#рішення КСУ
Explore tagged Tumblr posts
Text
В Україні можуть скасувати електронне декларування посадовців. Рішення за КСУ
Конституційний суд розгляне скаргу щодо неконституційності зобовʼязання посадовців подавати електронні декларації та може скасувати таку норму. Про це йдеться в заяві НАЗК, повідомляють Українськi Новини. Конституційний Суд України (КСУ) розгляне справу щодо конституційності окремих положень закону “Про запобігання корупції”, які зобов’язують посадовців подавати е-декларації та наділяють…
View On WordPress
0 notes
Link
Велика палата зазначила яким саме чином потрібно робити перерахунок суддям у разі визнання неконституційними та протиправними норм законодавства, які це регулювали.
52. З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що надбавки, розмір яких встановлюється з урахуванням надбавки за вислугу років (надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці у розмірі 90 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та вислугу років), до щомісячного заробітку судді, з якого обчислюється надбавка за вислугу років, не включаються, а їх розмір обчислюється післ�� встановлення розміру надбавки за вислугу років.
70. На підставі частини третьої статті 11 Закону № 2862-XII гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.
71. Частиною другою статті 44 Закону № 2862-XII було визначено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
79. З огляду на те, що гарантовані законом виплати неможливо поставити в залежність від видатків бюджету, Велика Палата Верховного Суду визнає необґрунтованим висновок Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який покладено в основу рішення суду апеляційної інстанції в цій справі, про те, що оскільки в період з 01 червня 2005 року до 01 січня 2006 року жодних змін ні в об`ємі фінансування, ні у виплаті заробітної плати суддів України (крім посадових осіб, зазначених у постановах № 513 та 514) законодавчі чи інші нормативні акти не передбачали, то правових підстав для виплати суддям різниці в заробітній платі не було.
80. Відмова КСУ в перерахунку та виплаті позивачу заробітної плати, відпускних, компенсації за невикористану відпустку, довічного грошового утримання, вихідної допомоги виходячи з розміру посадового окладу, визначеного на підставі частини другої статті 44 Закону № 2862-XII та пункту 1 Постанови № 513, а саме 80 відсотків від посадового окладу голови КСУ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
93. Оскільки Вищий адміністративний суд України визнав незаконним пункт 5 Постанови № 865 у редакції до часу набрання чинності Постановою № 1310, то у Кабінету Міністрів України не було підстав для виконання постанови цього суду від 16 травня 2007 року, а у КСУ та судів загальної юрисдикції не виникло підстав для застосування Постанови № 865 при обрахунку заробітної плати суддів з 01 червня 2005 року.
94. Отже, посадовий оклад позивача як судді КСУ в період з 01 червня по 03 листопада 2005 року повинен був визначатися на підставі частини другої статті 44 Закону № 2862-ХІІ та пункту 1 Постанови № 513 і становити 12 розмірів мінімальної заробітної плати (15 розмірів мінімальної заробітної плати х 80 %).
98. Таким чином, з огляду на вимоги пункту 1 Постанови № 513 щодо виключення із заробітної плати Голови КСУ надбавки за напруженість та складність роботи, передбаченої Постановою № 1350, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбаченої Постановою № 2288, здійснення преміювання відповідно до зазначеної постанови та враховуючи, що позивач отримував надбавку за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи у розмірі 75 % від суми посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, установленому Указом № 584/95 (втратив чинність на підставі Указу Президента від 21 січня 2006 року № 46/2006), а не Постановою № 2288, при перерахунку його заробітної плати, відпускних, компенсації за невикористану відпустку, довічного грошового утримання, вихідної допомоги необхідно виключити лише надбавку за напруженість і складність роботи (90 % від суми посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас), передбачену Постановою № 1350, а щомісячну премію врахувати у розмірі 10 % від суми посадового окладу за фактично відпрацьований час, як було встановлено в пункті 1 Постанови № 513 для Голови та заступників Голови КСУ.
140. Абзацом першим пункту 4 Указу № 1150/2002 визначено, що суддя Конституційного Суду України, який має право на відставку та продовжує працювати на цій посаді, одержує заробітну плату та 100 відсотків передбаченого законом щомісячного грошового утримання, належного йому в разі виходу у відставку.
#грошове утримання судді#судівська винагорода#перерахунок#підвищення пенсії#пенсія#рішення КСУ#звільнення судді КСУ#перерахунок пенсії
0 notes
Text
Антикорупціонери закривають реєстр декларацій через скандальне рішення КСУ
Національне агентство з питань запобігання корупції закриває реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду. Про це у середу, 28 жовтня, заявив голова НАЗК Олександр Новіков, повідомляє видання "Українська правда". "Конституц... Читати далі »
1 note
·
View note
Video
Відсторонити! Просто зараз – КСУ трясе, в ОП готові прийняти рішення У ...
0 notes
Photo
Конституційний Суд України відклав розгляд закону про люстрацію – ЗМІ Конституційний Суд України (КСУ) 14 травня відклав розгляд провадження щодо закону "Про очищення влади". Як повідомило джерело агентства "Інтерфакс-Україна", таке рішення було ухвалено на засіданні палати КСУ.
0 notes
Photo
Незаконне збагачення - випусковий редактор ZIKу розповів про маніпуляції довкола рішення КСУ https://youtu.be/rR222NY9wuE
0 notes
Text
Рішення оновленого Конституційного суду
Рішення оновленого Конституційного суду
Екс-голова Конституційного суду Наталя Шаптала та судді Михайло Гультай і Михайло Запорожець звільнені з КСУ у зв’язку із завершенням строку їх суддівських повноважень. Таке рішення про звільнення суддів було прийнято 17 вересня на спеціальному пленарному засіданні КСУ.
Нагадаємо, термін повноважень Шаптали, яка стала головою КСУ у травні, а також Гультая і Запорожця спливає 22 вересня. Вони…
View On WordPress
0 notes
Text
Велика палата ВСУ задовольнила апеляції Вірастюка, КСУ і Слуги народу щодо виборів на окрузі № 87
Велика палата ВСУ задовольнила апеляції Вірастюка, КСУ і Слуги народу щодо виборів на окрузі № 87
Велика Палата Верховного Суду України задовольнила апеляційні скарги кандидата у нардепи у 87 виборчому округу Вірастюка, ЦВК і партії Слуга народу та скасувала рішення касаційного адміністративного суду від 23 травня, у якому йшлося про визнання протиправними дій Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів виборів на Франківщині. “Апеляційні скарги кандидата в народні депутати…
View On WordPress
0 notes
Link
Чергове ганебне рішення суддів-мільйонерів та наруга над ліквідаторами Чорнобильської катастрофи. Коли їм особисто потрібно, вони трактують та вигадують норми законодавства, що не існують, як у строках з виконавчими написами, чи судовим збором в адміністративних та трудових спорах, а також у справах про зменшення виплат при незаконному звільнені. Але не задарма ж держава їм сплачує мільйоні зарплати та буде сплачувати пенсії від 150 000 та більше гривень на місяць.
Суд зазначив, що необхідно перерахувати ОСОБА_1 пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ та зобов`язав ГУ ПФУ, обчислити йому пенсію по інвалідності відповідно до наведених норм виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої цим же Законом на 01 січня відповідного року, починаючи з 26 квітня 2019 року.
0 notes
Text
Ні – реваншу! КСУ визнав конституційним закон про декомунізацію
Конституційний суд визнав конституційним закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Відповідне рішення було ухвалене під час засідання Великої палати у вів... Читати далі »
4 notes
·
View notes
Text
Розпуск Ради: Конституційний суд визнав законним указ Зеленського
Конституційний суд (КС) України визнав конституційним указ президента України Володимира Зеленського щодо розпуску Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів. Відповідне рішення з'явилося на сайті КСУ і було ухвалено на закритому засіданні Великої палати у четвер, 20 червня, повідомляє "Обозреватель". Депутат Верховної Ради України Мустафа Найєм підтвердив це рішення. from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2019-06-20-3903 Читай Новости Житомира на zhzh.info
0 notes
Video
Відсторонити! Просто зараз – КСУ трясе, в ОП готові прийняти рішення У ...
0 notes
Photo
Конституційний Суд України відклав розгляд відповідності Конституції закону про люстрацію – ЗМІ Конституційний Суд України (КСУ) 14 травня відклав розгляд провадження щодо закону "Про очищення влади". Як повідомило джерело агентства "Інтерфакс-Україна", таке рішення було ухвалено на засіданні палати КСУ.
0 notes
Photo
Генпрокурор: Рішення КСУ щодо статті про незаконне збагачення не стало сюрпризом https://youtu.be/we3z_-KK62Y
0 notes
Text
КСУ: закон про НКРЕКП повинні привести у відповідність до Конституції до кінця 2019 року
КСУ: закон про НКРЕКП повинні привести у відповідність до Конституції до кінця 2019 року
КСУ визнав неконституційними окремі статті закону про НКРЕКП
Конституційний суд оприлюднив рішення щодо закону про Національну комісію, що здійснює державне врегулювання енергетики та комунальних послуг. Як постановили судді КСУ, низка статей закону не в��дповідають Конституції, однак мають втратити чинність не одразу, а наприкінці 2019 року
Згідно з документом, зокрема…
View On WordPress
0 notes
Text
Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи
Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/legal/zakonoproekt-petra-poroshenka-pro-nezakonne-zbagachennia-ta-iogo-alternativi.html
Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи
Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи
13 березня відбудеться розгляд комітетом ВРУ законопроектів про незаконне збагачення.
26 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статті 368-2 Кримінального кодексу України (про незаконне збагачення), яким визнав зазначену статтю неконституційною. У рішенні Суду йшлось про те, що «Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України».
Нагадуємо, резонансна ст. 368-2 ККУ містила відомості щодо строків покарання у разі доведеної вини фігуранта у справі стосовно незаконного збагачення, та відомості, що саме розуміється під активами у значному розмірі та передачею активів.
Звичайно, подібне рішення викликало не лише активний суспільний резонанс, а й продуктивну роботу народних депутатів над новою редакцією зазначеної статті. Новина щодо рішення КСУ стала однією з топових в українському інтернет-просторі, і до обговорення долучилась величезна кількість пересічних громадян. Раніше «Судово-юридична газета» вже публікувала статтю про бурхливу реакцію користувачів соціальних мереж на скасування статті про незаконне збагачення.
13 березня 2019 року Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України розглядатимуться одразу п’ять законопроектів про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.
Вже наступного дня після проголошення рішення Конституційного суду на офіційному сайті Адміністрації Президента було оприлюднено інформацію про його намір подавати відповідний законопроект, оскільки негативна реакція користувачів соцмереж йома були зрозуміла, і питання мало бути врегульоване найближчим часом.
Президент зазначив, що він не буде коментувати рішення Суду, аби уникнути політичного тиску, проте скористається своїм правом законодавчої ініціативи. «Як Президент і як державний діяч я маю право діяти. Суд робить свою роботу, а я роблю свою», — прокоментува�� Петро Порошенко. Він підкреслив вважливість врегулювання означеного питання для антикорупційної політики України: «Ключові закони, які було ухвалено протягом останніх років, розроблені або підписані мною. Антикорупційне законодавство є цілісним, і впевнений, що неможливо вихоплювати, знаєте, окремі фрагменти з нього. Це може призвести до руйнації». І вже 28 лютого Петром Порошенком було підписано та зареєстровано на розгляд Верховної Ради обіцяний законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення».
Наразі у внесеному Президентом України законопроекті №10110 стаття про незаконне збагачення викладена у наступній редакції:
«1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
2. Ті самі діяння, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна».
Під активами у значному розмірі у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під передачею активів у цій статті розуміється «укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникає право власності або право користування активами, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів».
Як вже писалося вище, ця тема не залишила байдужими багатьох законотворців, тому проект закону від Президента розглядатиметься 13 березня разом зі ще чотирма альтернативними.
Відмінність проекту, поданого народними депутатами Наталією Новак та Віктором Чумаком, від президентського полягає у визначенні активів. А саме, у законопроекті №10110-2 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» зазначається, що«під активами у значному розмірі, вартість яких значно перевищує доходи особи, отримані із законних ��жерел, у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, майнові права, інші об’єкти декларування, доходи від них або здійснені нею видатки, розмір (вартість) яких більш ніж на одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує доходи особи відповідно до останньої поданої нею декларації».
Проект закону №10110-3 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення», поданий народним депутатом Мустафою Найємом, також має відмінність від проекту №10110: під значним розміром активів у ньому розуміються активи, розмір (вартість, оцінка) яких перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на відміну від тисячі неоподатковуваних мінімумів у законопроекті Петра Порошенка. Основний акцент народний депутат робить на тому, що склад злочину пов’язаний не з тим, що фігурант не може довести законність походження своїх активів, а з тим, що їх вартість значно перевищує його законні та належним чином відображені доходи. Адже, за словами М. Найєма, доводити законність активів людина взагалі не повинна. Це її право, а не обов’язок.
Свою версію закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» вніс на розгляд і народний депутат та кандидат у президенти Сергій Каплін. Основною відмінністю його проекту від президентського є збільшення строків покарання, а також строку заборони обіймати певні посади. А покарання при вчинені означених діянь особою, що займає особливо відповідальне становище, пропонується у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. За словами народного депутата, такі радикальні способи покарання виправдані значною мірою тим, що закон має бути жорстким настільки, щоб про хабарі навіть думки не виникало.
Сергій Каплін пояснив основні тези свого законопроекту на своїй сторінці у мережі Facebook: «Подав альтернативний законопроект, який дозволить залізною рукою знищувати корупцію:
максимальні санкції у вигляді позбавлення волі;
значно розширив саме поняття незаконного збагачення, аби воно відповідало нормам міжнародної конвенції.
Зокрема, зазначаємо, ще це, передусім, значне збільшення активів, що перевищує можливі та реальні доходи».
Вносити зміни до законодавства про незаконне збагачення після резонансного рішення КСУ взагалі стало чимось на зразок частини програми для кандидатів на пост президента України. Так, Юрій Дерев’янко також вніс на розгляд Верховної Ради свій проект закону під №10110-4. Як зазначає сам автор, ним пропонується ув’язнювати корупціонерів до 15 років із конфіскацією майна та забороною обіймати державні посади, але головне — не звільняти від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за незаконне збагачення, що дозволить поновити розгляд справ, які наразі є закритими. Власне, у більших строках покарання, а також у переліку службових осіб, який депутатом пропонується внести до Кримінального кодексу, і є основна відмінність проекту закону президента можливого від проекту Президента діючого. Юрій Дерев’янко, як і Сергій Каплін, робить акцент та тому, що новий закон має бути більш жорстким та принциповим, ніж попередній.
Оскільки всі перераховані законопроекти є альтернативними основному проекту №10110, внесеному Президентом України Петром Порошенком, варто розглянути ще один основний проект закону, що також був зареєстрований 28 лютого — законопроект №10103 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за набуття у власність активів у незаконний спосіб», підготований за ініціативи ще одного кандидата на пост президента України Юлії Тимошенко. Його відмінністю від попередніх проектів є те, які що у проекті №10103 зазначається, що незаконність підстав набуття активів має бути визнано у судовому порядку, тоді як у проекті №10110 цей аспект висвітлено як відсутність ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Таким чином, у порівнянні виходить, що у законопроекті №10103 незаконність набуття спочатку має бути визнана іншим рішенням суду, а вже потім можна говорити про притягнення до відповідальності, тоді як за президентським проектом №10110 у суді спочатку має бути доведено відсутність хабара чи зловживання повноваженнями.
Як зазначає сама автор документу Юлія Тимошенко, «рішення КС означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті. Так само, як і справи, які вже слухаються в суді. Це фактично відкриває посадовцям можливості для зловживань та вчинення кримінальних корупційних правопорушень».
Нагадаємо, раніше прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Кравець зазначив: «Рішення Конституційного Суду не дозволяє продовжувати кримінальне переслідування за ст. 368-2 КК. Це прикро, але остаточно. Розслідуватись далі діяння, які більше не вважаються злочинами, не можуть». Повний коментар Віталія Кравця стосовно того, чи можна перекваліфікувати статтю про незаконне збагачення та продовжити розслідування, «Судово-юридична газета» публікувала раніше.
Також нами було опубліковано коментар НАБУ стосовно скасування статті про незаконне збагачення.
Автор:
Анастасия Новикова Источник sud.ua
Остались вопросы? Обращайтесь!
Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.
ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА
0 notes