#хмельницький

[nevrivnovazhena]

У зв'язку з нещодавньою ворожнечею між угрупованнями в Україні, створено новий рух Козацька-січ. Він направлений на об'єднання та підтримку українців в ці тяжкі часи.

Приєднатися до нього можна в телеграмі https://t.me/kozakiu , а також знайти чат своєї області. Чекаємо вас любі українчики 💙💛

P.S.: буду вдячна за поширення 🥰

[zhitomir]

Гроші з вікна: як Тетяна Крупа з МСЕК Хмельницького ховала хабарі в сумках

Сьогодні 4 жовтня працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у Хмельницькому. Результати шокують: очільниця Хмельницької обласної МСЕК, Тетяна Крупа, намагалася позбутися двох сумок, викин... Читать дальше »

[wanderer-on-the-steppe]

I decided this older drawing deserves to be posted again less blurry and with better lighting too. So here he is again - in four different kinds of light for different atmospheres.

[gwenllianwales]

Іноді я Богдан

[theophan-o]

Khmelnytsky, Kryvonis and Bohun

Хмельницький, Кривоніс та Богун

Chmielnicki, Krzywonos i Bohun

Painting by a contemporary Ukrainian artist, Viktor Poltavets (Віктор В. Полтавець, 1925–2003) from 1997/2000.

Three Cossack Heroes depicted together. From the left to the right: Maksym Kryvonis, Bohdan Khmelnytsky, Ivan Bohun.

@wanderer-on-the-steppe, specially for you, because I suppose, you may like to see them together?

It is a fan&didactic account, existing only for the Cossack Heroes glory and promoting Ukrainian & Polish heritage worldwide. Copyright belongs to the Artist/Museum.

[lisa-is-chilling]

ви би бачили з яким сложним єбалом™ я солю воду на вареники, які зліпила мені моя мама і передала потягом на хмельницький.

ну просто ґордон рамзі з вагіною.

[plupk]

От блін. В мене завтра технічна співбесіда на вакансію, в якій гібридна робота в Хмельницькому... Я побачив про Хмельницький тільки з їх сторінки на Доу. Жах. Не знаю, що й робити. Йти чи ні. Або може написати, чи спитати прямо на дзвінку. Не знаю...

[foolish-neko-reads]

"Опис України" Боплана, "Українські козаки. Богдан Хмельницький" П. Меріме

Оскільки трохи раніше мені трапилися інші твори Проспера Меріме, то мене дуже зацікавило, що ж він міг написати про Україну. До того ж, дуже приємно, що Україною цікавилися іноземці у 19ст. А оскільки разом з творами Меріме був ще й "Опис" Боплана, трохи раніший, читання видалось різнобоким.

Прочитання цієї маленької збірки зайняло у мене дуже багато часу. Десь біля місяця мені знадобилося на ці нещасні 300 сторінок. Особливо важко було читати Боплана. Найперше, звісно, вплинув характерний стиль мови родом з 17 століття. Дуже велемовне письмо, шанобливо надмірне, до того ж постать автора та те, що він промовляв, мені вельми не сподобалось.

Не пораджу цю книгу людям, що дуже емоційно реагують на прояви нетолерантності, бо Боплан вивільнив увесь свій доступний шовінізм. У підлабузництві польському королеві та пошуках його зглядності Боплан принижує його "підданих" - русинів (себто українців, виходців з Русі й корінне населення), кримських татар.

Руський народ (бо приблизно до 17-19 століття українців у всьому світі знали як народ, що є нащадком Русі і назви цього народу були похідними від Русі) Боплан описує як такий собі пасторально наївний, працьовитий, веселий, такий, що любить випити та заспівати. Щось на кшталт схожої моди 18 століття у Франції з усіма цими романтичними порцеляновими пастушками, естетикою селянського побуту тощо. Він помітно спрощує культуру українців, їхній побут, політичне життя та звичаї розглядає дуже спрощено, уп��реджено. Він хоч і захоплюється звитягою, сміливістю та воєнними подвигами козаків, та не забуває підлеститись до польського короля та порадити де б спорудити фортецю для захисту від козаків.

За кримських татар теж було неприємно. Певно, Боплан не бував у Криму та зеленого поняття не мав про розвиток кримськотатарської цивілізації, бо у його уяві кримці постають якимись загадковими варварами-злодіями. То вони неперевершені вершники, які ладнають з кіньми як ніхто інший, то в них криві ноги, які заважають правильно сидіти в сідлі. То вони їдять лише кінське м'ясо, то Боплан описує багатсво хана, його розкішні табуни та розмаїту кухню татар.

Словом, Боплан як та мавпочка з анекдоту - не може визначитись, на яку б думку йому пристати. Чи то українці та татари - самостійні народи з особливою культурою, віруваннями та звичаями, чи то применшити їх у порівнянни з поляками. Хоча наприкінці Боплан і поляків мокнув, розписавши святкову учту польської шляхти наче якийсь балаган у хліву. Дуже неординарна особа.

Оповіді Проспера Меріме мені сподобалися значно більше. Він й з боку історичної достовірності, й почасти виразності мови є більш приємний для читання. У його доробку прослідковується щире захоплення українським козацтвом й до кримських татар він ставиться без упереджень. Принаймні, він не робить недоречних зауважень щодо їхнього одягу та зовнішності, а кримського хана визнає важливим політичним діячем нарівно з королями інших країн.

Захоплення Проспера Меріме постаттю Хмельницького є доволі зворушливим. Він описує Хмельницького так, як у західній культурі описують лицарів - хоробрим, гордовитим, сміливим, рішучим, справжнім воїном та лідером. Гетьманом. Він повагою та цікавістю відслідковує життєвий шлях Богдана Хмельницького, захоплюється козаками, співчуває українському народові (який теж періодично називає русинами, звісно). У Меріме значно менше упередженості та значно більше бажання викласти достовірну історію.

Також його письменницькою заслугою є те, що у свою розповідь про козацькі звершення він додав "екшену" - опис баталій, зіткнень, хоробрості козаків на полі бою. Ще трошки й вийшов би пригодницький роман.

Тож, Меріме я можу сміливо радити. Хоч це читання й затягнулося, але в мене лишилося приємне враження від його розповіді про козаків та Богдана Хмельницького.

[svyatosogodni]

🎊 20 лютого — Яке сьогодні свято? ⠀ ❤️‍🩹 1093-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🍏 День яблука 🕯 День Героїв Небесної сотні 🙏 Всесвітній день соціальної справедливості 🧁 День маффинів (National Muffin Day) — США ⠀ 👼 День янгола святкують сьогодні Олександр, Олексій, Лука, Петро ⠀ ⚜️ День в історії: ⠀ 1649 — Богдан Хмельницький почав переговори з поляками про визначення кордонів Запорізького війська 2014 — вторгнення російського спецназу на територію АРК (Крим). Почалася відкрита російсько-українська війна ⠀ 💙💛 Відомі українці, які народилися сьогодні: Олександр Удовиченко, Василь Барвінський, Лев Ревуцький, Улас Самчук ⠀ 👍 Більше про те, що варто сьогодні святкувати читайте на нашому сайті → https://sogodnisvyato.com.ua/20-lyutoho-svyato/

Також долучайтесь до нас: https://x.com/SSvyato https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[kafedrashv]

ІННОВАЦІЇ В ДІЇ! АСПІРАНТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ НА МІЖНАРОДНОМУ ФЕСТИВАЛІ МОДИ KYIV FASHION

Аспіранти спеціальності – G15 “Технології легкої промисловості” відвідали Міжнародний фестиваль Kyiv Fashion (29-31 січня 2025 року) в рамках своєї роботи у проєкті EDIH Clotex-HUB. На стенді Хмельницький національний університет демонстрував інноваційні розробки в галузі цифрових технологій, віртуальної реальності та текстильних інновацій, які стали справжнім відкриттям для учасників заходу.

Команда аспірантів в обличчі Сергія Кожевнікова та Оксани Хасанової представили можливості використання VR-технологій як у навчальному процесі, так і для оптимізації виробництва. Вони продемонстрували цифрові моделі одягу, що дозволяють не лише оцінити естетичні якості виробів, але й перевірити технологічні аспекти їх конструювання. Учасники виставки мали змогу випробувати віртуальну реальність на практиці. Такий інтерактивний підхід дозволяє відвідувачам відчувати переваги технологій майбутнього, а аспірантам – отримати безцінний зворотний зв’язок щодо своїх розробок.

Виставка стала важливим майданчиком для обговорення перспектив впровадження інноваційних технологій у галузі легкої промисловості та освіти. Представники університету мали нагоду обмінятися досвідом з колегами з інших закладів та галузей, обговорити актуальні тренди та можливості подальшої співпраці.

Інновації у цифрових технологіях відкривають нові можливості для освіти чи виробництва, сприяючи підготовці конкурентоспроможних фахівців.

Колектив кафедри ТКШВ Read the full article

[ukraineblr]

Booдні, Khmelnytskyi

[artia13]

Senior .NET Engineer в Avenga, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк, Полтава, Хмельницький, Черкаси, віддалено

https://tinyurl.com/24j28m9s Artia13 - Offres d'Emploi Senior .NET Engineer в Avenga, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк, Полтава, Хмельницький, Черкаси, ...

[694037]

Реставрація та ремонт паркету у Хмельницькому.

Професійні послуги з циклювання та шліфування паркетної підлоги

[wanderer-on-the-steppe]

Songs about the Khmelnytsky uprising, part 5: Пісня про козака Нечая

It’s been a long time since I added something to this collection, but a movie I’ve rewatched recently (Богдан Зиновій Хмельницький from 2006) reminded me that I can’t just ignore the song about one of the most popular participants of the Khmelnytsky uprising here.

The song about the Bratslav polkovnyk Danylo Nechai comes with many names and even more versions of the lyrics. A lot of these versions, especially the shorter ones, are nearly incomprehensible without context – only if one knows the events they refer to and/or has heard a longer version before, do they start to make sense. The most comprehensive and at the same time chronologically logical (and not too repetitive) version of the lyrics I’ve found might be this one.

To quickly sum them up in English: Nechai and his Cossacks come to a place where they are warned to flee, but Nechai, in a mixture of pride and carelessness, doesn’t heed the warning and goes to a relative to eat fish (or, in many other versions: to get drunk). There is a Polish surprise attack – and no guard – and the Cossacks defend themselves bravely, killing many of their opponents, but are hopelessly outnumbered. Nechai gets killed and is buried, and the comrades burying him plant viburnum (the famous червона калина of another folk song) on his grave, so that his fame and glory shall be remembered in all Ukraine.

What I’ve not found, unfortunately, is a recording using the lyrics exactly like this or at least somewhat close to it. The first recording I’ve included above – by Михайло Коваль ( Mychailo Koval) – already uses comparatively many of its stanzas, but even comparatively many is not that many at all, and the ending is surprisingly abrupt.

However, even though I was frustrated at first by the uncommonness of longer version telling all or at least most of the story, the question what the shorter versions actually choose to tell (and what they choose to leave out!) soon became interesting in itself.

Some can be so short and fragmentary that the lyrics become completely subordinate to the musical performance.

For example, all that is left of the story in this beautiful version by  Дике Поле is the initial warning, Nechai’s refusal to listen to it, and then a short conversation where Nechai asks his godmother if he should unsaddle his horse, to which she replies that she won’t be able to protect him, so he better shouldn’t. And still, even in this rudimentary form the lyrics contain an element that’s both remarkable and quite common in shorter versions of the song: the relative Nechai visits and gets drunk with is explicitly identified as his godmother Khmelnytska – in all probability meaning the hetman’s wife, who, at the time, would have been the famous former Helena Czaplińska. So, according to these songs, Khmelnytsky’s wife is mysteriously present at the place where Nechai gets ambushed and killed – he even gets ambushed and killed while getting drunk with her – but she herself somehow gets safely out of the situation without the songs ever explaining how or just mentioning her again.

I don’t know if it’s the strangeness of these events that gave rise to an interpretation I stumbled upon while looking for different versions of the lyrics: namely that mentioning Khmelnytska in this context is an allusion to a rumour that Khmelnytsky himself, envying Nechai’s popularity and wanting to get rid of a rival, had something to do with Nechai’s death.

How plausible it is – both the rumour and the interpretation of the song – I can’t tell. It has to be mentioned, however, that in none of the versions I’ve come across does Khmelnytska encourage Nechai to get drunk; she just doesn’t stop him when he comes to her to do so. Nor does she convince him to be careless. Quite to the contrary: when he asks her if he should unsaddle his horse, she always advises against it. Can her explanation for advising caution – that she can’t protect him – somehow be interpreted to mean that the hetman might have been responsible for Nechai’s death not in the sense of direct involvement, but negligence and lack of military support? That is probably a question of imagination. Is it something a clever songwriter could come up with who both wants to get his message across and not risk his head? Sure. Is it a likely explanation? I don’t know...

Whatever one prefers to believe, there’s versions that are only slightly longer but add some different nuances of meaning to the story. A very interesting one for what it does with the text is this one by Сашко (Олександр Власюк):

After the same fragment of the story that also the version by Дике Поле uses, it simply repeats the initial warning, emphatically, several times, completely changing the atmosphere of the song. The audience knows, of course, that the story is supposed to end with Nechai’s death. But this performance treats the events as if they were still happening at the moment – Nechai’s fate not decided yet – as if the warning could still reach him.

In a similar way, a version by Гуляйгород ends with Nechai becoming aware of the attack and getting ready to disperse the enemy – without mentioning the fatal outcome. It almost seems like it wants to spare the audience the part about the beloved hero’s death or, maybe more probable and more in line with what other songs about the Khmelnytsky uprising do, like it wants to talk not only of the past by showing the battle against the enemy as something that is still going on and can still be won.

Though most shorter versions decide to omit Nechai’s actual death, I also want to include one that goes the exact opposite way:

This performance by Taras Sylenko (Тарас Силенко) leaves out the whole drinking and carelessness, mentioning his pride in his Cossack fame as Nechai’s only reason for refusing to flee, and then immediately proceeds to the battle, putting all emphasise on his fighting, death and burial – and especially the fame that will survive him.

Like for the song about Morozenko, there’s also an episode of the podcast by Pavlo Nechitailo (Павло Нечитайло) and Taras Kompanichenko (Тарас Компаніченко) dedicated to the songs about Nechai – as always, I’m too helpless without written text to make use of it, but I’m linking it for anyone who might be interested:

[theophan-o]

Bohdan Zenobi Chmielnicki (Bohdan Zynoviy Khmelnytsky, Богдан Зиновій Хмельницький) lesser-known (part 1)

Perhaps the oldest preserved portrait of the famous Ukrainian Cossack Hetman by an unknown artist from the 17th century (oil on canvas, 101 cm X 77 cm).

From the collection of the National Art Museum of Ukraine in Kyiv (Національний художній музей України), Ж-173.

@wanderer-on-the-steppe, specially for you!