#колесо року

[racrass]

Всім привіт!🙋‍♀️

Я відкрила нову рубріку на своєму ютуб каналі 👻😁🤌🏻

Тепер я буду ділитись з вами різними магічними рецептами, які є актуальними в кожен з 8 сезонів свят колеса року і які ви можете приготувати самостійно)

[you-should-not-read-this]

Галопом по Європі (Італія частина 2)

Монтальчіно. Перше місто, яке було досить красивим і не таким одноманітним. Наскільки я розумію, то - це винне серце Тоскани/Італії. Тут є асоціація виноробів, їх щось під 203. Можна поїздити - попробувати. Відоме вино - Брунелло. Ми зайшли в місті до Padaletti Winery. Ця родинна займається 27 поколінь виноробством (а ще має я так розумію декілька готелів у місті). 30 євро - 4 бокали по 75-100мл вина. Сказали, якого року виготовлення і в якому порядку пити. Я купила тут найдорожчий алкоголь у своєму житті - Брунело 2013 року. Орієнтовно на наші гроші 2500 за пляшку. Я так людина, що люблю вино зі Сколе, Львівської області. Чи Закарпатське. Оце таке фруктове, десертне і тд. Якщо ви не часто пʼєте вино або не любитель-сомільє, то не знаю, чи варто вам пробувати. Мені сухі вина усі на один смак майже (а після Італії взагалі блювати хочеться, при тому, що за всю поїздку я випила загалом десь до 500мл). Так смак відрізняється, так якесь сильніше, якесь слабше. Але мабуть це треба добряче в тому розбиратись або як мінімум у смаках, щоб був якийсь ефект ВАУ. Тут дуже велике імхо, бо, повторюсь, я не люблю сухі вина. Пообідати-повечеряти - це ще той челендж. Якісь заклади мали працювати - не працюють, у ще деяких у меню є їжа, а по факту, подають лише аперитиви. Ми їли в ресторації від готелю: 1євро вода, яку приносять завжди, ще десь по 1.5євро за людину за сервірування столу і хліб (до речі, хліб таке враження, що спиздили з якоїсь церкви з причастя). Я хотіла якоїсь зупи, мені принесли щось густе овочеве. Більше вибору першого не було. Але пасти і всяке таке у них доволі смачне. У Пйомбіно Seafood First Courses - це паста, я думала, що це "перше". Тому з зупами тут туговато, я так розумію. Продуктових магазинчиків походу немає у місті, всі їдуть у Лідл або Coop (на карті може викидувати якісь офі��и). Проте місто з-поміж всіх інших було комфортним, багато фонтанів з водою, є тінь, є дерева. Гарне. Тут ще хочу додати, що італійці дуже пишаються собою, але не так, що от ми класні, у нас тут вино, а ще з нотками приниження інших. P.S. я "посадила" машину. Був маленький бордюр, мені про нього сказали, але я думала, ну бордюр бордюром, а виявляється, що це з дороги була стінка у напівпідвальне приміщення. Праве заднє колесо висіло у повітрі. Тут маю визнати італієць побачив нашу ситуацію (він щось робив неподалік), покликав напарника, і ми всі разом виштовхували машину. Їм за це дяка.

Піза. Годинка часу, щоб полежати на траві у районі башні та сфотографуватись з нею. Парковки платні, а чи було що дивитись інше - сумніваюсь. + є відгуки на гугл картах, що могли розбивати вікна і красти речі, тому ми поїхали на платну. Насправді вона була по дорозі до Кастіліончелло, але я згадала, тому напишу тут.

Сієна. Їхні вулиці з traffic limitato з такими ж годинами, як і курва ті ресторани працюють... У букінгу писало, що парковка близько до апартаментів, у результаті десь 1.5км. І то не факт, що на тій парковці буде місце. Тут є гарний білий собор, площа (головна?) така собі.

Верона. Ми не їхали у Венецію, бо десь прочитали, що там дуже брудно, купа туристів і тд. Церква нагорі, де відкривається вид на місто, біля річки - гарно, якісь там будинки Ромео і Джульєти та один питний фонтан. "Та якого хуя ти приїбалась до тих питних фонтанів?". Супермаркети за містом, а 0.5 води у автоматі - 1.2 євро. Я їбала. Тут я вже була досить вкрай зайобана і чесно кажучи хотілось вже просто додому. Ще й у букінгу писало "free public parking right in front of the appartment". Знаєте що? Там де сині лінії - платна вдень, а де білі, то лише на годину максимум можеш зупинятись і треба в машині позначати час, коли запаркувався. Я десь знайшла місце біля будинків за 600м. Нахуя писати, що є паркінг, як��о я знімаю апартаменти на добу?! Багато находили, з Coop що десь за 3-4км від нас було зайобисто йти. Нагадую, що дико душно і спекотно.

Мій висновок такий: ноги моєї більше там не буде. Галочка є - чао. Або приїжджати сюди у вересні-жовтні. Тоді буде не так спекотно і можна буде спокійно погуляти. Ця "моя" Італія була одноманітна, дорога і зайобиста. А ще нас наїбали на заправці. Точніше на оцьому стенді, де ціни пишуть - була одна ціна, а як заправлялись, то вже була на 20 євроцентів дорожча. Але це було лише на одній заправці таке.

[claudiaschiffersblog]

BlackRock і Bitwise оновили заявки на запуск біткоїн-ETF BlackRock і Bitwise направили уточнені заявки на запуск спотових біткоїн-ETF. Аналітик Bloomberg Джеймс Сейффарт сприйняв події як ознаку передачі Комісією емітентам схожих інструкцій. На його думку, це чергове підтвердження підготовки до схвалення продукту. &;Про що це говорить? Не читаючи їх &; це просто означає, що колесо все ще обертається. І SEC, і емітенти старанно працюють, щоб згладити ситуацію. Заявки, ймовірно, виступають результатом багатьох розмов і великої кількості людино-годин з обох сторін&;, &; пояснив він. Після публікації твітів біткоїн зробив невдалу спробу закріпитися вище за $42 000, оновивши максимум із квітня 2022 року. На момент написання добові темпи зростання скоротилися до 0,5%, згідно з CoinGecko. Ціна відкотилася до $41 700. 15-хвилинний графік BTC/USDT біржі Binance. Дані: TradingView. Раніше SEC почала збирати відгуки громадсько��ті щодо спотових біткоїн-ETF. Юрист Скотт Джонссон побачив у цьому сигнал готовності регулятора одноразово схвалити всі заявки на інструмент до 10 січня 2024 року. Нагадаємо, у листопаді представники Комісії та BlackRock провели зустріч, на якій обговорили деталі спотового біржового фонду на основі першої криптовалюти. До цього регулятор зустрівся з керівництвом Grayscale для обговорення перетворення їхнього біткоїн-трасту на ETF.

[futurenowua]

VanMoof: Чого стартапи можуть навчитися на прикладі злету та падіння суперзірки ебайку

З моменту запуску у 2009 році компанія VanMoof, відома своїми витонченими, високотехнологічними міськими велосипедами, здобула майже культову прихильність - від вулиць Амстердама до Нью-Йорка. Сьогодні стартап, який колись був найбільш фінансованим у світі, збанкрутував, що розлютило велосипедистів, засмутило відданих прихильників і змусило індустрію замислитися над тим, що буде далі? "Історія VanMoof заслуговувала на кращий кінець, - каже Тангі Горетті, засновник бельгійської компанії Cowboy, яка, можливо, є найближчим конкурентом VanMoof. "Вони допомогли змінити обличчя індустрії, світове сприйняття е-велосипедів і мали справді позитивний вплив на міста".

Що пішло не так?

Стартапери та експерти галузі з усього світу поділилися з своїми думками. У всіх відповідях простежувалося кілька золотих ниток, а саме VanMoof зростав надто швидко, його велосипеди надто сильно покладалися на високотехнологічні кастомізовані деталі, а модель післяпродажного обслуговування була некерованою. Враховуючи нинішній економічний клімат, компанія була приречена на провал, вважають деякі респонденти. https://www.youtube.com/watch?v=kMpqVfnuyII Бастіан Дітц з Акселератора велосипедних інновацій каже, що він це передбачав. "Як тільки були опубліковані цифри VanMoof за 2021 рік, ста��о абсолютно ясно, що їхня бізнес-модель не буде довговічною". У 2021 році VanMoof зазнав збитків у розмірі майже 80 млн євро, у 2022 році - 78 млн євро, і жодного разу не отримав прибутку. "Рівень збитковості зашкалював, тому що вони намагалися робити все самостійно", - каже галузевий експерт Августин Фрідель, маючи на увазі наскрізну бізнес-модель VanMoof, яка передбачала розробку, виробництво, продаж та обслуговування своїх дорогих електровелосипедів власними силами. "Вони відкусили більше, ніж змогли прожувати", - додає він. Компанія VanMoof, заснована братами Тако і Тісом Карльє, безсумнівно, змінила уявлення про сучасний міський велосипед. Те, що робило велосипеди VanMoof такими приваб��ивими - їхній витончений дизайн, оснащений індивідуальними функціями, такими як кіклок, вбудована сигналізація та функціональність у додатку - можливо, було їхньою ахіллесовою п'ятою. Існуючі клієнти повідомляли, що чекали тижнями на базовий ремонт своїх велосипедів, тоді як нові клієнти іноді були змушені чекати на новий комплект коліс шість місяців або більше. Загалом, клієнти VanMoof ставали дедалі більш незадоволеними продуктом і сервісом. Велосипеди були ненадійними, і коли гонщики хотіли їх відремонтувати, у них не було іншого вибору, окрім як покладатися на власний сервіс VanMoof. "Навіть таку просту річ, як вирівняти колесо, неможливо було зробити у звичайній веломайстерні", - сказав один розчарований велосипедист.

VanMoof: Чого стартапи можуть навчитися на прикладі злету та падіння суперзірки ебайку / Photo: https://inhabitat.com/vanmoof-introduces-limited-edition-s3-e-bike/ Протягом останнього року або близько того, очевидно, нестійка бізнес-модель VanMoof зіткнулася з іншою перешкодою: глобальним економічним спадом і розпадом постпандемічного велосипедного буму. "Немає сумнівів, що останні кілька років бул�� складними для галузі в цілому", - сказав Горетті з Cowboy's, який сподівається, що його бренд, який виробляє велосипеди, що не відрізняються від VanMoof, вийде на прибутковість наступного року. Джеймс Вокер, генеральний директор і засновник британської компанії Jorvik, найбільшого в Європі виробника електровелосипедів, сказав, що проблеми VanMoof є свідченням впливу кризи вартості життя на молодий бізнес. "Якщо врахувати зростання всіх витрат - від імпортних зборів, технічного обслуговування, податків і зарплат - все це додається, - каже він. "Якщо вони зростають до такої міри, що штовхають бізнес у мінус, шляху назад немає". У скрутні часи більшість компаній намагаються консолідувати свої існуючі ринки. VanMoof вчинив навпаки. Він продовжував відкривати нові магазини по всьому світу, наймав персонал і продовжував позичати більше грошей, щоб утримати весь корабель на плаву. "Один з найбільших викликів у нашій індустрії полягає в тому, щоб переконатися, що якість переважає над кількістю, і що ми здатні обслуговувати велосипеди. Якщо ви занадто швидко розростаєтесь, то дуже часто це вже не так", - каже Туулі Євстігнєєв, операційний директор естонської компанії Ampler Bikes. Чому загораються акумулятори електровелосипедів?

Чого може навчитися індустрія?

Поки світ ебайків все ще оговтується від втрати свого стартапу-еталона, падіння VanMoof слугує уроком для інших компаній на ранніх стадіях розвитку, які прагнуть заявити про себе в цьому секторі. "Нові та існуючі бренди повинні уникати зайвої складності у своїх велосипедах, розробляти їх так, щоб клієнти могли користуватися існуючою сервісною інфраструктурою, і переконатися, що вони можуть працювати без пропрієтарних деталей", - розповів німецький стартап Lemmo, що займається виробництвом електровелосипедів. Хоча більшість електровелосипедів неможливо використовувати вручну без значних зусиль, Lemmo спроектували свій велосипед так, щоб ним можна було їздити і як на традиційному велосипеді, і як на електровелосипеді. Цифрові компоненти розташовані поза рамою у знімному блоці, який включає в себе акумулятор. "Велосипед можна обслуговувати будь-де, і на ньому можна їздити весь час", - кажуть у стартапі. Євстігнєєв з Ampler також віддає перевагу простоті: "Ви повинні мати можливість замінити кермо або педалі, якщо вам не подо��аються ті, що вам поставили, ви повинні мати можливість продовжувати їздити, якщо акумулятор сів, і ви повинні мати можливість швидко полагодити свій велосипед у велосипедній майстерні, яка існує вже більше 40 років". Євстігнєєв каже, що він б краще зосередився на вдосконаленні існуючих продуктів і турботі про вторинний ринок, ніж "щороку випускати новий блискучий гаджет". У Lemmo ONE ebike є знімний акумулятор, який виконує функцію павербанку. На велосипеді можна їздити з електроприводом або без нього. CMO компанії Ampler bikes каже, що коли справа доходить до виробництва електровелосипедів, віддається перевагу якості, а не кількості. Одне з найбільших занепокоєнь для велосипедистів VanMoof зараз - це те, що їхні електровелосипеди застаріють без регулярних виправлень та оновлень програмного забезпечення. Наразі Ковбой розробив додаток, щоб утримувати велосипеди VanMoof на дорозі. "Але покладатися на конкурентів не можна, - каже Вільям Годфрі, засновник британського стартапу Twist. "Є ще багато запитань без відповідей щодо того, як Vanmoof буде надалі здійснювати страхові та сервісні операції". Tesla побудувала перший Cybertruck після 2х років затримки Twist допомагає компаніям, що виробляють обладнання, розробити "протокол закінчення життя", щоб їхні продукти могли продовжувати жити, навіть якщо сама компанія збанкрутує. Серед її клієнтів є такі компанії, як шведський виробник електричних ґрунтових велосипедів CAKE. "Апаратні продукти все більше залежать від програмного забезпечення, що спричиняє більше відходів і залишає зацікавлених осіб не в змозі зібрати уламки", - розповідає він в інтерв'ю, вказуючи на купи електронних скутерів або велосипедів, які накопичуються по всьому світу, тому що виробники не "проектували на перспективу". За словами Годрі, банки також дедалі ретельніше вивчають циклічність продукту перед тим, як надавати кредити. Що стосується продажів, то стартапам варто було б відійти від суто D2C-підходу, як у VanMoof, і перейти до мульти- або навіть омніканальних продажів, каже Дітц з Cycling Innovation Accelerator.

VanMoof: Чого стартапи можуть навчитися на прикладі злету та падіння суперзірки ебайку / Photo: https://www.youtube.com/watch?v=HYXXMTZ__28 Компанія Cowboy, наприклад, розповіла, що відходить від чистого D2C і тепер має оптовиків та моделі підписки, а також має намір співпрацювати з 300 незалежними веломагазинами для продажу та обслуговування своїх велосипедів до кінця року. Дітц також радить дотримуватися галузевих стандартів для компонентів, вироблених такими компаніями, як Bosch, Shimano, Mahle та Bafang, наскільки це можливо. Це не лише покращить післяпродажний досвід, але й скоротить витрати для стартапів ebike, чиї пропрієтарні деталі можуть зробити їхні велосипеди збитковими, як це було у випадку з VanMoof.

Що відбувається зараз?

У 2022 році європейський ринок електровелосипедів досяг рекордних 5,5 мільйона проданих одиниць, що означає річне зростання на 8,6%. Кожен четвертий велосипед, проданий в Європі минулого року, був електричним. Хоча попит не демонструє жодних ознак уповільнення, а��етит інвесторів може знизитися. По всьому венчурному ландшафту капітальне фінансування в Європі стрімко падає, оскільки інвестори зміщують фокус зі зростання на скорочення витрат. "З точки зору інвесторів, розквіт електровелосипедів вже давно минув", - каже Дітц, який вважає, що банкрутство VanMoof жодним чином не вплине на екосистему мобільності. Фрідель не такий оптимістичний і вважає, що падіння слави VanMoof може вплинути на доступ до фінансування для інших стартапів у сфері ебайків. Леммо погоджується. "Це змусить усіх інвесторів більш детально вивчити не лише індустрію ебайків, а й, можливо, весь сектор мікромобільності, від ланцюгів постачання до подорожей клієнтів та дизайну продукту", - кажуть у компанії. Незважаючи на те, що вплив буде важко виміряти, VanMoof надіслав чіткий сигнал екосистемі стартапів ebike - не ускладнюйте, не дурійте. Створюйте велосипеди, які працюють (навіть якщо це означає будувати простіше), передавайте деталі та обслуговування надійним партнерам, проектуйте з думкою про кінцевого споживача, і що б ви не робили, не забувайте про вторинний ринок. І ��кщо це означає, що вам доведеться пожертвувати зростанням, нехай так і буде, принаймні ваш бізнес буде стійким. Електровелосипеди такі популярні, тому що вони пропонують швидкий, доступний, екологічно чистий вид транспорту. Але давайте не будемо ускладнювати їх і ризикувати втратити ту простоту, яка зробила велосипед такою надійною технологією в першу чергу. Джерело: https://thenextweb.com Read the full article

[rubezhi]

Допомога в ремонті волонтерських авто.

New Post has been published on https://rubezhi.org.ua/dopomoga-v-remonti-volonterskih-avto.html

Допомога в ремонті волонтерських авто.

Всеукраїнське об’єднання «Українські рубежі» отримали Reno Master в кінці квітня 2022 року. Для нас купував та передав його Pawel Motel. Донорами для придбання цього автомобіля стали RAMBOLL FONDEN Данія (https://rambollfonden.com/) за допомогою колег (фізичних осіб) співробітників компанії RAMBOLL GERMANY. Машина виробництва 2014 року з пробігом 185 тисяч кілометрів прибула в задовільному стані, тому його перший виїзд, з метою доставки гуманітарного вантажу та евакуації людей в зворотному напрямку, відбувся вже 2 травня.

Він доставляв гуманітарні вантажі на територію, Харківської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської областей і вивозив звідки людей. Найчастіше обстрілювані та деокуповані території.

Здебільшого його шлях полягав по селах з повним бездоріжжям. Понад десять разів потрапляв під обстріл. Колеса часто пробивалися уламками. Одного разу через розірване колесо ночував у полі з людьми. Максимально за добу вивіз із-під обстрілів 37 осіб. Евакуював не тільки людей а і тварин. Одного разу доводилося тягнути ��а собою мікроавтобус з людьми, коли той вийшов з ладу під обстрілами.

Загалом вивіз близько 750 людей. Доставив десятки тон гуманітарних вантажів, зокрема продовольство, засоби гігієни, медичне обладнання та матеріали, медикаменти, та інше. Проїхав близько 100 тис. км.

Зараз він трохи втомився і потребує технічного обслуговування та поточного ремонту, для того щоб знову встати в трій та продовжити свою важку гуманітарну працю.

Допомогти відремонтувати цю та інші машини гуманітарного реагування можна за реквізитами:

UA353052990000026003036226159 Шелтер “Евакуація та прихисток” – внесок на реалізацію гуманітарного благодійного проєкту (ремонт авто).

[electricwinner]

Новий електричний мотоцикл 2023 року 👉 Elwinn Vision ✅ Електричний мотоцикл Elwinn Vision. Детальніше 👉 https://www.elwinn.com.ua/product/kupyt-elektromototsykl-vision/ Новий електричний мотоцикл 2023 року Elwinn Vision – це потужний та економічний електричний мотоцикл з великою дальністю ходу на одному заряді батареї. Його мотор колесо та додаткові функції роблять його легким у керуванні та маневренним, що може бути привабливим для початківців та досвідчених водіїв мотоциклів.

[middle-grope-dnz119]

День збройних сил України. Казка про звуки(06.12.22)

День збройних сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів і т.д.

Нагадую, що ви можете доєднатися до акції «Листівка Захиснику України» за посиланням

Малюнки мають бути підписані: ЗДО 119, ім'я та прізвище дитини (або перша літера прізвища), назва групи (або вік дитини). Можна додати назву роботи

Казка про звуки

Прослухайте казку про звуки та виконайте завдання із люстерком.

Візьміть до рук люстерко та промовляйте звуки і спостерігайте за тим, як змінюється положення губ, язика під час вимови.

Мовленнєва гра» Назви звук»

Розгляньте зображення, дитина повинна назвати те, що намальовано на ньому і виокремити перший звук, сказати, голосний він чи приголосний.

Гра «Упізнай звук»

Розгляньте малюнки та покажіть ті, назви предметів на яких починаеться

З голосного звука

З приголосного звука

Дидактична гра «Назви звук і придумай слово»

Розкрутіть колесо фортуни та прочитайте дитині слово, дитина повинна назвати перший звук у цьому слові та назвати ще декілька слів на цей звук.

[anabureju]

Таро Колесо Року. Розклад "БОГИНЯ МІСЯЦЯ" : https://anabureju.blogspot.com/2022/08/blog-post_20.html

[objectivnewskharkov]

"Капсулу часу" знайшли наші кореспонденти на дорогах Харкова. 412 Москвич, виготовлений 1983 року, залишився майже недоторканим. У салоні зберігся запах нового авто, а запасне колесо жодного разу не бачило асфальту. Артем Листопад з'ясовував, як так сталося, що недешевою на ті часі машиною не користувалися. Щоб найшвидше дізнаватися новини Харкова, України та світу, читайте наш сайт: https://www.objectiv.tv/ та приєднуйтеся до нас у соцмережах 👇 Telegram: https://t.me/objectivetv Viber: https://kutt.it/sJMlKC Facebook: https://www.facebook.com/objectiv.news Instagram: https://www.instagram.com/objectiv.tv Медіагрупа "Об'єктив" - це об'єктивні новини Харківщини, України та світу щодня у будні на телеканалі "Simon"! Подробнее на https://www.youtube.com/watch?v=LEXY64bnkJ4

[superpasyaka]

Триколісний дитячий велосипед TILLY TRIKE спеціально спроектований для самих маленьких велогонщиків. Велосипед виконаний в простому і яскравому дизайні. Такий транспорт безсумнівно сподобається вашому маленькому гонщику!

Рама велосипеда виготовлена з міцного металу.

Спереду встановлено колесо діаметром 19 см,

ззаду - 2 колеса діаметром 18 см.

На раму встановлені зручний кермо і спинка.

На кермі кріпиться дзвінок-пищалка.

Розрахований на дітей у віці від 1 року до 3-х років.

[electroua]

Фінський електробайк Verge TS має в запасі 300 кілометрів ходу і заднє колесо без ступиці Verge Motorcycles відкрила приймання замовлень на свій ефектний стрітфайтер. Фінський стартап RMK представив концептуальний електричний спорт-байк під назвою E2 у 2018 році, а зараз пропонує оформити попереднє замовлення вже на товарну версію електромотоцикла під іменем Verge TS. Електробайк пропонує високу потужність та крутний момент, солідний запас ходу, швидку зарядку та неповторний зовнішній вигляд. Замовлення можна оформити на сайті, сплативши депозит у 2000 євро, які будуть включені у повну вартість 24 990 євро. Виробництво мотоциклів стартує наприкінці цього року, а перші поставки очікуються на початку 2021 року. Неповторним Verge TS робить конструкція з вбудованим у заднє безступичне колесо електромотором на 80 кВт (107 кінських сил) та 1000 Нм крутного моменту. Він забезпечує легкому (до 200 кг) байку прискорення до 100 км/год менше, ніж за 4 секунди і максимальну швидкість у 160 км/год. Застосування мотор-колеса залишило багато місця для акумулятора. Виробник не наводить точний обсяг батареї, однак говорить про “200-300 кілометрів безтурботних поїздок”. Від звичайної побутової розетки зарядити акумулятор можна за 4 години, стверджує Verge, а швидкісний чарджер дозволить скоротити час на відновлення енергії до 45-50 хвилин. *Telegram — http://bit.ly/34GUlVV Youtube канал — http://bit.ly/369jDgT #electroua #eua #electroukraine #letsmakeelectrouagreat #electrouadnipro #electroualviv #electrouaodessa #electrouauzhorod

[uaglobe]

Майже 15-тирічне фото з річкової прогулянки Дніпром. https://t.me/UAGlobe Фото 2005 року. 🗺 50°27'31.2"N 30°31'45.4"E #Київ #UAGlobe #ГлобусУкраїни #Україна #Ukraine #цікавімісця #старіфото #дніпро #річки Ще 15 років тому на набережній Дніпра в Києві видно дореволюційні будівлі. Цегляні будівлі скоріше за все пов'язані із залізницею, яка була тут ще до лінії трамвая. А от правіше (навпроти ресторану "Колесо") стоїть старовинний повністю дерев'яний будинок з різьбленим балконом та колонами на вході. Зараз це все втрачено, трамвай там теж вже не ходить. Залишилася лише колона магдебурзького права та арка дружби народів. Якщо хтось знає історію та точне призначення будівель на фото - чекаю на ваші коментарі. (Г��обус України) https://www.instagram.com/p/B_6fyBVD-8p/?igshid=1jneham0bonhs

[claudiaschiffersblog]

Віталік Бутерін: «Штучний інтелект може повстати проти людства»

Співзасновник Ефіріума Віталік Бутерін висловив побоювання з приводу надрозвиненого штучного інтелекту (ШІ) - якщо його залишити без контролю, то у нього є шанси стати «вищим видом» планети. Віталік Бутерін опублікував у блозі статтю, де визнав, що ШІ фундаментально відрізняється від інших стародавніх і сучасних винаходів, чи то соціальні мережі, контрацепція, літаки, зброя, колесо або друкарський верстат. ШІ - це новий тип розуму, він швидко вчиться і підвищує інтелект, тому може перевершити людей в розумовому плані. Штучний інтелект здатний створити новий тип «розуму», який може обернутися проти людей, побоюється Бутерін. Бутерін стверджує, що на відміну від зміни клімату, штучно створеної пандемії або ядерної війни, в перспективі «надрозум» може покласти край людству і не залишити нікого в живих, особливо якщо він вважатиме людей загрозою власному виживанню. Бутерін згадав опитування, проведене в серпні 2022 року більш ніж 4 270 дослідниками машинного навчання. За їхніми оцінками, ймовірність того, що ШІ вб'є людство, становить 5-10%. Бутерін підкреслив, що подібні заяви можуть бути крайністю, але у людей все ж є способи здобути перемогу над ШІ. Співзасновник Ефіріума запропонував впровадити інтерфейси «мозок-комп'ютер» (BCI). Це свого роду зв'язок між електричною активністю мозку і зовнішнім пристроєм. BCI можуть надати людям прямий доступ до потужних форм обчислень і знань, скорочуючи цикл двостороннього зв'язку між людиною і пристроєм від декількох секунд до мілісекунд. Це значно знизить витрати на розумові зусилля, що дозволить більш ефективно збирати дані, висувати пропозиції або виконувати плани, впевнений Бутерін. Таким чином, відповідальність за прийняття рішень не буде перекладатися на ШІ, і це зменшить ймовірність того, що ШІ самостійно зробить дії на шкоду людству. "Поліпшити мозок можна і за допомогою біологічних інновацій. Щоб об'єднати їх з BCI, можна було б завантажити наш розум для прямої роботи на комп'ютерах. Забезпечення фізичної безпеки для м'яких людських тіл вже не буде складною проблемою, залишиться лише вирішити питання зі створенням резервних копій даних ", - написав Бутерін. Нещодавно Віталік Бутерін торкнувся теми квантових комп'ютерів, заявивши, що квантові обчислення можуть стати серйозним викликом для криптоіндустрії і підірвати незмінність блокчейна. Торік Бутерін запропонував нову концепцію незамінних токенів (NFT), так званих «soulbound», які було б неможливо передати або продати іншим користувачам. Read the full article

[matweyblog]

Ігрові автомати 2019

У Ігровому клубі ви можете грати в безкоштовні ігрові автомати від таких популярних виробників, як NetEnt, Gaminator, Aceking, Playson, Igrosoft, Microgaming, Playtech, Mega Jack, IGT, NextGen Gaming.

Ми постійно розширюємо список ігор, задовольняючи смаки наших користувачів. У нас ви можете вибрати нові ігрові автомати 2019 року і оцінити їх якість. У чому особливості онлайн-слотів?

Цього року виробники перевершили самих себе і випустили дуже цікаві та оригінальні апарати. Кожен з них відрізняється особливим дизайном, продуманим сюжетом і бонусними пропозиціями.

Стало більше слотів з продуманою тематикою, де гра розгортається навколо якогось сюжету, має фінал. Також не забули розробники і про класичні одноруких бандитів, але тепер в них додано кілька додаткових функцій.

Представляємо найоригінальніші і найцікавіші нові ігрові автомати 2019, які варто спробувати. Copy Cats

Онлайн-слот від компанії НетЕнт радує видовищним дизайном. Веселі котики, які промальовані в мультяшному стилі, головні герої апарату. Серед бонусних опцій слід виділити наявність фріспінів з розширеним Вайлдом. Creature from the Black Lagoon

Сюжет цього ігрового автомата побудований на популярному однойменному фільмі жахів. Символами виступають герої фільму, а бонусні опції мають цікаві особливості. Так, під час фріспінiв користувачі можуть активувати додаткові бонуси.

Hotline

Слот на тему гангстерів, погонь і перестрілок сподобається любителям гостросюжетних ігор. Також тут є дуже багато додаткових бонусів, серед яких Респін, Липкий Вайлд і додаткові лінії виплат. На фріспінах діє особливий символ джокер. 100 Monkeys

Барвистий, веселий ігровий автомат відрізняється наявністю спеціального ТОП-символу. Він з'являється на барабанах групами і займає собою кілька осередків. В цьому випадку гравці можуть виграти джекпот. Terminator-2

Ігрові слоти на тему популярних кінофільмів - не рідкість. Компанія Мікрогеймінг представила один такий апарат, де ви знову зустрінетеся з улюбленими героями і лиходіями. Динамічний сюжет гри доповнений спеціальними бонусами і 1024 комбінаціями для виплат. Fruit Spin

Не забувають виробники і про емулятори на фруктову тематику. Апарат дуже нагадує однорукі бандити, але тут є 40 ліній виплат, а символи випадають блоками. Бонусна гра схожа на колесо фортуни. Planet of the Apes

На чиїй ви стороні - людей або мавп? У цьому ігровому автоматі даний факт не важливий, так як ви зможете обертати барабани відразу на двох ігрових полях і отримувати вдвічі більше виграшів.

Це лише частина ігрових автоматів 2019, які представлені на сайті Ігрового клубу. Вибирайте слоти на свій смак, грайте та отримуйте багато емоцій. Ви відкриєте для себе новий тип азартних розваг!

[chenewsnet]

26 березня у Чернівцях та області: підсумки дня Pogliad.ua підготував для своїх читачів підбірку найважливіших подій вівторка, 26 березня 2019 року. Читайте далі, щоб не пропустити головне: 1. Буковинка купила рис, який... розчинився у воді Мешканка Буковини в одному з магазинів купила риc, який... розчинився у воді. Читати далі 2. У Чернівцях водоканал замовив рідкий хлор на 48% дорожче ціни виробника Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» за результатом відкритих торгів уклало договір з ТОВ «Евіротех-інжиніринг» на постачання рідкого хлору. Читати далі 3. Виборцям у Старій Жадові пропонують за голос по 1000 грн. 26 березня на спецлінію «102» надійшло повідомлення, що невідомі особи у селі Стара Жадова надають виборцям по 1000 гривень за голосування за одного з кандидатів у Президенти України. Читати далі 4. ДТП на Буковині: в автомобіля тріснуло колесо і він врізався у бус 26 березня 2019 року в селі П'ядиківці Кіцманського району відбулося зіткнення двох транспортних засобів: автомобіля Volkswagen Golf та маршрутного ТЗ. Читати далі 5. У ранніх овочах на ринках Чернівців виявили перевищення нітратів З початку березня перевищення норми нітратів було в о��ірках, редисці, капусті. Читати далі 6. На Буковині зіткнулися Жигулі і Мерседес: двох людей госпіталізували На автодорозі Н-03, 339 км, біля с. Динівці Чернівецької області, трапилася ДТП з травмованими. Двох людей госпіталізували. Читати далі

[yakymenko]

ФІЛЬМ З РАДЯНСЬКОЇ ЮНОСТИ. 1984 рік

1984 рік. Тобто, 36 років тому...

Я мав на той час 19 років, нині мені 55...

1984 рік... Глибокий-глибокий совок. До призначення Міхаїла Ґорбачова генеральним секретарем Компартії Радянського Союзу, тобто тодішнім президентом, ще рік. Ще рік до ґорбачовської Перестройки і Гласности, тобто до куцої совкової демократії. Майже вся Україна, крім західних областей, - російськомовна! До мого навернення в Націоналізм ще 5 років. Я - студент 2-го курсу фізфаку Дніпропетровського держуніверситету. Звісно, викладання було російською мовою. Я сам поза родиною був російськомовним. Навіть у родинному колі ми спілкувалися українською говіркою російської мови. Тобто, злегка спотвореною російською мовою - з г, не з ґ, менше редукованих звуків (масква, а не м'ааскваа, патамушта, а не п'тамушт, ги-ги) тощо. Лише після мого навернення в Українство я українізував свою тодішню родину. Українізував мовно та політично.

Фотосправою на той час займалися як дорогим хобі. Дорогим та часовитратним. Зйомка, проявка, сушіння фотокарток... Аматорська кіносправа - ще більш рідкісна, грошово та часовитратна справа. То була надзвичайно рідкісна та дорогуща річ - радянська аматорська кіносправа! Мій батько займався цією справою. І я перейняв у нього цю естафету.

Радянське аматорське хатнє (домашнє) кіно фільмувалося кінокамерою (на тоді дорога́ річ, як перші комп'ютери!) на кіноплівку форматом 1х8 мм виробництва фабрики "Свема" у місті Шостка Сумської области. Батько купував цю плівку, чорнобілу дешеву і дорогу кольорову, згодом зі студентської стипендії купував уже я. Після фільмування плівку надсилалося до Києва або до Шостки до державної лабораторії, яка за платню проявляла кіноплівку. Спочатку батько цим займався, потім цю архівну справу перейняв у нього я...

Так, на совковий час нами було витрачено дуже багато грошей, щоб мати хатнє (домашнє) архівне кіно. Але на сьогодні ми родинно-історично відшкодували тодішні витрати сповна! Мало хто нині має родинні кінофільми 1980-х років!.. А ми маємо родинне кіно навіть середини-кінця 1970-х!

Ось, кінофільм 1984 року. Не завжди якісна екпозиція та правильна діяфрагма (коли темно чи частіше надто світло, бо забагато впустив до об'єктиву сонячного світла), коли на плівці забагато пилу та ворсинок, і це передалося "в цифру" під час оцифрування аналогової плівки, коли сам кінофільм - німий, і тільки фірма, що нині оцифровує у відео домашнє кіно, накладає відповідну музику.

Мене, як режисера й оператора цього кіна, найменше в кадрі. Така доля оператора, на жаль. Але дивлюся цей свій радянський фільм і нині бачу - а таки я мав задумку сценариста-режисера і втілив її у кінофільмі! Простежується розвиток і хронологія подій, а наприкінці, коли ми покида́ли Костомарівку, я зфільмував доро́гу, що бігла назад, а ми машиною їхали геть із села... А от облич треба було знімати довше, частіше та крупніше...

І ще одне, якраз нині це кидається в очі. Я робив написи-заставки про різні епізоди фільму - українською мовою! "Тут було Стрилецьке" (тоді я ще не мав відчуття мови, тому - не Стрілецьке, від слова стрілець), "Кінець" тощо. Таки українство, що українським - пусте, що радянським - духом наповнювало нашу сім'ю, пробивалося назовні, і це бачимо у фільмі.

Частина перша.

Дорога на море. Пробите колесо. О, це був жах! Одного разу за весь 300-кілометровий шлях назад із моря ми міняли камеру у колесі разів зо п'ять! Потім, вже у гаражі, ми з'ясували, що в колесі стирчав внутрі шини цвях...

"Автомобіль - не розкіш, а засіб для пересування!" (©Остап Бендер). Заперечую! В Совку автівка була розкішшю! Блакитний "Москвич 412 ИЭ", державний номер 33-62 ДПЕ як нині пам'ятаю. "ИЭ" означало "исполнение экспортное" (виконання експортне), тобто якісне робили на експорт, але через якийсь огріх (ну, іноземцям все найкраще!) автівку пустили на внутрішній ринок...

Мій батько Якименко Григорій Васильович, 19.09.1940 року народження, у 1984 році мав 44 роки, на сьогодні 79 років, нині мешкає у місті Кам'янському (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської области.

Моя мати Якименко Любов Кузьмівна, 10.01.1941 року народження, у 1984 році мала 43 роки, на сьогодні 78, мешкає у Кам'янському.

Мій брат Якименко Ігор Григорович, 08.04.1968 року народження, у 1984 році мав 16 років, на сьогодні йому 52 роки, нині мешкає у Кам'янському.

Я, Якименко Андрій Григорович, 02.01.1965 року народження, у 1984 році мав 19 років, на сьогодні мені 55, нині мешкаю у місті Дніпрі (майбутній Січеслав). Я тоді мав чуба й вуса, ги.

15-20 липня 1984 року. Азовське море. Місто Приморськ Запорізької области. Ми тоді їздили відпочивати під Приморськ. Він і нині є курортним містечком. На той час ніякої інфраструктури для відпочивальників не було. Виїхав з Приморська в степ, на морське узбережжя, поставив намета - і відпочивай! Щоправда, за містом якісь "державні фірмачі" (інших тоді не було) ставили вздовж узбережжя дерев'яні вбиральні типу сортир, раз на кілька днів цистерною привозили питну воду, а за це збирали таку-сяку платню на виїзді в цю "цивілізацію".

Жовтий намет, пам'ятаю. Спали на надувних матрацах, на них же й плавали-купалися вдень. На бозна-де знайдених жердинках розпинали простирадла біля намету для затишку і захисту від сонця й вітру.

Несу питну воду у відрі. Привозили нам у цистерні 2-3 рази на тиждень на ввесь берег відпочивальників. Люди набирали в тару, яку мали - каструлі, відра, каністри.

Пливу бра́сом. Я й нині Дніпро (ріку) перепливаю брасом. Ото як вручиш бра́тові чи батькові кінокамеру, то тебе зафільмують, а так діла нікому не було до фільмування. Ні, розуміли, що потрібно для майбутніх поколінь. Але що цікавого буде нашим праправнукам про ці намети, бра́си, степ і морський берег у 1984 році? А сьогодні бачу - все цікаво, аж до найменшої дрібниці!

О, бензиновий пальни́к! Пам'ятаю і його. Підкачаєш повітря - буде обід. Еге, наприкінці тижня відпочинку піском здираєш кíптяву, гар і сажу із зовнішніх стінок каструлі...

Частина друга.

Місто Миколаїв, обласний центр Миколаївської области. 30-31.07.1984. Дуже коротка частина. У Миколаєві відвідали своїх родичів. Баба Гаша. Це для мене вона баба. Для мого батька вона є рідна тітка, сестра його батька. Батько (мій батько Якименко Григорій Васильович) мені відписує: "Баба Гаша - рідна моя тітка. Дівоче прізвище: Якименко Гапка Федорівна, заміжне - Чорноусько Г.Ф. Роки життя прибл. 1920-1990. Діти: Борис, Льоня живуть десь у Росії. Надя і Катя у Миколаєві. Зв'язку з ними немає". Тобто, у фільмі бабі Гаші 64 роки. Баба Гаша - рідна сестра мого діда Василя, що загинув у війну в Німеччині.

Частина третя.

Поля, комбайни... Колгоспна праця... В радянських фільмах часто-густо бачив такі рухомі зйомки степу чи дороги. Ну, і я таке зафільмував.

01.08.1984. Село Костомарівка, Бобринецьк��й район, Кіровоградська область. Це село і нині є. На екрані напис: "Зустріч через тридцять років...". Батько не був у Костомарівці у своїх родичів вже 30 років (це станом на 1984 рік)!..

Хто новий у кінофільмі:

Якименко Захар Федорович (~роки життя 1918-1990, тобто на 1984 рік він мав 66 років віку), це рідний дядько мого батька, тобто рідний молодший брат мого діда Василя. Якименко Василь Федорович, старший брат, загинув у 1945 році на фронті, а його молодший брат Якименко Захар Федорович дожив до 1990-х. З дитинства з батькових розповідей його знаю як "дядько Захарко".

Якименко Катерина Антонівна, друга дружина Якименка Захара Федоровича, на 1984 рік їй десь під 60 років віку. Катерина Антонівна померла наприкінці 1980-х. Працювала вчителькою української мови та літератури у сільській школі села Костомарівка. Захар і Катерина мали троє дітей, значно молодших від віку мого батька Якименка Григорія Васильовича. Також тітка Катерина (для мого батька вона, звісно, тітка, але нерідна, а дружина рідного дядька), отже, також тітка Катерина мала від першого свого шлюбу дочку віком мого батька, що на час 1984 року жила в обласному центрі сусідньої области - у місті Миколаєві. Виходить, тітка Катерина народила четверо дітей!

Якименко Галина Василівна, у фільмі їй 55 років (гм, мені нині 55...). Для мого батька вона - з дитинства Галька. Це старша батькова сестра, але вони від різних мам. Народилася Галька у 1929 році, на сьогодні її доля нам невідома через внутріродинний розрив на політико-ідеологічному ґрунті у 1990-х роках. Я, Андрій Якименко, став причиною цього родинного розриву. Коли я став активно займатися з 1989 року політикою (тоді мав 24 роки віку), я публікував у місцевих газетах свої статті та інтерв'ю, гострота яких зростала з року в рік. Ці статті та інтерв'ю я розсилав конвертами усім своїм родичам по Україні. Не всім моїм родичам була моя ідеологія до вподоби. Оця тітка Галька (це вже для мене вона тітка) була неодружена (у 1990-х роках їй було понад 60 років), але мала дочку Олю, що віком на років 15 старша від мене, ця Оля є мені, отже, двоюрідна сестра і племінницею мого батька Якименка Григорія. Так оця Оля народжена Галькою від жида. Що там у них сталося не знаю, але мати Галина і дочка Оля жили у Миколаєві самі в квартирі, Оля росла без батька. Я студентом, у років 18 (приблизно 1983 рік), гостював у них кілька днів. Звичайна радянсько- українська сім'я й квартира, без жодного натяку на хоч крихту жидівства. Але мої антижидівські газетні статті 1990-х років розлютили Олю й Гальку... Вони тоді ж написали моєму батькові гнівного листа і після того зв'язок із ними розірвався. �� ще одне. Мій дід Василь, Якименко Василь Федорович, той, що загинув у 1945 році у Третьому Райху, цю свою дочку Гальку народив від першої своєї дружини, яка померла під час Голодомору 1933 року. А мій батько Якименко Григорій є його, Василя Федоровича, сином від моєї бабусі Стеші (Якименко Степанида Іванівна), яка є мамою мого батька Якименка Григорія. Отже, батько в Гальки і Грицька (Григорія) один, а мами різні. Галька є рідною тільки по батькові моєму батькові сестрою.

П'ять кілометрів від Костомарівки було село Стрілецьке, яке через політику "неперспективности" й укрупнення, що її проводив у 1960-х роках тодішній керівник Радянського Союзу Микита Хрущов, це село Стрілецьке було розорано й зруйновано, а людей змушено було переселятися. Так моя бабуся Стеша, Якименко Степанида Іванівна, 1913 року народження, мати мого батька, разом з дитиною, моїм батьком, опинилася у Дніпродзержинську, нині місто Кам'янське Дніпропетровської области.

Сільський радянський пам'ятник загиблим під час Другої світової війни. Втім, тоді, у 1984 році, навіть я мислив категоріями ВОВ, тобто ВВВ, Великої Вітчизняної війни. Пам'ятник про війну 1941-1945 років, збудований до 30-річчя перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, тобто у 1975 році.

Обеліск на честь загиблої медсестри-розвідниці Каті Мельничук, ім'ям якої названо цю сільську вулицю (зверніть увагу на "вулицю", сама ґрунтівка...).

На пам'ятнику - пам'ятні дошки про загиблих у війні 1941-1945 років односельців сел Костомарівки, Стрілецького та інших навколишніх сел. На пам'ятній дошці - ім'я мого діда Василя...

Мій дід Василь, Якименко Василь Федорович (14.01.1902 - 09.02.1945) батько мого батька, загинув у віці 43 роки 09.02.1945 року під німецьким селом Альт-Древітц, що біля міста Кюстрін. Тепер це польська земля і місто Костшин. Дід Василь був навідником ПТРів, протитанкових рушниць. На сільському пам'ятникові - список загиблих за неукраїнську державу СССР. Читаю серед цих імен: "Якименко В.Ф.". Це батько мого батька, мій дід Василь...

Частина четверта.

"Там, де було Стрілецьке". Заставки-написи я придумував і фільмував. Ми поїхали машиною з Костомарівки до того місця, де було село Стрілецьке, в якому народився у 1940 році і провів своє дитинство мій батько Якименко Григорій Васильович. Батько зворушений, розчулений і збуджений. Він, розмахуючи та вказуючи руками, пояснює де була хата, де подвір'я, де сусіди, де хрести на кладови́щі... Все уже на той час (1984 рік) зруйновано та занепало... Тут колись було село, доїлися корови, жили люди... Три хвилини фільму - нерізкі (і я є в кадрі, тобто не я фільмував), але я не став викидати цей брак: можливо, колись наші нащадки виправлять цей ґандж...

Дорога назад. На екрані: "Кінець"...

Ні, це кінець фільму, але не нашому родинному життю!

...Коли батько переглянув цей фільм, який я ось кілька днів тому надіслав батькам, він написав мені на Вайбер:

"Продивився фільм про море, Костомарівку, Стрілецьке, де пройшло моє дитинство і юність, багато згадалось... Заболіла душа і защеміло серце... Хотілося б побувать у Стрілецькому останній раз. Там могили мого діда Федора та баби Лукері і баби Оксани, та, мабуть, не судилося... Дякую за пам'ять. І питай, що тебе цікавить.".

Також батько сьогодні мені відписав: "У баби Лукері і діда Федора було 19 дітей. Я бачив живими: тітка Сарафина, діти: Іван, Катя, Іван від першого браку. Тітка Настя, дочка Полька, ти її знав. Василь - мій батько. Дядько Захар. Тітка Марія вмерла після війни досить молодою. Іще чув, що є дядько Іван, найстарший із них, що залишився у Київській області бо був жонатим.".

Баба Лукеря - баба мого батька, тобто моя прабаба. Вона народила 19-ро дітей! От би нині українцям таку народжуваність!

Ця розповідь моя - писалася на власних спогадах із фільму та на батькових спогадах про події, родичів і ту епоху...

Тривалість кінофільму: 29 хв. 45 с.

22.05.2020

©Андрій Якименко

Фільм можна переглянути тут:

http://yakymenko.blogspot.com/2020/05/blog-post_9.html?m=1