#платники податків

[unhonestlymirror]

Олександра Томашевська:

Давайте пофілософствуємо. Про багатство і бідність.

🧮 Уявімо собі людину, яка витрачає щомісяця удвічі більше, ніж заробляє. Доходи на просто не покривають витрати, виникає серйозна діра в бюджеті. Гроші, зароблені за місяць, закінчуються уже в середині наступного. Ще два тижні потрібно жити у борг. Уже наступний місяць - проблемний, дохід, який отримано, спрямований на погашення боргу за попередній місяць, і гроші знову закінчилися за два тижні.

Отже, що робитиме така людина, за умови, що витрати вона не вміє зменшити? Банківське кредитування. Хороший варіант, витрачай сьогодні, плати завтра, проблема переноситься на "кращі часи". А там, у майбутньому, якось буде. Проблема у тому, що при дефіцитному бюджеті майбутнє сумне, на борг нараховуються відсотки, і до безглуздих витрат додаються витрати на обслуговування боргів. Також будь-яка екстра-ситуація - хвороба, нещасний випадок - обвалюють цю людину ще глибше у боргову яму. Все ставатиме гірше і гірше.

Але зна��те, ця людина все ще думає, що їй просто не щастить. Що станеться якийсь щасливий випадок, і гроші проллються великим і щедрим потоком, і все стане круто, як колись. Це просто полоса невдач. Ретроградний Меркурій.

Як виглядатиме життя цієї людини? О, думаю, у кожного з нас є такий знайомий чи знайома. Тотальне позичання "до понеділка", "за місяць віддам", і так далі. Ми зичимо їй, але знаємо, що джерел повернення не існує, тому це просто благодійність. Будь-яка благодійність має межі, ми не зобовʼязані фінансувати безвідповідальне життя інших, отже від такого боржника відвертається вся спільнота. Він розпродує майно чи віддає його за борги, у кращому випадку, якась церква надасть притулок і трохи харчів. Це прямий і дуже короткий шлях до жебракування. Опуститися дуже легко.

🚧 Ускладнюємо модель. Як виглядає життя компанії, яка витрачає удвічі більше, ніж заробляє? Виручка, що надходить за проданий товар, покриває лише 50% витрат.

Теорія грошей говорить нам, що гроші бувають власні і залучені. Якщо немає власних, треба шукати джерела залучення коштів.

Тому не проблема, банківське кредитування вирішить наші проблеми з ліквідністю. Місяць-два, і ми знову на коні. Потім борги. Затримка розрахунків з постачальниками, затримка зарплати.

На цьому етапі я рекомендую персоналу валити з фірми, поки не почалося 😅

Хоча ви можете бачити, як керівник такої фірми на великому емоційному підйомі виступає з натхненними промовами, що скоро-скоро все буде вау, бізнес попре і так далі.

Насправді далі - арешт активів, суди, велика черга кредиторів, борги перед юристами, по податках і так далі. Місія, візія, бла-бла - калькулятором для початку навчіться користуватися, і припиніть спускати гроші на вітер, скажуть вам.

🏢 Тепер найскладніше. Яким буде життя держави, у якої дохідна частина бюджету покриває лише 50% вират? А головне, скільки воно триватиме, тому що ціна питання - трильйони гривень?

Ви можете сказати, що держава - це не людина і не компанія. У держави апріорі є ресурси: природні, людські. Є зовнішнє ��інансування, гранти, міжнародна допомога. Є платники податків, з яких можна здерти три шкури, врешті-решт (ахаха, думаю, ця ідея всім сподобається 😆).

Лонг сторі шорт. Дохідна частина держбюджету України-2024 покриває лише 50% видатків, і всі ці гроші спрямовуватимуться на потреби армії. Заплановані видатки у 2024 році - 1.69 трлн.грн., майже 100% доходів бюджету. Простіше кажучи, якщо уявити, що усі платники оплатять усі податки авансом 1 січня, гроші закінчаться 30 червня. Держава почне затримувати виплати, борги накопичуватимуться.

Що робитиме держава? Військові облігації, борги перед громадянами власної (і не тільки) країни? Приватизація? "Розширення податкової бази"? Кредити і міжнародні гранти? Незалежність країни сьогодні, як ніколи, залежить від фінансової дисципліни.

Я не знаю. Мінфін, мабуть, вірить в теорію "українського єдинорога", що станеться диво, чорна полоса стане білою, прийдуть якісь інвестори, і вже весною заколоситься врожай бюджетних надходжень. Головне не сплутати єдинорога з іншою твариною, з двома рогами, з бараном.

Не хочу розганяти негатив, але якби держава вміла заробляти гроші, і це, скажімо, приховувала, вона вже якось би видала себе. Якщо ми не придумаємо нічого, з нас справді здеруть шкіру у вигляді податків, законно чи ні.

☢️ Що мені прийшло в голову? Державні продукти і сервіси. Є багато речей, за які держава може отримувати плату. Податкове "віп-обслуговування" - перше, що прийшло в голову, хоча вони там вкладають інше значеня у ці слова 😁.

Чому в Іспанії, наприклад, я можу онлайн зробити ключ ЕЦП за допомогою відеоідентифікації, за 2.99 євро, а в Україні люди що виіхали, ключ ЕЦП зробити не можуть, бо фізично відсутні? Ключ ЕЦП це просто сервіс, на якому недозаробляють. Безкоштовні довідки можна зробити платними, якщо видавати їх негайно, протягом 24 годин.

Дайте можливість іноземцям отримувати податкові сервіси і реєструвати компанії в Україні онлайн. Е-резидентство? Що за ікс, чийсь кишеньковий проект! Чому я реєструю фірму у Делавері чи у Вайомінгу онлайн, а в Україні ні? Ви знаєте, які страшні перепони ми чинимо іноземцям, які, попри усі наші негаразди, щось намагаються в Україні відкрити? Крейзі.

Віртуальні вільні економічні зони. Це важливо.

Дія Сіті - лайно, ніхто не може второпати, що воно, крім низьких зарплатних податків. Голий король, вбрання якого усі вихваляють, бо інакше доведеться визнати, що це просто спец-умови для десятка приватних фірм в Україні.

Зробіть, бляха, реальні круті умови для е-комерсу, для амазонщиків, експортерів маркетплейсів. Люди сплатять податки, якщо врегулювати цю сферу по-людськи. Бо зараз це просто треш.

Останнє скажу. Ми більше не можемо собі дозволити тупити. Бо усе це зайшло занадто далеко. Я б сказала, що слоган повинен бути не "кожна гривня - на перемогу", а "кожна гривня - під контролем". Країна більше не може собі дозволити цей безвідповідальний лайфстайл, бо фінал буде швидкий і поганий. Ми повинні спробувати це все виправити.

[buchanews]

Здійснюється розсилка фейкових електронних листів від імені ДПІ

Здійснюється розсилка фейкових електронних листів від імені ДПІ

Здійснюється розсилка фейкових електронних листів (повідомлень), які містять хибну інформацію. Про це повідомляє Бучанська Державна податкова інспекція (ДПІ), щоб платники податків були уважними. Шахраї підміняють міняють електронні адреси ві

[pravrada]

Дніпровська міськрада: реклама в Facebook, Telegram, ЗМІ, філатов, Дніпро оперативний, тендери, Департамент

[claudiaschiffersblog]

IRS не вимагатиме звітність за криптотранзакції понад $10 000 до випуску нових правил

Згідно зі спільною заявою Мінфіну і Податкової служби США (IRS), підприємства і приватні особи можуть не звітувати про криптотранзакції на суму понад $10 000, поки не буде розроблено відповідний закон. Відповідно до Закону про інвестиції в інфраструктуру та робочі місця, ухваленого 2021 року, з 1 січня 2024 року платники податків, які займаються торгівлею або бізнесом, зобов'язані повідомляти про отримання грошових коштів, зокрема цифрових активів, якщо їхня вартість перевищує $10 000. Це викликало обурення серед американських трейдерів, оскільки за недотримання цього закону їм може загрожувати тюремне ув'язнення. Мінфін і IRS заспокоїли: це положення не набуде чинності доти, доки відомства не опублікують додаткову інформацію про процедуру звітності. Агентства також нададуть оновлені форми для подання звітності, тому поки що від трейдерів не вимагається розкриття інформації. Однак відомства не повідомили, коли ці правила будуть опубліковані. "Підприємства не зобов'язані повідомляти про отримання цифрових активів у такий самий спосіб, як вони повідомляють про отримання готівки, доти, доки Міністерство фінансів США та IRS не видадуть правила", - зазначено у спільній заяві регуляторів. У серпні 2023 року чиновники запропонували зарахувати до категорії "брокерів" платформи для торгівлі криптоактивами, криптовалютні гаманці та будь-яких постачальників віртуальних активів. У вересні за новими формами податкової звітності почалися громадські слухання, і ініціатива відомств була розкритикована багатьма учасниками криптоіндустрії. Найбільша американська криптобіржа Coinbase назвала запропоновані правила нездійсненними. Read the full article

[lawyerroman]

Офіс ВПП ДФС нагадує, що платники податків, які звітують з податку на прибуток, повинні подати декларацію за І квартал 2019 року до 10 травня 2019 року включно. Разом з цим до 10 травня включно , платники податків, мають подати звіти з місцевих та рентних податків щоквартально, а саме: -Податкову декларацiя з рентної плати (квартальна) (J0800105); -Декларацію з екологічного податку (J0302004) за оновленим порядком подання; -Звiт про суми податкових пiльг (J0201406); -Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) (J0500102); -Податкову декларація збору за місця для паркування транспортних засобів (J0301206); -Податкову декларацiя туристичного збору (J0303504). Зверніть увагу! Платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період - I квартал 2019 року рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою (код форми J0100117), із встановленням позначки "базовий звітний період - квартал", відповідно до листа ДФС від 13.02.2019 №4622/7/99-99-15-02-01-17. https://www.instagram.com/p/BxPSlS2ALsn/?utm_source=ig_tumblr_share&igshid=1gpyiupxf6ynb

[dviatua]

IT-фахівці та продавці сплачують половину всіх податків ФОП в Україні

Сервіс OpenDataBot повідомив, що за минулий рік українські ФОП заплатили 52 млрд грн податків, з них 37 млрд — платники єдиного податку. Найбільшу кількість грошей принесли підприємці, що займаються торгівлею, інформаційною діяльністю (в цю ... Читати далі »

[misto-infra]

Для туркомпанії Tui схвалені мільярди держдопомоги

Антимонопольні органи ЄС схвалили державну допомогу Німеччини в розмірі до 1,25 мільярда євро туристичній групі Tui, яка сильно постраждала від кризи Corona. Про це Європейська комісія оголосила в понеділок у Брюсселі, передає zdfheute .

«Як і багато інших туристичних компаній, Tui сильно постраждала від кризи Corona», – сказала відповідальний віце-президент Комісії ЄС Маргрет Вестагер.

На думку Комісії ЄС, державна допомога Німеччини «необхідна і доречна» для усунення «значного порушення економічного життя держави-члена».

Держава «отримає достатню винагороду за ризик, який несуть платники податків, і об’єднає підтримку з умовами, щоб обмежити можливі спотворення конкуренції», – підкреслив Вестагер.

Через Corona TUI зазнає збитків в мільярд доларів, оскільки з квітня по липень продажі впали на 98,5%. Промінь надії в скрутну хвилину: індивідуальний туризм.

Як структурована державна допомога Тui

Державна допомога найбільшій у світі туристичній компанії Tui є частиною більш великого пакета підтримки, в якому також беруть участь приватні інвестори.

«Я вітаю той факт, що приватні інвестори також беруть участь у запланованій рекапіталізації. Це знизить потребу в державній участі і допоможе Tui одужати», – сказав Вестагер.

Tui вже отримав додаткову державну допомогу протягом року.

Крім авіасполучення і гастрономії, туристична галузь особливо сильно постраждала від падіння попиту під час пандемії.

За даними Комісії ЄС, 1,25 мільярда євро федерального уряду включають в себе безоплатну допомогу в розмірі 420 мільйонів євро, які можуть бути конвертовані в акціонерний капітал Tui.

Пакет також включає неконвертовану допомогу у розмірі до 680 мільйонів євро і конвертовану облігацію з грантами на 150 мільйонів євро.

Місто-інфраструктура

Для туркомпанії Tui схвалені мільярди держдопомоги was originally published on Город-инфраструктура

[demiurgeua]

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою.

Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

[agtltaxlegal]

Почему украинцы не платят налоги

Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/finance/pochemy-ykraincy-ne-platiat-nalogi.html

Почему украинцы не платят налоги

Почему украинцы не платят налоги

Источник epravda.com.ua

GRANDCHALLENGES.UNSW.EDU.AU

Как поведенческая экономика помогает правительствам наполнять бюджет и может ли это сработать в Украине. (укр)

За різними оцінками, від 32% до 46% української економіки перебувають в тіні, а 40% українців узагалі не знають, скільки податків сплачують.

Проблема ухилення від сплати податків регулярно опиняється в центрі економічної дискусії. Втім, поза дискусією нерідко залишається питання «чому?».

Чому громадяни та підприємці надають перевагу зарплатам в конвертах і роботі в тіні?

Ґрунтуючись на результатах досліджень поведінкових економістів та міжнародний досвід, VoxCheck пояснює, від чого залежить податкова відповідальність громадян і як її можна підвищити.

Як виглядає «тінь» України

За міжнародними оцінками розмірів тіньової економіки в країнах світу, Україна посідає невтішні позиції.

Так, за оцінками МВФ, з 1991 року по 2015 рік середній річний показник тіньової економіки України становив 44,8%. У Польщі він був на рівні 25,1%, у Росії — 38,4%, у Швейцарії — 7,2%.

Джерело: МВФ

Вітчизняні дані більш оптимістичні. Міністерство економічного розвитку і торгівлі у 2018 році оцінювало розміри тіньової економіки в країні 32%. Це найнижчий відсоток за останні вісім років.

Якщо ж порівнювати з «клубом багатих країн», то антилідером за обсягами тіньової економіки серед країн ОЕСР є Греція з показником 21,5% до ВВП.

Невтішна ситуація і на ринку праці. У 2018 році в Україні налічувалося 21,6% неофіційно зайнятих працівників. Це близько 3,5 млн осіб. Хоча неофіційно працевлаштованих стає менше, обсяг недоотриманих податків залишається значним.

За методологією Укрстату, неформальна зайнятість включає всіх зайнятих, які юридично або фактично не є суб’єктами національного трудового законодавства, системи оподаткування доходів та соціального захисту. Така діяльність перебуває за межами сфери дії законодавства, оскільки не регулюється.

Джерело: Держстат

Чому люди ухиляються від сплати податків і як країни вирішують цю проблему?

Чому люди не платять податки

Переконання про раціональність економічних агентів та переважно контрольний характер податкової політики можуть схиляти до думки, що громадяни і підприємці апріорі не бажають сплачувати податки і зацікавлені залишати більшу частину доходів собі. Утім, причини можуть бути різними.

Ще 1998 року економіст Джеймс Андре��ні у своїх дослідницьких роботах про дотримання податкових законів наполягав на важливості психологічних факторів. Він стверджував, що емоції — почуття провини, сорому, обов’язку, а також демографічні, соціальні та моральні чинники потрібно інтегрувати у традиційні моделі економіки.

Згодом це почали робити багато дослідників, виявляючи нові чинники, що впливають на податкову поведінку громадян. Далі про них детальніше.

Політична активність. Чим сильніше розвинута політико-правова участь громадян, тим сильніше їхнє відчуття податкового обов’язку і моралі. Такого висновку дійшли вчені Вернер Поммерене та Ханнелоре Ханнеманн, пояснюючи високу податкову дисципліну у Швейцарії.

Вони показали, що можливість активної участі громадян в ухваленні законів, зокрема через референдуми, та розміри фіскальних платежів впливають на формування високої податкової моралі.

Беручи участь у визначенні політичного курсу країни, швейцарці можуть чіткіше розуміти зв’язок між виконанням податкового обов’язку та власним добробутом.

Якість державних послуг. Якщо якість державних послуг та публічних благ низька, платники податків сприймають податкові платежі як несправедливі.

Чим нижчий середній розмір повернення соціальних благ на душу населення (видатків з бюджету), тим нижчий рівень податкової відповідальності громадян. Те саме стосується значної різниці у розмірах податків між платниками.

Люди, які зобов’язані платити більше, можуть вважати це несправедливим, тому ухиляються від сплати.

Підхід до платників. Якщо податкові органи розглядають громадян як потенційних шахраїв, люди відчувають недовіру до влади, тому зростає ризик ухилення від податкових зобов’язань.

За це фіскальну політику низки країн критикує віденський професор економічної психології Еріх Кірхлер. Він стверджує, що замість підходу до податкового процесу «грабіжники та поліцейські» варто практикувати підхід «клієнти та сервіс».

Якщо платники податків сприймають владу як постачальника послуг суспільству, вони вважають наповнення бюджету своїм обов’язком.

Розміри податків. Економіст Джеймс Алм показав, що за інших рівних умов вищі податкові ставки можуть призводити до зниження податкової дисципліни.

Також він виявив, що розширенню податкової дисципліни не сприяє збільшення суворості покарання за ухилення від сплати податків і надмірний контроль з боку податкових органів.

Культура і норми. На податкову відповідальність і схильність громадян до хабарництва можуть також впливати культурне середовище і норми поведінки в країні. Це показали дослідниці Ебігейл Барр та Даніла Серра у своїх поведінкових експериментах.

Вивчаючи вплив національного фактору на сплату податків, вони провели лабораторну гру про хабарництво для студентів з 34 країн. Автори підтвердили зв’язок між поведінкою студентів в експерименті та рівнем корупції у країнах їх походження.

Схильність людей давати хабарі, зокрема для ухилення від сплати податків, частково залежить від цінностей та соціальних норм, які переважають у суспільствах, де вони виросли.

Тіньова економіка. Ухилення від сплати податків збільшує обсяги тіньової економіки, а зростання тіньової економіки веде до підвищення податкового тиску на формальний сектор.

У країнах з високим рівнем тінізації економіки уряди часто компенсують дефіцит бюджету коштом тих, хто сплачує податки.

Це може поглиблювати free rider problem, коли ��поживачі суспільних благ уникають їх оплати, особливо якщо спостерігають, як це роблять інші. Це може супроводжуватися посиленням податкового тиску або збільшенням податкових ставок для сумлінних платників.

У будь-якому разі це може поглиблювати проблему ухилення і знижувати рівень податкової дисципліни. Loading…

Податкові експерименти: що робити, щоб громадяни сплачували податки

Що показали результати податкових експериментів, проведених іноземними дослідниками?

Посилення аудиторського контролю. В одному експерименті дослідники поділили учасників на дві групи. Першій групі надіслали листи з попередженням про ретельну перевірку податкових звітів. Інша група не отримала нічого.

В результаті платники з низькими і середніми доходами збільшили обсяги задекларованих доходів у своїх звітах, тоді як група з високими доходами — ні. Автори показують, що ефект попереджувального листа змінюється залежно від можливостей платників ухилятися, а також від їхніх доходів.

Схоже дослідження провели у Швеції. Перед поданням податкової декларації представникам малого бізнесу надіслали схожі попереджувальні листи. Одній групі повідомили, про будуть перевіряти насамперед тих, хто декларує низькі доходи, а іншій — що аудиторські перевірки будуть здійснюватися випадковим чином.

У результаті обсяги задекларованих доходів за рік зросли на 20% для першої групи, на 11% — для другої і на 9% — серед тих, хто не отримав жодного листа.

Підзвітність третім особам. Інші дослідники показали, що зростання підзвітності змушує сплачувати податки відповідальніше. Платники, що звітували третій стороні, перестали ухилятися від сплати податків порівняно із самозайнятими, що ухилялися найбільше.

Конформізм і податкові листи «людською мовою». Майкл Холсворт провів два масштабні за вибіркою експерименти у Великобританії. Виявилося, що податкові листи про несвоєчасну сплату податків були ефективнішими, якщо несумлінних платників порівнювали з іншими.

Наприклад, застосовувався такий текст: «Дев’ять з десяти людей у Великобританії сплачують податок вчасно. Наразі ви перебуваєте в дуже невеликій меншості людей, які ще не заплатили». Після цього сплата податків зросла на 5,1% порівняно з групою, що отримувала звичайні повідомлення.

Отже, нагадування з порівняннями стимулюють податкові надходження більше, ніж трактування судових норм та законів.

Розумні штрафи. Результати експериментів про вплив штрафів на податкову відповідальність різняться.

Деякі дослідження показують, що штрафи покращують сплату податків, деякі — що ефективність штрафів залежить від імовірності настання покарання, інші повідомляють про відсутність значного ефекту.

Джеймс Алм наголошував, що штрафи ефективні лише в поєднанні з ефективним аудиторським контролем. Рівень штрафів повинен бути оптимальним: достатньо високим, щоб стримувати ухилення, і достатньо низьким, щоб уникати відчуття несправедливості з боку влади.

Як уряди використовують поведінкову економіку

Використовуючи поведінкову економіку, уряди створювали нові моделі фіскальної політики. Одна з найвідоміших — австралійська модель, створена наприкінці 1990-х років. Вона базувалася на концепції «мотиваційної позиції» платників.

Модель ділила платників на чотири групи залежно від їхньої податкової поведінки. Читай также

Уплати 5% и вопросов нет. Как власть будет выводить из тени доходы украинском

Глава Налоговой Сергей Верланов. Почему надо оставлять больше денег гражданам и какие налоги надо снижать

Бюджет-2020. Что планирует правительство и чего ждать украинцам

До людей, що постійно відмовлялися сплачувати податки, модель пропонувала застосовувати судове звинувачення і посилений контроль.

До просто неохочих застосовувався аудиторський контроль із штрафами або без них.

До тих, хто сплачував податки, але не завжди, застосовували перевірки в реальному часі.

Крім того, система включає підтримку податкової відповідальності через освітні ініціативи, комфорт обліку та зручність податкової системи. Це основа податкової політики, необхідної навіть для тих, хто регулярно і чесно сплачує податки.

Податкові органи Данії, Нової Зеландії та Великобританії використовують модель BISEP або її варіації.

Особливість цієї моделі — у фокусі на глибокому розумінні поведінки платників податків. У рамках моделі розробляються стратегії для заохочення платників до бажаних дій та обмеження факторів, що сприяють ухиленню від сплати податків.

У фіскальній службі Великобританії працює спеціальна команда з поведінкової економіки (The Behavioural Insights Team). Вона вивчає податкову поведінку,  способи стимулювання фіскальних платежів та побудову соціальних податкових норм.

Модель «горизонтального моніторингу» (Horizontal Monitoring), що діє у Нідерландах, встановлює угоди між платниками податків та податкової адміністрації. Мета — співпраця та побудова взаємної дов��ри.

Модель «Від самого по��атку» (Right from the Start), прийнята Шведським податковим агентством (STA), є прикладом податкової профілактики від уряду з метою створення більш цілісного уявлення про систему сплати податків у країні.

Підхід включає освітні концепції, активну взаємодію представників податкових служб та платників податків. Це вибудовує довіру до адміністрації і позитивну податкову культуру.

Замість висновку

Дослідження з поведінкової економіки і практика різних країн показують, що для наповнення бюджету і стимулювання громадян до сплати податків не обов’язково застосовувати жорсткі адміністративні методи.

В одних випадках добре спрацьовують прості смс-нагадування, в інших — підвищення якості сервісу податкових служб.

Окреме місце відводиться питанню справедливості податкової системи і поверненню податків громадянам у вигляді якісних публічних благ.

Якщо податкові ставки надто високі, у країні поширена корупція і вкорінена культура ухилення, сумлінні платники опиняються у програшному становищі.

Vox Ukraine, спеціально для ЕП

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

[we-politica-ua-news-love]

Заплати Коломойскому, или Почему в Украине такой дорогой бензин

Заплати Коломойскому, или Почему в Украине такой дорогой бензин

За олігархом, який після виборів тріумфально повернувся в країну, тягнеться скандальний монопольний шлейф. Платять за це всі українські платники податків. Ті ж з них, хто користується автотранспортом, заплатять двічі

«Приватизація» прибутків, націоналізація збитків Майже $150 млн заплатить Україна росіянам за те, що більше 10 років тому Ігор Коломойський отримав контроль над Кременчуцьким…

[eu-ukraine]

Данія надає право голосувати тільки платники податків

Варто проаналізувати яке ж виборче законодавство у заможніших та найбільш соціально-забезпечених країн Європи. "Мені подобається виборча система в Данії. Там бюджетники, держслужбовці, пенсіонери, студенти, зеки, військовослужбовці та всі інші громад... Читати далі »

[buchanews]

До Держбюджету бізнес Київщини спрямував 2,4 млрд грн ПДВ

https://www.buchanews.com.ua/2023/04/29/do-derzhbyudzhetu-biznes-kyyivshhyny-spryamuvav-24-mlrd-grn-pdv/

До Держбюджету бізнес Київщини спрямував 2,4 млрд грн ПДВ

З початку року платники податків Київщини сплатили до Державного бюджету 2,4 млрд грн ПДВ. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Юліана Козаченко. За наданою інформацією, цей показник на 24% або 462 млн грн перевищує надходження аналогічного періоду минулого року. 

3 березня 2023 року Президент України підписав Закон України від 07.02.2023 № 2918-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» (далі – Закон).

Законом внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до яких виключається положення абз. 15 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, яким передбачено проведення позапланових документальних перевірок заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування понад 100 тис. грн протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

У зв’язку з цим термін проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування ПДВ на суму більше 100 тис. грн з підстав за п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу становитиме до 30 календарних днів після закінчення строків на проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Зазначені зміни набрали чинності 20.03.2023.

[openforest]

Офіс великих платників податків нагадує, що з початку 2019 року відбулись зміни в адмініструванні рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів. Платники Рентної плати перераховують суми Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України. Більш детально щодо розподілу сум доходів від рентної […]

[mhhposts]

Безвозвратная помощь олигархам: почему банки-банкроты не вернут государству кредиты

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/finance/bezvozvratnaia-pomosh-oligarham-pochemy-banki-bankroty-ne-vernyt-gosydarstvy-kredity.html

Безвозвратная помощь олигархам: почему банки-банкроты не вернут государству кредиты

Государство получило в управление огромный портфель проблемных активов, но что с ними делать — не придумало. Чиновники надеются, что скоро придут некие загадочные нерезиденты и приобретут активы большими пулами на американских площадках, но это миф. (укр)

Днями Фонд гарантування вкладів повідомив, що у другій декаді жовтня почне продавати активи неплатоспроможних банків на американських торгових майданчиках. Йдеться, зокрема, про активи, які були заставами за кредитами рефінансування НБУ.

Загалом банки-банкрути винні Національному банку близько 50 млрд грн. 

Передбачається, що в першу чергу від розпродажу виграють платники податків. Справа у тім, що НБУ зобов’язаний направити отримані від продажу активів кошти до державного бюджету.

Утім, як з’ясувалось, про 50 млрд грн, які банки винні регулятору, казна може й не мріяти. Чому так, пояснює ЕП. 

Ювілей фінансової кризи

Україна може стати хрестоматійним прикладом того, як не потрібно проводити реф��рми фінансового сектору, або як зробити це так, щоб втрати державних фінансів були якомога більшими, а олігархи змогли добре заробити.

За кілька місяців виповниться п’ять років з початку фінансової кризи в Україні, відомої як «банкопад». Це означає, що п’ятирічні терміни ліквідації банків закінчаться вже у 2019 році. За законодавством, після завершення термінів ліквідації банків вимоги кредиторів вважаються погашеними.

Тобто якщо вкладник, наприклад, банку VAB Олега Бахматюка чекав на виплату своїх коштів внаслідок реалізації активів, оскільки Фонд гарантування вкладів компенсував йому лише гарантовані 200 тис грн, то у нього залишився один рік.

Тимчасова адміністрація у цей банк була введена 20 листопада 2014 року, тож до 20 листопада 2019 року ліквідація мусить закінчитися. Навіть якщо вкладник не отримає свої кошти, його вимоги як кредитора вважатимуться погашеними.

У такій же ситуації як кредитор перебуває і Нацбанк. Він щедро роздавав установам олігархів рефінансування, яке ті часто виводили в офшори.

Перед простими вкладниками у регулятора є низка переваг. Нацбанк — забезпечений кредитор: його позики забезпечені заставами. Фонд гарантування повинен їх продати і віддати кошти регулятору.

Однак з поверненням цих коштів, навіть за наявності застав, виникли проблеми. Банки винні НБУ близько 43 млрд грн основної суми кредиту і 7 млрд грн відсотків. Усі ці кошти неплатоспроможні установи мусять повернути за півтора року.

На питання про те, як потенційна невдача з погашенням цих позик вплине на фінансовий результат НБУ, регулятор відповідає ухильно. «НБУ створено резерв під знецінення наданих кредитів, виходячи у тому числі з оцінок майбутніх надходжень за цими кредитами», — відповіли в Нацбанку.

Що це означає? НБУ під знецінення своїх кредитів мусить формувати резерви. Фактично це кошти, які він отримує від іншої діяльності, наприклад, з виплат від Мінфіну за своїм портфелем ОВДП або від валютних операцій.

Якщо ці кошти повернуться, то резерви розформуються і будуть відображені як прибуток НБУ, якщо ні — кредити спишуть, а бюджет отримає не всі кошти. Утім, ні прогнозовану суму повернень, ні суму сформованих резервів НБУ не називає.

Зникаючі мільярди

Цифри щодо потенційних повернень НБУ цікаві, але позитиву в них мало.

Балансова вартість активів, що опинилися у розпорядженні Фонду гарантування вкладів після падіння сотні банків, становить близько 500 млрд грн. З них у заставі НБУ — активи на понад 135 млрд грн, та їх оціночна вартість — лише 24 млрд грн.

За оптимістичного сценарію НБУ зможе повернути половину кредитів. Однак на позитивний сценарій навряд чи слід розраховувати. Хоча у 2019 році закінчаться ��ерміни ліквідації банків, значна частина активів навіть не потрапляла на торги.

«Упродовж 2017 року Фонд гарантування направляв на погодження умов продажу до НБУ рішення щодо майже 5 тис активів на суму 115,6 млрд грн. З них було отримано погодження щодо 2 тис активів на 42,8 млрд грн», — зазначили у фонді.

Тобто за три з п’яти можливих років ліквідації банків на торги потрапила лише третина від всіх лотів. Кардинально ситуація змінилася лише у 2018 році.

Навесні НБУ за ініціативи фонду ухвалив так зване рамкове рішення щодо погодження умов продажу групи активів банків, що ліквідуються: понад 12 тис активів на загальну суму майже 30 млрд грн. Переважно це були іпотечні кредити.

«За перше півріччя 2018 року на погодження до НБУ були направлені рішення  щодо понад 6 тис активів на 108,1 млрд грн, з яких отримано погодження щодо 4,5 тис активів на суму майже 80 млрд грн», — зазначили у фонді.

Тобто навіть зараз третина кредитів не потрапила на торги.

Навколо процесу погодження між НБУ і ФГВ давно тривають конфлікти. НБУ вважає, що фонд погано продає, а фонд переконаний, що НБУ погано погоджує.

У таких умовах вкрай низькі темпи повернення коштів нікого не дивують. За останні три роки, повідомляє фонд, сума реалізації активів, що перебувають у заставі Нацбанку, у серпні 2018 року становила 2,8 млрд грн.

Те, що відбувається з активами, поки їх продаж не можуть погодити, заслуговує окремої уваги. На жаль, вони не дорожчають відповідно до поступового економічного зростання, навпаки — ціна частини з них наближається до нуля.

Час — гроші

Позичальники, чиї активи були заставами з рефінансування від НБУ, опинилися у вигіднішому становищі, ніж інші. Щоб не повертати кредит і не віддавати заставу, можна було зробити так, аби НБУ не погоджував продаж активів.

За цей час вибити актив можна було двома шляхами.

Перший — реалізувати процедуру контрольованого банкрутства підприємства, «намалювавши» інші борги перед наближеними до позичальника структурами і як наслідок — сформувати лояльний комітет кредиторів.

У результаті передане в заставу банку майно продавалося «потрібним» людям за безцінь, а на балансі банку залишалися фактично бланкові кредити.

Другий — вибити іпотеку з-під реєстрації. Найпоширеніший варіант — визнати через суди недійсними самі договори. Підстав для цього безліч: від проведення графологічних експертиз та оскарження автентичності підписів до оскарження третіми особами права власності на передане в іпотеку банку майно.

За роки ліквідації банків було чимало випадків, коли НБУ не погоджував Фонду гарантування продаж активу, а позичальники тим часом виводили активи з-під застави. За словами с��іврозмовника ЕП, таких прикладів — десятки.

Наприклад, у заставі з рефінансування НБУ банку «Надра» був борг КП «Екопласт» та Мстислава Скоробогатова. Забезпеченням за двома кредитами на загальну суму понад 60 млн грн були будівлі готельного комплексу «Черемош».

Ще у 2014 році банк спробував стягнути забезпечення за кредитами, що не обслуговувалися, але підприємство почало судову тяганину для визнання іпотечних договорів недійсними. ФГВ кілька разів звертався до НБУ з вимогою погодити продаж активу через загрозу втрати забезпечення.

Погодження від НБУ фонд отримав у липні 2016 року, але ціна продажу при визначеній за рішенням суду заборгованості — 57 млн грн — була встановлена на рівні 61,8 млн грн без можливості пониження ціни на кожних наступних торгах.

Такі умови не зацікавили ринок. Тим часом львівські суди визнали договори іпотеки недійсними. Після того, як застави фактично «вибили» з кредиту, навесні 2017 року Нацбанк погодив ціну в розмірі 8,2 млн грн.

Цікавий випадок і з Салтівським хлібокомбінатом. Він заборгував близько 150 млн грн Златобанку. У заставі було два договори іпотеки: будівлі промислового та комерційного призначення заставною вартістю близько 80 млн грн.

Фонд пробував погодити з НБУ ціну продажу протягом 2016 року, але офіційне погодження він отримав лише на початку 2017 року. Підприємство тимчасом почало процедуру банкрутства і в березні 2017 року припинило діяльність.

ФГВ повторно подавав документи на початку жовтня 2017 року та в серпні 2018 року, але згоду від Нацбанку отримав лише в кінці жовтня 2018 року.

НБУ на запит «Економічної правди» відповів, що інформація стосовно цих випадків не відповідає дійсності, мовляв, регулятор усі ці продажі погодив.

Не менш цікавий приклад одного з найдорожчих активів — ТРЦ «Республіка», що був заставою за кредитом банку «Надра» Дмитра Фірташа. З липня 2017 року актив виставлявся на продаж уже дванадцять разів. З моменту перших торгів ціна знизилася з 2,49 млрд грн до 1,1 млрд грн.

Останні два рази торги проводилися без зниження ціни, і на жоден аукціон не заявився жоден покупець. У липні 2018 року фонд запропонував виставити ці кредити на голландський аукціон з пониженням ціни, але погодження не отримав.

Глава фонду в одному з інтерв’ю натякнув, що після третьої зими довгобуд може знецінитися ще більше. В НБУ цю ситуацію коментувати не стали.

Пропозиція є, попиту нема

В Україні держава отримала в управління величезний портфель проблемних активів, але що з ними робити — не придумала. До кінця термінів ліквідації неплатоспроможних банків лишається ��івтора року. За цей час слід продати всі активи. Це при тому, що відносно третини з них навіть не узгоджено продаж.

За легендою, яку розповідають чиновники різних рівнів, скоро прийдуть якісь загадкові нерезиденти і придбають активи великими пулами на американських майданчиках. Однак враховуючи те, який інтерес до активів нерезиденти виявляли досі, можна сказати, що такий сценарій лишиться тільки лозунгом.

Очевидно, що банки-банкрути не повернуть і половини взятого рефінансування.

Источник: epravda.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

[superktrk-blog]

План-графік документальних планових перевірок на 2018 рік

Документальні перевірки підприємств здійснюються за наявності у платників податкових ризиків щодо недоплати сум податків та зборів.

Суми недоплати визначаються системою ризикоорієнтованого відбору та іншою податковою інформацією ДФС України.

На основі відповідних висновків і був  сформований план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік. 

План-графік оприлюднений на офіційному веб-сайті ДФС України у розділі «Діяльність».

Шановні платники!  Не допускайте у своїй роботі податкових ризиків, щоб не потрапити до графіку перевірок!

Салтівська ОДПІ 

[synychka-blog]

Нові правила: Як платити за землю у 2018 році?

Ці нововведення потрібно знатиЗ 2018 року платники податків повинні подавати звітність з плати за землю за новою формою. Це завдяки наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або на плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» (зарестровано в Міністерстві юстиції України…