#хмельницький

[ukraineblr]

source

[ddoodlez]

Колись давно подумав що що це я живу вже скільки там місяців в Хмельницькому, а показати нічого. Вирішив трохи пофоткати. Нічого особливого не вийшло, але я все-одно покажу. Хай буде хоч десь. З цих фоток не видно, але тут файно, правда

[nevrivnovazhena]

У зв'язку з нещодавньою ворожнечею між угрупованнями в Україні, створено новий рух Козацька-січ. Він направлений на об'єднання та підтримку українців в ці тяжкі часи.

Приєднатися до нього можна в телеграмі https://t.me/kozakiu , а також знайти чат своєї області. Чекаємо вас любі українчики 💙💛

P.S.: буду вдячна за поширення 🥰

[zhitomir]

Гроші з вікна: як Тетяна Крупа з МСЕК Хмельницького ховала хабарі в сумках

Сьогодні 4 жовтня працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у Хмельницькому. Результати шокують: очільниця Хмельницької обласної МСЕК, Тетяна Крупа, намагалася позбутися двох сумок, викин... Читать дальше »

[theophan-o]

Khmelnytsky, Kryvonis and Bohun

Хмельницький, Кривоніс та Богун

Chmielnicki, Krzywonos i Bohun

Painting by a contemporary Ukrainian artist, Viktor Poltavets (Віктор В. Полтавець, 1925–2003) from 1997/2000.

Three Cossack Heroes depicted together. From the left to the right: Maksym Kryvonis, Bohdan Khmelnytsky, Ivan Bohun.

@wanderer-on-the-steppe, specially for you, because I suppose, you may like to see them together?

It is a fan&didactic account, existing only for the Cossack Heroes glory and promoting Ukrainian & Polish heritage worldwide. Copyright belongs to the Artist/Museum.

[wanderer-on-the-steppe]

Songs about the Khmelnytsky uprising, part 5: Пісня про козака Нечая

It’s been a long time since I added something to this collection, but a movie I’ve rewatched recently (Богдан Зиновій Хмельницький from 2006) reminded me that I can’t just ignore the song about one of the most popular participants of the Khmelnytsky uprising here.

The song about the Bratslav polkovnyk Danylo Nechai comes with many names and even more versions of the lyrics. A lot of these versions, especially the shorter ones, are nearly incomprehensible without context – only if one knows the events they refer to and/or has heard a longer version before, do they start to make sense. The most comprehensive and at the same time chronologically logical (and not too repetitive) version of the lyrics I’ve found might be this one.

To quickly sum them up in English: Nechai and his Cossacks come to a place where they are warned to flee, but Nechai, in a mixture of pride and carelessness, doesn’t heed the warning and goes to a relative to eat fish (or, in many other versions: to get drunk). There is a Polish surprise attack – and no guard – and the Cossacks defend themselves bravely, killing many of their opponents, but are hopelessly outnumbered. Nechai gets killed and is buried, and the comrades burying him plant viburnum (the famous червона калина of another folk song) on his grave, so that his fame and glory shall be remembered in all Ukraine.

What I’ve not found, unfortunately, is a recording using the lyrics exactly like this or at least somewhat close to it. The first recording I’ve included above – by Михайло Коваль ( Mychailo Koval) – already uses comparatively many of its stanzas, but even comparatively many is not that many at all, and the ending is surprisingly abrupt.

However, even though I was frustrated at first by the uncommonness of longer version telling all or at least most of the story, the question what the shorter versions actually choose to tell (and what they choose to leave out!) soon became interesting in itself.

Some can be so short and fragmentary that the lyrics become completely subordinate to the musical performance.

For example, all that is left of the story in this beautiful version by  Дике Поле is the initial warning, Nechai’s refusal to listen to it, and then a short conversation where Nechai asks his godmother if he should unsaddle his horse, to which she replies that she won’t be able to protect him, so he better shouldn’t. And still, even in this rudimentary form the lyrics contain an element that’s both remarkable and quite common in shorter versions of the song: the relative Nechai visits and gets drunk with is explicitly identified as his godmother Khmelnytska – in all probability meaning the hetman’s wife, who, at the time, would have been the famous former Helena Czaplińska. So, according to these songs, Khmelnytsky’s wife is mysteriously present at the place where Nechai gets ambushed and killed – he even gets ambushed and killed while getting drunk with her – but she herself somehow gets safely out of the situation without the songs ever explaining how or just mentioning her again.

I don’t know if it’s the strangeness of these events that gave rise to an interpretation I stumbled upon while looking for different versions of the lyrics: namely that mentioning Khmelnytska in this context is an allusion to a rumour that Khmelnytsky himself, envying Nechai’s popularity and wanting to get rid of a rival, had something to do with Nechai’s death.

How plausible it is – both the rumour and the interpretation of the song – I can’t tell. It has to be mentioned, however, that in none of the versions I’ve come across does Khmelnytska encourage Nechai to get drunk; she just doesn’t stop him when he comes to her to do so. Nor does she convince him to be careless. Quite to the contrary: when he asks her if he should unsaddle his horse, she always advises against it. Can her explanation for advising caution – that she can’t protect him – somehow be interpreted to mean that the hetman might have been responsible for Nechai’s death not in the sense of direct involvement, but negligence and lack of military support? That is probably a question of imagination. Is it something a clever songwriter could come up with who both wants to get his message across and not risk his head? Sure. Is it a likely explanation? I don’t know...

Whatever one prefers to believe, there’s versions that are only slightly longer but add some different nuances of meaning to the story. A very interesting one for what it does with the text is this one by Сашко (Олександр Власюк):

After the same fragment of the story that also the version by Дике Поле uses, it simply repeats the initial warning, emphatically, several times, completely changing the atmosphere of the song. The audience knows, of course, that the story is supposed to end with Nechai’s death. But this performance treats the events as if they were still happening at the moment – Nechai’s fate not decided yet – as if the warning could still reach him.

In a similar way, a version by Гуляйгород ends with Nechai becoming aware of the attack and getting ready to disperse the enemy – without mentioning the fatal outcome. It almost seems like it wants to spare the audience the part about the beloved hero’s death or, maybe more probable and more in line with what other songs about the Khmelnytsky uprising do, like it wants to talk not only of the past by showing the battle against the enemy as something that is still going on and can still be won.

Though most shorter versions decide to omit Nechai’s actual death, I also want to include one that goes the exact opposite way:

This performance by Taras Sylenko (Тарас Силенко) leaves out the whole drinking and carelessness, mentioning his pride in his Cossack fame as Nechai’s only reason for refusing to flee, and then immediately proceeds to the battle, putting all emphasise on his fighting, death and burial – and especially the fame that will survive him.

Like for the song about Morozenko, there’s also an episode of the podcast by Pavlo Nechitailo (Павло Нечитайло) and Taras Kompanichenko (Тарас Компаніченко) dedicated to the songs about Nechai – as always, I’m too helpless without written text to make use of it, but I’m linking it for anyone who might be interested:

[lisa-is-chilling]

ви би бачили з яким сложним єбалом™ я солю воду на вареники, які зліпила мені моя мама і передала потягом на хмельницький.

ну просто ґордон рамзі з вагіною.

[san-demetrio-corone]

Bohdan Khmelnytskyi (Богдан Хмельницький)

Kyivan Rus' nobleman and Hetman of the Zaporozhian Sich, an autonomous stratocratic state within the Cossack Hetmanate for over a hundred years, centered around the region now home to the destroyed Kakhovka Reservoir and spanning the lower Dnipro river in Ukraine.

Mosaic on the wall of Kyiv River Station.

[plupk]

От блін. В мене завтра технічна співбесіда на вакансію, в якій гібридна робота в Хмельницькому... Я побачив про Хмельницький тільки з їх сторінки на Доу. Жах. Не знаю, що й робити. Йти чи ні. Або може написати, чи спитати прямо на дзвінку. Не знаю...

[foolish-neko-reads]

"Опис України" Боплана, "Українські козаки. Богдан Хмельницький" П. Меріме

Оскільки трохи раніше мені трапилися інші твори Проспера Меріме, то мене дуже зацікавило, що ж він міг написати про Україну. До того ж, дуже приємно, що Україною цікавилися іноземці у 19ст. А оскільки разом з творами Меріме був ще й "Опис" Боплана, трохи раніший, читання видалось різнобоким.

Прочитання цієї маленької збірки зайняло у мене дуже багато часу. Десь біля місяця мені знадобилося на ці нещасні 300 сторінок. Особливо важко було читати Боплана. Найперше, звісно, вплинув характерний стиль мови родом з 17 століття. Дуже велемовне письмо, шанобливо надмірне, до того ж постать автора та те, що він промовляв, мені вельми не сподобалось.

Не пораджу цю книгу людям, що дуже емоційно реагують на прояви нетолерантності, бо Боплан вивільнив увесь свій доступний шовінізм. У підлабузництві польському королеві та пошуках його зглядності Боплан принижує його "підданих" - русинів (себто українців, виходців з Русі й корінне населення), кримських татар.

Руський народ (бо приблизно до 17-19 століття українців у всьому світі знали як народ, що є нащадком Русі і назви цього народу були похідними від Русі) Боплан описує як такий собі пасторально наївний, працьовитий, веселий, такий, що любить випити та заспівати. Щось на кшталт схожої моди 18 століття у Франції з усіма цими романтичними порцеляновими пастушками, естетикою селянського побуту тощо. Він помітно спрощує культуру українців, їхній побут, політичне життя та звичаї розглядає дуже спрощено, упереджено. Він хоч і захоплюється звитягою, сміливістю та воєнними подвигами козаків, та не забуває підлеститись до польського короля та порадити де б спорудити фортецю для захисту від козаків.

За кримських татар теж було неприємно. Певно, Боплан не бував у Криму та зеленого поняття не мав про розвиток кримськотатарської цивілізації, бо у його уяві кримці постають якимись загадковими варварами-злодіями. То вони неперевершені вершники, які ладнають з кіньми як ніхто інший, то в них криві ноги, які заважають правильно сидіти в сідлі. То вони їдять лише кінське м'ясо, то Боплан описує багатсво хана, його розкішні табуни та розмаїту кухню татар.

Словом, Боплан як та мавпочка з анекдоту - не може визначитись, на яку б думку йому пристати. Чи то українці та татари - самостійні народи з особливою культурою, віруваннями та звичаями, чи то применшити їх у порівнянни з поляками. Хоча наприкінці Боплан і поляків мокнув, розписавши святкову учту польської шляхти наче якийсь балаган у хліву. Дуже неординарна особа.

Оповіді Проспера Меріме мені сподобалися значно більше. Він й з боку історичної достовірності, й почасти виразності мови є більш приємний для читання. У його доробку прослідковується щире захоплення українським козацтвом й до кримських татар він ставиться без упереджень. Принаймні, він не робить недоречних зауважень щодо їхнього одягу та зовнішності, а кримського хана визнає важливим політичним діячем нарівно з королями інших країн.

Захоплення Проспера Меріме постаттю Хмельницького є доволі зворушливим. Він описує Хмельницького так, як у західній культурі описують лицарів - хоробрим, гордовитим, сміливим, рішучим, справжнім воїном та лідером. Гетьманом. Він повагою та цікавістю відслідковує життєвий шлях Богдана Хмельницького, захоплюється козаками, співчуває українському народові (який теж періодично називає русинами, звісно). У Меріме значно менше упередженості та значно більше бажання викласти достовірну історію.

Також його письменницькою заслугою є те, що у свою розповідь про козацькі звершення він додав "екшену" - опис баталій, зіткнень, хоробрості козаків на полі бою. Ще трошки й вийшов би пригодницький роман.

Тож, Меріме я можу сміливо радити. Хоч це читання й затягнулося, але в мене лишилося приємне враження від його розповіді про козаків та Богдана Хмельницького.

[kafedrashv]

УДОСКОНАЛЮЄМО НАВИКИ НАКОЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ФОРМ ОДЯГУ РАЗОМ ІЗ ФАХІВЦЕМ-ПРАКТИКОМ

11 листопада 2024 р. студентам спеціальності 182 - Технології легкої промисловості у межах вивчення дисципліни «Макетування виробів» (вибіркова компонента освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти) було проведено практичне заняття на тему «Створення складної об’ємної форми одягу із використанням складок, защипів та драпіровок». Запрошеним спікером виступила фахівець-практик Вікторія БОДНАР, дизайнерка, власниця приватного ательє VB Viktoria Bodnar atelier (м. Хмельницький) @viktoriabodnar_atelier, що спеціалізується на виготовленні святкового вечірнього та весільного одягу. Вікторія наглядно продемонструвала студентам гр.ШВ-22 та викладачам курсу Олені Лущевській та Світлані Банах особливості наколювання різних видів драпірувань із матеріалів з різними пластичними властивостями. На очах присутніх відрізи атласу різної щільності, органзи та фатину набували на манекенах форми суконь із оригінальними членуваннями , складками та драпіровками. Студенти із захопленням споглядали та приймали участь у творенні фантазійних форм рукавів методом наколювання. Також Вікторія поділилась досвідом розроблення моделей одягу за власним задумом та продемонструвала свою нову колекцію весільних суконь створених методом наколювання. Вікторія не лише майстерно показувала прийоми наколювання, а і ділилась практичними порадами щодо вибору матеріалів для різних моделей суконь із різними формами. Насамкінець Вікторія відповідала на чисельні питання студентів та викладачів, а також давала цінні поради щодо втілення студентських задумів для реалізації авторської моделі у матеріалі. Викладачі Олена Лущевська та Світлана Банах разом із студентами спеціальності 182 Технології легкої промисловості вдячні пані Вікторії за таке цікаве заняття та сподіваються на подальшу плідну співпрацю. Доцент кафедри ТКШВ                              Олена Лущевська Read the full article

[ukraineblr]

Booдні, Khmelnytskyi

[svyatosogodni]

🎊 28 вересня — Яке сьогодні свято? ⠀ ❤️‍🩹 948-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🕸 Міжнародний день мережива 💻 Міжнародний день загального доступу до інформації ❌ Всесвітній день боротьби проти сказу 🤔 Міжнародний день права знати ⠀ 🇺🇦 День народження сьогодні святкує місто Хмельницький ⠀ 😇 З іменинами варто привітати Андрія, Богдана, Григорія, Дмитра, Івана, Гната, Йосипа, Леоніда, Макара, Максима, Микиту, Миколу, Петра, Степана, Якова, Яна, Євдокію, Людмилу, Марію ⠀ ⚜️ Цей день в історії: ⠀ 1651 — Б. Хмельницький з поляками уклав Білоцерківський мирний договір 1973 — скасоване рішення ЦК КПУ про створення на острові Хортиця у Запоріжжі державного заповідника ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися літературознавець Микита Мандрика, педагог Василь Сухомлинський, поет Дмитро Павличко, літературознавець Гаврило Чернихівський, футболіст Володимир Трошкін ⠀ ✌️ Ось такі, новини, малята, але це ще не всі свята, бо більше шукайте тут → https://sogodnisvyato.com.ua/28-veresnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[maks-bookman]

Юрій Даценко та його серія ретродетективів

Юрій Даценко та його серія ретродетективів

Хмельницький письменник Юрій Даценко - автор проєкту “Незнана Україна”. Він побував у всіх куточках Хмельниччини та незвіданих місцях України. Юрій Даценко має власну бібліотеку. Вона налічує близько 4 тисяч книг. ( інформація з інтернету)

Письменник Юрій Даценко успішно дебютував романом «Пастка для різника»

На цю книгу я вже робив відгук. Його можна подивитися за посиланням «В пошуках Джека Різника» https://maks-33.livejournal.com/48882.html

На сьогодні, в Юрія Даценка вийшла вже п’ята книга про пригоди проскурівського лікаря Якова Ровнєра.

1.Пастка для різника

2.Книга в камені

3.І стало світло

4. Життя вічне

5. Останні години

У своїх книгах письменник поєднав детектив з елементами жахів, фантастики та історії.

Коли читаєш ці книги, то настільки занурюєшся у сюжет, що відчуваєш себе на вулицях Проскурова, Кам'янець-Подільського, Меджибожа, Летичева тощо. Настільки живе поєднання атмосфери того часу з детективними загадками, що не можливо відірватися від книг. Сюжети настільки цікаві, що захоплюють з перших сторінок й не відпускають до кінця. Поглинаєш у книги цілком.

Головний герой книг Юрія Даценка, провінційний лікар, хірург Яків Ровнєр, який волею долі співпрацює з поліцією. Завдяки своєї наполегливості та принципіальності у лікарському мистецтві слава про хірурга з Проскурова розповсюджується не тільки в рідному місці, а й далеко за його межами.

Та виходить так, що розум лікаря, його кмітливість, спостережливість допомагають йому не тільки у лікарських справах, а ще й в розслідуваннях різних злочинів чи таємничих подій.

Загадки та таємниця самі знаходять Якова і він вимушений братися за пошук істини.

Цікаві сюжетні ходи тримають постійно у напрузі.

Сподобалось, що автор обрав для своїх книжок власну батьківщину - Хмельниччину.

Я сам родом з Хмельницького й мені було приємно читати книги мого земляка, особливо про рідне місто.

Цікаво було мандрувати вулицями Проскурова, я все намагався згадати ці місця, але не завжди виходило.

Автор майстерно поєднав декілька жанрів у своїх романах й тим самим підняв планку зацікавленості для будь-якого читача. Історичне підґрунтя, атмосфера трилера, детективні історії, все це приваблює книголюбів. А ще краплина містики, додає родзинки у всіх книгах письменника.

Книги викликають різні емоції. Після прочитання ти ходиш декілька днів під вагою сюжетів, прокручуєш їх у голові. А руки вже чешуться взяти ще одну книгу про пригоди улюбленого персонажа.

Я дуже задоволений, що познайомився з творчістю автора. Рекомендую всім любителям ретродетективів й не тільки.

Радію, що мені залишилося прочитати ще одну книгу Юрія Даценка. І я знову зможу зануритися в нову історію пригод.

***********************************************************************

А вам сподобались ці книги? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

*****************************************************************

Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

*****************************************************************

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

*****************************************************************

#враження_UA#читаю_книги_щодня#ПроКниги_Що_почитати#Хроніки_Книголюба#ЮрійДаценко#відгукнакнигу#українські_письменники#сучасна_українська_проза#блог_про_книги#книжкове_суспільство#блог_українською#читаюукраїнськихавторів#ретродетектив

[theophan-o]

Bohdan Zenobi Chmielnicki (Bohdan Zynoviy Khmelnytsky, Богдан Зиновій Хмельницький) lesser-known (part 1)

Perhaps the oldest preserved portrait of the famous Ukrainian Cossack Hetman by an unknown artist from the 17th century (oil on canvas, 101 cm X 77 cm).

From the collection of the National Art Museum of Ukraine in Kyiv (Національний художній музей України), Ж-173.

@wanderer-on-the-steppe, specially for you!