#кошти для ато

[vagonta]

Благодійний концерт по збору коштів для бійців АТО

Сьогодні у центрі міста проведено благодійну концертну програму. Пожертви від людей направлятимуться на потреби баштанських бійців, які у АТО. Деталі – у «Голосі Баштанщини», що побачить світ у четвер, 20 квітня. Фото та майбутній репортаж журналістки Любові Курочкіної. Посилання на джерело: Читати далі »

[bukashka]

Нерухомість в Європі за бюджетні кошти, або як у чиновниці середньої ланки з’явилася квартира у Швеції

Кілька років обіймала вигадану посаду та отримувала заробітну плату з бюджету. Її звинувачували у недбалому відношенні до секретних службових документів, які кудись «містично» зникли, а у покарання - лише догана. Це професійні досягнення колишньої керівниці Апарату урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату КМУ Сігріянської Віри Олександрівни. 

Чиновниця була фігуранткою кількох гучних скандалів.

Крим того, що вона загубила документи із грифом «для службового користування», втрата яких могла призвести до витоку службової інформації, Сігріянська, зі слів волонтерів, була причетна до розкрадання гуманітарної допомоги. 

як стверджували представники громадської організації «Инициатива Е +», після того, як вони відмовилися давати хабарі за розмитнення призначених для бійців АТО автомобілів з Європи, саме Сігріянська заблокувала діяльність їх організації. Кілька десятків машин застрягло на митниці та не доїхало вчасно до військових. Та ж сама схема – з гуманітарними вантажами.

Деякі волонтери стверджували, що коли вони відмовилися співпрацювати з чиновницею, то їх вантаж навмисно блокували, а потім починали надходити погрози, що проти них відкриють кримінальні провадження. Звісно, що особисто Сігірянська нікому не погрожувала. Це робив її «представник» Вадим Петров, коріння якого до речі тягнуться з росії. Там він має тюнінговий бізнес.

Не виключено, що кошти, які мали піти на допомогу учасникам АТО та українцям, які постраждали від війни, осіли на приватних рахунках Сігірянської та її поплічників.

Але відповідальності за фактичне мародерство чиновниця не понесла.

Чому? Мабуть через міцний «дах» над антикорупціонеркою.

Іншого пояснення, чому правоохоронні органі не звертали увагу на придбану під час держслужби коштовну нерухомість у Скандинавії (квартира у Швеції), бізнес-зв’язки антикорупціонерки з РФ (у Віри Олександрівни є майно на тимчасово окупованих росією територіях, також вона є засновницею ТОВ «КОМПАНІЯ «ОМЕГА-СЕРВІС»», яка зареєстрована у Севастополі немає. 

Не дивно, що з таким «яскравим» досвідом та міцною підтримкою, діяльність Віри Олександрівни продовжується. 

Але, як кажуть в НАБУ, «завітаємо до усіх»

[zhitomir]

Мерія Житомира хоче отримати дозвіл на продаж непотрібних Міноборони земельних ділянок

Житомирська міська хоче отримати дозвіл на продаж земельних ділянок, які знаходяться на балансі Міністерства оборони і не використовуються. Отримані кошти віддаватимуть учасникам АТО. Відповідне звернення розглядали на черговій сесії міськради 25 березня, передає видання Житомир інфо. Житомирська міська рада направила до Кабінету міністрів звернення щодо можливості продажу земельних ділянок, які знаходяться на балансі Міністерства оборони України та не використовуються, з метою прийняття відповідних законодавчих актів для компенсації у грошовому еквіваленті учасникам АТО за не отримані земельні ділянки.  

«В Житомирі є приблизно 50-60 таких гектарів, це ділянки, які можна спокійно забудувати і не влазити в двори до людей. Їх можна продати з аукціону і там будувати, а ці кошти направити на підтримку учасників АТО», - пояснив перед голосуванням мер Сергій Сухомлин.

Зазначимо, що відповідний проєкт рішення сесії на сайті міської ради не оприлюднили, питання було включене до порядку денного як додаткове.

Військові склади Міноборони на Крошні. Фото: Андрій Морозов

from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2021-03-25-9608 Читай Новости Житомира на zhzh.info

[analyticsukr]

Скільки насправді ділянок має СБУ у Рівному

Від автора: ця історія не матиме моралі. Ми не покажемо вам іншу реальність: «чорну» чи «білу». А лише те, як викривлення інформації часом може мати великий вплив на розвиток подій та на формування суспільної думки.

Чи варто ставити під сумнів суспільну важливість та необхідність процесу соціального забезпечення військовослужбовців, зокрема і СБУ, адже всі ми хочемо жити в державі, в якій можемо відчувати себе захищеними? Звичайно, поряд із патріотичним духом, відданістю Батьківщині, вірністю військовій присязі, що безумовно притаманно нашим військовим, за що їм велика шана і подяка, важливим залишається їх впевненість у завтрашньому дні, адже ризики загибелі, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, є в їхній ситуації значно вищими ніж у пересічних громадян.

«Рівненські СБУшники мають чотирнадцять ділянок у Рівному. Зараз під забудову їхніх будинків повинні віддати останню вільну землю у Рівному. Чи не забагато ділянок і чи справді вони підуть СБУ та військовослужбовцям, які воювали на східному фронті, а не комусь іншому?» – з таким акцентом розпочали публікацію наші колеги з «4 влади».

«Каменем спотикання» суспільної думки стала земельна ділянка, яку міська влада має намір передати в користування працівникам Рівненського Управління Служби безпеки України. Йдеться про 3,49 гектари землі в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької у Рівному.

Журналісти «4 влади» ставлять під сумнів доцільність передачі цієї земельної ділянки Рівненському УСБУ, адже вважають, що на ділянках можуть діяти схеми «дерибану».

Деякі з цих схем журналісти описали в своєму матеріалі:

Ось що написали наші колеги:

Скрін з матеріалу «4 влади»

Погодьтеся, що заява насправді дуже сильна.

Журналісти запевняють, що працівники СБУ, отрима��ши свої ділянки, віддають їх забудовнику, який стає їхнім офіційним власником та приватизує все, включно з благоустроєм, натомість віддаючи працівникам СБУ їхню частку у вигляді квартир в будинку, який зводять на цій землі.

Якщо схема реальна – місто від цього програє, адже кошти, логічно, йдуть не в міський бюджет, а в кишеню забудовника, який розмінюється з правоохоронцями декількома квартирами.

Але розберемо ситуацію із законодавчої сторони: яким чином земля може перейти до працівників СБУ, як приватна власність (яку в такому випадку можна передавати забудовнику чи комусь іншому)?

Відповідь: ніяк. Принаймні, в найближчі 20 років.

То в чому ж маніпуляція?

Автори матеріалу стверджують, що після укладення договору із забудовником, останній зводить житловий будинок, приватизує все, включно з територією, після чого відкупляється від СБУшників парою квартир.

Аби уникнути непорозумінь, ми поцікавилися у юристів, за яким алгоритмом зараз законодавство врегульовує процес будівництва житла для військовослужбовців СБУ.

Справа в тому, що з самого початку вся земля, яку передають в користування працівникам СБУ, є комунальною. Вона знаходиться в межах Рівного і за неї відповідає міська влада. Міська влада може за потреби передати землі Управлінню, але земля набуває статусу не приватної, а державної. Державну власність та землю, як відомо, неможливо приватизувати просто так.

А самі квартири, які будуються на цій землі, мають не інакший статус, аніж «службові». І аби оформити такі квартири (вже як приватні), працівник повинен пробути на військовій службі не менше 20 років.

Забудовник, якого обирають на основі конкурсу, отримує лише право будувати на вказаній ділянці землі. При цьому, критерієм визначення переможця конкурсу є максимальна кількість житла, що може отримати СБУ, решту збудованих квартир забудовник має право продати. Але при цьому, земля, на якій зводиться будівля, продовжує бути державного та не міняє свого статусу.

Тобто, забудовник не отримує землю, а лише право на ній будувати.

Як стверджує «4 влада», зараз таких ділянок у Рівному – чотирнадцять. Та чи всі вони належать Рівненському Управлінню СБУ?

Скрін з матеріалу «4 влади»

Виявляється – ні.

Левова частка всіх ділянок відійшла Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації, який з лютого 2006 року взагалі є окремою структурою Кабінету Міністрів України під назвою Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Три земельних ділянки, на яких розміщені адміністративні приміщення, формально були передані Управлінню СБУ для їх обслуговування. Частина однієї із вказаних ділянок, окремим рішенням Рівнеради, в подальшому була передана під будівництво багатоквартирного житлового будинку.

Тому, по суті, СБУшникам під забудову були передані лише три з вказаних 14 ділянок.

За підтвердженням ми звернулися до Управління СБУ з офіційним запитом на доступ до публічної інформації.

Нам відповіли, що будівництво житла здійснювалось лише на трьох ділянках:

На земельній ділянці (передана 24 квітня 2008 року) по вулиці Квітки-Основ’яненка, 8-А (кадастровий номер 5610100000:01:020:0224) житловий будинок зводило ТОВ «Альянс Престиж Буд» згідно договору «Про спільну діяльність у забудові земельної ділянки» на вказаній вулиці. Там було зведено багатоповерхівку. За договором між забудовником та УСБУ, співробітникам Управління було передано 7 квартир: дві з них є службовими, на решту п’ять вже оформлене право власності.

Друга земельна ділянка по вулиці Поповича, 65 (кадастровий номер 5610100000:01:042:0650) перебувала в оренді Управління і згідно договору суборенди від 16 липня 2014 року була передана «Фабриці «Рівненчанка». Згідно договору від 08 серпня 2014 там була зведена малоповерхівка, після будівництва якої забудовник передав Управлінню 8 квартир: дві з вказаних квартир на даний момент є службовими, на решту шість працівники набули право власності.

На земельній ділянці по вулиці Олени Теліги (кадастровий номер 5610100000:01:020:0224) на даний момент, відповідно до договору про комплексну забудову №1 від 12 липня 2017 року, за результатами проведеного інвестиційного конкурсу здійснюється будівництво, яке на сьогоднішній день не завершене. Забудовник – ТОВ «Полісся ІнвестДевелопментКомпані». Згідно договору, по завершенню будівництва Управлінню передадуть 16 квартир у два етапи.

Нам пояснили, що будівництво здійснювалося виключно на цих трьох ділянках, а не на чотирнадцяти.

Кому ж відійшла решта земельних ділянок? За цим посиланням можна переглянути Рішення Рівненської міської ради по кожній з виділених ділянок, ввівши в пошук його номер.

То кому дістанеться остання, вільна для забудов ділянка? В авторів матеріалу виникли сумніви, чи справді ділянку отримають учасники бойових дій на сході країни, а не хтось інший.

Скрін з матеріалу «4влади»

За відповіддю ми звернулися до людей, які безпосередньо відповідають за проведення рівненськими підрозділами СБУ спецоперацій на сході країни. Один з них – начальник відділу спеціальних операцій та боротьби з тероризмом Рівненського Управління СБУ.

*Імена співрозмовників ми, з очевидних причин, не будемо називати.

Ми з’ясували, що починаючи з квітня 2014 року, у співробітників Рівненського ��БУ були десятки відряджень в район АТО/ООС, починаючи зі звільнення Слов’янська. Силовики приймали участь у звільнені заручників, утримуваних в Краматорську, в приміщені СБУ, проведенні антидиверсійних акцій (засідка, пошук), захопленні ворожих коректувальників на лінії зіткнення, а також контрснайперські та снайперські операції.

– Під час одної з таких операцій було пряме попадання артилерійського снаряду і був контужений офіцер нашого підрозділу, який і далі продовжує службу. Тоді ж, на жаль, з інших областей, двоє офіцерів загинуло, а один тяжко поранений. Поряд з цим ми виконуємо другорядні задачі по захопленню найбільш небезпечних злочинців та хабарників, які скоюють злочини на мирній території, – розповідає нам співрозмовник.

– Тільки в підрозділі, яким я керую, співробітники мають мінімум 450-500-600 днів перебування на східному фронті. Операції, які ми проводимо, складні і важливі, і ви не побачите їх в пресі. Вони не висвітлюються і тим більше не показуються обличчя. Але ми їздили, їздимо і будемо їздити. Це наша робота. Ми її робимо сьогодні і завтра також повернемося до свого обов’язку.

– Відносно житла: ситуація робиться не кулуарно. Навпаки, все відкрито і прозоро. Наш начальник не стоїть на обліку за квартирами, я на це також не претендую. Ми переживаємо і боремось тільки за своїх співробітників. В нас сьомий рік війна, а хлопці, які служили на фронті, так жодної квартири і не отримали. А це одна з тих речей, через які люди підуть служити до нас. Це, в тому числі, їхня мотивація. Тому що коли вони йдуть сюди – їм обіцяють соціальний захист. Я не сказав би, що в нас великі зарплати, але вони стабільні. До нас йдуть служити, швидше, фанати своєї справи. Тому що в нас дуже великі вимоги, аби потрапити до спецпідрозділу. Ми входимо в п’ятірку світу, де, як то кажуть, «викручують жили». Адже ті завдання та заліки, які ставляться перед співробітниками Служби, є дуже високими. Навіть, максимально можливими. І надалі, під час проходження служби, ми що півроку перездаємо ці заліки. І люди ці – свого роду фанати, дуже висококласні фахівці своєї діяльності. Тому ми за них так переживаємо. Тут випала така можливість, допомогти їм з житлом, тому ми всі прикладаємо багато зусиль, щоб їм хоч якось допомогти.

Справа в тому, що земля переходить з комунальної власності в державну. Вона не є приватною, як і квартири в тих будинках. Ті квартири, які зараз мають співробітники Управління, вони є службовими. Щоб їх приватизувати, потрібно прослужити в СБУ 20 календарних років. Тільки після цього можна буде написати рапорт, щоб приватизувати ту квартиру. Тобто, це все державна власність і ті кроки, які робить наше керівництво, вони є відкритими.

Журналісти «4 влади» приписали Рівненському УСБУ 14 ділянок. Управління справді отримало у власність всі чотирнадцять?

– Ні. Насправді, більшість цих ділянок належать ДССЗЗІ (Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, – прим.ред.). Вони не мають відношення до Рівненського Управління СБУ, це зовсім окрема структура. Колись, ще за часів КГБ, це була одна структура, але зараз – дві різні організації. Це вони багато землі отримували. Більш точно можуть в Управлінні відповісти на офіційний запит. Наскільки я знаю, наше Управління має тільки чотири ділянки.

Чому журналісти присвоїли вам стільки ділянок? Чи були підстави так вважати?

– Начальники мінялися, приходили і з інших областей, а потім йшли… І такої відкритості, як на сьогоднішній день, не було, щоб займатися ділянками. Ніхто нічого не знав і про те, як воно вирішувалося. Зараз ось так просто вказувати на когось чи звинувачувати попереднього керівника безпідставно – не можна, є ж якась корпоративна етика. Якщо «4 влада» цим займається» – то повинні бути якісь конкретні докази, а не просто стверджувати, що «ось, СБУ отримали 14 ділянок».

Зрозумійте: важко боротися за те, що є сьогодні і водночас відбиватися від тих нападок, які звучать в сторону далекого минулого, і за які також потрібно відповідати. За руку ніхто не зловив, я, конкретно, нікого не бачив і не знав, щоб хтось таким чимось займався, тому я не можу стверджувати, що хтось причетний до того.

Але, повторюся, нам важко битися за ту ділянку, яка є на сьогоднішній день і ту ситуацію, яка склалася, щоб наші співробітники-військовослужбовці отримали позитивний результат завтра. А тут почали виникати питання: «Ану розкажіть, що оце тут у вас? А що оце тоді було? А оце що за ділянка?». Тоді ж було інше керівництво і зовсім інші люди. І та ситуація, яка можливо була колись – накладає відбиток на сьогодення. Зараз ще нічого не зроблено, а вже йдуть подібні розмови. І що нам з цим робити? Вийти до співробітників і пояснити, що, мовляв, «вибачайте, бачите, вас журналісти облили брудом, поставили палки в колеса, сказали, що ми ніякі не учасники АТО і через це ми не отримаємо ділянку. Ні? Ну, нічого, почекайте ще декілька років, можливо, ситуація зміниться». І як після цього? Хіба хтось захоче після такого йти на службу? Там же колосальні вимоги – як фізичні, так і розумові! Для чого йти? Можна ж і за менші вимоги роботу знайти… Чи захоче якийсь ��олодий оперативник йти на такі складні умови, знаючи, що він не отримає квартири? А ті соціальні стандарти і захист, які декларуються перед тим, як кличуть на службу молодого хлопця чи дівчину? І це ж все показується: можливість отримання квартири чи земельної ділянки та іншого соціального забезпечення. А тут так цьому перешкоджають… Наші хлопці, які протягом семи років постійно воюють на фронті, не отримали жодної квартири.

Якщо, дай Боже, все складеться з тою ділянкою – будь ласка, контролюйте. Ви можете побачити, які квартири і хто отримав: чи це звичайний опер, чи це начальник якогось підрозділу. Все буде відкрито і прозоро. Зараз в нас головне завдання – якось розвантажити ту чергу в понад сотню чоловік, щоб всі отримали житло. Це дуже складно.

Інформацію про те, що співробітники СБУ дійсно багато часу провели на фронті підтвердив і помічник начальника антитерористичного центру СБУ в Рівненській області.

– З самого початку війна на сході була, по-факту, антитерористичною операцією. За законом, єдиний орган, який займається в нашій країні контртероризмом – це Служба безпеки України.

Саме ми з самого початку очолювали проведення всіх заходів і залучали всіх військових та інших суб’єктів до проведення всіх заходів на сході країни. Пізніше вже змінили законодавство і це стало операцією об’єднаних сил (ООС), якою вже керує, безпосередньо, генштаб ЗСУ.

Наше управління сьомий рік системно їздить в зону проведення антитерористичної операції. Є хлопці, які мають в загальному по 2 календарних роки проведення операцій в районі ООС. Не залишилося майже жодного працівника, який мав одну ротацію, у всіх від двох мінімум. І не сидять десь глибоко в тилу, по гарнізонах чи на полігонах, ні. Більшість з них бачили, що таке «лінія розмежування», що таке так звана «нульовка», деякі були і за межами «нульовки». І говорити, що нас там не було… Можна так говорити, якщо сам там не був чи поруч проїжджав, сфотографувався біля знаку «Слов’янськ» і, повернувшись, розказував, що був на фронті. Таку думку популяризують так звані громадські організації, які об’єднують навколо себе учасників антитерористичної операції. Тільки в нашій маленькій області таких організацій – десятки. І не факт, що кожен з них взагалі був в районі проведення антитерористичної операції.

Ремарка від автора: хвилю обурення щодо відведення земельної ділянки на вулиці Гагаріна у Рівному здійняв один з рівненських атошників – Сергій Пандрак. Ситуацію висвітлили журналісти видання «Рівне Вечірнє» в матеріалі «Новий земельний скандал: 3,5 га забирають у ветеранів і віддають СБУ?».

Втім, під гучним заголовком – хитке пі��ґрунтя.

Адже не можливо забрати те, чого немає. Земля наразі не у СБУ і не у Пандрака, а в комунальній власності територіальної громади міста Рівного. Саме громаді, представленій місцевими обранцями, приймати рішення про передачу земельної ділянки третім особам чи організаціям.

Ми не будемо аналізувати, чи справді на депутатів Рівнеради здійснювали тиск.

Зазначимо лише, що міські обранці завжди були і є вільними у своєму виборі і в прийнятті рішень. І, на скільки демонструє історія, будь-який тиск, як правило сприймається в штики і швидше шкодить голосуванню.

Але повернемося до землі, за яку Сергій Пандрак оббиває всі пороги. В цій статті наших колег "4 Влада" гарно описано, за яким механізмом в 2014-2015 роках була сформована земельна ділянка в 3,49 гектари на вулиці Гагаріна-Струтинської (нині – Гайдамацька). Також, зрозумілими стають взаємодія Пандрака з депутатами міськради та їхній спільний комерційний інтерес.

Журналісти забули запитати в нього: скільки військовослужбовців-атошників отримали безкоштовних квартир з його допомогою? Як говорять депутати міської ради, які також перевіряли цю інформацію – жодної.

Як нам відомо, атошник Пандрак відмовився від цієї самої земельної ділянки на вулиці Гагаріна ще в 2008-2012 роках, коли потрібно було платити земельний податок в бюджет нашого міста та на розвиток громади. Більше того, це не єдина земельна ділянка, від якої він відмовився.

Схоже, відмови від землі стали систематичним явищем в атошника Сергія Пандрака.

Також в матеріалі для «Рівне Вечірнє» Пандрак вказує, що «…у черзі в Рівному перебуває приблизно 3000 ветеранів…».

Ми з’ясували, що на черзі (не на земельній черзі для АТОшників, а на *квартирному обліку, тобто обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов) в Рівному перебуває не 3000 людей, а 266.

*на квартирний облік ставлять не будь-кого, а людину з сім’єю, що не забезпечена житлом, що ретельно перевіряється.

– Зараз в нас на черзі стоять 117 сімей – 57 з них воювали на сході, – продовжує наш співрозмовник.

– Решта виконує свій обов’язок за межами фронту, але це лише питання часу (в контексті – питання ротаці��, – прим.ред.). Це співробітники-військовослужбовці, в тому числі, жінки, які служать в середньому близько 10 років, а хтось і більше. Вони мають абсолютно ті ж самі права по захисту військовослужбовців. На жаль, в державі зараз не виділяються кошти на придбання офіційного житла сім’ям військовослужбовців чи на виділення їм землі під будівництво. І щоб отримати житло – зараз існує один-єдиний механізм: місто має виділити землю, яка набуде статусу державної і вже там будуватися. Зараз це єдина можливість забезпечити житлом тих військовослужбовців.

– Ці території не видаються окремо на руки комусь із забудовників чи комусь іншому у приватну власність. Після виділення землі проводиться відкритий конкурс: хто запропонує більше квартир (по оціночній вартості ділянки), які потім можна буде передати в службове розпорядження – той і виграє той конкурс.

Наші військовослужбовці з 20-річним стажем приходили на сесію міської ради. І всі вони приходили не через свої квартири, а через квартири тих 117 сімей, а це близько трьохсот чоловік, яких можна буде так само ощасливити. Це наша мета – допомогти забезпечити ці сім’ї житлом. А нас записують в неіснуючі схеми і «дерибани».

Чи отримають ці сім’ї після цього свої квартири?! Це питання риторичне.

Яка мораль цієї історії? Її тут немає, як ми і домовлялися.

Втім, важливо розуміти, що цивілізація вже виросла. І суспільство хоче і вчиться жити в державі, де гарантії, написані на папері – будуть втілені в життя. Проблематика, яку ми підняли в цій статті – стосується не лише військовослужбовців, але й всіх громадян України. Адже принципи та гарантії безпеки та свободи є однаковими для всіх. Так само, як і позбавлення цих гарантій

[eu-ukraine]

Чернігівці продовжують підтримувати воїнів в АТО

Чернігівські патріоти із молодіжної організації С14 зібрали кошти та придбали на них автомобіль швидкої допомоги для наших бійців, які зараз перебувають у районі проведення АТО. Сьогодні, 12 січня, автомобіль швидкої допомоги було освячено у підніжжя... Читати далі »

[ucfcaringhearts-blog]

До уваги Благодійників, будьте #небайдужі

До Всеукраїнського благодійного фонду «Небайдужі серця» звернулась Громадська організація «Всеукраїнське товариство ветеранів АТО» з проханням надання допомоги спортивним інвентарем (м’ячі для волейболу, стіл для настільного тенісу, сітка, м’ячі, ракетки, знаряддя для бадмінтону, тренажери, гантелі, штанги, а також спортивний інвентар та приладдя для водних видів спорту та відпочинку) який буде використовуватись в «заміському центрі реабілітації учасників АТО», та в спортивному залі учасниками АТО, дітьми учасників АТО, членами сімей загиблих учасників АТО.

На даний час за власний кошт ветерани АТО та їхні родини підготовлюють приміщення та облагороджують прибудинкову територію для можливості проведення занять з реабілітації і їм не вистачає коштів на придбання спортивного інвентаря, також спортивний інвентар необхідний для спортивного клубу який планує відкрити Громадська організація «Всеукраїнське товариство ветеранів АТО».

Всі бажаючі можуть допомогти в придбанні спортивного інвентаря перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок ��сеукраїнського благодійного фонду «Небайдужі серця» 26004055725061, МФО 313399 в ПАТ КБ Приватбанк», ЄДРПОУ отримувача 40703570, призначення платежу благодійна допомога на спортивний інвентар.

До уваги мешканці м. Запоріжжя та м. Нікополь у разі наявності у Вас спортивного інвентарю, а також настільних ігор, які ви не використовуєте та маєте бажання передати для «заміського центру реабілітації учасників АТО» та спортивного клубу, ви можете передати їх за наступними адресами: м. Нікополь – вул. Богуна 9 (Нікопольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги), контактна особа Федоров Володимир Васильйович, тел. 0502866186 м. Запоріжжя – майдан Профспілок, 5 каб. 114. контактна особа Вітько Сергій Григорович, тел. 0503220255, 0976256006

#вбф_небайдужі_серця #вбф_неравнодушные_сердца

[uknam]

Як громадське формування перетворилось у збройне угруповання

Громадське формування «Варта порядку» лише на папері виявилось громадським, а насправді – є  збройним угрупованням. Про це у своєму блозі пише ативістка Ірина Колос. Зокрема, блогерша акцентує увагу на тому, ким, коли та з якою метою було створено це формування і які насправді цілі покладені у діяльність «Варти порядку». Також лучанка наголошує на тому, що фактично з самого створення формування зажди блуо приватним і відстоювало виключно інтереси своїх власників – Ігоря Палиці та Олександра Товстенюка. Про це свідчать вчорашні обшуки, в офісі ГФ «Варта порядку» та домівках керівництва угруповання, яких підозрюють у незаконному стеженні, прослуховуванні та тиску. Статтю Ірини Колос видання "Новини Малорусі" наводить без змін та правок: «У ході обшуків офісних приміщень, жилих будинків та автомобілів зловмисників слідчими СБУ вилучено спеціальні засоби негласного отримання інформації, карти пам’яті із фотографіями, зброю різних калібрів, набої до неї, гранати Ф-1, протипіхотні міни», – СБУ.

І це у офісі і членів громадського формування «Варта порядку»! То яке ж воно тоді громадське? Тоді по закону – це вже незаконне збройне формування, а якщо ще зважити на те, що у їхньому офісі знайшли ще й плани захоплень та штурму основних адмінбудівель Луцька, то ГФ можна спокійно називати терористичним угрупованням. В такому випадку стає зрозуміло для чого було Ігорю Палиці створювати свою кишенькову армію. Щоправда, з огляду на дороговартісну амуніцію та методи роботи, це формування вже давно схоже на елітний приватний військовий батальйон. І мета створення такого спецпідрозділу у 2014 році була далеко не охорона громадського порядку. Навіть сам лідер цього терористичного угруповання Олександр Тиводар у своєму інтерв’ю перед виборами називав «Варту порядку» – резервним підрозділом. «Я завжди хотів, як колишній афганець, щоб в нас був такий собі резервний підрозділ, який би в разі, не дай Бог, якогось конфлікту, чи надзвичайної ситуації, чи техногенної аварії, природного катаклізму, був готовий зібратися. Щоб це були навчені люди, які пройшли відповідну підготовку, вміли не лише вести партизанську війну, чи воювати з агресором, а й надавати первинну медичну допомогу», – розповідав Тиводар.

Однак методи, якими працює «Варта порядку» вже давно перестали бути громадськими. Адже для членів цього формування, залякування, стеження, недопуск журналістів, напади, побиття, підпали ресторанів та автомобілів – звичні речі. Саме за це їм і платить гроші олігарх, а за сумісництвом – голова Волинської облради Ігор Палиця, який кілька років поспіль намагається УКРОПізувати весь Луцьк та область. Про те, що саме він фінансує та отримує власне приватне збройне формування навіть мови бути не може. Адже і сам Олександр Тиводар розповідав, хто дає кошти на утримання цього терористичного угруповання – Ігор Палиця та Олександр Товстенюк.

«Ми звернулися до Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» з проханням допомогти нам з коштами на паливо, амуніцію, спорядження, транспортні засоби. Згодом, двісті волинян поїхали в Одесу за пропозицією голови Одеської ОДА Ігоря Палиці, де мусили цілодобово чергувати, патрулювати, охороняти громадський спокій», – розповідав Олександр Тиводар. Цими словами він підтвердив, що так зване громадське формування – отримує фінансування від Ігоря Палиці, а отже вже апріорі не може бути незалежним громадським. Про те, скільки олігарх вкладає коштів в утримання власної приватної армії, а фактично – збройного терористичного угруповання, не відомо. Як керівництво «Варти порядку», так і команда Ігоря Палиці, і «Новий Луцьк» – активно приховують цю інформацію. Свого часу журналістка Аріна Крапка намагалась провести розслідування, та жодної інформації про фінансування громадського формування отримати їй не вдалось. Тим не менше, «Варта порядку» освоює також і бюджетні гроші. Адже має договір на охорону приміщення Волинської обласної ради, та й щорічно отримує не один десяток тисяч гривень від міської ради. Та від цього, воно не стало менш приватним. За будь-якою вказівкою фактичного власника – хлопці готові їхати не лише в Одесу, як колись, а й займатись протиправною діяльністю в Луцьку. Саме вони неодноразово недопускали у приміщення обласної ради людей, у тому числі журналістів. Саме вони постійно супроводжували нову тимчасову владу останні місяці в Луцьку. Саме вони ведуть постійне стеження та чинять тиск на опонентів Ігоря Палиці та Олександра Товстенюка. Вочевидь, команда УКРОПу вже усвідомила, що здобути владу на Волині і створити свою «республіку» їм не вдасться, адже вони не мають серед людей масштабної підтримки. Та й купити всіх їм поки що теж не вдалось. Тож вони вирішили піти іншим шляхом – шляхом політичного рейдерства з використанням власного збройного формування, яке за будь-якою вказівкою керівництва готове вдатись до радикальних дій. Подібний сценарій ними вже було відпрацьовано у березні 2017 року, коли вартівці після маніпулятивних закликів під виглядом громадських активістів інших ГО – фактично захопили адмінбудівлю обласної ради на Київському майдані.

Вочевидь, такий сценарій не один, та й планів захоплення державних органів влади співробітники СБУ знайшли у «Варти порядку» кілька. Як розповіли самі члени ГФ «Варта порядку» середня зарплата активного учасника від 5 до 7 тисяч гривень. Та це в залежності від того, до якого класу ти відносишся. Так, у збройному формуванні, яке налічувало у 2014 році 2000 осіб – присутня ієрархічна система. Клас «списочників» – пасивних членів формування, які по-дзвінку можуть у крайній потребі долучитись до силового блоку для створення «масовки». Вони не відіграють ніякої ролі, отримують гроші лише за окремі «вильоти». «Списочники» формують велику мережу по спортивним залам, клубам і районам і є тими самим «тітушками по-виклику». «Патрульні» – члени «Варти порядку», основне завдання яких – формування позитивного іміджу. Більшість з них – вчорашні АТОвці, які з честю пройшли гарячі точки на сході і наразі чи то через брак роботи, чи через необхідність усвідомлення своєї потрібності – пішли у «Варту порядку» охороняти громадський спокій. За щомісячну зарплату у 5 тисяч гривень вони виходять у складі групи швидкого реагування на патрулювання вулиць міста, та майже ніколи не фігурують у політичних розбірках, продовжуючи бути примірним лицем «Варти порядку». «Бойова маса» – елітні тітушки у тренування та навчання яких вкладаються великі гроші. Це члени «Варти порядку», які за хорошу зарплатню у 7 тисяч і більше виконують усю необхідну роботу – стеження, залякування, тиск. Саме їх між тренуваннями у спортзалах можна побачити на різних політичних заходах, сесіях та акціях. Елітні тітушки у постійній бойовій готовності і майже постійно при зброї та на хороших автомобілях. Вони активно охороняють та супроводжують політичних пішаків УКРОПу – Ігоря Поліщука, Григорія Пустовіта, Микиту Рабана та інших. Цей силовий блок одна з найбільш привілейованих каст у ієрархічній системі «Варти порядку», адже бійці добре навчені тактичній обороні та різним методам нападу і протистояння. Вони ведуть стеження за потрібними людьми. Між собою, вартівці самі називають цих тітушок – «батальйон Зизи». А от четверта каста, це фактично не більше 10 людей – керівництво «Варти порядку», стратеги та мізки збройного формування, які отримують гроші та завдання від власника і в подальшому – займаються розподілом обов’язків і формуванням планів роботи по кожному окремому випадку та напрямку політичної діяльності. Фактично, без їхньої вказівки у формуванні ніхто й кроку не ступить. Поруч з Юрієм Зотовим, Олександром Рубаном та Валерієм Зизою працює і вчорашній фігурант обшуків і затримань – Олександр Тиводар.

Щодо нього, то Олександр Тиводар хоч і не брав участі в АТО, та ��ає хороший бойовий досвід у Афганістані, де відвоював 1,5 роки. Подейкують, що першу освіту він має саме військову і є фаховим спецпризначенцем. Саме це дозволило йому стати командиром групи спецназу російського ГРУ під час війни в Афганістані. Тож стає зрозуміло, що Олександр Тиводар має неабиякий досвід розвідки та ведення боротьби в тилу. Вочевидь, саме цим він й займався кілька останніх років, активно розгортаючи діяльність збройного формування «Варта порядку» на замовлення олігарха Ігоря Палиці. Та рано, чи пізно але все таємне колись стає очевидним. Тож вчорашні обшуки та затримання, які гучно назвали «липовими», скоріш за все і стали розплатою за роки протиправної діяльності збройного і фактично терористичного угруповання.

"УНМ"

[yakymenko]

ПАШИНСЬКИЙ або НЕЗАВЕРШЕНА РЕВОЛЮЦІЯ

ПАШИНСЬКИЙ або НЕЗАВЕРШЕНА РЕВОЛЮЦІЯ

Так, я людина із Совкової держави (02.01.1965 року народження, тобто, нині мені 54). Але оскільки я є український націоналіст, то я - набагато краще знаю як захищати Революцію, ніж нинішня націоналістична молодь!

Я вивчав ПСС Леніна - Полноє Собраніє Сочінєній Вождя мірового пролетаріяту, писав конспекти його дописів і промов, складав іспити з комуністичної ідеології в Університеті (науковий комунізм чого вартий! мура ще та, отримав аж три бали, але все ж...).

Так от. Ленін писав: "Кожна революція чогось варта, коли вона вміє захищатися!" (©Ленін). Мені болить, але, мабуть, Революція 2014 року не захистила себе... Станом на сьогодні наша Революція гідности є не гідною своєї назви! Бо не захистила себе! Бо керівники тієї Революції, мабуть, не читали Леніна...

Хіба могли ми до сьогодні подумати, що активістів, історичних особистостей Майдану й Революції 2014 року Контрреволюція посадить до в'язниці з наміром згноїти їх у кам'яницях?!

А треба було тільки дуже мало, аж нічого, просто як пір'їнка за вагою - встановити смерть, терор і диктатуру тим, хто виступав проти Майдану і продовжував ідеологію Контрреволюції після перемоги Гідности у лютому 2014 року!..

Перша ластівка - Пашинський. Він був у мене Фейсбук-другом, часто-густо уподобував мої статті. Я знав, що він був на Майдані не останнім, що він почав боротися проти Росії після її нападу.

Але Тетяна Чорновол розкрила більше фактів про Пашинського. Я вражений! Чому раніше ми того не знали?

Бо - н е з а х и с т и л и Р е в о л ю ц і ю!!

P.S. Але я вірю в нашу Перемогу!

Додаток:

Збірка статтей Тетяни Чорновол. Читайте. Це - Історія.

Пашинський буде на свободі!!

09.10.2019

©Андрій Якименко

Додаток:

Тетяна Чорновол, 04.10.2019, Facebook:

«Досвід мого життя показує, що люди не особливо воліють боротися. Хіба що, коли бачать, що перемога вже не за горами. А от очолити безнадійну боротьбу зі злом можуть лише одиниці. Такий Пашинський. Я ціную його за це. А ще, в нього є хист перемагати в безнадійній боротьбі.

Він був менеджером Майдану 18 лютого, коли, здавалося, жити залишилось до ранку. Я пам’ятаю, що коли прибігла в Будинок профспілок, вже був захоплений Український дім, вже були вбиті і коло довкола Майдану стискалось. Повсюди паніка. Питаю: «Що робимо?» Він каже: «Зараз покидаємо Будинок профспілок - на вулиці більше шансів вижити». А коли вночі стало зовсім гаряче, він підійшов до мене і говорить: «В тебе є щастя! Коли беркут почне нас зачищати – ти втечеш. Налаштуй себе, що тобі треба втекти! Тікай на західну Україну. Народ тебе любить і сховає. Колись за нас помстишся...»

Але ми тоді перемогли! А потім була війна. Перші місяці, коли армія не могла стріляти, вояки здавалися в полон, кидали зброю і відступали - все здавалося безнадійним… Пашинський очолив АТО. Поїхав під Слов’янськ і організував першу переможну спецоперацію. І за тим пішло... в нашої армії були численні переможні спецоперації.

Потім він взявся за конфіскацію коштів Януковича. Скоро виявилося, що це теж безнадійна справа, бо за кошти того ж Януковича був організований сильний інформаційний спротив в медіа. Але і тут перемогли! 1.5 мільярди доларів пішли в державний бюджет. Це факти про Пашинського. А все інше – фейки. Саме фейками намагались знищити репутацію людини, щоб применшити чи взагалі знецінити його досягнення. А від переслідування фейками перейшли до організації кримінальних справ саме через державницьку позицію та численні справи на користь і на захист України. Бо зараз влада реваншу і капітуляції. І кримінальне переслідування Пашинського – це помста за Майдан, захист України, конфіскацію грошей Януковича. А очолив цей процес Портнов, як чиновник Януковича, адвокат його корупційних статків та агент Москви.»

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2229433327185978&id=100003579973128

Тетяна Чорновол, 06.10.2019, Facebook:

«Пашинського «саджають» за перший бойовий наказ

Написала вчора пост, що нинішня влада реваншу та капітуляції, каральними органами якої зараз керує Портнов, садить Пашинського в тюрму виключно з мотивів помсти за його роль в опорі російській агресії в 2014 році. Портнов через ДБР з тієї ж причини переслідує Порошенка за наказ про контрнаступ на Донбасі в 2014 році, а Парубія – за захист Одеси.

Після цього мені в коментарях почали писати, що Пашинського не було в АТО. А хто віддавав перший бойовий наказ, знаєте? Ні? Я зараз розкажу. І взагалі, для обороноздатності країни Пашинський зробив дуже багато – в несприятливих умовах і на грані можливого… І насправді, у нього стратегічне, державницьке мислення. Проте, нажаль, в нашій країні визнання можна отримати лише від ворогів. Те, що його Портнов саджає першим, насправді і є найвищою пробою якості.

А зараз я напишу про одну з найважливіших речей, які він зробив. І, можливо, те, що вас в ньому дратує, якраз і було потрібне країні в 2014 році?!

Почну зі своїх спогадів. Отже, початок квітня 2014 року я пробиваюся до Пашинського на прийом. Він в.о. керівника Адміністрації Президента. Дуже зайнятий і нервує, що я забираю в нього час. Але я ще більше його нервую, коли говорю, що в тому кабінеті я говорити не буду. (Адже Пашинський займав в АП кабінет папєрєдніка чи то Львочкіна чи Портнова, а я боялася прослушки). Тоді він мене відводить в якусь дальню кімнату і каже: «Говори». І я починаю шепотіти про те, що мій чоловік Микола з Горлівки, і його давній приятель звідти передає інформацію, що в маєтку Іванющенка під Єнакієвим розмістився штаб сепаратистів, де організовуються групи для захоплення адміністрацій в інших містах Донбасу. «Мій чоловік ( я ще стишую голос) готовий особисто піти (наступне слово, значення якого найкраще відповідає суті, але важко дається «книжним дітям») … на «зачистку», - нарешті видихаю я, дивлячись у очі Пашинському. А там розгорається чомусь гнів, якого я не розумію і якого точно не очікувала. Але я продовжую майже нечутно шепотіти: «Нам треба зброя».

І тут Пашинский вибухає. Як виявилося, його обурює не зміст, а форма: «А чого ти шепочеш? Що тут такого таємного? Якщо твій чоловік хоче захищати свою країну – це прекрасно. У нас війна!!! Ми зобов’язані стріляти ворогів. Мені осточортіли всі наші генерали, що очі відводять і руки опускають, а від думки про кров свідомість втрачають. А тут ще й ти шепочеш».

І він далі пояснює, чому такий знервований: «Зрозумій: те, що ти пропонуєш, Таню, - це не вихід. Це деталі. Зрозумій, мені важливо, щоб система запрацювала. Збройні сили України повин��і воювати, а інакше ми програємо». І наступні хвилини він розказує про повний параліч системи, про здачі та відмови виконувати накази, про зради на користь ворога, про не підняті в повітря літаки і про не відведені кораблі, які росіяни захопили, просто перекривши вихід з бухт кількома затопленими суднами. Він з гнівом розповідає про «Тернопіль» - найновіший корвет - захоплений москалями 20 березня в Криму. Розповідає, як Турчинов наказував тримати оборону і командир Ємельяненко патетично йому відповідав: «Ми загинемо, але корабль їм не здамо. Руськіє не здаються!» Це було о 21 вечора, а вранці, коли до корабля підійшли шлюпки під «аквафрешем», Ємельянов зігнав особовий склад в машинне відділеня, закрив його там і здав корабель москалям. «На все про все» пішло півгодини…

Тобто, цілий ранок Пашинський вперто і безуспішно «строїв» армію, «ламав» генералів, а тут я звожу його на манівці з «партизанщиною».

І, насправді, він був правий: можна зробити вдалу спецоперацію в Єнакієво, а можна там і загинути, але і перше і друге нічого не змінять, або змінять ненадовго. Якщо держава у вигляді збройних сил і інших легальних формувань не почне захищатися, все буде даремно.

Разом з тим, повне психологічне заперечення насилля – такою була українська армія зразка початку 2014 року. Проливати кров? У себе дома? Це було табу. Останні втрати українців на війні були в Афганістані. З того часу виросло і постаріло ціле покоління. Як армії почати стріляти в країні, яка не знала насильства? Крові Майдану для зламу в свідомості було недостатньо…

Готові були стріляти тільки купка майданівців, у яких загинули побратими, і саме тому роль добровольчих батальйонів в українському спротиві 2014 року визначальна. В цей рух, зрештою, і влився мій чоловік Микола Березовий.

Готовий був стріляти і… Пашинський - в.о. керівника Адміністрації Президента України. І нам пощастило, що в квітні 2014 року невдовзі після цієї нашої розмови, йому були надані відповідні повноваження Турчиновим. Якраз в ці дні він зник із Києва. А згодом Пашинський мені розповів, чим він займався.

Він розповів, що 12 квітня йому на мобільний подзвонила мер Слов’янська Неля Штепа, яка дивом дістала його телефон. В неї була паніка. Вона повідомила, що в місті все захоплено озброєними людьми в балаклавах, що це бойовики екс-полковника ФСБ Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), які в Слов’янськ групами проникли з Криму і що їх штаб у місцевому монастирі РПЦ.

«Что дєлать?», - кричала в трубку Неля. В цей же день Київ відправляє їй в поміч спецназ «Альфи». Але під Слов’янськом він потрапляє у засідку (один вбитий) і ...відступає. Глава Антитерористичного центру Віталій Циганок не готовий виконувати поставлені задачі, на його місце негайно призначається Василь Крутов, якого Турчинову представляють, як «легенду спецназу», що зокрема звільняв моряків «Фаїни» від сомалійських піратів.

Він відразу прибув до Краматорська, специ там розгорнули свою базу. Під командування Крутова було передане найкраще, що було в Україні: і Альфу СБУ, і спецназ ВВ МВС «Барс», і «Омегу». За словами Пашинського, Крутов кожен день доповідав про готовність звільнити Слов’янськ. Але минають дні, а спецназ бездіє. Тим часом терористи зводять у місті укріплення і скоро стає зрозуміло, що Слов’янськ для терористів лише плацдарм для походу на Харків. Київ відправляє для потреб спецназу бронетехніку 25-тої окремої аеромобільної бригади. В Краматорську ця колонна (там були 2 БМД, і НОНА, і три БТРи) була оточена переодягненими в цивільне бойовиками Гіркіна, які кричали, що вони «мирні жителі» . Командир підрозділу не лише не віддав наказ на прорив, а й навіть забрав у бійців автоматні затвори, щоб ненароком якогось особливо нахабного «гіркінця» не підстрелили. Це було ганебно до неможливості! Бронетехніку військові здали сепаратистам без бою чи навіть бійки. «Гіркінці» віджали її голими руками і вкрай малими силами – 20 хлопаків на бойову машину. Так Гіркін отримав «Нону»-120 мм самохідну гаубицю міномет з… боєкомплектом. А в українських ЗСУ одиниці артилерійської техніки тоді були на ходу.

Бронетехніка була «віджата» так легко, що Гіркін особисто приїхав на місце, щоб великодушно подарувати життя і свободу полоненим, відпустивши їх додому.

Найпарадоксальніше, що потім саме ця бригада вкрила себе бойовою славою. Це її бійці ввійшли в Слов’янськ 5 липня, це вони героїчно брали Вуглегірськ і Саур Могилу. Але тоді вони психологічно стріляти не могли… І Гіркін розкошував і насміхався над дурними хохлами…

Ця ганебна історія стала останньою краплею терпіння для Пашинського. Він отримав повноваження від Турчинова і вирушив особисто в Краматорськ «бойовою групою» розібратися, що відбувається. Бойова група складалася з Пашинського з Полтораком та двох охоронців. На озброєнні були пістолети. У Пашинського був з собою відомий «Глок».

Приїхала «бойова група» в Ізюм, а там дно. Військові нещасні, налякані, деморалізовані, а також неозброєні і голодні. А відразу за Ізюмом на трасі на Слов’янськ новенький блокпост з нахабними та впевненими бойовиками Гіркіна.

А от в Краматорську на базі спецназу, куди Пашинського і Полторака одразу після Ізюму доставив вертоліт, навпаки повний розслабон і всі радості життя – весна, сонце, на молодій травичці "лежбище котиків" – більше сотні спецназівців розляглися.

Пашинський не стримує роздратування, коли бачить командира АТЦ Крутова, у якого теж все добре: «Чого розвалилися, мать вашу! Ви не в курсі, що пост Гіркіна вже, вважай, в Харківській області в 8 км під Ізюмом? Чому допустили?», - питає Пашинський.

- А що? Там же мирні люди. - вальяжно відповідає Крутов.

- Так це мирні люди озброєнні до зубів? – питає Пашинський, і додає, що це наказ – послати спецназ і звільнити дорогу. Крутов відмовляється брати на себе відповідальність та віддавати такий наказ. На що Пашинський вимагає від Крутова видрукувати письмовий бойовий наказ.

Через годину Пашинському приносять папірець, на якому зверху надруковано:

Бойовий наказ №1. Пашинський бере і підписує - в.о. голови адміністрації Президента України С.В.Пашинський.

Ось так вийшло, що це був перший бойовий наказ на Донбасі. Він був підписаний і …виконаний (про це пізніше).

Через цей бойовий наказ номер 1 для Путіна Пашинський особистий ворог, адже, виходить, саме він почав проти агресора визвольну війну на Донбасі.

Цікаво, що за військовим званням Пашинський лише старший сержант. Виходить, перший бойовий наказ був підписаний сержантом…

Але підписати бойовий наказ було маленькою справою, а вже великою - домогтися його виконання. Було зрозуміло, що «легенда спецназу» командир АТЦ до цього був не готовий, і поки Пашинський погрожував йому відповідальністю та всіма можливими карами, з неочікуваною новиною підійшов Полторак.

«Сергію, - нахилився він до Пашинського, - здається, нас Гіркіну здали».

Пашинський мені розказував, що після цих слів він озирнувся навколо і теж відчув, що щось не те. Як конвой, до Пашинського з Полтораком був приставлений радник Крутова – красєнь-дєдушка зі Стечкіним на пузі (як потім з’ясувалося, агент ФСБ). Вертоліт, на якому прилетіли, зник... Було схоже на те, що Крутов просто чекав, коли за офіційними особами приїдуть від Гіркіна…

Однак, Пашинському і Полтаруку пощастило покинути базу спецназу раніше, і так вони знов опинилися в Ізюмі, а якщо конкретніше – в «Семи вітрах». Цю точку знає кожен атовець, що добирається з Харкова. Відразу за Ізюмом траса підіймається вгору. Там ресторан і краєвид – півсвіту лежить під ногами. У багатьох традиція тут зупинитися і випити каву.

Але тоді, в 2014, тут планувалося виконання першого бойового наказу. Після «бази спецназу» опускалися руки і Пашинський поставив просте питання: «Чи є в усіх українських силах нацбезпеки і оборони хоч один бойовий підрозділ?». Це питання всіх загнало в повний ступор. Але ситуацію раптово порятував Юрій Аллеров (один з командирів в Національній гвардії), який зауважив, що є один бойовий підрозділ, який може виконати наказ. «Вега», - сказав Аллеров.

Що таке «Вега»? Україна – велика країна. Коли «покопатися» – завжди можна щось знайти. Так сталося і в цьому випадку. «Вега» - маленький, але елітний підрозділ спецназу, який «відкопали» в охороні Президенської резиденції Януковича в… Карпатах. Це був реально спецназ! Вони могли з легкістю пробігти 40 км горами. А ще – він був найбільш ідейний. Проти Майдану цих хлопців не кидали, а ще на Івано-Франківщині вони достатньо «обандерились». І, на щастя, за «Вегою» не треба було посилати на Франківщину – їх відшукали тут таки на базі в Крутова – на тому самому «лежбищі морських котиків».

Але спецназівці висунули свої вимоги – їм потрібні були «очі» (тепловізори або приціли нічного бачення). В квітні 2014 це була суцільна «екзотика». Це зараз навіть діти знають, що таке тепловізор. А тоді, на початку 2014, в «Семи вітрах» запала тиша. І хто би міг подумати – зірки неочікувано зійшлися – тут же виявилося, що власник «Семи вітрів» торгує оптикою, а Пашинський про всяк випадок перед поїздкою згріб з дому всю готівку, що лежала там з часів Майдану (щоб дружині було за що тікати, якщо його раптом вб’ють) і взяв з собою чималу суму.

Всі гроші пішли на оптику. Впевнена, що переплатив він двократно, але за терміновість… ввечері «очі» у спецназівців вже були. А вранці дорога з Ізюму аж до самого Слов’янська була вільна. Цю першу спец��перацію очолив син Алерова – Владислав.

Ось така вона історія першого бойового наказу. Нічого особливого, нічого особливо героїчного. Але це був прецедент, який став переломним для психології військових. Історія про вдалу спецоперацію поширилась, як лісова пожежа. Якщо змогли одні – почали спроби й інші. І від того маленького поштовху система раптом запрацювала, збройні сили почали воювати.

І той же Слов’янськ невдовзі був звільнений легендарною 95-тою бригадою, яку на той момент очолював Михайло Забродський – нинішній депутат Верховної Ради.

Сподіваюсь, ці факти багатьом допоможуть зрозуміти хто є хто в нашій країні. Де вороги, а де свої. І, можливо, комусь стане соромно бездумно розповсюджувати фейки про людей, без сміливості яких ми могли б зараз жити на підконтрольних рашкою територіях.»

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2232540586875252&id=100003579973128

Тетяна Чорновол, 06.10.2019, Facebook:

«Сьогодні у Путіна днюха і Портнов поспішає зробити йому подарунок. Зараз триває суд про взяття під варту одного з п'яти особистих ворогів Путіна - Сергія Пашинського.»

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2232540586875252&id=100003579973128

Тетяна Чорновол, 07.10.2019, Facebook:

«Перша репресія реваншу - Сергій Пашинський.

Лідер Майдану і той, хто підписав перший бойовий наказ в АТО. Особистий ворог Путіна і той, хто вирвав з рота в Януковича і повернув у бюджет 1.5 млрд. доларів. Кинутий за грати на замовлення Портнова. Ув'язнений по справі, сфальшованій "на коліні", за те, що захистив честь та життя своєї дружини, що зупинив хулігана пострілом в ногу. До того ж, п’яного та небезпечного хулігана, який і раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за те, що бив і калічив жінок.

Проте, найбільш показовим в цій першій репресії є той факт, що рішення про ув’язнення Пашинського без права застави, на замовлення Портнова прийняла «зразкова» суддя Олеся Батрін.

Це та суддя, яку останні роки наші грантожери-зрадофіли на руках носили, дифірамби їй співали, семінари організовували. Вона навіть отримувала офіційне фінансування з «Центру протидії корупції» Шабуніна. Ось саме вона перша "гнеться" під Портнова.

Хоча, мене це не дивує. Бо, нагадаю, що саме Шабунін та його «антикорупціонери», як навіжені, боролися проти конфіскації корупційних мільярдів Януковича в державний бюджет України. А Сергій Пашинський якраз був тим політиком, що ініціював та довів до кінця конфіскацію - 1.5 млрд доларів Януковича. Отож, все сходиться.

Підтверджується те, про що я говорила і раніше: ЦВК і все це «шабунівське громадсько-активістське кодло» було п’ятою колонною �� відпрацьовувало на Портнова.

Що після цього ще сказати?… Пашинський мій друг. Я пишаюсь ним. Друг, яких мало. Заради країни він готовий йти до кінця. Він не тільки, як лев, боровся і повернув в бюджет вкрадене Януковичем, а зараз саме за це - тобто за країну, за народ пішов в тюрму. Ех, український народ...

Ви не лише це допустили - ви радієте... Ви завжди радо вірили в брехню про нього і таких, як він. Хоча брехня була абсурдна. Ех, народ… Що ще сказати? А те, що завжди: ми не здамося, допоки б’ються наші серця. І не пустимо в ці серця зневіри та образи! Бо нічого не змінюється під небом - так було завжди: Аve, український народе, morituri te salutant.»

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2235123343283643&id=100003579973128

Тетяна Чорновол, 08.10.2019, Facebook:

«Такий менталітет українців, що визнання можна отримати лише від ворогів. Яскравий приклад цьому – арешт Сергія Пашинського під аплодисменти народу.

Відома мудрість: «Скажи, хто твої вороги, і я скажу, хто ти». Пашинського 5 років розпинали всі ЗМІ і народ повірив в брехню. Але спитайте себе, хто такий насправді Пашинський, якщо його арешт – це помста Портнова, Януковича і Путіна. Чи багато тих, хто може похвалитися такими ворогами? Портнов став ворогом за те, що Пашинський домігся конфіскації в бюджет 1.5 млрд доларів Януковича. А це був програш Портнова і втрата для нього багатомільйонного гонорару, адже він був найнятий "янучарами" на захист їх активів.

Народ аплодує, хоча для народу не секрет, що арешт – замовлення Портнова. Портнов сам цим хизується. Також, цей арешт – свідчення того, що у нас реванш - це помста Пашинському за Майдан. А також цей арешт – свідчення капітуляції і свідчення помсти Путіна, адже Пашинський віддавав перший бойовий наказ на Донбасі, адже він керував Комітетом з нацбезпеки і оборони.

Визнання Агресії РФ в законодавстві, курс на НАТО і ЄС в Конституції – це була його робота. Вороги, на відміну від українського народу, визнають його досягнення. Він потрапив під розправу першим.

Я пишаюсь, що була з ним в усіх тих справах. І ми ще переможемо! Адже ще Багряний (письменник і національний борець початку минулого століття) казав: "Сміливі мають щастя!". І треба бути першими. Та навіть першими йти під репресії – тоді є шанс перемогти. Легко знищити і зламати тих, хто відмовчується до останнього – у таких немає ніяких шансів.»

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2236225766506734&id=100003579973128

[synychka-blog]

«Інвестор» продаватиме квартири в рамках програми «Доступне житло»*

Державну програму «Доступне житло», завдяки якій можна придбати помешкання за власні та бюджетні кошти, не повертаючи їх державі, презентували у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва. Про це пише “Перший”. Презентацію провели для переселенців зі сходу України, учасникам АТО і членам їх родин. До речі, згідно програми «Доступне житло», переселенці можуть розраховувати на допомогу від держави…

[espuparty]

Під час "Першого благодійного балу воїнів АТО" в Житомирі збиратимуть кошти на реанімобіль для 30 бригади

У Житомирі 3 грудня в 25-у гарнізонному будинку офіцерів відбудеться «Перший благодійний бал воїнів АТО». Організатори заходу – громадська організація «Атошник» та волонтер Юлія Толмачова. За благодійні кошти, зібрані під час благодійного балу, також придбають автомобіль невідкладної медичної допомоги для  бійців 30 бригади, що знаходяться на передовій. Вартість запрошення на бал: 200 грн.…

[zhitomir]

Борис Філатов у Житомирі: «Партія «Пропозиція» – це наша відповідь на наступ з боку центральної влади на права місцевого самоврядування

15 вересня Житомир відвідав міський голова Дніпра Борис Філатов, також відомий як співзасновник нової політичної партії  «Пропозиція». Він разом з іншим співзасновником цієї політсили, та приятелем, міським головою Житомира, Сергієм Сухомлиним поспілкувався з журналістами. Під час розмови Борис Філатов вкотре заявив, що «Пропозиція» вимагає припинити політичний тиск на місцеве самоврядування та спроби узурпації повноважень на місцях центральною владою. Реформа децентралізації має бути продовжена і громади повинні врешті-решт отримати свої законні права. Далі пропонуємо читачу головні тези, які пролунали під час запитань – відповідей між журналістами та Філатовим і Сухомлиним: Ціль приїзду Бориса Філатова у Житомир: «У мене протягом тижня проходить тур по країні. У першу чергу зустрічаємося з партактивом, майбутніми кандидатами від партії «Пропозиція». Цілей багато - обмінятися досвідом, подивитися, де ми можемо знайти спільні точки дотику, форми співпраці. У місцевому самоврядуванні дуже важливі горизонтальні зв'язки між лідерами територіальних громад.» Враження Бориса Філатова від Житомира: «Я не вперше у Житомирі. 6 років тому проїжджав його на мотоциклі. Їхав в сторону Європейського Союзу. Дуже сильно місто змінилося, природно в кращу сторону. Тільки що ми йшли по вулиці Михайлівській, і я звернув увагу, які у вас люки - це цікава фішка. Ми у себе на всій міській інфраструктурі наносимо логотип Дніпра...»

Сергій Сухомлин про важливість поїздок у інші міста: «Побувавши у Харкові, ми по��ачили, як там зроблений ЦНАП, де в одному місці зібрано усе (соцслужби, видача дозволів бізнесу, поруч там є медіатека, офіцер громади, дитяча кімната), і тоді ми почали такий будувати у Житомирі. Минулого року ми його закінчили, але наразі держава не виконала свої зобов’язання по передачі меблів та техніки...» Борис Філатов про роботу «Зе команди»: «Рік роботи «зеленої влади» обійшовся бюджету Дніпра у 2,5 млрд. Грн. На нас поклали величезну кількість зобов'язань, за які відповідальність має нести держава... Під час початку епідемії скасували земельний податок, нібито на користь малого і середнього бізнесу, а фактично давши пільгу олігархам. Сама епідемія, яка тільки розвивається - це ще мінус 500 млн грн. У результаті бюджет міста втратив близько 3 млрд. грн. Але ми при цьому не зупинили жодного інфраструктурного проекту.  

Що ми збираємося далі робити? Ми вже зробили. Щоб відстоювати права територіальних громад потрібно не замикатися в рамках дрібних регіональних політичних проектів, а створювати партію, яка відстоюватиме загальнонаціональну «порядок денний». І партія «Пропозиція» - це була наша відповідь на наступ з боку центральної влади на права місцевого самоврядування. Багато лідерів місцевого самоврядування і мерів приєдналися до нас.

Я вдячний Сергію Сухомлину, це мій близький товариш. Якби у кожного з нас було завдання переобратися на місцевих виборах мерами, і «завести» свою фракцію до міськради - ми це могли б зробити, створивши «карликову партію». Але ми переступили дрібні амбіції і об'єдналися для захисту прав місцевого самоврядування. На о��танньому засіданні Асоціації міст України були присутні 56 мерів, і всі без винятку говорять, що проблеми у всіх однакові. У Житомирі блокуються рахунки КП «ЖТКЕ» щоб зірвати опалювальний сезон, у Кропивницькому Мінфін не погоджує кредити на будівництво лікарень, у Дніпрі центральна влада більше року не дає дозволів на проведення вибухів у метро, ​​для його будівництва. Нами було прийнято рішення вимагати спільної зустрічі з Президентом України…»

Сергій Сухомлин про бюджети: «На наступний рік згідно проекту держбюджету з міст знімають акциз на паливо, для Житомира це 47 млн грн на рік. Ми не бачимо, щоб з 2021 року ПТУ переходили на фінансування за рахунок обласного бюджету, що було раніше обіцяно державою… …90% заходів у громадах фінансують самі громади. Парламент прийняв рішення 32 млрд грн з фонду на боротьбу з короновірусом перенаправити на дороги. Це сигнал суспільству, що з короновірусом у нас все гаразд, його немає, кошти не будуть потрібні. Але міста при цьому все одно повинні дотримуватись карантину, і фінансувати карантинні заходи.»

Борис Філатов: «Україна єдина країна в світі, яка виставила на боротьбу з короновірусом місцеве самоврядування, ні копійки йому не дала, та ще й пограбувала його. Я не знаю куди поділися гроші з фонду на боротьбу з короновірусом, нам не виділили ні копійки…» Сергій Сухомлин: «Є абсолютне нерозуміння місцевого самоврядування. Реформа місцевого самоврядування, почата при попередньому президенті, зараз згортається.»    Борис Філатов про вибори: «Я думаю, що першим тривожним дзвінком для центральної влади буде її шалений провал на місцевих виборах. Я відчуваю, що вони не виграють ніде по мерам у обласних центрах.»  

Про соціологію: Борис Філатов: «Ми заміряли по обласним центрам - у нас все добре …»

Сергій Сухомлин – «Соціологічна група «Рейтинг» робила соціологію в Житомирі, ми її оприлюднимо». Як виникла політична партія «Пропозиція». Розповідає Борис Філатов: «Ми давно дружимо з Сергієм Івановичем. В один момент ми просто сиділи у кафе: «А давай? - Давай! » і поїхали. Нас породила сама центральна влада. Щоб усі люди почули, що пора відстати від територіальних громад. Партія виникла на вимогу сьогодення».

  Про Президента України Володимира Зеленського. Борис Філатов: «Діалог відсутній по��ністю. З Президентом України я не бачився рік. Президент з мерами взагалі не зустрічається і не розмовляє, що не їсти нормальним. Чому він так собі веде - я не можу пояснити».

  Сергій Сухомлин про пріорітети влади: «Питання проведення опалювального сезону для держави не серйозне питання. В той же час парламент приймає закон про можливість переведення хостелів в готелі. А до цього прийняли закон про гральний бізнес, і зараз у цих хостелах почнуть з’являтися зали ігрових автоматів. Оце важливо для держави зараз. Це про пріорітети держави на сьогодні. Ми не проти цього бізнесу, ми просили дати право громадам забороняти цей бізнес на конкретних територіях. Вони пообіцяли, що розглянуть цю правку, нічого не розглянули і прийняли закон.»

Сергій Сухомлин про реакцію центральної влади на створення партії «Пропозиція»: Нині почалися зустрічі влади з людьми по області, на яких їм рекомендують йти у інші політичні проекти, і не йти у «Пропозицію». Борис Філатов про центральну владу: «Зриваючи опалювальний сезон у Житомирі, вони (центральна влада, ред.) думають, що у цьому вони звинуватять Сухомлина. Але вони цим роблять гірше тільки собі. І не даючи будувати метро в Дніпрі, так само.»

Повнов��ження між центральною владою і місцевим самоврядуванням мають бути чітко розмежовані. Районні державні адміністрації треба ліквідувати, а функції управління перевести на рівень громад. Офіси префектів повинні мати лише одне завдання – наглядати за дотриманням Конституції та законів України. На зустрічі було зазначено, що партія висуватиме своїх кандидатів на місцеві вибори у 97 містах і 109 ОТГ. Претенденти від партії йтимуть на вибори в 21 області. Серед кандидатів від «Пропозиції» – чинні міські голови та лідери громад, депутати місцевих рад, учителі та підприємці, журналісти і лікарі, волонтери й учасники АТО.

  from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2020-09-15-7896 Читай Новости Житомира на zhzh.info

[vipsheva]

22.11.2017 - Силовики за справедливые пенсии! - 1 - (ОСОБОЕ ВНИМАНИЕ - с...

5 декабря 2017 года в 11:00 час - большой сбор возле ВЕРХОВНОЙ РАДЫ в городе Киеве - пенсионеров МВД, ВСУ, АТО и других силовых структур УКРАИНЫ.  ДАЙТЕ ЗНАТЬ ВСЕМ !!! Силовики за справедливые пенсии!   -  https://goo.gl/2R8biQ На сайті Офіційного інтернет- представництва Президента України  23жовтня 2017 року офіційно оприлюднена  петиція №22/040432-еп автор (ініціатор): Климко Андрій Романович про необхідність забезпечення виконання законів України  стосовно перерахунку пенсій пенсіонерам МВС, органів внутрішніх справ з 1 січня 2016 року, з врахуванням грошового забезпечення поліційських.   Станом на 21.11.2017 року петицію  підтримали 292 пенсіонери.   За умови підтримки 25000 голосів президент зобов’язаний буде її розглянути і дати відповідь по суті.   У зв’язку з цим прохання повідомити цю інформацію  пенсіонерам. Для збору підписів  залишилось 64 дні.   Підтримка петиції шляхом реєстрації пенсіонера на сайті.             Текст петиції Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Конституцією України пенсіонерам МВС гарантовано право на перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою встановлені високі розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадові оклади і спеціальні звання. Вони значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ. Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. 29 грудня 2015 року набув чинності та підписаний Президентом Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23 грудня 2015 року. Тому, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 1 січня 2016 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», просимо Вас забезпечити виконання вище вказаних Законів України та зобов'язати Кабінет Міністрів України виділити додаткові кошти з державного бюджету України на перерахунок пенсій пенсіонерам МВС з 1 січня 2016 року.

[uknam]

Сепаратисти Хмельниччини: аналіз ситуації

Процес децентралізації, який свого часу пройшли багато європейських країн, стартував і в нашій країні, вважають у хмельницькому Незалежному громадському порталі, пишуть "Новини Малорусі". Європейський, та й зрештою і світовий досвід засвідчив, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватися тільки на місцевому рівні. Суть європейської, а сьогодні й української моделі децентралізації полягає в тому, щоб повноваження вирішення місцевих проблем передати місцевим органам самоврядування, паралельно забезпечивши їх відповідними власними фінансовими ресурсами. Наразі на Хмельниччині створено 26 об’єднаних громад, які охоплюють 42% площі Хмельницької області та 249 міських, сільських та селищних рад. На сьогодні, наш регіон є лідером в Україні в процесах децентралізації. Більшість з  діючих громад області продемонстрували вражаючі результати: було відкрито нові дитячі садочки, проведено реконструкцію шкіл, на 50 млн.грн. придбано спеціалізовану техніку, пожежні автомобілі, відкрито сортувальну лінію у Дунаївцях зі сміттєпереробним заводом, впроваджено цілий ряд інфраструктурних проектів. Тобто, вперше за часи незалежності нашої держави, місцеві громади отримали реальні повноваження, забезпеченні фінансовим ресурсом. Звичайно, як у кожної реформаторської зміни, у децентралізації є свої як прихильники, так і супротивники. Однак, на противагу діючій моделі децентралізації, деякі громадяни протиставили зовсім іншу. Створенні ними «Територіальні громади» намагаються замінити собою державу: збирають податки, видають автомобільні номери тощо. Слід зазначити, що створюються «фейкові» територіальні громади в незаконний спосіб (у кожному населеному пункті знаходять трьох людей та пропонують їм підписати такий собі «Договір територіальної громади»). Їхні «представники» діють від імені цілих сіл, міст, областей та створюють власні органи управління, систему оподаткування та бізнесу. Членами цих «кишенькових» організацій часто є колишні партійці Компартії або члени і прихильники медведчуківського «Українського вибору». Наприклад, так звана «уповноважена територіальної громади міста Хмельницького» Ольга Уграк – помічник народного депутата 4-го скликання від КПУ Володимира Новака. А її колега з Тернополя Людмила Любовецька – колишній активіст «Українського вибору», а нині послідовник російської секти «Союз сотворцов святой Руси» («СССР»), яка пропагує створення «Божественної монархії Свята Русь» у складі України, Білорусі та Росії. Вигляду респектабельності описаним вище фрікам надає Віктор Медведчук, який давно розкручує тему розвитку “територіальних громад”. “Вирішити накопичені протиріччя можна тільки шляхом зміни моделі територіального устрою держави, – заявляв екс-голова кучмівської адміністрації в січні 2014 року. – Федеративний устрій надасть повноваження регіонам: територіальні громади самі зможуть вирішувати, якою мовою говорити, яких героїв шанувати, кому зводити пам’ятники”. Простими заявами політик не обмежився. Вже у вересні 2014 року він надіслав президентам України і Росії документ під назвою “Концепция обустройства системы органов власти и органов самоуправления для Донецкой и Луганской областей в составе Украины на основании принципов суверенитета, территориальной целостности и единства страны”. «Край, як територіальне утворення у складі єдиної держави, наділяється правом на самоврядування через територіальні громади та їхнє об’єднання, сформовані органи представницької та виконавчої влади з метою забезпечення економічної самостійності, національних потреб, вирішення гуманітарних питань в сфері освіти, мови і культури», – йшлося у документі. Медведчук пропонував наділити Донецьку і Луганську області повноваженнями, характерними для широкої децентралізації, і в кожній області створити свій парламент і уряд. Втім, невдовзі про ініціативу забули. Однак, починаючи з листопада 2015 року, після очевидного провалу силового захоплення східних і південних регіонів України, Росія вдалась до плану застосування «м’якої сили», створення псевдотериторіальних громад і т.зв. «народних органів влади», з перспективою подальшого виходу з-під контролю Києва і проголошення спочатку економічної, а потім й територіальної «незалежності». Підконтрольні РФ громадські об’єднання фактично ставлять за мету зміну державного устрою України шляхом реалізації заходів із т.зв. «прихованої федералізації» нашої держави. Аналізуючи активність «лідерів» псевдогромад у ЗМІ та Інтернеті, з’ясовується цікава закономірність: усі вони піарять «Концепцію суспільної безпеки» (оригінальна назва – “Концепция общественной безопасности (КОБ)”). Ця концепція пропагує ідею федералізації України, як єдиної позитивної моделі розвитку держави. Чому КОБ так подобається «уповноваженим територіальних громад»? Можливо, тому, що її автором є президент Росії Владімір Путін, який свого часу затвердив цю програму як загальнодержавну. Також так звані територіальні громади популяризують на своїх сторінках у соцмережах та на веб-сайтах громадський рух «Курсом правды и единения», який є неофіційною гілкою російської партії з однойменною назвою. Саме в програмі партії «Курсом правды и единения» бачимо заклики до входження країн у склад Російської Федерації та посилання на путінську Концепцію суспільної безпеки, яка є теоретичною основою для цієї партії: «Необходимо признать право народов и национальных меньшинств других государств на вхождение заселённых ими территорий в состав Союзного Государства Россия для освобождения от гнёта эксплуататоров. Это право обеспечит мирное возрождение России, но не в прежних формах, а на базе КОБ». 21 квітня минулого року у Хмельницькому поліцією було відкрите кримінальне провадження за частиною 1 статті 353 Кримінального кодексу за фактом самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи. Особи, які назвалися уповноваженими громади видавали дозвільні документи від імені територіальної громади і отримували за це певні кошти. Вони займалися реєстрацією «народних підприємців», «народних перевізників», які, в свою чергу, не сплачують жодних податків. Хто ж представляє так звану «територіальну громаду» Хмельниччини? Уграк Ольга Іванівна, уродженка с. Женишківці Віньковецького району. Є координатором діяльності усіх «територіальних громад», що утворені на території Хмельницької області. В минулому активістка місцевого осередку комуністичної партії України. Заступником Ольги Уграк є Білецький Павло Павлович, уродженець та мешканець м. Хмельницький, приватний підприємець. Позиціонує себе як «уповноваженого у справах територіальної громади м. Хмельницького». Окрім того він виконує функції так званого «Уповноваженого Транспортної реєстраційної служби народу України» та «Уповноваженого з питань реєстрації транспортних засобів». У листопаді 2015 року Білецький П.П. та Уграк О.І. порушуючи громадський порядок, разом з іншими членами «територіальної громади м. Хмельницького» тимчасово заблокували роботу Управління освіти Хмельницької міської ради, мотивуючи свої дії відсутністю підстав для здійснення вказаною установою своєї діяльності, а також безпідставністю її розміщення в будівлі, яка нібито належить «територіальній громаді м. Хмельницького». Важливо зазначити, що вказанні вище особи координують діяльність ще 14 псевдогромад на території Хмельницької області., зокрема у Віньковецькому, Ярмолинецькому, Дунаєвецькому, Кам’янець-Подільському, Городоцькому, Деражнянському, Хмельницькому районах. Представники названих «територіальних громад» пройшли відповідне навчання, які проводила безпосередньо Ольга Уграк. У червні минулого року в м. Хмельницькому в конференц-залі Будинку профспілок представники самопроголошеної “територіальної громади м. Хмельницького” (близько 30 осіб) намагалися провести так звану всеукраїнську конференцію на тему: “Безпосереднє самоврядування і пряма демократія в України” за участі активістів аналогічних “тергромад” з інших регіонів держави. Вхід до приміщення Будинку профспілок їм заблокували  активісти місцевих націонал-патріотичних громадських організацій (ВО “Свобода”, молодіжна ВГО “Сокіл”, “Самооборона і громадський контроль” та “Правий Сектор Хмельниччини”) та учасники АТО. Представників “тергромад”, зокрема голову “Територіальної громади м. Хмельницького” Уграк О.І. громадські активісти закидали яйцями, відбулось декілька сутичок, які були локалізовані працівниками патрульної поліції. Активна громадянська позиція хмельничан дозволила зірвати проведення цього шабашу. Однак, висновки зробили і «псевлогромадівці». Зокрема, для захисту своїх дій представники «територіальної громади» м. Хмельницького подали на реєстрацію до Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області та міськвиконкому статут Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Територіальна оборона». Мета реєстрації «територіальної оборони» полягає в намірах легалізувати свою діяльність та отримати дозвіл на використання травматичної зброї. Одними із засновниками та керівниками вказаного формування є Курников Дмитро Михайлович, громадянин України, уродженець м.Сизрань Самарської області РФ та Зозуля Сергій Васильович, уродженець м.Макіївка Донецької області. Ще одним цікавим персонажем фейкових громад є Дерев’янчук Григорій Григорович, уродженець та мешканець с. Давидківці Хмельницької області. 1 березня цього року у нежитловому приміщенні Дерев’янчука під час обшуку було знайдено купу фейкових документів, пов’язаних з діяльністю псевдотериторіальної громади. Зокрема, заяви на ім’я уповноваженого територіальної громади Хмельницького, бланки волевиявлення людини про приєднання до договору з уповноваженим з питань реєстрації, статут і протоколи зборів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Територіальна оборона», свідоцтва суверенних народних підприємців (суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності), проект повідомлення про початок роботи народних автостанцій, кліше печаток “Безпосередня влада народу України”, “Уповноважений з питань реєстрації”, “Народний реєстратор” тощо. 6 березня Хмельницький міськрайонний суд арештував документи, знайдені під час обшуку у Дерев’янчука. У березні цього року Григорій Дерев’янчук і заступник голови ГО “Хмельницький майдан” Анатолій Кравець шляхом погроз та залякування вимагали і отримали кошти у директор КП обласної ради “Облпаливо” Михайла Блідного 600 дол. за нестворення штучних перешкод у вигляді громадських протестів щодо недопущення призначення останнього на посаду очільника комунального підприємства. Проти них відкрито кримінальну справу за ч. 2 ст. 189 ККУ (“Здирництво”). Які ж висновки можна зробити з діяльності усіх цих «активістів» уже сьогодні? Усе вищеописане, у випадку несвоєчасного реагування, може мати дуже неприємні наслідки у перспективі, оскільки на перше місце уже виносяться не національні чи територіальні вподобання місцевого населення, а суто економічно-меркантильні інтереси, які не знають адміністративних кордонів. По-перше, за трактуванням московських ідеологів, територіальні громади можуть самостійно утворювати органи місцевої влади як паралельні до існуючих. Бо ж Конституція каже, що джерелом влади в Україні є народ. За допомогою паралельних органів влади, до речі, свого часу діяла польська “Солідарність”, намагаючись повалити комуністичний режим. В разі якогось чергового «Майдану» чи серйозних заворушень у Києві «медведчуківські» чи «екс-комуністичні» громади без вагань проголосять себе владою в регіонах. По-друге, територіальні громади мають право проводити референдуми. Якщо мова йде про справжні громади, то це чудова опція. Але ж згадані псевдогромади співпрацюють із путінськими партіями-прихильниками входження слов’янських народів у склад РФ. А, отже, однією з тем референдумів буде входження територіальних громад до складу «Союзного Государства Россия» чи виходу із складу України – держави «фейл стейт» – «держави, що не відбулась». І Російська Федерація пошле на підмогу черговим «народним республікам» гібридні війська на танках з воєнторгу.

"УНМ"

[we-politica-ua-news-love]

Справа «Краяну»: За що судитимуть Труханова та ще сімох фігурантів Днями прокурори САП вручили обвинувальні акти восьми підозрюваним у заволодінні коштами місцевого бюджету Одеси під час придбання будівель ВАТ «ХК «Краян», серед яких міський голова Геннадій Труханов. Тема розкрадання коштів при купівлі адміністративних будівель колишнього заводу «Краян» вже майже рік на вустах. На даний час справа вийшла на новий виток: вісім фігурантів, серед яких мер Одеси Геннадій Труханов, його заступник Павло Вугельман та низка чиновників Одеської міськради отримали обвинувальний акт. Поки що інформації стосовно де, та коли буде відбуватися перше судове засідання — немає. Depo.Одеса вирішив пригадати, що саме «нарили» на Труханова і Ко детективи Національного антикорупційного бюро України та в чому звинувачують фігурантів справи. Деталі злочину НАБУ та САП неодноразово розповідали про те, як саме відбувалося заволодіння бюджетними коштами, і навіть створили схему злочину. За даними слідства, у першій половині 2016 року мер Одеси Геннадій Труханов домовився з особами, які фактично контролюють ЗАТ «UAB Naster», ТОВ «VALTON GROUP LP» та ТОВ «Девелопмент Еліт» про заволодіння коштами місцевого бюджету Одеси. Слідство встановило, що для реалізації злочинного задуму у період з липня по грудень 2016 року Геннадій Труханов разом з іншими посадовими особами Одеської міської ради, використовуючи службове становище та всупереч інтересам територіальної громади Одеси вчинили низку дій, спрямованих на реалізацію задуму. Зокрема, на переконання детективів, для створення умов для заволодіння коштами міського бюджету, задіяні особи на початку жовтня 2016 року підшукали та залучили до вчинення оборудки директора суб’єкта оціночної діяльності, який визначив наперед встановлену та завідомо завищену вартість об’єкта оцінки в сумі 185 млн грн. Слідство вважає, що учасники корупційної схеми донесли депутатам міської ради завідомо неправдиву інформацію про невідкладність розгляду питання щодо придбання приміщення, обумовлену нібито необхідністю подання документів у визначені строки. Ймовірно, це було зроблено, щоб унеможливити або створити перешкоди депутатам та відповідальним особам на належне вивчення питання доцільності і економічного обґрунтування купівлі саме цієї будівлі. Крім того, депутатів запевнили, що ціна на приміщення є об’єктивною, перевіреною уповноваженими посадовими особами профільних виконавчих органів ради та постійної комісії, які відповідали за підготовку проекту рішення, а витрати на його купівлю є економічно обґрунтованими, хоча насправді це було не так. Також Одеський міський голова повідомив депутатам недостовірну інформацію про співфінансування проекту з державного бюджету. У НАБУ зазначили, що службові особи Одеської міської ради тривалий час не надавали Національному антикорупційному бюро України документи, підготовлені суб’єктом оціночної діяльності, в тому числі і на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ. Документи були вилучені працівниками НАБУ лише в результаті обшуку в приміщенні Одеської міської ради. Таким чином, на думку слідства, задіяні особи забезпечили ухвалення депутатським корпусом Одеської міської ради рішення про надання згоди на придбання у комунальну власність територіальної громади будівлі ВАТ «ХК «Краян» за завідомо завищеною ціною — у розмірі 185 млн грн. Отже, як вважають детективи, це голосування стало прикриттям для реалізації злочинного умислу під виглядом прийняття обов’язкового до виконання рішення колегіального органу. За даними слідства, отримані від міської влади кошти фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, керівник якої наразі перебуває в зоні АТО. Проте детективи НАБУ і прокурори САП запобігли цій спробі й домоглися накладення арешту на рахунки компанії-продавця будівлі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів від НАБУ Факт 1. Вартість придбаної Одеською міською радою будівлі, що раніше входила до майнового комплексу ДП Завод «Краян», за 9 місяців зросла на 173,5 млн грн: на початку 2016 року приватна компанія придбала її за 11,5 млн грн, а вже у вересні 2016 року мерія Одеси сплатила за неї 185 млн грн. Факт 2. Одеська міська рада профінансувала придбання будівлі за рахунок зменшення на понад 19 млн грн бюджетних асигнувань на галузь освіти та на більш ніж 36 млн грн – на галузь капітального будівництва. Факт 3. Отримані від міської ради 185 млн грн фірма-продавець намагалася вивести через компанію з ознаками фіктивності. Детективи НАБУ, прокурори САП та Держфінмоніторинг завадили цьому та 21 грудня 2016 року домоглися арешту всієї суми предмету злочинного посягання. Факт 4. У жовтні-грудні 2017 року один із депутатів Одеської обласної ради, який, за версією слідства, є бенефіціаром компанії-продавця будівлі, разом зі співучасником намагалися дати хабар детективу НАБУ в розмірі $500 000 в обмін на зняття арешту з рахунків компанії. Наразі депутат та його співучасник підозрюються у вчиненні злочину за ч.3 ст. 369 КК України. Зазначимо, що йдеться про депутата облради Олега Бабенка. Факт 5. 18-19 грудня 2017 року детективи НАБУ отримали ухвали про проведення обшуків у ймовірно задіяних у корупційній схемі посадових осіб Одеської міськради. Проте вже 19-20 грудня 2017 року троє службових осіб ради, в тому числі і міський голова, виїхали за кордон і тривалий час в Україну не поверталися. Факт 6. Загалом Одеський міський голова під різними приводами не повертався до України 57 днів. Факт 7. У січні 2018 року вже на стадії досудового розслідування після отримання детективами ухвал на проведення обшуків у підозрюваних, після їхнього виїзду за кордон та фактично після повного виконання угоди купівлі-продажу, Одеська міськрада та компанія-продавець укладають додаткову угоду, згідно з якою вартість будівлі знижено більш ніж вдвічі – до 90 млн грн. Вказана угода досі не затверджена міськрадою. Факт 8. 1 лютого 2018 року слідчий суддя Солом’янського райсуду Києва скасовує арешт частини коштів компанії-продавця у сумі 92,34 млн грн. 6 лютого за клопотанням прокурорів САП відновлено арешт усієї суми – 185 млн грн. 7 лютого у рамках розгляду скарги адвокатів на судову ухвалу від 21 грудня 2016 року той же слідчий суддя знову скасовує арешт коштів, накладений напередодні згідно з ухвалою від 6 лютого 2018-го. Прокурорами САП подано клопотання щодо арешту всієї суми предмету злочину. Факт 9. 13 лютого детективи НАБУ повідомили про підозру вісьмом ймовірним учасникам злочину, при цьому чотирьом так би мовити «заочно» за місцем роботи – у порядку ст.278, ст.135 КПК України, оскільки на той момент їхнє місцезнаходження було невідоме. 14 лютого Одеський міський голова та його заступник повернулися в Україну та були затримані детективами НАБУ в аеропорту «Бориспіль». Факт 10. 15 лютого 2018 року суд обрав запобіжний захід у вигляді арешт�� з альтернативою внесення застави у розмірі 5 млн грн другорядним учасникам злочинної схеми – представникам приватних компаній, у той час як Одеського міського голову та його заступника, без участі яких, як вважають детективи, реалізація злочинного задуму була б неможливою, суд віддав на поруки народним депутатам України. Підготовлено за інформацією НАБУ, яка була опублікована у Facebook.

[dviatua]

«Підтримай армію - і спи спокійно»: волонтери створили додаток-будильник Wake App in Peace, який буде збирати гроші для АТО

Благодійний Фонд «Повернись живим» спільно з AGAMA Digital Group і Talan Communications Peace презентували мобільний додаток Wake App in Peace. Він буде допомагати волонтерам фонду «Вернись живим» збирати кошти для допомоги українським військовосл... Читати далі »

[synychka-blog]

Особливій дівчинці з Рівного виділили гроші

У Рівному проживає дівчинка Іванка з унікальним генетичним захворюванням. В Україні це єдиний випадок такої хвороби та 5-й у світі, повідомляє агенція новин «Рівне Інформаційне». Кошти на лікування для дитини просила сьогодні на сесії Рівнеради мама дівчинки. Я мама особливої дитини. Турецькі лікарі оцінили життя дівчинки у 3 мільйони гривень. Мій чоловік тільки повернувся із АТО, – коментує мама…