#планьорка

[echo80100]

Привіт! Це Алла Березюк і вже дев'ята Планьорка на Ехо Червонограда. Поговоримо, що такого цікавого трапилось за останній час у Червонограді? Вмощуйтесь зручненько, ми починаємо.

1. Як червоноградцям вдається спускати в каналізаціюрушники, пакети, білизну... котів.

2. Ексклюзивно: українці чи не вперше не тішаться, що в сусіда гірше. Поки що це тільки про тарифи.

3. При Порошенку такого не було. Депутати почали опановувати нову систему поіменного голосування - електронну.

4. Спорткомплексу - Так! Спорткомплексу - Так!

5. У маршрутках свої правила й свої закони?

І так - у цієї планьорки затишний партнер. Це ЖК Набережний холдингової компанії Квадратний метр. Насолоджуйтесь кадрами, які зовсім скоро стануть чиєюсь ранковою панорамою)

Якщо вам сподобалась наша рекламна інтеграція і ви хочете собі таку ж - дзвоніть: 093 534 98 34. by Ехо Червонограда

[kanaband]

Планьорка))) #кана13 #ретроКана Студія на якій ми провели сотні годин за ці роки (Europe/Kiev)

[fuckingoodstory]

От публіка цікавиться - мовляв, як давно писАти, ну, в смислі — писАти, почав? Задумався я серйозно, якось не звертав уваги, бачте… Ну і от шо назгадував:

(*автобіографічні етюди)

3-й клас, чергове літо “у бабушкі на дєрєвнє” — я ісполняю, і без того страшний, “Колобок” в хоррор-версії. Лисиця-зомбі, Вовк-мутант, ну і т.д. Рукопис, на превеликий жаль, втрачено.

Рідний двір на 2 під’їзди. Так красіво викладаю на папері “Дворово-командний кодекс”, що моє лідерство стає очевидним (“Тімур і єго команда” — покурюють в стороні і сивіють від заздрості). Від старшаків, канєшно для профілактики, вигрібаю у вухо, але то вже лірика.

Знову школа. У номінації “Як я провів літо” я беру черговий Гран-прі. Вся вчительска рже, мама (теж учитель) багатозначно махає головою, завуч п’є корвалол.

Мені скількись-там рочків… Нині почивший санаторій “Сосновий Бір”. Після потасовки з “сокамерником” (за справедливість, єстєствєнно), я пишу першу у своєму житті “Пояснюючу”. Воспітатєлькі плачуть в голос. Рукопис йде по рукам, орнув увесь санаторний персонал. Рукопис не згорів, але втрачений.

“Випускний” 9-й клас. Для шкільного “добровольно-прінудітєльного” КВНа пишемо модерн-вершн “Червоної Шапочки” (без приставки ХХХ). Ваш покорний — Сірий Вовк, з намальованою бородкою і в потертій шкіраній кепці. Рже вся школа. Дивитись на соковиту Червону Шапку та молоді таланти кличуть пожарніків і РайОНО, ну і назначають концерт “на біс”.

Тир ДОСААФ (Нині — ТСОУ). Я видаю і роздаю “Інструкцію як розвести Міхалича на лишніх 3 патрона”. Получаю від тренера триндюлів і вердикт: “Нєєєєє, Ванюха, развєдчіком ти нє будєшь…” (бггг))… Але патрони все-ще перепадають.

… пройшло многалєт і мегабайт неопублікованого потому …

Двотисячні. Я — співробітник великого готелю. Пишу твір на тему “Почєму спав на робочому місці”.Орнула вся планьорка. Мені роблять устно “а-та-та”.

Десь годіком-другим попізже, практично випадково, роблю огляд тактичної сумки “Чайна Колоссус”, продажі ростуть, і я потихеньку згадую що я пишу…

Ну, в смислі, пишу…