким рівнемпідготовки «поліцейських» зможе протистояти справжній лавині злочинності: як правило, озброєній та оснащеній, а головне – організованій і добре проінформованій?! Більше того, замість розробки нових законодавчих норм про повернення оперативним підрозділам Нацполіції повноважень по проведенню оперативно-розшукових заходів  з метою розкриття хоча б тяжких і особливо тяжких злочинів, в першу чергу, таких як умисні вбивства,  в т. ч. і з застосуванням вогнепальної зброї та вибухівки, і після реєстрації таких кримінальнихпроваджень в ЄРДР, керівництво МВС і поліціїпроводять, особисто для мене, незрозумілі експерименти зі створення в ��еяких містах і областях України не передбачених законом для цього відомства «підрозділів детективів», які здійснюють одночасно як негласні слідчі (розшукові) дії, так і слідчі дії. На запевненнякерівників Нацполіції, що такі їх нововведення, начебто, знаходять підтримку серед прокурорів таслідчих суддів, можу їх розчарувати, бо суди при розгляді обвинувальних актів по суті у справах, по яких докази здобували такі «детективи», будуть визнавати їх недопустимими з усіма витікаючиминаслідками! А щодо прокурорів, які підтримують проведення слідчих дій не уповноваженими на це особами, краще промовчу, бо прокуратура сьогодні фактично зруйнована, прокурорський нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування фактично відсутній, як би мені не було сумно це визнавати. Тому, не дивуйтесь таким «прокурорам», які підтримують подібні «експерименти». А щоб Ви уявили, про яких «детективів» іде мова у повідомленнях СергіяКнязева, то він озвучив їх подальші наміри комплектувати такі підрозділи із розрахунку: 70% —із кримінального розшуку і лише 30% – із слідчих. В зв’язку з цим, теж виникає закономірне запитання: Ви можете собі уявити, який буде рівень досудового розслідування в Нацполіції в майбутньому, коли цю функцію будуть виконувати такого рівня «фахівці»? Яке тоді покращення протидії злочинності можна очікувати?! Одним словом: жах! Підтвердженням таких моїх песимістичних прогнозів щодо подальшого погіршення стану діяльності органів досудового розслідування свідчать і наміри Уряду України ввести до цього часу нікому не відомий так званий «аудит діяльності правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних правопорушень!». Правда, незрозуміло, хто і на якій підставі буде його здійснювати. І це все робиться замість того, щоб відновити повноваження прокурорів по здійсненню нагляду за додержанням всіма правоохоронними органами законів по боротьбі із злочинністю, які раніше, до так званих «реформ», здійснювались шляхом проведення таких перевірокв органах досудового розслідування, за результатами чого вживались адекватні заходи реагування на відновлення законності в діяльностіправоохоронців. Але, урядовці, в першу чергу, МВС і Нацполіція, відверто бояться прокурорського нагляду, бо в такому разі їм би не довелося так вільно і безтурботно себе  почувати при такому катастрофічному стані дотримання законності, в тому числі і в сфері бюджетного законодавства, і злочинності в державі і т.д. Окрім сміху і повного розчарування у здатності нинішньої влади  організовувати протидію злочинності свідчить і пропозиція Мінюсту про створення так званих «комісій з числа громадських організацій, які будуть встановлювати порушення законів правоохоронцями під час проведення ними слідчих дій». Ви тільки вдумайтесь у зміст даної пропозиції: яким чином такі «комісії» можуть бути присутніми на місці проведення процесуальних дій? А хіба не є свідченням катастрофічних наслідків від так званих «реформ» визнання зовсім недавно Міністром внутрішніх справ А. Аваковимтого факту, що в цьому році втричі чи навіть в чотири рази більше громадян загинуло в результаті ДТП на автошляхах України, ніж за цей час в зоні АТО?! І в той же час, зверніть увагу, що пропонує МВС і Уряд України з метою покращення ситуації на дорогах: збільшити  штрафи за порушення правил дорожнього руху в рази і обмежити швидкість в населених пунктах до 50 км/год! Не дивлячись на те, що ліквідація тих же підрозділів ДАІ себе не виправдала, а навіть стала основною причиною такої кількості смертей громадян в результаті ДТП, будь-якої реакції щодо відновлення таких чи створення нових подібних підрозділів дорожньої поліції саме для забезпечення дотримання ПДР немає. Тобто, незрозуміло хто саме буде контролювати дотримання ПДР, щоб виявити їх порушення, щоб застосувати такі штрафи?!  На думку вже багатьох експертів (до яких і я приєднуюсь), якщо ще рік-два буде існувати такий стан безпеки на наших дорогах, то можна буде знімати всі знаки дорожнього руху і їздити, як їздять автомашини в самих низько розвинутих країнах Індонезії чи Африки! А з цим будуть пов’язані і наступні проблеми в нашій державі і суспільстві: як потім переконати наших громадян-водіїв, які звикли до такої анархії на дорогах, зновудотримуватись правил дорожнього руху?! Повіртеце буде дуже складно, бо до «бєзпредєла» дуже швидко можна звикнути, а ось відвикнути від таких «привілеїв» — це проблема. Тому, нехай мене вибачать, але я із недовірою відношуся до запевнень МВС та Нацполіції про зростаючий рейтинг новоствореної патрульної поліції! Не замінять таких підрозділів дорожньої поліції по забезпеченню виконання ПДР і відеокамери, якінам обіцяють розмістити урядовці вже який рік (мабуть третій чи четвертий), навіть в кількості кількох тисяч, бо ними неможливо забезпечити всі вулиці у містах і селах, а тим більше – всі автошляхи України. Це утопія. Тим більше, що при такій кількості завезених до нашої держави із-за кордону кілька сотень тисяч вживаних автомобілів «на бляхах», по яких неможливо ідентифікувати водія, я вже не говорю про власника, застосування таких відеокамер не принесе ніякої користі для наведення правопорядку на дорогах! Злочинність побороти не можливо, але протистояти їй держава зобов’язана! Правда, не таким шляхом. Екс-заступник Генерального прокурора України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, адвокат О.В. Баганець

[we-politica-ua-news-love]

«Конфіскувати не можна повернути» або спецконфіскація коштів Януковича: частина 2 — судова практика

«Конфіскувати не можна повернути» або спецконфіскація коштів Януковича: частина 2 — судова практика

Продовжуючи аналіз застосованої ГПУ «схеми» щодо так званої «спецконфіскації», начебто,  коштів Януковича, зупинюсь на деяких аспектах судової практики, яку проігнорували як прокурори, так і судді. На що мені, при цьому, хотілося б ще звернути увагу нинішніх правоохоронців, в першу чергу своїх бувших колег із ГПУ, застерігши їх від подальших негативних наслідків такої їх «діяльності», то це на…

[we-politica-ua-news-love]

І все таки: Антикорупційний суд чи спеціалізована палата? Чергова зміна риторики Президента України (тепер уже щодо необхідності створення Вищого антикорупційного суду, а не антикорупційної палати) як свідчення неприйнятності і шкідливості «реформ», нав’язаних Україні із-за кордону Ви пам’ятаєте, як наш гарант Конституції нещодавно переконував лідерів (нехай і в минулому) західних держав і тих же США про відсутність будь-яких підстав для створення Вищого антикорупційного суду в Україні, абсолютно вірно зауважуючи про відсутність таких судів як у США, так і у Європі, про затратну фінансово і у часі процедуру створення такого суду, в зв’язку з чим і заявляв, що для боротьби із корупцією будуть створені спеціалізовані антикорупційні палати у судах всіх ланок, які і будуть спеціалізуватись на розгляді корупційних справ. Аналогічну позицію займав і Генеральний прокурор Ю. Луценко, в т.ч. і під час виступу на так званому «Ялтинському форумі» в м. Києві у вересні місяці цього року. Підтвердженням саме такого підходу до цієї, я вважаю, надуманої проблеми, нав’язаної ззовні нашими «дружніми» партнерами і впроваджуваної залежними від них різними «грантоїдами», являється законопроект, підготовлений і внесений до Верховної Ради народним депутатом від президентської фракції БПП Алєксєєвим. Але, раптом, буквально за якийсь тиждень – чи два той же Петро Олексійович змінив кардинально свою точку зору  з цього приводу і вже почав стверджувати про необхідність створення саме Антикорупційного суду в Україні. Хоча я не чув висловлювань на цю тему залежного від нього Генпрокурора, разом з тим, я впевнений, що і Ю.Луценко тепер також раптово «прозрів» і «відмовився» від своїх попередніх переконань на цю тему. Той же зорієнтований вже давно на позицію США їх європейських партнерів керівник НАБУ навіть «спочатку не повірив» у таку раптову зміну настроїв нашого Президента, тому, кривлячи душею, пояснив це саме «послідовністю» НАБУ в реалізації ідеї створення Антикорупційного суду та проведеними по всіх містах України експертними дискусіями  багатьох громадських організацій та  міжнародних «донорів». Хоча, я думаю, що А. Ситник при цьому лукавив, бо знає вже дуже добре нашого Президента, який схильний до піддатливості в разі тиску на нього з боку європейських чи заокеанських структур, забуваючи в таких випадках ��авіть про інтереси своєї держави. Заради збереження себе на посаді, як стверджують деякі авторитетні експерти, наш Гарант вже не звертає увагу навіть на ті вимоги Європейського Союзу і США, які прямо протирічать нашій Конституції і являються нічим іншим як втручанням у наші внутрішні справи. Безапеляційні вимоги таких «друзів» зводяться навіть до того, що «Вищий антикорупційний суд повинен бути створений як незалежна і окрема установа від існуючої судової влади». І це в той час, коли в ст. 125 Основного Закону чітко зазначено, що саме Верховний Суд є найвищим судом в системі судоустрою України, а створення надзвичайних і особливих судів не допускається!!! Не зовсім коректним і точним є пояснення того ж Європейського Союзу (ЄС) з приводу змісту висновку Венеціанської комісії, на два наданих законопроекти про такий новий суд, де, в обґрунтування такої необхідності, начебто, міститься посилання на «європейські стандарти створення спеціалізованих антикорупційних судових органів», хоча ті ж високоповажні європейці та представники США на вказаній вище «Ялтинській конференції» не змогли дати відповідь нашому Президенту з приводу того, чи є у їх країнах такі «антикорупційні суди». А оскільки таких «органів» у них дійсно немає, то  невідомо звідки могли з’явитись в Європі такі «стандарти». Мене особисто ще більше зачепили коментарі Європейського Союзу, в яких нам нав’язують свою допомогу навіть у відборі суддів до цього надуманого «антикорупційного суду». Тому і не дивно, що наш директор НАБУ також пообіцяв свою «допомогу» у підборі необхідних кандидатів до такого суду, головне, щоб вони були «слухняні» і «закривали очі» на поширені порушення детективами кримінального процесуального законодавства,  в першу чергу загальних засад кримінального провадження, особливо таких як верховенство права, рівність всіх перед законом, недоторканність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини! Читайте також: Олексій Баганець щодо нової судової реформи Більше того, хотів би розчарувати тих, хто надто захопився «рекомендаціями» ЄС з приводу створення антикорупційного суду в такому вигляді, як це подано у їх названому коментарі, бо Венеціанська комісія,  в дійсності, цей новий судовий орган бачить дещо по-іншому і тому поданий групою народних депутатів О.Сироїд, Е. Соболєвим та С. Лещенком законопроект запропонувала відкликати для внесення відповідних змін, інакше його, на її думку, може бути визнано антиконституційним. Абсолютно обґрунтовано фахівці Венеціанської комісії зазначили, що ініціатива створення, ліквідації і реорганізації судів є виключною компетенцією Президента України, лише який і має право подавати до Верховної Ради такі законопроекти після консультацій із Вищою радою правосуддя (ст. 125 Конституції України). Нагадаю, що саме за таку редакцію Основного Закону і проголосувала нинішня Верховна Рада в червні 2016 року конституційною більшістю (тобто, більш ніж 300-ми голосами народних обранців), тому невдоволення ініціаторів створення Антикорупційного суду з цього приводу є, по крайній мірі, недоречними. Цілком справедливим є і занепокоєння Венеціанської комісії пропозиціями про порядок формування конкурсних комісій по відбору антикорупційних суддів, бо такі члени комісій не можуть призначатись політичними особами чи інституціями (Президентом, Верховною Радою і Міністром юстиції), як це було запропоновано в законопроекті названих нардепів. Більше того, така практика мала місце і раніше при проведенні конкурсів по підбору кадрів на посади  керівників місцевих прокуратур і їх заступників, при призначенні Голови НАБУ і його заступників і т.д., що, на думку експертів цієї авторитетної європейської інституції, є свідченням впливу законодавчої і виконавчої влади на судову владу,  а тому буде викликати сумніви у законності  цих процесів. Головною ж претензією з їх бокут до запропонованого нардепами проекту являється те, що у відповідності до Основного Закону України ні у Президента, ні у Верховної Ради, а тим більше – Міністра юстиції, немає таких конституційних повноважень, що підтверджено тепер і Венеціанською комісією! Позитивним, як на мене, є і те, що ця авторитетна європейська структура, рішення чи висновки якої, до речі, не є обов’язковими для виконання, с��иляється до того, що «судді (Вищого антикорупційного суду)  повинні мати необхідну компетенцію та досвід,  а принцип їх обрання повинен передбачати потужні запобіжники щодо їх незалежності». Хочу також наголосити, що така вузька спеціалізація і закритість системи антикорупційних органів і суду у майбутньому може потягнути за собою надто тісні відносини між спеціалізованими суддями та  іншими учасниками цього процесу (детективами НАБУ, прокурорами САП),  втрату системи стримувань і противаг в нашому суспільстві, ризик зворотнього ефекту в розмежуванні статусу спеціалізованих суддів і суддів загальних судів. Зазначу, що, перш за все, ефективність спеціалізованого антикорупційного суду значною мірою залежить від ефективності органу досудового розслідування (тобто — НАБУ), а корумповані еліти можуть і не втручатись в роботу Антикорупційного суду, але, при цьому, мати достатній вплив на ці спеціалізовані правоохоронні органи, або скористатись їх неналежною професійною підготовкою та невмінням збирати належно докази, їх перевіряти і оцінювати, що і забезпечить їм в майбутньому цілком законне уникнення від серйозного переслідування. Водночас, деякі пропозиції  Венеціанської комісії викликають тривогу та несприйняття. Зокрема, не дивлячись на встановлений внесеними в 2016 році змінами до Конституції України порядок призначення суддів, експерти цієї європейської інституції пропонують призначати суддів до цього спеціалізованого суду із деякими «відхиленнями» від загальної процедури, встановленої Основним Законом, що потягне за собою обов’язкову потребу внесення нових змін до нього! Хоча, Венеціанська комісія і визнає, що такі певні відхилення від загальних правил призначення потрібно теж обмежити! Читайте також: 6 подань – 6 випадків ганьби вітчизняних правоохоронців Тому, непереконливою є мотивація відступу від встановлених «судової реформою» загальних правил добору суддів, яку Венеціанська комісія виклала в такому вигляді: «Антикорупційний суд розглядатиме також корупційні справи щодо суддів. Тому, було б вкрай проблематично, і з огляду на конфлікт інтересів , і через суспільне  сприйняття, добирати його суддів за звичайною процедурою, яка ґрунтується лише на рішенні суддівського самоврядування». Можна погодитися із рекомендацією Венеціанської комісії про те, що під час створення антикорупційного суду необхідно докласти зусиль, щоб «уникнути можливого враження, що антикорупційні судді відрізняються від інших, що вони є привілегійованими суддями або їх призначають за процедурою, не визначеною особливістю цих судів», та застерігатись, щоб особлива процедура створення антикорупційного суду не перетворила його на «єдиний правильний суд в Україні». Так, зокрема, експерти цієї Комісії абсолютно вірно розкритикували ідею названих вище нардепів створити власну систему самоуправління для антикорупційного суду, на що я вже раніше висловлював свої застереження. Окрім того, погоджуюсь я і з тим, що Венеціанська комісія не підтримує і занадто завищені суми заробітних плат для суддів такого суду та зазначає, що їх винагорода не повинна надто відхилятись від загальних правил, як це, зокрема, проявилось у нас при створенні НАБУ і САП, коли зарплати працівників цих нових антикорупційних органів  «в рази» перевищують оплату праці аналогічних працівників інших правоохоронних органів. Підтримую заперечення експертів цієї структури і щодо неприйнятності запропонованої названими нардепами системи притягнення суддів антикорупційного суду до відповідальності, яку я теж раніше критикував, а також інших норм, які пропонували ввести ці народні обранці. Це дійсно могло справити враження про те, що новий Антикорупційний суд стане елітним органом судочинства в Україні, що заборонено нашою  Конституцією. Тим більше, що принцип «елітних» судів порушує і міжнародні принципи судочинства, стандартні навіть для Ради Європи. Ще більш неприйнятним і таким, що протирічить законодавству і національним інтересам України, що вже підтвердила трьохрічна практика призначення іноземців на ключові державні посади в Україні, є нав’язування нам, і Венеціанською комісією в тому числі, практики залучення іноземних громадян не тільки для формування «критично важливих органів правосуддя»,  а навіть для призначення на посади!!! Читайте також: Олексій Баганець: 6 подань – 6 випадків ганьби вітчизняних правоохоронців. Частина 2 Зауважу, шановним читачам, що для того, щоб судді цього антикорупційного суду  не «їли даремно свій хліб», потрібно, щоб в такий суд направлялись детективами НАБУ кримінальні справи  з обвинувальними актами ч.5 ст.216 КПК України, для чого ці органи  і створювалися. А оскільки за майже 2 роки існування цього відомства до суду на сьогоднішній день було направлено лише 92 справи, які, в основному, стосуються районних і міських суддів, рядових прокурорів, адвокатів, ректорів навчальних закладів, керівників та службовців держпідприємств (яких найбільша кількість), військового лісгоспу, сільських голів та інших рядових посадовців, то ціль та обґрунтування необхідності антикорупційного суду не відповідає такій результативності органу досудового розслідування саме для чого  і хочуть створити Вищий антикорупційний суд України! На додачу до неефективної результативності НАБУ є і «скромні» статистичні дані про те, що за направленими детективами НАБУ кримінальними провадженнями (нагадаю майже за 2 роки!) судами винесено лише 20 обвинувальних вироків (3- по справі Мартиненка, 9- по справі Онищенка, 2 – щодо кіотських грошей, 6 — інші дрібні справи), якими затверджені угоди прокурорів із другорядними підозрюваними про визнання винуватості! Тобто, звертаю увагу, що за повною судовою процедурою розгляду та дослідження всіх доказів суд не розглядав жодної антикорупційної справи! Тому, мені хотілося нагадати   і нашому шановному Президенту, і такій не менш шановній Верховній Раді, що хіба це не  Венеціанська комісія в 2012 році одобрила нині діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, який був проголосований вночі приблизно 50-ма присутніми в залі народними депутатами, і який фактично перешкоджає і до сьогодні ефективно та швидко проводити досудове розслідування, в т. ч. і щодо злочинів на Майдані та вчинених Януковичем і його найближчим оточенням (хоча це далеко не один приклад). Хіба не Венеціанка підтримала і ту ж «судову реформу» Януковича-Портнова, коли з метою усунення тодішнього незалежного Верховного Суду України було запроваджено чотирьохланкову судову систему, коли були створені спеціалізовані суди (той же Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ) і тим самим позбавлено права Верховного Суду України, як найвищої судової інстанції, касаційних повноважень і введено відверто маразматичне правило перегляду судових рішень У ВСУ лише з дозволу тих же нижчестоящих касаційних судів і т.д.!!! В зв’язку з викладеним, пропоную при вирішенні цього законодавчого питання дуже обережно підходити до нав’язуваних  ззовні пропозицій по створенню такого суду в Україні, щоб ми самі своїми руками не знищили незалежність нашої держави, щоб ми не сформували на законодавчому рівні закриту і безконтрольну судову-правоохоронну систему, де нехай і під благовидними мотивами, будуть масово порушуватись права наших громадян, вина яких ще не доведена в установленому порядку і не підтверджена обвинувальним вироком суду. А до цього, на превеликий жаль, ми йдемо семимильними кроками,  в той час як відсутність реальних результатів у боротьбі із корупцією саме у вищих ешелонах влади пов’язана не з тим, що у нас не створено Антикорупційний суд,  а з зовсім іншими причинами, на що ні Європа, ні США, ні їх профінансовані «грантоїди» не звертають уваги та і не хочуть цього робити. Теж саме робить і нинішня влада на чолі із Президентом. Кожен зі своїми мотивами. Отак і живемо… Автор: Олексій Баганець vse.media

[we-politica-ua-news-love]

Олексій Баганець щодо нової судової реформи «Судова реформа»: що далі буде… або Приведення нормативних актів до нової редакції Конституції України: аналіз законодавчих змін в руслі «судової реформи»

[we-politica-ua-news-love]

«Наганяї» Генпрокурора: аналіз проведених оперативних нарад

«Наганяї» Генпрокурора: аналіз проведених оперативних нарад

З якою метою та на якій правовій основі Генпрокурором проводились так звані «кущові» оперативні наради в містах Житомирі  і Дніпрі та до якого результату вони могли призвести? Криміногенна ситуація, яка склалася в Україні, перетворилася у найбільш небезпечне соціальне лихо, що створює серйозну загрозу розбудові незалежної держави, а небувале зростання злочинності – загрозу для законослухняних…

[we-politica-ua-news-love]

«Весна придет - сажать будем»: кто из политиков предстанет перед судом

«Весна придет – сажать будем»: кто из политиков предстанет перед судом

Недавно Печерский суд Киева на два месяца отправил под стражу народного депутата VIII созыва Сергея Пашинского. Кроме того, правоохранительные органы заинтересовались деятельностью ряда других народных депутатов прошлого созыва Верховной Рады. “Апостроф” узнавал, когда начнутся обещанные президентом Владимиром Зеленским еще весной “посадки” и как идут расследования резонансных дел о коррупции в…

[we-politica-ua-news-love]

Охота на коррупционеров, Луценко, язык и полицейские с улицы: Алексей Баганец Трижды заместитель Генерального прокурора Украины, Заслуженный юрист Украины, кандидат юридических наук, Алексей Баганец: Почему мы так и не построили правовое государство;

[we-politica-ua-news-love]

“Не переконаний, що новий президент змінюватиме законодавство”, – Олексій Баганець

“Не переконаний, що новий президент змінюватиме законодавство”, – Олексій Баганець

На сьогодні в Україні під великим питанням опинилось поняття презумпції невинуватості, нові антикорупційні органи фактично не діють, а вироки корупціонерам виносяться здебільшого з телевізійних екранів, а не в судах. Про причини цього та про своє бачення змін у діяльності правоохоронної системи розповів в інтерв’ю журналісту “СтопКору” Христині Кришисі заслужений юрист України, колишній заступник…

[we-politica-ua-news-love]

Почему органы по противодействию коррупции воюют друг с другом

Почему органы по противодействию коррупции воюют друг с другом

За год до выборов президента и парламента у конфликта НАБУ c другими антикоррупционными органами обозначились признаки перманентного противостояния В начале текущей недели главный военный прокурор Анатолий Матиос заявил, что подаёт иск к начальнику Генерального штаба Вооружённых сил Украины Виктору Муженко. Причина тому — изменение процедуры допуска военных прокуроров на территорию воинских…

[we-politica-ua-news-love]

Олексій Баганець: Революція гідності: 4 роки потому

Олексій Баганець: Революція гідності: 4 роки потому

Продовжуючи свій аналіз причин відсутності  бажаних результатів по розслідуванню злочинів, інкримінованих  Януковичу В. Ф. і його найближчому оточенню,  в т.ч. і вчинених на Майдані Незалежності в м. Києві, які й призвели до уникнення винних осіб від кримінальної відповідальності, хочу також донести до суспільства і наступну об’єктивну інформацію. Як би це «не різало комусь вуха», але, моє…

[we-politica-ua-news-love]

ДБР, НАБУ і ГПУ: розподіл позицій правоохоронних органів Хіба це не колапс правоохоронної системи України, коли до закінчення повноважень органів прокуратури по розслідуванню злочинів Державне бюро розслідувань так і не було створено?

[we-politica-ua-news-love]

ДБР, НАБУ і ГПУ: розподіл позицій правоохоронних органів

Хіба це не колапс правоохоронної системи України, коли до закінчення повноважень органів прокуратури по розслідуванню злочинів Державне бюро розслідувань так і не було створено? І що можна чекати від цього правоохоронного органу? Дійсно, складається таке враження, що найвищі посади в правоохоронних органах нашої держави займають особи, які не збираються проживати в Україні, коли закінчаться їх…

[we-politica-ua-news-love]

«Конфіскувати не можна повернути» або спецконфіскація коштів Януковича

«Конфіскувати не можна повернути» або спецконфіскація коштів Януковича

Чи дійсно є «перемогою» Генпрокуратури спецконфіскація так званих «коштів Януковича» в сумі 1,5 млрд. доларів США, за рішенням Краматорського міського суду Донецької області, та 200 млн. доларів США, за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси? Чи це, навпаки, являється проявом авантюризму і свавілля нинішніх правоохоронців та суду? Чи, все ж таки, це лише піар-акція політичного гравця, а…